Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2017/79/5<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Вплив кріоконсервації на життєздатність та біологічні властивості молочнокислих бактерій кріоконсервації на життєздатність та біологічні властивості молочнокислих бактерій [Текст] / Н. К. Коваленко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 3-12

MeSH-головна:
КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION (методы)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (рост и развитие)
МИКРОБОВ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ -- MICROBIAL VIABILITY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
АНТИМИКРОБНЫЕ ДИСКО-ДИФФУЗИОННЫЕ ТЕСТЫ -- DISK DIFFUSION ANTIMICROBIAL TESTS (методы)
Анотація: Мета. Вивчення впливу кріоконсервації на життєздатність та біологічні властивості пробіотичного штаму Lactobacillus plantarum 337Д УKM В-2627 та підбір для нього найефективнішого режиму кріозаморозки. Методи. Життєздатність лактобацил визначали методом серійних розведень, кислотоутворювальну активність — за оцінкою титрованої кислотності при рості в молоці, чутливість до антибіотиків — диско-дифузійним методом. Результати. Встановлено, що на ступінь виживання, антибіотикочутливість та кислото-утворювальні властивості штаму Lactobacillus plantarum 337Д впливає як склад середовища заморозки, так і режим кріоконсервації. У переважній більшості варіантів кріозаморозки відзначалося зростання кислотоутворювальної здатності кріоконсервованих бактерій та підвищення чутливості до дії антибіотиків. Висновки. Оптимальні показники було отримано при використанні суміші бактерійних клітин із сахарозо-желатиновим наповнювачем у співвідношенні 17:3 (v/v) шляхом заморожування зануренням в рідкий азот та 5 °С/хв до -40°С із подальшим зануренням в рідкий азот. Життєздатність, кислотоутворювальна активність та антибіотикочутливість штаму L. plantarum 337Д залишалися найстабільнішими при використанні суміші бактерійних клітин із сахарозо-желатиновим наповнювачем та середовищем MRS у співвідношенні 1:1:2 (v/v) при швидкості заморожування 40 °С/хв.
Дод.точки доступу:
Коваленко, Н. К.
Гармашева, І. Л.
Лівінська, О. П.
Олещенко, Л. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирог, Т. П.
Вплив двовалентних катіонів на синтез поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 з високою антимікробною та антиадгезивною активністю [Текст] / Т. П. Пирог, Л. В. Никитюк, Т. А. Шевчук // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 13-22

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (химия)
КАТИОНЫ ДВУХВАЛЕНТНЫЕ -- CATIONS, DIVALENT (химия)
ГЛУТАМАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- GLUTAMATE DEHYDROGENASE (метаболизм)
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
Анотація: Мета. Дослідження впливу двовалентних катіонів на НАДФ⁺-залежну глутаматдегідрогеназну активність (ключовий фермент біосинтезу поверхнево-активних амііноліпідів у Nocardia vacinii ІМВ В-7405) з наступною відповідною модифікацією складу поживного середовища для синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР) з високою антимікробною та антиадгезивною активністю. Методи. НАДФ⁺-залежну глутаматдегідрогеназну активність (КФ 1.4.1.4) у безклітинному екстракті аналізували за утворенням глутамату під час окиснення НАДФН при 340 нм. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Антимікробні щодо бактерій та дріжджів властивості ПАР визначали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Кількість адгезованих клітин мікроорганізмів визначали спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що за наявності 5-10 мМ катіонів кальцію у безклітинному екстракті N. vacinii ІМВ В-7405 НАДФ⁺-залежна глутаматдегідрогеназна активність підвищувалася в 1,3-1,7 разів у порівнянні з такою без Са²⁺ . Збільшення в середовищі культивування штаму ІМВ В-7405 концентрації СаСІ₂ х2Н₂О з 0,1 до 0,4 г/л супроводжувалося підвищенням НАДФ⁺-залежної глутаматдегідрогеназної активності у 1,5 рази, а також посиленням антимікробної і антиадгезивної активності синтезованих ПАР. Мінімальна інгібуюча концентрація щодо деяких бактерій та дріжджів поверхнево-активних речовин, синтезованих у середовищі з підвищеним вмістом Са²⁺, була у 1,8-13 разів, а адгезія тест-культур на абіотичних поверхнях, оброблених такими ПАР, — у середньому на 7-39% нижчою у порівнянні з показниками, встановленими для ПАР, утворених на базовому середовищі. Висновки. Одержані результати засвідчують можливість регуляції антимікробної та антиадгезивної активності мікробних ПАР зміною у середовищі культивування продуцента вмісту катіонів — потенційних активаторів і/або інгібіторів ключових ферментів біосинтезу компонентів ПАР, відповідальних за дані біологічні властивості.
Дод.точки доступу:
Никитюк, Л. В.
Шевчук, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булыгина, Т. В.
Липополисахарид Pantoea agglomerans 7604: химическая характеристика и биологическая активность [Текст] / Т. В. Булыгина, Л. Д. Варбанец, Л. А. Пасичник // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 23-33

MeSH-головна:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (биосинтез, химия)
PANTOEA -- PANTOEA (химия)
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ -- GRAM-NEGATIVE BACTERIA (химия)
ЭНТЕРОБАКТЕРИИ -- ENTEROBACTERIACEAE (химия)
СЕРОЛОГИЯ -- SEROLOGY (методы)
АНТИМИКРОБНЫЕ ДИСКО-ДИФФУЗИОННЫЕ ТЕСТЫ -- DISK DIFFUSION ANTIMICROBIAL TESTS (методы)
Анотація: Целью настоящей работы было выделить липополисахарид (ЛПС) из Pantoea agglomerans 7604, химически охарактеризовать, исследовать его биологическую активность, а также установить серологические взаимосвязи с другими штаммами данного вида. Методы. Количественное содержание углеводов определяли методам Дюбуа; нуклеиновых кислот — методом Спирина; белка — методом Лоури; 2-кето-З-дезоксиоктоновой кислоты — методом Осборна. Моносахаридный и жирнокислотный состав анализировали на хромато-масс-спектрометрической системе Agilent 6890N/5973. Чувствительность микробных культур Р. agglomerans к полимиксину В определяли диско-диффузионным методам. Антигенную активность ЛПС исследовали методом двойной иммунодиффузии в агаре по Оухтерлони. Адгезивную активность определяли экспресс-методом по Брилису. Результаты и выводы. Липополисахарид Р. agglomerans 7604 был очищен и химически охарактеризован. Преобладающими моносахаридами были манноза (69,9 %) и арабиноза (17,0 %). Исследование жирнокислотного состава ЛПС показало присутствие жирных кислот, содержащих в цепи от 12 до 18 атомов углерода. Кроме насыщенных кислот, выявлены также мононенасыщенные кислоты: пальмитолеиновая, олеиновая, ее цис- и трансизомеры. Поскольку штамм Р. agglomerans 7604 был чувствителен к полимиксину В, можно сделать вывод, что ЛПС не содержит в структуре липида А такой заменитель, как 4-амино-4-дезокси-В-арабиноза. Результаты термометрии показали, что исследуемый ЛПС проявляет пирогенное действие. Антисыворотка к исследуемому штамму, кроме гомологичного ЛПС, реагировала с ЛПС штаммов 8606 и 8674, что указывает на присутствие у них общих антигенных детерминант. Это может свидетельствовать о принадлежности этих штаммов к одной и той же серогруппе. Исследуемый ЛПС снижает индекс адгезивности, что свидетельствует о возможной конкуренции между молекулами ЛПС Р. agglomerans 7604 и адгезинами Е. coli F-50, задействованными на эритроцитах кроля.
Дод.точки доступу:
Варбанец, Л. Д.
Пасичник, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ianieva, O. D.
Tolerance of yeastsis isolated from pickled cucumbers to stress factors [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - P34-45

MeSH-головна:
ОГУРЕЦ -- CUCUMIS (микробиология)
ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ МИКРОБИОЛОГИЯ -- FOOD MICROBIOLOGY (методы)
ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ -- CUCUMIS SATIVUS (микробиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, рост и развитие)
ПИЩЕВЫЕ КОНСЕРВАНТЫ -- FOOD PRESERVATIVES
Анотація: Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, стійкість дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів з солоних огірків були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 23 штами дріжджів було ізольовано з 9 зразків солоних огірків та розсолу. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 9,3х10 КУО/мл. Більшість ізольованих штамів належали до видів Debaryomyces hansenii (26,1 %), Wickerhamomyces anomalus (30,4 %) та до роду Рichia (26,1 %). Виділені дріжджі демонстрували різний рівень стійкості до харчових консервантів — слабких органічних кислот: були доволі чутливі до дії сорбінової та оцтової кислот, але проявляли високу стійкість до пропіонату та бензоату. Сорбінова кислота мала найбільш пригнічуючу дію серед досліджених консервантів. Більшість ізольованих дріжджів були гало- та осмотолерантними, ряд з них проявляли високу стійкість до хлориду натрію (МІК вище 15 % NaCl). МІК хлориду натрію для ряду ізолятів була в 1,5-2 рази вище на агаризованому середовищі, ніж в рідкому. 22 з 23 ізолятів гідролізували трибутирин, жоден не виявляв целюлолітичних властивостей, 13 % штамів були протеолітичними, 56,5 % були здатні зброджувати глюкозу. Висновки. В роботі досліджений склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, представлена стійкість дріжджів до сольового та осмотичного стресів та чутливість до таких харчових консервантів, як сорбінова та оцтова кислоти. Ізольовані дріжджі потенційно можуть викликати псування продукту через газоутворення або гідроліз ліпідів, але, переважно, не мають гідролітичних властивостей, що можуть вплинути на якість продукту.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antimicrobial properties of new derivatives of imidazole [Text] / V. K. Svizhak [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - P46-56

MeSH-головна:
ИМИДАЗОЛЫ -- IMIDAZOLES (химия)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (химический синтез)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (химический синтез)
Анотація: Мета. Вивчити in vitro антимікробну активність нових похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропен-1-онів та пропан-1-онів як основу для наступного цілеспрямованого синтезу нових протимікробних препаратів. Методи. Дослідження антимікробних властивостей нових сполук хімічного синтезу — 8 похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропен-1-онів та 9 похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропан-1-онів — проведено з використанням загальноприйнятої методики дворазових серійних розведень у рідкому живильному середовищі та визначенням мінімальних бактеріо(фунгі)статичних і бактери(фунгі)цидних концентрацій сполук щодо референс-штамів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922 та Candida albicans АТСС 885-653. Результати. Встановлено, що мінімальні бактеріостатичні концентрації переважної більшості досліджених похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропен-1-онів та пропан-1-онів щодо референс-штамів Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Escherichia coli АТСС 25922 знаходяться в межах 31,25 - 125 мкг/мл. Показано, що антикандидозна активність досліджених сполук переважає над їх антибактеріальною дією. Мінімальні фунгістатичні концентрації для переважної більшості вказаних сполук щодо Candida albicans АТСС 885-653 знаходилися в межах від 15,62 до 31,25 мкг/мл, а мінімальні фунгіцидні концентрації відповідно від 15,62 до 250 мкг/мл. Встановлено, що введення толільного замісника в положення 1 імідазольного циклу та атомів Флуору в арильний фрагмент приводить до збільшення антимікробної активності досліджуваних сполук по відношенню до грампозитивних бактерій. Висновки. Досліджені сполуки проявляють помірну-протимікробну активність як до грампозитивних і грамнегативних бактерій, так і до дріжджоподібних грибів. Встановлено, що антимікробна активність досліджених сполук залежить від їх хімічної структури. Отримані результати дозволяють рекомендувати подальший цілеспрямований синтез нових сполук з прогнозованими протимікробними властивостями.
Дод.точки доступу:
Svizhak, V. K.
Dejneka, S. E.
Chornous, V. A.
Azarov, O. I.
Svizhak, Y. J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гібереліни ендофітного і сапротрофного штамів Реnicillilum funiculosum [Текст] / O. M. Юр’єва [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 57-69

MeSH-головна:
ЭНДОФИТЫ -- ENDOPHYTES (химия)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (метаболизм)
БИОСОВМЕСТИМЫХ ВЕЩЕСТВ ТЕСТИРОВАНИЕ -- MATERIALS TESTING (методы)
Анотація: Мета. Дослідження загальної фітостимулювальної і гіберелової активностей, а також якісного і кількісного складу екстрацелюлярних гіберелінів ендофітного і сапротрофного штамів Реnicollium funiculosum. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні і фізико-хімічні (HPLC/MS) методи досліджень. Результати. Встановлено, що фітостимулювальна активність штама-ендофіта Р. funiculosum чітко проявлялась у нерозведеному культуральному фільтраті (КФ) та у розведеннях 1:100 ? ? 1:500, в той час як у сапротрофа вона була значно нижчою і спостерігалась лише за певних розведень (1:400 і 1:500). У специфічному біотестуванні на гіберелову активність екстракт КФ ендофітного штаму був утричі активнішим порівняно з сапротрофним — 30 % і 10 % відповідно. HPLC/MS аналіз показав, що ендофіт і сапротроф Р. funiculosum синтезують гібереліни: ГК₃ (6,8 нг/г АСБ і 4,1 нг/г АСБ відповідно), ГК₄ (4,9 нг/г АСБ і 11,6 нг/г АСБ) і слідові кількості ГК₇. Висновки. Досліджені ендофітний і сапротрофний штами Р. funiculosum синтезують біологічно активні гібереліни ГК₃, ГК₄ і ГК₇, що може відігравати важливу фізіологічну роль у формуванні ними симбіотичних та асоціативних взаємовідношень з рослинами.
Дод.точки доступу:
Юр’єва, О. М.
Драговоз, І. В.
Леонова, H. O.
Остапчук, А. М.
Хархота, М. А.
Сирчін, С. О.
Курченко, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості реактивації герпетичної інфекції у печінці [Текст] / Н. В. Моторна [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 70-79

MeSH-головна:
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (вирусология)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (вирусология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (вирусология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология)
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES (патология, цитология)
ВИРУСА ЛАТЕНТНОСТЬ -- VIRUS LATENCY
КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CELL CULTURE TECHNIQUES (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МЫШИ -- MICE
Анотація: Вірус простого герпесу (ВПГ) є поширеною інфекцією у популяції. Однак питання герпетичного ураження печінки залишається відкритим. Метою даного дослідження було встановлення особливостей розвитку структурних змін печінки при гострій і латентній герпес-вірусних інфекціях та інсульт-індукованій реактивації латентної інфекції у мишей. Експериментальні результати підтвердили герпетичне ураження печінки і постінсультну реактивацію вірусної інфекції у тварин-носіїв латентної інфекції. Наше дослідження продемонструвало морфологічні та морфометричні особливості регенерації гепатоцитів, які збігаються з вірусним зниженням титру в сироватці крові і тканин досліджених зразків. Особливостями герпетичної інфекції печінки є відсутність реакції тканинних базофілів та їх відсутність у стромі, а також затримка процесу фіброзу. #701: ; Моторна, Н.В.
Дод.точки доступу:
Рибалко, С. Л.
Сокуренко, Л. М.
Старосила, Д. Б.
Савосько, С. І.
Чайковський, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дяків, С. В.
Фізіолого-біохімічні властивості Desulfuromusa sp. СВ30, виділених із породних відвалів вугільних шахт [Текст] / С. В. Дяків, С. О. Гнатуш, А. А. Галушка // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 80-90

MeSH-головна:
КАМЕННЫЙ УГОЛЬ -- COAL (микробиология)
СЕРУ-ВОССТАНАВЛИВАЮЩИЕ БАКТЕРИИ -- SULFUR-REDUCING BACTERIA (выделение и очистка, рост и развитие)
ФУМАРАТЫ -- FUMARATES (химия)
НАТРИЯ ЛАКТАТ -- SODIUM LACTATE (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID (методы)
Кл.слова (ненормовані):
DESULFUROMUSA SP.
Анотація: Проведено дослідження фізіолого-біохімічних властивостей сірковідновлювальних бактерій Desulfuromusa sр. СВ30, виділених із породних відвалів вугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району. Встановлено, що внесення фумарату до середовища Постгейта С для культивування досліджених бактерій спричиняє інтенсифікацію накопичення ними біомаси (у 1,56 рази) і гідроген сульфіду (у 1,23 рази) у порівнянні з контролем. Бактерії Desulfuromusa sр. СВ30 використовують фумарат одночасно як донор електронів, нагромаджуючи у культуральній рідині ацетат (до 3,47 г/л), та акцептор, відновлюючи його до сукцинату (4,05 г/л). За внесення натрію лактату і фумарату відбувається відновлення фумарату та його використання як додаткового джерела карбону, а натрій лактат використовується після вичерпання фумарату. Бактерії мають високу активність ензиму сульфурредуктази (55,6 ± 9,67 мкМ Н₂S/хв х мг білка, у діапазоні pH 7,5-9,0 і за температури 20—40°С) та спорідненість сульфурредуктази до субстрату (Кm = 0,09 ± 0,02 мкМ).
Дод.точки доступу:
Гнатуш, С. О.
Галушка, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості формування просторово-функціональної структури мікробного біому ґрунту та його активність за трансформації рослинних решток [Текст] / М. В. Патика [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 91-104

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
УДОБРЕНИЕ ОРГАНИЧЕСКОЕ -- MANURE
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
Анотація: Мета. Комплексна оцінка впливу способів внесення соломи злакових культур на формування просторово-функціональної структури мікробного угруповання ґрунту та вивчення «корового» метагеному прокаріот, що беруть участь у трансформації рослинних решток у ґрунті. Методи. Чисельність мікроорганізмів по профілю грунту визначали методом посіву грунтових суспензій на агаризовані поживні середовища. Аналіз метагеномного складу та філотипової структури прокаріотного комплексу виконували методом Т-RFLP. Активність функціонування мікробного угруповання визначали за швидкістю емісії СО та залишковим вмістом соломи у ґрунті флотаційним методом. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин здійснювали за методиками держкомісії з сортовипробування. Результати. Вивчено вплив способів внесення соломи на особливості формування мікробного біому по ґрунтовому профілю та його функціональну структуру. За результатами фрактального аналізу показано розподіл чисельності мікроорганізмів у профілі ґрунту. Проаналізовано метагеномний склад прокаріотного комплексу, що формується при трансформації органічної речовини в грунті. Визначено біометричні параметри росту рослин ячменю у вегетаційному досліді, які демонструють ефективність формування рослинно-мікробної взаємодії на фоні мінерального живлення. Висновки. Внесення соломи в ґрунт як органічного добрива має сприятливий ефект на формування мікробного угруповання та підвищення його функціональної активності. Суттєве збільшення філотипового різноманіття метагеному прокаріот при внесенні соломи на глибину 0-5 см відбуваюсь за рахунок представників філи Рroteobacteria, що свідчить про активну їх участь у процесі трансформації органічних речовин. Встановлено позитивний вплив препарату Екстракон щодо пришвидшення трансформації внесеної соломи та покращення формування рослинно-мікробної взаємодії.
Дод.точки доступу:
Патика, М. В.
Колодяжний, О. Ю.
Ібатуллін, І. І.
Патика, Т. І.
Борко, Ю. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Хархота, М. А.
Биосинтез бактериями рода Bacillus поли-γ-глутаминовой кислоты и ее биологическая активность [Текст] / М. А. Хархота // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 105-119

MeSH-головна:
ГЛУТАМИНОВАЯ КИСЛОТА -- GLUTAMIC ACID (биосинтез, физиология, химия)
BACILLUS ANTHRACIS -- BACILLUS ANTHRACIS (выделение и очистка)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Обзор посвящен исследованиям закономерностей биосинтеза и возможности применения поли-?-глутаминовой кислоты в различных отраслях промышленности. Показано, что бактерии рода Bacillus наиболее перспективные продуценты пали-?-глутаминовой кислоты в промышленных условиях. Охарактеризовано строение и физиологическая роль поли-?-глутаминовой кислоты для продуцентов. Обобщены закономерности биосинтеза исследуемого биополимера штаммами бактерий рода Bacillus при их глубинном культивировании. Показано влияние компонентов питательной среды и физико-химических условий выращивания на общий выход и молекулярный вес поли-?-глутаминовой кислоты. Систематизирована и проанализирована информация о возможности применения поли-?-глутаминовой кислоты в пищевой и косметической промышленности, для очистки сточных вод, создания нанобиокампозитных материалов, в том числе медицинского назначения, создания ващин и конъюгированных химиотерапевтических средств для лечения онкологических заболеваний.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Богдан Павлович Мацелюх (до 85-річчя від дня народження) [Текст] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 120-123

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Мацелюх, Богдан Павлович (генетик-мікробіолог ; 1932-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Світлої пам’яті Валерія Петровича Поліщука [Текст] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 124-125

MeSH-головна:
ВИРУСОЛОГИЯ -- VIROLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Поліщук, Валерій Петрович (видатний український вірусолог ; 5.02.1958-5.08.2017) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)