Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2018/80/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Гудзенко, О. В.
Вплив іонів металів і специфічних хімічних реагентів на активність Альфа-L-рамнозидази Реnicillium tardum [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанецъ // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 3-14

MeSH-головна:
БИОТРАНСФОРМАЦИЯ -- BIOTRANSFORMATION
ИНАКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- INACTIVATION, METABOLIC
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ИНДИКАТОРЫ И РЕАГЕНТЫ -- INDICATORS AND REAGENTS (химия)
ИОНЫ -- IONS (химия)
КАТИОНЫ -- CATIONS (химия)
АНИОНЫ -- ANIONS (химия)
МЕТАЛЛЫ -- METALS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (методы)
Анотація: Мета. Вивчення впливу іонів металів, аніонів та специфічних хімічних реагентів на активність ?-L-рамнозидази Penicillium tardum. Методи. a-L-Рамнозидазну активність визначали за швидкістю гідролізу n-нітрофеніл-?-L-рамнопіранозиду. В дослідах щодо впливу на активність ?-L-рамнозидази використовували іони металів у вигляді сульфатів, лише Ag⁺ — у вигляді нітрату, аніони — у вигляді солей калію або натрію, а також наступні специфічні хімічні реагенти: етилендіамінтетраацетат, о-фенантролін, дитіотреїтол, L-цистеїн, ?-меркаптоетанол, n-хлормеркурібензоат, N-етилмалеїмід, 1-[3-(диметиламіно)пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид. Всі речовини досліджували в концентрації 10^-3 М. Результати. Cуттєвий вплив на ?-L-рамнозидазу P. tardum мали іони Ag⁺ та Cd²⁺ (в кінцевій концентрації 10^-3 М), які повністю інгібували активність ензиму, тоді як Ca²⁺ підвищував активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. При вивченні дії різних аніонів встановлено, що сульфіт на 73 % інгібує активність ферменту, в той час як аніони AsO₃^-2 та CO₃^-2 активують ?-L-рамнозидазу P. tardum на 100 і 75 % відповідно. Висновки. В каталізі, що здійснюється ?-L-рамнозидазою P. tardum, не беруть участі групи, які містять атоми металів. Присутність іонів Ag⁺, Cd²⁺ в системі інгібує швидкість ензимної реакції, тоді як іони Ca²⁺ підвищують активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. Оскільки 1-[3-(диметиламіно) пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид інгібує активність ?-L-рамнозидази на 50-73 %, можна припустити, що в молекулі ?-L-рамнозидази присутні функціонально активні карбоксильні групи.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Balko, O. I.
Depositary function of Pseudomonas aeruginosa biofilm on media with different carbon source concentration [Text] / О. І. Balko, L. V. Avdeeva, О. В. Ваlко // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - P15-27

MeSH-головна:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (физиология)
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
Анотація: Метою роботи було дослідження особливостей біоплівкоутворення Pseudomonas aeruginosa у середовищах із різним вмістом глюкози як єдиного джерела вуглецю та енергії. Методи. Культивування трьох штамів Pseudomonas aeruginosa проводили в стаціонарній системі на склі в середовищі Козера з 0,1 %, 5 % та 20 % глюкози. Вплив несприятливих умов на ріст мікроорганізмів оцінювали відповідно до змін інтенсивності біоплівкоутворення та кількості життєздатних клітин в планктонній формі та у складі біоплівки. Результати. Встановлено, що досліджувані культури зберігали здатність до росту та формування біоплівки за наявності в середовищі Козера від 0,1 до 20 % глюкози. За наявності в середовищі 0,1 % глюкози динаміка накопичення біоплівки характеризувалась штамовими особливостями. Проте при збільшенні вмісту джерела вуглецю до 20 % відмінності ставали менш вираженими, біоплівкоутворення набувало загальних для всіх використаних культур закономірностей. Підвищення концентрації внесеної глюкози спричиняло зменшення площі покриття зразків біоплівкою і кількості мікроорганізмів у її складі, стабілізувало динаміку біоплівкоутворення, проте не впливало на титр бактерій у планктонній формі. Висновки. За впливу несприятливих факторів біоплівка Pseudomonas aeruginosa, окрім захисної функції, може виконувати роль депонуючого формування, яке забезпечує підтримання стабільної кількості клітин у планктонній формі.
Дод.точки доступу:
Avdeeva, L. V.
Balko, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Полищук, Л. В.
Организация crt-кластеров штаммов из Streptomyces albus клады [Текст] / Л. В. Полищук, В. В. Лукъянчук // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 28-40

MeSH-головна:
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (генетика, классификация)
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ ГОМОЛОГИЯ -- SEQUENCE HOMOLOGY
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ ГОМОЛОГИЯ НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ -- SEQUENCE HOMOLOGY, NUCLEIC ACID
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Мета даного дослідження — виявити подібність в оргаізації crt-кластерів 8 штамів, що відносяться до S. albus клади, показати можливість використання організації crt-кластерів для класифікації стрептоміцетів до таксонів нижчої ієрархії. Методи. Порівняльний аналіз in silico первинних структур геномів з бази даних «Nucleotide collection» на сервері NCBI проводили за допомогою програм blastn і bl2sеq із пакету BLAST. Результати. Встановлено ряд подібностей в будові crt-кластерів, відібраних для досліджень 8 штамів (4 штамів як визнаних членів з S. albus групи: J1074, DSM 41398, SM 254, BK3-25, так і 4 вірогідних її членів: S. sampsonii KJ40, Streptomyces sp. GBA 94-10, Streptomyces sp. ПВС 94-07, Streptomyces sp. FR-008). Встановлено, що всі 8 crt-кластерів складаються з 2 конвергентних оперонів. Виявлено відсутність в них crtT-генів. У всіх 8 crt-кластерах присутні вставки з додаткових генів, продукти яких не беруть участі у синтезі каротиноїдів. В кластерах 6 штамів вони локалізовані між оперонами, винятком є штами S. albus DSM 41398 і BK3-25, у яких додаткові гени знаходяться між генами crtY і crtU. Висновки. Зроблено припущення, що характерні особливості організації crt-кластерів стрептоміцетів можуть бути корисними в класифікації мікроорганізмів до таксонів нижчої ієрархії (клади, виду, підвида) додатково до генетичних та фенотипових характеристик, що вже використовуються.
Дод.точки доступу:
Лукьянчук, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shubina, V.
Antifungal Activity of bacteria of the genus Bacillus and Streptomyces isolated from the soil of the Republic of Moldova [Text] / V. Shubina, М. Birsa, S. Burtseva // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - P41-53

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (выделение и очистка, патогенность)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (выделение и очистка, рост и развитие)
Анотація: Мета. У статті представлені результати досліджень, метою яких було визначення антифунгальної активності штамів родів Bacillus і Streptomyces, виділених з ґрунту Молдови, по відношенню до фітопатогенних грибів, широко поширених в Молдові. Методи. Штами вирощували на класичних агаризованих середовищах, антифунгальну активність визначали методом агарових блоків з тест-культурами — фітопатогенними грибами, а біологічним еталоном була бактерія B. subtilis 26D. У дослідах по проростанню конідій A. alternata використовували 5 бактеріальних культур, що вирощували на рідкому поживному середовищі № 2. Результати. Встановлено, що всі бактерії р. Bacillus проявляють антифунгальну активність по відношенню до тест-культур, але в різному ступені. Найменше пригнічувався ріст B. cinerea і F. oxysporum. Найбільш активно пригнічував ріст S. sclerotiorum штам S4. Серед стрептоміцетів знайдений штам (S. sp. 10), здатний повністю пригнічувати ріст A. alternata і B. cinerea, і штам S. sp 9, який повністю пригнічував ріст S. sclerotiorum. Активно затримували ріст F. culmorum 3 штами (штам 9, 12 і 66, радіус зон — від 16,0 до 20,0 мм), а штам S. sp. 185 — по відношенню до F. oxysporum (зони до 28,0 мм). Найбільшу інгібуючу дію на проростання конідій A. alternata мав штам S2. Висновки. Порівняльна оцінка антифунгальної активності ризосферних штамів B. subtilis виявила штам з найбільш вираженими антифунгальними властивостями. Досліджувані рідкі культури бактерій роду Bacillus проявили високу фунгіцидну дію на проростання конідій A. alternata. З 7 перевірених штамів стрептоміцетів найбільшу зацікавленість представляє штам S. sp. 10, здатний повністю пригнічувати ріст A. alternata і B. cinerea, і штам S. sp. 9, що повністю пригнічує ріст S. sclerotiorum, а також штам S. sp. 185, який активно затримує ріст F. oxysporum, і штам S. sp. 10 — A. solani.
Дод.точки доступу:
Birsa, M.
Burtseva, S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крутило, Д. В.
Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у грунті за їх інтродукції в агроценоз сої [Текст] / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 54-65

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (рост и развитие)
Анотація: Мета. Оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у ґрунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Методи. Приживаність штамів-інокулянтів у ґрунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Merr.). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Результати. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту були інтродуковані в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum М8 та B. japonicum 634б) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у ґрунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлена за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3 %. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведена мікробіологічними, серологічними (належність до серогруп 46, М8, 634б) та молекулярно-генетичними методами. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4–99,8 % ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9 – 100,0 %) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки. Інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у ґрунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевому ризобіальному угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п’яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив фосфатмобілізувальних мікробних препаратів на пектинову активність і фотосинтетичний апарат проростків пшениці озимої за інфікування збудником церкоспорельозу [Текст] / О. О. Панюта [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 66-78

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
АГГЛЮТИНИНЫ ПРОРОСТКОВ ПШЕНИЦЫ -- WHEAT GERM AGGLUTININS (действие лекарственных препаратов)
ФОТОСИНТЕЗ -- PHOTOSYNTHESIS (действие лекарственных препаратов)
Кл.слова (ненормовані):
ФОСФАТМОБИЛИЗИРУЮЩИЕ МИКРОБНЫЕ ПРЕПАРАТЫ
Анотація: Мета. Дослідити вплив фосфатмобілізувальних мікробних препаратів на лектинову активність і вміст фотосинтетичних пігментів проростків пшениці озимої за інфікування збудником церкоспорельозу. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, статистичні. Результати. Встановлено, що передпосівна обробка насіння пшениці мікробними препаратами сприяла підвищенню лектинової активності і вмісту фотосинтетичних пігментів у проростків дослідних сортів. За інфікування лектинова активність у проростків зростала, а вміст фотосинтетичних пігментів і білка — зменшувався. У інфікованих проростків за обробки препаратами лектинова активність, вміст фотосинтетичних пігментів були вищі, ніж в необроблених варіантах, а вміст білка змінювався залежно від сорту пшениці. Висновки. Інокуляція насіння пшениці фосфатмобілізувальними мікробними препаратами активує реакцію-відповідь, захищає фотосинтетичний та трансляційний апарати проростків від деградації за інфікування.
Дод.точки доступу:
Панюта, О. О.
Белова, В. Н.
Ольхович, О. П.
Таран, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кириченко, О. В.
Нітрогеназна активність соєво-ризобіальних симбіозів за комплексної інокуляції насіння [Текст] / О. В. Кириченко // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 79-93

MeSH-головна:
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
Анотація: Мета. Оцінити нітрогеназну активність симбіотичних систем соя — Bradyrhizobium japonicum 634б при моно- і комплексній (додаткові біоагенти — Azotobacter chroococcum T79 та фітолектини: лектин насіння сої і аглютинін зародків пшениці) інокуляції насіння у вегетаційних умовах з піщаною і ґрунтовою культурами методом ацетиленредукції. Результати. Встановлено, що симбіози, утворені соєю з комплексними інокулянтами, характеризувались суттєво підвищеним, порівняно до ризобіального моноінокулянту, рівнем нітрогеназної активності симбіотичних систем і морфо-структурної симбіотичної одиниці (кореневої бульбочки), а також азотфіксувальної здатності ризосферної мікробіоти на початкових етапах розвитку рослин за відсутності кореневих бульбочок. Виявлено різну динаміку нітрогеназної активності соєво-ризобіальних симбіозів за комплексної інокуляції насіння. Висновки. Висока нітрогеназна активність даних симбіозів є передумовою більш високого рівня забезпечення рослин біологічним азотом. За інтенсивністю нітрогеназної активності як максимально перспективний відзначений поліінокулянт ризобії + (азотобактер + лектин пшениці)_{інкубація}. Пропонується використовувати комплексні композиції для бактеризації насіння сої як один із екологічно безпечних біотехнологічних шляхів підвищення рівня нітрогеназної активності симбіотичних систем.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дем’янюк, О. С.
Функціональна структура мікробних угруповань чорнозему глибокого за впливу гідротермічних і трофічних чинників [Текст] / О. С. Дем’янюк, О. В. Шерстобоєва // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 94-108

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
УДОБРЕНИЯ МИНЕРАЛЬНЫЕ -- FERTILIZERS (микробиология)
УДОБРЕНИЕ ОРГАНИЧЕСКОЕ -- MANURE (микробиология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (физиология)
ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ ПАРАМЕТРОВ -- ECOLOGICAL PARAMETER MONITORING
Анотація: Мета. Проаналізувати функціональну структуру мікробного угруповання чорнозему глибокого залежно від впливу гідротермічних і трофічних чинників. Методи. Загальноприйняті у мікробіології методи висіву послідовних розведень ґрунтової суспензії на стандартні поживні середовища для визначення чисельності мікроорганізмів різних функціональних груп мікробіоценозу. Метод кореляційних плеяд для встановлення наслідків впливу різних чинників на зв’язки між такими групами мікроорганізмів у ґрунті. Результати. У чорноземному ґрунті агроекосистеми без удобрення та з унесенням лише мінеральних добрив відбувається зниження загальної кількості мікроорганізмів, які тісно взаємодіють між собою в угрупованні, порівняно з ґрунтом перелогу. Незалежно від гідротермічного режиму внесення органічних та органо-мінеральних добрив підвищує активність ґрунтової мікробіоти. Найуразливішими до дії погодних чинників є мікробіоценоз ґрунту без удобрення та за внесення мінеральних добрив, про що свідчать розімкнуті структури кореляційних плеяд із невеликою кількістю зв’язків і низькими значеннями кореляції (r ‹ 0,7). Унесення в ґрунт органічних речовин зміцнює всі зв’язки у мікробіоценозі. Його функціональна структура наближається за будовою до структури ґрунту природної екосистеми. Висновки. Встановлено високу залежність функціональної структури мікробіоценозу ґрунту і взаємодії між мікроорганізмами різних груп від гідротермічних умов і внесених добрив. Несприятливі гідротермічні умови справляли значний вплив на функціональну структуру мікробіоценозу чорнозему, порушуючи трофічні зв’язки між фізіологічними групами мікроорганізмів. За дії підвищених температур повітря та нестачі вологи або її надлишку в ґрунті спостерігали зниження міцності або розрив зв’язків у мікробіоценозі. Ґрунту природної екосистеми характерна збалансованість і стійкість функціональної структури мікробіоценозу щодо дії гідротермічних чинників. Для агроекосистеми характерна менш стійка функціональна структура мікробіоценозу ґрунту з низькою кількістю зв’язків і з високим ступенем кореляції та спрощеною структурою плеяд у несприятливі за погодними умовами періоди.
Дод.точки доступу:
Шерстобоєва, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка мегагеному прокаріотного комплексу чорнозему за аграрного використання [Текст] / М. В. Патика [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 109-122

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ПОЧВА -- SOIL (химия)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МЕТАГЕНОМ -- METAGENOME
Анотація: Мета. Комплексні дослідження метагеномних ресурсів і структури прокаріотного різноманіття, яке формується в ґрунтах за різного аграрного використання (чорнозем звичайний). Методи. Молекулярно-біологічні — екстракція тотальної ДНК, електрофоретичне розділення продуктів ампліфікації 16s рРНК, візуальна детекція зразків ДНК, аналіз поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів, польові — системи землеробства. Результати. Встановлено, що при ґрунтозахисних системах (в т.ч. без добрив) видове багатство прокаріот чорнозему звичайного у 2–3,8 рази менше порівняно з оранкою, що обумовлює перманентне зниження ґрунтової родючості. Виявлено різноманітну та трофічно складнішу будову філотипової структури ґрунтового бактеріального мікробіоценозу за різноглибинного безполицевого обробітку (шар 0–5 см). Його основу складають сім основних кластерів домінуючих генотипів, що відносяться до представників 98 видів, 31% яких некультивовані. За оранки якісний склад ґрунтового мікробіоценозу характеризувався сімома кластерами і видовим багатством з 57 видів, з яких 40 % некультивовані. Застосування оранки зумовлює диференціацію за кількісним складом — у верхньому (0–5 см) шарі в 1,7 рази більше видове багатство бактеріального комплексу, ніж у нижньому (5–20 см). Якісний склад домінуючих генотипів прокаріот багатший на 73 % при застосуванні оранки у порівнянні з варіантом мілкого плоскорізного обробітку. Висновки. Системи землеробства, в першу чергу за рахунок обробітку ґрунту, у значній мірі впливають на філотипове різноманіття ґрунтових мікроорганізмів з найскладнішою його будовою за різноглибинного безполицевого обробітку. Оранка зумовила диференціацію за кількістю домінуючих генотипів у різних шарах ґрунту.
Дод.точки доступу:
Патика, М. В.
Тонха, О. Л.
Патика, Т. І.
Кіроянц, М. В.
Веретюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Bacteriophages of Lactococcus lactis ssp. and Streptococcus thermophilus isolated in dairy processing plants of Ukraine [Текст] / O. V. Naumenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 123-135

MeSH-головна:
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (выделение и очистка)
LACTOCOCCUS LACTIS -- LACTOCOCCUS LACTIS (выделение и очистка)
STREPTOCOCCUS THERMOPHILUS -- STREPTOCOCCUS THERMOPHILUS (выделение и очистка)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLEX POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Анотація: Мета. Ідентифікація вірулентних бактеріофагів Lactococcus lactis ssp. і Streptococcus thermоphilus, виділених на молокопереробних заводах України. Методи. Морфологію вірусних часток вивчали методом трансмісійної електронної мікроскопії. Ідентифікацію структурних білків фагів проводили за допомогою гель-електрофорезу в денатуруючих умовах. Таксономічне положення фагів визначали методом мультиплексної ПЛР. Результати. Наведено результати вивчення біологічних властивостей 21 фага молочнокислих бактерій, виділених на молокопереробних заводах України впродовж 2007–2017 рр. Було показано, що фаги мали довгі, нескоротливі хвости, і тому були класифіковані до порядку Caudovirales, сімейства Siphoviridae. Фаги L. lactis ssp. відрізнялись формою головки: виявлено фаги з ізометричними головками морфотипу В1 та фаги з витягнутими головками морфотипу В2. Всі проаналізовані фаги S. thermophilus мали морфологію, характерну для морфотипу В1. Деякі з них мали атипові короткі хвости довжиною 133–137 нм з базальними пластинами без глобулярних відростків. Вивчено спектр літичної активності різних фагів. Встановлено відсутність кореляції між показниками літичної активності та морфологією вірусних часток. Фаги L. lactis ssp. були дуже гетерогенними і утворювали три групи за білковим складом. Зокрема, фаги виду c2 відрізнялись тим, що містили мажорні білки з більшою молекулярною масою — 40, 53 і 72 кДа. Фаги S. thermophilus містили два або три мажорні білки з молекулярною масою 33 і 27 кДа; 42, 26 і 15 кДа відповідно. Висновки. Бактеріофаги L. lactis ssp. за їх морфологією, білковим профілем та результатами ПЛР ідентифіковані до видів: 1) до виду 936 віднесено 38,1 % фагів; 2) до виду Р335 — 9,5 %; 3) до виду с2 — 19,0 %. Фаги S. thermophilus були ідентифіковані до трьох груп: 1) група cos-типу становила 14,3 % від загальної кількості фагів; 2) група pac-типу — 9,5 % і 3) 987 група — 9,5 % фагів.
Дод.точки доступу:
Naumenko, O. V.
Skrypkina, I. Y.
Voychuk, S. I.
Korol, N. A.
Tovkach, F. I.
Kigel, N. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)