Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2019/81/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Броварская О. С., Варбанец Л. Д.
Назва : Влияние метода выделения на состав и биологические свойства липополисахарида Escherichia coli
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 3-13 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
МОНОСАХАРИДЫ -- MONOSACCHARIDES
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
ТОКСИНЫ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- BACTERIAL TOXINS
Анотація: Вивчити вплив методів виділення ліпополісахаридів (ЛПС) Escherichia coli на їх склад і біологічну активність. У роботі використовували мікробіологічні, біохімічні та серологічні методи. ЛПС отримували з клітин класичним методом Вестфаля (ЛПС_в), Буавена (ЛПС_б), а також був отриманий лужний ліпополісахарид (ЛПС_щ). Препарати ЛПС_в, ЛПС_б і ЛПС_щ характеризувалися різним виходом (0.33, 0.25 і 0.05% відповідно) по відношенню до маси мікробних клітин. Всі препарати ЛПС містили основні компоненти ЛПС:вуглеводи, КДО і жирні кислоти ліпіду А. Також було показано, що метод Буавена і Вестфаля дає можливість виділяти більш високомолекулярні, а метод лужної екстракції – більш низькомолекулярні фракції ЛПС. Основними компонентами гідрофобної частини ЛПС в ліпіді А були 3-ОН-С_14:0, С_12:0, С_14:0, С_16:0 кислоти, а полісахаридна частина ЛПС представлена глюкозою, галактозою і гептозою, а також одним неідентифікованим моносахаридом. ЛПС_в проявляв найбільшу серологічну і токсичну активності, а ЛПС_б – менш токсичний, але більш пірогенний. ЛПС_щ був найменьш пірогенним і малотоксичним. Метод екстракції ЛПС впливає на його склад і біологічні властивості.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Tashyrev О. В., Sioma I. В., Tashyreva G. O., Hovorukha V. M.
Назва : Bromothymol blue as the universal indicator for determining the stereometric allocation of pH and Eh in the medium in heterophase microorganisms cultivation
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 14-24 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: БРОМТИМОЛОВЫЙ СИНИЙ -- BROMTHYMOL BLUE
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PHYSICOCHEMICAL PROCESSES
PH -- HYDROGEN-ION CONCENTRATION
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
Анотація: Метою дослідження було вивчення можливості використання бромтимолового синього як редокс-індикатора і визначення значення редокс-потенціалу, при якому настає його знебарвлення. Роботу було проведено з використанням стандартних мікробіологічних, потенціометричних та фізико-хімічних методів. Вперше показано, що бромтимоловий синій є універсальним індикатором для визначення рН і редокс-потенціалу (Eh) під час гетерофазного зброджування твердого субстрату мікроорганізмами. Використання розчину бромтимолового синього дозволяє візуально контролювати динаміку значення рН у діапазоні від 4,5 до 7,5 і Eh ? –200 мВ (при рН 7,0). Використання бромтимолового синього у гетерофазному зброджуванні твердого субстрату дозволяє візуалізувати зони зі зміненим рН та Eh, їх стереометричне положення і зміну конфігурації в часі. Дана властивість індикатора дозволяє розширити сферу його використання у мікробіологічних та біотехнологічних дослідженнях.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рибальченко Н. П., Хархота M. A., Авдєєва Л. В.
Назва : Вплив умов культивування на лізуючу активність штаму Bacillus amiloliquefaciens ІМВ В-7571
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 25-35 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ЦИАНОБАКТЕРИИ -- CYANOBACTERIA
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION
Анотація: Дослідити вплив умов культивування на лізуючу активність штаму Bacillus amiloliquefaciens ІМВ В-7571. Лізуючу активність досліджували при сумісному культивуванні штаму B. amiloliquefaciens ІМВ В-7571 і ціанобактерій Anabaena hassalii, Microcystis aeruginosa, M. рulverea у живильних середовищах LB, NBY та глюкозо-мінеральному. Визначення температурного та рН-оптимумів, дослідження ростової активності штаму B. amiloliguefaciens ІМВ В-7571 проводили за загальноприйнятими методами. Максимальна лізуюча активність штаму B. amiloliguefaciens ІМВ В-7571 проявлялась на 24-ту годину його культивування на середовищі LB. Рівень лізису тест-культур ціанобактерій досліджуваним штамом сягав 54,76% щодо M. aeruginosa, 53,6% щодо M. pulverea та 58,3% щодо A. hassalii. Біологічна активність штаму B. amiloliguefaciens ІМВ В-7571 суттєво залежить від температури його культивування та значення рН. Лізуюча активність реєструвалась за температури 35°С при рН 7,0. Отримані результати сприятимуть подальшим дослідженням, спрямованим на створення біопрепарату з лізуючою активністю на основі досліджуваного штаму.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lemanova N., Magher М.
Назва : Biological metod for prevention grown gall in horticulture
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 36-40 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS
АГРОБАКТЕРИИ -- AGROBACTERIUM
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS
БИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ АГЕНТЫ -- BIOLOGICAL CONTROL AGENTS
Анотація: Бактеріальний рак – широко поширене захворювання рослин, відоме у всьому світі. Збудник – бактерія Agrobacterium tumefaciens (Smith and Towns.) колонізує судини ксилеми рослин. Пухлини формуються на коренях і пагонах плодових порід. У разі великого обсягу пухлин рослини в розплідниках і садах гинуть. Як засоби захисту від хвороби рекомендується отримання безпухлинних рослин з подальшим попередженням контакту їх ранових поверхонь з клітинами патогена, використовуючи бактерії-антагоністи по відношенню до збудника захворювання. Штам виділеного з ґрунту Pseudomonas fluorescens CNMN-PsB-04 (Національна колекція непатогенних мікроорганізмів АН Молдови) синтезує бактеріоцини – речовини, активні для пригнічення октопінових і нопалінових штамів агробактерій. Біопрепарат «Paurin» у вигляді 2-добової концентрованої суспензії цієї бактерії застосовували для передпосадкової обробки коренів саджанців. Використання біопрепарату для бактеризації живців підщепи яблуні ММ-106, кісточок плодових порід перед висадкою їх в розплідник дозволило знизити ураження саджанців бактеріальним раком в 2,0–2,5 рази. Бактерія-антагоніст розвивається в ризосфері без фітотоксичності, конкурує з патогенною грунтовою мікрофлорою, в т. ч. із збудником бактеріального раку, що підтверджує переваги застосування біометоду для попередження від вторинного зараження збудником цієї хвороби. Отримані результати свідчать про те, що біопрепарат «Paurin» може бути успішно використаний для передпосадкової бактеризації кореневої системи вегетативних підщеп яблуні і сіянців кісточкових.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полищук Л. B., Бамбура О. И.
Назва : Гомологичность первичной структуры бета-галактозидазного гена Streptomyces globisporus 1912 и аналогичных генов стрептомицетов
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 41-50 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ ГОМОЛОГИЯ НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ -- SEQUENCE HOMOLOGY, NUCLEIC ACID
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES
БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC
Анотація: Мета даного дослідження – визначити ступінь гомології нуклеотидних послідовностей ?-галактозидазних генів ряду штамів стрептоміцетів і гена S. globisporus 1912, що кодує ?-галактозидазу. Аналізували геноми 30 штамів стрептоміцетов з різним ступенем таксономічної спорідненості S. globisporus 1912. Порівняльний BLAST аналіз первинних структур геномів 31 стрептоміцета з баз даних «Nucletide collection» і «Whole-genome shotgun contigs» на сервері NCBI проводили за допомогою програм (blastn і bl2sеq) з пакету BLAST. Результати. BLAST aналізом встановлено значну ступінь гомології (від 66% до 97%) послідовностей бета-галактозидазних генів більшості (90%) досліджених штамів стрептоміцетов аналогічному гену S. globisporus 1912-4Сrt. З них тільки первинні структури бета-галактозидазних генів штамів – членів S. albovinaceus субклади мали ступінь гомології їх структур референсному гену вище 95,5%. Встановлено, що в геномах штамів з представленої довільної вибірки присутні до 6 бета-галактозидазних генів. Однак у більшості (51,6%) штамів в геномі присутні по одному бета-галактозидазному гену, у 3 з них структури бета-галактозидазних генів не мають гомології зі структурою референсного гена S. globisporus 1912-4Сrt. Висновки. Гомологічність первинних структур бета-галактозидазних генів штамів стрептоміцетів і аналогічного гена S. globisporus 1912-4Сrt залежить від таксономічної їх генетичної спорідненості штаму S. globisporus 1912. Наприклад, первинні структури бета-галактозидазних генів штамів – членів S. albovinaceus субклади були найбільш гомологічними структурі референсного гена (вище 95,5%).
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ianieva O. D.
Назва : Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 51-64 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
КАНДИДЫ -- CANDIDA
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
Анотація: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Muljukina N. A., Pecenka J., Geretskij R. V., Eichmeier A.
Назва : Grapevine trunk diseases pathogenes identification on grapevine rootstocks in Ukraine
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 65-72 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
ВИНОГРАД -- VITIS
РОЗОЦВЕТНЫХ ПОРЯДОК -- ROSALES
ГРИБЫ -- FUNGI
СЕКВЕНИРОВАНИЕ ДНК -- SEQUENCE ANALYSIS, DNA
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
Анотація: Метою роботи було виділення грибів з виноградних штамбів, виділення ДНК та виявлення потенційних патогенів ески в Україні. Виділення та ідентифікацію грибних культур проведено на основі морфології та секвенування ДНК. Загальна ДНК грибних колоній була екстрагована набором NucleoSpin Tissue (Macherey-Nagel, Duren, Німеччина) згідно з інструкціями виробника. Для ампліфікації ITS-області використовували праймери ITS1 і ITS4. Продукти ПЛР, що відповідали розміру близько 550 bp, секвенували. Отримані нуклеотидні послідовності аналізували за допомогою CLC Main Workbench 5.0 (CLC bio, Aarhus, Denmark). Визначення видового складу потенційних збудників комплексу ески показало присутність видів, які пов’язані із хворобами багаторічної деревини винограду. При цьому було виявлено 3 ізоляти Cadophora luteoolivacea, яка відноситься до специфічних патогенів комплексу ески. Зразки, уражені ескою, показали також присутність виду Eutypa lata (збудник відмирання винограду – еутипозу – еutipa dieback) і Botryosphaeria dothidea (збудник відмирання – botrioshaeria dieback). Висновки. ДНК-ідентифікація грибних патогенів показала різницю у видовому складі між безсимптомними рослинами винограду та рослинами, ураженими ескою. Зразки із симптомами ески продемонстрували наявність видів Eutypa lata і Botryosphaeria dothidea, які були відсутні в безсимптомних рослинах.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Суворова З. С.
Назва : Вивчення антифунгальної дії похідного арилаліфатичних аміноспиртів 1-[4-( 1,1,3,3-тетраметилбутил)фенокси]-3-(N-бензил-4-метилпіперидиній)-2-пропанолу хлориду
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 73-83 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ГРИБЫ -- FUNGI
КАНДИДЫ -- CANDIDA
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Дослідити антифунгальну активність похідного арилаліфатичних аміноспиртів 1-[4-(1,1,3,3-тетраметилбутил)фенокси]-3-(N-бензил-4-метилпіперидиній)-2-пропанолу хлориду (шифр КВМ-204) відносно дріжджоподібних, міцеліальних грибів та дерматоміцетів. Методи. Чутливість грибів до дії сполуки КВМ-204 визначали методом серійних розведень у рідких поживних середовищах і оцінювали за значенням мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Визначення цитоморфологічних особливостей міцеліальних грибів за умови дії сполуки здійснювали за допомогою світлової мікроскопії. Вплив КВМ-204 на утворення ростових трубочок досліджували на грибах роду Candida за методом Larone. Результати. Сполука КВМ-204 проявляє широкий спектр антикандидозної активності і за ступенем вираженості інгібуючого ефекту не поступається флуконазолу та ітраконазолу (окрім Candida parapsilosis). Експериментально встановлено, що досліджуване похідне арилаліфатичних аміноспиртів виявляє активність щодо Trichophyton mentagrоphytes var. gypseum, за значенням МІК сполука не поступається активності флуконазолу. При культивуванні міцеліальних грибів зі сполукою у концентрації 1,0 МІК спостерігаються суттєві цитоморфологічні зміни у клітинах грибів. КВМ-204 у концентраціях 1,0 МІК та 5,0 МІК порушує утворення ростових трубочок Candida albicans, дія сполуки подібна до такої амфотерицину В. Висновки. Проведені дослідження показали, що похідне арилаліфатичних аміноспиртів КВМ-204 виявляє виразну антифунгальну дію щодо Candida spp. та міцеліальних грибів. Сполука порушує утворення грибами роду Candida ростових трубочок, фактора патогенності мікроорганізмів, та змінює морфологію клітин міцеліальних грибів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Serga S. V., Kovalenko Р. А., Gora N. V., Lavrinienko А. V., Demydov S. V., Mestres F., Pascual M., Kozeretska I. A.
Назва : Low prevalence of Wolbachia infection in Ukrainian populations of Drosophila
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 84-89 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ДРОЗОФИЛА -- DROSOPHILA
WOLBACHIA -- WOLBACHIA
ХОЗЯИН-ПАТОГЕН ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PATHOGEN INTERACTIONS
Анотація: Метою роботи було оцінити рівень інфікування ендосимбіотичною бактерією Wolbachia представників природних популяцій різних видів Drosophila, які зустрічаються в Україні. На наявність Wolbachia було протестовано методом ПЛР 203 імаго 7 видів дрозофіл, які були зібрані в природі в 7 локалітетах України. Wolbachia була виявлена лише у однієї особини Drosophila testacea, яка була відловлена в Чорнобильській зоні відчуження. Ендосимбіотична бактерія Wolbachia має незначне розповсюдження серед вивчених видів дрозофіл. Разом з раніше описаним інфікуванням в популяціях Drosophila melanogaster та Drosophila simulans вона ідентифікована в 3 з 9 досліджених видів дрозофіл в Україні.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пирог Т. П., Гаврилкіна Д. В., Леонова Н. О., Іутинська Г. О., Шевчук Т. А.
Назва : Синтез біологічно активних гіберелінів ГК₄ і ГК₇ мікроорганізмами
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 90-109 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
РАСТЕНИЙ РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- PLANT GROWTH REGULATORS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Серед великого розмаїття (понад 130) гіберелінів (ГК) біологічна активність притаманна ГК1, ГК3, ГК4 і ГК7, проте мікробному синтезу двох останніх у літературі приділяється значно менше уваги, ніж ГК3. Однією з причин цього є невисока концентрація синтезованих мікроорганізмами гіберелінів ГК4 і ГК7 (на порядки нижча, ніж ГК3, мікробний синтез якого реалізований у промисловому масштабі). Разом з тим висока біологічна активність ГК4 і ГК7 (у деяких випадках вища, ніж ГК3) зумовила останніми роками підвищення інтересу дослідників до цих гіберелінів. В огляді підсумовано дані літератури про утворення ГК4 і ГК7 як асоційованими з рослинами бактеріями і грибами, так і мікроорганізмами, які не перебувають у такій взаємодії, а також про підвищення синтезу цих гіберелінів мутантними та генно-інженерними штамами Fusarium moniliforme (Gibberella fujikuroi). Поодинокі поки що повідомлення про інтенсифікацію мікробного синтезу гіберелінів ГК4 і ГК7 (збільшення концентрації до 500?700 мг/л, що на порядки вище порівняно з вихідними штамами) засвідчують потенційну можливість реалізації технологій одержання цих біологічно активних гіберелінів у промисловому масштабі.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курдиш І. К.
Назва : Рецензія на монографію О. Г. Коваленка, С. В. Афонської (Дроботько) "Відданість науковій істині"
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 110-112 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: КНИЖНЫЕ ОБОЗРЕНИЯ -- BOOK IMPRINTS
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)