Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2019/81/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7
1.


    Варбанец, Л. Д.
    Скрининг среди штаммов Bacillus Черного моря продуцентов с фибринолитической, эластазной и коллагеназной активностями [Текст] / Л. Д. Варбанец, Н. А. Дзюблюк, В. А. Иваница, В. А. Иваница // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 3-13


MeSH-головна:
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (выделение и очистка, рост и развитие)
ПЕПТИД-ГИДРОЛАЗЫ -- PEPTIDE HYDROLASES (биосинтез, метаболизм)
Анотація: Целью работы было выявление штаммов Bacillus, выделенных из глубоководного грунта Черного моря, среди продуцентов, обладающих фибринолитической, эластазной и коллагеназной активностью. Методы. Для изучения протеолитической активности казеин, фибрин, коллаген и конго-рот эластин были использованы в качестве субстратов. Содержание белка определяли по методу Лоури. Результаты. В результате скрининга среди 10 штаммов Bacillus, выделенных из глубоководного грунта Черного моря, было обнаружено, что супернатант культуральной жидкости Bacillusзр. О8 показал высокую фибринолитическую активность, тогда как штаммы 98, 1 и 249 синтезировали пептидазы с эластазной и казеинолитической активностями. Коллагеназная активность не обнаружена ни в одном из изученных штаммов. Заключение. Результаты исследований позволили выделить среди представителей Bacillus, выделенных из глубоководного грунта черноморских 4 штаммов, перспективные для дальнейших исследований по выделению из них пептидаз с казеинолитической, эластазной и фибринолитической активностями
Дод.точки доступу:
Дзюблюк, Н. А.
Иваница, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Гликозидазная активность бактерий рода Bacillus, выделенных из Черного моря [Текст] / Е. В. Гудзенко [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 14-26


MeSH-головна:
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (рост и развитие)
РАМНОЗА -- RHAMNOSE (биосинтез, метаболизм)
ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES (биосинтез, метаболизм)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM
Анотація: Высокий биотехнологический потенциал морских микроорганизмов как производителей ферментов в последние годы стимулировал обширные исследования их разнообразия и биологических особенностей, включая активный скрининг гликозидаз морских бактерий для коммерческого применения. Целью данной работы было изучение способности бактерий, выделенных из донных отложений Черного моря, продуцировать гликозидазы различной специфичности, а также исследование возможности использования координационных соединений германия для повышения ферментативной активности бактерий род Bacillus . Методы.Культивирование бактерий проводилось в подводных условиях; мальтоза и рамноза были использованы в качестве источников углерода. Активность гликозидаз определяли методом Ромеро и Дэвиса, белка - методом Лоури. Координационные соединения германия использовали в качестве эффекторов биосинтеза и активности ?-L-рамнозидазы в концентрациях 0,1 и 0,01%. Результаты. На основании скрининга 12 активности гликозидаз (?-D-галактозидаза, ?-D-глюкуронидаза, ?-D-маннозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-фукозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-глюкозидаза , N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-галактозаминидаза, ?-D-глюкозидаза, ?-L-рамнозидаза) среди 10 культур Bacillus, ? Активность -L-рамнозидазы (0,03-0,18 Ед / мг белка) была обнаружена у 8 штаммов. Культура бациллзр. 19 был самым активным. Снижение активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19 наблюдалось после введения комплексов германия (0,1 и 0,01%) в питательную среду. Мы показали, что бис (бипиридин) хлородинам (II) бис (цитрато) германат (IV) октагидрат и трис (бипиридин) никель (II) бис (цитрато) германат (IV) моногидрат могут быть использованы для увеличения активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19. Выводы. Впервые показана активность ?-L-рамнозидазы морских штаммов, относящихся к видам Bacillus licheniformis , Bacillus atrophaus, Bacillus subtilis . Активация ?-L-рамнозидазы из Bacillus sр. 19 координационных соединений германия не наблюдалось
Дод.точки доступу:
Гудзенко, Е. В.
Борзова, Н. В.
Варбанец, Л. Д.
Иваница, В. А.
Сейфуллина, И. И.
Марцинко, Е. Э.
Пирожок, О. В.
Чебаненко, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Epiphytic Bacteria Bacillus subtilis UzNU-18 from Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.) – the Active Biocontrol Agent of Phytopathogenic Microorganisms [Text] / К. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P27-37


MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Кл.слова (ненормовані):
ИЕРАСУЛИМСКИЙ АРТИШОК -- ТОПИНАМБУР
Анотація: We isolated a new strain of bacteria belonging to the genus Bacillus from the green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L.). The aim of this work was to study physiological and biochemical features of the epiphytic strain Bacillus subtilis UzNU-18, its antagonistic activity, and conditions of formation of antimicrobial metabolites synthesized by this strain. Methods. Standard microbiological, molecular biological, biochemical, chromatographical and statistical methods was used. Results. The isolate UzNU-18 was isolated from the surface of green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L). Upon screening, this isolate was selected as the best growth inhibitor of the tested phytopathogenic fungi species (Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Fusarium solani, Rhizoctonia solani, Phytophtora capsici, Alteranria alternata) and bacteria species (Pseudomonas syringae, Erwinia carotovora, Xanthomonas beticola). The 16S rRNA sequence analysis showed that the isolate (GenBank accession # MH312004) belongs to Bacillus subtilis. Chromatography mass spectrometry analysis showed that Bacillus subtilis UzNU-18 produces antagonistic substance - 2.4-dimethylpentanone-3. Conclusions. Inoculation of soil with Bacillus subtilis UzNU-18 culture liquid reduced the infectious content in soil and contributed to better growth of wheat seedlings
Дод.точки доступу:
Davranov, К.
Shurigin, V.
Mammadiev, A.
Ruzimova, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Antimicrobial, Antioxidant and some Biochemical Properties of Vaccinium vitis-idaea L. [Text] / M. V. Kryvtsova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P40-52


MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (химия)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (химия)
Анотація: Over the past years there has been a growing interest to vegetable raw materials evaluated from the viewpoint of their potential antimicrobial activity. Vaccinium genus plants are known to contain a whole spectrum of biologically active substances with anti-inflammatory, antidiabetic, gene-protective, antioxidant and antimicrobial properties. The purpose of the work was to study the antimicrobial, antioxidant and some biochemical properties of alcoholic extracts of fruit and leaves of Vaccinium vitis-idaea L., gathered in the Ukrainian Carpathians. Methods. The plants for the study were gathered around the village of Pylypets, Mizhhiria rayon, Zakarpatska oblast (Transcarpathia). From the fruit and leaves, ethyl and methyl extracts were produced. The subjects for study were their antioxidant activity (by DPPH method), total tannin and flavonoids (by spectrophotometric method), and antimicrobial activity (by diffusion-into-agar method). For the purpose of study, type and clinical isolates were used from the oral cavity of human patients suffering from inflammatory diseases of periodontium, characterized by wide resistance spectrum to antibiotics. Results. The reviewed extracts were observed to have a higher antimicrobial activity against Gram-positive bacteria. The highest antimicrobial activity was shown by the extract of Vaccinium vitis-idaea L. fruit. Its antimicrobial activity was registered upon both test and clinical isolates of S. aureus, including methicillin-resistant ones. The ethyl fruit extract and methanol leaf extract were established to show high antimicrobial effect upon S. pyogenes. The ethanol fruit and leaf extracts and methanol fruit extract were observed to show weak antimycotic activity. The extracts were characterized by high antioxidant activity, with the highest effect peculiar for ethyl leaf and fruit extracts, and somewhat lower one for methyl extracts. The ethanol fruit extract was characterized by the highest tannin level out of all extracts under review. Conclusions. The antimicrobial and high antioxidant activity of the ethanol extract of Vaccinium vitis-idaea L. fruit and leaves, and absence of the antimicrobial effect against the probiotic strain of Lactobacillus plantarum, characterized by the antagonistic activity against opportunistic microorganisms, cause the advisability of their complex application as the basis for phytobiotics
Дод.точки доступу:
Kryvtsova, M. V.
Trush, K.
Eftimova, J.
Koscova, J.
Spivak, M. J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Кириченко, А. М.
    Консервативні нуклеотидні мотиви в промоторах геномних РНК тобамовірусів [Текст] / A. M. Кириченко, I. C. Щербатенко // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 53-67


MeSH-головна:
NEPOVIRUS -- NEPOVIRUS (генетика)
ПРОМОТОРНЫЕ УЧАСТКИ ГЕНОВ -- PROMOTER REGIONS, GENETIC
ТРАНСКРИПЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSCRIPTION, GENETIC
НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ РЕГУЛЯТОРНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ -- REGULATORY SEQUENCES, NUCLEIC ACID
РНК -- RNA (биосинтез)
Анотація: Мета. Реплікація тобамовірусів, як і інших вірусів рослин, що мають одноланцюгову смислову геномну РНК, включає синтез позитивних і негативних ланцюгів геномних РНК, а також транскрипцію двох субгеномних РНК. Первинні нуклеотидні послідовності та вторинні структурні елементи, необхідні для ініціації транскрипції субгеномних РНК, були охарактеризовані у багатьох видів вірусів, однак компоненти промоторів синтезу геномних вірусних РНК все ще залишаються майже недослідженими. Зважаючи на фрагментарність експериментальних даних і суперечливість уявлень щодо ініціації синтезу геномних вірусних РНК, метою нашої роботи було проведення порівняльного комп’ютерного аналізу консервативних копонентів у геномних промоторах тобамовірусів. Методи. Геномні сиквенси 17-ти штамів ВТМ та 21 штаму 18-ти інших видів тобамовірусів були завантажені з ГенБанку (http://www.ncbi.nlm.nih.gov/). Пошук і порівняльний аналіз консервативних компонентів промоторів проводили за консенсусною послідовністю ділянки ICR2 промотору генів tRNA та одноланцюговою розгорткою стеблової петлі D1L3S3 штаму ВТМ-L, використовуючи власні вузькоспеціалізовані комп’ютерні програми. Результати. Встановлено, що 3’-кінцеві ділянки геномних РНК 38-ми досліджених штамів тобамовірусів містять висококонсервативні нуклеотидні мотиви, подібні ICR2 та D1L3S3. У промоторах реплікації геномних (–) РНК ці мотиви локалізовані перед і поблизу стартових точок синтезу (–)ланцюгів, містять загальну паліндромну консенсусну послідовність – TTCGAA, оточену 2–4 парами комплементарних нуклеотидів і мають лише компенсаторні нуклеотидні заміни, за яких зберігається вторинна структура консервативних мотивів. Поблизу стартових точок синтезу (+)ланцюгів РНК, локалізованих на 3’-кінцях (–)ланцюгів, нуклеотидні ділянки, подібні ICR2 чи D1L3S3, а також інші консервативні мотиви зовсім не виявляються. За результатами аналізу можливих причин цього явища нами запропоновано гіпотетичні моделі ініціації синтезу геномних і субгеномних РНК тобамовірусів з використанням дволанцюгових і циркулярних матриць. Висновки. Запропоновані гіпотетичні моделі добре узгоджуються з отриманими результатами і даними літератури, зокрема: 1) наявність подібних консервативних мотивів і вторинних структур у різних типах промоторів – субгеномних, геномних, вірусних, еукаріотичних; 2) здатність вірусних РНК-полімераз до використання дволанцюгових і циркулярних матриць; 3) можливість ініціації синтезу протилежних ланцюгів РНК одним паліндромним сигнальним мотивом; 4) локалізація AT-багатих нуклеотидних ділянок після стартових точок транскрипції та реплікації РНК, а GC-багатих ділянок – перед ними; 5) підвищення реплікації вірусів за зв’язування 5’- і 3’-кінців геномних РНК
Дод.точки доступу:
Щербатенко, I. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Хвороби сої за дії фітопатоґенних бактерій роду Pseudomonas [Текст] / Т. Т. Гнатюк [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 68-83


MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (патогенность)
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Анотація: Мета. Обґрунтувати і експериментально підтвердити роль бактерій роду Pseudomonas у патогенезі сої та вивчити біологічні властивості домінуючого збудника Pseudomonas savastanoi pv. glycinea. Методи. Теоретичне узагальнення, лабораторно-модельні дослідження, фітопатологічні, мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні та молекулярно-генетичні. Результати. Встановлено, що в різних ґрунтово-кліматичних зонах України найбільшу групу патогенів складають бактерії роду Pseudomonas. Запропоновано методи ідентифікації домінуючого виду фітопатогенної бактерії Pseudomonas savastanoi pv. glycinea, що викликає кутасту плямистість сої. Висновки. Багаторічний моніторинг посівів сої районованих сортів різних ґрунтово-кліматичних зон України показав, що одним з домінуючих збудників бактеріозів є Pseudomonas savastanoi pv. glycinea у колі бактеріальних патогенів цієї рослини. Створено базу профілів ВОХ-фрагментів для колекційних штамів P. savastanoi pv. glycinea, P. syringae pv. syringae, P. savastanoi pv. phaseolicola, Pseudomonas syringae pv. tabaci. Метод ВОХ-ПЛР дозволяє ідентифікувати фітопатогенні псевдомонади до виду, але не до патовару. Показано, що ідентифікацію збудників бактеріозів сої роду Pseudomonas потрібно проводити на основі симптоматики та поліфазної таксономії
Дод.точки доступу:
Гнатюк, Т. Т.
Житкевич, Н. В.
Петриченко, В. Ф.
Калініченко, А. В.
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Взаємозв’язок хімічного складу і біологічних властивостей мікробних поверхнево-активних речовин [Текст] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 84-104


MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химия)
ГЛИКОЛИПИДЫ -- GLYCOLIPIDS (химия)
ЛИПОПЕПТИДЫ -- LIPOPEPTIDES (химия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР) є продуктами мультифункціонального призначення, проте в різних умовах культивування продуцентів їх склад та властивості можуть змінюватися. В огляді наведено дані літератури і власних експериментальних досліджень щодо залежності антимікробної активності ПАР мікробного походження від хімічного складу, а також щодо впливу умов культивування на властивості поверхнево-активних речовин. Аналіз даних літератури засвідчив, що антибактеріальна та антифунгальна активність ліпопептидів залежить від розміру та складу пептидної частини, конформації та довжини ацильного ланцюга, рамноліпідів – від співвідношення моно- і дирамноліпідів у складі комплексу, софороліпідів – від співвідношення лактонної та нелактонної форм цих ПАР. Згідно з даними літератури основними підходами до регуляції біологічних властивостей мікробних ПАР є їх постферментаційна хімічна модифікація, а також вдосконалення штамів-продуцентів методами метаболічної та генетичної інженерії. Результати власних досліджень засвідчують про те, що виявлення потенційних активаторів і/або інгібіторів ключових ферментів біосинтезу компонентів комплексу вторинних метаболітів, відповідальних за певні властивості, з наступною відповідною модифікацією складу поживного середовища дає змогу регулювати склад комплексу, а отже, й властивості цільового продукту
Дод.точки доступу:
Пирог, Т. П.
Ключка, Л. В.
Шевчук, Т. А.
Мучник, Ф. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)