Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2019/81/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11
1.


   
    Extracellular lectin produced by Bacillus subtilis strain IMV B-7014 depending on the culture conditions [Text] / O. G. Kisten [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P3-14


MeSH-головна:
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
Анотація: Розробити нове живильне середовище для біосинтезу позаклітинного лектину штаму Bacillus subtilis ІМВ B-7014; вивчити зміни значень біомаси і рН, накопичення білкових метаболітів у культуральній рідині (КР) і в її спіненій фракції при роздільному періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму у розробленому середовищі. Мікробіологічні, біохімічні, імунологічні. Підбір джерела неорганічного азоту (цитрат амонію, нітрат амонію, сульфат амонію, гліцин) проводили з використанням базового середовища наступного складу, г/л: галактоза – 10,0; дріжджовий екстракт – 2,0; K2HPO4 – 0,70; KH2PO4 – 0,30; NaCl – 0,50; MgSO4•7H2O – 0,50; CaCl2•6H2O – 0,10; FeSO4•7H2O – 0,005; CoCl2•6H2O – 0,005; MnSO4•4H2O – 0,005; рН 7,0. Лектинову активність (ЛА) КР морфотипів штаму оцінювали за рівнем гемаглютинуючої активності її супернатанту з еритроцитами кроля. Молекулярну масу білкових елементів визначали в денатуруючій системі (SDS-PAGE). Найвищі значення ЛА КР відмічали при використанні сульфату амонію. Відмінностей в динаміці змін оптичної щільності і рН КР при періодичному культивуванні R і S морфотипів штаму не спостерігали, в той же час ЛА КР R морфотипу була вище. Мажорний і субмажорний компоненти з молекулярною масою близько 50 і 73 кДа відповідно виявлені в КР та у її пінній фракції обох морфотипів штаму. У піні був присутній унікальний компонент з молекулярною масою 64,5 кДа. Компонент з молекулярною масою 84 кДа був присутній на електрофореграмах КР S і R морфотипів у незначній кількості, але був відсутній у фракції піни. Субмажорний компонент піни з молекулярною масою 43 кДа був виявлений у КР S і R морфотипів у слідових кількостях. Фракція піни характеризувалась більшою присутністю всіх основних білкових компонентів внаслідок їх переходу з КР. Значення ЛА КР R форми штаму було вищим, ніж у S форми. Фракція піни містила більше основних білкових компонентів, ніж КР.
Дод.точки доступу:
Kisten, O. G.
Kovalenko, E. O.
Getman, K. I.
Sashchuk, O. V.
Pidgorskyi, V. S.
Tyshchenko, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Вплив одновалентних катіонів на синтез та біологічні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia vaccihii ІМВ В-7405 [Текст] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 15-28


MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (выделение и очистка, химия)
Анотація: Дослідження синтезу та біологічних властивостей поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на середовищі з різним вмістом катіонів калію та натрію. Штам ІМВ В-7405 вирощували у середовищі з гліцерином. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини модифікованою сумішшю Фолча. Антиадгезивну активність та ступінь деструкції біоплівок визначали спектрофотометричним методом, антимікробну активність ? за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Активність ферментів біосинтезу ПАР аналізували у безклітинних екстрактах, одержаних після руйнування клітин ультразвуком. Результати. Додаткове внесення 0,5–1,0 г/л хлориду натрію, хлориду калію чи їх суміші у середовище культивування штаму ІМВ В-7405 супроводжувалося синтезом ПАР, мінімальні інгібуючі концентрації яких щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур були відповідно в 2?125 і 2?30 разів нижчими, адгезія бактерій на абіотичних матеріалах, оброблених такими ПАР, в 1,1?1,6 разів нижчою, а ступінь руйнування дріжджових біоплівок на 25?48% вищою порівняно з показниками, встановленими для ПАР, одержаних на базовому середовищі. Антимікробна та антиадгезивна активність ПАР корелювала з НАДФ+-залежною глутаматдегідрогеназною активністю (ключовий фермент біосинтезу аміноліпідів – найефективніших антимікробних агентів серед поверхнево-активних речовин). Підвищення в 1,2 рази (до 5,6 г/л) концентрації ПАР за умов росту штаму ІМВ В-7405 у середовищі з 1,0 г/л хлориду натрію зумовлене посиленням синтезу гліколіпідів, про що засвідчило збільшення в 1,6 разів ФЕП-синтетазної активності (ключовий фермент глюконеогенезу) порівняно з показниками на базовому середовищі. Висновки. Одержані дані засвідчують можливість підвищення антимікробної та антиадгезивної активності мікробних ПАР зміною у середовищі культивування продуцента вмісту катіонів – потенційних активаторів ключових ферментів біосинтезу складових ПАР, відповідальних за ці біологічні властивості.
Дод.точки доступу:
Пирог, Т. П.
Ключка, Л. В.
Шевчук, Т. А.
Іутинська, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Аутэкология и гидролитическая активность микроорганизмов наземных экосистем Антарктики, Эквадора и Израиля [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 29-41


MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (воздействие облучения, выделение и очистка, рост и развитие)
Анотація: Регіони з екстремальними умовами оточуючого середовища можна розглядати як системи з унікальним біорізноманіттям та потенціалом. Встановити діапазони резистентності щодо УФ-опромінення, температури та концентрації NaCl, а також глікозидазну та протеолітичну активності бактерій, ізольованих з наземних екосистем Антарктики, Еквадору та Ізраїля. Об’єктами дослідження були 19 екстремотолерантних бактерій. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 ((?=254 нм) у діапазоні 37–1440 Дж/м2. Температурний діапазон росту визначали за температури 1–42?C, галотолерантність – за концентрації NaCl 1–100 г/л середовища. Ензиматичні активності вивчали в культуральному супернатанті. Для визначення глікозидазних активностей використовували п-нітрофенільні субстрати, галактоманан гуару та розчинний крохмаль. Як субстрати для визначення протеолітичних активностей використовували казеїн та еластин. Пігментовані антарктичні мікроорганізми продемонстрували вищу резистентність щодо УФ, ніж непігментовані. Культури з високогірних біотопів та засоленого ґрунту були стійкі до УФ-доз 400–1440 Дж/м2. Досліджені штами переважно відносилися до психротолерантних та помірно-галофільних бактерій. Більшість досліджених культур проявляли ?-амілазну та/або ?-мананазну активності. Два штами, 3271 та 3456, проявляли одночасно чотири та п’ять глікозидазних активностей відповідно. Казеїнолітична активність відмічалася у 17 культур, еластазна – у однієї. Екофізіологічні характеристики досліджених культур відображають їхню адаптацію до екстремальних умов оточуючого середовища. Резистентними до УФ-радіації були як пігментовані, так і непігментовані мікроорганізми, більшість з яких є психротолерантними помірними галофілами з ?-амілазною, ?-мананазною, казеїнолітичною й еластазною активністю.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гудзенко, Е. В.
Гладка, Г. В.
Варбанец, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Detection of phytopathogens Agrobacterium spp. and their antagonists Bacillus thuringiensis, Alcaligenes faecalis and Lactobacillus plantarum in flowers and berries of grape [Text] / N. Limanska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P42-53


MeSH-головна:
ВИНОГРАД -- VITIS (микробиология)
АГРОБАКТЕРИИ -- AGROBACTERIUM (патогенность)
BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS (патогенность)
ALCALIGENES FAECALIS -- ALCALIGENES FAECALIS (патогенность)
LACTOBACILLUS PLANTARUM -- LACTOBACILLUS PLANTARUM (патогенность)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ В РЕАЛЬНОМ ВРЕМЕНИ -- REAL-TIME POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Анотація: Виявлення представників сапрофітної (Bacillus thuringiensis, Alcaligenes faecalis, Lactobacillus plantarum) та патогенної (Agrobacterium spp.) мікробіоти у квітах та ягодах винограду. Квіти, неушкоджені зелені та стиглі ягоди відбирали на винограднику Vitis vinifera L. сорту Піно чорний в Одеській області у травні, липні та вересні 2018 р. відповідно. Квіти або ягоди гомогенізували і залишали для процесу аутоферментації на 7 днів. З утвореного ферментованого гомогенату виділяли ДНК і з нею проводили полімеразну ланцюгову реакцію у реальному часі для детекції видів B. thuringiensis, L. plantarum, A. faecalis та Agrobacterium spp. Серед досліджених видів переважав B. thuringiensis: ці бактерії були ідентифіковані у 50% зразків квітів винограду, у 90% зразків зелених ягід та у 20% стиглих ягід. L. plantarum у квітах не виявлявся, але був наявним у зелених, а потім – у достиглих ягодах винограду (10% досліджених зразків). Результати підтверджують дані літератури, які вказують на зустрічальність B. thuringiensis і L. plantarum на винограді. Наявність A. faecalis і Agrobacterium spp. у квітах та ягодах винограду показана нами вперше. A. faecalis було виявлено у 20% зразків квітів, у 60% зелених ягід та у 20% достиглих ягід. Agrobacterium spp. виявляли у квітах і зелених ягодах (10% зразків), а у стиглих ягодах цих мікроорганізмів знайдено не було. Кількість видів, що виявлялися, збільшувалася у зелених ягодах у порівнянні з квітами і зменшувалася у стиглих ягодах. Наявність A. faecalis і Agrobacterium spp. у квітах та ягодах винограду показана нами вперше. Виявлено можливість співіснування в одній екологічній ніші (квіти і зелені ягоди винограду) фітопатогенних агробактерій та їх потенційних антагоністів – Bacillus thuringiensis, Alcaligenes faecalis та Lactobacillus plantarum.
Дод.точки доступу:
Limanska, N.
Galkin, М.
Marynova, I.
Ivanytsia, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    An influence of pH on Staphylococcal biofilm formation [Text] / O. S. Voronkova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P54-61


MeSH-головна:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (рост и развитие)
СТАФИЛОКОКК ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS EPIDERMIDIS (рост и развитие)
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
Анотація: Вивчення впливу неспецифічного зовнішнього фактора – кислотності середовища – дозволило виявити залежність процесів формування біоплівки від інтенсивності та часу дії фактора. Метою дослідження було вивчення впливу кислотності поживних середовищ на формування біоплівки ізолятами S. aureus та S. epidermidis. Ізоляти S. aureus (n = 7) та S. epidermidis (n = 20) вирощували на середовищах з різним рН (від 4,0 до 8,0) і культивували 72 год. Через 24, 48 та 72 год культивування визначали кількість життєздатних клітин. Показано, що максимальне збільшення кількості клітин у плівках S. aureus і S. epidermidis відбувалося в середовищі з нейтральним pH, а темпи приросту кількості клітин були ближчі до максимуму при вирощуванні плівки при рН 6,0 та 8,0. За нейтрального pH максимальна кількість клітин визначалася через 72 год культивування і становила у плівці S. aureus 9,52 ± 8,56 lgКУО/мл, а у плівці S. epidermidis – 9,29 ± 8,07 lgКУО/мл. При рН 4,0 і 5,0 інтенсивність росту культури була найменшою: максимальна кількість клітин у плівці не перевищувала 5,5 lgКУО/мл. Ізоляти S. aureus були більш стійкі до змін кислотності середовища порівняно з ізолятами S. epidermidis.
Дод.точки доступу:
Voronkova, O. S.
Voronkova, Yu. S.
Vinnikov, A. I.
Govorukha, O. Yu.
Shevchenko, T. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Kots, S. Ya.
    The content of Hydrogen Peroxide and catalase activity in different on effectiveness of symbiotic systems Glycine max - Bradyrhizobium japonicum under drought conditions [Text] / S. Ya. Kots, T. P. Mamenko, Ya. O. Khomenko // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P62-75


MeSH-головна:
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
КОРНЕВЫЕ КЛУБЕНЬКИ РАСТЕНИЙ -- ROOT NODULES, PLANT (микробиология)
ЗАСУХА -- DROUGHTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ПЕРЕКИСЬ ВОДОРОДА -- HYDROGEN PEROXIDE
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
MeSH-не головна:
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (физиология)
Анотація: Дослідити вплив тривалої посухи на зміни вмісту пероксиду водню та активність каталази у коренях і кореневих бульбочках сої за інокуляції штамами і Тn5-мутантами Вradyrhizobium japonicum із контрастними симбіотичними властивостями. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, газова хроматографія, спектрофотометрія. Встановлено, що ефективні симбіотичні системи, утворені за участю сої та активного штаму ризобій 646 і Tn5-мутанта В1-20, відрізнялись за проявом активності каталази та вмістом пероксиду водню у коренях і кореневих бульбочках впродовж дії посухи. Однак ці зміни супроводжувались розвитком стрес-захисних реакцій і мали адаптивний характер, що обумовило збереження ефективної роботи їх симбіотичного апарату в умовах посухи. У симбіотичних системах, утворених за участю сої та малоактивного Tn5-мутанта 107 і неактивного штаму 604к, виявлено підвищення вмісту пероксиду та нестабільну роботу активності ензиму за дії стресу, а також слабке відновлення їх рівня до оптимального у післястресовий період. Ефективність функціонування симбіотичних систем Glycine max – В. japonicum за тривалої дії посухи відзначається адаптаційними змінами активності каталази у коренях і кореневих бульбочках, що індукують регуляцію вмісту пероксиду водню та супроводжуються збереженням роботи симбіотичного апарату.
Дод.точки доступу:
Mamenko, T. P.
Khomenko, Ya. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Хоменко, Л. А.
    Біодеградація парацетамолу нокардіоподібними актинобактеріями [Текст] / Л. А. Хоменко, T. M. Ногіна // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 76-89


MeSH-головна:
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (токсичность, фармакокинетика, химия)
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (действие лекарственных препаратов, рост и развитие)
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL (действие лекарственных препаратов)
БИОТРАНСФОРМАЦИЯ -- BIOTRANSFORMATION (действие лекарственных препаратов)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Провести скринінг штамів актинобактерій, здатних до засвоєння парацетамолу (N-(4-гідроксіфеніл)ацетаміду) та вивчити особливості їх росту на вказаному субстраті. Роботу виконано з використанням класичних мікробіологічних, фізико-хімічних методів. Токсичну дію парацетамолу вивчали методом серійних розведень. Дослідження парацетамолу та продуктів його біотрансформації визначали двома методами – спектрометричним та тонкошарової хроматографії. Проведено дослідження здатності штамів актинобактерій до деструкції парацетамолу. У процесі біодеструкції парацетамолу (при початковому вмісті у середовищі 2 г/л) встановлено, що продуктами його окиснення штамами актинобактерій є п-амінофенол, пірокатехін, бензохінон, гідрохінон та муконова кислота, які відносяться до екологічно безпечних речовин і проявляють стимулюючий вплив на ріст та розвиток вищих рослин. Рівень деструкції парацетамолу за 5 діб росту найбільш активним штамом Rhodococcus erythropolis УКМ Ас-23 дорівнює 96,3%. Здатність актинобактерій до деструкції парацетамолу свідчить про можливість їх використання у біотехнологіях очищення середовищ від речовин, що містять фенольний гідроксил.
Дод.точки доступу:
Ногіна, T. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Особливості формування структурово-функціонального складу мікробіому чорнозему цілинного в степу України [Текст] / М. В. Патика [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 90-106


MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA (физиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Провести комплексні дослідження ресурсів біому і структури мікробного (прокаріотного) різноманіття, яке формується в цілинному чорноземі, на прикладі Українського природного степового заповідника «Михайлівська цілина». Мікробіологічні – посіви мікроорганізмів різних фізіологічних груп на поживні середовища, визначення коефіцієнтів функціональної спрямованості. Молекулярно-біологічні – екстракція тотальної ДНК, електрофоретичне розділення продуктів ампліфікації 16S рРНК, аналіз поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів, біоінформативний аналіз. Встановлено, що в середньому в шарі ґрунту 0–40 см найвищою біогенністю характеризувався варіант лісосмуги, де показник досягав 39,9 млн КУО/г, що пов’язано із надходженням значної кількості рослинних решток, далі у порядку зменшення: абсолютна цілина (31,0) рілля (29,5) переліг (26,2) кошена цілина (23,1 млн КУО/г). Молекулярно-біологічний аналіз складу еубактеріальних ценозів чорноземів виявив значне домінування некультивованих видів бактерій у варіанті «абсолютна цілина» (до 68%) у порівнянні з варіантом «рілля» (до 17%). Аналіз поліморфізму прокаріотного комплексу чорноземів виявив зменшення біорізноманіття бактеріальних угруповань за застосування оранки.
Дод.точки доступу:
Патика, М. В.
Тонха, О. Л.
Сінченко, В. М.
Гончар, А. М.
Патика, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Біологічна активність позаклітинного лектину Bacillus subtilis ІМВ В-7724 [Текст] / Н. І. Федосова [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 107-117


MeSH-головна:
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- AUTACOIDS (биосинтез)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез, выделение и очистка, токсичность)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (выделение и очистка, рост и развитие)
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы)
КУЛЬТУРНЫХ СРЕД МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CULTURE TECHNIQUES (методы)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
Анотація: Дослідження in vitro ряду показників біологічної активності позаклітинного лектину B. subtilis ІМВ B-7724. В якості продуцента позаклітинного лектину вивчали штам B. subtilis ІMB В-7724. Бактерії культивували на середовищі Гаузе глибинним способом на качалках. In vitro досліджували показники активності (гемаглютинуючої, цитотоксичної, цитолітичної) культуральної рідини та виділеного з неї лектину. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Ст’юдента. Результати. Отримані результати свідчать про наявність в культуральній рідині B. subtilis ІMB В-7724 лектиноподібної речовини, яка має суттєвий цитотоксичний та цитолітичний вплив на пухлинні клітини. Максимальну гемаглютинуючу (2048 титр -1 РГА) та цитотоксичну (ІЦ=95,0 ± 2,0%) активність виявляв лектин, отриманий з культуральної рідини на 4-ту добу росту штаму. Висновки. Значна гемаглютинуюча активність речовини, отриманої з культуральної рідини B. subtilis ІMB В-7724, вказує на її приналежність до класу лектинів. Отриманий позаклітинний бактеріальний лектин in vitro володіє суттєвою цитотоксичною активністю по відношенню до пухлинних клітин.
Дод.точки доступу:
Федосова, Н. І.
Черемшенко, Н. Л.
Гетьман, К. І.
Караман, О. М.
Симчич, Т. В.
Іванченко, А. В.
Данилюк, О. І.
Воєйкова, І. М.
Діденко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Tovkach, F. I.
    Destabilization of the Phage-bacteria system during bacterial infections of tree plants [Text] / F. I. Tovkach, G. I. Zhuminska // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - P118-130


MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
ИВА -- SALIX (вирусология)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (вирусология)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (выделение и очистка, ультраструктура)
PANTOEA -- PANTOEA (вирусология)
ИВА -- SALIX (вирусология)
Кл.слова (ненормовані):
"ВЕДЬМИНЫ МЕТЛЫ" (вирусология)
Анотація: Незважаючи на значні успіхи в розумінні геномної організації бактеріальних вірусів, невирішеними залишаються проблеми їх екології і величезного різноманіття в природі. Мета роботи полягала у вивченні дестабілізації псевдолізогенії ендофітної бактерії Pantoea agglomerans при розвитку в р ослинних тканинах верби симптомів хвороби «відьмина мітла», яке призводить до накопичення різноманітних літичних бактеріофагів. Об’єктами досліджень були частини рослин верби, уражені хворобою «відьмина мітла», відібрані в Нижнєдністровському національному природному заповіднику (Одеська область) і на околиці м. Києва (Голосіївский район) влітку та восени. Ендофітні бактерії виділяли після подрібнення матеріалу і його екстракції в рідке средовище LB. Облік кількості бактерій і бактеріофагів проводили стандартно. Для очистки і електронно-мікроскопічної візуалізації фагових часток використовували загальноприйняті підходи. Спостереження показують, що враження верби «відьминими мітлами» на Україні носить масовий епідемічний характер. Для цієї хвороби вперше розглянуто основні особливості трьохкомпонентної системи: рослина – епіфітна бактерія – бактеріофаг. Встановлено, що трансформація тканин рослин Salix alba і Salix babylonicа призводить до суттєвої зміни ендофітного бактеріального корсорціуму, в якому спостерігається надлишкова кількість жовто-пігментованої бактерії P. agglomerans (Pag). В свою чергу це призводить до накопичення бактеріофагів за рахунок дестабілізації псевдолізогенного стану Pag в бінарній системі бактерія – фаг. Кількість вірусів і їх різноманіття залежить від місця локалізації бактерії-хазяїна по відношенню до вогнища інфекції. В трансформованих тканинах верби фаги зустрічаються не так часто, як на періферії уражених гілок. В роботі запропоновано універсальну індикаторну систему Pag g157, за допомогою якої може бути визначено 50% специфічних бактеріофагів. По морфології колоній і по неспроможності до лізогенізації чутливих культур визначено, що всі виділені фаги є строго літичними. Детальне дослідження шести фагових ліній показало, що вони представлені бактеріофагами родини Syphoviridae, які відносяться до В1-морфотипу. Середній діаметр фагових капсидів для фага АF6 складав 67,11 ± 1,87 нм, а довжина його хвостового відростка – 168,96 ± 9,97 нм. Таким чином, значне кількісне превалювання P. agglomerans в ендофітному консорціумі, а також активація псевдолізогенії цієї бактерії може слугувати надійним показником не тільки локальних, а й системних інфекцій або механічних уражень деревних рослин. Запропонований в роботі підхід для дослідження трьохкомпонентної системи рослина – бактерія – бактеріофаг може в перспективі розширити загальне уявлення про інфекційні процеси, які протікають на рівні взаємодії при участі біологічних об’єктів різних рівнів складності.
Дод.точки доступу:
Zhuminska, G. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Підгорський, В. С.
    До 60-річчя Товариства мікробіологів України ім. С. М. Виноградського [Текст] / В. С. Підгорський, І. К. Курдиш // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 131-132


MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY
НАУЧНЫЕ ОБЩЕСТВА -- SOCIETIES, SCIENTIFIC
УКРАИНА -- UKRAINE
Дод.точки доступу:
Курдиш, І. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)