Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2019/81/5<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    Деструкція біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 [Текст] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 3-15


MeSH-головна:
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие)
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (выделение и очистка, химия)
Анотація: Утворення біоплівок на різних поверхнях є небезпечним явищем, оскільки мікроорганізми в їх складі характеризуються підвищеною резистентністю до різних біоцидів. Тому актуальним є пошук нових ефективних, здатних до руйнування біоплівок сполук, у тому числі й мікробних поверхнево-активних речовин (ПАР). Мета. Дослідити вплив умов культивування Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на здатність синтезованих ПАР руйнувати біоплівки. Методи. Культивування штаму ІМВ В-7405 здійснювали в середовищі з очищеним гліцеринам, рафінованою і відпрацьованою соняшниковою олією різної якості, відходах виробництва біодизелю та суміші субстратів до ранньої і пізньої стаціонарної фази росту. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Ступінь руйнування біоплівки визначали спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що ступінь деструкції бактеріальних та дріжджової біоплівок за наявності ПАР залежав від умов культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 (природа, концентрація, якість ростового субстрату та тривалість процесу). Найвищий ступінь руйнування бактеріальних біоплівок (53 - 78%) спостерігався за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих на суміші відходів виробництва біодизелю та меляси. Деструкція біоплівки Candida albicans Д-6 була максимальною (52-72%) за наявності ПАР, одержаних на очищеному гліцерині. Збільшення тривалості культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 на рафінованій та відпрацьованій після смаження «картоплі селянської» олії супроводжувалося синтезом ПАР, за дії яких ступінь руйнування біоплівок бактеріальних тест-культур знижувався у 1,3 – 2,2 рази. Вища деструкція біоплівок за дії супернатантів порівняно з використанням розчинів поверхнево-активних речовин аналогічної концентрації може бути зумовлена синтезом N. vaccinii ІМВ В-7405 інших, відмінних від ПАР, метаболітів, здатних до руйнування біоплівок. Висновки. Наведені дані свідчать про те, що ПАР, синтезовані в різних умовах культивування N. vaccinii ІМВ В-7405, здатні руйнувати бактеріальні та дріжджові біоплівки. Залежність ступеня деструкції біоплівок за наявності ПАР від умов вирощування продуцента потрібно враховувати при розробці технологій одержання цих продуктів мікробного синтезу
Дод.точки доступу:
Пирог, Т. П.
Ключка, І. В.
Ключка, Л. В.
Шевчук, Т. А.
Іутинська, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Курдиш, І. К.
    Життєздатність Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 і Baccillus subtilis IMB B-7023 в нанокомпозиті бентоніту [Текст] / І. К. Курдиш, А. О. Рой, С. І. Войчук // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 16-26


MeSH-головна:
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (химия)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
БЕНТОНИТ -- BENTONITE (химия)
Анотація: Розробка високоефективних форм мікробних препаратів для рослинництва є актуальним завданням науки, що сприятиме подальшій біологізації землеробства і отриманню високоякісної продукції. Мета роботи. Дослідження впливу взаємодії штамів азотфіксувальних бактерій Azotobacter vinelandii ІМВ В -7076 та фосфат- мобілізувальних бактерій Bacillus subtilis ІМВ В-7023 з наночастками природного глинистого мінералу бентоніту на життєздатність клітин. Методи. Азотфіксувальні бактерії A. vinelandii ІМВ В- 7076 культивували в середовищі Ешбі, фосфатмобілізувальні бактерії В. subtilis ІМВ В-7023 – в глюкозо-мінеральному середовищі. Виготовляли 10-20% нанокомпозит бентоніту, деякого додавали 10% суспензії чистих культур чи змішаної культури бактерій. Життєздатність штамів визначали після їх зберігання при кімнатній температурі протягом 1-6 місяців. Електронну мікроскопію бактерій проводили на трансмісійному електронному мікроскопі JEM-1400 (Jeol, Японія). Результати. Взаємодія A. vinelandii ІМВ В-7076 і В. subtilis ІМВ В-7023 - компонентів комплексного бактеріального препарату, з наночастками 10 - 20% нанокомпозиту бентоніту значно підвищувала життєздатність цих бактерій. Після 6 місяців їх зберігання в 20% бентоніті кількість життєздатних клітин азотобактера знижувалась на 45%, а бацил - на 11,5%, тоді яку середовищі без наноматеріалу - більше, ніж на 2 порядки і в 2,2 рази відповідно. За бактеризації насіння пшениці нанокомпозитним комплексним бактеріальним препаратом суттєво зростала довжина паростків рослин. Висновки. Взаємодія A. vinelandii ІМВ В-7076 і В. subtilis ІМВ В-7023 з наночастками бентоніту значно підвищувала життєздатність цих штамів, що є передумовою для виготовлення нанокомпозитного комплексного бактеріального препарату для рослинництва на основі даних бактерій
Дод.точки доступу:
Рой, А. О.
Войчук, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Yamborko, N. A.
    Influence of Hechachlorobenzene on microbiota of chernozem soil [Text] / N. A. Yamborko, M. I. Dimova, G. O. Iutynska // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - P27-35


MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE (вредные воздействия)
Анотація: Питанню про вплив хлорорганічних пестицидів на ґрунтові мікроорганізми присвячено багато робіт, але дію різних рівнів забруднення гексахлорбензолом на мікробні угруповання ґрунту ще недостатньо досліджено. Метою роботи було вивченні впливу різних доз ГХБ на мікробіоту чорноземного ґрунту. Методи. Кількість мікроорганізмів визначали методом посіву ґрунтової суспензії на агаризовані поживні середовища з наступним підрахунком кількості колоній утворюючих одиниць (КУО). Результати дослідження показали, що ГХБ негативно вливає на чисельність еколого-трофічних груп мікоорганізмів та їх співвідношення у мікробіоценозі ґрунт. Найбільш чутливими до забруднення були целюлозолітичні гриби і стрептоміцети найбільш стійкими - ґрунтові мікроміцети. Висновки. За дії ГХБ порушуються механізми стійкості опору і пружної стійкості мікробних угруповань
Дод.точки доступу:
Dimova, M. I.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Лобода, M. І.
    Кореляційна залежність біосинтезу антибіотичних сполук і інших біологічно активних речовин у ґрунтових стрептоміцетів [Текст] / M. І. Лобода, C. I. Войчук, Л. О. Білявська // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 36-47


MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- AUTACOIDS (биосинтез)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
Анотація: Відомо, що ґрунтові стрептоміцети є активними продуцентами широкого спектру біологічно активних речовин, в тому числі антибіотиків. Оскільки на сьогодні мало дослідженим є питання взаємозв ’язку синтезу антибіотиків зі шляхами синтезу інших біологічно активних речовин - тема дослідження є актуальною. Мета. Дослідити кореляційну залежність у біосинтезі антибіотичних сполук та інших біологічно активних речовин, які продукуються ґрунтовими стрептоміцетами. Методи. Для встановлення зв ’язку між синтезом антибіотичних сполук та інших біологічно активних речовин ґрунтовими стрептоміцетами було проведено факторний аналіз методом виявлення головних компонент; визначення коефіцієнтів регресії і дисперсійного аналізу - із застосуванням пакету програм Statistika v.10.0 (StatSoft. Inc., USA) і Mathlab v. 6.0; кластерний аналіз - за допомогою методу Уорда із використанням евклідової відстані як ступеню відмінності (у %) між оцінюваними змінними. Результати. Виявлено кореляційні зв ’язки між синтезам антибіотичних речовин штамами Streptomyces violaceus ІMB Ac-5027 і S. netropsis 1MB Ac-5025 та біосинтетичними шляхами інших біологічно активних речовин, проте з різними їх ланками. Продукування полієнових і антрациклінових антибіотиків у значній мірі корелює із синтезом фітогормонів (індол-3-карбінолом, індол-3-карбоксиловоою кислотою, ізопентиніладенозинам і гіберелінами) та стеролами (ситостеролами). Утворення даних антибіотиків також проявляє залежність від синтезу тригліцеридів, стеринів та їх ефірів і жирних кислот (ізопальмітинової, гептадеценової, стеаринової, олеїнової, арахінової). Синтез штамами зазначених антибіотиків не має прямого зв’язку із вмістом амінокислот в культуральній рідині. Висновки. Визначені залежності між біосинтезом антибіотиків, фітогормонів і стероїдних сполук ґрунтовими стрептоміцетами, S. netropsis ІМВ Ас-5025 і S. violaceus ІМВ Ас-5027 надає нові можливості для розуміння складних взаємозв’язків, пов’язаних з оптимізацією синтезу промислово важливих метаболітів. Це також допоможе розширити знання умов для їх утворення, шляхів біосинтезу і функціонального значення для мікробних клітин
Дод.точки доступу:
Войчук, С. І.
Білявська, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Мікробіота грунту ризосфери сої за використання ризоактиву і гербіцидів [Текст] / В. П. Карпенко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 48-61


MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
КОРНЕВЫЕ КЛУБЕНЬКИ РАСТЕНИЙ -- ROOT NODULES, PLANT (микробиология)
ГЕРБИЦИДЫ -- HERBICIDES
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS
Анотація: Дослідити мікробіоту грунту ризосфери сої та її симбіотичний апарат за використання передпосівної обробки насіння мікробним препаратом Ризоактив (Bradyrhizobium japonicum М-8) й досходових гербіцидів Гезагард 500 FW, концентрат суспензії, Примекстра TZ Голд 500 SK, концентрат суспензії та Кратос, концентрат емульсії. Методи. Для інокуляції насіння сої використовували бактеріальну суспензію Ризоактиву (титр життєздатних клітин Bradyrhizobium japonicum М-8 в 1 мл препарату 4x109) з розрахунку 2,0 л/т. Для боротьби з бур’янам и вносили грунтові гербіциди Гезагард 500 FW (прометрин, 500 г/л) у нормах 3,0; 4,0 та 5,0 л/га; Примекстру TZ Голд 500 SK (S-метолахлор, 312,5 г/л + тербуталазин, 187.5 г/л) у нормах 4,0; 4,25 і 4,5 л/га та Кратос (ацетохлор, 900 г/л) у нормах 2,0; 2.5 і 3,0 л/га. Дослідження чисельності мікробіоти ризосфери сої та її симбіотичного апарату проводили відповідно до загальноприйнятих у грунтовій мікробіології методик. Результати. Встановлено, що інокуляція насіннєвого матеріалу сої препаратом Ризоактив та застосування гербіцидів Гезагард 500 FW, Примекстра TZ Голд 500 SK і Кратос впливає як на формування симбіотичного апарату сої, так і на чисельність мікроорганізмів у її ризосфері. Виявлено тенденцію до деякого зниження загальної чисельності ризосферних бактерій, що використовують як джерело живлення переважно органічні форми азоту (амоніфікувальна група), а також кількості мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп, зі зростанням норм внесення гербіцидів до рівня чисельності мікробіоти в контролі. Висновки. Інокуляція насіння сої мікробним препаратом Ризоактив і застосування для боротьби з бур’янами грунтових гербіцидів сприяє більш активному у порівнянні з контролем (без використання гербіцидів і мікробного препарату) формуванню симбіотичного апарату сої та розвитку окремих груп мікроорганізмів (нітрифікувальних та целюлозолітичних) у грунті ризосфери. Порівняння різних фонів застосування гербіцидів показало, що найоптимальніший вплив на формування симбіотичного апарату, загальної чисельності ризосферних мікроорганізмів та окремих їх еколого-трофічних груп у ризосфері сої мало досходове застосування гербіциду Примекстра TZ Голд 500 SKу нормах 4,0-4,5 л/га. Деяке пригнічення розвитку окремих груп мікробіоти, в тому числі й бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum, було відмічено за дії гербіциду Кратос у нормах 2,0–3,0 л/га
Дод.точки доступу:
Карпенко, В. П.
Заболотний, О. І.
Притуляк, Р. М.
Голодрига, О. В.
Леонтюк, І. Б.
Розборська, Л. В.
Новікова, Т. П.
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    New antibiotic substances of the Streptomyces albus enzybiotic complex [Text] / T. S. Todosiichuk [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - P62-72


MeSH-головна:
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (выделение и очистка, химия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (методы)
МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- MASS SPECTROMETRY (методы)
Анотація: Мета роботи. Виділення та характеристика продуктів метаболізму антибіотичної природи Streptomyces albus. аналіз антимікробного комплексу продуцента в якості основи для розробки ензибіотичного препарату. Методи. В роботі використовували штам-продуцент бактеріолітичних ферментів S. albus UN 44. Антагоністичну активність культури визначали методом радіальних штрихів. Для оцінки антибіотичної активності використовували метод паперових дисків та біоавтографію. Виділені речовини антибіотичної природи аналізували методами тонкошарової та рідинної хроматографії і мас-спектрометрії. Результати. Зі штаму S. albus UN 44 виділена і охарактеризована сполука антифунгальної дії з фактором розділення 0,65, наявністю фенольної групи в молекулі та максимумом поглинання в області 270 - 275 нм. Виділені антибіотичні сполуки ідентифіковано як біс(2-етилгексил)фталат і З-О-метилциклополова кислота. Висновки. Вперше встановлена здатність штаму S. albus UN 44 до синтезу антибактеріальних та антифунгальних антибіотиків, які відносяться до похідних фталевого альдегіду
Дод.точки доступу:
Todosiichuk, T. S.
Klochko, V. V.
Savchuk, Ya. I.
Kobzysta, O. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Антиаденовірусна активність наночастинок діоксиду титану [Текст] / Ю. Б. Паньківська [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 73-84


MeSH-головна:
ADENOVIRIDAE -- ADENOVIRIDAE (патогенность)
СЕРОГРУППА -- SEROGROUP
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (ультраструктура)
ТИТАН -- TITANIUM
Анотація: Пошук безпечних для людини та навколишнього середовища речовин та способів інактивації збудників хвороб є одним з пріоритетних напрямків наукових досліджень. Зокрема, відомі властивості діоксиду титану продукувати активні оксигенвмісні радикали під дією УФ випромінювання, які можуть пошкоджувати такі біологічні молекули патогенів як білки, ліпіди та нуклеїнові кислоти, роблять його перспективним агентам для розробки препаратів з віруліцидними та антивірусними властивостями. Мета роботи. Дослідження інактивуючої дії наночастинок діоксиду титану відносно аденовірусу 5 серотипу in vitro. Методи. Дослідження пористої структури наночастинок проводили адсорбційно-структурним динамічним та статичним об’ємним методом. Структуру досліджуваних зразків визначали за допомогою електронного мікроскопа JEM-1400 (JEOL, Японія). Цитотоксичну, віруліцидну та антиаденовірусну дію наночастинок визначали в культурі клітин MDBK із застосуванням МТТ-тесту. Результати. У результаті проведених досліджень антиаденовірусної дії наночастинок діоксиду титану встановлено, що наночастинки зразка (І) з частинками розміром 8 - 15 нм проявили більшу активність після короткого часу інкубації (5хв) з аденовірусом 5 серотипу, при цьому наночастинки зразка (ІІ) розміром 20 - 30 нм проявили інгібуючий влив після 15 хв інкубації. Антивірусна активність наночастинок ТіО2(ІІ) відносно аденовірусу людини 5 серотипу була в межах 45 - 95 %. Використання комерційного нанопорошку ТіО2, Р25 виробництва Evonik Industries AG (Німеччина) як контролю виявилось неефективним, оскільки в досліджуваній модельній системі антивірусна активність відсутня. Найефективніше підсилення віруліцидної дії ТіО2, (II) відбувалось при концентрації наночастинок 10 мкг/мл та становило близько 30 %. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що наночастинки діоксиду титану мають віруліцидну та антивірусну дію відносно аденовірусу 5 серотипу
Дод.точки доступу:
Паньківська, Ю. Б.
Білявська, Л. О.
Повниця, О. Ю.
Загорний, М. М.
Рагуля, А. В.
Харчук, М. С.
Загородня, С. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Balko, O. I.
    Thermoactivation of Pseudomonas aeruginosa pyocins [Text] / О. I. Balko, О. В. Balko, L. V. Avdeeva // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - P85-97


MeSH-головна:
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (иммунология)
БАКТЕРИОЦИНЫ -- BACTERIOCINS (иммунология)
ТЕМПЕРАТУРА -- TEMPERATURE
Анотація: Метою роботи було дослідження впливу різних температур на показники кілерної активності піоцинів S-типу Pseudomonas aeruginosa. Методи. Об’єктом дослідження були піоцини S-типу, отримані із 11 штамів Pseudomonas aeruginosa. Дані кілерні фактори піддавали дії температур в діапазоні від 20 до 100° С протягом 10 хв. Кількісні показники кілерної активності бактеріоцинів після обробки температурою порівнювали із такими у необроблених бактеріоцинів. Основну увагу приділяли впливу на лізати температур 30 і 40° С. Для цього використовували різну тривалість температурного впливу - 5, 15 та 25 хвилин. Результати. Вплив температури 60° С обумовлював зниження до мінімальних показників, а 70° С - викликав абсолюту втрату активності усіх досліджуваних лізатів. Температурна обробка при 30 та 40° С підвищувала показники кілерної активності бактеріоцинів. Даний ефект проявлявся на використаних індикаторних культурах з різною інтенсивністю. Активність лізатів першої групи підвищувалась після впливу 30° С, другої групи - 40° С, а третьої групи - під дією декількох температур, у т. ч. 50° С або не змінювалась. Вплив 30° С на більшість бактеріоцинів стимулювала 2-х кратне, а 40° С - 4-х кратне підвищення показників активності. Проте показники активності деяких речовин зростали значно вище: у 8 разів - для РАЕ-24 та у 16 разів - для РАЕ-6. Результати дослідження впливу 30 та 40° С на активність РАЕ-19 та РАЕ-22 показали відсутність змін кілерної активності бактеріоцинів, спричиненої різною тривалістю температурної обробки. Висновки. Використання температурної обробки піоцинів S-типу Pseudomonas aeruginosa при 30 - 40° С дозволяє підвищити їх активність у 2 - 4 рази, а в окремих випадках досягнути і 16-кратного зростання активності. Тривалість температурного впливу не призводить до додаткової термоактивацїї бактеріоцинів
Дод.точки доступу:
Balko, O. B.
Avdeeva, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Іутинська, Г. О.
    Біорізноманітність і функціональні властивості ендофітних прокаріотів [Текст] / Г. О. Іутинська // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 98-113


MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (микробиология)
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (микробиология)
ЭНДОФИТЫ -- ENDOPHYTES
ХОЗЯИН-ПАРАЗИТ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PARASITE INTERACTIONS
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Вивчення ендофітних бактерій на сьогодні є актуальним напрямком в мікробіології, що розширює наші знання про еволюцію взаємовідносин мікроорганізмів з рослинами, про мікробіом всередині рослинних тканин і органів, а також відкриває нові перспективи практичного використання активних ендофітних штамів для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. В огляді наведено відомості про поширення та біорізноманітність ендофітних прокаріотів у різних рослинах, охарактеризовані типи і механізми взаємовідносин рослин з ендофітними бактеріями, висвітлена їхня роль в стимулюванні росту, поліпшенні мінерального живлення, підвищенні резистентності до дії біотичних і абіотичних факторів. Особливу увагу приділено можливостям практичного використання ендофітних бактерій. Наведено результати власних досліджень, які підтверджують ефективність застосування ендофітно-ризобіальної інокуляції насіння сої для підвищення продуктивності рослин і поліпшення якості отриманої продукції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Сафронова, Л. А.
    Современное состояние проблемы пробиотических препаратов [Текст] / Л. А. Сафронова, В. М. Иляш // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 114-140


MeSH-головна:
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (классификация, фармакокинетика, фармакология)
Анотація: В настоящем обзоре обобщены литературные данные о современных подходах к пробиотическим препаратам, их роли в предупреждении нарушений и восстановлении микробиоты человека и животных, а также об их комплексном влиянии на состояние здоровья. Приведены международные требования к пробиотическим штаммам и препаратам на их основе. Рассмотрены положительные эффекты пробиотиков на организм, описаны механизмы действия препаратов. Дана характеристика ряда известных пробиотиков, созданных на основе микроорганизмов разных таксономических групп
Дод.точки доступу:
Иляш, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)