Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2020/82/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vovchuk S. I., Gromozova O. M.
Назва : The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 3-12 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
КЛЕТКИ ВЫЖИВАНИЕ -- CELL SURVIVAL
ОСМОРЕГУЛЯЦИЯ -- OSMOREGULATION
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES
Анотація: Ферменти фосфорного метаболізму відіграють важливу роль у підтримці життєдіяльності клітин мікроорганізмів за різних умов існування. Для клітин дріжджів відомі дві основні поліфосфатази (полі(Ф)ази) PPN1 і PPX1, які залучені до метаболізму поліфосфатів і прямо або ж опосередковано залучені до роботи низки внутрішньоклітинних процесів. Метою нашого дослідження було вивчення генетичних взаємозв’язків між цими полі(Ф)азами за умов стресового навантаження та їх участь у формуванні клітинами дріжджів адаптивної відповіді. Методи. В роботі використано дріжджі, дефектні за генами полі(Ф)аз PPN1 і PPX1. Генетичну взаємодію оцінювали за фенотиповими ознаками методом фітнес-тесту. Для встановлення механізму участі полі(Ф)аз в процесах клітинної відповіді на дію стресових факторів оцінювали активність ферментів дегідрогеназного комплексу. Ступенем оцінки прояву адаптивної відповіді слугував показник життєздатності клітин дріжджів за дії різних стресових чинників (кислотний стрес, перекисний стрес, гіпертонічність). Індукцію адаптивної відповіді в клітинах дріжджів проводили за допомогою електромагнітного опромінювання ультрависокочастотного (ЕМВ УВЧ) діапазону. Результати. В результаті проведених досліджень було показано, що обидві полі(Ф)ази PPN1 і PPX1 залучені до формування клітинами дріжджів відповіді на дію досліджених факторів стресу. Ці ферменти перебувають на різних метаболічних шляхах і тому регулюють різні аспекти клітинної діяльності, проте лише полі(Ф) аза PPN1 грає безпосередньо ключову роль у формуванні клітинами дріжджів явища адаптивної відповіді. За відсутності цього ферменту цей ефект відсутній. Дефектність за PPX1 викликає в клітинах індукцію адаптивної відповіді, проте механізм, за яким це відбувається, відрізняється від механізму індукції адаптивної відповіді під дією ЕМВ УВЧ-діапазону. Ферменти дегідрогеназного комплексу відіграють важливу роль у формуванні клітинами дріжджів відповіді на дію факторів стресу, проте не приймають безпосередньої участі у формуванні явища адаптивної відповіді. Висновки. Представлена робота розширює уявлення про функціональну роль полі(Ф)аз PPN1 і PPX1 в умовах стресового навантаження і при формуванні явища адаптивної відповіді.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варбанець Л. Д., Березкіна А. Є., Авдіюк К. В., Гудзенко О. В., Булигіна Т. В., Хархота М. А., Утєвський А. Ю.
Назва : Кератинолітична і α-L-рамнозидазна активність бактеріальних ізолятів, виділених із черевоногих молюсків Nacella concinna (Nacellidae) - мешканців Антарктики
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 13-21 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: МОЛЛЮСКИ -- MOLLUSCA
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Екстремофільні мікроорганізми, що мешкають в полярних районах Арктики й Антарктики, володіють адаптованою до холоду ферментною системою. Завдяки високій активності і стабільності при низьких температурах такі ферменти можуть використовуватися в промислових процесах, що має економічні переваги. Тому скринінг мікроорганізмів на наявність таких важливих в практичному відношенні ферментів, як протеолітичні і гліколітичні, є актуальною проблемою сьогодення. Мета. Виділити мікроорганізми з молюсків Nacella concinna (Strebel, 1908), які є поширеними мешканцями вод Антарктики, та виявити серед них продуценти протеолітичних і гліколітичних ферментів, зокрема α-L-рамнозидази. Методи. Загальну протеолітичну (казеїнолітичну) активність визначали методом Aнсона в модифікації Петрової, кератиназну активність продуктів гідролізу кератинвмісної сировини - за поглинанням в УФ при 280 нм, α-L-рамнозидазну активність - методом Davis. Результати. Показано, що із культуральних рідин 34 досліджених штамів 26 (76,4%) виявили кератинолітичну активність (КерА). Рівень КерА варіював від 1 до 4 U, як на середовищі з мальтозою і желатином у якості субстрату, так і на середовищі із додаванням пір’я як основного джерела вуглецю і азоту. Найвищу КерА (4 U) спостерігали в культуральних рідинах штамів 8а/1 і 8а/2, які були виділені з одного джерела – донних відкладень протоки Skua Creek (Аргентинські острови), глибина 10 м. Внаслідок скринінгу продуцентів α-L-рамнозидази серед 34 штамів була виявлена активність (від 0,0025 до 0,11 од/мг білка) у 8 штамів (23,5%), в той час як в культуральній рідині штамів 1/9 та 5/4 вона була слідовою. Максимальна α-L-рамнозидазна активність виявлена в культуральній рідині штамів 3/4 та 3/1 (0,11 та 0,095 од/мг білка, відповідно), які були ізольовані зі змиву раковин молюска з акваторії острову Уругвай (глибина 16 м), а також штаму 1/11 (0,085 од/мг білка), ізольованого із м’яких тканин того ж молюска. Висновки. Із молюсків Nacella concinna - мешканців вод Антарктики - виділено продуценти протеолітичних ( кератинолітичних) і гліколітичних (α-L-рамнозидаз) ферментів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гармашева І. Л., Коваленко Н. К., Олещенко Л. Т.
Назва : Біологічні властивості ентерококів і лактококів, ізольованих з традиційних кисломолочних продуктів України
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 22-32 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: МОЛОЧНЫЕ ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ -- CULTURED MILK PRODUCTS
НАТРИЯ ХЛОРИД ПИЩЕВОЙ -- SODIUM CHLORIDE, DIETARY
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS
ЛАКТОКОККИ -- LACTOCOCCUS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Мета. Метою роботи було вивчити біологічні властивості штамів ентерококів, що були ізольовані з традиційних кисломолочних продуктів та оцінити їх потенціал як заквасочних культур в порівнянні зі штамами лактококів. Методи. Здатність до росту при різних температурах та стійкість до NaCl визначали з використанням традиційних мікробіологічних методів. Рівень кислотоутворення визначали за зміною рН молока через 6 і 8 год культивування при температурі 30°C. Результати. Здатність до росту при 10°С виявили 66,3% штамів ентерококів і 73,4% штамів лактококів, до росту при 45°С – 30,8% і 15,0% штамів відповідно. Стійкість до 6,5% NaCl була притаманна лише 10,3% штамів ентерококів і 3,5% – лактококів. Штами ентерококів, стійкі до 6,5% NaCl, найчастіше були ізольовані зі зразків бринзи, найрідше – зі сквашеного молока. Стійкі до 6,5% NaCl лактококи були виділені з сиру кисломолочного і бринзи. Швидкі кислотоутворювачі були виявлені як серед лактококів (44% штамів), так і серед ентерококів (15% штамів). Співставлення визначених раніше профілів антибіотикорезистентності штамів ентерококів з даними щодо їх швидкості кислотоутворення показало, що серед штамів ентерококів, перспективних як заквасочні культури, лише три штами (8,4%) виду E. durans були стійкими до 1–2 препаратів – інгібіторів транскрипції і синтезу нуклеїнових кислот, 52,8% штамів були резистентними до 2–8 препаратів – інгібіторів синтезу білка і нуклеїнових кислот, а 38,8 % – були стійкими до 4–9 антибіотиків, різних за механізмом дії, включаючи ванкоміцин. Висновки. За інтенсивністю кислотоутворення культури ентерококів аналогічні лактококам, що свідчить про можливість їх використання у приготуванні кисломолочних продуктів. Стійкість досліджених штамів ентерококів до антибіотиків не відповідає вимогам до промислових штамів і вказує на необхідність обов’язкового дослідження наявності факторів вірулентності, зокрема, антибіотикорезистентності, у потенційно заквасочних культур.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Броварська О. С., Варбанець Л. Д., Ліханов А. Ф.
Назва : Характеристика ліпополісахариду Pseudomonas putida
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 33-42 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
PSEUDOMONAS PUTIDA -- PSEUDOMONAS PUTIDA
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES
СЕРОТИПИРОВАНИЕ -- SEROTYPING
Анотація: Pseudomonas putida, поряд з представниками інших видів, такими як Pseudomonas syringae та Pseudomonas fluorescens, викликають захворювання значної кількості дикорослих та культурних рослин. Одним із факторів патогенності грамнегативних бактерій є ліпополісахариди. В літературі є дані про те, що в залежності від середовища, на якому вирощують бактерії, одержані з них ліпополісахариди можуть різнитися своїм складом і біологічною активністю. Мета. Провести порівняльне вивчення складу та біологічної активності ліпополісахариду (ЛПС) Pseudomonas putida за вирощування на різних середовищах. Методи. У роботі використовували мікробіологічні, біохімічні та серологічні методи. ЛПС отримували з клітин водно-фенольною екстракцією, гетерогенність визначали SDS-PAAG електрофорезом, моносахаридний і жирнокислотний склад визначали хромато-мас-спектрометричним методом, серологічну активність – методом імунодифузії в агарі. Результати. ЛПС, виділені з клітин Pseudomonas putida, вирощених на м’ясо-пептонному агарі (ЛПС-МПА) або на картопляномі агарі (ЛПС-КА), різняться як якісним складом, так і кількісним вмістом моносахаридів. На відміну від ЛПС-КА в ЛПС-МПА були ідентифіковані рамноза (20,38%) та фукоза (13,33%), крім галактози, глюкози, манози і рибози.У складі досліджуваних препаратів ЛПС були ідентифіковані насичені і гідроксикислоти з довжиною вуглецевого ланцюга від С12 до С18. Домінуючою кислотою в препаратах ЛПС виявилася гексадеканова кислота (32,3 і 40,39% відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Також були виявлені 2-гідроксидодеканова (2-OH-C12:0) (8,47 і 18,79%), 3-гідроксидодеканова (3-OH-C12:0) (4,29 і 9,69%), додеканова (C12:0) (7,97 і 19,25%) кислоти (відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Встановлено, що LD50 ЛПС-МПА становила 29.73 мкг/мишу, в той час як ЛПС-КА був менш токсичним: його LD50 складало 84.09 мкг/мишу. Досліджувані препарати ЛПС виявилися апірогенними в порівнянні з «Пірогеналом». ЛПС-КА не проявляв антигенної активності. Висновки. ЛПС, одержані з вирощених на різних середовищах клітин P. putidа, різнились за моносахаридним, жирнокислотним складом, токсичністю та серологічною активністю.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Polishchuk L. V.
Назва : Similarity of genomic sequences of five streptomyces globisporus strains
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 43-50 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ПОВТОРЯЮЩИЕСЯ -- REPETITIVE SEQUENCES, NUCLEIC ACID
Анотація: Актуальність проведеного дослідження полягає в тому, що його результати, по-перше, будуть корисні при класифікації стрептоміцетів до таксонів нижчого порядку, по-друге – використовуватимуться в дослідженнях по еволюції організмів на молекулярному рівні. Аналогічні дослідження широко проводяться на генах домашнього гоcподарства (наприклад, 16S рРНК). Однак цікаво вивчити успішність застосування в таких дослідженнях генів, що визначають необов’язкові білки. Метою дослідження було встановити схожість нуклеотидних послідовностей геномних ДНК п’яти штамів виду Streptomyces globisporus і визначити можливість використання при визначенні спорідненості стрептоміцетів аналізу нуклеотидних послідовностей генів, що кодують неважливі для виживання білки або кластери таких генів (на прикладі crt-генів). Матеріали і методи. Первинні структури геномів 5-ти штамів Streptomyces globisporus C-1027, TFH56, NRRL B-2709, NRRL B-2293 і 1912-4Сrt були об’єктами наших досліджень. Інформація була отримана з баз даних сервера NCBI. Комп’ютерний аналіз послідовності геномів стрептоміцетів проводився за допомогою програм BLAST. Результати. Послідовності геномів 5-ти штамів S. globisporus були проаналізовані за допомогою програми BLAST. Була виявлена схожість багатьох їх характеристик, але було визначено також існування багатьох відмінностей в послідовностях цих геномів. Виявлено, що нуклеотидна послідовність геному (як всього геному, так і його окремих фрагментів) штаму S. globisporus NRRL B-2293 найбільш відрізняється значеннями аналізованих характеристик від послідовностей інших 4 штамів. Ми передбачаємо, що необхідно переглянути належність штаму NRRL B-2293 до виду S. globisporus. Ексклюзивна організація його сrt-кластера може слугувати вдалим прикладом такого роду. Висновок. При проведенні класифікації буде корисно (як додаток до характеристик геному, що традиційно використовуються) аналізувати як факультативні гени, так і кластери генів – їх присутність в геномах стрептоміцетів, рівень схожості нуклеотидних послідовностей генів і організацію кластерів генів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Naumenko K., Golovan A., Zagorodnya S.
Назва : Prediction of biological activity of triazoles derivatives
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 51-61 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
Анотація: З метою вирішення нагальних питань фармакології широко застосовуються методи прогнозування in siliсo, які дозволяють встановити нові структурно-функціональні взаємозв’язки метаболізму вірусу та клітини, проводити попередній скринінг сполук щодо їх біологічної активності та займають ключове місце у відкритті та розробці нових біологічно активних сполук як на науковому, так і на практичному рівнях. На сьогодні віруси родини Herpesviridae займають важливе місце в інфекційній патології людини, але погано контролюються. Тому скринінг нових ефективних препаратів є актуальною і важливою проблемою. Мета. Провести прогнозування біологічної активності похідних 1,2,3-триазолів, що містять атом фтору за напрямками “антивірусна” та “протипухлинна” активність. Методи. Для прогнозування біологічних ефектів досліджуваних сполук застосовували програму PASS (Prediction of Activity Spectra for Substances). Інгібуючий вплив сполук на культуру клітин визначали за допомогою МТТ-тесту. Результати. Встановлено, що антивірусну дію можуть мати перфторпропіл-1,2,3-триазол, трифторметил-1,2,3-триазол та дифторметил-1,2,3-триазол з показниками ймовірності наявності активності від 0,216 до 0,339. Проведено кореляційний аналіз потенційної протипухлинної дії для сполуки фторованих похідних 1,2,3-триазолів з різними радикалами. Ймовірність наявності антинеопластичної активності дещо вища і склала від 0,218 до 0,571. Виявлено кореляцію результатів для сполуки G18 (2-(?-D-рибофуранозил)-4-тозил-5- (трифторметил) -2Н-1,2,3-триазол) in silico та in vitro щодо протипухлинної дії на моделі клітин В-лімфоми людини. Слід відмітити, що для багатьох сполук спрогнозована здатність інгібувати ферменти синтезу нуклеїнових кислот та активувати залучені в апоптотичні каскади білки. Висновки. Із застосуванням програми PASS зпрогнозовано потенційну біологічну активність для новосинтезованих фторовмісних похідних на основі 1,2,3-триазолу. Передбачено, що сполуки здатні реалізувати високу антивірусну, антинеопластичну активність. Отримані дані свідчать про доцільність подальших досліджень in vitro похідних триазолу з перспективою створення на їх основі лікарських засобів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Патика M. В., Патика Т. І.
Назва : Симбіонтні мікробні угруповання комах: функціонування та ініціація потенціалу ентомопатогенної дії на прикладі Bacillus thuringiensis
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 62-73 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: НАСЕКОМЫЕ -- INSECTS
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS
BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В огляді наведено сучасні літературні дані та власні експериментальні дослідження щодо мікросимбіонтів, які функціонують, циркулюють та проявляють різнорівневу експресію ентомопатогенної дії в організмах різних видів комах. На сьогодні особливу наукову та практичну цінність мають комплексні роботи щодо скринінгу, дослідження біому спорових бактерій Bacillus thuringiensis в різних еконішах, аналізу їх специфічних ентомотоксичних взаємодій з цільовим макроорганізмом. Екзоклітинний мікробіом здорових та хворих комах локалізується, в основному, на покривах, ротовому апараті та в кишечнику і найчастіше перерозподіляється у черевній порожнині та внутрішніх органах господаря. Мікробний екзометагеном більш складний і функціонально різноманітніший за внутрішньоклітинний, тому широко досліджується і використовується у мікробіологічному контролі фітофагів. Актуальний науковий напрямок таких досліджень розвивається з поглибленням знань щодо експресії генів Cry B. thuringiensis та регуляторних факторів, що діють на транскрипційному, посттранскрипційному, метаболічному і посттрансляційному рівнях. Тому система «ентомопатогенні бактерії B. thuringiensis – фітофаг» розглядається як ефективна модель для вивчення взаємодії та еволюційної екології бактеріальної вірулентності.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Patyka V.
Назва : Review of the monograph "Ecological aspects of crops fertilization systems"
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 74-75 (Шифр МУ14/2020/82/1)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)