Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2020/82/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Voychuk, S. I.
The role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases in the stress-induced changes of the polysaccharide composition of cell wall and extracellular matrix of Saccharomyces cerevisiae сells [Text] / S. I. Voychuk, O. M. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P3-13

MeSH-головна:
ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (биосинтез)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (воздействие облучения)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм)
ВНЕКЛЕТОЧНЫЙ МАТРИКС -- EXTRACELLULAR MATRIX (химия)
КЛЕТКИ СТЕНКА -- CELL WALL (химия)
Анотація: Полісахариди (ПЄ) є важливими структурними елементами всіх живих організмів. Вони виконують низку важливих функцій і захищають клітини від дії різних факторів стресу. Синтез ПС є енергозатратним процесом, який потребує фосфатів, так само й структура ПС потребує участі фосфатів і поліфосфатів (poly(P)) як зв’язуючих елементів. Проте роль ферментів метаболізму poly(P) (поліфосфатаз, полі(Ф)аз) у процесах синтезу компонентів клітинної стінки і позаклітинного матриксу вивчена недостатньо. Мета. Метою дослідження було вивчення ролі полі(Ф)аз PPN1 та РРХ1 у процесах формування клітинної стінки та позаклітинного матриксу клітинами дріжджів. Методи. У дослідженні використовували клітини дріжджів Saccharomyces cerevisiae з відповідними делеціями (?ррп1та ?ррх1). Для індукції стресової реакції клітини піддавали впливу перекису водню (25-100 мМ), оцтової кислоти (25-100 мМ) та сорбітолу (0,25-1,0 М). Радіочастотне електромагнітне випромінювання (40,68 МГц, потужність 15 Вт, експозиція 30 хв) вивчали окремо, а також як індуктор адаптивної відповіді, для чого клітини дріжджів опромінювали РЧ ЕМВ до моменту впливу інших факторів стресу. Вплив факторів стресу оцінювали за зміною кількості цукрів. Цукрові залишки та цукри в клітинних стінках та в позаклітинному матриксі визначали за допомогою методу GC/MS та методу лектинів мічених колоїдним золотом. Оцінювали вміст D-манози/D-глюкози (Man/Glu), D-галактози (Gal), N-ацетил-D- глюкозаміну (GlcNAc), N-ацетил-D-галактозамін (GalNAc) та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA). Висновки. Обидві полі(Ф) ази (PPN1 та РРХ1) беруть участь в організації будови клітинної стінки та позаклітинного матриксу і впливають, головним чином, на вміст мінорних складових: Gal, GalNAc, GlcNAc та NANA. Зміни стійкості клітин дріжджів до впливу стресових факторів, які виникають при дефектності за PPN1 та РРХ 1, корелюють із вмістом окремих цукрів, серед яких й GlcNAc, синтез якого регулюється функціональною активністю обох полі(Ф)аз. Встановлені відмінності та зміни у складі ПС можуть опосередковано вказувати на зменшення міцності клітинної стінки та зменшення в ній GPI-зв’язаних білків, а також на конформаційні зміни ПС в позаклітинному матриксі, які відбуваються внаслідок делеції полі(Ф)аз.
Дод.точки доступу:
Gromozova, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кератинолітична активність антарктичних штамів бактерій [Текст] / K. B. Авдіюк [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 14-21

MeSH-головна:
МОЛЛЮСКИ -- MOLLUSCA (микробиология)
КЕРАТИНЫ -- KERATINS (биосинтез)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (рост и развитие)
ФЛАВОБАКТЕРИИ -- FLAVOBACTERIUM (рост и развитие)
Анотація: Щорічно в оточуюче середовище як побічний продукт агропромислової переробки потрапляють мільйони тонн кератинвмісної сировини у вигляді пір’я, вовни, волосся та ін., яка важко розщеплюється звичайними протеазами, такими як пепсин, трипсин і папаїн. Тому пошук ефективних продуцентів кератинолітичних ензимів, які змогли б розщепити ці важкодоступні білки, є актуальною темою досліджень. Мета. Дослідити здатність бактеріальних ізолятів, які були виділені з м’яких тканин і кишкової трубки молюсків Nacella сопсіппа, відібраних поблизу Української антарктичної станції «Академік Вернадський», виявити казеїнолітичну і кератинолітичну активності. Методи. Об’єктами досліджень були 21 бактеріальний ізолят. Культури вирощували на 4 рідких поживних середовищах, які відрізнялись за джерелом вуглецю і азоту, а також наявністю або відсутністю NaCl. Ензиматичні активності визначали у супернатанті культуральної рідини. Для визначення кератинолітичної і казеїнолітичної активності як субстрати використовували знежирене пір’я та казеїн відповідно. Висновки. За температури 28° С більша кількість культур синтезує ферменти з кератинолітичною активністю (від 1 до 9 Од/мл), однак за температури 19° С рівень цієї активності значно вищий (від 1 до 15 Од/мл). Показано, що лише 5 бактеріальних ізолятів при вирощуванні за температури 28° С виявляли казеїнолітичну активність на рівні від 0,011 до 0,074 Од/мл, в той час, як за температури 19° С значно більша кількість (10) культур її проявляла (від 0,01 до 0,082 Од/мл).
Дод.точки доступу:
Авдіюк, К. В.
Варбанець, Л. Д.
Березкіна, А. Є.
Утєвський, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Курдиш, І. К.
Ростова та супероксиддисмутазна активність Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 за впливу наночасток природних мінералів та деяких катіонів [Текст] / І. К. Курдиш, А. Ю. Чоботарьов // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 22-29

MeSH-головна:
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (рост и развитие)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (рост и развитие)
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS
Анотація: За інтродукції бактерій-компонентів мікробних препаратів у агроекосистеми на їхню фізіолого-біохімічну активність можуть впливати наночастки природних мінералів та різні іони. Мета. Дослідити вплив наночасток деяких природних мінералів та катіонів, що можуть входити до складу супероксиддисмутази Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 - компонента комплексного бактеріального препарату для рослинництва, на ростову та супероксиддисмутазну активність цього штаму. Методи. Бактерії культивували в середовищі Берка, чисельність життєздатність клітин визначали методом Коха. Супероксиддисмутазну активність оцінювали за відновленням трифенілтетразолій хлориду. Результати. Показано, що культивування азотобактера в середовищі, що містило 1 г/л сапоніту, незначно впливало на ріст бактерій, в той час як завмісту бентоніту їх чисельність зростала на 33 %. Вирощування цих бактерій в середовищі наночастками сапоніту, в яке вносили іони Мn²⁺ (1,0-1,5 мМ), призводило до незначного зменшення чисельності клітин в суспензії, тоді як за вмісту бентоніту та 0,5-1,0 мМ Мn²⁺ кількість цих бактерій незначно зростала. Подібну залежність спостерігали за культивування азотобактера в середовищі з катіонами Fe²⁺. Встановлено, що за культивування A. vinelandii ІМВ В-7076 в середовищі з наночастками сапоніту, в яке вносили 1,0 мМ іонів Мn²⁺, супероксиддисмутазна активність зростала на 16,8 %, а в середовищі з бентонітом за вмісту 0,5 мМ іонів Мn²⁺ цей показник був вищим від контролю на 17,5 %. За вирощування A. vinelandii в середовищі, що містило до 0,5 мМ іонів Fe²⁺, а також 1,0 г/л сапоніту, супероксиддисмутазна активність незначно зростала. Однак їх культивування з бентонітом за вмісту такої ж концентрації Fe²⁺ супроводжувалось підвищенням супероксиддисмутазної активності на 31,1 %. Висновки. Отримані результати дозволять прогнозувати фізіолого-біохімічну активність A. vinelandii В-7076 в агроекосистемах в залежності від вмісту в ґрунті наночасток досліджуваних мінералів та катіонів – компонентів активних центрів супероксиддисмутази.
Дод.точки доступу:
Чоботарьов, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив Раntоеа agglomerans на стан і активність фотосинтетичного апарату зернових культур [Текст] / Г. Б. Гуляєва [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 30-37

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
PANTOEA -- PANTOEA (патогенность, химия)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
Анотація: Останнім часом інтерес до Pantoea agglomerans обумовлений біорізноманітністю і корисними властивостями її метаболітів. З іншого боку - необхідністю дослідження шкодочинності цієї бактерії Мета. Дослідити інфікування рослин зернових культур видів Triticum aestivum L. і Secale cereale L. штамами Pantoea agglomerans за дії на фотохімічну та ферментативну активність фотосинтетичного апарату зернових культур. Методи. Культивування бактерій, приготування бактеріальних суспензій виконували за загально прийнятими методиками, штучну інокуляцію рослин здійснювали шляхом введення бактеріальної суспензії в стебло жита і пшениці в фазу трубкування. Фотохімічну активність листків визначали методом індукції флюоресценції хлорофілу активність антиоксидантних ферментів – за швидкістю розкладання пероксиду водню: каталази - перманганатометрично, а пероксидази - за реакцією із бензидином із подальшою фотометрією. Для статистичної обробки результатів використовували пакет програм, MS Excel. Висновки. Виявлено, що інокуляція рослин S. cereale L. штамом Р agglomerans 7460, здатним спричинювати у цього виду рослин патологічний процес, призводила до істотного підвищення активності оксидоредуктаз рослин в тканинах листків - каталазної пероксидазної. Виявлено відмінності впливу інокуляції неспецифічними для рослин Т. aestivum L. штамами Р. agglomerans на активність оксидоредуктаз тканин листків порівняно з інтактними рослинами: пригнічення активності обох дослідних оксидоредуктаз за інфікування Р. agglomerans 7604, а за інокуляції Р. agglomerans 7460 – зниження каталазної за підвищення пероксидазної активності. За інокуляції рослин Р. agglomerans 7604 відбувалося лімітування повільної фази фотосинтезу, а отже - швидкості асиміляції вуглецю Т. aestivum L., тоді як за інокуляції Р. agglomerans 7460 спостерігали більш суттєве пригнічення фотохімічної активності листків: зниження квантової ефективності ФСІІ, так і активності асиміляції вуглецю, що може свідчити про більшу адаптивність останнього.
Дод.точки доступу:
Гуляєва, Г. Б.
Пасічник, Л. А.
Мучник, Ф. В.
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Krutylo, D. V.
Phenotypic and genotypic properties of bradyrhizobia nodulating leguminous plants of the Glycine, Vigna and Lupinus Genera [Text] / D. V. Krutylo // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P38-50

MeSH-головна:
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
КОРНЕВЫЕ КЛУБЕНЬКИ РАСТЕНИЙ -- ROOT NODULES, PLANT (микробиология)
СЕКВЕНИРОВАНИЕ ДНК -- SEQUENCE ANALYSIS, DNA (методы)
СЕРОГРУППА -- SEROGROUP
Анотація: Мета. Вивчити фенотипові та генотипові ознаки бульбочкових бактерій - мікросимбіонтів бобових рослин родів Glycine, Vigna та Lupinus. Методи. Серологічну спорідненість 12 штамів ризобій визначали у реакції аглютинації. Хазяйську специфічність штамів досліджували у вегетаційних дослідах. RFLP аналіз гену гроВ проводили з використанням рестриктаз Msp1, НаеIII та Ndell. Секвенування 16S-23S рДНК здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі АВІ 3130 Genetic Analyser. Результати. Встановлено, що досліджувані ризобії істотно розрізняються за серологічними властивостями і належать до 7 серогруп: КВ11, М8, 1967, 46, В1, В2 та 367а. Мікросимбіонти сої, вигни та машу утворюють групу перехресної інокуляції, проте не спроможні інфікувати люпин. Ризобії люпину В. Іuріnі 367а та Bradyrhizobium sp. ЛД4, навпаки, вступають у симбіотичні взаємовідносини з люпином, але не нодулюють сою. Штам В. japonicum 631 здатний до симбіозу з бобовими рослинами різних триб: Phaseoleae та Luріnеае. На основі RFLP аналізу гроВ гену мікросимбіонти згрупувались у чотири кластери: І - ризобії вигни, II - бульбочкові бактерії машу та сої, III - повільнорослі бульбочкові бактерії сої, IV - ризобії люпину та інтенсивнорослі ризобії сої. Секвенування 16S-23S рДНК підтвердило належність бульбочкових бактерій сої до виду В. japonicum (генетичні групи USDA 4, USDA 6, USDA 123). До цього ж виду віднесені мікросимбіонти машу (група USDA 4). Вперше з бульбочок вигни отримано ізолят Bradyrhizobium sp. В11, який ідентифіковано як новий вид В. diazoefficiens (група USDA 110). Ідентичними виявились ITS- регіони ризобій В. luріnі 367а та Bradyrhizobium sp. ЛД4. Штам В. japonicum 631 на 100% подібний зі штамом В. luріnі 367а за 16S-23S рДНК і з високою долею ймовірності може бути віднесений до виду В. luріnі.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження [Текст] / H. B. Борзова [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 51-59

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM (химия)
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (химия)
EUROTIUM -- EUROTIUM (химия)
EUPENICILLIUM -- EUPENICILLIUM (химия)
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS (химия)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (химия)
Анотація: Дослідження мікроміцетів екстремальних екосистем представляють інтерес як з точки зору вивчення механізмів адаптаційних процесів, так і у зв ’язку з їхнім високим біотехнологічним потенціалом. Мета. Дослідити ?-L-рамнозидазну, манан-деградувальну та протеолітичну активності культур мікроміцетів, виділених з грунтів Чорнобильської зони відчуження. Методи. Як субстрат для визначення ?-L-рамнозидазної активності використовували нарингін, для ?-галактозидазної - n-нітрофеніл-?-D-галактопіранозид, а для ?-мананазної - галактоманан гуару. Скринінг протеолітичних активностей проводили з використанням 10 % желатинового середовища та 1 % казеїнового агару. Результати. Показано, що 42 % досліджених штамів проявляли ?-L -рамнозидазну (0,01-1,1 од/мл), 75 % - ?-галактозидазну (0,05-3,0 од/мл), 50 % - ?-мананазну (0,5-45 од/мл) та 74 % – протеолітичну активності. Всі глікозидазні активності були відмічені у Eupenicillium pinetorum, Trichoderma viride, Eurotium herbariorum, Aspergillus flavipes, Aspergillus ochraceus, Aspergillus flavus, Penicillium adametzii, Penicillium decumbens, Penicillium restrictum, Penicillium variabile, Penicillium verrucosum. Висновки. Встановлена висока деградувальна активність штамів A. flavipes, Р. decumbens, Р. clavigerum, Р. restrictum, Р. roseopurpureum, Р. sacculum щодо субстратів, які містять термінальні залишки рамнози та галактози, продемонстрована здатність гідролізувати галактоманан, казеїн та желатину. Показано, що техногенно забруднені території можуть бути джерелом нових продуцентів біотехнологічно важливих ензимів.
Дод.точки доступу:
Борзова, H. B.
Гудзенко, О. В.
Варбанець, Л. Д.
Наконечна, Л. Т.
Тугай, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antagonistic action of 26UF7 and 35NG3 Streptomyces Species to Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10 ₂ [Text] / S. L. Golembiovska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P60-66

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
ТОМАТ ОБЫКНОВЕННЫЙ -- LYCOPERSICON ESCULENTUM (микробиология)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
Анотація: Актуальність роботи. Екологічні шляхи вирішення питання опортунізму рослин до бактеріального раку помідор. Мета. Пошук стрептоміцетів- антагоністів проти Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10₂ та дослідження їх впливу на інфекційний процес у помідорів в умовах теплиці. Результати. 36 (45%) ґрунтових стрептоміцетів з 80 мали антагоністичну активність проти С. michiganensis 10₂. Відібрані варіанти Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 демонстрували високі та стабільні показники проти фітопатогеної бактерії in vitro. Передпосівна обробка фільтратом ферментації досліджуваних стрептоміцетів вдвічі підвищувала схожість інфікованого С. michiganensis 10₂ насіння помідорів сорту «Вишенька». Однак, вона не сприяла стійкості рослин до захворювання після механічного інфікування листків помідорів в ювенільному періоді. В загальному метаболіти штамів Streptomyces sp. 26 Uf7 та 35 NG3 сприяли підвищенню врожайності помідорів, хоча повністю не нівелювали вплив інфекції в умовах теплиці. Висновки. Показано, що метаболіти штамів Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 з високими показниками антагонізму проти С michiganensis 10₂ in vitro вдвічі підвищували схожість насіння та врожайність помідор сорту «Вишенька» і мали 75% ефективність проти фітопатогенної бактерії в умовах теплиці.
Дод.точки доступу:
Golembiovska, S. L.
Bambura, O. I.
Volska, T. V.
Matselykh, B. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біосинтез поверхнево-активних речовин актинобактеріями роду Rhodococcus [Текст] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 67-81

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (рост и развитие)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ринковий інтерес до представників роду Rhodococcus зумовлений унікальними особливостями їх метаболізму зокрема здатністю до деструкції багатьох ксенобіотиків, що часто відбувається за участі синтезованих цими актинобактеріями поверхнево-активних речовин (ПАР) гліколіпідної природи. В огляді наведені сучасні дані літератури і результати власних експериментальних досліджень щодо утворення поверхнево-активних речовин родококами на традиційних вуглеводневих (н-алкани, нафта, гас, дизельне паливо), інших гідрофобних (рафіновані олії) та гідрофільних (гліцерин, етанол, вуглеводи) моно- і змішаних субстратах, а також промислових відходах (олійні фузи, відпрацьована олія, відходи виробництва біодизелю). Найбільша кількість публікацій стосується синтезу ПАР за умов росту цих актинобактерій на вуглеводнях, у той час як відомості про використання олієвмісних та гідрофільних субстратів, а також промислових відходів для утворення поверхнево-активних речовин нечисельні. Оптимізація умов культивування продуцентів, у тому числі й за допомогою математичних методів, використання мутантних та генно-інженерних штамів дали змогу підвищити синтезувальну здатність представників роду Rhodococcus на різних субстратах до рівня високоактивних продуцентів інших поверхнево-активних гліколіпідів (рамно- та софороліпідів).
Дод.точки доступу:
Пирог, Т. П.
Гейченко, Б. С.
Шевчук, Т. А.
Мучник, Ф. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваленко, О. Г.
Життєвий і творчий шлях - С.М. Московця (до 120-річчя від дня народження) [Текст] / О. Г. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 82-84

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY
Дод.точки доступу:
Московець, Семен Микитович (мікробіолог ; 1900-1971) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)