Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2020/82/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Voychuk, S. I.
Influence of the radiofrequency electromagnetic field 40.68MHz on adhesion of Saccharomyces cerevisiae cells deficient in polyphosphatase PPN1 to dental alloys [Text] / S. I. Voychuk, O. M. Gromozova, Z. R. Ozhogan // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - P3-13

MeSH-головна:
ЗУБНЫЕ СПЛАВЫ -- DENTAL ALLOYS (химия)
КЛЕТОК АДГЕЗИЯ -- CELL ADHESION (воздействие облучения)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (воздействие облучения)
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (химический синтез)
Анотація: Адгезія – одна з найважливіших властивостей живих організмів, яка допомагає їм виживати в складних умовах, але в той же час вона є причиною багатьох проблем медичного, промислового та економічного характеру. Низка факторів можуть впливати на адгезію. Для її зменшення або повного запобігання застосовуються різноманітні хімічні сполуки. Тим не менше, ефективність дії таких сполук може суттєво змінюватися в результаті дії на клітини живих організмів електромагнітного випромінювання, що не часто враховується в дослідженнях. Біосинтез специфічних адгезинів вимагає енергії, яка зберігається в клітинах у вигляді високоенергетичних сполук, серед яких особливе місце належить поліфосфатам (полі(Ф)). Полі(Ф) – це також структурні одиниці клітинних стінок, які впливають на поверхневий заряд. Дефектність за полі(Ф)азами, ферментами метаболізму полі(Ф) впливає на адгезивні властивості клітин. Тому метою даної роботи було вивчити здатність радіочастотного електромагнітного випромінювання (РЧ-ЕМВ) впливати на адгезію клітин дріжджів до стоматологічних сплавів та оцінити роль полі(Ф) ази PPN1 у сприйнятті електромагнітних сигналів та адгезії клітин. Методи. У дослідженні були використані клітини дріжджів Saccharomyces cerevisiae дикого типу штамів Y-517 та CRY, а також клітини, дефектні за PPN1 (штам CNX). Використовували Ni-Cr (Wiron 99, Wirocer plus, Gialloy CB/N) та Co-Cr (Wirobond 280, Wironit, Gialloy PA) стоматологічні сплави, приготовлені за допомогою трьох різних методів лиття. Клітини дріжджів обробляли РЧ-ЕМВ (40,68 МГц, 30 Вт, 60 хв, в термостатних умовах) до моменту їх взаємодії зі сплавами. Індекси адгезії визначали після безпосереднього контакту клітин дріжджів з поверхнями сплавів протягом 60 хв за кімнатної температури. Результати. Хром у складі сплавів негативно впливав на адгезію, тоді як ніобій, вуглець і силіцій, навпаки, стимулювали її. Сплави, приготовлені методом вакуумного лиття мали найбільші показники адгезії, в той час, як сплави, приготовлені методом центробіжного лиття з плавкою високочастотним струмом виявляли найбільшу протидію мікробній адгезії. Однак ефективність цих чинників суттєвим чином знижувалася в разі дефектності клітин дріжджів за полі(Ф)азою PPN1 і після дії на клітини дріжджів РЧ-ЕМВ: в обох випадках відмічене збільшення величини адгезії клітин дріжджів до всіх типів сплавів. В основі цих ефектів, вочевидь, лежать різні механізми і в першому випадку – це може бути зміна складу позаклітинних полісахаридів, яка має місце в ppn1?-клітин, а в другому – це результат індукції процесу «адаптивної відповіді», який має місце внаслідок дії даного типу випромінювання на клітини дріжджів: збільшення стійкості опромінених клітин дріжджів до дії окремих елементів у складі сплавів. Висновки. Незважаючи на вміст у складі сплавів хімічних сполук, які здатні знижувати мікробну адгезію до поверхні сплавів, активність ферментів фосфорного метаболізму, а також дія на клітини мікроорганізмів РЧ-ЕМВ можуть нівелювати антимікробну ефективність фізико-хімічних чинників і призвести до підвищення мікробної адгезії.
Дод.точки доступу:
Gromozova, O. M.
Ozhogan, Z. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Characteristics of genome of Bacillus velezensis ONU 553 strain isolated from the bottom sediments of the Black Sea [Text] / M. D. Shtenikov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - P14-21

MeSH-головна:
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (генетика)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
БАКТЕРИОЦИНЫ -- BACTERIOCINS (биосинтез)
Анотація: Пошук продуцентів біологічно активних метаболітів зміщується в напрямку дослідження штамів з екзотичних біотопів. Аеробні спороутворюючі бактерії з донних відкладень Чорного моря є добрим прикладом таких мікроорганізмів завдяки легкості селективного виділення, підтримання в культурі та високій біосинтетичній активності. Мета. Проаналізувати структуру генома антагоністично активного штаму Bacillus sp. ONU 553, ізольованого з донних осадів Чорного моря, для його реідентифікації та виявлення генів, що відповідають за синтез біологічно активних сполук. Методи. Отриману геномну ДНК було секвеновано з використанням секвенатору НiSeq 1500 (Illumina). Збірку геному здійснено з використанням асемблеру Newbler версії 2.8, визначення видової належності штаму – за допомогою сервера TYGS, підрахунок ANI – з використанням Ezbiocloud. Анотування геному здійснено за допомогою серверів PATRIC та NCBI PGAP, пошук кластерів біосинтезу антибіотиків та бактеріоцинів – за допомогою antiSMASH та Bagel4 відповідно. Пошук детермінант патогенності виконувався за допомогою IslandViewer, резистентності до антибіотиків – ResFinder-3.2, пошук профагових елементів – з використанням PHASTER. Результати. Встановлено, що розмір дослідженого геному сягає 3 934 563 пар основ, вміст ГЦ-пар складає 46,69%. Виявлено 3 953 відкриті рамки зчитування, з них ідентифіковано 3 252 (82%). Виявлено детермінанти шести антибіотиків і двох бактеріоцинів, а також чотири профаг-подібних елементи. Висновки. Проведені дослідження та порівняльний аналіз геному штаму Bacillus sp. ONU 553, ізольованого з донних осадів Чорного моря, дають підстави підтвердити його ідентифікацію до виду Bacillus velezensis та роблять перспективним його подальше дослідження як потенційного пробіотика та джерела нових біологічно активних метаболітів.
Дод.точки доступу:
Shtenikov, M. D.
Ostapchuk, A. M.
Vasylieva, N. Y.
Luzhetskyy, A. M.
Ruckert, C.
Kalinowski, J.
Ivanytsia, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гойчук, А. Ф.
Асоційовані з Pseudomonas syringae pv. savastanoi бактерії у патології Frccxinus excelsior L. [Текст] / А. Ф. Гойчук, I. M. Кульбанська, M. B. Швець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 22-34

MeSH-головна:
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (патогенность)
ЯСЕНЬ -- FRAXINUS (микробиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
Анотація: Незважаючи на певні досягнення у вивченні бактеріозів лісових деревних рослин та їхніх збудників, наразі недостатньо дослідженими залишаються системні взаємозв’язки між окремими компонентами мікро- та мікобіоти, що виникають на різних етапах патологічного процесу. Патологія F. excelsior – явище багатогранне, у якому системно взаємопов’язані процеси інфекційного і неінфекційного характеру, що суттєво ускладнює діагностику її першопричин. Мета. Дослідити та з’ясувати роль і місце фітопатогенних бактерій у масовому всиханні ясеневих насаджень Західного Поділля України та дослідити наявність антагонізму між складниками міко- та мікроорганізмів у патології туберкульозу. Методи. За загальноприйнятими фітопатологічними і мікробіологічними методами проводили дослідження патогенних, анатомо-морфологічних, культуральних та антагоністичних властивостей P. syringae pv. savastanoi та асоційованих з нею бактерій у патології туберкульозу F. excelsior. Результати. Встановлено, що ізольовані нами з патології F. excelsior фітопатогенні бактерії (P. syringae pv. savastanoi, P. fluorescens, P. syringae, Pseudomonas sp., Erwinia herbicola, E. horticola, Xanthomonas sp.) не виявили антагоністичної активності як між собою, так і по відношенню до тестових культур бактерій. На відміну від бактерій, мікроміцетам (Ulocladium botrytis, Phoma sp., Cladosporium cladosporiodes, Acremonium strictum, Cylindrocarpon didymum, Fusarium sporotrichiella, F. heterosporum, Fusarium sp.,), ізольованим із вегетативних та генеративних органів F. excelsior, притаманна більша антагоністична активність до фітопатогенних бактерій. Зокрема, найбільш активними були U. botrytis (середня стерильна зона – 5,8 мм) та C. cladosporiodes (середня стерильна зона – 4,9 мм). До всіх видів грибів найбільш чутливими були P. syringae pv. savastanoi, ізольовані з насінин (крилаток), та колекційні P. syringaе 8511 і P. savastanoi 9174. Дослідженнями біопрепаратів на базі аеробних спороутворювальних бактерій Bacillus sp. не виявлено високої антимікробної активності до всіх дослідних культур мікроорганізмів, а їхня активність залежала не лише від виду бактерій, а й від того, з яких органів F. excelsior вона виділена. Висновки. Видовий склад збудників бактеріозів лісових деревних рослин значно менший, ніж збудників мікозів, проте серед інфекційних хвороб F. excelsior найрозповсюдженішою і найшкодочиннішою є хвороба саме бактеріального походження – туберкульоз ясена (збудник – Pseudomonas syringae pv. savastanoi). Встановлено, що бактерії роду Bacillus sp. здатні пригнічувати адгезію та виживання фітопатогенних P. syringae pv. savastanoi на поверхнях і в тканинах тест-рослин, елімінуючи популяцію патогена або зменшуючи її щільність з ймовірною атенуацією властивостей, механізм якої потребує подальших досліджень.
Дод.точки доступу:
Кульбанська, І. М.
Швець, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирог, Т. П.
Вплив біологічних індукторів на антимікробну, антиадгезивну активність та деструкцію біоплівки поверхнево-активними речовинами Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 [Текст] / Т. П. Пирог, O. I. Скроцька, Т. А. Шевчук // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 35-44

MeSH-головна:
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (выделение и очистка)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
Анотація: Одним з ефективних підходів до підвищення антимікробної активності вторинних метаболітів є спільне культивування продуцента з конкурентними мікроорганізмами. Мета. Дослідити антимікробну, антиадгезивну активність, вплив на деструкцію біоплівок поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, синтезованих за наявності у середовищі з промисловими відходами клітин Escherichia coli ІЕМ-1 і Bacillus subtilis БТ-2. Методи. Культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 здійснювали у середовищі з рафінованою та відпрацьованою соняшниковою олією і відходами виробнитва біодизелю. Живі та інактивовані автоклавуванням клітини E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2 вносили у середовище на початку процесу або в експоненційній фазі росту. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Антимікробну активність ПАР визначали за показником мінімальної інгібуючої концентрації, вплив розчинів ПАР на адгезію бактеріальних тест-культур до полістиролу і деструкцію біоплівок ? спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що незалежно від моменту внесення у середовище культивування продуцента ПАР конкурентних бактерій та їх фізіологічного стану спостерігали синтез поверхнево-активних речовин, антимікробна активність яких щодо широкого спектру бактеріальних тест-культур була у 2?16 разів вищою, ступінь адгезії тест-культур на полістиролі на 16?23% нижчою, а ступінь руйнування біоплівок на 10?35% вищим порівняно з показниками, встановленими для ПАР, утвореними на середовищі без конкурентних мікроорганізмів. Висновки. Внесення у середовище з відходами виробництва біодизелю та відпрацьованої олії живих та інактивованих клітин бактерій-індукторів, зокрема E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2, дозволяє регулювати не тільки антимікробну, а й антиадгезивну активність ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405 та їх здатність до руйнування біоплівок.
Дод.точки доступу:
Скроцька, О. І.
Шевчук, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воробей, Н. А.
Оцінка токсичності впливу фунгіцидів на бульбочкові бактерії Bradyrhizobium japonicum у чистій культурі [Текст] / Н. А. Воробей, К. П. Кукол, С. Я. Коць // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 45-54

MeSH-головна:
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
СЕМЕНА -- SEEDS (микробиология)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (токсичность)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (рост и развитие)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У ГРИБКОВ -- DRUG RESISTANCE, FUNGAL
Анотація: Оцінити ступінь чутливості штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum до фунгіцидів контактно-системної дії Максим ХL, Cтандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Бенорад, що сприятиме вирішенню питання сумісності хімічних засобів захисту рослин з інокуляцією насіння бактеріальними препаратами. Методи. Чутливість бульбочкових бактерій до впливу фунгіцидів вивчали методом лунок, висічених у пластинках агаризованого середовища, яке засівали суцільним газоном бульбочкових бактерій згідно з загальноприйнятими мікробіологічними методами. Контролем слугували лунки з 80 мкл стерильної водопровідної води, розміщені в центрі агарової пластинки. Результати. Досліджувані штами бульбочкових бактерій B. japonicum у різній мірі чутливі до діючих речовин препаратів із фунгіцидним ефектом Стандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Максим ХL за використання 1 та 2 виробничих норм. Як малочутливі до 1 норми Бенораду оцінено штами – 634б, 646, 631, 71m, 48, 532C, 191, РС07, РС08, РС09, РС10, РС11 B. japonicum, проте для більшості штамів подвійна норма Бенораду є токсичною, за виключенням B. japonicum 71m, РС07, РС10 (малочутливі). Висновки. Штучне моделювання впливу однієї та двох виробничих норм фунгіцидів Максим ХL, Стандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Бенорад на бульбочкові бактерії дало можливість визначити ступінь їх стійкості до вказаних препаратів та виявити найбільш резистентні ризобії з метою подальшого їх застосування у технологіях вирощування сої.
Дод.точки доступу:
Кукол, К. П.
Коць, С. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Борзова, Н. В.
Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum [Текст] / Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 55-64

MeSH-головна:
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE (биосинтез)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (выделение и очистка)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
Анотація: Оптимізація умов культивування продуцента є необхідним етапом в отриманні біотехнологічно важливих ензимів. Мета. Дослідити деякі параметри культивування Penicillium restrictum Gilman & Abbott, встановити джерела вуглецю та азоту, які забезпечуватимуть високу активність α-галактозидази та оцінити здатність культури гідролізувати галактозовмісні вуглеводи. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25оС. Як джерела вуглецю та азоту використовували рамнозу, сахарозу, галактоманан гуару, грейпфрутову макуху, соєве борошно, NaNO2, NaNO3, (NH4)2SO4, (NH4)2NO3, сечовину, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон. Глікозидазні активності визначали за допомогою синтетичних нітрофенільних субстратів; здатність гідролізувати рафінозу, стахіозу та галактоманан оцінювали динітросаліциловим методом. Результати. Встановлено, що максимум α-галактозидазної активності (6,05 од/мл) та продуктивності (0,036 од/мл/год) P. restrictum спостерігався на 7 добу інкубування за використання рамнози, соєвого борошна та сульфату амонію. Швидкість гідролізу рафінози, стахіози та галактоманану становила 133, 116 та 27 мкмоль/хв/мл відповідно. Висновки. Показано, що штам P. restrictum має високу секреторну здатність до продукції α-галактозидази за використання відповідних середовищ. Субстратна специфічність та висока швидкість гідролізу рафінози, стахіози, галактоманану відкриває широкі перспективи для використання α-галактозидази P. restrictum у харчовій, кормовій, паперовій промисловостях та технологіях переробки агровідходів.
Дод.точки доступу:
Гудзенко, О. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kvrychenko, A.
The physical properties of bean common mosaic virus distributed in Ukraine [Текст] / A. Kvrychenko, V. Prylipko // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 65-70

MeSH-головна:
ФАСОЛЬ -- PHASEOLUS (вирусология)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES
POTYVIRIDAE -- POTYVIRIDAE (выделение и очистка, патогенность, ультраструктура)
ВИРУСА ИНАКТИВАЦИЯ -- VIRUS INACTIVATION
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ С ОБРАТНОЙ ТРАНСКРИПТАЗОЙ -- REVERSE TRANSCRIPTASE POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
Анотація: Вірус звичайної мозаїки квасолі (BЗМК) – один з найбільш поширених вірусів, які вражають бобові культури, належить до родини Potyviridae. Мета. У даній роботі представлені результати вивчення фізичних властивостей ізоляту BЗМК, поширеного в Україні. Методи. Візуальна діагностика, біологічне тестування вірусу, електронна мікроскопія, полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією (ЗТ–ПЛР). Результати. У рослин з явними симптомами вірусної інфекції за допомогою ЗТ–ПЛР було встановлено наявність ВЗМК. Вірус був очищений з інфікованих тканин квасолі за модифікованою методикою, що включала в себе освітлення екстракту з додаванням 2,5% Тритона Х-100, концентрування методом центрифугування в лінійному 10–50%-ному градієнті сaхарози в 0,1 М Трис-тіогліколевій кислоті. Вихід очищеного вірусу становив 3–4 мг із 100 г інфікованого листя. Визначення фізичних властивостей показало, що неочищений вірус втрачав свою інфекційність при нагріванні до 60–65° C впродовж 10 хвилин, граничне розведення соку становило 10-4. Вірус зберігав інфекційність в соку квасолі 3–4 доби за кімнатної температури (+20–25?C) і 1–2 дні за +4?C. Вірусний ізолят являє собою довгі гнучкі ниткоподібні частинки розміром приблизно 740–750 нм. Висновки. Отримані результати є невід’ємною частиною характеристики виділеного ізоляту ВЗМК і можуть бути використані при плануванні стратегій менеджменту вірусної інфекції.
Дод.точки доступу:
Prylipko, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Balko, O. I.
Bacteriocins of some groups of gram-negative bacteria [Текст] / О. І. Balko, O. B. Balko, L. V. Avdeeva // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 71-84

MeSH-головна:
БАКТЕРИОЦИНЫ -- BACTERIOCINS (химический синтез)
Анотація: Проаналізовано результати досліджень бактеріоцинів грамнегативних бактерій – кілерних факторів, які характеризуються потужною антимікробною активністю, вузько направленим спектром дії і безпечністю для макроорганізму. Бактеріоцини, особливо грамнегативних бактерій, досліджені вкрай неоднаково і, в більшості випадків, недостатньо, а наявна інформація не систематизована. В наведеній роботі зроблено акцент на бактеріоцинах, активних щодо фітопатогенних бактерій, які можуть бути використані в рослинництві як самостійні засоби впливу, а також на кілерних факторах морських мікроорганізмів, застосування яких у водному господарстві припустиме лише разом із їх мікроорганізмами-продуцентами.
Дод.точки доступу:
Balko, O. B.
Avdeeva, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гвоздяк Ростислав Ількович (до 90-річчя з дня народження) [Текст] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 85-86

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY (кадры)
РАСТЕНИЙ ПАТОЛОГИЯ -- PLANT PATHOLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Гвоздяк, Ростислав Ількович (мікробіолог, фітопатолог, професор ; 1930-) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)