Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2020/82/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Анти-ліпополісахаридні антитіла та осмотична стійкість еритроцитів у здорових осіб та пацієнтів з В-неходжкінською лімфомою з різними групами крові [Текст] / Л. Д. Варбанець [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 3-12

MeSH-головна:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (кровь)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
PANTOEA -- PANTOEA
КРОВИ ГРУПП АНТИГЕНЫ -- BLOOD GROUP ANTIGENS (кровь)
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN (кровь)
Анотація: Ліпополісахариди (ЛПС) грамнегативних бактерій відносяться до облігатних компонентів нормального антигенного оточення людини, тому що вони складають значну частину мікрофлори шлунково-кишкового тракту, представлену умовно-патогенними ентеробактеріями. Тому в крові людини завжди реєструється відносно стабільний базовий рівень специфічних до ЛПС антитіл різних класів. Оскільки ЛПС є поліклональними стимуляторами В-лімфоцитів, вони можуть сприяти розвитку деяких пухлинних захворювань, пов’язаних з їх активацією, зокрема і В-клітинної неходжкінської лімфоми (В-НХЛ), яка представляє собою гетерогенну групу пухлин, що походять з В-лімфоцитів, які знаходяться на різних стадіях розвитку і дозрівання. Метою даної роботи було оцінити наявність антитіл до ЛПС, ізольованих із трьох штамів ентеробактерій, представників Escherichia coli та Pantoea agglomerans, у донорів з різними групами крові та у крові хворих на В-неходжкінську лімфому. Результати. Дослідження по визначенню титру антитіл до ЛПС різних представників Enterobacteriaceae свідчать про те, що у донорів крові, незалежно від її групової приналежності, присутні антитіла до ЛПС, ізольованих із трьох штамів бактерій: E. coli L-19 (ЛПС 1), E. coli M-17 (ЛПС 2) та P. agglomerans 8488 (ЛПС 3). Титри антитіл відрізнялись в залежності від групової приналежності. Так, у донорів з III групою крові титри антитіл до ЛПС 1, ЛПС 2 були вищими, ніж у донорів з I, II або IV групою. Іншу картину спостерігали у хворих на В-НХЛ, які не піддавались специфічному лікуванню: титри їх анти-ЛПС антитіл були значно нижчими, ніж у здорових пацієнтів. При цьому титри антитіл до ЛПС 3 були дещо вищими, ніж до ЛПС 1 та ЛПС 2, особливо це достовірно для пацієнтів з III групою крові. Висновки. Донори B(III) групи крові характеризуються вищим титром анти-ЛПС антитіл до E.coli L-19 (ЛПС 1), що може вказувати на більш високу їх чутливість до ЛПС, хоча у донорів всіх досліджуваних груп крові їх рівень був підвищений порівняно з хворими на В-НХЛ. Можливо, цей факт треба враховувати під час переливання крові при лейкеміях та визначати у донорів анти-ЛПС антитіла.
Дод.точки доступу:
Варбанець, Л. Д.
Гаркава, К. Г.
Броварська, О. С.
Булигіна, Т. В.
Тимошенко, У. В.
Павлюк, Р. П.
Сівкович, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Dimova, M. I.
Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types [Text] / M. I. Dimova, N. A. Yamborko, G. O. Iutynska // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P13-22

MeSH-головна:
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE (анализ, вредные воздействия)
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (анализ, вредные воздействия)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: Екологічні наслідки забруднення ґрунтів ксенобіотиками, такими як хлорорганічні пестициди, залишаються мало вивченими. Гексахлорбензол є однією з найпоширеніших хлорорганічних сполук, яка входить до списку стійких органічних забруднень, заборонених до використання згідно Стокгольмської конвенції 2003 року. Актуальним є дослідження впливу гексахлорбензолу на ґрунтові мікробіоценози, активність яких є значущою для еколого-функціональних характеристик ґрунтів. Мета. Визначення впливу гексахлорбензолу на ґрунтову мікробіоту чорноземного, темно-каштанового і дерново-підзолистого ґрунтів агроценозів України у інтенсивних системах землеробства. Об’єктом дослідження були мікробні угруповання трьох типів ґрунтів; предметом дослідження – реакція мікробного ценозу на забруднення різними дозами гексахлорбензолу (ГХБ). Методи. Модельні лабораторні експерименти, мікробіологічні (визначення чисельності мікроорганізмів на агаризованих поживних середовищах), хімічні (адсорбційний метод для дослідження базального і субстрат-індукованого дихання грунтової мікробіоти), статистичні. Результати. Визначено зворотню залежність чисельності мікроорганізмів окремих груп від дози забруднення, що підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції Спірмена у діапазоні від -0,64 до -0,96. У досліджених ґрунтах всіх типів найбільш чутливими до гексахлорбензолу були фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети. Кількість фосфатмобілізувальних бактерій за максимальної дози забруднення 10000 гранично допустимих концентрацій (ГДК) зменшувалась у чорноземному, темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах відповідно на 48, 75 і 83% від контролю. Кількість стрептоміцетів за дії доз 500–10000 ГДК знижувалась до критичних показників і становила 8–30 % від значень у незабрудненому контролі. Максимальне зменшення чисельності олігонітротрофних і азотфіксувальних бактерій (на 57–74%) у досліджуваних ґрунтах відмічено за дії найвищої дози забруднення 10000 ГДК. Кількість амілолітичних бактерій за дози 500 ГДК зменшувалась на 21–38%, за 10000 ГДК – на 47–61% від контролю. Амоніфікувальні бактерії переважали за чисельністю у темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах при дозах 500–1000 ГДК, де відмічали зниження їх кількості на 25,4–30,8 та 36,9–44,4% відповідно. Найбільшу резистентність амоніфікаторів спостерігали у дерново-підзолистому ґрунті. Ґрунтові мікроміцети продемонстрували найбільшу стійкість до гексахлорбензолу. У чорноземному і дерново-підзолистому ґрунтах їхня чисельність за дії ГХБ у всьому досліджуваному діапазоні доз зменшилась не більше, як на 37% порівняно з незабрудненим контролем. Вміст мікробної біомаси є одним з основних мікробіологічних індикаторів ґрунту. За експериментального забруднення різними дозами ГХБ вміст мікробної біомаси зменшувався у 1,5–4,3 рази порівняно з контролем. Коефіцієнти педотрофності засвідчили про те, що процеси трансформації органічної речовини у чорноземному і дерново-підзолистому забруднених ґрунтах несуттєво відрізнялись від контролю, у темно-каштановому ґрунті зі збільшенням пестицидного навантаження вони пригнічувались. Індекси мінералізації азоту не перевищували 2,0, що свідчило про збалансованість процесів імобілізації-мінералізації як у контрольних, так і забруднених варіантах. Висновки. Мікробіоценози чорноземного, темно-каштанового, дерново-підзолистого ґрунтів у інтенсивних агроценозах вразливі до забруднення гексахлорбензолом у дозах від 10 до 10 000 ГДК. Найбільш чутливі – фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети – можуть бути використані як індикаторні у моніторингу ґрунтів, забруднених хлорорганічними пестицидами. Під дією пестицидного навантаження пригнічуються мікробне дихання і накопичення мікробної біомаси. Негативна реакція мікробних угруповань на забруднення гексахлорбензолом свідчить про необхідність проведення заходів ремедіації для відновлення мікробіоти і родючості ґрунтів.
Дод.точки доступу:
Yamborko, N. A.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lipid peroxidation intensity in different on effectiveness of symbiotic systems Glycine max-Bradyrhizobium japonicum under drought conditions [Text] / V. V. Morgun [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P23-30

MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (физиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология, физиология)
Анотація: Одним із механізмів дії активних форм кисню на рослинні тканини є активація пероксидного окиснення ліпідів, що може спричиняти пошкодження клітинних мембран. Відомо про сигнальні функції як активних форм кисню, так і продуктів ліпопероксидації, а також про залежність інтенсивності розвитку окиснювальних процесів від здатності рослин реалізувати свій адаптаційний потенціал за дії стресів. Мета. Дослідити інтенсивність процесів ліпопероксидації у бульбочках, коренях і листках сої за інокуляції різними за симбіотичними властивостями штамами та Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum за умов посухи. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні методи, газова хроматографія та спектрофотометрія. Результати. Встановлено, що ефективні симбіотичні системи, утворені за участі активних штаму Bradyrhizobium japonicum 646 і Tn5-мутанту В1-20, відрізняються незначним зростанням вмісту малонового діальдегіду у бульбочках, коренях і листках за тривалого зневоднення та швидким відновленням його рівня до оптимального після дії стресу. Для неефективних симбіотичних систем, утворених за участі сої та неактивного штаму B. japonicum 604к, а також малоактивного Tn5-мутанту 107, зафіксовано посилений розвиток процесів ліпопероксидації в умовах водного стресу, що свідчить про порушення цілісності клітинних мембран. Висновки. Активізація процесу пероксидного окиснення ліпідів є універсальною реакцією різних за ефективністю симбіотичних систем на дію посухи, інтенсивність розвитку якої залежить від їх здатності реалізувати свій адаптаційний потенціал за несприятливих умов вирощування.
Дод.точки доступу:
Morgun, V. V.
Kots, S. Y.
Mamenko, T. P.
Vorobey, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Synergism of antimicrobial and anti-adhesive activity of nocardia vaccinii IMV B-7405 surfactants in a mixture with essential oils [Text] / T. P. Pirog [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P31-40

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У ГРИБКОВ -- DRUG RESISTANCE, FUNGAL (действие лекарственных препаратов)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
ЭФИРНЫЕ МАСЛА -- OILS, VOLATILE (анализ, диагностическое применение)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (анализ, диагностическое применение)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (методы)
Анотація: Підвищення антибіотикорезистентності патогенних мікроорганізмів стимулювало пошук альтернативних антибіотикам речовин природного походження, якими є ефірні олії та нетоксичні біодеградабельні мікробні поверхнево-активні речовини. Мета. Дослідити антимікробну та антиадгезивну активність суміші ефірних олій та поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, синтезованих на різних олієвмісних середовищах. Методи. N. vaccinii ІМВ В-7405 вирощували у середовищі, що містило як джерело вуглецю рафіновану соняшникову олію, а також олію після смаження картоплі «фрі», картоплі селянської та м’яса. Поверхнево-активні речовини екстрагували з супернатанту культуральної рідини модифікованою сумішшю Фолча. Антимікробну дію ефірних олій чайного дерева, кориці та лемонграсу, поверхнево-активних речовин та їх суміші аналізували за показником мінімальної інгібуючої концентрації. Для оцінки синергічної дії поверхнево-активних речовин та ефірних олій використовували показник фракційної інгібуючої концентрації. Ступінь руйнування бактеріальних і дріжджових біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, ефірних олій та їх суміші визначали спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що поверхнево-активні речовини, синтезовані N. vaccinii ІМВ В-7405 на усіх олієвмісних субстратах, проявляли синергічну антимікробну та антиадгезивну активність з досліджуваними ефірними оліями. Мінімальні інгібуючі концентрації суміші ПАР з оліями щодо бактерій (Bacillus subtilis БТ-2 (спори), Escherichia coli ІЕМ-1, Staphylococcus aureus БМС-1) і дріжджів (Candida albicans Д-6, Candida utilis БВС-65 та Candida tropicalis PE-2) становили 2–20 мкг/мл і були значно нижчими, ніж кожної сполуки окремо (156–625 і 8–80 мкг/мл для ефірних олій та поверхнево-активних речовин відповідно). Деструкція бактеріальних і дріжджових біоплівок за дії суміші поверхнево-активних речовин (20–40 мкг/мл) і ефірних олій (20–40 мкг/мл) була в 1,3–2,9 разів вищою порівняно з використанням кожного компоненту окремо в аналогічних концентраціях. Висновки. Наведені дані засвідчують можливість використання суміші ефірних олій та поверхнево-активних речовин не лише для зниження їх мінімальних інгібуючих концентрацій, а й як ефективних антимікробних та антиадгезивних агентів.
Дод.точки доступу:
Pirog, T. P.
Kliuchka, L. V.
Shevchuk, T. A.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Endophytes from medicinal plants as biocontrol agents against Fusarium caused diseases [Text] / V. Shurigin [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P41-52

MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (микробиология)
ЭНДОФИТЫ -- ENDOPHYTES (выделение и очистка, химия)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, химия)
ФУЗАРИУМ -- FUSARIUM (патогенность, рост и развитие)
БИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ АГЕНТЫ -- BIOLOGICAL CONTROL AGENTS
Анотація: Метою даного дослідження було виявлення бактеріальних ендофітів, виділених з деяких лікарських рослин, які пригнічують ріст фітопатогенних грибів Fusarium solani і Fusarium oxysporum. Методи. Бактеріальні ендофіти виділяли з пагонів і коренів лікарської шавлії (Salvia officinalis L.), фенхелю (Foeniculum vulgare Mill.), пижми (Tanacetum vulgare L.), календули лікарської (Calendula officinalis L.), ірису болотного (Iris pseudacorus L.), хрону (Armoracia rusticana G. Gaertn., B.Mey. & Scherb.). Ендофіти виділяли після подрібнення поверхнево стерилізованих коренів або пагонів, розведення клітинного соку в фосфатному буфері і розподілу суспензії на триптон-соєвому агарі. Вирощені колонії пересівали через 4 доби. Ендофіти перевіряли на антагоністичну активність проти фітопатогенних грибів F. solani і F. oxysporum на чашках Петрі з використанням середовища Чапека. Ендофіти були досліджені також на здатність до біологічного контролю тих же фітопатогенних грибів в горшкових експериментах. Грунт був заражений грибами, а насіння бавовни і огірка були інокулювані ендофітами. Кількість рослин, що вижили, визначали через 4 тижні після посіву. Бактеріальні ізоляти ідентифікували з використанням аналізу гена 16S рРНК. Для виділення ДНК був використаний метод теплової обробки. Отриману ДНК використовували як матрицю для аналізу гена 16S рРНК. Секвенування здійснювали з використанням готового реакційного комплекту ABI PRISM BigDye 3.1 (Applied Biosystems). Послідовності 16S рРНК були ідентифіковані з використанням BLAST і порівняні з банком даних нуклеотидів GenBank від NCBI. Штами були перевірені на продукування HCN, гідролітичних ферментів (хітинази, ліпази і протеази) і сідерофори. Всі експерименти були проведені в 3 повторностях. Результати. Всього нами було виділено 151 ізолят з 6 лікарських рослин. З усіх виділених ендофітів тільки 20 ізолятів інгібували гриби F. oxysporum, F. solani або їх обидва. При проведенні експериментів в горщиках найбільш ефективними бактеріальними ізолятами з біоконтролюючою активністю щодо хвороби, викликаної F. oxysporum на бавовнику, були HRT18, AST3, BST3 і FST7. Найбільш ефективними бактеріальними ізолятами, які проявляли біоконтролюючу активність щодо хвороби, викликаної F. solani на огірку, були KRT5, FRT13, FRT12, CST6, BST10. В цілому було ідентифіковано 20 бактеріальних ізолятів з використанням аналізу гена 16S рРНК: Serratia ficaria KRT5, Raoultella ornithinolytica KRT12, Agrobacterium tumefaciens HRT9, Klebsiella oxytoca BST12, Pseudomonas putida FRT13, Pseudomonas kilonensis FRT12, Pseudomonas lini FRN1, Agrobacterium vitis HRT14, Bacillus toyonensis HRT5, Pseudomonas azotoformans HRT18, Pseudomonas syringae AST3, Klebsiella pneumoniae BST3, Xanthomonas translucens HRT10, Enterobacter ludwigii KRT16, Paenibacillus typhae KRN1, Pseudomonas extremaustralis CST6, Pseudomonas oryzihabitans FST7, Pseudomonas chlororaphis BST10, Agrobacterium vitis KRN2, Pseudomonas jessenii BRT3. Було виявлено, що всі штами, які здатні пригнічувати ріст фітопатогенних грибів, можуть продукувати щонайменше одну з тестованих речовин – HCN, сідерофори, хітиназу, протеазу і ліпазу, які розглядають як протигрибкові і за допомогою яких може бути реалізований біологічний контроль. Висновки. Штами, які мають високу біоконтролюючу активність щодо фітопатогенних грибів, можуть бути запропоновані для використання у складі біофунгіцидів після польових експериментів.
Дод.точки доступу:
Shurigin, V.
Egamberdieva, D.
Samadiy, S.
Mardonova, G.
Davranov, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гудзенко, О. В.
Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 53-62

MeSH-головна:
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (выделение и очистка)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
Анотація: Ефективність процесу отримання ферментів шляхом мікробіологічного синтезу в значній мірі залежить від оптимізації умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив основних компонентів поживного середовища та умов культивування на рівень позаклітинної α-L-рамнозидазної активності Penicillium restrictum. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25 °С протягом 7 діб. α-L-Рамнозидазну активність визначали за допомогою n-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду в супернатанті культуральної рідини P. restrictum. Як джерела вуглецю та азоту було використано: ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт, нітрат натрію, нітрит натрію, сульфат амонію, нітрат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовину, соєве борошно. На середовищі, оптимізованому за джерелами вуглецю і азоту досліджували вплив параметрів культивування: рН середовища (3,0–8,0), температури (25–42 °С) і об’єму середовища (50–250 мл). Результати. Встановлено, що найвищі показники α-L-рамнозидазної активності P. restrictum відмічено на сьому добу культивування за використання як джерела вуглецю рамнози в концентрації 5 г/л та джерела азоту — 0,8 г/л сульфату амонію. Найбільш ефективним для синтезу α-L-рамнозидази P. restrictum було використання середовища з початковим значенням рН 6,0 за температури 25 °С та об’єму живильного середовища в колбах 100 мл. Висновки. Високу α-L-рамнозидазну активність можна отримати шляхом глибинного культивування P. restrictum. Комбінація рамнози та сульфату амонію забезпечує α-рамнозидазну активність культури на рівні 1,2 од/мл.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мікроскопічні гриби у повітрі бібліотек наукових установ м. Києва [Текст] / А. І. Чуєнко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 63-70

MeSH-головна:
ВОЗДУХА МИКРОБИОЛОГИЯ -- AIR MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МОНИТОРИНГ -- ENVIRONMENTAL MONITORING
БИБЛИОТЕКИ -- LIBRARIES
Анотація: Мета. Виявити особливості видового складу мікроскопічних грибів повітря бібліотечних приміщень м. Києва. Методи. Мікроскопічні гриби виділяли з повітря аспіраційним методом. Ідентифікацію грибів проводили за допомогою методу світлової мікроскопії за особливостями конідіогенезу та культурально-морфологічними ознаками. Розраховували частоту трапляння. Результати. За період 2016–2019 рр. проведено моніторинг мікобіоти повітря бібліотечних приміщень м. Києва. Загалом відібрано 152 проби повітря, виділено та ідентифіковано 80 видів мікроскопічних грибів, які належать до 25 родів відділів Zygomycota та Ascomycota. Серед виділених культур найбільше видове різноманіття виявлено у родів Penicillium (9–13 видів), Aspergillus (2–8 видів) та Cladosporium (3–7 видів). Поряд з цим було виділено цілий ряд поодиноких видів Arthrobotrys superba var. irregularis Matr., Aureobasidium pullulans (de Bary & Lowenthal) G. Arnaud, Chrysonilia sitophila (Mont.) Arx (Neurospora sitophila Shear & B.O. Dodge), Dendryphium cladosporioides E. & E., Exophiala moniliae de Hoog, Hormiscum punctiforme v. Hohnel, Mortierella isabellina Oudem. (Umbelopsis isabellina (Oudem.) W. Gams) та ін. Переважаюча кількість видів за частотою трапляння була віднесена до випадкових. Висновки. Видовий склад мікроскопічних грибів повітря бібліотечних приміщень можна представити двома групами. До першої групи віднесено типові види, що траплялися часто, або домінуючі види – A. tenuissima, C. cladosporioides, C. herbarum та C. sphaerospermum. Другу групу становлять всі інші види, присутність яких у повітрі є випадковою. Показано, що кількість мікроскопічних грибів у повітрі бібліотечних приміщень значною мірою залежала від пори року. Кількість колонієутворюючих одиниць в усіх досліджених приміщеннях не перевищувала норми 500 КУО/м3 та становила від 23 ± 2 до 76 ± 6 – взимку, та від 167 ± 12 до 256 ± 23 – влітку. Щодо особливо шкодочинних для здоров’я людини видів – A. flavus, A. fumigatus та S. chartarum, то вони траплялися випадково. Загалом мікологічний стан повітря досліджених приміщень слід визнати задовільним.
Дод.точки доступу:
Чуєнко, А. І.
Письменна, Ю. Б.
Савчук, Я. І.
Затока, Л. П.
Куява, Л. М.
Латіна, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Antiviral activity of extracts from wild grasses against Epstein-Barr Virus and induction of apoptosis in Epstein-Barr virus-positive lymphoblastoid cells [Text] / А. V. Holovank [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P71-79

Рубрики: Неофлазід

   Протефлазід

MeSH-головна:
ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN (действие лекарственных препаратов)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (токсичность)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (токсичность)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (токсичность)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (действие лекарственных препаратов)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) відноситься до родини герпесвірусів людини, що інфікує понад 90% населення. Вірус викликає гостру інфекцію (інфекційний мононуклеоз) і асоційований з великою кількістю лімфопроліферативних та аутоімунних захворювань. Пошук лікарських засобів, які б інгібували репродукцію вірусу, а також могли б стимулювати елімінацію пухлинних клітин є важливим питанням для лікування вірус-асоційованих пухлин. Мета. Дослідити антивірусну дію та апоптотичну активність рослинних препаратів протефлазіду та неофлазіду на моделі латентної, гострої та літичної ВЕБ-інфекції в лімфобластоїдних клітинах Raji та B95-8. Методи. Дослідження були проведені в лімфобластоїдних лініях клітин Raji та B95-8, які продукують ВЕБ (В95-8) або не продукують його (клітини Raji). Досліджувані речовини: рослинні препарати протефлазід та неофлазід. Як референс препарат використовували ациклогуанозин. Цитотоксичну дію виявляли методом фарбування клітин барвником трипановим синім та МТТ-аналізом. Антивірусну активність визначали полімеразною ланцюговою реакцією в реальному часі. Детекцію апоптотичних клітин проводили методом проточної цитофлюориметрії. Результати. В результаті проведених досліджень виявили, що неофлазід був токсичнішим за протефлазід в клітинах Raji: показники цитотоксичної концентрації (CC50) становили 8 мкг/мл та 36 мкг/мл відповідно. В клітинах В95-8 цитотоксичність цих препаратів була майже однаковою – їх показники CC50 становили 25 мкг/мл. Обидва препарати проявили високу антивірусну активність проти літичної ВЕБ-інфекції в клітинах Raji. Ефективна концентрація (EC50) становила 0,02 і 0,083 мкг/мл для протефлазіда та неофлазіда відповідно, їхні індекси селективності (SI) склали 1800 і 96. Однак препарати не були ефективними в клітинах В95-8: навіть за концентрації 10 мкг/мл інгібування вірусної реплікації становило тільки 10–19%. На моделі латентної та літичної ВЕБ-інфекції через 48 год інкубації з протефлазідом в цитотоксичній концентрації (30 мкг/мл) нами було виявлена здатність препарату індукувати апоптотичну загибель клітинної популяції до 70%. При використанні препарату в нетоксичній концентрації (5 мкг/мл) відсоток апоптотичних клітин не перевищував 30 %. Обговорення. Рослинні препарати протефлазід та неофлазід рекомендується використовувати в медичній практиці як комплексні препарати з прямою противірусною та імуно-корекційною дією. У своїй роботі ми показали, що протефлазід та неофлазід є більш токсичними щодо вірус-асоційованих лімфобластоїдних клітин (Raji та В95-8), але не для епітеліальних клітин. Протефлазід і неофлазід виявляли високу противірусну активність в умовах літичної ВЕБ-інфекції в клітинах Raji (SI були 1800 і 96 відповідно). У випадку клітин B95-8 антивірусний ефект був мінімальним. Різниця у чутливості між клітинами Raji та B95-8 може бути обумовлена механізмами гомеостазу, відновлення та детоксикації, які активніші саме в клітинах B95-8, в яких відбувається хронічна продукція вірусу, тобто відбувається постійна робота механізмів, що беруть участь у нівелюванні цитолітичної дії вірусу. Одним з механізмів противірусної дії досліджених сполук є індукція ендогенного інтерферону, проте ця дія не була реалізована в клітинах В95-8, враховуючи, що не спостерігалося пригнічення експресії вірусної ДНК. Це може бути пов’язано з низьким рівнем індукції синтезу інтерферону або через нейтралізацію інтерферону вірусними механізмами. Було показано, що під час літичної ВЕБ-інфекції відбувався незначно низький рівень синтезу інтерферону. Однак здатність досліджених препаратів інгібувати реплікацію ВЕБ в клітинах Raji може свідчити про наявність інших механізмів противірусної дії, що не стосується індукції інтерферону. Індукція загибелі клітин обмежує вироблення вірусу і зменшує або усуває вірусне потомство, проте багато вірусів, включаючи вірус Епштейна-Барр, можуть блокувати апоптоз у заражених клітинах. З цією метою вірусний геном кодує специфічні білки, більшість з яких зосереджена на одному з ключових регуляторних елементів, що призводить до апоптозу. Було виявлено, що протефлазід у цитотоксичних концентраціях може викликати апоптоз під час літичної та прихованої ВЕБ-інфекції. Раніше була виявлена здатність протефлазіду підвищувати цитотоксичність протипухлинного препарату «Етопозид» у клітинній культурі МТ-4 [10], але не було зафіксовано жодного апоптотичного ефекту. Здатність протефлазіду індукувати апоптоз в культурах клітин Raji та B95-8 може бути пов’язана з їхньою ВЕБ-позитивністю. Цілком ймовірно, що механізм індукції апоптозу протефлазідом пов’язаний з його прямою дією на приховані або літичні ВЕБ-білки і, як результат, вмикається процес апоптозу. Таким чином, рослинні препарати, як протефлазід, так і неофлазід, мають високу противірусну активність при гострій інфекції, що передається ВЕБ. Крім того, протефлазід може викликати апоптоз у ВЕБ-позитивних лімфобластоїдних клітинах. Висновки. В результаті проведених досліджень було показано, що протефлазід та неофлазід мають високу антивірусну активність проти гострої ВЕБ-інфекції. Протефлазід також індукує дозозалежну апоптотичну загибель ВЕБ-позитивних лімфобластоїдних клітин.
Дод.точки доступу:
Holovan, А. V.
Naumenko, K. S.
Muchnyk, F. V.
Baranova, G. V.
Zelena, L. B.
Zagorodnya, S. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kushkina, A. I.
Morphological biodiversity of bacteriophages from lysed batch culture of recombinant Escherichia coli BL21 (DE3) [Text] / A. I. Kushkina, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P80-93

MeSH-головна:
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (классификация, химия)
ESCHERICHIA COLI БЕЛКИ -- ESCHERICHIA COLI PROTEINS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ИОНООБМЕННАЯ -- CHROMATOGRAPHY, ION EXCHANGE (методы)
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
Анотація: Спорадичні фагові інфекції бактеріальних культур широко розповсюджені і завдають значних економічних збитків біотехнологічним виробництвам. Всебічні дослідження таких випадків фагових інфекцій мають не тільки практичне, але й теоретичне значення. Мета. Було виявлено, що фагова популяція, яка знищила періодичну культуру промислового рекомбінантного похідного штаму E. coli BL21(DE3) була атенуйованою. Це проявлялось в здатності до утворення бляшок типу «укола голкою», які не розмножувались в наступних пасажах. В зв’язку з цим метою представленого дослідження було оцінити біорізноманіття та можливі дефекти в структурі віріонів атенуйованої фагової популяції до етапу ізолювання чистої фагової лінії. Методи. Аніонообмінна хроматографія була обрана основним методом для очистки, концентрування, розділення часток фагового ізоляту об’ємом 5 літрів, одержання високоякісних препаратів фагових віріонів, а також для одержання порівняльних профілів фагових популяцій на основі поверхневого заряду віріона. Морфологія фагових часток визначалась з використанням просвічуючої електронної мікроскопії. Модальні розміри віріонів визначали за допомогою статистичної обробки даних. Ідентифікацію фагових ДНК проводили з використанням рестрикційного аналізу, розміри фагових віріонних ДНК визначали за допомогою пульс-форетичного розділення. Результати та висновки. Досліджений фаговий ізолят складався з суміші двох фагів, які належать до родин Myoviridae (A2-морфотип) та Siphoviridae (B-морфотип). За рестрикційним аналізом основну частину фагового пулу (біля 99% всіх віріонів) було ідентифіковано як первинну популяцію міофага Lw1. Ця популяція мала своє власне внутрішньо-популяційне біорізноманіття (гетерогенність) і складалась з однієї основної і двох мінорних субпопуляцій, які розрізнялись за розміром та формою капсиду. Субпопуляція ІІІ складалась з віріонів з аберантними бочкоподібними капсидами (трипролатні капсиди, розширються в обидва боки) з низьким коефіцієнтом елонгації.
Дод.точки доступу:
Tovkach, F. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Practically valuable properties of the surfactant synthesized by Rhodococcus genus actinobacteria [Text] / T. P. Pirog [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P94-109

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA (химия)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (химия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Нині мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР), завдяки їх поверхнево-активним та емульгувальним властивостям, високій антимікробній, антиадгезивній активності та здатності руйнувати біоплівки, є об’єктами інтенсивних досліджень. В огляді наведені сучасні дані літератури про властивості ПАР, синтезованих актинобактеріями роду Rhodococcus, що визначають їх практичну цінність. Інтерес дослідників до поверхнево-активних речовин родококів зумовлений насамперед їх ключовою роллю у деструкції ксенобіотиків (аліфатичних, гетероциклічних та поліциклічних ароматичних вуглеводнів). Нечисельними на теперішній час залишаються відомості про антимікробну та антиадгезивну активність ПАР представників роду Rhodococcus, тоді як імуно-модулюючі властивості цих продуктів мікробного синезу досліджуються активніше, ніж інших відомих у світі мікробних ПАР. Наведено дані власних експериментальних досліджень щодо практично цінних властивостей ПАР, синтезованих штамом Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017. На відміну від поверхнево-активних речовин інших родококів, ПАР штаму ІМВ Ас-5017 є препаратами мультифункціонального призначення, оскільки крім високої ефективності деструкції нафтових забруднень, у тому числі й комплексних з важкими металами, ПАР характеризуються високою антимікробною та антиадгезивною активністю, у тому числі й здатністю до деструкції біоплівок.
Дод.точки доступу:
Pirog, T. P.
Petrenko, N. M.
Skrotska, O. I.
Paliichuk, O. I.
Shevchuk, T. A.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ростислав Ількович Гвоздяк (пам’яті вченого) [Текст] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 110-111

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY (история, кадры)
РАСТЕНИЙ ПАТОЛОГИЯ -- PLANT PATHOLOGY (история, кадры)
Дод.точки доступу:
Гвоздяк, Ростислав Ількович (Доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. Д.К. Заболотного ; 14.05.1930-21.06.2020 ) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)