Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2021/83/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Kurdish, I. K.
Efficiency of the complex bacterial preparation Azogran application in protecting potatoes from the colorado potato beetle depending on the stage of its development [Text] / I. K. Kurdish, A. A. Roy, I. A. Skorochod // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P3-11

MeSH-головна:
КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (микробиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
АЗОТОБАКТЕР -- AZOTOBACTER
Анотація: Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineana Say) особливо небезпечний фітофаг картоплі. Метою даної роботи було дослідження впливу комплексного гранульованого бактеріального препарату Азогран і його компонентів на поширення колорадського жука в фітоценозі картоплі. Методи. Дослідження проводили при вирощуванні картоплі сорту Слов’янка в умовах дрібноділянкових і лабораторних експериментів. До складу комплексного гранульованого препарату Азогран входять азотфіксувальні бактерії Azotobacter vinelandii ІMВ B-7076, фосфатмобілізувальні бактерії Bacillus subtilis ІMВ B-7023 і глинистий мінерал бентоніт. В 1 г препарату міститься понад 10⁸ життєздатних бактерій кожного штаму. Одна гранула препарату – 0,25 г. Вплив препарату Азогран, його компонентів і метаболіту B. Subtilis ІMВ B-7023 4-гідроксіфенілоцтової кислоти (4-ГФУК) на виживання личинок колорадського жука проводили в лабораторних умовах. Результати. Показано, що застосування комплексного бактеріального препарату Азогран, бактерій B. Subtilis ІMВ B-7023 і їх метаболіту 4-ГФОК в фітоценозі картоплі значно знижує поширення в ньому імаго колорадського жука, а також кількість яйцекладок на листковій поверхні рослин. Обробка яйцекладок цього фітофага даним препаратом і зазначеними його компонентами істотно знижує кількість личинок на листках. Обробка личинок 1–4 стадії розвитку розчинами 4-ГФУК в концентрації 0,5–50,0 мкг/мл, а також суспензією бактерій B. Subtilis ІМВ В-7023 або їх культуральним середовищем (без клітин) призводить до значної загибелі личинок. Висновки. Застосування комплексного бактеріального препарату Азогран, а також його компонента – бактерій B. Subtilis IMВ B-7023 в фітоценозі картоплі стимулює ріст рослин, істотно знижує поширення в ньому колорадського жука і кількість яйцекладок на листковій поверхні. Обробка личинок колорадського жука 1–4 стадії розвитку суспензією бактерій B. Subtilis ІMВ B-7023, а також їх метаболітом 4-ГФОК призводить до загибелі понад 65% личинок цього фітофага. Отримані результати свідчать про перспективність застосування комплексного бактеріального препарату Азогран при вирощуванні картоплі.
Дод.точки доступу:
Roy, A. A.
Skorochod, I. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Garmasheva, I. L.
Effect of cocultivation on Lactobacillus plantarum strains growth and antagonistic activity [Text] / I. L. Garmasheva, O. M. Vasyliuk, L. T. Oleschenko // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P12-20

MeSH-головна:
МОЛОЧНЫЕ ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ -- CULTURED MILK PRODUCTS (микробиология)
LACTOBACILLUS PLANTARUM -- LACTOBACILLUS PLANTARUM (выделение и очистка, химия)
ШИГЕЛЛА ФЛЕКСНЕРА -- SHIGELLA FLEXNERI (рост и развитие)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (рост и развитие)
PROTEUS VULGARIS -- PROTEUS VULGARIS (рост и развитие)
Анотація: Використання бактеріальних заквасок для виготовлення ферментованих продуктів має ряд переваг над традиційним методом спонтанного бродіння, оскільки забезпечує швидке та контрольоване зниження рН, покращує мікробіологічну якість продукту та подовжує термін його зберігання. Ферментовані продукти зазвичай виготовляють із використанням змішаних заквасочних препаратів завдяки синергізму між їх складовими культурами молочнокислих бактерій. Отже, сумісність між штамами молочнокислих бактерій є основою ефективності багатокомпонентних заквасок. Метою роботи було дослідження впливу сумісного культивування на ріст, кислотоутворення та антагоністичну активність штамів Lactobacillus plantarum для оцінки можливості використання їх комбінацій для виготовлення ферментованих овочів. Методи. Вплив сумісного культивування на ростові характеристики чотирьох штамів L. planrtarum був визначений в середовищі MRS та капустяному середовищі з 2,5% NaCl. Після 8 год культивування при 30°C і 37°C визначали кількість колонієутворюючих одиниць (КУО/мл) та pH середовищ. Антагоністичну активність монокультур штамів L. plantarum та їх шести композицій щодо умовно-патогенних мікроорганізмів визначали з використанням методу відстроченого антагонізму. Висновки. Отже, виходячи з отриманих в даній роботі даних, ми можемо зробити припущення, що деякі з використаних в дослідженні штамів L. Plantarum можуть бути бактеріоциногенними. Не дивлячись на те, що при сумісному культивуванні в стандартному багатому середовищі MRS чотири вивчених штами L. Plantarum є сумісними, результати сумісного культивування в капустяному середовищі з 2,5% NaCl не дозволяють рекомендувати ці штами для одночасного використання у заквасці для сквашування овочів. Необхідними є подальші дослідження бактеріоциногенних властивостей та механізмів пригнічення росту за умов сумісного культивування в овочевому середовищі, що дозволить комбінувати дані штами L. plantarum з МКБ інших видів чи родів для створення багатокомпонентних заквасок для ферментування овочів.
Дод.точки доступу:
Vasyliuk, O. M.
Oleschenko, L. T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Microbiota in the rhizosphere of cereal crops [Text] / V. P. Karpenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P21-31

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE (микробиология)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
Анотація: Основними напрямками сільського господарства є виробництво високоякісної продукції, а відновлення родючості ґрунту з використанням залуження багаторічними злаковими культурами є пріоритетним завданням в стратегії ООН. Нині зерно пшениці спельти використовують для виробництва високоякісних продуктів харчування. Пирій середній – перспективна культура для залуження. Одним із елементів біологізації є вплив вирощування сільськогосподарських культур на мікробіоту ризосфери ґрунту. Дослідження чисельності мікробіоти ризосфери ґрунту пшениці спельти і пирію середнього залишається недостатньо вивченим. Актуальним є вивчення впливу вирощування пшениці спельти і пирію середнього на формування мікробіоти їх ризосфери, що є значущим для еколого-функціональної характеристики ґрунту. Мета. Дослідити в динаміці чисельність окремих груп мікробіоти ризосфери злакових культур (пшениця м’яка, пшениця спельта, пирій середній) залежно від погодних умов і фази розвитку рослин. Методи. У роботі використано класичні мікробіологічні, статистичні методи. Зокрема, дослідження чисельності мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп (амоніфікувальних, нітрифікувальних, целюлозолітичних і азотфіксувальних) проводили згідно загальноприйнятих у ґрунтовій мікробіології методик. Мікробіоту ґрунту визначали у ризосфері різних видів пшениці (м’яка – сорт Каланча, спельта – сорт Зоря України) та пирію середнього – Kernza і Хорс. Зразки ґрунту для досліджень відбирали у фазах виходу рослин у трубку, колосіння та молочної стиглості зерна. Достовірність впливу чинників встановлювали за величиною рівня ймовірності «р», який розраховували за допомогою програми Statistica 8. Висновки. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України проаналізовано формування мікробіоти ризосфери пшениці спельти і пирію середнього. Проведені дослідження свідчать про доцільність вирощування пшениці спельти і її застосування в селекційних програмах для створення сортів пшениці м’якої з вищою мікробіологічною активністю ризосферного ґрунту. Мікробіота ризосфери пирію середнього максимального розвитку досягала на другий рік вирощування. Чисельність амоніфікувальних, нітрифікувальних і целюлозолітичних мікроорганізмів ризосфери пирію середнього була достовірно більша порівняно з пшеницею м’якою впродовж усіх фаз розвитку на другий та третій роки вирощування. Проведені дослідження підтверджують практичне застосування пирію середнього для збереження та підвищення родючості ґрунту. Пирій середній можна вирощувати до трьох років на одному полі, оскільки мікробіологічна активність при цьому досягає максимального розвитку.
Дод.точки доступу:
Karpenko, V. P.
Poltoretskyi, S. P.
Liubych, V. V.
Adamenko, D. M.
Kravets, I. S.
Prytuliak, R. M.
Kravchenko, V. S.
Patyka, N. I.
Patyka, V. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Symbiotic properties of Sinorhizobium meliloti and ethylene production by alfalfa plants at the early stages of the symbiosis formation under different water supply and seed treatment by lectin [Text] / L. M. Mykhalkiv [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P32-38

MeSH-головна:
ЛЮЦЕРНА -- MEDICAGO (микробиология)
СЕМЕНА -- SEEDS (микробиология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка)
Анотація: Симбіотичні властивості бактерій суттєво впливають на ефективність симбіозу та урожайність рослин. Тому важливим та актуальним є вивчення особливостей взаємодії мікро- й макросимбіонтів, зокрема за стресових умов, і пошук шляхів підвищення продуктивності симбіотичних систем. Мета. Дослідження нодуляційної та азотфіксувальної активностей Sinorhizobium meliloti, а також продукування етилену рослинами люцерни на ранніх етапах формування симбіотичних систем за умов оптимального та недостатнього водозабезпечення і передпосівної обробки насіння лектином. Методи. Мікробіологічні (вирощування бактеріальної культури та проведення інокуляції насіння), фізіологічні (вегетаційний експеримент), біохімічні (визначення нітрогеназної активності та інтенсивності продукування етилену). У дослідженнях використано бульбочкові бактерії Sinorhizobium meliloti високоефективного штаму 441 та люцерну посівну Medicago sativa (L.) сорту Надєжда. Для приготування інокуляційної суспензії використано бактерії, що культивувалися на поживному середовищі 79 при 28?С за стаціонарної фази росту. Кількість мікроорганізмів становила 10⁹ кл/мл. Рослини вирощували на піщаному субстраті з внесенням поживного середовища Гельрігеля, що містило 0,25 норми азоту. Посуху тривалістю 15 діб створювали, починаючи з 10 доби після появи сходів. Висновки. Результати представленої роботи можуть бути свідченням ролі етилену як негативного регулятора нодуляції за передпосівної обробки насіння люцерни лектином. Водночас зв’язок процесів продукування етилену та фіксації молекулярного азоту ризобіями в симбіозі з рослинами потребує подальшого детального вивчення. Виявлене після поновлення поливу підвищення показників ефективності симбіотичної системи, сформованої на фоні використання лектину, зокрема збільшення надземної маси люцерни до рівня рослин контрольного варіанту, що не зазнали впливу стресового фактору, показують, що передпосівна обробка насіння лектином сприяє ефективній взаємодії мікро- та макросимбіонтів, забезпечує формування симбіотичної системи, здатної до повноцінного відновлення після припинення дії водного стресу, і підтверджує перспективність подальших досліджень щодо використання лектинів для створення оптимальних щодо реалізації симбіотичного потенціалу ризобій умов і підвищення стійкості бобово-ризобіального симбіозу до дії несприятливих чинників.
Дод.точки доступу:
Mykhalkiv, L. M.
Kots, S. Ya.
Zhemojda, A. V.
Kots, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Physico-chemical and cytotoxic properties of Bacillus subtilis IMV B-7724 extracellular lectin [Text] / N. I. Fedosova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P39-48

MeSH-головна:
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (химия)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ В ПОЛИАКРИЛАМИДНОМ ГЕЛЕ -- ELECTROPHORESIS, POLYACRYLAMIDE GEL (использование)
Анотація: Мета. Дослідити хімічний склад, вуглеводну специфічність та фізико-хімічні властивості позаклітинного лектину Bacillus subtilis ІМВ B-7724. Методи. Для оцінки фізико-хімічних та ряду біологічних властивостей лектину, виділеного з культуральної рідини бактерій штаму B. Subtilis ІМВ В-7724, використані біохімічні, спектрофотометричні, імунологічні, культуральні методи. Молекулярну масу лектину визначали методом электрофорезу в поліакриламідному гелі. Аналіз елементного складу проводили з використанням аналізатору Perkin-Elmer 2400 CHNS. Термостабільність лектину та стійкість до зміни pH досліджували за результатами гемаглютинуючої активності. Цитотоксичну активність зразків лектину оцінювали в МТТ-тесті. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Ст’юдента. Результати. Отриманий бактеріальний лектин є глікопротеїном (білок – 86,0%, вуглеводи – 7,0%) з молекулярною масою 18–20 кДа. Елементний склад: вуглець – 34,00%, водень – 7,04%, азот – 16,61%, кисень – 42,35%. В амінокислотному складі превалюють лейцин та ароматичні амінокислоти (тирозин і фенілаланін). Найвищу спорідненість лектин B. subtillis ІМВ В-7724 виявляв до N-ацетилнейрамінової та N-гліколілнейрамінової кислот (мінімальні інгібуючі концентрації вуглеводів – 0,3 мМ). Лектин має високу термостабільність, стійкий до зміни рН середовища, стабільний при зберіганні протягом тривалого часу. Висновки. Одержані результати можуть скласти підґрунтя для подальшого дослідження напрямків і методів використання лектину B. subtilis IMB B-7724 в клінічних умовах.
Дод.точки доступу:
Fedosova, N. I.
Cheremshenko, N. L.
Hetman, K. I.
Symchych, T. V.
Chumak, A. V.
Shliahovenko, V. O.
Voyeykova, I. M.
Didenko, G. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bactericidal and fungicidal activity of polyetherguanidinium chloride [Text] / M. Ya. Vortman [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P49-57

MeSH-головна:
ГУАНИДИНЫ -- GUANIDINES (химия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (рост и развитие)
KLEBSIELLA PNEUMONIAE -- KLEBSIELLA PNEUMONIAE (рост и развитие)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (рост и развитие)
Анотація: Відомо, що солі полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) є ефективними біоцидами, стерилізуючими препаратами та дезінфектантами завдяки широкому спектру їх антимікробної активності відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій. Механізм біоцидної дії полігуанідинів подібний четвертинним амонієвим сполукам і носить мембрано токсичний характер. В порівнянні з четвертинними амонієвими солями (ЧАС) полігуанідини мають вищу антибактеріальну активність, що обумовлено особливостями будови гуанідинового угруповання. До переваг солей ПГМГ слід віднести їх помірну токсичність (4 клас небезпеки). Зручність застосування таких полімерних біоцидів полягає у їх високій розчинності у воді та у відсутності леткості. Тому було доцільним синтезувати функціоналізований полімер на основі вказаного олігоетергуанідинійхлориду та аліфатичного олігооксиетилендіаміну і дослідити його бактерицидні та фунгіцидні властивості. Метою даної роботи є дослідження бактерицидної та фунгіцидної активності синтезованого поліетергуанідинійхлориду по відношенню до ряду бактерій та мікроскопічних грибів. Методи. Культивування мікроорганізмів. Бактерії вирощували на м’ясо-пептонному агарі протягом 48 години за температури 28±2°С. Тест-культури мікроміцетів культивували на агаризованому пивному суслі (6°Б), інкубували 14 діб у термостаті за температури 28±2°С. Антимікробну активність синтезованого полімеру визначали методом дифузії в агар. Висновки. Отриманий гуанідинвмісний олігоетер та поліетергуанідинійхлорид на його основі у концентрації 1% проявляли бактерицидну активність проти Staphylococcus aureus 451, Escherichia coli 475, K. Pneumoniae 479 та фунгіцидну активність до всіх досліджених нами мікроскопічних грибів та можуть бути використані як дезінфікант для будівельних матеріалів.
Дод.точки доступу:
Vortman, M. Ya.
Pysmenna, Yu. B.
Chuenko, A. I.
Rudenko, A. V.
Tretyak, V. V.
Lemeshko, V. N.
Shevchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antibiofilm effect of adamantane derivative against Staphylococcus aureus [Text] / N. I. Hrynchuk [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P58-67

MeSH-головна:
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE (химия)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
БИОМАССА -- BIOMASS
Анотація: Нині актуальною проблемою в клінічній практиці є неефективність антибіотикотерапії при лікуванні хронічних захворювань, спричинених біоплівкоутворюючими мікроорганізмами. Одним із напрямків її вирішення є пошук нових сполук з антибіоплівковою активністю, здатних запобігати адгезії мікроорганізмів, порушувати структуру матриксу біоплівки та впливати на систему Quorum sensing. Мета роботи – встановити механізм антимікробної активності похідного адамантану 1-[4-(1-адамантил)-фенокси]-3-(N-бензил, N-диметиламіно)-2-пропанол хлориду (КВМ-97) щодо біоплівок, сформованих Staphylococcus aureus. Методи. Здатність адамантанвмісної сполуки КВМ-97 запобігати плівкоутворенню та руйнувати сформовані біоплівки S. Aureus досліджували на полістиролових планшетах методом сорбції генціанвіолету на її структурах з наступною десорбцією в органічний розчинник та з використанням окисно-відновного індикатора резазурину. Життєздатність клітин S. aureus у складі зрілих біоплівок оцінювали з використанням специфічних барвників для живих (акридиновий, оранжевий) та неживих (пропідій йодид) клітин. Для оцінки впливу КВМ-97 на компоненти матриксу для визначення загального білка використовували метод Lowry, полісахаридів – спектрофотометричний метод з використанням фенолу та сульфатної кислоти, Вар-білка – метод з використанням Конго червоного. Виділення субпопуляції персистерів проводили згідно методу, заснованому на активації SOS-відповіді у бактерій за дії високих концентрацій антибіотиків. Висновки. Таким чином, адамантанвмісна сполука КВМ-97 здатна запобігати плівкоутворенню S. aureus, що підтверджується достовірним зниженням біомаси біоплівок, зменшенням кількості життєздатних клітин у їх складі, а також руйнувати сформовані біоплівки. Антибіоплівковий ефект сполуки не пов’язаний із порушенням синтезу білкових та полісахаридних компонентів матриксу. Для встановлення впливу сполуки на синтез еДНК, систему Quorum sensing, експресію генів ica та arg, відповідальних за плівкоутворення S. aureus, необхідні подальші поглиблені дослідження.
Дод.точки доступу:
Hrynchuk, N. I.
Vrynchanu, N. O.
Buchtyarova, T. A.
Dudikova, D. M.
Korotkyi, Yu. V.
Bondarenko, L. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Comparison of cell sizes of methicillin-resistant Staphylococcus aureus with presence and absence of the mecA gene [Text] / O. Berhilevych [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P68-77

MeSH-головна:
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (выделение и очистка, патогенность)
МЕТИЦИЛЛИН-РЕЗИСТЕНТНЫЙ СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- METHICILLIN-RESISTANT STAPHYLOCOCCUS AUREUS (ультраструктура)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование)
Анотація: Staphylococcus aureus – патогенний мікроорганізм, який викликає широкий спектр інфекційних захворювань у людей та тварин. Staphylococcus aureus продукує велику кількість токсинів, зокрема ентеротоксинів, які потрапляють в організм разом з їжею та викликають розлади в шлунково-кишковому тракті. Більше того, Staphylococcus aureus має кілька механізмів стійкості до антибіотиків, що значно ускладнює запобігання поширенню як позалікарняних, так і внутрішньолікарняних інфекцій. Метою роботи було визначити та порівняти відмінності у розмірах метицилін-резистентних штамів S. aureus з різними механізмами стійкості до антибіотика за допомогою скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Методи. Для встановлення механізму антибіотикорезистентності отриманих ізолятів, визначення чутливості до антибіотичних препаратів застосовували дискдифузійний метод. Після опису штамів, стійких до антибіотиків, та виділення ізолятів S. aureus, резистентних до пеніциліну та оксициліну, була проведена СЕМ отриманих культур та подальше порівняння їх морфологічних характеристик, зокрема розміру клітин, за допомогою програмного забезпечення Djmaizer v.5.1.10. Результати. Нами було проаналізовано 54 ізоляти S. aureus, виділені з різних об’єктів навколишнього середовища, молочних ферм та харчових продуктів. В результаті постановки ПЛР виявлено послідовність гена mecA, який відповідає за стійкість бактерій до бета-лактамів. В результаті скануючої електронної мікроскопії виділених ізолятів S. aureus, резистентних до пеніциліну та оксициліну, встановлені розміри їх клітин та проведено порівняльний аналіз цих морфологічних характеристик. Висновки. В результаті проведених досліджень було встановлено, що ізоляти S. аureus, в яких присутній ген mecA (mecA+), мають менший розмір клітин, ніж ізоляти Staphylococcus aureus, в яких відсутній ген mecA (mecA-).
Дод.точки доступу:
Berhilevych, O.
Kasianchuk, V.
Kukhtyn, M.
Shubin, P.
Butsyk, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Dawood, A. A.
Identification of cytotoxic Т-Cell and В-Cell epitopes in the nucleocapsid phosphoprotein of SARS-CoV-2 Using Immunoinformatics [Text] / A. A. Dawood // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P78-86

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (генетика, иммунология)
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (генетика, иммунология)
ФОСФОПРОТЕИНЫ -- PHOSPHOPROTEINS (иммунология)
ЭПИТОПЫ T-ЛИМФОЦИТАРНЫЕ -- EPITOPES, T-LYMPHOCYTE (генетика, иммунология)
ЭПИТОПЫ B-ЛИМФОЦИТАРНЫЕ -- EPITOPES, B-LYMPHOCYTE (генетика, иммунология)
ИММУНОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- IMMUNOGENETIC PHENOMENA (генетика, иммунология)
ГИСТОСОВМЕСТИМОСТИ ГЛАВНЫЙ КОМПЛЕКС -- MAJOR HISTOCOMPATIBILITY COMPLEX (генетика, иммунология)
Анотація: У грудні минулого року в місті Ухань (Китай) з’явився новий коронавірус. Вірус SARS-COV-2 викликає гострий респіраторний синдром високої інтенсивності з підвищеним рівнем смертності. Нуклеокапсидний фосфопротеїн (НФ) є одним з найбільших структурних білків вірусу, він має імуногенну активність і здатен викликати Т-клітинну імунну відповідь. Оскільки НФ розглядається як потенційна основа для створення вакцини, метою нашого дослідження було виявити епітопи всередині пептидів НФ, які можуть розпізнаватися цитотоксичними Т-лімфоцитами (ЦТЛ) та В-клітинами. Методи. Ми використовували низку загальновживаних засобів та алгоритмів імуноінформатики, таких як FASTA-NCBI, CLUSTAL-OMGA, T-COFFEE, SWISS-MODEL, CTLPred та їх різновиди. Результати. Гомологічне моделювання та суміщення НФ SARS-CoV-2 показали наявність високої кількості консервативних залишків порівняно із суміжними послідовностями. Були виявлені різні типи алелів основного комплексу гістосумісності (MHC), зокрема афінність лейкоцитарних антигенів людини (HLA-A) до НФ. Ми також показали наявність шести епітопів, які здатні розпізнаватися В-клітинами на рівні вище порогового значення. Висновки. Ми встановили співпадіння у високому рівні зв’язування алелей HLA-A*02:01 між НФ нового коронавірусу SARS-CoV-2 та НФ коронавірусу кажанів SARS-Bat-CoV. Ідентифікація відповіді ЦТЛ та прогнозування відповіді В-клітин буде корисною при зворотному імуногенетичному підході, отже, у процесі стратегічного планування правдоподібного дизайну вакцини.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

The conception of microbial preparations development for a crop production [Text] / K. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P87-100

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (микробиология)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В результаті аналізу наукових літературних даних і на основі наших експериментальних даних представляємо концепцію взаємин корисних мікроорганізмів і рослин у грунті: а) для цілеспрямованого управління процесами в агро- і природних фітоценозах необхідно враховувати всі компоненти рослинно-мікробної спільноти (рослини, арбускулярні мікоризи, бульбочкові бактерії і всі мікроорганізми, що стимулюють ріст і розвиток рослин, як ендофітні, так і епіфітні) як єдину ген-метаболічну мережу; б) необхідно враховувати, що швидкість еволюції геномів мікросімбіонтів перевищує швидкість еволюції рослин, і, отже, рослину слід вважати найбільш генетично стабільною у часі, ключовим компонентом, який контролює ефективність функціонування рослинно-мікробних систем. Згідно базової концепції інтенсивного землеробства протягом декількох десятиліть в усьому світі відбір нових сортів сільськогосподарських рослин проводився на високому агротехнічному фоні із застосуванням великих доз добрив і хімікатів. Увагу звертали тільки на негативний вплив патогенної мікробіоти на рослини і, відповідно, на стійкість рослин до таких умов. Як рідкісний приклад для бобових рослин фермери взяли до уваги симбіотичну фіксацію азоту, тобто взаємодію рослин з бульбочковими бактеріями. Слід зазначити, що генетичні системи бобових, що контролюють взаємодію з бульбочковими бактеріями, арбускулярною мікоризою і бактеріями, що сприяють росту рослин (PGPB-Plant Growth Promoting Bacteria) мають ряд загальних генів і повинні розглядатися як єдина полігенна мережа. Вона повинна бути об’єктом відбору за інтегральною характеристикою «ефективність» взаємодії з мікроорганізмами, корисними для рослин, а не за окремими ознаками, що характеризують ефективність формування окремих видів взаємовигідних рослинно-мікробних симбіозів; в) на початку історії селекції рослин, не маючи ефективних технологій і знань про структуру генетичної системи рослин, відстежуючи взаємини рослин з мікроорганізмами, вчені-селекціонери інтуїтивно додержувались законів, продиктованих природою, і проводили селекцію за невід’ємною ознакою продуктивності рослин за умови непорушеної структури угруповання корисних для рослин мікроорганізмів. Сьогодні необхідно повернутися до первісної практики селекції, але з урахуванням ефективних технологій і нових знань про рослинно-мікробні взаємовідносини, а також проводити селекцію рослин для збільшення симбіотичного потенціалу такої взаємодії по відношенню до його максимальної генетичної різноманітності. Доцільно проводити селекцію рослин за такими ознаками, як додаткова біомаса, накопичена за рахунок формування мутуалістичної рослинно-мікробної системи, і якість одержуваної продукції. Завдяки такому відбору буде отримано комерційні сорти сільськогосподарських рослин, що максимально ефективно взаємодіють з мікроорганізмами агрофітоценозів. В результаті застосування даної концепції було розроблено технології виробництва комплексних препаратів BIST, Pseudorhizobin і Zamin, які запатентовано і успішно апробовано в Республіці Узбекистан.
Дод.точки доступу:
Davranov, K.
Shurigin, V.
Samadiy, S.
Djalolova, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Анатолій Леонідович Бойко (пам’яті вченого) [Текст] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - С. 101-102

MeSH-головна:
ВИРУСОЛОГИЯ -- VIROLOGY (история, кадры)
Дод.точки доступу:
Бойко, Анатолій Леонідович (доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук, вірусолог, еколог, біотехнолог ; 1938-2020) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)