Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ4/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 16

Sizyi, M. U.
Dynamic study of concentrations of inflammatory and anti-inflammatory interleukins in patients with neck injuries [Text] / M. U. Sizyi // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - P4-8

MeSH-головна:
ШЕИ ТРАВМЫ -- NECK INJURIES (диагностика, иммунология, патофизиология, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, иммунология, патофизиология, хирургия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (анализ, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, иммунология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (анализ, иммунология)
КАЛЛИКРЕИН-КИНИНОВАЯ СИСТЕМА -- KALLIKREIN-KININ SYSTEM (иммунология)
Анотація: Досліджено цитокіновий статус у 64 пацієнтів з ушкодженнями шиї і пошкодженням її внутрішніх структур. Тяжка травма завдає шкоди захисним бар’єрам організму й активізує імунологічну реакцію. Із речовин, що виділяються в ході цього процесу, прозапальні цитокіни відіграють важливу роль. Показано, що моніторинг цитокінового статусу (IL-6, IL-8, IL-10, TNF?) у гострому періоді травми має важливе клінічне, прогностичне та діагностичне значення. Завдяки динамічному дослідженню концентрацій прозапальних і протизапальних інтерлейкінів протягом перших десяти днів у пацієнтів разом із клінічними даними було змінено тактику рутинного лікування та оптимізовано терміни й обсяг хірургічного лікування. Фактор некрозу пухлин-? є надійним індикатором розвитку інфекційного ускладнення, що дозволяє змінити антибактеріальну, протизапальну терапію та поліпшити її результати.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ісаков, Р. І.
Аналіз сімейної тривоги в жінок із депресивними розладами різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості [Текст] / Р. І. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 61-69

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (диагностика, патофизиология)
СЕМЕЙНЫЙ КОНФЛИКТ -- FAMILY CONFLICT (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
Анотація: Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) та 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Досліджено особливості сімейної тривоги в жінок з депресією різного генезу і різної вираженості макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації для визначення таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Використано клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. Виявлено загальну тенденцію до збільшення показників сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості в міру збільшення ступеня макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації. При цьому найбільші відмінності показників спостерігались між групами з помірною та тяжкою дезадаптацією, а найменші – між групами без ознак дезадаптації та з ознаками легкої дезадаптації. Отримані дані варто враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів даного контингенту.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Варешнюк, О. В.
Моторний розвиток дітей із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, народжених передчасно [Текст] / О. В. Варешнюк // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 43-48

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагностика, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, патофизиология)
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (диагностика, патофизиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS (диагностика, патофизиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Проведено комплексне обстеження 79 дітей у середньому віці (3,2±1,3) року з перенесеним перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, що народились недоношеними. Вивчено клінічні особливості порушень моторних функцій у дітей, народжених передчасно, які перенесли перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку, ускладнене внутрішньошлуночковими крововиливами. Показано, що у 20,3 % хворих дітей діагностовано церебральний параліч, який супроводжувався тяжкими руховими розладами IV–V рівнів за класифікацією великих моторних функцій GMFCS; у 37,9 % – спастичну диплегію з II–III рівнем рухових розладів; у 27,8 % – геміплегічну форму дитячого церебрального паралічу з руховими розладами, що відповідають І рівню за класифікацією GMFCS. У 14,0 % обстежених дітей діагностовано набуту постгеморагічну гідроцефалію, при цьому переважна більшість дітей, які були прооперовані до 6 місяців життя, не мали рухового дефіциту (III рівень за класифікацією GMFCS); 1 дитина (9,1 %) не була прооперована та мала V рівень рухових розладів за GMFCS. Установлено, що найбільш вагомими факторами, які формують тяжкий руховий прогноз, є: гестаційний вік 27-30 тижнів, пери-інтравентрикулярні крововиливи II–IV ступенів, перивентрикулярна лейкомалація III ступеня та ознаки перивентрикулярної ішемії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

В’юн, В. В.
Клінічна типологія й механізми психогенезу станів психологічної дезадаптації лікарів-інтернів [Текст] / В. В. В’юн // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 55-60

MeSH-головна:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY (кадры)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, психология, терапия)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (психология)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (диагностика, психология, терапия)
ГИПЕРЕСТЕЗИЯ -- HYPERESTHESIA (диагностика, психология, терапия)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, психология, терапия)
ПОВЕДЕНИЕ АДДИКТИВНОЕ -- BEHAVIOR, ADDICTIVE (диагностика, психология, терапия)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Проведено комплексне обстеження 213 лікарів-інтернів обох статей. Розроблено систему психотерапевтичної корекції станів дезадаптації та психопрофілактичної підтримки лікарів-інтернів у період професійної підготовки. Виділено високий (14,1 %), середній (20,2 %) та низький (65,7 %) рівні адаптації лікаря-інтерна до професійної діяльності. Установлено астенічний (25,8 % чоловіків та 22,5 % жінок), гіперестезичний (20,6 % чоловіків та 23,2 % жінок), тривожно-депресивний (11,3 та 20,6 % відповідно), психосоматичний (14,5 % чоловіків та 18,1 % жінок), астено-апатичний (12,3 та 11,2 % відповідно) та адиктивний (15,5% чоловіків та 4,4 % жінок) варіанти дезадаптивних реакцій у лікарів-інтернів. Розроблено модель формування розладів адаптації лікарів-інтернів, що представлена комплексом патогенних чинників. Показано, що базисом формування дезадаптивних реакцій у лікарів-інтернів є наявність соматичної патології, черепно-мозкові травми й нейроінфекції в анамнезі та схильність до адиктивної поведінки. Прогностично значущими факторами формування розладів адаптації є конфлікти в сімейних і професійних відносинах, тривожна помисливість, низька комунікативність, складні умови праці, дефіцит позитивних емоцій, усвідомлення недостатнього рівня компетентності, низький рівень мотивації та недосконалість механізмів психологічного захисту. Тригерами розвитку станів дезадаптації є високий рівень професійного стресу, виснаження адаптації, тривале психічне напруження, фрустрація значущих базових потреб та високі показники за клінічною шкалою тривоги і депресії HDRS. Розроблено й апробовано систему медико-психологічної підтримки лікарів-інтернів із застосуванням комплексу психодіагностичного, психотерапевтичного, психоосвітнього та психопрофілактичного впливів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Желєзнікова, М. О.
Оптимізація лікування поліомавірусної інфекції у хворих після трансплантації нирки [Текст] / М. О. Желєзнікова // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 95-100

MeSH-головна:
ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC (вирусология, диагностика, иммунология, хирургия)
ПОЧКИ -- KIDNEY (вирусология, иммунология, патология, хирургия)
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (методы)
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS (вирусология, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОЛИОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- POLYOMAVIRUS INFECTIONS (диагностика, иммунология, лекарственная терапия)
ТРАНСПЛАНТАТА ОТТОРЖЕНИЕ -- GRAFT REJECTION (вирусология, иммунология, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION (методы)
ИММУНОДЕПРЕССАНТЫ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Імуносупресія є найбільш важливим та основним загальноприйнятим фактором ризику для реплікації ВК- та JC-поліомавірусу після трансплантації. Досліджено ефективність схем лікування дисфункції трансплантата нирки в пацієнтів із хронічною хворобою нирок V стадії з поліомавірусною інфекцією. Доведено, що одночасне виявлення ВК-поліомавірусу у крові та сечі є несприятливим фактором, який впливає на функціональний стан трансплантата нирки та повинен привести до перегляду схем імуносупресивної терапії з конверсією з такролімусу на циклоспорин, редукцією доз циклоспорину та препаратів мікофенолової кислоти або конверсією на еверолімус, що достовірно покращує безпосередні й віддалені результати лікування та дозволяє подовжити строк функціонування донорської нирки.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Журавльова, Л. В.
Функціональний стан біліарної системи у хворих на хронічний холецистит на тлі цукрового діабету 2-го типу [Текст] / Л. В. Журавльова, Г. Ю. Тимошенко // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 30-37

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (патология, патофизиология, ультрасонография)
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS (патология, патофизиология, ультрасонография)
ПЕРИСТАЛЬТИКА -- PERISTALSIS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, патофизиология)
Анотація: Вивчали моторно-евакуаторну й холесекреторну функції біліарної системи та особливості перебігу хронічного холециститу на тлі цукрового діабету 2-го типу. Обстежено 93 хворих: 62 осіб з поєднаним перебігом цукрового діабету 2-го типу та хронічного холециститу та 31 пацієнта з ізольованим хронічним холециститом. Контрольна група була представлена 20 практично здоровими особами та репрезентативна за віком і кількістю пробандів чоловічої та жіночої статі із групами хворих. Установлено, що перебіг хронічного холециститу супроводжується порушенням моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, яке проявляється збільшенням часу латентного періоду, об’єму порожнини жовчного міхура, коефіцієнтів випорожнення в динаміці та зниженням індексу скорочення жовчного міхура. За цукрового діабету 2-го типу може формуватись атиповий перебіг хронічного холециститу, якому притаманні моторно-евакуаторні порушення біліарного тракту та фізико-хімічні зміни жовчі, вираженість даних змін перевищує такі за ізольованого хронічного холециститу. Особливості перебігу хронічного холециститу у хворих на цукровий діабет 2-го типу проявляються маловираженою клінічною симптоматикою та вираженими змінами на обох етапах проведення холецистосонографїї, що є результатом розвитку автономної нейропатїї. За цукрового діабету 2-го типу доцільним є визначення стану жовчного міхура (проведення холецистосонографії) для запобігання ризику розвитку ускладнень (жовчнокам’яної хвороби) та своєчасного призначення антимікробної терапії за наявності додаткового вогнища запалення.
Дод.точки доступу:
Тимошенко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кардіологічні маски гіпотиреозу [Текст] / Н. Є. Пірятінська [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 38-42

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, патофизиология, ультрасонография)
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Гіпотиреоз є поширеним станом дефіциту гормонів щитоподібної залози, який легко діагностувати і коригувати. Однак часто симптоми недостатності щитоподібної залози неспецифічні і схожі на такі за інших соматичних захворювань, особливо в пацієнтів старшого віку, що викликає труднощі у своєчасній діагностиці й лікуванні. Нерідко моносимптоматика призводить до помилковості діагнозу через так звані терапевтичні «маски» гіпотиреозу. Розглянуто клінічний випадок пізно діагностованого гіпотиреозу, що перебігає під кардіологічної маскою. Лікування пацієнта з приводу серцево-судинної недостатності не принесло очікуваного результату. За додаткової діагностики було виявлено аутоімунний тиреоїдит, первинний гіпотиреоз, тяжкий перебіг. Для коригування функції щитоподібної залози пацієнтові призначено: L-тироксин, що привело до значних поліпшень з боку серцево-судинної системи.
Дод.точки доступу:
Пірятінська, Н. Є.
Сапричова, Л. В.
Вдовіченко, В. Ю.
Клочко, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Косенко, К. А.
Структура й вираженість патологічного тривожного реагування у представників командного складу морського торговельного і пасажирського флотів [Текст] / К. А. Косенко // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 70-76

MeSH-головна:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
ВОЕННАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, MILITARY (кадры)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (кадры)
АДМИНИСТРАТИВНЫЕ КАДРЫ -- ADMINISTRATIVE PERSONNEL (психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (диагностика, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (диагностика, психология)
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Протягом 2016-2019 років обстежено 180 командирів морського флоту України: 110 членів командного складу торгового флоту та 70 – пасажирського. Клініко-психопатологічним і психодіагностичним методами досліджено специфіку проявів тривожного реагування командного складу торговельного і пасажирського морських флотів для визначення необхідності створення специфічних системних заходів з охорони психічного здоров’я даного контингенту. Показано, що частка представників командного складу торговельного (69,1 %) і пасажирського (57,1 %) морських флотів має ознаки психічної дезадаптації, які в більшості випадків не досягають клінічно окресленої вираженості. У значної кількості осіб командного складу як торговельного, так і пасажирського морського флоту мають місце прояви патологічного тривожного реагування й тривожної симптоматики переважно середньої інтенсивності. У командирів торговельного морського флоту спостерігаються більш інтенсивні прояви тривожної симптоматики, середня вираженість якої наближається до верхньої межі субклінічних значень, у представників пасажирського флоту – до верхньої межі нормативних показників. Більш низький показник тривожної симптоматики в командирів пасажирського флоту зумовлений значуще більшою кількістю осіб без ознак психічної дезадаптації, у той час як значно підвищений рівень тривожного реагування капітанів торговельного флоту – більшою кількістю респондентів із доклінічними дезадаптивними проявами.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кривоніс, Т. Г.
Оцінка психосоціального ресурсу в родині з онкологічним пацієнтом [Текст] / Т. Г. Кривоніс // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 77-81

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СЕМЬЯ -- FAMILY (психология)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Онкологічні пацієнти переживають високий рівень стресу як на фізичному, так і на психологічному рівні, що може викликати брак особистих психологічних ресурсів. Психосоціальна допомога здатна компенсувати нестачу та бути основою для відновлення хворих у подальшому. Обстежено 286 онкологічних пацієнтів: 174 жінки та 114 чоловіків. Хворих досліджували на різних етапах лікувального процесу: при першому зіткненні із захворюванням – 78 жінок та 51 чоловік та при поверненні хвороби чи її рецидиві – 96 жінок та 63 чоловіка. У дослідженні використано методики: FACES-3 і MSPSS. Показано, що в цілому жінки оцінювали власний психосоціальний ресурс більш позитивно, ніж чоловіки. Основним джерелом підтримки для пацієнтів, особливо жінок, була саме родина порівняно зі значущими іншими та друзями. Родини з достатнім рівнем сімейної адаптованості характеризувались високими рівнями психосоціальної підтримки, тоді як порушення сімейного функціонування спричиняло зниження зовнішнього ресурсу. Психосоціальна допомога – важлива складова комплексної психологічної допомоги для пацієнтів з онкологічними захворюваннями. При розробці заходів медико-психологічної допомоги необхідно враховувати актуальний рівень психосоціальної підтримки пацієнта та його сприйняття учасниками лікувального процесу.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Маркова, М. В.
Типи взаємодії у тріаді мати-дитина-батько при загрозі передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів як критерій диференціації заходів їх медико-психологічного супроводу [Текст] / М. В. Маркова, Н. В. Гринько // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 82-90

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, психология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD (психология, физиология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (психология)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология, физиология)
МАТЬ-ПЛОД ОТНОШЕНИЯ -- MATERNAL-FETAL RELATIONS (психология, физиология)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
Анотація: Обстежено 150 жінок на 23-37-му тижнях вагітності: 120 – із загрозою передчасних пологів (основна група, ОГ), 30 – із фізіологічним перебігом вагітності (група порівняння, ГП) – та їхніх чоловіків. Вивчали типи взаємодії у тріаді мати-дитина-батько при загрозі передчасних пологів та після пологів. У психодіагностичному дослідженні виявлено достовірно високий рівень середнього значення реактивної та особистісної тривожності в жінок ОГ. Середній показник рівня депресивності вищий в ОГ, де є випадки субдепресивного стану й тяжкої депресії, у ГП останнього не виявлено. За шкалою Кранлі, на першому етапі дослідження в жінок ОГ рівень прив’язаності до плода становив (71,0±1,0) бала (порушення прив’язаності), у жінок ГП ? (51,0±2,0) бала (достатній рівень прив’язаності), р?0,05. За допомогою «Тесту ставлення вагітної» визначено превалюючий тип ставлення жінки до майбутньої дитини в аспекті перебігу вагітності. Установлено, що у 20,8 % жінок ОГ переважає ейфоричний тип, у 9,17 % – оптимальний, у 9,17 % – гіпонозогнозичний, у 2,5 % – тривожний, у 3,33 % – депресивний. У 26,7 % жінок ГП має місце оптимальний тип. Інші типи ставлення до вагітності не зустрічаються. У жінок ОГ на всіх етапах обстеження переважає дезорієнтація (41-46 осіб), трохи рідше зустрічається залежний тип (35-36), автономний (23-29) і значно менше – уникнення близькості (14-16), у жінок ГП домінує автономний тип (10-13), дещо рідше – залежний тип (8-10) та уникнення близькості (4-9) і значно рідше – дезорієнтація (3-4). На кожному етапі обстеження рівень соціальної підтримки у ОГ знижений відносно такого в ГП. Відмічено, що в обох групах рівень соціальної підтримки за двома шкалами – підтримка колег по роботі та громадських організацій – знижений.
Дод.точки доступу:
Гринько, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Пуляева, И. С.
Антикоагулянтная терапия больных со стенозом сонных артерий при нарушении ритма [Текст] / И. С. Пуляева // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 91-94

MeSH-головна:
СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ -- CAROTID STENOSIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
СОННЫЕ АРТЕРИИ -- CAROTID ARTERIES (патология, хирургия)
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, лекарственная терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION (действие лекарственных препаратов)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
Анотація: Проанализированы результаты обследования и лечения методом каротидной эндартерэктомии 23 пациента с мерцательной аритмией и поражением сонных артерий в ГУ «ИОНХ им. В.Т. Зайцева НАМНУ» с 2017 по 2019 год. Антиагреганты (аспирин - 20 пациентам, клопидогрель - 3) были назначены из-за наличия сердечно-сосудистых заболеваний и предшествующего инфаркта миокарда. Нарушение мозгового кровообращения в послеоперационном периоде не выявлено ни у одного пациента. Напряженная гематома диагностирована у двух больных и кровотечение из мягких тканей, которое потребовало ревизии послеоперационной раны с гемостазом, - у одного. Показано, что у пациентов с гемодинамически значимым стенозом и нестабильной бляшкой сонных артерий чаще всего развивается атеротромботический инсульт. Пациенты со стенозами сонных артерий и нарушением ритма должны получать антиагрегантную и антикоагулянтную терапию с коррекцией артериального давления при отсутствии кровотечения.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Сравнительный анализ биофизических параметров ротовой жидкости в зависимости от состояния твёрдых тканей зубов [Текст] / С. П. Ярова [и др.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 23-29

MeSH-головна:
СЛЮНА -- SALIVA (секреция, физиология)
СЛЮНООТДЕЛЕНИЕ -- SALIVATION (физиология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (секреция, физиология)
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
ЗУБА ШЕЙКА -- TOOTH CERVIX (патология, патофизиология)
Анотація: Были определены pH, буферная ёмкость, скорость слюноотделения, импеданс, мицеллярность и минерализующая способность ротовой жидкости по значениям коэффициента дисперсии. Коэффициенты дисперсии импеданса ротовой жидкости пациентов с клиновидным дефектом и пришеечным кариесом были достоверно ниже, чем у пациентов с интактными твёрдыми тканями (р=0,004). Наибольшая крутизна коэффициента дисперсии была характерна ротовой жидкости лиц без пришеечной патологии, что соответствует высокой степени её жидкокристаллической фазы, большей дисперсности и мицеллярности. Была определена сильная обратная корреляционная связь импеданса с pH и буферной ёмкостью, выраженная прямая корреляция – со скоростью слюноотделения и коэффициентом дисперсии. Взаимосвязи между биофизическими показателями ротовой жидкости требуют дальнейшего изучения в целях диагностики пришеечной патологии и контроля эффективности профилактических мероприятий.
Дод.точки доступу:
Ярова, С. П.
Заболотная, И. И.
Петухов, В. В.
Кобцева, Е. А.
Рева, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Топографо-анатомічні особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку [Текст] / О. О. Трач [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 9-15

MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (анатомия и гистология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (анатомия и гистология)
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE (анатомия и гистология)
Кл.слова (ненормовані):
БОРОЗДЫ ГОЛОВНОГО МОЗГА (анатомия и гистология)
Анотація: Комплексом макромікроскопічних методів установлено особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку. Використано макромікроскопічний, морфометричний, топографо-анатомічний методи та статистичний аналіз. Борозни присередньої поверхні потиличної частки головного мозку класифіковані як постійні, типові та непостійні. Комплекс анатомічних структур присередньої поверхні потиличної частки головного мозку включає в себе тім’яно-потиличну й острогову борозни, клин, пташину острогу та додаткові борозни. Тім’яно-потилична й острогова борозни поділені на відрізки: задній (дистальний відросток), передній (проксимальний відросток), загальний (загальна ніжка). Тім’яно-потилична борозна поєднується з переднім кінцем острогової борозни у 98,5 %. Довжина тім’яно-потиличної борозни становить min 16,0 мм, max 58 мм, М=35,8 мм, глибина – відповідно min 9,0 мм, max 43,0 мм, М=24,3 мм. Установлено, що у 35 % випадків задній кінець острогової борозни не досягає верхівки (кута) потиличної частки великого мозку на min 2,0 мм, max 14,0 мм, М=7,8 мм. У 43 % задній кінець острогової борозни роздвоюється. Відстань між заднім кінцем острогової борозни й верхнім кінцем тім’яно-потиличної борозни дорівнює min 18,0 мм, max 64,00 мм, М=39,8 мм. Довжина острогової борозни становить min 37 мм, max 79 мм, М=54 мм. Глибина передньої частини острогової борозни коливається від min 8,0 мм до max 36,0 мм, у середньому становить М=20,7 мм; глибина задньої частини – min 5,0 мм, max 22,0 мм, М=12,8 мм.
Дод.точки доступу:
Трач, О. О.
Шиян, Д. М.
Терещенко, А. О.
Ладна, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу [Текст] / Асіф Баглар огли Мансиров [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 101-110

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, осложнения, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (методы)
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS (вредные воздействия, профилактика и контроль)
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: Визначено й узагальнено ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок унаслідок тактичних помилок, а також шляхи їхнього попередження. Типовими тактичними помилками інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу були: використання методу без показань, недотримання технології остеосинтезу та використання неадекватних «авторських» методик, внесення власних інтраопераційних «поправок» та зміна ходу оперативного втручання, надлишкове розсвердлювання кістково-мозкового каналу, значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків та оточуючих м’яких тканин, невірний тип блокування або невчасна динамізація, відсутність послідовності у відновному лікуванні. Найбільш негативний вплив на анатомічне відновлення кістки та функціональне відновлення кінцівки має розсвердлювання кістково-мозкового каналу, виконане без відповідних на те показань і з технічними недоліками.
Дод.точки доступу:
Мансиров, Асіф Баглар огли
Литовченко, В. О.
Березка, М. І.
Гарячий, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Черкашенинов, Е. Г.
Морфологические изменения стенок варикозно расширенных вен нижних конечностей при миниинвазивном хирургическом лечении [Текст] / Е. Г. Черкашенинов // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 16-22

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагностика, патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ОКРАШИВАНИЕ И МЕЧЕНИЕ -- STAINING AND LABELING (методы)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Исследована стенка вены при лечении больных с варикозной болезнью путем эндовенозной лазерной и радиочастотной абляций. Материалом для патоморфологического исследования послужили фрагменты удалённых вен с варикозной болезнью. Использовали следующие гистологические методы окраски: гематоксилином и эозином, пикофуксином по ван Гизону с докрашиванием на эластику, по Маллори. Показано, что при варикозном расширении вен нижних конечностей в стенке вены развиваются выраженные необратимые морфологические изменения в виде повреждения эндотелиальных клеток, гипертрофии всех слоёв стенки вены, тотального развития в ней соединительной ткани с нарушением структуры коллагена как в базальной мембране эндотелиоцитов, так и в мышечном и эластическом слоях. Изменение структуры коллагена в стенке вен прослеживается во всех исследуемых группах, что представляется возможным, поскольку лечение миниинвазивными методами проводят на фоне уже изменённых венозных стволов. В то же время повреждения в стенке вены максимально выражены при использовании эндовенозной лазерной коагуляции вен и сопровождаются частым болевым синдромом в послеоперационном периоде. Последнее подтверждается морфологическими изменениями в виде тотального некроза стенки вены с некрозом и полной десквамацией эндотелия в просвет сосуда. Повреждения стенки вены нижних конечностей, изменённой хроническим текущим процессом при варикозном расширении, в том числе её эндотелия и всех слоёв, при использовании радиочастотной абляции минимизированы. Соответственно, заживление окружающих тканей в зоне действия радиочастотной абляции проходит в более короткие сроки и с благоприятным исходом для пациента, что подтверждено меньшим количеством парестезий и болезненности по ходу вены в послеоперационном периоде.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Черненко, М. Е.
Проблема дифференциальной диагностики нейродегенеративной патологии [Текст] / М. Е. Черненко // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 49-53

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика)
ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- HEPATOLENTICULAR DEGENERATION (диагностика)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
Анотація: Дифференциальный диагноз рассеянного склероза и болезни Вильсона-Коновалова является важной клинической задачей, от правильного решения которой зависит своевременное назначение адекватной терапии. При кажущейся на первый взгляд несложности дифференциальной диагностики этих болезней в ряде случаев, особенно нетипичных, возникают трудности в постановке правильного диагноза. Магнитно-резонансная томография является обязательным исследованием в структуре комплексного обследования пациентов с рассеянным склерозом и болезнью Вильсона-Коновалова. Стандартизированные магнитно-резонансные томографические исследования на высокопольном томографе обязательны во всех случаях проведения дифференциального диагноза у больных с демиелинизирующей патологией центральной нервной системы и нейродегенеративными заболеваниями. Анализ топографии очаговых изменений в динамике и оценка скорости нарастания атрофических изменений имеют огромное значение для своевременного назначения адекватного лечения, что, в свою очередь, непосредственно влияет на прогноз заболевания. Описаны данные магнитно-резонансной томографии головного мозга 30 пациентов с рассеянным склерозом и 10 – с болезнью Вильсона- Коновалова, которые находились на лечении в ГУ «ИНПН НАМИ Украины» (г. Харьков). Сделан вывод о том, что и рассеянный склероз, и болезнь Вильсона-Коновалова относятся к хроническим частично управляемым заболеваниям, при которых чрезвычайно важен динамический мониторинг. Неотъемлемой частью мониторинга является адекватная нейровизуализация. Ни одна из методик диагностики рассеянного склероза и болезни Вильсона-Коновалова не имеет самостоятельного диагностического значения, а установление диагноза возможно лишь при всестороннем анализе клинических, лабораторных, генетических и нейровизуализационных данных.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)