Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2017/8<.>
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-42 
1.


    Bender, A.
    Реабилитация двигательных функций, основанная на доказательствах эффективности: от признанных методов лечения до будущих перспектив [Текст] / A. Bender // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 99-102


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Muresanu, D.
    Проблемы и возможности при восстановлении двигательных функций [Текст] / D. Muresanu // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 102-105


Рубрики: Церебролизин

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Steven, R.
    Временной фактор, физическая реабилитация и медикаменты: реорганизация и восстановление после инсульта [Текст] / R. Steven // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 96-98


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Winkler, A.
    Новые концепции мультимодальной двигательной реабилитации после инсульта [Текст] / A. Winkler // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 106-108


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Бурчинский, С. Г.
    Комплексная коррекция тревожных и когнитивных расстройств в ангионеврологии: цели, задачи, инструменты [Текст] / С. Г. Бурчинский // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 73-78. - Библиогр.: с. 77-78


Рубрики: Ренейро

   Армадин


MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (лекарственная терапия, осложнения, психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ, СРЕДСТВА ДЕЙСТВУЮЩИЕ НА ЦНС -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: В статье рассмотрена проблема сочетанных психоэмоциональных и когнитивных нарушений в рамках ангионеврологической патологии. Большое внимание уделено современным возможностям фармакотерапии упомянутых расстройств. Проанализированы возможности и недостатки нейрофармакологических средств, широко применяемых с целью коррекции тревожных и когнитивных нарушений при цереброваскулярной патологии. Особое внимание уделено этилметилгидроксипиридина сукцинату (ЭМГПС) как уникальному лекарственному средству, обладающему сочетанными нейропротекторными и анксиолитическими свойствами. Рассмотрены механизмы действия и клинические возможности ЭМГПС при тревожных расстройствах в рамках нарушений мозгового кровообращения. Также обоснована необходимость активации холинергической нейромедиации в ЦНС в условиях ишемии как основного пути коррекции когнитивной дисфункции. Проанализированы критерии выбора инструмента холинергической фармакотерапии, и в частности холина альфосцерата, как оптимального средства регуляции активности холинергических процессов в мозге на уровне всех звеньев синаптической передачи. Обоснованы преимущества и особенности практического применения отечественных препаратов ЭМГПС (Армадин) и холина альфосцерата (Ренейро) с точки зрения их комбинированного применения при тревожно-когнитивных нарушениях у пациентов с цереброваскулярной патологией
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Галактіонова, І. В.
    Розвиток функції ходьби у дітей 2-го року життя [Текст] / І. В. Галактіонова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 111


MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (осложнения)
ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ -- FAILURE TO THRIVE (этиология)
Анотація: Близько 2/3 захворювань нервової системи у дітей беруть свій початок у перинатальному періоді. Більшість із них є інвалідизуючими, що пов’язані із порушенням в психічній і руховій сферах. Функція ходьби — важливий елемент самостійності людини. Наявність хронічного ушкодження мозку у таких дітей може суттєво впливати на перебіг відновного періоду та призводити до формування спотвореного алгоритму ходьби. Більшість методик оцінки рухової сфери є більш-менш суб’єктивними. Розробка ефективних інструментальних методів обстеження дуже важлива. Поява нових кількісних підходів, таких як система Gait Rite, дає можливість на новому рівні вивчати ці процеси. Метою нашого дослідження є вивчення становлення функції ходьби у здорових дітей 2-го року життя та їх однолітків, які перенесли перинатальне пошкодження центральної нервової системи. З цією метою використовувалась система Gait Rite виробництва США, яка являє собою полімерну доріжку із вмонтованими численними датчиками, що з’єднана із комп’ютером. Вбудоване програмне забезпечення дає можливість у реальному часі отримувати й обчислювати всі параметри ходьби в цілому та окремо для кожної ноги. У даному аналізі ми враховували інтегральний показник якості ходьби FAP score, що вираховується системою автоматично. Показник виражається в процентах, у нормі повинен наближатись до 95 %. Матеріали та методи. Було обстежено 115 дітей, які в перинатальному періоді перенесли негативний вплив кисневого голодування на нервову систему, серед них були 62 хлопчики та 53 дівчинки. Контрольну групу становили 35 дітей (15 хлопчиків та 20 дівчаток), перинатальний період яких вважається нормальним. Діти були розподілені на 3 групи. У першу ввійшли ті, які мали найнижчий бал за шкалою Апгар (від 2 — на 1-й хвилині до 5 — на 5-й). Друга група — від 4 до 7 балів. У 3-тю групу включені діти, які мали 8–10 балів за шкалою Апгар. У результаті аналізу отриманих даних виявлено, що визначення коефіцієнта FAP в 12 місяців життя не є інформативним, тому що переважна більшість дітей 1-ї та 2-ї груп не почали самостійно ходити або не могли самостійно пройти по доріжці. У 18 місяців 86 (76,2 %) дітей змогли самостійно чи при незначній підтримці пройти по доріжці. Серед них було 48 (56,2 %) дівчаток і 40 (43,8 %) хлопчиків. У 24 місяці кількість дітей, які самостійно ходили, зросла до 73 (85,7 %) із відібраних у перші дві групи. У решти 16 (14,3 %) розвинулись ті чи інші форми дитячого церебрального паралічу. Дані коефіцієнта FAP у 18-місячних дітей становили в середньому 54,2 %, а у 24-місячних — 72,8 % серед дітей перших двох груп. Суттєвої різниці між хлопчиками та дівчатками за даним показником не виявлено. У 3-й групі дітей 31 (88,5 %) почали ходити до 18-місячного віку, двоє (5,7 %) — від 18 до 24 місяців, ще двоє (5,7 %) мали затримку функції ходьби понад 2 роки. Відмічені затримки, очевидно, пов’язані з іншими, негіпоксичними причинами. У цій групі дітей середній FAP-коефіцієнт в 18 місяців становив 83 % та 88 % — у 24 місяці. Суттєвої різниці між хлопчиками та дівчатками за даним показником не виявлено. Висновки. Зміна коефіцієнта FAP score в процесі росту дитини, а також у результаті проведених лікувальних і реабілітаційних заходів може стати важливим об’єктивним методом оцінки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Головач, І. Ю.
    Ефективність та доцільність застосування напроксену при різних клінічних ситуаціях [Текст] / І. Ю. Головач // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 65-70. - Бібліогр.: с. 69-70


MeSH-головна:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (лекарственная терапия)
НАПРОКСЕН -- NAPROXEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: В оглядовій статті подано докази клінічної ефективності напроксену в лікуванні пацієнтів ревматологічного профілю. Сучасна концепція раціонального й безпечного застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) передбачає досягнення максимальної ефективності разом з максимальним зниженням ризику ускладнень, насамперед із боку серцево-судинної та гастроінтестинальної систем. За даними клінічних досліджень, серед усіх НПЗП найменший ризик кардіоваскулярних ускладнень відзначений у напроксену. Напроксен належить до групи неселективних НПЗП, активно використовується в клінічний практиці вже понад 40 років та завоював довіру лікарів як надійний анальгетик та протизапальний засіб. Терапевтичний потенціал напроксену доведений при різних клінічних ситуаціях — від гострих епізодів болю та запалення і до хронічного больового синдрому в ревматологічній практиці. У статті наведені та проаналізовані рандомізовані клінічні випробування, що підкреслюють клінічну ефективність та безпеку при застосуванні напроксену при гострому подагричному артриті, гострих травмах, остеоартриті, ревматоїдному артриті та спондилоартритах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Евтушенко, С. К.
    Агвантар (левокарнитин) в перманентной терапии митохондриальной энцефаломиелопатии - болезни Ван дер Кнаппа [Текст] / С. К. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 111-112


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- MITOCHONDRIAL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия)
КАРНИТИН -- CARNITINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Своевременная идентификация органических орфанных заболеваний с поражением нервной системы является одной из актуальных задач современной клинической детской неврологии. Болезнь Ван дер Кнаппа — одна из форм ядерно-кодируемых митохондриальных заболеваний с аутосомно-рецессивным типом наследования — была идентифицирована в 2003 году и получила название «лейкоэнцефалопатия с преимущественным поражением ствола мозга, спинного мозга» (der Knaap V.). Заболевание характеризуется медленно прогрессирующей мозжечковой атаксией, спастичностью, периферической нейропатией. В большей степени страдают нижние конечности и дистальные отделы, сухожильные рефлексы отсутствуют или снижены. Представлен клинический случай своевременной генетической и биохимической диагностики митохондриальной энцефаломиелопатии
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Евтушенко, С. К.
    Аутикоподобные расстройства у детей с труднокурабельными формами эпилепсии как проявления "насильственной нормализации ЭЭГ" - синдрома Ландольта [Текст] / С. К. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 113


MeSH-головна:
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CONDUCT DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: «Насильственная нормализация электроэнцефалографии» (синдром Ландольта) представляет собой особую разновидность расстройств поведения при разрушительных формах эпилепсии у детей. Основные симптомы феномена Ландольта (синдром дефицита внимания и гиперактивности или аутикоподобные расстройства) труднокурабельны и развиваются на фоне исчезновения эпилептических приступов при нормальной ЭЭГ. Цель. Своевременная диагностика и лечение поведенческих расстройств у детей с синдромом «насильственной нормализации ЭЭГ», обусловленной злокачественно текущими формами эпилепсии
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Евтушенко, С. К.
    Клинически изолированные синдромы в дебюте рассеянного склероза у детей [Текст] / С. К. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 113-114


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, осложнения, терапия)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Ежегодно заболеваемость рассеянным склерозом (РС) у детей возрастает, а с ней существенно увеличивается процент труднокурабельных больных, что диктует необходимость проведения достоверной диагностики и лечения данного заболевания современными средствами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Знаменська, Т. К.
    Роль мозкового нейротрофічного фактора на етапі діагностики гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку у недоношених новонароджених в гострому періоді [Текст] / Т. К. Знаменська, Л. Г. Кирилова, В. Б. Швейкіна // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 114


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (кровь)
НЕЙРОТРОФИЧЕСКИЙ ФАКТОР МОЗГОВОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ -- BRAIN-DERIVED NEUROTROPHIC FACTOR (кровь)
Анотація: Мета дослідження: вивчити зв’язок між рівнем сироваткової концентрації мозкового нейротрофічного фактора (МНТФ) та формуванням структурних змін головного мозку (різних за характером та ступенем тяжкості) у недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ушкодженням центральної нервової системи (ГІУ ЦНС) та у морфофункціонально незрілих дітей протягом гострого періоду
Дод.точки доступу:
Кирилова, Л. Г.
Швейкіна, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Кирилова, Л. Г.
    МР-томографічні критерії ураження головного мозку дітей, які народились з екстремально низькою масою тіла [Текст] / Л. Г. Кирилова, Я. А. Мартиненко, А. Л. Горб // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 115-116


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ С КРАЙНЕ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (патология)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
Анотація: Останнім часом значення магнітно-резонансної томографії у прогнозуванні розвитку головного мозку у передчасно народжених дітей постійно зростає і розширюється. Найбільшу інформативність та клінічну цінність мають стандартна МРТ та дифузно-тензорна томографія
Дод.точки доступу:
Мартиненко, Я. А.
Горб, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Кирилова, Л. Г.
    Удосконалення ранньої клініко-інструментальної діагностики синдрому дифузної м’язової гіпотонії з затримкою статокінетичного та психомовленнєвого розвитку у дітей раннього віку [Текст] / Л. Г. Кирилова, М. Е. Кізляк-Бубряк, О. О. Мірошников // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 114-115


MeSH-головна:
МЫШЕЧНАЯ ГИПОТОНИЯ -- MUSCLE HYPOTONIA (диагностика, осложнения)
ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ -- FAILURE TO THRIVE (диагностика, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Питома вага синдрому дифузної м’язової гіпотонії (СДМГ) у структурі перинатальної патології нервової системи досягає 20 %. Чітких даних щодо поширеності даної патологію не існує через відсутність нозологічної самостійності, адже синдром входить в структуру різних синдромокомплексів і захворювань. Відповідно до думки Н. Jones, використання терміну floppy baby можливе лише у дітей віком до 6 міс., а в подальшому необхідна точна нозологічна діагностика. У структурі синдрому м’язової гіпотонії часто може мати місце істинне ураження рухової одиниці на різних його рівнях, тобто нервово-м’язові захворювання, що потребують якомога раннього встановлення. На сьогодні відмічається збільшення серед дитячого населення України поширеності тяжких інвалідизуючих станів, що проявляються порушеннями психічного розвитку, розладами мовлення, поведінки і комунікативних функцій, які часто поєднуються з затримкою статокінетичного та психомовленнєвого розвитку. Низький рівень діагностики ранніх симптомів захворювання, висока частота помилкового діагнозу, як позитивного, так і негативного, недооцінка порушень когнітивної сфери, інтелекту, мовлення і поведінки, недооцінка клінічних і нейрофізіологічних діагностичних критеріїв часто призводять до розвитку тяжкої інвалідизації, що робить дану проблему дуже актуальною. Пошук правильного діагнозу та своєчасне лікування виявленоїї патології є запорукою досягнення оптимальних результатів якості життя дитини
Дод.точки доступу:
Кізляк-Бубряк, М. Е.
Мірошников, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Клінічні випадки підгострого склерозуючого паненцефаліту [Текст] / В. Ю. Мартинюк [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 119-120


MeSH-головна:
ПАНЭНЦЕФАЛИТ ПОДОСТРЫЙ СКЛЕРОЗИРУЮЩИЙ -- SUBACUTE SCLEROSING PANENCEPHALITIS (диагностика, осложнения, смертность, этиология)
Анотація: Підгострий склерозуючий паненцефаліт (синоніми: лейкоенцефаліт ван Богарта, вузликовий паненцефалит Петте — Дерінга, енцефаліт з включеннями Даусона) (ПСПЕ) — прогресуюче руйнівне захворювання головного мозку інфекційної природи внаслідок персистенції та безперестанної реплікації вірусу кору в клітинах мозку після первинної зустрічі з інфекцією (вірус кору). Воно виникає приблизно з частотою 2 випадки на 100 000 дітей, які перехворіли на кір. Частота ПСПЕ серед імунізованих дітей 1 : 1 000 000. Неврологічні прояви починаються через значний інкубаційний період — в середньому від 4 років у імунізованих дітей до 7–8 років серед дітей, які хворіли на кір. Для клініки характерний поступовий початок з психотичної стадії (розлади особистості, астенія, розлади сну, агресія, егоїзм, порушення вищих функцій: аграфія, апраксія). Далі розвиваються судоми, екстрапірамідні-пірамідні парези, атаксія лобна, деменція. Декортикаційна та децеребраційна ригідність з’являється через 6 міс. — 1 рік. Термінально розвивається порушення свідомості до тяжкої коми, злоякісної гіпертермії, трофічних порушень, кахексії та неминучої смерті. Дане захворювання, на жаль, не має етіопатогенетичного лікування. В діагностиці використовують простий метод — визначення IgG, IgM до кору в лікворі та сироватці, при цьому титри будуть підвищеними в десятки разів (30 та вище). Інша діагностика не є специфічною, хоча на МРТ головного мозку знаходять симетричні вогнища в білій речовині. Мета: подавити та проаналізувати перебіг випадків складної діагностики ПСПЕ у дітей
Дод.точки доступу:
Мартинюк, В. Ю.
Стеценко, Т. І.
Коноплянко, Т. В.
Савченко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Клещерова, І. М.
    Діагностика материнської позиції по відношенню до дитини з церебральним паралічем як складова частина роботи психолога дитячого реабілітаційного закладу [Текст] / І. М. Клещерова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 116


MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
ДЕТИ -- CHILD
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
Анотація: Першочерговим завданням на початку реабілітаційного курсу дитини з церебральним паралічем є виявлення психологом рівня психічного розвитку дитини, рівня її соціалізації, а також особливостей взаємин у системі «дитина — мати», «дитина — фахівець»: уявлення матері про стан дитини; її ставлення до дитини; стильові та змістовні характеристики взаємодії матері з дитиною; очікування щодо організації та результатів курсу реабілітації; уявлення про основні завдання реабілітації; уявлення про власну роль у реабілітаційному процесі; сформованість комплексу знань, умінь та навичок, необхідних матері для успішного продовження реабілітаційного процесу в домашніх умовах. Основними методами діагностики материнської позиції в практиці психолога медичного реабілітаційного закладу є клінічна бесіда та включене спостереження. Однак це не виключає можливостей використання стандартизованих тестових методик, зокрема запитальників, що досліджують батьківське ставлення та виховання (Запитальник батьківського ставлення Варги — Століна, PARI Шефера — Белла, АСВ Ейдеміллера — Юстицкіса та ін.), тестів депресії (Бека, Зунга, Балашової та ін.), проективних методик (батьківський твір, незакінчені речення, кольоровий тест відношень, малюнкові методики). Можливе використання семантичного диференціала для дослідження різних аспектів системи ставлень матері. За потреби нескладно розробити різноманітні анкети, аркуші оцінювання (наприклад, для дослідження очікувань та оцінювання результатів курсу реабілітації), списки об’єктів для ранжування (для дослідження системи цінностей, а також цілей та завдань, що матері ставлять перед собою). Важливу інформацію психолог може отримати від інших фахівців, які тісно взаємодіють з матір’ю в процесі медичної діагностики, лікування та навчання дитини і мають можливість спостерігати її стосунки з дитиною. Уся отримана з різних джерел інформація використовується для прийняття рішення про характер та зміст психологічного супроводу, якого потребує конкретна мати в процесі реабілітаційного курсу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Коляденко, Н. В.
    Синдром Ретта як потенційно курабельне захворювання [Текст] / Н. В. Коляденко, Д. В. Мальцев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 116-117


MeSH-головна:
РЕТТА СИНДРОМ -- RETT SYNDROME (генетика, терапия)
Анотація: Особливе місце серед розладів спектра аутизму посідає синдром Ретта, що проявляється втратою вербальної комунікації та порушенням психомоторики з характерними руховими стереотипіями. Проведені нами імунологічні дослідження дозволили встановити, що при синдромі Ретта, як і при ряді інших захворювань спектра аутизму, спостерігається генетично обумовлене порушення фолатного циклу, що спричиняє імунодефіцит. Внаслідок цього збільшується уразливість до герпесвірусів, насамперед вірусу Епштейна — Барр та герпесвірусу 7-го типу, які стають активною ланкою етіопатогенезу захворювання і значною мірою обумовлюють його клінічну картину, призводячи до демієлінізації та порушення нейротрансмісії. Сучасна комплексна антивірусна та імуностимулююча терапія дозволяє досягти відновлення мієлінової оболонки, що прослідковувалося нами в динаміці МРТ-досліджень, зокрема, чотирьох пацієнток віком від 2 до 13 років із синдромом Ретта. Було виявлено, що хворими із синдромом Ретта інформація сприймається та засвоюється, зберігається не лише в короткочасній, але й в довготривалій пам’яті, але відтворити її, отримати зворотний зв’язок дуже складно. Провідним аналізатором у дівчаток із синдромом Ретта є слуховий, також дуже важливим є зоровий контакт. Вдалося виявити наявність у досліджуваних дівчаток із синдромом Ретта розуміння зверненого мовлення, почуття гумору, усвідомлення та запам’ятовування сюжету книжок і кінофільмів (мультфільмів), розуміння порівнянь та аналогій, переносного змісту висловлювань. З’ясовано, що діти із синдромом Ретта дуже болісно реагують на негативні висловлювання оточуючих, значною мірою усвідомлюють свою неспроможність, що викликає страхи та невпевненість, ще більше занурення у внутрішній світ. На основі зорового контакту, міміки, звуків встановлено систему порозуміння. Вироблені навички втримання ложки та олівця, при роботі «рука в руці» пацієнтки охоче займаються малюванням, в’язанням і дуже радіють результатам своєї праці, особливо позитивній оцінці сторонніх осіб. Для підвищення мотивації до розвиваючих занять, формування цілеспрямованої уваги нами було розроблено ряд іграшок-тренажерів із зображенням очей і звуковими ефектами та доведено їх ефективність. Таким чином, синдром Ретта як особлива форма психоневрологічного розладу пов’язана з генетичним дефіцитом фолатного циклу, є потенційно курабельною хворобою, що дає надію подолання цього інвалідизуючого захворювання, яке раніше вважалося невиліковним. Комплексний етіопатогенетичний підхід до лікування в поєднанні з активним, цілеспрямованим і систематичним реабілітаційним соціально-педагогічним втручанням дозволяє значно покращити стан здоров’я та якість життя таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Мальцев, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Копчак, О. О.
    Поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією: клініка, діагностика та лікування [Текст] / О. О. Копчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 44-50. - Бібліогр.: с. 49-50


MeSH-головна:
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: В огляді літератури представлені сучасні дані щодо нейропсихіатричних (некогнітивних) симптомів при різних видах деменції, які є досить гетерогенними та в більшості випадків непередбачуваними, уражають емоційну сферу, сприйняття та рухову функцію пацієнтів. Наведено типові розлади поведінки, асоційовані з певними типами деменції. Зазначено, що для хворих з усіма типами та різними ступенями тяжкості деменції із супутніми некогнітивними симптомами рекомендовано поєднувати нефармакологічні втручання з фармакотерапією. Описані терапевтичні можливості різних груп препаратів: інгібіторів ацетилхолінестерази, антагоністів NMDA-рецепторів, антиконвульсантів, антидепресантів. Відповідно до сучасних настанов, рекомендовано уникати або у разі необхідності мінімізувати призначення атипових антипсихотиків. З позиції доказової медицини, ґрунтуючись на даних численних клінічних досліджень, показана ефективність антидепресанту з мультимодальними властивостями тразодону у лікуванні некогнітивних проявів деменції (дратівливості, ажитації, тривоги, депресивних розладів, порушення сну та харчової поведінки)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Ластівка, І. В.
    Епідеміологія природжених вад розвитку центральної нервової системи у немовлят Чернівецької області у 2007-2016 рр. [Текст] / І. В. Ластівка, Л. Ю. Хлуновська // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 118


Рубрики:
MeSH-головна:
НЕРВНОЙ ТРУБКИ ДЕФЕКТЫ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS (эпидемиология)Черновицкая область
Анотація: Моніторинг природжених вад розвитку (ПВР) дозволяє дослідити їх епідеміологію, встановити ймовірні чинники виникнення, визначити ефективність пренатальної діагностики та спланувати профілактичні заходи. Епідеміологічне дослідження дає можливість встановити поширеність та структуру природженої патології дитячого населення. У світі щороку народжується близько 500 000 дітей із ПВР центральної нервової системи (ЦНС). В Україні частота ПВР ЦНС становить 21,1 : 10 000 пологів і має тенденцію до зростання
Дод.точки доступу:
Хлуновська, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Литовченко, Т. А.
    Особенности лечения эпилепсии у женщин детородного возраста [Текст] / Т. А. Литовченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 15-21. - Библиогр.: с. 20-21


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия, осложнения)
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
АНОМАЛИИ, ВЫЗВАННЫЕ ЛЕКАРСТВАМИ -- ABNORMALITIES, DRUG-INDUCED (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Статья посвящена особенностям лечения эпилепсии у женщин детородного возраста. В рамках публикации подробно рассмотрены физиологические особенности данной категории пациентов, нейроэндокринные нарушения, которые могут быть следствием как самого заболевания, так и проводимой терапии. Приведенные в статье данные свидетельствуют о необходимости дифференцированного подхода к ведению данных пациентов, а также правильного выбора антиэпилептических препаратов (АЭП) в зависимости от формы эпилепсии, типа приступов, потенциального влияния АЭП на гормональный статус. При выборе противоэпилептических средств у девочек и женщин фертильного возраста предпочтение следует отдавать препаратам новой генерации (ламотриджин и леветирацетам), учитывая лекарственные аспекты данных препаратов (взаимодействие АЭП между собой, с гормональными контрацептивами, влияние препаратов на менструальный цикл, показатели фертильности, тератогенность)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Мірошников, О. О.
    Пренатальні та перинатальні фактори ризику розвитку розладів аутистичного спектра у дітей раннього віку [Текст] / О. О. Мірошников // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 120-121


MeSH-головна:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ -- PRENATAL EXPOSURE DELAYED EFFECTS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Розлади аутистичного спектра (РАС) є одним із найбільш поширених і тяжких за своїми клінічними проявами порушень нейророзвитку у дітей. Показано, для дітей з РАС більш високий рівень ускладнень під час вагітності та пологів та у неонатальному періоді, таких як цукровий діабет у матері, загроза мимовільного аборту під час вагітності, кесарів розтин, епідуральна анестезія, респіраторний дистрес-синдром, низька оцінка за шкалою Апгар та низька маса тіла при народженні, тазове передлежання тощо. Потенційно загрозливими є вплив таких токсичних факторів, як прийом антидепресантів і солей вальпроєвої кислоти протягом року до зачаття дитини, паління матері під час вагітності, прийом антибактеріальних і противірусних препаратів під час вагітності. Мета: визначити частоту та особливості ускладнень пренатального та перинатального періоду у дітей з РАС з різною тяжкістю перебігу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-42 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)