Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2018/7<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 16

Сравнительная эффективность гормональной пульс-терапии при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза [Текст] / Н. П. Волошина [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 11-16. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, лекарственная терапия)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG (методы)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Изучена эффективность пульс-терапии глюкокортикоидами (ГКТ) у 70 больных на этапе прогрессирования при вторично-прогредиентном типе течения (ВПТ) рассеянного склероза (РС) с неопределенным (30 человек, 21 женщина и 9 мужчин) и неблагоприятным (40 человек, 36 женщин и 4 мужчины) прогнозом. Проведено 249 курсов ГКТ-терапии, в том числе при неопределенном прогнозе — 75 и неблагоприятном прогнозе — 174. Анализ эффективности лечения проводился с учетом следующих клинических показателей: длительность этапа прогрессирования к моменту проведения исследования; варианты и темпы прогрессирования; скорость прогрессирования, степень инвалидизации по шкале EDSS. Эффективность лечения на этапе прогрессирования при ВПТ у больных с разным характером прогноза оценивалась с учетом следующих критериев: продолжительность этапа прогрессирования к моменту последнего курса ГКТ; варианты прогрессирования (неуклонное, рецидивирующее, поступательное); сравнительная оценка длительности ремиссий (на рецидивирующем этапе при будущем ВПТ) и/или стабилизации (на этапе прогрессирования) после первого и перед последним курсом ГКТ; динамика баллов по шкале инвалидизации EDSS после первого и перед последним курсом ГКТ; скорость прогрессирования. Результаты лечения у больных с неопределенным прогнозом ВПТ показали умеренную эффективность (21 человек) с формированием более доброкачественного поступательного варианта прогрессирования и низкую эффективность (9 человек) с менее благоприятным — рецидивирующим вариантом прогрессирования. Значительно менее эффективной (низкая эффективность — у 12 больных, отсутствие эффективности — у 28 человек) ГКТ-терапия оказалась у больных с неблагоприятным прогнозом ВПТ, которые характеризовались наименее благоприятным неуклонным (21 человек), рецидивирующим (17 человек) и чередованием неуклонного и рецидивирующего (2 человека) вариантами прогрессирования. Таким образом, проведенные исследования показали, что эффективность ГКТ-терапии при ВПТ зависит от характера прогноза, который определяется сложным взаимодействием клинических показателей, имеющих прогностическое значение, а также рядом генетических факторов, требующих своего дальнейшего изучения
We have investigated the efficiency of pulse glucocorticoid (GCT) therapy in 70 patients at the stage of progression in secondary progressive course (SPC) of multiple sclerosis with uncertain prognosis (30 individuals, 21 women and 9 men) and with unfavorable prognosis (40 individuals, 36 women and 4 men). Analyzing the effectiveness of treatment, we have considered the following clinical indicators: the duration of progression stage by the time of the study; types and rates of progression; the degrees of disability according the Expanded Disability Status Score (EDSS). The effectiveness of treatment at the stage of progression in SPC in patients with different nature of prognosis has been evaluated taking into account the following criteria: the duration of the progression stage by the time of the last GCT therapy; the types of progression (steady, recurrent and progressive); the comparative evaluation of remissions’ duration (at the recurring stage with a future SPC) and/or stabilization (at the stage of progression) after the first and before the last GCT therapy; the scores according the EDSS after the first and before the last GCT therapy; the rates of progression. The results of treatment in patients with uncertain prognosis of SPC showed a moderate effect (21 individuals) leading to a more favorable progressive type, and low efficacy (9 individuals) with less favorable — the recurrent course of progression. GCT therapy was found to be far less effective (low efficiency — in 12 patients, lack of efficacy — in 28 patients) in persons with unfavorable prognosis of SPC, who were characterized by the least favorable steady type of progression (21 individuals), recurrent type of progression (17 individuals) and by rotation of steady and recurrent (2 individuals) types of progression. Thus, the studies, that we have conducted, showed that the effectiveness of glucocorticoid therapy in the secondary progressive course of multiple sclerosis depends on the type of prognosis. It was determined by the complex interaction of clinical indicators having the prognostic significance, as well as by the number of genetic factors that require the further observation
Дод.точки доступу:
Волошина, Н. П.
Негреба, Т. В.
Василовский, В. В.
Песоцкая, К. О.
Ткачева, Т. Н.
Черненко, М. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Vinychuk, S. M.
Case anaiysis of crossed cerebellar hemispheric diaschisis in acute stroke patients [Text] = Клінічний аналіз випадків перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів із гострим інсультом / S. M. Vinychuk, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - P17-21. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, осложнения)
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (патофизиология)
Анотація: Background. Stroke is the second-leading global cause of death behind the heart disease, accounting for 11.8 % of total deaths worldwide. The Monakow concept of diaschisis describes neurophysiological changes that occur distant to a focal brain lesion. Diaschisis plays a significant role in the severity of acute neurological deficit and spontaneous stroke recovery. However, currently there are not enough published prospective hospital-based cohort studies that report and analyze clinical characteristics of crossed cerebellar hemispheric diaschisis in acute stroke patients. The purpose of this study is to determine the features of the clinical manifestations of crossed cerebellar hemispheric diaschisis after acute cerebral stroke and to improve the efficiency of its diagnosis by comparing the obtained data with the results of the magnetic resonance imaging. Materials and methods. We prospectively recruited 124 acute stroke patients, who were admitted to a single department at an academic tertiary care hospital in Kyiv, Ukraine. The primary outcome was the combined incidence of stroke and diaschisis. In the secondary analyses, we evaluated pathophysiological, anatomical, and clinical features specific to crossed cerebellar hemispheric diaschisis in a cohort of acute stroke patients. Results. Among 124 selected acute stroke patients admitted to the department, 42 (33.9 %) persons were diagnosed with different forms of diaschisis. Crossed cerebellar hemispheric diaschisis was diagnosed in 6 patients. We described clinical manifestations and analyzed pathophysiological and clinical features of crossed cerebellar hemispheric diaschisis in acute stroke patients. The main mechanism of crossed cerebellar hemispheric diaschisis is an interruption of efferent impulses at the cerebellar dentate or dentate-thalamo-cortical pathway. Conclusions. Consequently, isolated cerebellar infarctions were manifested not only in ataxic disorders, but also in motor and sensory impairments due to the damage of the frontal-parietal cortex (diaschisis) of the opposite hemisphere of the brain
Актуальність. Інсульт є другою за частотою причиною смертності у світі, поступаючись лише смертності від серцево-судинних захворювань. Концепція діашизу Монакова описує нейрофізіологічні зміни, що відбуваються на відстані від осередкового ураження головного мозку і віді-грають значну роль у вираженості гострого неврологічного дефіциту в пацієнтів з інсультом. Проте на цей час опубліковано недостатньо прoспективних клінічних досліджень, у яких проаналізовано характеристики перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів iз гострим інсультом. Мета дослідження: визначення особливостей клінічних проявів перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом й підвищення ефективності його діагностики шляхом зіставлення даних клініко-неврологічного дослідження з результатами магнітно-резонансної томографії. Матеріали та методи. Ми провели проспективне госпітальне когортне дослідження 124 пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом, які надійшли до відділення цереброваскулярних захворювань Олександрівської клінічної лікарні Києва протягом перших 24 годин iз моменту розвитку інсульту. Усі пацієнти пройшли комплексне клініко-неврологічне, лабораторне, ультразвукове та нейровізуалізаційне обстеження. Результати. Серед 124 обстежених iз гострим ішемічним інсультом перехресний мозочково-півкульний діашиз був діагностований у 6 (4,8 %) пацієнтів. Ми проаналізували патофізіологічні, анатомічні та клінічні особливості перехресного мозочково-півкульного діашизу в пацієнтів iз гострим ішемічним інсультом. Висновки. Основним механізмом виникнення перехресного мозочково-півкульного діашизу є переривання еферентних імпульсів у мозочково-зубчастому або зубчасто-таламокортикальному шляху. Отже, ізольовані мозочкові інфаркти проявлялися не тільки атактичними розладами, але й моторними і сенсорними порушеннями, викликаними пошкодженням лобно-тім’яної кори (діашиз) протилежної півкулі головного мозку
Дод.точки доступу:
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Brezinski, K.
Сравнение эффективности декскетопрофена и диклофенака в лечении неспецифической боли в нижней части спины [Текст] / K. Brezinski, J. Wordliczek // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 22-28. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (лекарственная терапия)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Боль в нижней части спины (БНС) очень часто встречается во всех западных популяциях. Вызывает обеспокоенность рост количества подростков и лиц молодого возраста с тяжелым синдромом БНС, требующим госпитализации. В исследовании Kuslich и соавт. (1991) установлено, что появление болевых симптомов в равной степени может быть обусловлено поражением межпозвоночных дисков, фасеточных суставов, связок, нервных корешков и твердой мозговой оболочки. Патологические изменения этих структур вызывают неспецифическую БНС в отличие от боли, обусловленной компрессией нервных корешков, называемой ишиалгией, или ишиасом. Нагрузки, связанные с тяжелым физическим трудом, нездоровый образ жизни, ожирение и отсутствие адекватной профилактики – все это факторы, отвечающие за ведущие позиции БНС в структуре причин хронической боли во всем мире. До настоящего времени БНС остается одной из главных нерешенных проблем здравоохранения
Дод.точки доступу:
Wordliczek, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Добровольский, В. В.
Выбор оптимальной нейропротективной инфузионной терапии при ишемии/реперфузии в комплексном лечении пациентов с ишемическим инсультом в остром периоде [Текст] / В. В. Добровольский, А. А. Карташов, И. В. Хубетова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 31-36. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Нейроцитин

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель — оценить и сравнить динамику тяжести состояния и выраженности неврологического дефицита, состояние реологии крови у пациентов с ишемическим инсультом на фоне стандартной базисной терапии с дополнительным применением нейропротективной инфузионной терапии и коррекции гематоэлектролитных изменений и сравнить ее с течением заболевания у пациентов, получающих только стандартную базисную терапию. Материалы и методы. В исследование были включены 80 пациентов Одесской областной клинической больницы в остром периоде ишемического инсульта. Пациенты контрольной группы получали базисную терапию в соответствии с клиническим протоколом, приказ МЗ Украины № 602 от 03.08.2012 г.), в том числе раствор магнезии сульфат. Пациенты основной группы были разделены на три подгруппы. Они получали базисную и комбинированную нейропротективную терапию: Цитокон (цитиколин натрия), раствор Рингера лактатный, Нейроцитин (цитиколин натрия + Рингера лактатный). Результаты. Результаты нашего исследования показали положительную динамику неврологического дефицита по шкалам NIHSS, индексу Бартел, увеличение доли пациентов в сознании или с легкой степенью его нарушения по шкале Глазго у пациентов основной группы, получавших допол-нительное лечение Цитоконом (начиная с 5-го дня) и Нейроцитином (начиная с 3-го дня), по сравнению с контрольной группой пациентов, принимавших магнезии сульфат, и с группой раствора Рингера лактатного. Выводы. Комплексный сбалансированный изотонический инфузионный раствор с цитиколином натрия (Нейроцитин) позволяет вызывать более раннее «пробуждение» в остром периоде ишемического инсульта в сравнении с раствором Рингера лактатного или цитиколином натрия в 200 мл 0,9% раствора NaCl. Нейроцитин немногим более положительно влияет на регресс неврологического дефицита по шкале NIHSS и индексу Бартел в сравнении с раствором Рингера лактатным или цитиколином натрия в 200 мл 0,9% раствора NaCl. Комбинированное применение Нейроцитина с базисной терапией в остром периоде ишемического инсульта имеет преимущества перед стандартным лечением
The objective is to evaluate and compare the dyna-mics of severity of the patient’s condition and severity of neurological deficit, the state of blood rheology in persons with ische-mic stroke against the background of basic therapy with the additional use of neuroprotective infusion therapy and correction of hematoelectrolyte changes and to compare it with the course of the disease in patients receiving only standard basic therapy. Materials and methods. The study included 80 patients of the Odesa Regional Clinical Hospital in the acute period of ische-mic stroke. Patients of the control group received basic therapy in accordance with the clinical protocol (the Order of the Mini-stry of Health of Ukraine No. 602 dated August 3, 2012), including magnesium sulfate solution. Patients of the main group were divided into three subgroups. They received basic and combined neuroprotective therapy: citocon (sodium citicoline), Ringer’s lactate solution, Neurocitin (sodium citicoline + Ringer’s lactate). Results. The results of our study showed positive dynamics of neurological deficit on the National Institutes of Health Stroke Scale, the Bartel index, an increase in the proportion of awake patients or a mild consciousness impairment on the Glasgow Coma Scale in patients of the main group who received additional treatment with citocon (starting from day 5) and Neurocitin (starting from day 3), compared with the control group of patients taking magnesium sulphate and with group receiving Ringer’s lactate solution. Conclusions. Combined balanced isotonic infusion solution with sodium citicoline (Neurocitin) allows performing an earlier “awakening” in the acute period of ischemic stroke compared to Ringer’s lactate solution or citicoline sodium in 200 ml of 0.9% NaCl solution. Neurocitin has a slightly more positive effect on the regression of the neurological deficit on the NIHSS and the Barthel index in comparison with Ringer’s lactate solution or citicoline sodium in 200 ml of 0.9% NaCl solution. The combined use of Neurocitin with basic therapy in the acute period of ischemic stroke has advantages over standard treatmen
Дод.точки доступу:
Карташов, А. А.
Хубетова, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лекомцева, Е. В.
Клинико-неврологические особенности и патогенетические механизмы участия тау-протеина в аксональном повреждении головного мозга и нейродегенерации [Текст] / Е. В. Лекомцева // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 37-41. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (кровь, этиология)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (кровь, этиология)
ТАУ БЕЛКИ -- TAU PROTEINS (вредные воздействия, кровь)
АКСОНЫ -- AXONS (патология)
Анотація: Проведено исследование содержания микротубулассоциированного тау-протеина в сыворотке крови 42 пациентов с различными нейродегенеративными заболеваниями (средний возраст обследованных больных — 58,31 ± 13,49 года), в том числе лиц с болезнью Альцгеймера (n = 8, средний возраст — 69,76 ± 9,50 года), первично-генерализованной фармакорезистентной эпилепсией (n = 23; средний возраст — 40,95 ± 7,30 года) и болезнью Паркинсона, дрожательная форма (n = 11; средний возраст — 51,38 ± 12,61 года), а также контрольная группа (n = 30, средний возраст — 42,11 ± 5,67 года). В данной работе для определения тау-протеина был применен иммунофлуоресцентный метод с использованием первичных и вторичных моноклональных антител (SIGMA, США). Показано, что содержание тау-белка равномерно повышено практически у всех больных с нейродегенеративной патологией независимо от ее типа течения с тенденцией к более высоким показателям у пациентов с болезнью Альцгеймера. Идентификация тау-протеина может служить неспецифическим маркером аксонального повреждения, которое сопровождает различные типы течения нейродегенерации
This investigation was carried out to study the content of microtubule-associated tau protein in sera of 42 patients with different neurodegenerative disorders (mean age of patients was 58.31 ± 13.49 years), among them there were eight patients with Alzheimer’s disease (mean age 69.76 ± 9.50 years), primary-generalized pharmacoresistant epilepsy (n = 23, mean age 40.95 ± 7.3 years) and Parkinson’s disease, tremor form (n = 11, mean age 51.38 ± 12.61 years), healthy controls (n = 30, mean age 42.11 ± 5.67 years). In this work for tau protein evaluation, immunofluorescence method was used with the primary and secondary monoclonal antibodies (SIGMA, USA). It was shown that tau protein content is evenly increased in almost all patients with neurodegenerative pathology, regardless of its course, with a tendency to higher values in patients with Alzheimer’s disease. Identification of tau protein may serve as a non-specific marker of axonal damage that accompanies various types of neurodegeneration
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Возможности применения этилметилгидроксипиридина сукцината в комплексной интенсивной терапии острого периода черепно-мозговой травмы [Текст] / В. В. Никонов [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 42-47. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Мексиприм

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (диагностика, кровь, терапия, хирургия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
СУКЦИНАТЫ -- SUCCINATES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: В исследовании показано, что включение в комплексную интенсивную терапию острого периода тяжелой черепно-мозговой травмы (ТЧМТ) этилметилгидроксипиридина сукцината (Мексиприм®) в дозе 800 мг/сутки на протяжении 10 дней приводит к более значительному снижению проявлений оксидантного стресса. Имеется положительная динамика в нормализации церебрального кровотока, с более ранним разрешением посттравматической энцефалопатии и восстановлением сознания. Сократилось время пребывания больных в отделении реанимации. Полученные данные позволяют рекомендовать этилметилгидроксипиридина сукцинат как препарат, обладающий многофакторным нейропротекторным действием, для использования при интенсивной терапии пострадавших с ТЧМТ.
This work showed that the inclusion of ethylmethylhydroxypyridine succinate (Меxiprim®) into the comprehensive intensive treatment of the acute period of traumatic brain injury at a dose of 800 mg/day during 10 days contributes to a more significant reduction of oxidative stress. There is a positive trend to the normalization of cerebral blood flow, with earlier resolution of post-traumatic encephalopathy and recovery of consciousness. The time spent by patients in the intensive care unit has decreased. The results obtained allow us recommending ethylmethylhydroxypyridine succinate as a drug with a multifactorial neuroprotective effect for use in intensive care of patients with traumatic brain injury
Дод.точки доступу:
Никонов, В. В.
Чернов, А. Л.
Феськов, А. Э.
Соколов, А. С.
Белецкий, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кудлач, А. И.
Использование противоэпилептических лекарственных средств у детей с коморбидностью эпилепсии и расстройств аутистического спектра [Текст] / А. И. Кудлач, Л. В. Шалькевич, О. С. Литвинова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 48-55. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальность. В статье рассматриваются вопросы применения противоэпилептических препаратов в лечении пациентов детского возраста с коморбидностью расстройств аутистического спектра и эпилепсии (или субклинических эпилептиформных разрядов на электроэнцефалографии). Материалы и методы. Используется оригинальный подход к изучению результатов назначения антиконвульсантов у данной группы пациентов, основанный на сопоставлении клинико-анамнестических и электроэнцефалографических параметров с основными и дополнительными симптомами расстройств аутистического спектра. Результаты. Выявлена эффективность противоэпилептических препаратов в отношении коррекции неврологического и психического статуса. Статистически достоверно установлены нормализация мышечного тонуса и координаторной функции, уменьшение моторных стереотипных актов, снижение аномалий сенсорного восприятия, а также улучшение речевой функции и способности к общению, снижение уровня агрессии, повышение интеллектуального потенциала, нормализация сна. Выводы. Благодаря проведенному анализу эффективности противоэпилептических препаратов намечен подход к лечению симптомов аутизма у коморбидных пациентов
Background. The article discusses the use of antiepileptic drugs in children with comorbidity of autistic spectrum disorders and epilepsy (or subclinical epileptiform discharges on the electroencephalogram). Materials and methods. To study the results of antiepileptic drugs prescription in this group of patients an original approach is used. It is based on the comparison of anamnestic, clinical and electroencephalographic data with the main and additional symptoms of autism spectrum disorders. Results. The efficacy of antiepileptic drugs for correction of neurological and mental state has been revealed. The normalization of muscle tone and coordination, reduction of motor stereotyped movements and sensory perception abnormalities, as well as improvement of speech and ability to communicate, decrease of aggression level, increase of intelligence quotient, and normalization of sleep were statistically established. Conclusions. Due to the analysis of antiepileptic drugs effectiveness, an approach to the treatment of autistic symptoms in comorbid patients is planned
Дод.точки доступу:
Шалькевич, Л. В.
Литвинова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рекомендації Австрійської асоціації боротьби з інсультом (ASS, 2018) щодо нейрореабілітації пацієнтів після інсульту [Текст] / підгот. О. Коробка // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 56-61

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
Дод.точки доступу:
Коробка, О. \підгот.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эффективность эсциталопрама при постинсультных депрессиях (научный обзор и практические рекомендации) [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 63-68. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СЕРОТОНИНА ЗАХВАТА ИНГИБИТОРЫ -- SEROTONIN UPTAKE INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Эсциталопрам относится к ингибиторам обратного захвата серотонина и характеризуется небольшим количеством неблагоприятных взаимодействий с другими лекарственными средствами. Это крайне важно при лечении пациентов с инсультом, поскольку им, как правило, требуется назначение множества препаратов. В однолетнем многоцентровом рандомизированном контролируемом исследовании была подтверждена способность эсциталопрама предотвращать развитие постинсультной депрессии: риск был снижен в 4,5 раза по сравнению с плацебо-группой. Препарат принимали ежедневно в дозе 10 мг/сут утром пациенты в возрасте 65 лет и 5 мг/сутки утром в возрасте ≥ 65 лет. Для успешной профилактики постинсультной депрессии эсциталопрамом лечение должно продолжаться не менее 1 года. Короткие курсы могут быть неэффективны. Помимо профилактики депрессии эсциталопрам проявлял дополнительные эффекты у постинсультных пациентов: улучшал когнитивные функции, предотвращал развитие апатии. Отмена эсциталопрама может сопровождаться появлением постинсультной депрессии там, где ее изначально не было (общегрупповой эффект антидепрессантов). Чтобы уменьшить вероятность подобного осложнения, препарат необходимо отменять не резко (1–7 дней), а постепенно (от 14 дней). Исследователи полагают, что действие эсциталопрама при профилактике депрессии, коррекции когнитивных нарушений и профилактике апатии у постинсультных больных отличается от того, которое препарат проявляет при лечении острой депрессии. По-видимому, основу эффекта составляет нейротрофическое действие, которое сводится к нейропротекции (защита нейронов) и нейрорегенерации. Последняя включает нейропластичность (формирование нервных отростков и синапсов) и нейрогенез (образование новых нейронов)
Escitalopram is a serotonin reuptake inhibitor and is characterized by a small number of adverse interactions with other drugs. This is extremely important in the treatment of stroke patients, since they usually require the administration of a variety of drugs. In a one-year, multicenter, randomized, controlled study, escitalopram was able to prevent the development of post-stroke depression: the risk was reduced 4.5 times compared with the placebo group. The drug was taken daily at a dose of 10 mg/day in the morning by patients aged 65 years and 5 mg/day in the morning at age ≥ 65 years. For the successful prevention of post-stroke depression with escitalopram, the duration of treatment should reach 1 year or more. Short courses may be ineffective. In addition to the prevention of depression, escitalopram showed a number of additional effects in post-stroke patients: improved cognitive functions, prevented the development of apathy. Discontinuation of escitalopram may be accompanied by new onset of post-stroke depression (the group-wide effect of antidepressants). To reduce the possibility of such a complication, the drug should be discontinued not rapidly (1–7 days), but gradually (14 or more days). The researchers believe that the mechanisms of action of escitalopram in the prevention of depression, correction of cognitive impairment and prevention of apathy in post-stroke patients differ from those that the drug exhi-bits in the treatment of acute depression. Apparently, the basic effect is neurotrophic effect, which includes the neuroprotection (defense of neurons) and neuroregeneration. The latter includes neuroplasticity (the formation of nerve processes and synapses) and neurogene-sis (the formation of new neurons)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Степанченко, М. С.
Порівняння ознак хронічного больового синдрому при інтерстиційному циститі та люмбалгії [Текст] / М. С. Степанченко, В. І. Романенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 69-75. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, этиология)
ЦИСТИТ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЙ -- CYSTITIS, INTERSTITIAL (диагностика, осложнения)
РАДИКУЛИТ ПОЯСНИЧНЫЙ -- LOW BACK PAIN (диагностика)
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (диагностика, этиология)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
Анотація: Актуальність. Інтерстиційний цистит досі є маловивченим захворюванням та однією з найбільш частих причин хронічного тазового болю. Оскільки люмбалгія, згідно з літературними даними, є однією з найчастіших скарг при зверненні до лікаря, порівняння особливостей хронічного больового синдрому в гетерогенних (різнорідних) контингентів хворих становить клінічний і науковий інтерес, реалізуючи потенційний поступ у розумінні універсальних патофізіологічних механізмів хронізації больового синдрому в пацієнтів різного профілю. Мета дослідження: визначити спільні та відмінні ознаки хронічного больового синдрому в пацієнтів із хронічним тазовим болем/інтерстиційним циститом та в неврологічних хворих із болем у нижній частині спини. Матеріали та методи. Обстежені 59 амбулаторних пацієнтів, з яких 44 — з діагнозом «інтерстиційний цистит», 15 — «люмбалгія». Для оцінки соматичних проявів та впливу симптомів на якість життя пацієнтів першої групи використовували опитувальники: Genitourinary Pain Index, O’Leary-Sant та Pelvic Pain and Urgency/Frequency Patient Symptom Scale. Оцінка больового синдрому в обох групах проводилася за допомогою візуально-аналогової шкали та больового опитувальника Мак-Гілла. Результати. Інтенсивність болю на момент обстеження за візуально-аналоговою шкалою становила 5,30 ± 1,13 у першій групі, у пацієнтів із люмбалгією — 4,73 ± 0,88 (р = 0,058), вірогідної відмінності даного показника між чоловіками та жінками в обох групах виявлено не було. Середній вік початку симптомів у пацієнтів першої групи переважав більше ніж на 10 років (відповідно 49,20 ± 10,41 проти 38,33 ± 14,14 року, р = 0,013). За кількістю обраних дескрипторів опитувальника Мак-Гілла спостерігалась значна варіабельність, проте середні величини практично не відрізнялися між групами пацієнтів (12,18 ± 5,81 проти 10,73 ± 5,11, р = 0,368). Найчастіше обраними дескрипторами в першій групі були: ниючий (93,2 %) і тягнучий (77,3 %), серед пацієнтів із люмбалгією — відповідно тягнучий (100,0 %) і викручуючий (66,7 %). Виявлено сильний кореляційний зв’язок (r = 0,71) між групами за частотою обирання найпоширеніших характеристик болю. Висновки. Спільні ознаки хронічного больового синдрому між обстеженими контингентами полягали у виборі подібних дескрипторів за шкалою Мак-Гілла, проте в першій групі інтенсивність болю незначно переважала, незважаючи на більший стаж захворювання в пацієнтів із люмбалгією, що, безумовно, потребує додаткового вивчення на засадах гомогенізації порівнюваних груп за тривалістю симптоматики
Background. Interstitial cystitis is still a poorly-diagnosed disease and one of the most common causes of chronic pelvic pain. Since pain in the back is one of the most common complaints during a visit to a doctor, comparing the features of chronic pain in heterogeneous (dissimilar) groups of patients may constitute clinical and scientific interest due to better understanding of the universal pathophysiological mechanisms of chronic pain syndrome in patients of different profile. Materials and methods. The study was conducted in outpatient setting with a total of 59 patients: 44 were diagnosed with interstitial cystitis, 15 had lumbalgia. For assessment of symptoms and impact on quality of life, patients of the first group were questioned using: Genitourinary Pain Index, O’Leary-Sant Questionnaire and Pelvic Pain and Urgency/Frequency Patient Symptom Scale. Pain evaluation in both groups was performed by Visual Analog Scale and McGill Questionnaire. Results. The intensity of pain in the first group (Visual Analog Scale) was 5.30 ± 1.13, whereas in patients with lumbalgia — 4.73 ± 0.88 (p = 0.058), no sex-dependent difference was found in both groups. The mean age of symptoms onset in patients of the first group predominated by more than 10 years (49.20 ± 10.41 years versus 38.33 ± 14.14 years, respectively, p = 0.013). The number of selected McGill questionnaire pain descriptors showed significant variability, but the average values did not differ significantly between groups (12.18 ± 5.81 versus 10.73 ± 5.11, p = 0.368). Most frequently selected descriptors in the first group were: aching (93.2 %) and pulling (77.3 %); in patients with lumbalgia — pulling (100.0 %) and twisting (66.7 %). A strong correlation relationship (r = 0.71) was found between the groups by the frequency of the most common pain characteristics selection. Conclusions. The revealed common features of chronic pain syndrome between groups included the choice of similar McGill grade pain descriptors. However, the intensity of pain in the first group was slightly prevailing, despite the increased duration of disease in patients with lumbalgia. This consequently requires additional study of the comparable groups with homogenized duration of symptoms
Дод.точки доступу:
Романенко, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Мамчур, В. И.
Фармакотерапические грани Олатропила [Текст] / В. И. Мамчур, С. Н. Дронов, В. И. Жилюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 76-82. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS
ПИРАЦЕТАМ -- PIRACETAM (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ГАММА-АМИНОМАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- GAMMA-AMINOBUTYRIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ, СРЕДСТВА ДЕЙСТВУЮЩИЕ НА ЦНС -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Эволюция лекарственных средств в XXI веке ознаменовалась существенным повышением требований к их эффективности и безопасности. При этом достаточно жестким критериям безопасности отвечает весьма ограниченный спектр препаратов, в частности представители популяции но-отропов, обладающих поистине уникальными клинико-фармакологическими возможностями. В статье предложены варианты оптимизации ноотропной терапии препаратом Олатропил, представляющим собой сочетание в одной лекарственной форме двух «истинных» ноотропов — аминалона (125 мг) и пирацетама (250 мг). Подобная комбинация дает возможность одномоментной реализации комплекса многосторонних и разнообразных эффектов в отношении центральной нервной системы, свойственных как пирацетаму, так и аминалону, однако достигаемых за счет принципиально различных механизмов действия данных средств. Такое сочетание позволяет уменьшить в 2 раза терапевтические дозировки каждого из действующих веществ, что, в свою очередь, приводит к снижению частоты возникновения и выраженности возможных побочных эффектов. Фармакологический потенциал Олатропила более весомый, чем у обычных ноотропов, благодаря наличию поливалентной фармакодинамики, а именно собственно ноотропного, антиастенического, анксиолитического, вегето- и сосудостабилизирующего эффектов. С учетом механизмов воздействия Олатропил призван одновременно влиять как на когнитивные, так и на вегетативно-эмоциональные расстройства. Препарат является эффективным инструментом терапии различных форм цереброваскулярной патологии, улучшает когнитивные функции, психическую активность, психоэмоциональный статус, вегетативные функции, благоприятно влияя на качество жизни пациентов
The evolution of drugs in the 21st century was marked by a significant increase in the requirements for their efficacy and safety. At the same time, a rather limited range of drugs, in particular nootropics with truly unique clinical and pharmacological effects, meets fairly tough safety criteria. The article proposed options for the optimization of nootropic therapy with Olatropil, a combination of two true nootropics — aminalon (125 mg) and piracetam (250 mg) — in a single dosage form. Such a combination allows the simultaneous realization of multilateral and diverse effects on the central nervous system characteristic of both piracetam and aminalon, but being achieved through fundamentally different mechanisms of action of these agents. This combination makes it possible to halve the therapeutic dosage of each of the active ingredients, which, in turn, leads to a decrease in the incidence and severity of possible side effects. The pharmacological potential of Olatropil is more significant than that of common nootropics due to the presence of polyvalent pharmacodynamics, namely the actual nootropic, antiasthenic, anxiolytic, vegeto- and vessel-stabilizing effects. Taking into account the mechanisms of action, Olatropil simultaneously influences both cognitive and vegetative emotional disorders. The drug is an effective mean for the treatment of various cerebrovascular diseases, improves cognitive function, mental activity, psycho-emotional status, autonomic functions, positively affecting the quality of life of patients
Дод.точки доступу:
Дронов, С. Н.
Жилюк, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Эффективная фармакотерапия болевого синдрома при диабетической полинейропатии: фокус на прегабалин [Текст] / подгот. Т. Чистик // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 85-91. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия, терапия, хирургия, этиология)
БОЛИ -- PAIN (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
Анотація: Диабетическая полинейропатия (ДПН) — наиболее частое осложнение сахарного диабета, нередко сопровождающееся болевым синдромом. В обзоре рассмотрены механизмы формирования ней-ропатической боли при ДПН, а также доступные в настоящее время подходы к лечению. Прегабалин является препаратом первой линии для лечения нейропатической боли при диабетической полинейропатии. Его применение у пациентов с ДПН уменьшает интенсивность болевого синдрома, восстанавливает сон, улучшает показатели физической активности, общее самочувствие и качество жизни пациентов, что подтверждено многочисленными клиническими исследованиями
Diabetic polyneuropathy (DPN) is the most frequent complication of diabetes mellitus, often accompanied by pain syndrome. The review examined the mechanisms of formation of neuropathic pain with DPN, as well as currently available approaches to treatment. Pregabalin is a first-line drug for the treatment of neuropathic pain in diabetic polyneuropathy. Its use in patients with DPN reduces pain severity, restores sleep, improves physical activity, general well-being and quality of life of patients, which is confirmed by numerous clinical studies
Дод.точки доступу:
Чистик, Т. \подгот.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Muresanu, D.
От нейробиологии до концепций медицины, основанной на доказательствах, при нейрореабилитации после инсульта [Текст] / D. Muresanu // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 92-97

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Bornstein, N.
Новые данные, полученные в последнем метаанализе при остром ишемическом инсульте [Текст] / N. Bornstein // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 98-101

Рубрики: Церебролизин

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Бойчук, М. О.
Вплив місця проживання й гендерних ознак на розвиток розсіяного склерозу на прикладі жителів Львівської області [Текст] / М. О. Бойчук // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 102-110

Рубрики:
MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (эпидемиология)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
НАСЕЛЕНИЕ -- POPULATIONЛьвовская область
Анотація: У статті наведено результати аналізу гендерних характеристик і розподілу за місцем проживання (місто чи село) у жителів Львівської області, хворих на розсіяний склероз (РС), які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні неврології Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) за період з 2012 по 2016 рік. Дослідження проведено шляхом ретроспективного аналізу 1512 медичних карт стаціонарного хворого (ф. № 003/о) пацієнтів з РС, які стаціонарно лікувалися з приводу цього захворювання у відділенні неврології ЛОКЛ протягом досліджуваного періоду. Статистична обробка матеріалів проводилась за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10.0. Для перевірки нормальності розподілу кількісних даних вибірок із числом спостережень до 100 одиниць ми застосовували критерії Колмогорова — Смірнова, Лілієфорда та Шапіро — Уїлка. Враховуючи обмеженість кожного з критеріїв, не вважали досліджуваний розподіл нормальним, якщо хоча б один із цих критеріїв був вірогідним (p 0,05). Для встановлення наявності кореляційних залежностей між показниками двох вибірок обчислювали непараметричний коефіцієнт кореляції Кендалла тау (τ) і його похибку (mτ). Визначення чинників, що обумовлюють тривалість одного випадку стаціонарного лікування, виконували за допомогою методу множинної регресії. Залежною змінною величиною (y) у рівняннях множинної регресії була тривалість одного випадку стаціонарного лікування, а незалежними змінними (х) — відповідні показники віку (у роках) та статі (чоловіки — 1, жінки — 2) госпіталізованих. За період 2012–2016 рр. у відділенні неврології ЛОКЛ лікувались 1206 жителів Львівської області, хворих на РС. Кількість випадків госпіталізації хворих на РС коливалась від 262 у 2012 році до 340 у 2016 році. Кількість госпіталізованих із приводу РС жінок у 2,1 раза перевищувала кількість госпіталізованих чоловіків (814 проти 392). Серед усіх 1206 госпіталізованих із приводу РС протягом 2012–2016 рр. 52,57 % осіб проживали в містах, а 47,43 % — у сільській місцевості Львівської області. За період 2012–2016 рр. хворі на РС, які лікувались у неврологічному відділенні ЛОКЛ, сумарно провели в стаціонарі 14961 ліжко-день, з яких 4967 (33,20 %) припадало на чоловіків, а 9994 (66,80 %) — на жінок. Хворі на РС у середньому перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні 9,89 ± 0,13 календарного дня. Завдяки оптимізації лікувального процесу у відділенні вдалось вірогідно знизити середню тривалість одного випадку стаціонарного лікування з приводу РС як серед хворих обох статей (τ
The article presents the results of the analysis of gender characteristics and distribution according the place of residence (city or village) among residents of Lviv region with multiple sclerosis (MS) who underwent treatment in the neurology unit of Lviv Regional Clinical Hospital (LRCH) from 2012 to 2016. The research was carried out by means of a retrospective analysis of 1,512 medical records (form No. 003/o) of patients with MS who were hospitalized for this disease in the neurology unit of LRCH during the studied period. Statistical processing of materials was carried out using the computer program Statistica 10.0. To verify the normality of sampling distribution with the number of observations up to 100, we applied the Kolmogorov-Smirnov, Lilliefors and Shapiro-Wilk tests [1]. Given the limitations of each criterion, the distribution was not considered normal if at least one of these criteria was significant (p 0.05). To establish the correlation between two samples, a non-parametric Kendal tau (τ) correlation coefficient (τ) and its error (mτ) were calculated. The factors that determine the duration of one case of inpatient treatment were evaluated using the multiple regression method. The dependent variable (y) in the multiple regression equations was the duration of one case of inpatient treatment, and the independent variables (x) were the corresponding age (in years) and sex (men — 1, female — 2) of hospitalized persons. In 2012–2016, 1,206 residents of Lviv region with MS were treated in the neurology unit of LRCH. The number of hospitalizations among patients with MS ranged from 262 in 2012 to 340 in 2016. The number of women hospitalized for MS was 2.1 times higher than the number of men (814 against 392). Among all 1,206 patients hospitalized for MS in 2012–2016, 52.57 % lived in cities and 47.43 % — in rural areas of Lviv region. For the period of 2012–2016, patients with MS who were treated in the neurology unit of LRCH spent here 14,961 bed-days in total, of which 4,967 (33.20 %) were spent by men, and 9,994 (66.80 %) — by women. Patients with MS stayed at the hospital for 9.89 ± 0.13 days on average. Due to the optimization of the treatment process in the unit, it was possible to reduce the average duration of one case of inpatient treatment for MS, both among patients of both sexes (Kendall tau correlation coefficient τ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Порівняльна характеристика лікувальних методів усунення гемоконцентрації у хворих із судинними захворюваннями головного мозку [Текст] / Ю. І. Маланкевич [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 7. - С. 111-115. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (кровь, терапия)
ГЕМОРЕОЛОГИЯ -- HEMORHEOLOGY
ПИТЬЕ -- DRINKING
ГЕМОДИЛЮЦИЯ -- HEMODILUTION (методы)
Анотація: Актуальність. Розведення крові (гемодилюцію) давно застосовують у практичній медицині у вигляді водного навантаження (посилене пиття) і парентерального введення водно-електролітних і плазмозамінних розчинів. Гемодилюція покращує реологічні властивості крові таким чином, що приплив кисню та поживних речовин до мозку покращується, і нейрони, яким загрожувала смерть, можуть вижити. Гемодилюція може бути досягнута кровопусканням (видалення крові), введенням розчинів у вигляді інфузій чи шляхом комбінації обох методів. Розчини, які використовуються при гемодилюції, можуть бути сольовими та колоїдними. Колоїдні розчини, які складаються з більшості нерозчинних молекул і призначення яких — збереження інтраваскулярної рідини, є більш ефективним засобом гемодилюції. В багатьох країнах гемодилюція використовується в клінічному лікуванні пацієнтів із 70-х років ХХ століття. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз найбільш ефективного методу усунення гемоконцентрації у хворих на цереброваскулярні захворювання та іншу патологію, що лікувалися в ангіоневрологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з січня по червень 2018 року. Результати. Обстежено 212 хворих віком від 20 до 80 років. Середній вік пацієнтів становив 50 років. Чоловіків було 164 (73 %), жінок — 48 (23 %). Гемоконцентрація спостерігалася у 32 (15 %) пацієнтів. Порушення реологічних властивостей крові мало місце у 28 (17 %) чоловіків і 7 (14 %) жінок. При ішемічному інсульті (ІІ) порушення реологічних властивостей крові спостерігалось у 10 (24 %) пацієнтів, із наслідками перенесеного ІІ у 12 (24 %) пацієнтів, при дисциркуляторній енцефалопатії (ДЕ) у 8 (8 %) пацієнтів, аномалії Кімерлі — в 1 (20 %) пацієнта, вегетосудинній дистонії (ВСД) на фоні гострого періоду закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), струсу головного мозку — 1 (3 %) пацієнта. Питний режим був ефективний у 3 пацієнтів при ДЕ, ВСД на фоні гострого періоду ЗЧМТ, струсу головного мозку та аномалії Кімерлі. Позитивний ефект гіперволемічної гемодилюції (ГГ) спостерігався у 17 пацієнтів, ізоволемічної гемодилюції (ІГ) у 12 пацієнтів при гострому перебігу ІІ, наслідках перенесеного ІІ та ДЕ. При посиленому питному режимі, ГГ та ІГ рівень показників гемоглобіну та гематокриту нормалізовувався; показники протромбіну в середньому знижувалися на 10 одиниць. Рівень фібриногену, електролітного обміну, тромбоцитів при посиленому питному режимі суттєво не змінювався. Концентрація тромбоцитів при ГГ та ІГ незначно підвищувалася. Побічних реакцій не спостерігалося. Висновки. Порушення реологічних властивостей крові з тенденцією до гемоконцентрації найбільш характерне для пацієнтів віком 40–50 років чоловічої статі при ІІ та наслідках перенесеного ІІ. Найменш ефективний метод розрідження крові — питний режим, більш ефективний — ГГ. Питний режим недостатньо ефективний при ІІ та перенесених його наслідках. При даній патології показана ГГ чи ІГ. При неефективності ГГ доцільно застосовувати ІГ, для досягнення ефективності достатньо одного сеансу. Дані методи лікування є безпечними
Background. Blood dilution (hemodilution) has been long used in practical medicine in the form of fluid intake regimen (intense water consumption) and parenteral administration of crystalloid solutions and plasma substitutes. Hemodilution improves blood rheological properties, thus, it enhances the delivery of oxygen and nutrients to the brain, so neurons, which are at risk of death, have a chance to survive. Hemodilution can be attained with bloodletting (removing of blood), with infusion of solutions or with combination of both methods. Crystalloid and colloid solutions are used for hemodilution. Colloid solutions are more effective agents, due to the fact that they consist mostly of insoluble molecules and their purpose is to maintain an intravascular liquid. In many countries, hemodilution is used in clinical treatment of patients with stroke since 1970s. Materials and methods. The retrospective analysis of the most effective method of hemoconcentration treatment has been conducted among patients with cerebrovascular diseases and other pathologies, who had been treated at the angioneurological department of neurosurgery and neurology clinic of Military Medical Clinical Center of Western Region from January to June 2018. Results. 212 patients aged 20–80 years with cerebrovascular diseases and other pathologies were included in the study. The average age of patients was 50 years. The number of men was 164 (73 %), women — 48 (23 %). Hemoconcentration was observed in 32 cases (15 %). Blood rheology disorders were presented in 28 men (17 %) and 7 women (14 %). Blood rheology impairment took place in 10 (24 %) cases of strokes, in 12 (24 %) patients with post-stroke condition, in 8 (8 %) persons with dyscirculatory encephalopathy, in 1 (20 %) patient with Kimmerle anomaly, in 1 (3 %) case of vegetovascular dystonia against the background of acute period of closed head injury, concussion of the brain. Fluid intake regimen was effective in 3 cases of dyscirculatory encephalopathy, vegetovascular dystonia against the background of acute period of closed head injury, concussion of the brain and Kimmerle anomaly. The positive effect of hypervolemic hemodilution was observed in 17 patients, isovolemic hemodilution — in 12 patients with stroke, post-stroke condition and dyscirculatory encephalopathy. With intense fluid consumption, hypervolemic hemodilution and isovolemic hemodilution, the level of hemoglobin and hematocrit was normalized; the mean prothrombin concentration decreased by 10 points. The level of fibrinogen, electrolytes and platelets didn’t change much when applying more intense fluid intake regimen. The number of platelets increased insignificantly after both hypervolemic and isovolemic hemodilution. Side effects did not occur. Conclusions. According to our findings hemoconcentration is common mostly among male patient aged 40–50 years, is associated with stroke and post-stoke condition. The least effective method of blood dilution is fluid intake regimen; otherwise, more effective measure is hypervolemic hemodilution. Fluid intake regimen is insignificant, while managing such pathologies as stroke and post-stroke condition. Hypervolemic or isovolemic hemodilution is indicated in such cases. If hypervolemic hemodilution is ineffective, it is preferred to use isovolemic hemodilution, which is applied one time. These methods are safe
Дод.точки доступу:
Маланкевич, Ю. І.
Сайко, О. В.
Породко, Б. С.
Богдан, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)