Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2020/16/5<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-21

Clinical syndromes of thalamic strokes in the central vascular territory: a prospective hospital-based cohort study [Текст] / S. M. Vinychuk [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 8-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТАЛАМУС -- THALAMUS
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: The article covers pathophysiological features and patterns of the occurrence of neurological, neuropsychological, and clinical vascular syndromes of thalamic stroke in the central vascular territory. The features of neurological clinical picture, topical, and neuroimaging diagnosis of thalamic stroke in the central vascular territory are analyzed and described in a prospective hospital-based cohort study. The purpose of this study is to determine the features of clinical vascular syndromes of acute thalamic stroke in the lower lateral and adjacent (central, posterolateral) vascular territories in a prospective hospital-based cohort study, providing a comprehensive clinical and neuroimaging analysis. Materials and methods. We have prospectively recruited 319 acute stroke patients, admitted to the Neurological Center at an academic hospital (Oleksandrivska Clinical Hospital) in Kyiv, Ukraine, within 24 hours from the onset of the stroke symptoms. Comprehensive neurological, clinical, laboratory, ultrasound, and neuroimaging examinations were performed to all study patients. Results. MRI-/CT-proven thalamic stroke was diagnosed in 34 (10.6 %) of 319 people, forming a study group. Twenty-two of 34 patients (average age 61.9 ± 10.2 years) were diagnosed with acute isolated ischemic thalamic stroke, and 12 (average age 59.0 ± 9.6 years) had acute thalamic hemorrhage. Conclusions. Specific neurological features of clinical vascular syndromes of acute thalamic stroke in the central vascular territory were analyzed, compared, and described
У статті проаналізовані й описані патофізіологічні особливості та закономірності виникнення судинних синдромів таламічного інсульту центральної судинної території. Висвітлюються особливості неврологічної клініки, топічної, клінічної та нейровізуалізаційної діагностики таламічного інсульту центральної судинної території за результатами проспективного клінічного когортного дослідження. Мета дослідження: описати та проаналізувати клініко-нейровізуалізаційні особливості судинних синдромів таламічного інсульту центральної судинної території в проспективному клінічному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми провели проспективне клінічне когортне дослідження 319 хворих iз гострим інсультом, які надійшли до неврологічного центру Олександрівської клінічної лікарні (м. Київ, Україна) протягом перших 24 годин з моменту розвитку інсульту. Усі пацієнти пройшли комплексне клініко-неврологічне, лабораторне, ультразвукове та нейровізуалізаційне обстеження. Результати та висновки. Серед 319 обстежених хворих із гострим інсультом нейровізуалізаційно підтверджений таламічний інсульт діагностовано у 34 (10,6 %) пацієнтів: у 22 (середній вік 61,9 ± 10,2 року) — гострий ізольований інфаркт таламуса, а в 12 (середній вік 59,0 ± 9,6 року) — гострий таламічний крововилив. Проаналізовані, порівняні та описані специфічні неврологічні особливості клінічних судинних синдромів таламічного інсульту центральної судинної території
Дод.точки доступу:
Vinychuk, S. M.
Prokopiv, M. M.
Trepet, L. M.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hubetova, I. V.
Epidemiology of Parkinson’s disease in the Southern Ukraine [Текст] / I. V. Hubetova // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 14-18. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- EPIDEMIOLOGICAL MONITORING
Анотація: Parkinson’s disease (PD) is a slowly progressing neurodegenerative disease with accumulation of alpha-synuclein and the formation of Lewy bodies inside nerve cells. The prevalence of PD ranges from 100 to 200 cases per 100,000 population. However, in the Ukrainian reality, many cases of the disease remain undiagnosed, which affects the statistical indicators of incidence and prevalence. The purpose of the study is to compare PD epidemiological indices in the Southern Ukraine with all-Ukrainian rates. Material and methods. Statistical data of the Ministry of Health of Ukraine, public health departments of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions for 2015–2017 were analyzed. There were used the methods of descriptive statistics and analysis of variance. Results. Average prevalence of PD in Ukraine is 67.5 per 100,000 population — it is close to the Eastern European rate. The highest prevalence was registered in Lviv (142.5 per 100,000), Vinnytsia (135.9 per 100,000), Cherkasy (108.6 per 100,000) and Kyiv (107.1 per 100,000) regions. The lowest rates were in Luhansk (37.9 per 100,000), Kyrovohrad (42.5 per 100,000), Chernivtsi (49.0 per 100,000) and Ternopil (49.6 per 100,000) regions. In the Southern Ukraine, the highest prevalence of PD was found in Mykolaiv region. The prevalence was higher in urban area and in the districts located closely to the regional capital city. Based on the total population and demographic characteristics of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions, it can be concluded that at least 40–50 % of patients with PD are left outside the sphere of medical care, and in some areas, this index is 80–90 %. Conclusions. To optimize the diagnostic process and standardize epidemiological data, it is necessary to intensify the work of centers of extrapyramidal diseases in all regions of Ukraine, including intracenter and intercenter information databases to obtain adequate and pertinent statistical data
Хвороба Паркінсона (ХП) — повільно прогресуюче нейродегенеративне захворювання з накопиченням альфа-синуклеїну i утворенням тілець Леві всередині нейронів. Поширеність ХП становить від 100 до 200 випадків на 100 000 населення, однак в українській реальності багато випадків залишаються недіагностованими, що впливає на статистичні показники захворюваності та поширеності. Мета дослідження: порівняти епідеміологічні показники ХП на півдні України iз загальноукраїнськими даними. Матеріали та методи. Проаналізовано статичні дані Міністерства охорони здоров’я України, відділів охорони здоров’я Одеської, Миколаївської та Херсонської областей за 2015–2017 рр. Були використані методи описової статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Середня поширеність ХП в Україні становить 67,5 на 100 000 населення — це близько до рівня Східної Європи. Найбільша поширеність зареєстрована у Львівській (142,5 на 100 000), Вінницькій (135,9 на 100 000), Черкаській (108,6 на 100 000) i Київській (107,1 на 100 000) областях. Найнижчими показники були в Луганській (37,9 на 100 000), Кіровоградській (42,5 на 100 000), Чернівецькій (49,0 на 100 000) i Тернопільській (49,6 на 100 000) областях. На півдні України найбільшу поширеність ХП зареєстровано в Миколаївській області. Поширеність була вищою в містах та районах, розташованих близько до обласного центру. Виходячи із загальної чисельності населення та демографічних показникiв Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, можна зробити висновок, що принаймні 40–50 % пацієнтів із ХП залишаються поза сферою медичної допомоги, а в деяких районах цей показник становить 80–90 %. Висновки. З метою оптимізації діагностичного процесу та стандартизації епідеміологічних даних необхідно активізувати роботу центрів екстрапірамідних захворювань у всіх регіонах України, включаючи внутрішньоцентрові та міжцентрові інформаційні бази даних, для отримання адекватних та актуальних статистичних даних
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ковальчук, Т. А.
Особливості концентрації гомоцистеїну у сироватці крові дітей із вазовагальними синкопе [Текст] / Т. А. Ковальчук, О. Р. Боярчук // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБМОРОК -- SYNCOPE (диагностика, патофизиология)
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
ВИТАМИН B12 -- VITAMIN B 12
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Останніми роками з’являється все більше повідомлень щодо розвитку дефіциту вітаміну B12 серед пацієнтів із вазовагальними синкопе, а отже, рівень гомоцистеїну у цих пацієнтів теж може відрізнятися від показників у здоровій популяції. Мета: вивчити особливості концентрації гомоцистеіїну у сироватці крові дітей із вазовагальними синкопе. Матеріали та методи. Основну групу становили 28 дітей віком 8–17 років із діагнозом вазовагального синкопе, контрольну — 23 практично здорові дитини аналогічного віку, які не мали ознак хронічних захворювань. Рівні вітамінів В6, В12, фолієвої кислоти та гомоцистеїну у сироватці крові визначали за допомогою колориметричного методу імуноферментного аналізу з використанням тест-системи Monobind. Гіпергомоцистеїнемію діагностували у разі, якщо рівень гомоцистеїну в крові був вище 15 мкмоль/л. Результати. У дітей із вазовагальними синкопе виявлено знижені показники вітамінів В6 та В12 при незміненому рівні фолієвої кислоти порівняно зі здоровими респондентами. У групі вазовагальних синкопе реєструвався підвищений рівень гомоцистеїну проти групи контролю (13,86 ± 0,97; 7,81 ± 0,36 мкмоль/л; р = 0,000003). Поширеність гіпергомоцистеїнемії серед дітей із вазовагальними синкопе становила 46,4 %, тоді як у контрольній групі жодного випадку не реєструвалося (χ2 = 14,33; р = 0,0002). Показник гомоцистеїну корелює з модою та середнім значенням інтервалу P-Q, модою інтервалу Q-T, вітаміном В6 (р 0,05). Зростання концентрації сироваткового гомоцистеїну супроводжується погіршенням окремих показників якості життя за даними опитувальників PedsQLTM (шкала загального благополуччя, багатофакторна шкала втомлюваності, модуль впливу на родину). Висновки. Вазовагальні синкопе у дитячому віці асоціюються з підвищеною концентрацією гомоцистеїну у сироватці крові. Поширеність гіпергомоцистеїнемії серед дітей із вазовагальними синкопе становить 46,4 %
Дод.точки доступу:
Боярчук, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойчук, М. О.
Прогностичне значення дослідження експонування глікозильних детермінант на молекулах IgG у сироватці крові хворих на розсіяний склероз залежно від проведеної медикаментозної терапії [Текст] / М. О. Бойчук, Т. І. Негрич, Р. О. Білий // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G
ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЕ -- GLYCOSYLATION
Анотація: Вагоме значення в автоімунних процесах при розсіяному склерозі має визначення антитіл до власних антигенів організму. Функції імуноглобулінів (Ig) визначаються складом біомолекул гліканових залишків, приєднаних до N-глікозилюючого домену в кристалізуючому фрагменті (Fc-ділянці) тяжких ланцюгів Ig. Вважають, що зміни в структурі гліканів здатні впливати на функціонування Ig. Так, наявність або відсутність певних залишків вуглеводів у складі антитіл пов’язана з їх про- або протизапальними властивостями. В свою чергу, це модифікує перебіг запальних реакцій при автоімунних захворюваннях і може визначати активність розсіяного склерозу. Тому дослідження структурних змін Ig сироватки крові хворих на розсіяний склероз має важливе клінічне значення. Матеріали та методи. Було проведено дослідження сироваток 6 когорт хворих на розсіяний склероз залежно від групи препарату хворобомодифікуючої терапії, яку пацієнти приймають, а саме: 17 пацієнтів до моменту забору крові для вказаних досліджень ніколи не отримували жодної терапії; 15 хворих на розсіяний склероз, які отримували хворобомодифікуючу терапію препаратами з групи інтерферонів β-1b; 12 осіб після пульс-терапії метилпреднізолоном дозою 1000 мг упродовж 5–7 днів; 12 хворих на розсіяний склероз різної статі та віку, які отримували терапію препаратами з групи моноклональних антитіл, а саме окрелізумаб у дозі 600 мг внутрішньовенно, частотою 1 раз на 6 місяців; 9 осіб — на препараті глатирамеру ацетат дозою 40 мг тричі на тиждень; 10 хворих на розсіяний склероз, які отримували лікування препаратом терифлуномід у дозі 14 мг при прийомі 1 раз на добу; а також 23 практично здорові особи. Результати. У результаті проведених досліджень виявлено, що різні види терапії впливають на зміну глікозильних детермінант імуноглобулінів. Висновки. Гліканові маркери можна використовувати як високочутливі й специфічні біомаркери для діагностики розсіяного склерозу та прогнозування його перебігу
Дод.точки доступу:
Негрич, Т. І.
Білий, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Stadnik, S. M.
Immunological aspects in the acute period of ischemic stroke [Текст] / S. M. Stadnik, O. V. Saiko, I. V. Hayda // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, иммунология, патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (иммунология, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL
Анотація: The article analyzes the nature of the change in the phenotypic composition of blood lymphocytes, the content of IgA, IgG, IgM, and the fractional composition of immune complexes in patients with ischemic stroke and chronic brain ischemia. The purpose of this study was to investigate the nature of disorders of cellular and humoral parts of the immune system in the acute period of ischemic stroke. Materials and methods. A comparative clinical and immunological examination was performed in 85 patients in the acute period of ischemic stroke (basic group) and 66 patients with chronic cerebral ischemia (control group). To assess cellular immunity, we used the indicators of immunophenotyping of blood cells — the absolute and percentage content of the population of T- and B-lymphocytes, their main subpopulations: T-helper cells, cytotoxic T-cells, subpopulations of natural killers. To evaluate humoral immunity, the contents of the main classes of immunoglobulins (IgA, IgG, IgM) and circulating immune complexes were studied. Results. In the acute period of stroke, an increase in the number of leukocytes (p = 0.028) and a decrease in lymphocytes (p = 0.031), T-lymphocytes (p = 0.002), T-helpers (p = 0.027) and cytotoxic T-lymphocytes (p = 0.045) were observed. There was also a tendency to a decrease in the number of natural killers (p = 0.45). In the humoral immunity an increase in the B-lymphocytes (p = 0.048), dysgammaglobulinaemia due to an increase in IgG level (p = 0.048) and the tendency to hyperfunction of IgA and IgМ (p = 0.05) were observed. Changes in immune status indicators are more pronounced with increasing severity of stroke. Conclusions. These studies demonstrate the involvement of the immune system in a complex set of reactions involved in the development of cerebral accidents
У статті проаналізований характер змін фенотипового складу лімфоцитів крові, вмісту IgA, IgG, IgM і фракційного складу імунних комплексів у пацієнтів з ішемічним інсультом і хронічною ішемією мозку. Мета дослідження: вивчити характер порушень клітинної і гуморальної ланок імунітету в гострому періоді ішемічного інсульту. Матеріали та методи. Провели порівняльне клініко-імунологічне обстеження 85 пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту (основна група) та 66 пацієнтів із хронічною ішемією мозку (контрольна група). Для оцінки клітинного імунітету використовували показники імунофенотипування клітин крові — абсолютний і відсотковий вміст популяції Т- і В-лімфоцитів, їх основних субпопуляцій: Т-хелперів, цитотоксичних Т-клітин, субпопуляції натуральних кілерів. Для оцінки гуморального імунітету досліджували вміст основних класів імуноглобулінів (IgA, IgG, IgM) і циркулюючих імунних комплексів. Результати. У гострому періоді ішемічного інсульту спостерігали підвищення кількості лейкоцитів (р = 0,028) і зниження рівня лімфоцитів (р = 0,031), зрілих Т-лімфоцитів (р = 0,002), Т-хелперів (р = 0,027) і цитотоксичних Т-лімфоцитів (р = 0,045). Відзначена тенденція до зниження кількості натуральних кілерів (р = 0,45). У гуморальній ланці імунітету спостерігали підвищення В-лімфоцитів (CD20+) (р = 0,048), дисгаммаглобулінемію за рахунок підвищення рівня IgG (р = 0,048) і тенденції до гіперфункції IgА і IgМ (р = 0,05). Зміни показників імунного статусу більш виражені при зростанні тяжкості інсульту. Висновки. Це дослідження доводить залучення імунної системи до складного комплексу реакцій, які беруть участь у розвитку інфарктів мозку
Дод.точки доступу:
Saiko, O. V.
Hayda, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Малець, М. В.
Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування [Текст] / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (классификация, патофизиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ, ШУНТИРОВАНИЕ ЛИКВОРНЫХ ПУТЕЙ -- CEREBROSPINAL FLUID SHUNTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Гідроцефалія є частим захворюванням у дітей, особливо віком до 1 року. Епілептичні напади спостерігаються у пацієнтів з гідроцефалією у 3 рази частіше, ніж у звичайній популяції. Значна кількість пацієнтів з гідроцефалією потребує хірургічного лікування з імплантацією лікворошунтуючої системи. Клінічні та субклінічні форми епілепсії у дітей з гідроцефалією недостатньо вивчені та потребують ретельного обстеження. Метою нашого дослідження було проаналізувати частоту виникнення субклінічних і клінічних форм епілепсії у пацієнтів з гідроцефалією після вентрикулоперитонеального шунтування. Матеріали та методи. Ми провели аналіз даних пацієнтів з гідроцефалією, які надійшли в обласну дитячу лікарню з 2015 по 2019 рік. Ретроспективно зібрано епікризи 80 пацієнтів з шунтованою гідроцефалією на базі Закарпатської обласної дитячої лікарні, проведено відео-ЕЕГ-моніторинг дітей з шунтованою гідроцефалією за міжнародною системою 10–20 у стані спокою протягом 30 хвилин. Проведено тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг дітей із шунтованою гідроцефалією під час сну, які мали інтеріктальні епілептиформні зміни на електроенцефалографії. Результати. За нашими даними, клінічні форми епілепсії після вентрикулоперитонеального шунтування виникали у 31 пацієнта (39,2 %). У більшості випадків (71 %) вогнище епілептиформної активності локалізується над гемісферою, де знаходиться лікворошунтуюча система, що пов’язує розвиток епілептичних нападів із подразнювальною дією шунта. Субклінічні форми епілепсії у дітей після вентрикулоперитонеального шунтування траплялися значно рідше, ніж клінічні. Протягом 2 років спостережень за пацієнтами виявлено безсудомний електричний статус сну у 6 пацієнтів (7,5 %). Висновки. Діагностика вказаних форм епілепсії можлива тільки шляхом проведення тривалого відео-ЕЕГ-моніторингу в стані активності та під час сну, а самі форми потребують подальшого ретельного вивчення
Дод.точки доступу:
Чомоляк, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bornstein, N.
Современное лечение острого ишемического инсульта. Ренессанс нейропротекции в эпоху реканализационной терапии (вебинар EVER Pharma, 14 июня 2020 г.) [Текст] / N. Bornstein // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 45-54. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Церебролизин

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (лекарственная терапия)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Целью своего доклада доктор N. Bornstein назвал обсуждение научного обоснования и клинических разработок в области применения мультимодального нейропротекторного и нейротрофического препарата Церебролизин в качестве дополнительной терапии инсульта. Он представил обзор данных о развитии стандартов реканализационной терапии и осветил их преимущества и недостатки. Также он остановился на основных вопросах, касающихся применения нейропротекторной терапии, и продемонстрировал, как определенные дополнительные подходы в лечении инсульта, включая применение Церебролизина, могут быть использованы для преодоления важных ограничений реканализации. Из исследований по тромболизису мы узнали постулат «время — это мозг»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Poljakovic, Zdravka.
Роль Церебролизина в случаях неудачной реканализационной терапии при тяжелом инсульте [Текст] / Zdravka Poljakovic // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 47-50. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Церебролизин

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Роль Церебролизина в случаях неудачной реканализационной терапии у пациентов с тяжелым инсультом изучалась в исследованиях доктора Z. Poljakovic. Основной, но не всегда достижимой целью реканализации является быстрая реперфузия. Сбои процессов церебральной ауторегуляции, нарушения ГЭБ, гипоперфузия, повторная окклюзия, микрососудистая дисфункция, высокий исходный показатель по NIHSS, пожилой возраст и длительное промедление с началом лечения — все это ассоциируется с неудачными попытками реперфузии, которые наблюдаются в 40 % случаев. С другой стороны, иногда реперфузия достигается даже без реканализации. Также отмечены случаи, когда после успешной реканализации и реперфузии состояние пациентов все равно ухудшалось из-за повреждений, вызванных реперфузией. Наиболее опасное осложнение, являющееся причиной высокой смертности (до 40 %), — внутричерепное кровоизлияние
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bornstein, N.
Нейропротекторные эффекты Церебролизина при тромболизисе и тромэктомии: научное обоснование и клиническое применение [Текст] / N. Bornstein // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 50-54. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Церебролизин

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY
Анотація: Фармакологический профиль Церебролизина совершенствовался на протяжении многих лет, и были получены убедительные доказательства безопасности и эффективности данного препарата в острой и под-острой фазах инсульта. Доктор N. Bornstein в своем докладе сделал обзор наиболее важных результатов клинических исследований, проведенных на сего-дняшний день. В исследование CASTA, в проведении которого участвовал доктор N. Bornstein, были включены 1070 пациентов с острым ишемическим инсультом разной степени тяжести [1]. Пациентам в первые 12 часов после начала острого ишемического инсульта назначали Церебролизин в дозе 30 мл/сут, который продолжали применять в течение 10 дней. Комбинированная конечная точка (состоящая из mRS, NIHSS и индекса Бартел на 90-й день) исследования была нейтральной. Тем не менее дальнейший анализ продемонстрировал важные клинические результаты. Прежде всего, чем более легкой была степень инсульта, тем менее выраженным был наблюдаемый лечебный эффект. В то же время анализы результатов в подгруппах пациентов с более тяжелым инсультом (исходный показатель по NIHSS 12 и 17) продемонстрировали достоверный терапевтический эффект Церебролизина, что позволило говорить о потенциале данного препарата в поддержке ранней мобилизации пациентов, перенесших инсульт. Такое же явление наблюдалось при анализе безопасности. У пациентов, получавших Церебролизин (подгруппа NIHSS 12), суммарный уровень смертности составил 10,5 % по сравнению с 20,2 % в группе плацебо
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Орос, М. М.
    Нейроінфекція та нейропатичний біль [Текст] / М. М. Орос, О. С. Вансович // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Прегабалин

   Габапентин

   Габана

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM INFECTIONS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
Анотація: Стаття присвячена питанням менеджменту нейропатичного болю у пацієнтів із нейроінфекцією, зокрема з герпесвірусною інфекцією та нейробореліозом. Приділено увагу застосуванню антиконвульсантів. Підкреслено доцільність їх використання з самого початку нейропатичного болю для зменшення гострого компонента больового синдрому. Відповідно до всіх світових рекомендацій, для лікування нейропатичного болю препаратами вибору є габапентин та прегабалін
Дод.точки доступу:
Вансович, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Julio, J. Secades
Гамалате В6. Обзор ГАМКергического продукта [Текст] / J. Secades Julio // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 63-61. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (лекарственная терапия)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ДЕПРЕССАНТЫ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DEPRESSANTS (терапевтическое применение)
СНОТВОРНЫЕ И СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- HYPNOTICS AND SEDATIVES
ТРАНКВИЛИЗАТОРЫ -- TRANQUILIZING AGENTS
ГАММА-АМИНОМАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- GAMMA-AMINOBUTYRIC ACID
ВИТАМИН B 6 -- VITAMIN B 6
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Несмотря на большое количество психотерапевтических препаратов, разработанных в последние годы, проблема лечения неврологических и психиатрических симптомов, таких как повышенная возбудимость или перенапряжение, связанных с когнитивными расстройствами, остается нерешенной, и это же относится к измененным состояниям личности в младенчестве, связанным с изменениями в эмоциональном развитии, обусловленными факторами окружающей среды или образованием
Настоящий терапевтический арсенал не обеспечивает необходимыми психотерапевтическими эффектами, поскольку седативные транквилизирующие препараты, даже достигая симптоматического седативного эффекта, имеют небольшую эффективность для контроля всей органической симптоматики, такой как анорексия, гастралгия, цефалгия, диарея, что очень часто наблюдается у пациентов этого типа. С другой стороны, эти препараты демонстрируют серьезный недостаток, заключающийся в том, что их применение влечет за собой значительные побочные эффекты, и они провоцируют снижение умственной деятельности
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Копчак, О. О.
Дифференціальна діагностика головного болю [Текст] / О. О. Копчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 70-78. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ -- TENSION-TYPE HEADACHE
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ВТОРИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, SECONDARY
ГОРНЕРА СИНДРОМ -- HORNER SYNDROME
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
КОФЕИН -- CAFFEINE (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведені сучасні уявлення щодо етіології, клінічних проявів, діагностичних критеріїв та основних аспектів диференціальної діагностики головного болю. Розглянуті ключові положення лікувальної тактики при різних видах первинного та вторинного головного болю з позиції доказової медицини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дубенко, А. Є.
Формулювання діагнозу "епілепсія". Початок лікування. Перша монотерапія [Текст] / А. Є. Дубенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 81-88. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ЭПИЛЕПСИЯ ТОНИЧЕСКАЯ-КЛОНИЧЕСКАЯ -- EPILEPSY, TONIC-CLONIC
ЭПИЛЕПСИЯ, АБСАНС -- EPILEPSY, ABSENCE
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Для постановки діагнозу епілепсії і, відповідно, прийняття рішення про початок терапії хворого з епілептичними нападами потрібен розвиток у хворого неспровокованого «спонтанного» епілептичного нападу. Діагноз «епілепсія» має бути обов’язково встановлений кожному хворому, який потребує призначення протиепілептичних препаратів у зв’язку з наявністю епілептичних нападів. Лікування пацієнтів з епілепсією починають з монотерапії препаратом першої лінії вибору. Ефективність лікування оцінюють через 3 місяці після досягнення терапевтичної дози препарату. При ефективності першого призначеного протиепілептичного препарату його рекомендують вживати тривало в терапевтичних дозах протягом 3 років. На жаль, є дуже багато помилок, що роблять першу монотерапію неефективною. Це розподіл препаратів на «старі» та «нові» і обов’язковий початок лікування зі «старих», на той час як «нові» визначаються як препарати резерву. Ми повинні призначати будь-який препарат першої лінії безвідносно до часу його появи на ринку, і саме початок терапії з «нових» препаратів, які, безумовно, мають кращий спектр безпечності, на нашу думку, є доцільним. У хворого в ремісії слід уникати будь-якої заміни препарату (бренду на генерик, генерика на генерик і навіть генерика на бренд). Заміна може спричинити відновлення нападів, небажані явища й мати соціальні наслідки для хворого
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Кирилова, Л. Г.
    Рання дитяча нервовість, або невропатія: сучасні підходи до діагностики й лікування [Текст] / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 89-96. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Сілента

   Когівіс

MeSH-головна:
НЕВРОПАТИИ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ, СЕНСОРНАЯ И ПО ВЕГЕТАТИВНОМУ ТИПУ -- HEREDITARY SENSORY AND AUTONOMIC NEUROPATHIES
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS
НЕВРАСТЕНИЯ -- NEURASTHENIA
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У статті поданий огляд сучасних наукових даних стосовно ранньої дитячої нервовості — групи станів у немовлят та дітей раннього віку, що обумовлюють патологічний фон для розвитку психоневрологічної патології. Наведені класифікації даних станів, проаналізовані підходи до діагностики й лікування, у тому числі до медикаментозної терапії. Подані результати власного дослідження ефективності препаратів Сілента та Когівіс при синдромі ранньої дитячої нервовості в дітей дошкільного віку
Дод.точки доступу:
Мірошников, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Рациональная терапия острой и хронической боли в спине [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 99-106. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Этол Форт (этодолак)

MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ -- OSTEOCHONDROSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN
СИНДРОМ НЕУДАЧНЫХ ОПЕРАЦИЙ НА ПОЗВОНОЧНИКЕ -- FAILED BACK SURGERY SYNDROME
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
ЭТОДОЛАК -- ETODOLAC (терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
Анотація: Этодолак — нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП), умеренно селективный ингибитор циклооксигеназы-2, который уже более 30 лет используется в клинической практике как универсальное обезболивающее и противовоспалительное средство. Этодолак хорошо зарекомендовал себя при купировании острой боли, связанной с травмами и хирургическими вмешательствами. Однако основной точкой приложения этодолака является контроль острых и хронических болей в спине, вызванных дегенеративно-дистрофическими заболеваниями позвоночника. По данным многочисленных клинических исследований, этодолак эффективно устраняет боль, не уступая по лечебному действию многим другим представителям группы НПВП или превосходя их. Важным достоинством этодолака является низкая частота осложнений со стороны желудочно-кишечного тракта, сердечно-сосудистой системы и почек
Етодолак — нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), помірно селективний інгібітор циклооксигенази-2, що вже понад 30 років використовується в клінічній практиці як універсальний знеболювальний та протизапальний засіб. Етодолак добре зарекомендував себе при купіруванні гострого болю, пов’язаного з травмами та хірургічними втручаннями. Однак основною точкою прикладання етодолаку є контроль гострих і хронічних болів у спині, викликаних дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта. За даними численних клінічних досліджень, етодолак ефективно усуває біль, не поступаючись за лікувальною дією багатьом іншим представникам групи НПЗП або перевершуючи їх. Важливою перевагою етодолаку є низька частота ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи і нирок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Хаустова, О. О.
Місце дулоксетину в терапії психічних розладів [Текст] / О. О. Хаустова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 109-120. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Дулоксетин

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВ ИЗЪЯТИЕ С РЫНКА В ЦЕЛЯХ БЕЗОПАСНОСТИ -- SAFETY-BASED DRUG WITHDRAWALS
ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ -- DOSE-RESPONSE RELATIONSHIP, DRUG
Анотація: Сучасна медицина, у тому числі психіатрія, орієнтована на мультидисциплінарний персоналізований підхід до курації хворого. Терапія психічних розладів, особливо коморбідних з іншою психічною або соматичною патологією, зокрема хронічним болем, вимагає таргетної терапії відповідно до клінічних особливостей пацієнта й стандартів доказової медицини. Психоосвіта, психотерапія, психофармакотерапія і соціальна підтримка є мінімально необхідним комплексом втручань при всіх психічних розладах. При визначенні оптимальної тактики психофармакотерапії варто розглянути доцільність призначення антидепресанту класу інгібіторів зворотного захвату серотоніну та норадреналіну дулоксетину, що є дієвим і схвалений для лікування великого депресивного розладу, генералізованого тривожного розладу, діабетичного периферичного невропатичного болю, фіброміалгії і хронічного м’язово-скелетного болю. Причому вищий рівень прихильності пацієнтів до терапії дулоксетином психічних розладів, зокрема депресії, забезпечується за рахунок редукції соматичних хворобливих проявів, зокрема больового синдрому, і навпаки. У межах персоніфікованої терапії хронічного болю дулоксетин може використовуватись у монотерапії високими дозами або в комбінації з прегабаліном залежно від фенотипу невропатичного болю. Дулоксетин може бути ефективним засобом для лікування афективних розладів, панічного розладу, кількох кластерів симптомів межового розладу особистості та як допоміжний препарат при шизофренії. Були виявлені помірні або суперечливі результати щодо ефективності дулоксетину при обсесивно-компульсивних розладах, посттравматичних стресових розладах, розладах харчової поведінки і сексуальних розладах, що обумовлює проведення подальших досліджень у цих сферах. У всіх оглянутих дослідженнях дулоксетин, як правило, мав добру переносимість; більшість побічних явищ, про які повідомлялося, відповідали відомому профілю безпеки дулоксетину, були дозозалежними, виникали переважно на початку терапії і здебільшого редукувались у межах 1–2 тижнів. Отже, як видно на прикладі дулоксетину, обізнаність лікаря щодо фармакокінетичних, фармакодинамічних та клінічних якостей препарату, включно з його психотропними й соматотропними ефектами, дозволяє призначити дієве лікування, уникнути поліфармації і забезпечити створення терапевтичного альянсу з пацієнтом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Лукашевич, В. А.
Классификация моторных нарушений после инфаркта мозга по признаку особенностей адаптивной кинематики [Текст] / В. А. Лукашевич, В. В. Пономарев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 121-128. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (классификация, патофизиология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Клиническая оценка инфаркта головного мозга, как правило, базируется на применении наиболее адаптированных классификаций TOAST и ASCOD. При этом их общий недостаток связан с их этиопатогенетической ориентацией, что резко ограничивает клиническую ценность данных классификаций для последующей медицинской реабилитации. В то же время международная классификация функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья, с одной стороны, более применима в восстановительной медицине, а с другой — достаточно сложна в описании комплексной проблемы моторных нарушений при инфаркте головного мозга. Целью исследования являлась разработка классификации моторных нарушений при инфаркте головного мозга. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 42 пациента (25 мужчин и 17 женщин в возрасте 56,1 ± 4,7 года) в раннем восстановительном периоде после инфаркта головного мозга. В качестве группы сравнения были обследованы 27 здоровых добровольцев (16 мужчин и 11 женщин в возрасте 38,3 ± 5,5 года). Диагностика адаптивной кинематики проводилась с применением аппаратно-программного комплекса Teslasuit, включающего управляющую программу и «умный» костюм со встроенными инерциальными датчиками. В качестве стандартизированной программы диагностики использовалось постуральное тестирование, состоявшее из четырех постуральных тестов. Исследование включало 3 этапа. На первом этапе выполнялся скрининг для отбора в исследовательскую группу с применением клинических шкал: шкалы Ашворта, шкалы тяжести инсульта Национальных институтов здоровья США, модифицированной шкалы Рэнкина, индекса Бартел, индекса мобильности Ривермид, 10-метрового теста ходьбы, устойчивости вертикальной позы и тяжести усталости. На втором этапе проводилась диагностика адаптивной кинематики с применением батареи специфических тестовых заданий и последующим анализом показателей средней угловой девиации основных кинематических элементов. В ходе третьего этапа выполнялся расчет общего процента ограничения подвижности (ОПОП) с выделением медианы, верхнего и нижнего квартилей, которые являлись маркерами коридора ОПОП. Результаты. Значение показателя положено в основу качественной диагностики адаптивной кинематики и новой классификации моторных нарушений при инфаркте головного мозга по степени тяжести: Iа степень — минимальные нарушения (ОПОП 26 %); Ib степень — легкие (ОПОП — 26–38 %); IIа степень — умеренные (ОПОП — 39–51 %); IIb степень — значительные (ОПОП — 52–64 %); IIIa степень — выраженные (ОПОП — 65–77 %); IIIb степень — крайне выраженные (ОПОП 77 и более)
Дод.точки доступу:
Пономарев, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кирилова, Л. Г.
Розлади аутистичного спектра в дітей раннього віку: еволюція поглядів та можливості діагностики (частина 2) [Текст] / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников, О. О. Юзва // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 129-134. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (патофизиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЙ СТАТУС -- STATUS EPILEPTICUS
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ -- GENETIC VARIATION
МУТАЦИЯ -- MUTATION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У статті на основі аналізу сучасної наукової літератури наведені дані про етіологію, патогенез, клінічні особливості розладів аутистичного спектра (РАС) у дітей раннього віку. Наведено історичний екскурс стосовно еволюції поглядів на РАС від давніх часів до сучасності. Перші описи осіб, які, ймовірно, мали клінічні прояви РАС, наводяться в середньовічних церковних хроніках, житіях святих, а також православних юродивих та біографіях так званих дітей з лісу. У вітчизняній психіатрії проблему аутистичних порушень контакту в дітей розробляла Г.Ю. Сухарева на початку ХХ століття. Сучасні наукові уявлення про РАС закладені в роботах Лео Каннера, Ганса Аспергера та Лорни Вінг, які вперше розробили діагностичні критерії різних форм розладу. РАС на сьогодні розглядається як результат взаємодії генетичних факторів із факторами навколишнього середовища. Вплив факторів довкілля може призводити до серйозних порушень розвитку головного мозку, зокрема негативно впливати на диференціацію нейронів, синаптогенез і аксональну мієлінізацію. На даному етапі розвитку наукових поглядів на РАС у дітей беззаперечним є зв’язок розладів з епілептичними енцефалопатіями, які переважно мають генетичну етіологію. Зважаючи на наявність спільних генетичних мутацій, що викликають РАС та епілептичні енцефалопатї, усім дітям з РАС з невстановленою етіологією розладу показане генетичне тестування із застосуванням методу секвенування нового покоління (NGS) на панелі генів, пов’язаних з епілептичними енцефалопатіями, а також проведення ЕЕГ-моніторингу під час нічного сну. Розроблені схеми діагностики дозволяють своєчасно встановити діагноз епілептичної енцефалопатії в дітей з розладами аутистичного спектра й призначити раннє патогенетичне лікування з використанням препаратів нейрометаболічної та нейропротекторної дії, а також антиконвульсантів
Дод.точки доступу:
Мірошников, О. О.
Юзва, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Мальцев, Д. В.
Діенцефальні ураження головного мозку герпесвірусної етіології у людей: огляд літератури та клінічний випадок (частина 2) [Текст] / Д. В. Мальцев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 133-143. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНЦЕФАЛИТ -- ENCEPHALITIS
ЭНЦЕФАЛИТ ГЕРПЕТИЧЕСКИЙ -- ENCEPHALITIS, HERPES SIMPLEX
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE (дефицит)
ВАЗОПРЕССИНЫ -- VASOPRESSINS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Даний науковий огляд присвячений аналізу результатів клінічних досліджень і повідомлень про клінічні випадки із наукометричних електронних баз даних рецензованих періодичних видань PubMed і Embase та власного архіву автора, присвячених герпесвірусним ураженням діенцефального відділу головного мозку із вибірковим або комбінованим залученням гіпоталамуса та/або гіпофіза. Детально розглянуті питання етіології та патогенезу хвороби, семіотики клінічних проявів нейроінфекції залежно від виду вірусу і механізму його проникнення до центральної нервової системи, валідованих підходів до діагностики, принципів проведення диференціальної діагностики, механізмів формування типових ускладнень і методів раціональної терапії. В кінці статті наданий опис типового клінічного випадку відповідно до презентованої теми із власної медичної практики автора. Зокрема, йдеться про розвиток енцефаліту діенцефальної локалізації HHV-6-етіології у пацієнта віком 36 років з первинним дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів (G/A 463 МРО het). Відзначалося ураження заднього гіпофіза з картиною синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормона та переднього гіпофіза з проявами центральної форми набутого гіпогонадизму. Було проведено противірусне лікування валганцикловіром в дозі 450 мг двічі на добу перорально протягом 3 місяців для пригнічення репродукції HHV-6, замісну терапію препаратом тестостерону протягом 1 року для усунення проявів гіпогонадизму до моменту відновлення функції гіпоталамо-гіпофізарної вісі та базисну імунотерапію первинного дефіциту мієлопероксидази фагоцитів препаратом рекомбінантного гамма-інтерферону людини в дозі 1 млн МО в/м через день на ніч протягом 6 місяців поспіль для відновлення активності зазначеного мікробіцидного ферменту у крові згідно з національним протоколом надання медичної допомоги пацієнтам з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів. Відзначалося повне видужання пацієнта без певних залишкових явищ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Пам’яті професора Є. Г. Дубенка [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 144-145

MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY
Анотація: 13 серпня 2020 року пішов з життя доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України Євген Григорович Дубенко
Дод.точки доступу:
Дубенко, Євген Григорович (1929-2020) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)