Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2020/16/6<.>
Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13
1.


   
    Как можно улучшить информационность неврологического статуса (коморбидное левшество) [Текст] / A. A. Скоромец [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 8-17. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES
ИНСУЛЬТ -- STROKE
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
ПАРКИНСОНОПОДОБНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- PARKINSONIAN DISORDERS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Кл.слова (ненормовані):
Леворукость -- Левшество
Анотація: Анализируются 200 пациентов с положительными тестами на скрытое левшество и исследованием когнитивных функций с применением авторского скринингового теста. Возраст больных — от 30 до 65 лет (в среднем 41,0 ± 5,3 года), из них мужчин — 116 (58,0 %), женщин — 84 (42,0 %). При использовании стандартного исследования неврологического статуса у них были установлены следующие неврологические коморбидные диагнозы: ишемический мозговой инсульт — у 22 больных (11,0 %), дискогенно-венозная люмбосакральная радикуломиелоишемия — у 74 (37,0 %), рассеянный склероз — у 16 (8,0 %), вегетососудистая дистония с гипоталамическими пароксизмами — у 74 (37,0 %), паркинсонизм — у 14 (7,0 %). Исследование тестов на скрытое левшество и состояние когнитивных функций в дополнение к стандартному изучению неврологического статуса значительно расширяет круг диагностических возможностей. Терапевтические и нейрореабилитационные мероприятия должны проводиться с учетом клинических симптомов и признаков всех коморбидных патологий и соблюдением правил хорошей клинической практики
Дод.точки доступу:
Скоромец, A. A.
Евтушенко, С. К.
Амелин, A. B.
Баранцевич, Е. Р.
Ваганова, Ю. С.
Дьяконов, М. М.
Жуковская, Н. В.
Заславский, Л. Г.
Казаков, В. М.
Коренко, А. Н.
Краснов, В. С.
Макарова, О. Т.
Пономарев, Г. А.
Пугачева, Е. Л.
Сиделковский, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Клітинні технології в комплексі лікування розладів аутистичного спектра [Текст] / Т. І. Петрів [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 18-25. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- NERVOUS SYSTEM AUTOIMMUNE DISEASE, EXPERIMENTAL
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Розлади аутистичного спектра (РАС) є досить поширеною патологією, що діагностується у 1 % дітей і чинить значний вплив на життєдіяльність індивіда та його близьких. РАС на даному етапі є невиліковною хворобою, але рання діагностика і вчасно початі лікувально-реабілітаційні заходи можуть покращити розуміння особливих потреб пацієнта та допомогти з адаптацією в суспільстві. Велика кількість факторів асоційовані з ризиком розвитку РАС: низька вага дитини при народженні, немолодий вік батьків на момент зачаття, порушення метаболізму й автоімунні захворювання у матері (діабет, ожиріння), внутрішньоутробні інфекції, прийом вальпроєвої кислоти або інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, інтоксикація пестицидами. Часто у дітей з РАС зустрічаються порушення імунітету, шлунково-кишкові розлади та дисбактеріоз кишечника. Дослідження імунного статусу дітей із РАС підтвердили наявність патології щонайменше в половини з них, що відображається в патологічному цитокіновому профілі. Крім того, встановлений прямо пропорційний зв’язок між зростанням рівня прозапальних цитокінів і поглибленням порушень соціальної поведінки. Отримані також дані, що свідчать про активацію астроглії та мікроглії в пацієнтів з РАС. Зважаючи на особливості етіопатогенезу РАС, одним із перспективних методів лікування може бути клітинна терапія. Клітинні регенеративні технології є надзвичайно перспективними у лікуванні хронічних інвалідизуючих захворювань нервової системи, ефективні методи лікування яких на сьогодні відсутні. Дані численних in vitro, доклінічних і клінічних досліджень демонструють позитивний ефект від застосування мезенхімальних стовбурових клітин при низці захворювань, що мають нейроавтоімунну та нейродегенеративну складову. Даний огляд висвітлює сучасний стан проблеми лікування пацієнтів з розладами аутистичного спектра за допомогою регенеративних клітинних технологій
Дод.точки доступу:
Петрів, Т. І.
Татарчук, М. м.
Цимбалюк, Ю. В.
Цимбалюк, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Длительное лечение карипразином для профилактики рецидивов у пациентов с шизофренией: рандомизированное, двойное слепое, плацебо-контролируемое исследование [Текст] / S. Durgam [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 26-36. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Карипразин

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (лекарственная терапия, патология, патофизиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ -- DOSE-RESPONSE RELATIONSHIP, DRUG
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Карипразин, частичный агонист D3/D2-дофаминовых рецепторов с преимущественным сродством к D 3-дофаминовым рецепторам, продемонстрировал эффективность в рандомизированных контролируемых исследованиях при шизофрении. В данном многонациональном, рандомизированном, двойном слепом, плацебо-контролируемом исследовании, проведенном в параллельных группах, оценивались эффективность, безопасность и переносимость карипразина, применяемого в целях профилактики рецидивов у взрослых пациентов, страдающих шизофренией. Продолжительность исследования составила до 97 недель. Симптомы шизофрении купировали/ стабилизировали с помощью карипразина в дозе 3—9 мг/сут в течение 20-недельной фазы лечения в открытом режиме, состоящей из 8-недельной вводной фазы с гибким подбором дозы и 12-недельной фазы стабилизации с применением фиксированной дозы препарата. Пациенты, которые завершили лечение в открытом режиме и состояние которых стабилизировалось, были рандомизированы на две группы для проведения последующей фазы лечения в двойном слепом режиме (до 72 недель): первая группа продолжала получать карипразин (в фиксированной дозе 3, 6 или 9 мг/сут), а пациентам второй группы было назначено плацебо. Первичным параметром эффективности было время до развития рецидива (ухудшение показателей выраженности симптомов, госпитализация в психиатрическое отделение, агрессивное/буйное поведение или риск суицидальных мыслей и действий). Для обеспечения безопасности в случае развивающегося рецидива предпринимали соответствующие клинические меры. Фазу лечения в открытом режиме завершили в общей сложности 264 из 765 пациентов. Для проведения последующей фазы лечения в двойном слепом режиме были рандомизированы 200 пациентов, которые соответствовали критериям включения: 99 человек — в группу приема плацебо и 101 — в группу применения карипразина. Время до развития рецидива было достоверно дольше у пациентов, принимавших карипразин, по сравнению с пациентами, принимавшими плацебо (P = 0,0010, согласно критерию log-rank). Рецидив произошел у 24,8 % пациентов, принимавших карипразин, и у 47,5 % пациентов, получавших плацебо (отношение рисков [95 % ДИ] = 0,45 [0,28—0,73]). Нежелательные явления во время фазы лечения в открытом режиме были зарегистрированы у ≥ 10 % пациентов: у 19,2 % пациентов наблюдалась акатизия, у 14,4 % — бессонница и у 12,0 % — головная боль. В фазе лечения в двойном слепом режиме никаких нежелательных явлений карипразина не наблюдалось. Длительное лечение карипразином продемонстрировало достоверно более выраженную эффективность по сравнению с плацебо в плане профилактики рецидивов у пациентов с шизофренией. Долгосрочный профиль безопасности в этом исследовании соответствовал профилю безопасности, который наблюдался в предыдущих клинических исследованиях карипразина. Идентификатор данного клинического исследования ClinicalTrials.gov: NCT0141206
Дод.точки доступу:
Durgam, S.
Earley, W.
Dayong, Lu
Kaifeng
Istvan, Laszlovszky
Nasrallah, Henry A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Герцев, В. М.
    Вплив протиепілептичних препаратів на фертильність у чоловіків [Текст] / В. М. Герцев, Ю. І. Горанський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 41-49. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
СПЕРМАТОГЕНЕЗ -- SPERMATOGENESIS
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
МУЖЧИНЫ -- MEN
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Для вивчення світового досвіду впливу протиепілептичних препаратів на статеві функції і фертильність у чоловіків і відбору медикаментів з найменшим негативним впливом на ці функції проведений пошук статей та резюме у базах даних ресурсів MedLine, The Cochrane Library, Scopus, Google scholar з використанням таких ключових слів, як fertility, male fertility, men fertility, antiepileptic drugs, epilepsy, sex hormones, sperm parameters, sexual and reproductive health, sexual function. У результаті аналізу отриманих даних встановлено, що існує відносна недостатність інформації щодо впливу протиепілептичних препаратів на фертильність у чоловіків, що обумовлює необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на вивчення впливу цих препаратів саме на фертильність чоловіків, а не тільки жінок. При призначенні протиепілептичних засобів, у свою чергу, бажано надавати перевагу препаратам з найменшим негативним впливом на статеві функції і фертильність на зразок леветирацетаму, ламотриджину й окскарбазепіну
Дод.точки доступу:
Горанський, Ю. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Кубарєв, О. В.
    Розсіяний склероз у близнюків [Текст] / О. В. Кубарєв, Т. І. Бочерова, С. К. Євтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 50-61. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БЛИЗНЕЦЫ, ДВА -- TWINS
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У 3–10 % пацієнтів РС дебютує саме у віці 16 років та у менше ніж 1 % пацієнтів — у віці до 10 років. У сучасній вітчизняній літературі немає публікацій, що б описували випадки РС у дітей-близнюків, проте встановлено, що конкордантність монозиготних близнюків за РС становить усього лише 30 %. Нами було проведено лікування та спостереження за дизиготною парою близнюків, що мали дебют розсіяного склерозу. Було встановлено, що в пацієнта, який мав більш яскраві прояви розсіяного склерозу, відзначено більш високий рівень гомоцистеїну порівняно з його братом-близнюком, у якого на МРТ нечисленні вогнищеві зміни. На нашу думку, є доцільним обстеження обох дітей із пари близнюків щодо діагностики розсіяного склерозу, навіть коли один із пацієнтів має прояви захворювання, а в іншого немає симптомів
Дод.точки доступу:
Бочерова, Т. І.
Євтушенко, С. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Voitiuk, A.
    Non-psychotic mental disorders in young men with epilepsy [Текст] / A. Voitiuk, T. Litovchenko // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 62-67. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
МУЖЧИНЫ -- MEN
РЕАЛЬНОСТЬ ЛИЧНОСТНЫХ ОЦЕНОК, ТЕСТИРОВАНИЕ -- REALITY TESTING
Анотація: Epilepsy is one of the most important clinical problems and at the same time it is an interdisciplinary challenge. Comorbid disorders in epilepsy represent an extensive heterogeneous group of various conditions, most of which are mental disorders (personality disorder, dementia, depression, anxiety disorders, psychoses). The objective is to study the comorbidity of epilepsy and non-psychotic mental disorders in young men and the characteristics of its impact on the quality of life of a patient. Materials and methods. This study analyzed data from neuropsychological testing of 40 men aged 18–44 years. The correlation analysis (Pearson correlation coefficient) was used to determine the degree and nature of the relationship between the study parameters. All the differences and relationships mentioned in the article were considered statistically valid at p 0.05. Results. All patients in this study were found to have non-psychotic mental disorders in the form of anxiety, concern about their health, and a decrease in self-esteem. Personal and situational anxiety averaged 45.60 ± 0.35 points. One of the most common non-psychotic disorders in individuals with epilepsy is organic personality disorder. Analysis on the International Personality Disorder Examination scale showed that 32 people (80 %) had organic personality disorder due to epilepsy. The depression is the most common comorbidity observed in individuals with epilepsy. An analysis of the data of 40 people using Hamilton Depression Rating Scale showed that mild depressive disorders were observed in 18 (45 %) people, moderate — in 12 (30 %), and severe depressive disorders — in 10 patients (25 %). The depth of manifestations of depression correlated with the duration of the disease (r
Епілепсія є однією з найбільш важливих клінічних проблем, і в той же час це міждисциплінарна проблема. Коморбідні розлади при епілепсії являють собою велику гетерогенну групу різних станів, більшість з яких є психічними розладами (розлад особистості, деменція, депресія, тривожні розлади, психози). Мета дослідження: вивчити супутню патологію епілепсії і непсихотичних психічних розладів у чоловіків молодого віку та особливості її впливу на якість життя пацієнта. Матеріали та методи. У цьому дослідженні були проаналізовані дані нейропсихологічного тестування 40 чоловіків віком 18–44 років. Кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона) був використаний для визначення ступеня і характеру взаємозв’язку між досліджуваними параметрами. Усі відмінності і взаємозв’язки, згадані в статті, вважалися статистично вірогідними при р 0,05. Результати. В усіх пацієнтів у цьому дослідженні були виявлені непсихотичні психічні розлади у формі тривоги, занепокоєння про своє здоров’я і зниження самооцінки. Особиста і ситуативна тривожність у середньому становила 45,60 ± 0,35 бала. Одним iз найбільш поширених непсихотичних розладів у людей з епілепсією є органічний розлад особистості. Аналіз за Міжнародною шкалою вивчення розладів особистості показав, що 32 особи (80 %) мали органічний розлад особистості внаслідок епілепсії. Депресія є найбільш поширеною супутньою патологією, що спостерігається в осіб з епілепсією. Аналіз даних 40 пацієнтів за шкалою Гамільтона для оцінки депресії показав, що легкі депресивні розлади спостерігалися у 18 (45 %) осіб, помірні — у 12 (30 %) і тяжкі депресивні розлади — у 10 (25 %). Глибина проявів депресії корелювала з тривалістю захворювання (r
Дод.точки доступу:
Litovchenko, T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Куфтеріна, Н. С.
    Вертеброгенний біль шийно-плечової локалізації в осіб молодого віку: деякі психоемоційні особливості та стан вегетативних функцій [Текст] / Н. С. Куфтеріна // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES
ШЕЙНЫЕ ПОЗВОНКИ -- CERVICAL VERTEBRAE
ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN
АРТРАЛГИЯ -- ARTHRALGIA
СПОНДИЛЕЗ -- SPONDYLOSIS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: У статті наведені результати порівняльного дослідження психоемоційного, вегетативного статусу та вираженості больового синдрому у 96 хворих віком від 18 до 35 років, які страждають на гострі (50 хворих) та хронічні (46 пацієнтів) вертеброгенні больові синдроми в ділянці шиї та плечового пояса. Нами встановлено, що в досліджених хворих виявляється синдром вегетативної дисфункції з порушенням регуляції вегетативного гомеостазу та гомеокінезу. Вегетативний дисбаланс виявлявся в симпатичній спрямованості вегетативних функцій при дослідженні вегетативного тонусу та недостатніх гомеостатичних реакціях, виявлених при дослідженні проб на вегетативну реактивність, які були більш вираженими у хворих, які страждали від хронічного болю. Вегетативне забезпечення фізичної та емоційної діяльності виявилося переважно надмірним (при гострому больовому синдромі) або переважно недостатнім (при хронічному), що свідчило про виснаження гомеокінетичних механізмів та декомпенсацію вегетативної регуляції при хронічному болі. Вегетативна дисфункція поєднувалася з тривожними та депресивними порушеннями, частота та вираженість яких залежала від тривалості болю та впливала на його сприйняття
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Bandrivska, S. R.
    Evaluation of the quality of life of life in patients with multiple sclerosis [Текст] / S. R. Bandrivska, Yu. B. Pravak // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 74-77. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
Анотація: Multiple sclerosis (MS) is the best known and widespread demyelinating disease of the nervous system. About 3 million people suffer from MS in the world (about 0.5–1 ‰) and about 20,000 in Ukraine. It is among the “four horsemen of the neurological apocalypse” due to its medical and social implications. The disease ranks second among the disabled patients of working age and is accompanied by the acute neuropsychological changes, which manifest themselves in the abnormal behavior. The use of drugs of pathogenetic and symptomatic therapy, including the remedies that slow the progression of the disease, allows increasing the life expectancy of most patients with MS. However, there are several non-motor factors that change during the course of the disease, modifying the patient’s self-perception, professional, and social qualities. Such people are often prone to depression and anxiety, they are emotionally unstable and prone to frequent and sudden mood swings. An integral indicator of the physical, psychological, emotional, and social functioning of a patient with MS is the quality of life. The research provides an evaluation of the quality of life in MS patients with disability
Розсіяний склероз (РС) є найбільш відомим і поширеним по всій земній кулі демієлінізуючим захворюванням нервової системи. На РС хворіє близько 3 млн дорослого населення планети (приблизно 0,5–1‰) та близько 20 тис. в Україні. Це захворювання входить до числа так званих «чотирьох вершників неврологічного апокаліпсису» за своїми медичними й соціальними наслідками. Захворювання посідає друге місце за частотою в пацієнтів працездатного віку з інвалідизацією, супроводжується психо-емоційними змінами, що проявляються поведінковими порушеннями. Препарати патогенетичної і симптоматичної терапії дозволяють уповільнити прогресування хвороби, збільшити тривалість життя більшості хворих на РС. Проте є цілий ряд немоторних чинників, що змінюються під час захворювання, впливають на самосприйняття пацієнта, його професійні та соціальні якості. Такі люди часто схильні до депресії та тривожності, вони емоційно нестабільні та схильні до частих та різких перепадів настрою. Інтегральним показником фізичного, психологічного, емоційного й соціального функціонування хворого на РС є якість життя. У дослідженні оцінювали якість життя у хворих на РС з інвалідністю
Дод.точки доступу:
Pravak, Yu. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Platz, Thomas.
    Реабілітація функції верхньої кінцівки після інсульту, заснована на даних доказової медицини: огляд [Текст] / Thomas Platz // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 78-81


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Чи призводить використання різних програм і різних «доз» реабілітаційних заходів у пацієнтів із парезом верхньої кінцівки в результаті інсульту до зменшення парезу, покращання активних рухів, м’язової сили й активності у верхній кінцівці? Це питання розглядається в даній статті
Ця стаття пропонує увазі клініцистів огляд висновків, які можна зробити із сучасних знань про клінічну ефективність. Стаття ґрунтується на доказах, що наведені в настановах S3 «Реабілітаційне лікування парезу верхньої кінцівки після інсульту», які були розроблені декількома асоціаціями експертів під керівництвом Німецького товариства нейрореабілітації (DGNR) і в яких розглядається така проблема: «Чи призводить реабілітаційна терапія (наприклад, фізіо-терапія, ерготерапія, голкорефлексотерапія, електростимуляція, робототерапія, біологічна терапія, медикаментозна терапія), яка застосована в різних «дозах» (наприклад, різної тривалості) або має різний склад, до зменшення парезу, покращання активних рухів і м’язової сили, а також покращання активності у верхній кінцівці в пацієнтів із парезом руки в результаті інсульту?
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Настанова S3 "Реабілітаційне лікування парезу верхньої кінцівки після інсульту" Німецького товариства нейрореабілітації: повна версія [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 82-85


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (повреждения)
РУКА -- ARM
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ГЕРМАНИЯ -- GERMANY
Анотація: Метою створення настанов S2e і S3 є формулювання рекомендацій, заснованих на доказах, для застосування в клінічній практиці на основі всебічного систематичного пошуку й критичної оцінки наявних даних
Настанови S2e зазвичай розробляються однією групою спеціалістів. Настанови S3 розробляються різними групами спеціалістів відповідно до консенсусного методу настанов S2k (додатково до систематизованої доказової бази). Ця настанова є настановою S3. Цей документ наводить загальний план методу, який ґрунтується на інструкціях Асоціації наукових медичних товариств Німеччини (Arbeitsgemeinschaft wissenschaftlicher medizinischer Fachgesellschaften — AWMF) (https://www.awmf.org/leitlinien/awmf-regelwerk.html) і детально роз’яснюється авторами Platz і Quintern у 2009 році та Platz у 2017 році в контексті розробки рекомендацій Німецького товариства нейрореабілітації (DGNRL). Мета полягає в тому, щоб читач міг прослідкувати різні етапи оцінки й класифікацій, які є основою рекомендацій, заснованих на доказах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Осложнения мигрени. Мигренозный инсульт: анализ клинических случаев [Текст] / О. Е. Дубенко [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 86-92. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мигрень является наиболее распространенным типом головной боли и самым частым неврологическим заболеванием человека. Несмотря на то, что мигрень считается относительно доброкачественным расстройством, наблюдаются осложнения мигренозной атаки. Мигренозный инфаркт является редким осложнением мигрени. Диагноз устанавливается согласно диагностическим критериям, предложенным в Международной классификации головной боли 3-го пересмотра 2018 года. Диагноз мигренозного инфаркта основывается на внезапном развитии неврологического дефицита во время мигренозной атаки и инфаркта мозга, в зоне, соответствующей этим симптомам, подтвержденным при нейровизуализации. Мигренозный инсульт может развиться у пациентов, страдающих мигренью в анамнезе, либо во время типичной мигренозной атаки. Другие причины инсульта должны быть исключены. Исследования показывают, что риск ишемического инсульта выше у пациентов с мигренью с аурой, особенно у молодых женщин, и чаще развивается в бассейне задней циркуляции. Менее часто мигренозный инфаркт может развиться при мигрени без ауры. Патогенез мигренозного инфаркта пока уточнен недостаточно, но возможными механизмами могут быть распространяющаяся кортикальная деполяризация, артериальный вазоспазм, гемодинамические изменения. Мы представили 2 клинических случая развития мигренозного инфаркта у молодых пациентов в возрасте 32 и 36 лет, который развился во время типичной мигренозной атаки без ауры в бассейне задней циркуляции, подтвержденных при нейровизуализации
Дод.точки доступу:
Дубенко, О. Е.
Гаврюшин, А. Ю.
Зубков, А. В.
Екимова, С. В.
Ковтунов, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Временные рекомендации по ведению пациентов с заболеваниями нервной системы при COVID-19 [Текст] / И. В. Литвиненко [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 93-107. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РУКОВОДЯЩИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ПРАКТИЧЕСКОГО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАК ТЕМА -- PRACTICE GUIDELINES AS TOPIC
Анотація: По данным Mao L. et al. (2020), в Китае по результатам обследования 214 пациентов с COVID-19 неврологические симптомы были выявлены у 36,4% пациентов с COVID-19, проходящих стационарное лечение по поводу тяжелого острого респираторного синдрома. Неврологические симптомы включали:
- симптомы поражения центральной нервной системы (головокружение, головная боль, угнетение или изменение сознания, атаксия, судороги, а также клиническая и инструментальная картина острого нарушения мозгового кровообращения) – 53 (24,8%) случая;
- симптомы поражения периферической нервной системы (нарушение вкуса, нарушение обоняния, нарушение зрения, болевой синдром) – 19 (8,9%) случаев;
- симптомы поражения скелетно-мышечной системы (боль в мышцах в сочетании с повышением уровня креатинфосфокиназы) – 23 (10,7%) случая
Наиболее частыми симптомами были головокружение (16,8%), головная боль (13,1%), нарушение вкуса (5,6%), нарушение обоняния (5,1%). Признаки поражения нервной системы наблюдались чаще при тяжелом течении COVID-19 по сравнению с легким течением (45,5% и 30,2% соответственно). Все неврологические симптомы (за исключением клинической и инструментальной картины острого нарушения мозгового кровообращения) появлялись на ранней стадии заболевания, в среднем, на 1-2 день заболевания
Пациенты с более тяжелым течением коронавирусной инфекции имеют большее количество сосудистых факторов риска и, в особенности, более высокую частоту артериальной гипертензии, что вполне может определять церебральную симптоматику. По данным Chen T. et al. (2020), в Китае по результатам прижизненного обследования 113 умерших пациентов с COVID-19 22% имели угнетение сознания (от оглушения до глубокой комы) в отличие от всего лишь 1% случаев нарушения сознания у в последующем выздоровевших пациентов с COVID-19. Таким образом, нарушение сознания на любом этапе заболевания COVID-19 – это прогностически неблагоприятный фактор его течения
Стойкое нарушение обоняния редко встречается при острых респираторных заболеваниях, однако сравнительно часто возникает при COVID-19. По данным Bagheri S.H.R. et al. (2020), в Иране по результатам дистанционного обследования 15.228 пациентов с COVID-19 частота гипосмии и аносмии составила 67,3% (из них у 60,9% нарушение обоняния сохранялось в течение более чем 1 месяца), 83% пациентов с нарушением обоняния также предъявляли жалобу на нарушение вкуса (гипогевзию или агевзию). Нарушения обоняния и вкуса могут корреспондировать с наличием воспалительного поражения верхних дыхательных путей в виде ринофарингита. По данным ряда авторов, обонятельные рецепторы, луковицы и тракт могут быть входными воротами для COVID-19 и его последующего проникновения в головной мозг
Дод.точки доступу:
Литвиненко, И. В.
Одинак, М. М.
Емелин, Ф. Ю.
Базилевич, С. Н.
Голохвастов, С. Ю.
Красаков, И. В.
Лобзин, В. Ю.
Наумов, К. М.
Прокудин, М. Ю.
Самарцев, И. Н.
Скулябин, Д. И.
Труфанов, А. Г.
Цыган, Н. В.
Янишевский, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Померанцева Тетяна Іванівна [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 108-109


MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS
Анотація: Померанцева Тетяна Іванівна розпочала свою трудову діяльність в 1977 році після проходження інтернатури в 1976–1977 роках з невропатології лікарем-невропатологом Брянківської міської лікарні Луганської області. З 1978 року по 1985 рік — лікар-невролог дитячого неврологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні
Дод.точки доступу:
Померанцева, Тетяна Іванівна \о ней\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)