Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2021/17/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Навчання та організація дитячої неврології в Європі: спеціальний звіт Європейського товариства дитячих неврологів та Комітету національних радників [Текст] / D. Craiu [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 9-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (обучение, организация и управление)
ДЕТИ -- CHILD
ЕВРОПА -- EUROPE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Дитяча неврологія — це дисципліна, орієнтована на діагностику, комплексне лікування та дослідження захворювань центральної та периферичної нервової системи від початку життя плода до переходу дитини в доросле життя. Європейське товариство дитячих неврологів вперше розробило та опублікувало Європейську програму навчання дитячої неврології (Syllabus) у 2002 році. Це суттєво вплинуло на визнання даної спеціальності Європейською академією педіатрії та Європейською академією неврології, а у 2003 році дитяча неврологія була визнана Радою Європейського Союзу медичних спеціальностей субспеціальністю педіатрії та неврології. У 2004 р. Європейське товариство дитячих неврологів (EPNS) заснувало Комітет національних радників (CNA), до складу якого входять представники національних товариств дитячої неврології. Метою утворення цього комітету є подальше вдосконалення загальноєвропейських стандартів у навчанні та практиці. Консультативна рада з питань навчання EPNS (TAB) пропонує конкретні консультації/підтримку національних товариств дитячих неврологів щодо розробки систем навчання та надання допомоги. У 2019 році Рада Європейського товариства дитячих неврологів та Комітет національних радників затвердили другий перегляд навчальної програми з дитячої неврології. Нашою метою було надати огляд підготовки спеціалістів із дитячої неврології (дитячих неврологів), відповідних професійних структур та існуючої практики дитячої неврології в Європі (за визначенням Світової організації охорони здоров’я в географічному плані). Матеріали та методи. Представники CNA з європейських країн заповнили структуровану онлайн-форму збору даних. Дані включали навчальні маршрути та структуру навчання, епідеміологічні дані, характер професійних товариств, організацію надання неврологічної допомоги дітям, організацію проведення досліджень, наукову діяльність та визнання спеціальності. Результати. Були зібрані дані з 43 європейських країн, із яких 38 мають національні товариства дитячих неврологів. У 10 (6 країнах Європейського Союзу (ЄС) та 4 країнах, що не входять до ЄС) дитяча неврологія визнана основною спеціальністю. У 26 країнах дитяча неврологія визнана як субспеціальність педіатрії, неврології або обох цих спеціальностей (15 — ЄС, 11 — поза ЄС). Дитяча неврологія не визнається основною або субспеціальністю в 7 країнах (4 — ЄС та 3 країни, що не входять до ЄС). У 35 країнах дитячі неврологи починають навчання з педіатрії, але в 19 країнах можливе
Дод.точки доступу:
Craiu, D.
Haataja, L.
Hollody, K.
Krsek, P.
Lagae, L.
Mall, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пилипенко, В. М.
Нейроендокринні порушення при COVID-19 і постковідному синдромі й оcобливості їх лікування препаратами гамма-аміномасляної кислоти (огляд літератури і власні дані) [Текст] / В. М. Пилипенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 25-35

Рубрики: Гамалате В6

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АНТИТЕЛА НЕЙТРАЛИЗУЮЩИЕ -- ANTIBODIES, NEUTRALIZING
ГАММА-АМИНОМАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- GAMMA-AMINOBUTYRIC ACID (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: У статті висвітлені основні патогенетичні механізми розвитку нейроендокринних порушень при COVID-19 і постковідному синдромі. До проявів ураження центральної нервової системи належать скарги на головний біль, часто дуже сильний, підвищену втомлюваність, «мозковий туман» і періодичне короткочасне запаморочення, зміни психічного стану й когнітивних функцій. Ураження периферичної нервової системи проявляється аносмією і гіпогевзією, болями в м’язах і суглобах, міофасціальними болями, болями, що схожі на невропатію, гіперестезією шкіри. Спостерігаються порушення ендокринного статусу у вигляді автоімунного тиреоїдиту з дисфункцією щитоподібної залози, порушення толерантності до вуглеводів або інсулінонезалежного цукрового діабету (2-го типу), дисменореї в жінок та еректильної дисфункції в чоловіків. Патогенетичні зміни персистенції вірусу SARS-CoV-2 викликають стан хронічного стресу з гіпоталамічною дисфункцією. Також виявлені гістологічні зміни у вигляді порушень нейрогліальної взаємодії: з огляду на тісний зв’язок астроцитів і нейронів зміни метаболізму в астроцитах порушують функцію нейронів, що впливає на синаптичну функцію трансмісії гамма-аміномасляної кислоти. Актуальною є оптимізація терапії в пацієнтів з COVID-19, постковідним синдромом з нейроендокринною симптоматикою. Гамалате В6 — препарат гамма-аміномасляної кислоти, що має найкращі характеристики для таких пацієнтів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фартушна, О. Є.
Неврологічні й нейропсихічні прояви та ускладнення інфекції SARS-CoV-2: огляд літератури та презентація клінічного випадку в ранiше здорового дорослого бiлого чоловіка [Текст] / О. Є. Фартушна, Г. В. Палагута, С. К. Євтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
МИЕЛИТ -- MYELITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: З виникненням другої хвилі COVID-19 стало очевидним, що новий коронавірус (SARS-CoV-2) є широкомасштабним поліорганним захворюванням. Однак неврологічні особливості інфекції COVID-19, особливо в молодих, раніше здорових людей, майже не наведені в літературі. Мета дослідження: надати короткий огляд неврологічних і нейропсихічних проявів та ускладнень COVID-19, підкріплений описом клінічного випадку. Матеріали та методи. Було проведено всебічний електронний пошук літератури з використанням баз даних Scopus, PubMed, Embase, Cochrane, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Ovid та Google Scholar відповідно до бажаних елементів звітності для систематичних оглядів і керівних принципів метааналізу, щоб визначити статті, у яких обговорювалися неврологічні та ней-ропсихічні прояви SARS-CoV-2/COVID-19. Неврологічні прояви та ускладнення COVID-19 ілюструються клінічним випадком у раніше здорової молодої людини білої раси. Результати та висновки. Неврологічні та нейропсихічні прояви та ускладнення інфекції SARS-CoV-2 варіюють від легких симптомів, таких як головний біль, до катастрофічних, включаючи делірій, маніакальні епізоди, шизофренію, інсульт, гостру геморагічну некротизуючу енцефалопатію, поперечний мієліт, енцефаліт, менінгіт, синдром Гієна — Барре. Ми навели огляд неврологічних та нейропсихічних проявів та ускладнень інфекції SARS-CoV-2, проілюстрований клінічним випадком
Дод.точки доступу:
Палагута, Г. В.
Євтушенко, С. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філімонов, Д. О.
Поліпшення наслідків ішемічного інсульту в пацієнтів із високим рівнем вільного трийодтироніну порівняно з пацієнтами з гіпо- та еутиреозом [Текст] / Д. О. Філімонов, І. А. Євтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 42-49. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (анализ)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Відомо, що дисфункція щитоподібної залози асоційована з підвищеним ризиком розвитку цереброваскулярних захворювань. Однак експериментальні дані останніх років свідчать про те, що гормони щитоподібної залози можуть мати певні нейропротекторні ефекти. Мета дослідження: визначити взаємозв’язок між рівнем вільного трийодтироніну в дебюті гострого ішемічного інсульту та функціональними наслідками інсульту через 6 місяців. Матеріали та методи. У дослідження був включений 121 пацієнт із гострим ішемічним інсультом, що виник вперше. Концентрації вільного трийодтироніну (вT3), вільного тироксину (вT4), тиреотропного гормону та наявність базисних факторів ризику інсульту оцінювалися протягом 24 годин із моменту появи симптомів. Неврологічний дефіцит оцінювався за Скандинавською шкалою інсульту (SSS). Несприятливий функціональний результат визначався як показник mRs ≥ 3 бали через 6 місяців після перенесеного інсульту. Результати. Тест ANOVA показав, що пацієнти з рівнем вT3 в 4-му квартилі (≥ 5,35 пмоль/л) мали значно тяжчий неврологічний дефіцит порівняно з пацієнтами з рівнем вТ3 у 2–3-му квартилях (медіана SSS 48 проти 37 балів, p = 0,0481) і особливо порівняно з пацієнтами з рівнем вТ3 у 1-му квартилі (≤ 3,4050 пмоль/л, медіана SSS 48 проти 30, p = 0,0018). Згідно з тестом Краскала — Уолліса, пацієнти з рівнем вільного Т3 вищим від 75-го процентиля мали більш сприятливий функціональний результат із середнім значенням за модифікованою шкалою Ренкіна 2,5 бала порівняно з пацієнтами з рівнем вT3 в 25–75-му процентилях (із середнім значенням за модифікованою шкалою Ренкіна 4 бали). Результати аналізу пробіт-регресії свідчать про дозозалежний вплив рівня вT3 на ймовірність сприятливих наслідків інсульту. Рівень вільного Т3 6,56 пмоль/л був пов’язаний з 50% ймовірністю сприятливого функціонального результату, а рівень вільного Т3 понад 8,67 пмоль/л був асоційований із 75% імовірністю сприятливого функціонального результату інсульту. Висновки. Дослідження показало, що пацієнти з високим рівнем вільного трийодтироніну при дебюті ішемічного інсульту мають більш сприятливий функціональний результат, навіть порівняно з пацієнтами з нормальним рівнем вільного Т3. Більш високі рівні вільного трийодтироніну також асоціюються з менш тяжким неврологічним дефіцитом у гострій фазі. Виявлено дозозалежний вплив рівня вільного трийодтироніну на ймовірність сприятливого функціонального результату інсульту. Отримані дані свідчать про те, що тиреоїдний профіль є не лише фактором, що впливає на перебіг ішемічного інсульту, але й потенційною мішенню для терапевтичної корекції
Дод.точки доступу:
Євтушенко, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Онопрієнко, О. П.
Сучасні ангіоневрологічні тренди медичної допомоги у випадку мозкового інсульту серед населення, у тому числі що проживає на тимчасово забруднених територіях України, та УЛНА на ЧАЕС: сучасний погляд на проблему й власні дослідження (до 35-ї річниці техногенної аварії на ЧАЕС) [Текст] / О. П. Онопрієнко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 50-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
АВАРИЙНЫЙ РАДИОАКТИВНЫЙ ВЫБРОС -- RADIOACTIVE HAZARD RELEASE
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
Анотація: У статті висвітлено інсульт як проблему світового масштабу, його зв’язок з трьома групами факторів ризику (патогенетичними, психогенними і екологічними — забруднення довкілля). Напередодні 35-ї річниці техногенної катастрофи в Чорнобилі (26 квітня 1986 року) автор порівняв дані щодо інсульту в Україні та в Японії після аварії на АЕС «Фукусіма-1» (11–12 березня 2011 року), яка призвела до розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках. Піднімаються питання оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з мозковим інсультом, факторами ризику інсульту. Необхідно мінімізувати наслідки, оптимізувати лікування, профілактику факторів ризику, особливо в тих районах, де населення наражається на небезпеку інкорпорованого радіаційного ураження організму через харчові продукти і воду. Також необхідно поліпшення спеціалізованої інсультної допомоги, створення інсультних центрів по областях України. Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення мозкових інсультів багато, і на сьогодні вони досконало не вивчені. Особливостями клінічного перебігу мозкових інсультів в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС є розвиток їх у середньому в 40–49 років і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії у дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру мозкового інсульту над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинної ендотеліальної дисфункції, так і мозкової лікворної системи. Отримана інформація доповнює дані щодо патогенезу, клініки й діагностики мозкового інсульту в УЛНА та становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою, а також подальшої реабілітації стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на сказане зберігається необхідність продовження фундаментальних досліджень у цій галузі та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом з сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю. Належне лікування інсульту, безперечно, покращить якість життя пацієнтів та їх родичів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Довідник клініциста, який проводить реабілітацію після інсульту. Розділ 4. Реабілітація верхньої кінцівки при геміплегічній формі ураження (http://www.ebrsr.com) [Текст] / R. Teasell [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 61-82

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ГЕМИПЛЕГИЯ -- HEMIPLEGIA (реабилитация, этиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
АКУПУНКТУРНАЯ ТЕРАПИЯ -- ACUPUNCTURE THERAPY (использование)
МУЗЫКОЙ ТЕРАПИЯ -- MUSIC THERAPY
Анотація: Акупунктура, імовірно, не покращує моторну функцію верхніх кінцівок або рівень незалежності. Здається, вона послаблює спастичність
Дод.точки доступу:
Teasell, R.
Hussein, N.
Mirkowski, M.
Vanderlaan, D.
Saikaley, M.
Longval, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваленко, О. Є.
Хронічна церебральна венозна дисфункція: погляд на проблему [Текст] / О. Є. Коваленко, Н. Г. Притико // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 83-90. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ВЕНЫ -- CEREBRAL VEINS (патология, патофизиология)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: У статті подано аналітичний огляд результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо питання хронічних порушень церебрального венозного кровообігу, яким зазвичай приділяють менше уваги порівняно зі змінами в артеріальному руслі через нечіткість проявів, особливо ранніх, анатомічну мінливість венозних судин навіть у здорових людей, складність верифікації діагнозу тощо. Коли баланс артеріального притоку та венозного відтоку порушується і це порушення прогресує, розвиваються необоротні зміни в інших структурах порожнини черепа — у першу чергу, страждає головний мозок (узгоджується з концепцією Монро — Келлі). Хронічні порушення церебрального венозного кровообігу можуть мати різні причини і різний ступінь вираженості. Синдром хронічної церебральної венозної дисфункції, термінологічно прийнятий у нас, у деяких країнах розглядається як хронічна венозна цереброспінальна недостатність, що підкреслює патогенетичний зв’язок порушень церебрального венозного кровотоку та позачерепних вен, що, на наш погляд, є логічним й обґрунтованим. Визнання хронічної цереброспінальної венозної недостатності викликало значний інтерес до вивчення ролі позачерепної венозної патології та варіантів її розвитку. Незважаючи на те, що діагноз спочатку був заснований на допплерографічній сонографії, поки не встановлено діагностичних способів візуалізації, неінвазивних чи інвазивних, які можуть слугувати золотим стандартом для виявлення венозних відхилень, що свідчать про хронічну цереброспінальну венозну недостатність. Обговорюються результати низки досліджень, зокрема, гіпотези, що хронічна цереброспінальна венозна недостатність відіграє роль у патогенезі розсіяного склерозу або у багатьох супутніх клінічних проявах. Аналізується спорідненість за патогенезом ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії, хвороби Меньєра, синдрому спондилогенної вертебрально-базилярної недостатності. Акцентується увага й на іншій думці науковців, які підвищення венозного кровонаповнення головного мозку та інших утворень порожнини голови при певних умовах розглядають як компенсаторну реакцію. Розглядаються анатомо-фізіологічні особливості венозної системи черепної порожнини, що обґрунтовують клінічні прояви венозної дисфункції, способи діагностики та лікування патології. Узагальнюючи вищесказане відзначимо, що хронічне порушення циркуляції венозної крові в порожнині черепа, яке значною мірою пов’язане з проблемами позачерепного венозного кровотоку, не тільки само собою становить досить характерний синдромокомплекс, що негативно впливає не тільки на неврологічні функції шляхом гіпоксії мозку та метаболічних змін, погіршує якість життя, а й на перебіг або має патогенетичний зв’язок з іншими захворюваннями, зокрема, може супроводжуватися різним рівнем артеріального тиску
Дод.точки доступу:
Притико, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сайко, О.
Хронічний головний біль як прояв венозного тромбозу дурального синуса [Текст] / О. Сайко, А. Богдан, Ю. Маланкевич // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 91-95. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Еноксапарин

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, патофизиология, этиология)
КРОВООБРАЩЕНИЕ КОЛЛАТЕРАЛЬНОЕ -- COLLATERAL CIRCULATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Пацієнтам з мозковим венозним тромбозом (МВТ) властивий широкий спектр клінічних проявів — від головного болю до коми. Хронічна оклюзія венозних синусів твердої мозкової оболонки призводить до формування низки компенсаторних явищ, таких як судинна колатералізація, реканалізація організованого тромбу, ефективність яких і визначає тяжкість стану та перебіг захворювання. Метою дослідження стало висвітлення клінічної проблеми діагностування субкомпенсованого МВТ. Зважаючи на те, що такий перебіг процесу спостерігають у 20 % випадків, близько чверті пацієнтів, у яких захворювання проявляється головним болем неясної етіології, залишаються непоміченими та з низькою якістю життя. Для аналізу перебігу та прогнозу захворювання нашим завданням стало ретельне вивчення механізмів компенсації організму при хронічному тромбозі дурального синуса. Однак найвагомішим підводним каменем хронічної оклюзії синусів твердої мозкової оболонки за відсутності відповідного лікування є те, що гемодинамічні компенсаторні явища також визначають і високий ризик розвитку цереброваскулярних катастроф, які призводять до летального наслідку чи інвалідизації. У наведеному нами клінічному випадку мав місце хронічний венозний тромбоз поперечного та сигмоподібного синусів, який маніфестував мігренеподібним цефалгічним синдромом із вегетативним компонентом та ознаками підвищення внутрішньочерепного тиску. Без антикоагулянтної терапії венозний дренаж через колатеральні шляхи, реканалізація тромбованих синусів здійснювалися у пацієнта неефективно, що результувало формуванням дифузного набряку мозкової тканини. Після проведення ретельного обстеження, встановлення діагнозу, призначення індивідуалізованого лікування та довготривалого спостереження з корекцією терапії у пацієнта мав місце регрес симптомів МВТ. Церебральна МР-венографія — це важливий інструмент у діагностиці та прогнозі даного захворювання. Отже, пацієнтам з тривалим анамнезом головного болю, що не піддається лікуванню, та з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії потрібно проводити МР-венографію. Однак у випадках геморагічних інсультів неясного генезу, які не відповідають артеріальним територіям, часто виникає необхідність дослідити стан вен головного мозку та твердомозкових синусів. З метою індивідуального аналізу перебігу та прогнозу захворювання необхідно вивчати формування венозних колатералей та процесів реканалізації тромбів дуральних синусів пацієнта
Дод.точки доступу:
Богдан, А.
Маланкевич, Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тамара Віталіївна Коноплянко [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 96

MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Коноплянко, Тамара Віталіївна (дитячий невролог ; -16.12.2020)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)