Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2021/17/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Karatas, Kemal.
Clinical, neuroimaging and developmental outcomes of West syndrome [Текст] / Kemal Karatas, Huseyin Tan, Senay Guven Baysal // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АДРЕНОКОРТИКОТРОПНЫЙ ГОРМОН -- ADRENOCORTICOTROPIC HORMONE (терапевтическое применение)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование)
Анотація: West syndrome is characterized by a hipsarrhytmia pattern on electroencephalography, spasm type seizures, and psychomotor regression triad. In this study, we aimed to document demographic characteristics, clinical and laboratory findings, treatment responses, neurodevelopmental outcomes, and risk factors developed during long-term follow-up with the diagnosis of West syndrome. Materials and methods. The study included patients who were diagnosed with West syndrome between July 2011 and December 2012 in the Department of Pediatric Neurology of Atatürk University. The following data were collected from each patient’s history. Systemic and neurological examinations, cerebral imaging, and electroencephalography were reviewed. Biochemical tests were performed from laboratory tests. The development of each child was assessed using the Denver 2 developmental screening test, the Ankara Developmental Screening Inventory test. Results.The ratio of male/female of our patients was found 2,28/1 and the mean age of the referral was 8.62 ± 7.20 months (median: 8.0). 59 (85.51 %) of the patients were in the symptomatic group and 10 (14.49 %) were in the idiopathic group. The most common factors in the symptomatic group were anomalies of the congenital central nervous system (45.7 %) and hypoxic-ischemic encephalopathy (28.8 %). There was a significant difference between the idiopathic and symptomatic groups in terms of relapse rates, radiological findings, and prognosis rates (p: 0.035/p 0.001/p 0.001). Relapse was detected in 43,5 % of the patients. While 83 % of patients treated with adrenocorticotropic hormone, treatment was responded to, 17 % had resistant seizures. There was no statistically significant difference between the treatment responses with adrenocorticotropic hormone and other treatments (p
Синдром Веста характеризується картиною гіпсаритмії на електроенцефалографії, судомами спазмового типу і тріадою психомоторної регресії. Метою цього дослідження було визначення демографічних характеристик, клінічних та лабораторних показників, відповіді на лікування, впливу на формування нервової системи та факторів ризику, що розвинулися протягом тривалого спостереження пацієнтів із діагнозом синдрому Веста. Матеріали та методи. У дослідження були включені пацієнти, у яких був діагностований синдром Веста в період з липня 2011 року по грудень 2012 року на кафедрі дитячої неврології університету Ататюрка. З анамнезу кожного пацієнта були зібрані наступні дані. Були розглянуті показники загального та неврологічного досліджень, церебральної томографії та електроенцефалографії. Біохімічні аналізи проводилися за результатами лабораторних досліджень. Розвиток кожної дитини оцінювався за допомогою тесту для скринінгу на розвиток Denver 2, тесту для контролю та скринінгу розвитку Ankara. Результати. Співвідношення хлопчиків і дівчаток серед наших пацієнтів становило 2,28 : 1, а середній вік становив 8,62 ± 7,20 місяця (медіана: 8,0). 59 (85,51 %) пацієнтів були в симптоматичній групі й 10 (14,49 %) — у групі з ідіопатичним генезом захворювання. Найбільш частими факторами в симптоматичній групі були вроджені аномалії центральної нервової системи (45,7 %) і гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (28,8 %). Спостерігалася вірогідна різниця між ідіопатичною та симптоматичною групами за частотою рецидивів, рентгенологічними даними та прогнозом (р = 0,035/р 0,001/р 0,001). Рецидив спостерігався в 43,5 % хворих. Серед пацієнтів, які отримували адренокортикотропний гормон, 83 % особи відповіли на лікування, у 17 % реєстрували резистентні судоми. Статистично значущої різниці між відповідями на лікування адренокортикотропним гормоном та іншими методами лікування не було (р
Дод.точки доступу:
Tan, Huseyin
Baysal, Senay Guven

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Церебролізин після черепно-мозкової травми середнього і тяжкого ступеня: проспективний метааналіз серії досліджень CAPTAIN [Текст] / Johannes C. Vester [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 15-26. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Церебролізин

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия, патофизиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: У даному проспективному метааналізі узагальнені результати серії досліджень CAPTAIN з оцінки ефектів Церебролізину, що призначався на додаток до стандартної терапії, у випадку черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього і тяжкого ступеня. Матеріали та методи. Дослідження включало дві фази IIIb/IV проспективних рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних досліджень. Пацієнти, які були відібрані для участі в дослідженні й мали за шкалою коми Глазго (ШКГ) показник від 6 до 12, на додаток до стандартної терапії отримували досліджуваний препарат (50 мл Церебролізину або фізіологічного сольового розчину на добу протягом десяти днів, а потім два додаткових цикли лікування по 10 мл на добу протягом 10 днів). Метааналіз включав первинні критерії ефективності на 90, 30 й 10-ту добу після ЧМТ з апріорі упорядкованими гіпотезами на основі багатоваріантних, спрямованих тестів. Результати. Метааналіз включав 185 пацієнтів (середній показник за ШКГ = 10,3, середній вік = 45,3 і середній показник прогнозного ризику = 2,8). Первинна кінцева точка, багатовимірний ансамбль результатів оцінки за функціональними й нейропсихологічними шкалами, вказував на ефект «від малого до середнього» на користь Церебролізину, статистично вірогідний на 30-й і 90-й день (30-й день: MWcombined = 0,60; 95% ДІ від 0,52 до 0,66; p = 0,0156; SMD = 0,31; OR = 1,69; 90-й день: MWcombined = 0,60; 95% ДІ від 0,52 до 0,68, p = 0,0146; SMD = 0,34; OR = 1,77). Обидві групи продемонстрували порівнянні профілі безпеки й переносимості. Обговорення. Метааналіз досліджень CAPTAIN підтверджує безпеку й ефективність Церебролізину після середньої і тяжкої ЧМТ, відкриваючи новий горизонт щодо нейровідновлення. Слід розглянути питання про включення Церебролізину в існуючі рекомендації після ретельного перегляду міжнародних критеріїв
Дод.точки доступу:
Vester, Johannes C.
Buzoianu, Anca D.
Florian, Stefan I.
Homberg, Volker
Kim, Se-Hyuk
Lee, Tatia M. C.
Matula, Christian
Wai Sang, Poon
Sandesc, Dorel
von Steinbuchel, Nicole
Strilciuc, Stefan
Vos Pieter E.
von Wild Klaus
Muresanu, Dafin

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Копчак, О. О.
    Особливості когнітивних порушень при COVID-19 [Текст] / О. О. Копчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Холіну альфосцерат

   Медотилін

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: У статті детально висвітлені патогенетичні механізми розвитку когнітивних порушень у хворих на COVID-19, описані особливості когнітивної дисфункції залежно від періоду й тяжкості захворювання, вираженості гіпоксії, застосування штучної вентиляції легенів. Зазначено, що розуміння патогенетичних аспектів, що лежать в основі розвитку когнітивних порушень у пацієнтів, які перенесли COVID-19, є надзвичайно важливим для їх адекватної корекції. Наголошено на доцільності застосування чутливих інструментів когнітивного тестування для моніторингу результатів функціонального відновлення хворих на COVID-19; на необхідності проведення оцінки довгострокового впливу SARS-Cov-2 на когнітивні функції в пацієнтів з COVID-19. Розглянуто місце препаратів з мембраностабілізуючими, нейропротекторними й антиоксидантними властивостями й наведено патогенетичне обґрунтування доцільності їх застосування для лікування когнітивних порушень при COVID-19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дубенко, А. Є.
Менеджмент симптоматичної епілепсії після оперативного втручання у зв’язку з фармакорезистентністю [Текст] / А. Є. Дубенко, М. В. Набока // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ К НЕСКОЛЬКИМ ПРЕПАРАТАМ -- DRUG RESISTANCE, MULTIPLE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
Анотація: Питання менеджменту хворих, які були прооперовані з приводу фармакорезистентності, не є розробленим не тільки в Україні, а й у всьому світі. Але такі хворі існують, їх кількість зростає, і неврологам, які їх спостерігають, потрібно розуміння цього процесу. На сьогодні недостатньо доказової бази для обґрунтування раціональних рекомендацій щодо тактики післяхірургічного медикаментозного лікування. Незважаючи на те, що класифікація ILAE та класифікація, яку раніше запропонував J. Engel Jr, мають дуже багато рубрик, що свідчать про покращення стану хворих та можливе покращення якості їх життя, вдалим лікування, що досягло контролю нападів, можна вважати лише в тих пацієнтів, які відповідають кваліфікаційному пункту 1 згідно з класифікацією ILAE або ІА згідно з класифікацією Engel, і тільки в тих осіб, які відповідають цим критеріям протягом не менше одного року. Це розуміння є дуже важливим для подальшого вибору терапевтичної тактики. З огляду на те, що внаслідок хірургічного лікування має бути подолана фармакорезистентність, подальше медикаментозне лікування має проводитися так само, як і у хворих без фармакорезистентної епілепсії. Питання менеджменту хворих на епілепсію, які отримали хірургічне лікування у зв’язку з фармакорезистентністю, потребує подальшої розробки, особливо в умовах збільшення кількості таких хворих. Автори визначають, що всі питання та положення, що були викладені в роботі, мають дискусійний характер і можуть бути кореговані залежно від клінічної ситуації
Дод.точки доступу:
Набока, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Востротін, О. В.
Складнощі нейропсихологічної діагностики синдрому неглекту в рамках менеджменту пацієнтів з ішемічним інсультом [Текст] / О. В. Востротін, Т. А. Літовченко, А. О. Войтюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, патофизиология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: У статті розглядається актуальна проблема неврології, нейробіології і когнітивної психології — питання патогенетичних механізмів виникнення та розвитку одностороннього неглекту після інфаркту мозку. Проаналізовано наукову літературу щодо нейропсихологічних ознак синдрому гемінеглекту, його причин, особливостей, проявів і методів реабілітації. Показано роль законів нейроестетики у сприйнятті і відтворенні інформації про довкілля в мозку. Наведені нові дані про особливості впливу законів нейроестетики на процес формування одностороннього неглекту. Підкреслюється, що принципи нейроестетики при окиснювальному стресі після судинної катастрофи мозку створюють умови для розвитку патологічного кола, проявом якого є відсутність уваги та втрата здатності реагувати на подразники в одній половині поля зору. Визначено, що точна нейроанатомія одностороннього неглекту є складною і залишається предметом майбутніх досліджень для подальшої когнітивної реабілітації пацієнтів після інфаркту мозку
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Войтюк, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карабань, І. М.
Праміпексол пролонгованого вивільнення — нові можливості тривалої дофамінергічної стимуляції при хворобі Паркінсона [Текст] / І. М. Карабань // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Праміпексол

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (лекарственная терапия, патофизиология)
ДОФАМИНА АГОНИСТЫ -- DOPAMINE AGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Найважливішим підходом до дофамінергічної стимуляції при хворобі Паркінсона (ХП) є застосування агоністів дофамінових рецепторів (АДР). Порівняно з препаратами леводопи АДР характеризуються меншим ризиком розвитку лікарських дискінезій і моторних флуктуацій, відсутністю необхідності метаболізації в головному мозку й встановленим в експерименті нейропротективним потенціалом. Одним з найбільш ефективних препаратів цієї групи є праміпексол — синтетичне похідне бензотіазолу (тетрагідробензотіазол). Праміпексол є потужним агоністом D2-рецепторів з максимальною спорідненістю до підтипу D3-рецепторів. Стимуляція D2-рецепторів базальних гангліїв забезпечує ефект препарату щодо рухових проявів захворювання, у той час як стимуляція D3-рецепторів лімбічної системи зменшує немотор-ні прояви, у тому числі позитивно впливає на нейропсихологічний статус і зменшує ступінь вираженості депресивного синдрому у хворих із ХП. Ефективність праміпексолу доведена численними дослідженнями як на ранніх стадіях ХП — як монотерапії, так і на розгорнутих стадіях — у поєднанні з препаратами леводопи. Із розвитком захворювання схема його лікування ускладнюється за рахунок збільшення кількості прийнятих препаратів і кратності їх прийому. Це неминуче створює проблему недостатньої прихильності пацієнтів до лікування. У зв’язку з цим розроблена нова лікарська форма праміпексолу — праміпексол пролонгованої дії, що забезпечує його тривале вивільнення й допускає одноразовий прийом протягом дня. Це не тільки робить лікування хворого більш зручним, але й покращує прихильність пацієнтів до лікування, підвищує довгострокову ефективність терапії. Крім того, при повільному вивільненні праміпексолу протягом доби досягається більш стабільна його концентрація в крові, що може забезпечити кращу переносимість і ефективний контроль симптомів захворювання протягом усього дня (як у денний, так і в нічний час)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Palahuta, H. V.
Clinical, pathological, imaging, and genetic characteristics of patients with progressive muscular dystrophies [Текст] = Клініко-патологічні, візуалізаційні й генетичні характеристики пацієнтів iз прогресуючими м’язовими дистрофіями / H. V. Palahuta // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЫШЕЧНЫЕ ДИСТРОФИИ -- MUSCULAR DYSTROPHIES (генетика, диагностика, патофизиология)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Muscular dystrophies are a heterogeneous group of inherited disorders that share similar clinical features. Being a rare disease, muscular dystrophy represents a huge diagnostic problem for clinicians. Clinically, muscular dystrophies are characterized by progressive muscle weakness, muscle atrophy, and movement disorders. The combination of clinical signs and analysis of the possible type of inheritance allows one to suspect specific forms of muscular dystrophy. Clinicians increasingly need to rely on electrophysiological, imaging, and genetic data for more accurate differential diagnosis. The paper presents the results of the combined use of magnetic resonance imaging of the thigh muscles and electromyography in 17 patients with muscular dystrophy
М’язові дистрофії є гетерогенною групою спадкових розладів, що мають подібні клінічні ознаки. Будучи рідкісними захворюваннями, міодистрофії становлять велику діагностичну проблему для клініцистів. Клінічно вони характеризуються прогресуючою м’язовою слабкістю, атрофією м’язів і руховими порушеннями. Поєднання клінічних ознак і аналізу можливого типу успадкування дозволяє запідозрити конкретні форми м’язової дистрофії. Для більш точної диференціальної діагностики клініцистам необхідно більше спиратися на дані електрофізіологічних, візуалізаційних та генетичних досліджень. У роботі наведені результати поєднаного застосування магнітно-резонансної томографії м’язів стегна й електроміографії в 17 хворих iз м’язовою дистрофією
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Померанцева, Т. И.
Детской неврологической службе Луганской области — 50 лет [Текст] / Т. И. Померанцева // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 58-67

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (история, кадры)
Анотація: 50 славных лет плодотворного, добросовестного, кропотливого труда врачей, медицинских сестер, младшего медицинского персонала, состоящих на службе специализированной неврологической помощи детям, отделяют нас от августа 1970 года, когда в соответствии с Приказом № 440 Луганского областного отдела здравоохранения психоневрологическая помощь детям области была разделена на неврологическую и психиатрическую
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)