Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2021/17/8<.>
Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13
1.


   
    Козявкін Володимир Ілліч [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 8-10


MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (кадры)
Анотація: Козявкін Володимир Ілліч — відомий український лікар, науковець, фахівець у галузі неврології та медичної реабілітації. Автор принципово нової методики лікування пацієнтів з органічними ураженнями нервової системи та хворих на дитячий церебральний параліч — системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (метод професора Козявкіна), головний лікар МЦ «Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна», Герой України, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України
Дод.точки доступу:
Козявкін, Володимир Ілліч (1947-...)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Копчак, О. О.
    Сучасні аспекти диференціальної діагностики й лікування хронічного болю в нижній частині спини [Текст] / О. О. Копчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 11-20. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Лекокса

MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: У статті висвітлено актуальність проблеми хронічного болю в нижній частини спини, описано диференціальну діагностику механічного неспецифічного болю в нижній частині спини, подано особливості диференціальної діагностики синдрому ураження крижово-клубового суглоба як причини болю в нижній частині спини. На засадах доказової медицини висвітлено особливості діагностичного й лікувальних підходів до терапії пацієнтів з хронічним болем у нижній частині спини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Хронічна інсомнія і методи її корекції (за результатами клінічного дослідження) [Текст] / Т. С. Міщенко [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 21-30. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Левана

MeSH-головна:
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
ПОЛИСОМНОГРАФИЯ -- POLYSOMNOGRAPHY (использование)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: У статті розглядаються питання класифікації, факторів ризику, патофізіології, патогенезу й методів лікування інсомнії — найбільш поширеного виду порушень нічного сну. Автори наводять результати дослідження, метою якого став аналіз ефективності й безпеки препарату Левана® IC порівняно з препаратом Імован® у лікуванні інсомнії. Було залучено 60 хворих із клінічними симптомами первинної хронічної інсомнії. Лікування тривало 14 днів. Для оцінки ефективності лікування були використані такі методи дослідження: психодіагностичний (з використанням анкет і опитувальників), полісомнографія, статистичний. Проведене дослідження показало, що за більшістю якісних і кількісних показників оцінки сну препарат Левана® IC продемонстрував швидку й виражену клінічну ефективність, що було підтверджено результатами полісомнографії
Дод.точки доступу:
Міщенко, Т. С.
Забродіна, Л. П.
Міщенко, В. М.
Бовт, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Мальцев, Д. В.
    Результати ретроспективного аналізу застосування нормального внутрішньовенного імуноглобуліну людини у високій дозі для лікування імунозалежної енцефалопатії з клінічною картиною розладів аутистичного спектра в дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу [Текст] / Д. В. Мальцев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 31-43. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия, патофизиология)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (патофизиология)
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (использование)
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL (действие лекарственных препаратов)
ДЕТИ -- CHILD
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Раніше неодноразово повідомлялося про ефективність внутрішньовенної імуноглобулінотерапії в деяких дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) без уточнення критеріїв відбору потенційних респондентів на імунотерапію. Мета: оцінити ефективність і безпечність 6-місячного курсу високодозової імуноглобулінотерапії при імунозалежній енцефалопатії з клінічною картиною РАС у дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу (ГДФЦ). Матеріали та методи. Досліджувану групу (ДГ) ретроспективного аналізу становили 225 дітей віком від 2 до 9 років із РАС, асоційованим із ГДФЦ, які отримували імуноглобулін внутрішньовенно в дозі 2 г/кг/міс протягом 6 місяців. До контрольної групи (КГ) увійшли діти з РАС, асоційованим із ГДФЦ, з аналогічним розподілом за віком і статтю, які отримували лише немедикаментозну реабілітаційну підтримку. Методом полімеразної ланцюгової реакції з рестрикцією виявляли такі патогенні поліморфізми, як MTHFR 677 CT, MTHFR 1298 AC, MTRR AG і MTR AG у різних комбінаціях. Динаміку психіатричних симптомів оцінювали за шкалою Aberrant Behavior Checklist (ABC). Результати. Вірогідне покращення за шкалою ABC було досягнуто в 199 із 225 дітей ДГ (88 % випадків; p 0,05; Z Z0,05). Паралельно відзначали позитивну динаміку інших клінічних проявів фенотипу ГДФЦ: PANS/PITANDS/PANDAS (у 27 із 32 % випадків; p 0,05; Z Z0,05), епілепсії (у 33 із 43 % випадків; p 0,05; Z Z0,05) та шлунково-кишкового синдрому (у 69 із 82 % випадків; p 0,05; Z Z0,05). Позитивної динаміки з боку симптомів ураження пірамідного та мозочкового трактів зареєстровано не було (p 0,05; Z Z0,05). Досягнуто зниження загального герпесвірусного навантаження та збільшення абсолютної кількості природних кілерів (NK) у периферичній крові (p 0,05; Z Z0,05). Майже повне зникнення МР-симптомів лейкоенцефалопатії спостерігалося в 69 із 88 % випадків у ДГ (p 0,05; Z Z0,05). Висновки. Внутрішньовенний імуноглобулін у високій дозі справляє комплексний полімодальний позитивний вплив на прояви ГДФЦ, включаючи РАС, екстрапірамідні порушення, обсесивно-компульсивний синдром, епілептиформну активність кори головного мозку, імунозапальне ураження кишечника, дефіцит NK-клітин і лейкоенцефалопатію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Чистик, Т.
    Сучасна корекція нейрокогнітивних порушень у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями [Текст] / Т. Чистик // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 44-50. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (терапевтическое применение)
Анотація: Огляд присвячений застосуванню цитиколіну — одного з найбільш добре вивчених і відомих у світі нейропротекторів. Висвітлено основні фармакологічні властивості цитиколіну та механізми його терапевтичної дії, наведено результати численних експериментальних та клінічних досліджень впливу цитиколіну на хронічну ішемію, гіпоксію мозку та когнітивні функції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Чистик, Т.
    Ефективність ламотриджину в терапії складних посттравматичних розладів під час пандемії COVID-19. Безпечне титрування дози [Текст] / Т. Чистик // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Ламотриджин

MeSH-головна:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (лекарственная терапия, патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Пандемія SARS-CoV-2 — природна катастрофа, що викликає стрес та емоційне напруження в усьому світі. У пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом, які страждають від ожиріння і мають схильність до самоушкодження, таке напруження не минає безслідно, призводячи до загострення симптомів. Це диктує необхідність використання нових терапевтичних підходів, які здатні врівноважити нейроендокринну систему, порушену стресом. У даному огляді поданий клінічний випадок (Pham T.L. et al., 2021), у якому для лікування дівчинки-підлітка з посттравматичним стресовим розладом, ожирінням і схильністю до самоушкодження застосовувався ламотриджин, що дозволив ефективно впоратися з хронічним стресом і пов’язаною з ним тривогою. В іншому дослідженні (Fujii К. et al., 2020) було показано, що повільне титрування ламотриджину порівняно зі стандартним титруванням знижує ризик розвитку шкірного висипу, що дозволяє рекомендувати його для більш широкого застосування в клінічній практиці
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Дельва, І. І.
    Синдром Персонейджа—Тернера: принципи діагностики й лікування [Текст] / І. І. Дельва // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Декскетопрофен

   Сертофен


MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ НЕВРИТ -- BRACHIAL PLEXUS NEURITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Синдром Персонейджа — Тернера (СПТ) — гостра нетравматична мультифокальна патологія плечового сплетення і його гілок неуточненої етіології. Як етіологічні розглядаються інфекційні, імунні, механічні й спадкові фактори. СПТ характеризується монофазним перебігом з гострим початком, варіабельним за часом періодом плато, повільним відновленням, різноманітними резидуальними явищами у вигляді хронічного болю й парезів. Захворювання маніфестує виникненням раптового гострого болю в плечовому поясі й руці. Протягом першого тижня захворювання на стороні болю приєднуються рухові розлади, які в 70 % випадків виникають у м’язах, що іннервуються верхнім стовбуром плечового сплетення. При підозрі на СПТ мають бути виключені: травми, компресії й пухлини плечового сплетення, шийні компресійні радикулопатії, синдром грудного отвору, хвороби мотонейрона, поперечний мієліт, патологія плечового суглоба, спондильоз, міофасціальний больовий синдром, костохондрит, гострий інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, комплексний регіонарний больовий синдром. Голкова електроміографія є визначальною в підтвердженні діагнозу СПТ, однак вона набуває інформативності лише через 2–3 тижні від початку захворювання. Магнітно-резонансна томографія плечового пояса у відновному періоді захворювання виявляє ознаки денервації м’язів плечового пояса, а в резидуальному періоді — ознаки атрофії м’язів і їх ліпідної інфільтрації. До цього часу не існує жодного методу лікування СПТ, що довів би свою ефективність у рандомізованих клінічних дослідженнях. Пероральний прийом преднізолону в гострому періоді захворювання асоціюється зі зменшенням больового синдрому і збільшенням імовірності повного функціонального відновлення. Менеджмент пацієнтів із СПТ передбачає адекватне нівелювання больового синдрому. Серед великої когорти нестероїдних протизапальних препаратів, що застосовуються для лікування гострого болю, все більше уваги приділяється декскетопрофену. Переваги декскетопрофену зумовлені його високою біодоступністю, швидким початком дії, різнорівневою (периферичною і центральною) активністю. На сьогодні в Україні декскетопрофен випускається у трьох формах (розчин для ін’єкцій, таблетки і гель) виключно як препарат Сертофен. Саме наявність різних форм Сертофену (декскетопрофену) дозволяє використовувати препарат як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, а також дає можливість проводити ступінчасту протибольову й протизапальну терапію з наступним переходом на топікальну форму. При зменшенні больового синдрому активно застосовується фізична реабілітація, ортопедичні операції з метою фіксації лопатки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Жарікова, Ю.
    Нейрокогнітивні порушення після COVID-19 [Текст] / Ю. Жарікова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 67-71


Рубрики: Церебролізин

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Клінічна актуальність постковідного синдрому зумовлена високим ризиком дебюту мультисиндромального клінічного стану, що виникає на основі наявних хронічних захворювань. У патофізіологічній основі постковідного синдрому лежать імуноопосередковані реакції, що призводить до ураження судинного епітелію і клітинних мембран і виникнення широкого спектра патологічних станів — від цереброваскулярних порушень до автоімунних захворювань нервової системи, які супроводжуються нейрокогнітивними порушеннями. Попри те, що можна стверджувати, що існують значущі кореляції між факторами ризику ускладненого перебігу COVID-19 і ураженнями нервової системи, явище нейрокогнітивних розладів після коронавірусної інфекції залишається недослідженим. Брак досліджень щодо клінічних проявів нейрокогнітивних порушень, імовірно, пов’язаний зі спрямуванням основних ресурсів на розробку вакцини проти COVID-19. Які неврологічні розлади виникають після коронавірусної інфекції? На що скаржаться пацієнти з постковідним синдромом на прийомі в сімейного лікаря? Як сімейному лікарю правильно оцінити тяжкість нейрокогнітивних порушень? Що пропонує доказова медицина для лікування когнітивних порушень? Відповіді на ці та інші запитання надали нам під час інтерв’ю провідні фахівці у сфері неврології — Тамара Міщенко, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Віктор Холін, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, керівник з розробок і досліджень ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», і Світлана Кузнецова, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАМН України, завідувач відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Features of autonomic disorders in patients with COVID-19 [Текст] / V. A. Vodopianov [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: The spread of coronavirus disease 2019 (COVID-19) caused a pandemic; there are no effective treatments and vaccines for now. COVID-19 also greatly affects many organs and systems of the body, including the heart, intestines, kidneys and brain, despite the fact that pneumonia and pulmonary dysfunction usually predominate in the clinical picture. The study of statistics, structure of morbidity and mechanisms of organ and system disorders in patients with COVID-19 revealed the main pattern: no matter what organ or system is damaged, the disrupted autonomic nervous system affects the outcomes of coronavirus infection. As a result, various biomarkers and conceptual theories have been identified the analysis and generalization of which intensified the need to determine a strategy for the prevention and treatment of autonomic disorders
Поширення коронавірусної інфекції 2019 (COVID-19) спричинило пандемію, ефективних методів лікування й вакцин поки що немає. COVID-19 значною мірою впливає на багато органів і систем організму, включаючи серце, кишечник, нирки та мозок, незважаючи на те, що зазвичай у клінічній картині переважають пневмонія і легенева дисфункція. При вивченні статистики, структури захворюваності та механізмів порушення органів та систем у хворих на COVID-19 виявлено головну закономірність: який би орган або система не були пошкоджені, вегетативна нервова система обов’язково буде порушуватися, а це впливатиме на результат перебігу коронавірусної інфекції. У зв’язку з цим були виявлені різні біомаркери та концептуальні теорії, при аналізі та узагальненні яких назріла необхідність визначити стратегію профілактики та лікування вегетативних порушень
Дод.точки доступу:
Vodopianov, V. A.
Strelchenko, O. S.
Malyshev, V. V.
Krivonos, M. Yu.
Kosse, M. Yu.
Demydenko, D. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Стаднік, С. М.
    Психоемоційні розлади у пацієнтів з коронавірусною інфекцією: питання лікування [Текст] / С. М. Стаднік // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 78-88. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия, этиология)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
СЕРТРАЛИН -- SERTRALINE (терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: У роботі подані результати вивчення динаміки тривожно-депресивної симптоматики, когнітивної дисфункції та якості життя 107 пацієнтів з коронавірусною інфекцією (COVID-19) на фоні терапії антидепресантами. Пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-ша група (n = 38) — пацієнти отримували стандартну терапію в комбінації з флуоксетином; 2-га група (n = 42) — пацієнти отримували стандартну терапію в комбінації з сертраліном; 3-тя група (контрольна, n = 27) — пацієнти отримували стандартну терапію без додаткового призначення антидепресантів. Встановлено, що при клінічно однорідних початкових даних застосування у пацієнтів з COVID-19 флуоксетину і сертраліну призвело до позитивних змін тривожно-депресивної і когнітивної симптоматики. Зниження рівня депресивної симптоматики корелювало з поліпшенням якості життя пацієнтів. Сертралін має кращу клінічну ефективність у лікуванні пацієнтів з тривожно-депресивними розладами на фоні COVID-19, а також задовільну безпеку і переносимість порівняно з флуоксетином. Отже, сертралін може бути рекомендований для терапії коморбідних тривожно-депресивних розладів при COVID-19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Рецензія на монографію О.Л. Сіделковського «Неврологія: Атлас-довідник» [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 89-90

Анотація: За останнє десятиліття поява сучасних неврологічних видань для практикуючих неврологів та викладачів вищих навчальних закладів є нечастою подією. Потреба у таких монографіях та атласах надзвичайно велика у зв’язку з необхідністю своєчасного оновлення та закріплення практикуючими лікарями знань та навичок у такій складній та багатогранній сфері медицини, як неврологія. Подібні видання також потрібні і для викладацького складу кафедр неврології
Одразу ж привертає увагу читача зовнішнє оформлення книги, що асоціюється з фундаментальним виданням. Як позитивний факт, який потенціює успіх монографії, слід вітати участь у її науковому редагуванні основоположника сучасної неврології, корифея нашої спеціальності, академіка РАМН О.О. Скоромця
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Прощай, мой милый друг, прощай... [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 91-92


MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Макареня, Володимир Вікторович (1933–2021)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Виола Фрайман и ее вклад в развитие мировой остеопатии [Текст] / Т. И. Кравченко [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 93-96


MeSH-головна:
ВРАЧИ-ОСТЕОПАТЫ -- OSTEOPATHIC PHYSICIANS
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
Анотація: Статья посвящена известному профессору Виоле Фрайман, которая основала мировую школу остеопатии с разработкой теоретических и практических основ данного раздела медицины. Виола Фрайман родилась 18 июля 1921 года в Англии. Окончила Лондонский университет в 1944 году. В 1945 году окончила школу гомеопатии при Лондонском королевском гомеопатическом госпитале (Royal London Homeopathic Hospital). После Второй мировой войны эмигрировала в США, где в 1948 году окончила остеопатический колледж врачей и хирургов в Лос-Анджелесе, где читал лекции Уильям Гарнер Сатерленд, основатель краниального направления в остеопатии. С ним она нашла собственный путь в остеопатии и разработала свой индивидуальный подход к лечению детей
Дод.точки доступу:
Кравченко, Т. И.
Скоромец, А. А.
Скоромец, А. П.
Скоромец, В. М.
Скоромец, Т. А.
Харитонова, Н. М.
Фрайман, Віола (18.07.1921-23.01.2016)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)