Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ64/2022/18/6<.>
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6
1.


    Prokopiv, M. M.
    Features of lacunar pontine stroke: results of a prospective hospital-based cohort study [Текст] = Особливості лакунарного інсульту варолієвого моста: результати госпітального проспективного когортного дослідження / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 7-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ ЛАКУНАРНЫЙ -- STROKE, LACUNAR (диагностика)
ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VERTEBROBASILAR INSUFFICIENCY (диагностика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование)
Анотація: Little to no new data are published on the prospective hospital-based cohort studies that report and analyze clinical and imaging features of lacunar pontine infarction. This study aims to determine clinical and imaging features of lacunar pontine infarction at an early stage in a prospective hospital-based cohort study. Materials and methods. We prospectively recruited 120 patients with acute MRI-positive posterior circulation stroke who were admitted to the Neurological Center of the University Hospital. Patients with pontine stroke were enrolled in the study within 6 hours from the onset of stroke symptoms. Comprehensive neurological, clinical, laboratory, ultrasound, and imaging examinations were performed for all participants. Results. Out of 120 adult patients aged 28 to 89 years, 15 (12.5 %) were diagnosed with lacunar pontine infarction and formed a study group. We provided a comprehensive clinical, neurological, laboratory, and instrumental analysis of lacunar pontine infarction. Conclusions. Specific clinical and imaging features of lacunar pontine infarction were determined, analyzed, and described
Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста.Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Романенко, В. І.
    Клінічне і нейрофізіологічне спостереження ефективності Мієлофану при діабетичній невропатії [Текст] / В. І. Романенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 12-23. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Мієлофан

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
УРИДИН -- URIDINE (терапевтическое применение)
ЦИТИДИН -- CYTIDINE (терапевтическое применение)
ВИТАМИН B12 -- VITAMIN B 12 (терапевтическое применение)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Діабетична невропатія — поширене неврологічне захворювання, яке є ускладненням цукрового діабету, часто більш інвалідизуючим, ніж основне захворювання. У патофізіології невропатії важливу роль відіграє пошкодження мієлінової оболонки з клінічними проявами у вигляді сенсорної, мотор-ної чи вегетативної дисфункції. Нуклеотиди, такі як уридин і цитидин, а також вітаміни B9 (фолієва кислота) та B12 (ціанокобаламін) показали свою ефективність у відновленні пошкодженої мієлінової оболонки периферичних нервів. Засіб Мієлофан містить у своєму складі зазначені вище речовини, що дозволяє об’єднати їх терапевтичні властивості. Мета дослідження. Оцінити аналгетичну активність, клінічну динаміку, а також динаміку нейрофізіологічних показників за даними електронейроміографії на фоні застосування Мієлофану при діабетичній невропатії. Матеріали та методи. До групи спостереження увійшло 20 пацієнтів з компенсованим цукровим діабетом II типу та діабетичною невропатією. Пацієнти приймали Мієлофан по 1 капсулі 1 раз на день протягом 8 тижнів. Усі пацієнти були обстежені неврологічно, застосовувався опитувальник painDETECT, опитувальник з центральної сенситизації, шкала катастрофізації болю, госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), опитувальник щодо здоров’я EuroQol-5D, проводилось електронейроміографічне дослідження з визначенням швидкості поширення збудження по сенсорних і моторних волокнах нижніх кінцівок. Результати. На фоні лікування інтенсивність болю знизилась з 6,60 до 4,70 бала за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Кількість пацієнтів з алодинією і гіпестезією на фоні лікування зменшилась приблизно в 3 та 2 рази, а середня площа алодинії і гіпестезії — майже в 2 і 3 рази відповідно. Вираженість невропатичного компонента болю, за даними опитувальника painDETECT, на фоні лікування зменшилась приблизно на 20 %. Схоже зниження відбувалось за шкалою катастрофізації болю. Тривожні й депресивні прояви, за даними госпітальної шкали тривоги і депресії, на фоні лікування вірогідно знизились майже на 30 та 20 % відповідно. Бал за опитувальником з центральної сенситизації вірогідно знизився приблизно на 20 %, а загальний стан здоров’я, за даними опитувальника EuroQol-5D, вірогідно покращився майже на 40 %, задоволеність лікуванням зросла майже на 50 %. За даними електронейроміографії, амплітуда n. рeroneus superficialis зросла більше ніж у 2 рази. Швидкість поширення збудження по n. рeroneus superficialis зліва вже на 14-й день вірогідно збільшилась більше ніж удвічі. Амплітуда n. suralis зліва вірогідно збільшилась приблизно вдвічі вже на 14-й день. Швидкість поширення збудження по n. suralis справа вірогідно збільшилась майже на 50 %, зліва — на 40 %. Висновки. На фоні прийому Мієлофану протягом 8 тижнів відмічалось зниження інтенсивності болю за ВАШ, зменшення алодинії, гіпестезії та невропатичних проявів за опитувальником painDETECT, зменшення центральної сенситизації, катастрофізації болю, тривоги та депресії, покращення стану здоров’я та задоволеності лікуванням, зростання певних електронейрофізіологічних показників, зокрема покращення провідності по сенсорних волокнах нервів нижніх кінцівок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Кузнецова, С. М.
    Нейропептиди (Мемопрув) у системі геріатричної фармакології [Текст] / С. М. Кузнецова, В. В. Кузнєцов // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 24-29. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Мемопрув

MeSH-головна:
ПАМЯТЬ ДОЛГОВРЕМЕННАЯ -- MEMORY, LONG-TERM (действие лекарственных препаратов)
ПАМЯТЬ КРАТКОВРЕМЕННАЯ -- MEMORY, SHORT-TERM (действие лекарственных препаратов)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия)
НЕЙРОПЕПТИДЫ -- NEUROPEPTIDES (терапевтическое применение)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: У статті наведено власні дані про вплив курсового прийому Мемопруву (по 1 таблетці протягом 30 днів) у 20 наукових співробітників літнього віку (середній вік — 68,2 ± 3,2 року) на мнестичні процеси (короткочасна, довготривала пам’ять), емоційний фон (рівень тривоги), структурну характеристику реорганізації біоелектричної активності головного мозку, зміни церебральної гемодинаміки. Виділено три варіанти електроенцефалографічної реакції на Мемопрув. Загальним для цих варіантів є збільшення сумарної потужності електрогенезу мозку (на 15–25 %), підвищення частоти альфа-ритму — основного, базисного ритму електроенцефалограми (ЕЕГ). Тип впливу Мемопруву на потужність повільних ритмів (дельта, тета) має особливості залежно від варіанта ЕЕГ. У пацієнтів літнього віку Мемопрув викликав збільшення лінійної систолічної швидкості кровотоку у двох середніх мозкових артеріях, хребетних артеріях та основній артерії. Результати комплексного аналізу впливу курсового прийому Мемопруву свідчать про його позитивний вплив на функціональний стан головного мозку (емоційно-мнестичні показники, біоелектричну активність головного мозку, стан церебральної гемодинаміки) у людей літнього віку і дають підстави рекомендувати Мемопрув для застосування в системі геріатричної фармакологічної корекції емоційно-мнестичної діяльності
Дод.точки доступу:
Кузнєцов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Stadnik, S. M.
    Effect of pharmacological cardioversion (amiodarone) on the neurological symptoms and cognitive functions of patients with paroxysmal atrial fibrillation [Текст] = Вплив фармакологічної кардіоверсії аміодароном на неврологічні симптоми та когнітивні функції пацієнтів із пароксизмом фібриляції передсердь / S. M. Stadnik // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 30-37. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия)
АМИОДАРОН -- AMIODARONE
Анотація: The purpose of our work was to evaluate the effect of successful pharmacological cardioversion (amiodarone) on the neurological symptoms and cognitive functions in patients with paroxysmal atrial fibrillation. Materials and methods. One hundred and sixteen patients with cognitive disorders on the background of paroxysmal atrial fibrillation were divided into 2 groups depending on the prescribed therapy: group 1 (rhythm control) — 87 people who underwent pharmacological cardioversion with amiodarone to restore sinus rhythm; group 2 (heart rate control) — 29 patients who did not restore sinus rhythm due to contraindications. Results. In patients who achieved restoration of sinus rhythm, a more pronounced regression of neurological symptoms was observed compared to those in the rhythm control group. Against the background of restored sinus rhythm, a significant improvement in all cognitive functions was noted: memory, attention, speaking rate, visual spatial and simultaneous gnosis, speech activity, as well as emotional status. An improvement in the parameters of central and cerebral hemodynamics was determined primarily by the actual restoration of rhythm and a decrease in heart rate. Positive clinical dynamics in the process of restoration of sinus rhythm was combined with a statistically significant decrease in proinflammatory cytokines, which indicated a decrease in the activity of immune inflammation. Conclusions. Restoration of sinus rhythm improves neurological symptoms, helps reduce the severity of cognitive and affective disorders in patients with paroxysmal atrial fibrillation by reducing hypersympathicotonia, improving systolic and diastolic characteristics of the left ventricle, left ventricular contractility, central hemodynamics, functional state of cerebral blood flow, reducing the activity of immune inflammation
Метою нашої роботи було оцінити вплив успішної фармакологічної кардіоверсії аміодароном на неврологічну симптоматику та когнітивні функції в пацієнтів із пароксизмом фібриляції передсердь. Матеріали та методи. Сто шістнадцять хворих із когнітивними розладами на фоні пароксизму фібриляції передсердь були розподілені на 2 групи залежно від призначеної терапії: група 1 (контроль ритму) — 87 осіб, яким для відновлення синусового ритму проводили фармакологічну кардіоверсію аміодароном; група 2 (контроль частоти серцевих скорочень) — 29 пацієнтів, яким відновлення синусового ритму не виконували через наявність протипоказань. Результати. У хворих із відновленим синусовим ритмом спостерігалося більш виражене регресування неврологічної симптоматики порівняно з групою контролю ритму. На фоні відновлення синусового ритму відзначено значне покращення всіх когнітивних функцій: пам’яті, уваги, швидкості мовлення, зорово-просторового та симультаного гнозису, мовленнєвої активності, а також емоційного статусу. Поліпшення показників центральної та церебральної гемодинаміки визначалося насамперед за відновленням ритму та зниженням частоти серцевих скорочень. Позитивна клінічна динаміка в процесі відновлення синусового ритму поєднувалася зі статистично достовірним зниженням умісту прозапальних цитокінів, що свідчило про зменшення активності імунного запалення. Висновки. Відновлення синусового ритму покращує неврологічну симптоматику, сприяє зниженню вираженості когнітивних та афективних розладів у хворих із пароксизмом фібриляції передсердь за рахунок зменшення гіперсимпатикотонії, покращення систоло-діастолічних характеристик лівого шлуночка, скоротливої функції міокарда лівого шлуночка, центральної гемодинаміки, функціонального стану мозкового кровотоку, зниження активності імунного запалення
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Зозуля, І. С.
    Щодо значення гіпергомоцистеїнемії в розвитку цереброваскулярної і кардіоваскулярної патології [Текст] / І. С. Зозуля, А. О. Волосовець, Г. В. Безсмертна // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 38-41. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (эпидемиология)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: У роботі подані результати вивчення частоти гіпергомоцистеїнемії в здорових людей і хворих з ішемічним інсультом і транзиторними ішемічними атаками, висвітлено взаємодію гіпергомоцистеїнемії з іншими факторами ризику. Визначено їх роль у прогресуванні цереброваскулярних захворювань і вплив на їх тяжкість. З’ясовано вплив вікових і статевих чинників на поширеність метаболічних факторів, зокрема гіпергомоцистеїнемії
Дод.точки доступу:
Волосовець, А. О.
Безсмертна, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Сіделковський, О.
    Якість життя як мотиваційний показник ефективності реабілітаційного процесу. Оригінальний опитувальник якості життя пацієнта відділення нейрореабілітації [Текст] / О. Сіделковський, О. Рибалка, М. Савчук // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 42-43. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (реабилитация)
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У реабілітології, особливо в неврологічній практиці, якості життя хворого завжди надається велике значення. Якість життя — один із головних показників, що характеризує духовний, емоційний, економічний стан людини, у центрі якого завжди знаходиться здоров’я індивідуума. Якщо один з її маркерів не відповідає очікуванням, людина може не тільки втратити емоційну забарвленість і зовнішню привабливість якості життя, але й мати значно серйозніші наслідки — втрату сенсу життя. На наш погляд, аналіз якості життя пацієнта й визначення ставлення хворого до порушених функцій організму й запропонованого курсу лікування (комплаєнс) є альфою та омегою всієї реабілітаційної допомоги. Наведений варіант оригінального орієнтовного опитувальника якості життя пацієнта дає можливість фахівцю (особливо в неврологічній практиці) скласти базове уявлення про його основні постулати. Якщо на один з пунктів опитувальника відповідь «так», у висновку зазначається: якість життя порушена. Коли в процесі проведення опитування виявляється критичне ставлення хворого до запропонованого лікування, цілі й задачі реабілітації можуть бути докорінно переглянуті
Дод.точки доступу:
Рибалка, О.
Савчук, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)