Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2017/13/8<.>
Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-24 
1.


   
    Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з алергодерматозами [Текст] / Т. В. Сорокман [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 13-17. - Бібліогр.: с. 16


MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (кровь)
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (кровь)
ДЕРМАТИТ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, CONTACT (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN (иммунология, кровь)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (кровь)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Серед алергічних захворювань переважає шкірна патологія. Від атопічного дерматиту страждає до 10 % дитячого населення. Відомий вплив тиреоїдних гормонів на розвиток атопії. Мета дослідження: вивчити особливості функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з алергодерматозами. Матеріали та методи. Обстежені 72 дитини віком від 7 до 18 років, які розподілені на 4 групи: I — діти, хворі на атопічний дерматит (n = 29), II — на алергійний контактний дерматит (n = 17), III — на простий контактний дерматит (n = 16), IV — практично здорові діти (n = 10). Визначали рівень тироксину, тиреотропного гормона, антитіл до тиреоглобуліну (ТГ). Одержані результати оброблені методом статистичного варіаційного і кореляційного аналізу з використанням програми «Біостат». Результати. Еритема виявлена у 95,2 %, набряк — у 43,5 %, ексудація — у 37,1 %, екскоріація — у 43,5 %, ліхеніфікація — у 56,4 % дітей із загальної групи хворих, що знаходилися під спостереженням. Визначені порушення функції гіпофізарно-тиреоїдної системи на рівні як центральної, так і периферичної ланки. Частота виявлення антитіл до ТГ у дітей I групи була найвищою і перевищувала середні популяційні значення у 3,7 раза (36,7 %; χ2 = 17,5; р 0,05). Рівень ТГ у всіх обстежених хворих був вірогідно вищим від рівня групи порівняння. У I групі дітей рівень ТГ був у 15 разів вищим від рівня ТГ у дітей групи порівняння, у II — у 12 разів, у III — в 11 разів. Частота виявлення антитіл до ТГ у групі хворих зі стажем хвороби понад 10 років перевищувала середні популяційні значення у 3,2 раза (34,0 %; χ2
Дод.точки доступу:
Сорокман, Т.В.
Лозюк, І.Я.
Макарова, О. В.
Остапчук, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Зуєв, К. О.
    Особливості баріатричного впливу Стифімолу в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією [Текст] / К. О. Зуєв // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 19-26. - Бібліогр.: с. 25


Рубрики: Стифимол

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, рентгенография, терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВЕС-ПОНИЖАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-OBESITY AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГАРЦИНИЯ КАМБОДЖИЙСКАЯ -- GARCINIA CAMBOGIA
АБСОРБЦИОМЕТРИЯ ФОТОННАЯ -- ABSORPTIOMETRY, PHOTON (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: оцінити вплив лікування фіксованою комбінацією екстракту гарцинії камбоджійської, хрому піколінату, L-тирозину, L-карнітину та водоростей бурих сухого екстракту на антропометричні показники, а також кількість жирової тканини (ЖТ) і характер її розподілу за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У дослідження були включені 53 пацієнти (з них 25 чоловіків) віком 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, артеріальною гіпертензією та ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥ 30 кг/м2). Результати. Через 12 тижнів лікування такою фіксованою комбінацією в дозі по 1 капсулі 3 рази на день відмічене статистично значуще зниження маси тіла на 4,5 ± 0,6 % (P1 = 0,0001) та ІМТ — на 4,60 ± 0,59 % (P1 = 0,0001), а також зменшення загальної кількості ЖТ на 4,16 ± 1,33 % (P1 = 0,003). Зниження маси тіла відбулося за рахунок абдомінальної ЖТ, про що свідчить статистично значуще зменшення кількості ЖТ в абдомінальному компартменті на 6,02 ± 10,15 % (P1 = 0,0003), а також зниження окружності талії як у чоловіків, так і в жінок на 6,73 ± 1,24 % (P1 = 0,0001) і 4,06 ± 0,77 % (P1 = 0,0009) відповідно. Висновки. Терапія означеною фіксованою комбінацією привела до зниження маси тіла в основному за рахунок абдомінальної ЖТ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Большова, О. В.
    Застосування аналогів інсуліну ультракороткої дії у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу [Текст] / О. В. Большова, Н. А. Спринчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 27-33. - Бібліогр.: с. 31-32


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (лекарственная терапия, эпидемиология)
ИНСУЛИН КОРОТКОГО ДЕЙСТВИЯ -- INSULIN, SHORT-ACTING (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета дослідження. Ретроспективний порівняльний аналіз використання аналогів інсуліну пролонгованої та ультракороткої дії і людських генно-інженерних інсулінів середньої і короткої дії у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу. Матеріали та методи. У межах базисно-болюсної схеми інсулінотерапії вивчали вплив аналогів інсуліну ультракороткої дії порівняно з людським інсуліном короткої дії на клінічні і метаболічні параметри перебігу ЦД 1-го типу у 100 дітей і підлітків. Результати. Засвідчено вірогідний позитивний вплив інсуліну ультракороткої дії на перебіг ЦД, а саме: поліпшення показників постпрандіальної глікемії, значне зменшення кількості денних і нічних гіпоглікемій та діапазону коливань цукру крові протягом доби, зниження рівня глікованого гемоглобіну. Висновки. Аналог інсуліну ультракороткої дії є препаратом вибору для ефективного застосування в інсулінових помпах
Дод.точки доступу:
Спринчук, Н.А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Панькив, В. И.
    Динамика размеров щитовидной железы у больных диффузным и узловым зобом, аутоиммунным тиреоидитом на фоне монотерапии препаратом Альба® в различных регионах Украины [Текст] / В. И. Панькив, В. Г. Гурьянов, Л. Р. Петровская // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 35-44. - Библиогр.: с. 41-42


Рубрики: Альба

MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, ультрасонография)
ЗОБ -- GOITER (кровь, лекарственная терапия, ультрасонография)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛАПЧАТКА -- POTENTILLA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Целью работы была оценка динамики размеров зоба у больных аутоиммунным тиреоидитом (АИТ), диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ) и узловым зобом (УЗ) при проведении монотерапии препаратом Альба® в различных регионах Украины. Материалы и методы. Исследование проводилось врачами-эндокринологами в 56 медицинских учреждениях Украины. В исследование приглашались больные, состоящие на диспансерном учете по поводу АИТ, ДНЗ или УЗ. Больным предлагалось проведение монотерапии препаратом Альба® на протяжении шести месяцев в режиме дозирования по одной капсуле 2 раза в день. До начала лечения, через 3 и 6 месяцев лечения оценивался объем щитовидной железы (ЩЖ) (в см3). Результаты. Вероятность уменьшения размеров ЩЖ (на 15 % и более за 6 месяцев) для пациентов с АИТ на фоне лечения Альбой® связана с исходным размером ЩЖ. Вероятность достижения эффекта возрастает (p = 0,001; ОШ = 1,07; 95% ДИ 1,03–1,11) на каждый кубический сантиметр увеличения исходного размера. Вероятность уменьшения размеров ЩЖ (на 15 % и более за 6 месяцев) для пациентов с диагнозом ДНЗ после применения Альбы® связана с исходным размером ЩЖ. Вероятность достижения эффекта возрастает (p 0,001; ОШ
Дод.точки доступу:
Гурьянов, В.Г.
Петровская, Л. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Ткачук, Н. П.
    Деякі аспекти профілактики післяопераційного рецидиву у хворих на вузлові форми зоба [Текст] / Н. П. Ткачук, О. В. Білоокий, Я. В. Гирла // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 45-49. - Бібліогр.: с. 48


MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, радиоизотопные изображения, ультрасонография, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Анотація: Щорічне зростання поширеності вузлових форм зоба призводить до збільшення кількості оперативних втручань, а отже, і до зростання кількості післяопераційних ускладнень. За даними різних авторів, від 3 до 80 % хворих на вузлові форми зоба оперуються повторно з приводу рецидиву. Такий широкий діапазон може бути зумовлений у тому числі відсутністю уніфікованої системи моніторингу, прогнозування та профілактики рецидиву захворювання у післяопераційному періоді. Мета дослідження: оцінити прогностичні можливості розробленої шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Матеріали та методи. Матеріалом ретроспективного дослідження стали 100 медичних карт хворих на вузлові форми зоба. До основної (І) групи ввійшли 40 осіб, які були повторно оперовані з приводу рецидиву зоба; до порівняльної (ІІ) — 60 пацієнтів із безрецидивним перебігом захворювання. Клінічний матеріал проспективного дослідження становили 80 хворих на різні форми зоба. До основної (першої) групи було віднесено 40 хворих на вузловий зоб, у яких при виборі обсягу операції використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, до порівняльної (другої) групи — 40 пацієнтів, при плануванні операції яких даною шкалою не користувалися. Результати. Проведений ретроспективний аналіз звернув увагу на те, що перше хірургічне втручання у 80 % пацієнтів із рецидивним зобом було економного характеру, тоді як для 90 % із них доцільним було виконання радикальних операцій. У 60 % хворих із безрецидивним перебігом було виконано гемі- чи тиреоїдектомію, у той час як тільки 45 % із них потребували таких операцій. При проспективному дослідженні протягом спостереження було встановлено, що в 2 пацієнтів першої групи та в 12 пацієнтів другої групи нами було відмічено рецидив захворювання. Висновки. Розроблена шкала прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба є ефективним методом профілактики рецидиву вузлових форм зоба
Дод.точки доступу:
Білоокий, О.В.
Гирла, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Сазонов, М. Є.
    Визначення експресії імуногістохімічних маркерів апоптозу та проліферації у тканинах фолікулярних неоплазій щитоподібної залози [Текст] / М. Є. Сазонов, Є. П. Корчагін, Н. І. Гойденко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 50-54. - Бібліогр.: с. 53


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
BCL-АССОЦИИРОВАННЫЙ С АПОПТОЗОМ БЕЛОК -- BCL-ASSOCIATED DEATH PROTEIN (анализ)
НОВООБРАЗОВАНИЙ СУПРЕССОРНЫЙ БЕЛОК P53 -- TUMOR SUPPRESSOR PROTEIN P53 (анализ)
KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN (анализ)
Анотація: Визначення експресії імуногістохімічних маркерів апоптозу р53 та bcl-2 і маркера проліферації Ki-67 у фолікулярних неоплазіях щитоподібної залози (ЩЗ). Матеріали та методи. Як критерії диференціальної діагностики фолікулярних неоплазій ЩЗ пропонуються численні імуногістохімічні маркери, серед яких найбільш корисними є маркери проліферації Ki-67 та апоптозу р53, bcl-2. Проведено імуногістохімічне дослідження операційного матеріалу 50 пацієнтів, оперованих у клініці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України» з приводу доброякісних (25 аденом) та злоякісних (25 карцином) фолікулярних новоутворень. Результати. Отримані дані показують, що фолікулярні аденоми солідної і фетально-ембріональної будови мають високий рівень спорідненості з фолікулярним раком ЩЗ за показниками проліферативної активності та порушень механізмів апоптозу, що, ймовірно, передбачає найбільший потенціал до малігнізації і подальшого метастазування. Висновки. Високий рівень експресії р53 та стабільно високий рівень експресії bcl-2 в клітинах фолікулярного раку ЩЗ і фолікулярної аденоми солідної та фетально-ембріональної будови вказує на глибокі порушення апоптотичних процесів при розвитку фолікулярних неоплазій ЩЗ
Дод.точки доступу:
Корчагін, Є. П.
Гойденко, Н.І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Shidlovskyi, O. V.
    Treatment of solid nodules of the thyroid gland using laser-induced thermotherapy [Text] = Лікування солідних вузлів щитоподібної залози з використанням лазеріндукованої термотерапії / O. V. Shidlovskyi // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P55-59. - Библиогр.: с. 58


MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (терапия, ультрасонография)
ГИПЕРТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPERTHERMIA, INDUCED (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Indications and contraindications, methods and technologies of implementation, increased efficiency and improved long-term results are the unresolved issues when using laser-induced interstitial thermotherapy (LITT) in the treatment of solid thyroid nodules. Objective: to study the effect of LITT on parathyroid tissue and functional capacity of the thyroid gland, to determine the factors affecting the time of replacement by connective tissue and its volume; to develop indications to repeated thermotherapy. Materials and methods. Using the LITT we treated 272 patients with a nodular goiter with no signs of cystic degeneration. All patients — women aged 22 to 68 years. The size of nodules was within the range of 0.8 to 5.0 cm3. In terms of ultrasonic characteristics, in particular echoicity, the nodules were as follows: 46 — hypoechoic, 189 — isoechoic and 37 — hyperechoic. We used a diode laser Lakhta-Milon. LITT was performed on such parameters: the wave length 1060 nm, continuous operation, output power ranging from 2.5 to 3.2 W. LITT was controlled by ultrasound. Changes in the nodule, parathyroid tissue and gland function after LITT was determined on day 2, as well as 1, 3, 6, 9 and 12 months after the procedure. Results. An aseptic inflammation occurred on the second day after laser thermotherapy in nodules, and their size increased by 25–30 %. Later, in a certain period of the survey, the size of nodules decreased, rates of hormonal function did not change. Six months after the LITT, with nodule size up to 2 cm3, a complete replacement by connective tissue occurred in all cases of hypo- and isoechoic nodules and in 71 % — of hyperechoic, and with sizes from 2 to 5 cm3 — in 75 % of hypoechoic structures, 18 % of isoechoic, and there was no beneficial effect in hyperechoic nodules. If the treatment failed, repeated LITT was required, after which all patients had complete reduction of the nodule. Conclusions. In the developed modes, the LITT did not cause destructive changes in parathyroid tissue and hormonal gland function. Duration of regression and replacement of the nodule by connective tissue is determined by its echogenicity and size. The residual tissue in the nodule within more than 42 % of the initial size in six months after the treatment and the presence of thyroid epithelium in it are the indications for re-use of thermotherapy
Невирішеними питаннями застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ) у лікуванні солідних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на сьогодні є визначення показань і протипоказань, методики і технології її виконання, підвищення ефективності і покращання віддалених результатів. Мета дослідження: вивчити вплив ЛІТТ на навколовузлову тканину і функціональну здатність ЩЗ, визначити фактори, що впливають на терміни заміщення вузла сполучною тканиною та її об’єм, розробити показання до повторного застосування термотерапії. Матеріали та методи. З використанням ЛІТТ проліковані 272 хворі на вузловий зоб без ознак кістозної дегенерації. Усі пацієнти — жінки віком від 22 до 68 років. Об’єм вузлів був у межах від 0,8 до 5,0 см3. За ультразвуковими характеристиками, зокрема за ехогенністю, вузли були такими: 46 — гіпоехогенні, 189 — ізоехогенні та 37 — гіперехогенні. Використовували діодний лазер Лахта-Мілон. ЛІТТ проводили за таких параметрів: довжина хвилі 1060 нм, безперервний режим, потужність випромінювання у межах від 2,5 до 3,2 Вт. Перебіг ЛІТТ контролювали сонографічно. Зміни у вузлі, навколовузловій тканині та функцію залози після ЛІТТ визначали на другу добу, через 2 тижні, через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після маніпуляції. Результати. На другу добу після лазерної термотерапії у вузлах розвивається асептичне запалення, а розміри їх збільшуються на 25–30 %. У подальшому, у визначені терміни обстеження, розміри вузлів зменшувались, показники гормональної функції не змінювались. Через 6 місяців після ЛІТТ при розмірах вузлів до 2 см повне їх заміщення сполучною тканиною відмічалось у всіх випадках гіпо- й ізоехогених вузлів і в 71 % — гіперехогенних, а при розмірах від 2 до 5 см — у 75 % випадків вузлів гіпоехогенної структури, 18 % — ізоехогенної і не було позитивного ефекту у разі гіперехогенних вузлів. У випадках неефективного лікування знадобилося проведення повторної ЛІТТ, після якої у всіх пацієнтів настала повна редукція вузла. Висновки. У розроблених режимах ЛІТТ не викликає деструктивних змін у навколовузловій тканині і розладів гормональної функції залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають його ехогенність і об’єм. Показаннями до повторного застосування термотерапії є залишкова тканина в ділянці вузла в межах більше 42 % від вихідного об’єму через півроку після проведеного лікування та наявність у ній тиреоїдного епітелію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Sheremet, M. I.
    New approaches to postoperative treatment of patients with nodular goiter and autosmmune thyroiditis [Text] = Нові підходи до післяопераційного лікування хворих на вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит / M. I. Sheremet // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P60-65. - Библиогр.: с. 64


MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Oxidative stress is a multifactorial process involving numerous metabolic pathways in the cell. Thyroid hormones play a significant role in reactive oxygen species production due to their ability to accelerate the basal metabolism and to change respiratory rate in mitochondria. On the other hand, thyroid hormones also differ from the cell antioxidant mechanisms in different ways, thus, creating a multivariate situation whose outcome is difficult to predict. The purpose of this study was to research the activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue of patients with nodular goiter against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and their changes due to the use of alpha-lipoic acid in preoperative preparation and in the postoperative period. Materials and methods. The activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue was studied in 80 patients with nodular goiter and AIT in the pre- and postoperative periods. Results. The study showed that in patients with nodular goiter and AIT, there is an activation of peroxidation and an increase in the functional ability of the antioxidant defense elements in the blood and in the thyroid tissue. Conclusions. It has been found that inclusion of alpha-lipoic acid in the integrated treatment of such patients contributes to a decrease in the activity of peroxidation, activation of antioxidant defense systems and more rapid restoration of the thyroid function
Оксидантний стрес — багатофакторний процес, що включає численні метаболічні шляхи в клітині. Гормони щитоподібної залози відіграють значну роль у виробництві активних форм кисню за рахунок їх здатності прискорити основний метаболізм і змінювати частоту дихання в мітохондріях. З іншого боку, гормони щитоподібної залози також відрізняються від антиоксидантних механізмів клітин різними шляхами, створюючи тим самим багатоваріантну ситуацію, результат якої тяжко передбачити. Метою даного дослідження було вивчення активності оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту та їх зміни внаслідок застосування альфа-ліпоєвої кислоти в передопераційній підготовці та в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Активність оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози вивчалась у 80 хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту в до- та післяопераційному періодах. Результати. У дослідженні було встановлено, що в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту спостерігаються активація пероксидації та підвищення функціональної здатності антиоксидантних елементів захисту в крові та тканині щитоподібної залози. Висновки. Включення альфа-ліпоєвої кислоти в комплексне лікування таких хворих сприяє зниженню активності пероксидних процесів, активації антиоксидантних систем захисту та більш швидкому відновленню функції щитоподібної залози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Бобрик, М. И.
    Диагностические решения клинической задачи "Оценка состояния костной ткани" [Текст] / М. И. Бобрик, В. М. Резниченко, И. В. Сидорова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 67-71. - Библиогр.: с. 71


MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, моча, рентгенография, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, моча)
КОСТИ ПЛОТНОСТИ СОХРАНЯЮЩИЕ СРЕДСТВА -- BONE DENSITY CONSERVATION AGENTS (терапевтическое применение)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: В статье представлены диагностические методы, биохимические маркеры и алгоритм оценки состояния костной ткани на амбулаторном приеме у врача-эндокринолога
Дод.точки доступу:
Резниченко, В. М.
Сидорова, И.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Перцева, Н. О.
    Скринінг абдомінального ожиріння та цукрового діабету при онкологічних захворюваннях у жінок [Текст] / Н. О. Перцева, М. К. Рокутова, В. В. Мельник // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 72-76. - Бібліогр.: с. 75


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (диагностика, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, осложнения)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Оцінювання наявності надмірної маси тіла (НМТ), абдомінального ожиріння (АО) та цукрового діабету (ЦД) 2-го типу при онкологічних захворюваннях у жінок молодого та середнього віку. Матеріали та методи. Обстежено 32 амбулаторні пацієнтки віком від 31 до 59 років із верифікованим онкологічним захворюванням. Проведено стандартні клінічні методи дослідження, статистичну обробку результатів за методами непараметричної статистики. Результати. Рак шийки матки (РШМ) верифіковано у 24 (75,0 %), аденокарциному — рак молочної залози (РМЗ) — у 5 (15,6 %), рак прямої кишки (РПК) — у 3 (9,4 %) осіб. Підвищений індекс маси тіла (ІМТ) виявлено у 24 (75,0 %) жінок: НМТ — у 11 (34,4 %), АО I ступеня — у 8 (25,0 %), АО II ступеня — у 5 (15,6 %) осіб. За показником окружність (ОТ)/зріст НМТ або АО мали 30 (93,8 %) осіб. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу виявлено лише у 2 осіб (6,3 %). Ускладнену спадковість щодо онкопатології зафіксовано у 50,0 % жінок, серед них з АО — у 8 (25,0 %) пацієнтів, із ЦД 2-го типу — у 5 (15,6 %) хворих. Виявлено прямий вірогідний кореляційний зв’язок між спадковістю щодо онкологічних захворювань і масою тіла (r = 0,62, р 0,01), ОТ (r
Дод.точки доступу:
Рокутова, М.К.
Мельник, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Алгоритм диагностики сочетаний хирургической патологии у пациентов с заболеваниями эндокринной системы [Текст] / С. Н. Завгородний [и др.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 77-81. - Библиогр.: с. 80


MeSH-головна:
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (диагностика, хирургия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Каждые 2 года частота случаев эндокринной патологии возрастает на 23–30 %. Во время диагностического поиска у 25–30 % пациентов с патологией эндокринных органов оказывается 2–4 сочетанных хирургических заболевания. Количество симультанных оперативных вмешательств у этой группы пациентов остается на уровне 1,5–6 %. Цель исследования. Разработать диагностический алгоритм для выявления сочетанных хирургических заболеваний у больных с патологией эндокринной системы. Материалы и методы. Нами проведен анализ 764 историй болезни пациентов с эндокринной патологией, которым были выполнены оперативные вмешательства в период с 2012 по 2016 год на базе КУ «Городская клиническая больница экстренной и скорой медицинской помощи г. Запорожье» и Запорожской областной клинической больницы. Результаты. Проведенный анализ результатов лечения данной группы пациентов показал, что выполнение симультанных операций у больных с сочетанной хирургической патологией составляет 5,5 %. Выводы. Незначительное количество выполняемых симультанных оперативных вмешательств у больных с эндокринной патологией обусловлено низкой выявляемостью сочетанных хирургических заболеваний, что связано с недостаточным обследованием пациентов в пред­операционном периоде. Для своевременной и полной диагностики сочетанной хирургической патологии у больных с заболеваниями эндокринной системы необходимо расширить стандартные протоколы обследования пациентов и внедрить широкое применение дополнительных методов обследования. Предложенный нами алгоритм обследования больных с патологией органов эндокринной системы позволит своевременно диагностировать сочетанную хирургическую патологию
Дод.точки доступу:
Завгородний, С. Н.
Кубрак, М. А.
Рылов, А. И.
Данилюк, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Новые стратегии ранней диагностики, профилактики, лечения эндокринной и инфекционной патологии у женщин репродуктивного возраста [Текст] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 83-92


MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика)
ПРОТЕИНУРИЯ -- PROTEINURIA (диагностика)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ХРОМОСОМНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHROMOSOME DISORDERS (диагностика)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (диагностика)
ГЛЮКОЗЫ ПЕРЕНОСИМОСТИ ТЕСТ -- GLUCOSE TOLERANCE TEST
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Анотація: В предыдущем номере был представлен обзор ряда докладов, звучавших в рамках Международной медицинской конференции «Synevo Day: 10 лет здоровья в цифрах», которая состоялась 6 октября в Киеве и была приурочена к 10-летию работы лаборатории «Синево» в Украине. Предлагаем вашему вниманию продолжение этого обзора
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Гудзь, А. С.
    Вплив цукрового діабету 2-го типу на стан центральної зони сітківки у хворих із проліферативною діабетичною ретинопатією [Текст] / А. С. Гудзь, М. Л. Максимців // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 93-98. - Бібліогр.: с. 97-98


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика, этиология)
СЕТЧАТКА -- RETINA (патология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OPHTHALMOLOGICAL
Анотація: Встановлення залежності стану центральної зони сітківки у пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією (ДР) від тривалості цукрового діабету (ЦД) 2-го типу і рівня глікемії. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 62 пацієнти з ЦД 2-типу, в яких за результатами клініко-інструментального обстеження та відповідно до класифікації ETDRS виявлена непроліферативна (31 хворий, 31 око) і проліферативна ДР (31 пацієнт, 31 око). Офтальмологічне обстеження включало дослідження гостроти зору з оптимальною оптичною корекцією, тонометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, оптичну когерентну томографію. Результати. У пацієнтів із проліферативною ДР при субкомпенсованому стані ЦД товщина й об’єм макулярної сітківки становили: 309,0 ± 130,0 мкм і 7,6 ± 2,7 мм3, тоді як при декомпенсованому стані — відповідно 287,0 ± 40,0 мкм і 7,80 ± 0,57 мм3 (р 0,05). За умов прогресування ДР виявлено статистично значуще зниження корегованої гостроти зору (р = 0,012) та зростання об’єму макулярної сітківки (на 6,9 %; р = 0,034). Більш виражені демонстративні зміни сітківки (р 0,05) виявлялися у пацієнтів із проліферативною ДР, ускладненою макулярним набряком. Висновки. У хворих із проліферативною ДР не виявлено різниці стану ока при субкомпенсації і декомпенсації ЦД 2-го типу. Прогресування від непроліферативної до проліферативної ДР проявляється зниженням корегованої гостроти зору, зростанням товщини та об’єму макулярної сітківки в центральній зоні, що може бути пов’язано з розвитком набряку внаслідок прогресування патологічного процесу
Дод.точки доступу:
Максимців, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Pylypenko, L. Yu.
    Comparative evaluation of the snfluence of diabetic retinopathy progression factors on indices of lipid metabolizm in metabolic syndrome [Text] = Порівняльна оцінка впливу чинників прогресування діабетичної ретинопатії на показники ліпідного обміну при метаболічному синдромі / L. Yu. Pylypenko, V. M. Serdiuk, O. P. Kucher // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P99-105. - Библиогр.: с. 104


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (кровь, осложнения, этиология)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (кровь, осложнения)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
Анотація: З огляду на те, що відносний внесок різних факторів на ризик розвитку ретинопатії залишається невизначеним, є актуальними пошук і вивчення нових факторів ризику розвитку і прогресування діабетичної ретинопатії (ДРП) та їх модифікуючий вплив на компоненти метаболічного синдрому (МС) при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу. Мета: виконати порівняльну оцінку впливу деяких факторів прогресування ДРП на показники ліпідного обміну при МС. Матеріали та методи. Дослідження проведені в 64 пацієнтів (95 очей) із ЦД 2-го типу, МС і ДРП (чоловіки і жінки, середній вік — 61,55 ± 2,37 року, середня тривалість діабету — 11,20 ± 2,11 року, середній рівень HbA1с — 9,89 ± 0,78 %, середній індекс маси тіла — 34,55 ± 3,75 кг/м2), яких залежно від стадії ДРП розподілили на 3 групи. Результати. Модифікуючий вплив на рівень загального холестерину в крові у хворих із ЦД 2-го типу і ДРП справляють: вік пацієнтів (до 60 років), тривалість діабету (до десяти років), декомпенсація вуглеводного обміну — для третьої стадії ДРП, особливість терапії ЦД 2-го типу — для другої стадії ДРП; на рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності: молодший вік хворих, декомпенсація діабету — для третьої стадії ДРП, особливість гіпоглікемічної терапії (інсулінотерапія), менша тривалість діабету — для другої стадії ДРП; на рівень тригліцеридів: вік пацієнтів (до 60 років), тривалість діабету (до десяти років) і інсулінотерапія — для першої та третьої стадій ДРП. Висновки. Особливості цукрознижувальної терапії можуть слугувати новим фактором прогресування ДРП
The search and study of new risk factors for the development and progression of diabetic retinopathy (DRP) and their modifying influence on the components of metabolic syndrome in type 2 diabetes mellitus (T2DM) remain relevant. The purpose was to conduct a comparative evaluation of the impact of certain DRP development factors on indices of lipid metabolism in metabolic syndrome. Materials and methods. The research was carried out in 64 patients (95 eyes) with T2DM, metabolic syndrome and DRP (males and females, average age 61.55 ± 2.37 years, average duration of diabetes 11.23 ± 2.11 years, average level of HbA1c 9.89 ± 0.78 %, average body mass index 34.55 ± 3.75 kg/m2), who were divided into 3 groups depending on the stage of DRP. Results. Results had showed that the following factors have modifying influence on the level of total cholesterol in the blood of patients with T2DM and DRP: age of patients (under 60 years), duration of diabetes (less than 10 years), decompensation of carbohydrates metabolism — for the 3rd stage of DRP, features of therapy for T2DM (oral hypoglycemic drugs) — for the 2nd stage of DRP; on the level of low-density lipoprotein cholesterol: younger age of patients, decompensation of diabetes — for the 3rd stage of DRP, features of hypoglycemic therapy (insulin therapy), shorter duration of diabetes — for the 2nd stage of DRP; on the level of triglycerides: age of patients (under 60 years), duration of diabetes (less than 10 years) and insulin therapy — for the 1st and 3rd stages of DRP. Conclusions. It is concluded that features of hypoglycemic therapy can be a new modifying factor for the risk of DRP progression
Дод.точки доступу:
Serdiuk, V. M.
Kucher, O. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Щубелка, Х. М.
    Стан забезпечення вітаміном D, рівень кальцію, магнію і паратгормону у хворих на цукровий діабет [Текст] / Х. М. Щубелка, О. Т. Олексик, Т. М. Ганич // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 106-109. - Бібліогр.: с. 108-109


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (кровь)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (кровь)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (кровь)
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE (кровь)
Анотація: Дослідити показники 25(ОН)D, паратгормону (ПТГ), іонізованого кальцію та магнію у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го і 2-го типу порівняно з групою здорових осіб відповідного віку і статі. Матеріали та методи. В обстеження включено 40 осіб, розділених на три групи: дослідна група осіб із ЦД 1-го типу (n = 10, середній вік — 43,0 ± 4,5 року), дослідна група осіб із ЦД 2-го типу (n = 10, середній вік — 55,0 ± 5,8 року) та контрольна група осіб без ЦД, підібрана за віком та статтю (n = 20, середній вік — 53 роки). Результати. Рівень 25(ОН)D вірогідно нижчий у пацієнтів із ЦД 1-го і 2-го типу порівняно з особами без діабету (р 0,001). Показник ПТГ вірогідно вищий у групі хворих на ЦД 1-го типу порівняно з конт­рольною групою (p 0,05). Різниця між рівнем ПТГ у групі хворих на ЦД 2-го типу і у групі осіб без діабету статистично незначима. У хворих на ЦД 2-го типу спостерігається дисбаланс кальцію та магнію зі схильністю до гіперкальціємії та гіпомагніємії порівняно з особами без діабету. Висновки. Дефіцит вітаміну D встановлений у всіх обстежених хворих на ЦД 1-го типу. У хворих на ЦД 2-го типу також виявлено дефіцит (у 70 %) і недостатність (у 30 %) хворих. Отримані дані щодо рівня вказаних електролітів потребують подальшого дослідження щодо їх клінічної значимості і перевірки на більшій вибірці досліджуваних пацієнтів
Дод.точки доступу:
Олексик, О. Т.
Ганич, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Первинний гіперальдостеронізм: діагностика та лікування [Текст] / Л. А. Никитюк [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 110-117. - Бібліогр.: с. 116


MeSH-головна:
ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ -- HYPERALDOSTERONISM (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, осложнения, радиоизотопные изображения, рентгенография, хирургия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- DIAGNOSTIC IMAGING (методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
Анотація: В лекції розглядаються аспекти первинного гіперальдостеронізму (ПГА), що мають важливе соціальне і медичне значення. Підкреслюється, що в частини хворих при своєчасній діагностиці і виборі оптимальної терапевтичної тактики можливе повне вилікування. Попри вдосконалення лабораторно-інструментальних методів дослідження, медикаментозного і хірургічного лікування, проблема діагностики і терапії ПГА зберігає свою високу актуальність. Успіх лікування і прогноз у цих хворих безпосередньо залежать від настороженості терапевтів, ендокринологів і кардіологів щодо симптоматичних артеріальних гіпертензій, від знань клінічної картини, тактики обстеження і підходів до терапії.
Дод.точки доступу:
Никитюк, Л. А.
Кравченко, А. М.
Пасько, В. С.
Ковальська, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Большова, Е. В.
    Синдром Видемана-Раутенштрауха (неонатальный прогероидный синдром): описание клинического случая и краткий обзор литературы [Текст] / Е. В. Большова, О. А. Вишневская // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 118-123. - Библиогр.: с. 121-122


MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Наведено спостереження синдрому Відемана — Раутенштрауха у дівчинки 2,5 року. Подібний стан є вкрай рідкісною патологією, етіологія якого до кінця не встановлена. Головними клінічними ознаками захворювання є прогероїдні риси, різка затримка анте- і післянатального росту, псевдогідроцефалія, ліпоатрофія (обличчя, кінцівки), гіпотрихоз, виступаючі вени на голові, характерна будова черепа обличчя та ін. Лікування тільки симптоматичне. Захворювання має прогресуючий перебіг та ранню летальність. Наведений перший опис клінічного випадку в Україні та короткий огляд літератури
Дод.точки доступу:
Вишневская, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Chernikova, V. V.
    Autoimmune polyglandular syndrome type 2 (clinical case of Carpenter syndrome) [Text] = Автоімунний полігландулярний синдром 2-го типу (клінічний випадок синдрому Карпентера) / V. V. Chernikova, O. O. Soloviuk, O. A. Soloviuk // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P124-126. - Библиогр.: с. 126


MeSH-головна:
ПОЛИЭНДОКРИНОПАТИИ АУТОИММУННЫЕ -- POLYENDOCRINOPATHIES, AUTOIMMUNE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Carpenter syndrome is a rare autoimmune disease that is associated with impaired function of several endocrine organs (diabetes mellitus, chronic adrenal insufficiency and/or autoimmune thyroiditis). A case of atypical course of autoimmune polyglandular syndrome type 2 in a patient aged 47 years is described (the onset of the disease with the development of type 1 diabetes mellitus and the subsequent chronic adrenal insufficiency) against the background of concomitant pathology (peptic ulcer, arterial hypertension, adrenal incidentaloma)
Синдром Карпентера — рідкісне автоімунне захворювання, що асоційоване з порушенням функції низки органів ендокринної системи (цукровий діабет, хронічна надниркова недостатність та/або автоімунний тиреоїдит). Описаний випадок атипового перебігу автоімунного полігландулярного синдрому типу 2 у пацієнта 47 років (дебют захворювання з розвитку цукрового діабету типу 1 із подальшим приєднанням хронічної надниркової недостатності) на тлі супутньої патології (виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, інсиденталома кори надниркових залоз)
Дод.точки доступу:
Soloviuk, O. O.
Soloviuk, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Сидорчук, Л. І.
    Мікробіом протиепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом [Текст] / Л. І. Сидорчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 127-132. - Бібліогр.: с. 130-131


MeSH-головна:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (микробиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Мікробіом приепітеліальної біоплівки товстої кишки при безпосередньому контакті з організмом взаємодіє з імунною та іншими системами, що підкреслює актуальність його вивчення при різних захворюваннях. Мета дослідження — встановлення таксономічного складу, популяційного рівня, аналітичних мікроекологічних показників і ступеня порушень мікроекології приепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів із тиреотоксикозом. Матеріали та методи. Проведені експерименти на 25 статевозрілих самцях білих щурів масою 220–240 г, з яких 15 тварин віднесено до контрольної групи (інтактні тварини), 10 щурів належали до основної групи. Моделювали експериментальний тиреотоксикоз шляхом внутрішньошлункового введення L-тироксину 14 днів. У стерильних умовах проводили лапаротомію, брали відрізок (до 3 см) товстої кишки з її вмістом. Відмиту частину кишки гомогенізували з стерильним 0,9% розчином хлориду натрію. Готували серію десятикратних розведень з концентрацією вихідної суміші від 10–2 до 10–7. З кожної пробірки 0,01 мл висівали на тверді оптимальні живильні середовища з наступним виділенням та ідентифікацією мікробів за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Результати. У частини тварин елімінують біфідобактерії та лактобактерії, а також бактероїди та ешерихії. Встановлено виражений дефіцит не тільки біфідобактерій — на 48,50 % і лактобактерій — на 94,59 %, а й бактероїдів — на 44,85 %. Визначення кількісного домінування кожного таксона показало, що домінуюча роль біфідобактерій у мікробіоценозі знижується на 82,76 %, лактобактерій — у 2,20 раза, а також знижується роль у мікробіоценозі приепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом бактероїдів — на 43,04 %, кишкової палички — на 7,18 %, але суттєво зростає роль умовно-патогенних ентеробактерій і стафілококів, які контамінували й колонізували слизову оболонку товстої кишки. Висновки. Експериментальний тиреотоксикоз супроводжується частковою елімінацією з біотопу приепітеліальної біоплівки товстої кишки біфідобактерій та лактобактерій, а також бактероїдів. Відбувається елімінація із слизової оболонки товстої кишки в усіх експериментальних тварин пептострептококів, клостридій та ентерококів, а також колонізація біотопу умовно-патогенними ентеробактеріями (протеями, клебсієлами) і стафілококами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Грицюк, М. І.
    Зміни звивистих канальців нирок при введенні НАДФ на тлі стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету в щурів [Текст] / М. І. Грицюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 133-138. - Бібліогр.: с. 137


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN
ПОЧЕЧНЫЕ КАНАЛЬЦЫ -- KIDNEY TUBULES (действие лекарственных препаратов)
НАДФ -- NADP
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: Вивчення змін структур звивистих канальців нирок при введенні нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату (НАДФ) на тлі індукованого стрептозотоцином цукрового діабету (ЦД) у щурів. Матеріали та методи. Експерименти проведено на самцях білих щурів, яким моделювали ЦД шляхом уведення стрептозотоцину в дозі 70 мг/кг. НАДФ уводили у дозі 30 мг/кг. Вивчали структури нирок на 11-ту, 21-шу та 31-шу добу експерименту. Результати. На противагу класичним методам забарвлення ранні зміни в різних структурах нирки були виявлені за допомогою гістохімічного методу на основі забарвлення гістологічних зрізів бромфеноловим синім за методом Mikel Calvo. Висновки. Загалом структури нирок виявляли позитивну реакцію на введення НАДФ, що може бути пов’язане зі зниженням прямого ушкоджувального впливу гіперглікемії як за рахунок зменшення кількості глікозильованих білків, так і внаслідок прямого безпосереднього його позитивного впливу на стан ендотеліоцитів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-24 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)