Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2017/13/8<.>

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-24

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Chernikova V. V., Soloviuk O. O., Soloviuk O. A.
Назва : Autoimmune polyglandular syndrome type 2 (clinical case of Carpenter syndrome)
Паралельн. назви :Автоімунний полігландулярний синдром 2-го типу (клінічний випадок синдрому Карпентера)
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 124-126 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 126
MeSH-головна: ПОЛИЭНДОКРИНОПАТИИ АУТОИММУННЫЕ -- POLYENDOCRINOPATHIES, AUTOIMMUNE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Carpenter syndrome is a rare autoimmune disease that is associated with impaired function of several endocrine organs (diabetes mellitus, chronic adrenal insufficiency and/or autoimmune thyroiditis). A case of atypical course of autoimmune polyglandular syndrome type 2 in a patient aged 47 years is described (the onset of the disease with the development of type 1 diabetes mellitus and the subsequent chronic adrenal insufficiency) against the background of concomitant pathology (peptic ulcer, arterial hypertension, adrenal incidentaloma)Синдром Карпентера — рідкісне автоімунне захворювання, що асоційоване з порушенням функції низки органів ендокринної системи (цукровий діабет, хронічна надниркова недостатність та/або автоімунний тиреоїдит). Описаний випадок атипового перебігу автоімунного полігландулярного синдрому типу 2 у пацієнта 47 років (дебют захворювання з розвитку цукрового діабету типу 1 із подальшим приєднанням хронічної надниркової недостатності) на тлі супутньої патології (виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, інсиденталома кори надниркових залоз)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Grynchuk F. V., Grynchuk A. F., Maksimiuk V. V.
Назва : Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus
Паралельн. назви :Порівняльна характеристика активності фібринолізу в умовах експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 139-144 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 142-143
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АЛЛОКСАН -- ALLOXAN
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Actuality is determined by understudied fibrinolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP) which is to be found in practice more frequent. Objective of the study was to investigate the features of fibrinolytic activity in AP developed on the background of DM. Materials and methods. 100 albino outbred rats. AP was simulated through the esophageal perforation of the stomach. DM was modeled by the 1.6% alloxan solution injection. During the study, total (TFA), non-enzymatic (NFA) and enzymatic fibrinolytic activity (EFA) of the blood plasma was studied. The animals were divided into such groups: 1 — intact animals with AP models; 2 — animals with models of AP and underlying DM. Results. The activity of fibrinolysis in animals with DM models was higher than that of intact animals. Six hours after the AP have been induced, the fibrinolytic activity increased. There was a less augmentation in group 1. TFA, NFA and EFA in group 2 sharply increased and prevailed significantly in 12 hours. EFA significantly increased in group 1. NFA/EFA ratio was decreasing in both groups. TFA in group 1 slightly increased in 24 hours. All of the indicators in group 2 increased significantly. While the ratio of NFA/EFA in group 1 was increasing, in group 2 it was decreasing. TFA and NFA/EFA ratio in group 1 remained more or less constant in 48 hours. The parameters of TFA, NFA and EFA statistically significantly predominated in group 2, and EFA continued to grow. Conclusions. The increase in the fibrinolytic activity of the blood plasma with the fermentation mechanisms predomination have been found in experimental diabetes mellitus. The activation of fibrinolysis with balance maintenance between its links within 24 hours has been observed in case of experimental acute peritonitis. In 6 hours, the development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs substantially in terms of its quantitative characteristics of the fibrinolytic activity of the blood plasma, which is shown by its excessive increase, development of imbalance between the links of fibrinolysis, uncontrolled increase in the activity of fermentation mechanisms with disseminated intravascular coagulation syndrome in 24 hours. The basis for the differences that have been detected are the changes in the functional activity of the fibrinolytic system caused by diabetes mellitus influence that, in addition to changes in the hemostasis system, provide the grounds for disorders of mechanisms of activation, migration and interaction of effector cells, processes of proliferation, etcАктуальність зумовлена недостатнім вивченням стану фібринолітичних реакцій при поєднанні цукрового діабету (ЦД) з гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей фібринолітичної активності при ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. 100 білих нелінійних щурів. ГП моделювали черезстравохідною перфорацією шлунка. ЦД моделювали уведенням 1,6% розчину алоксану. Вивчали сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментаційну (НФА) та ферментаційну (ФФА) фібринолітичну активність плазми крові. Тварини були поділені на групи: 1-ша — інтактні тварини з моделями ГП, 2-га — тварини з моделями ГП на тлі ЦД. Результати. Активність фібринолізу в тварин із моделями ЦД переважала таку в інтактних. Через 6 год з часу моделювання ГП фібринолітична активність зростала. У 1-й групі приріст був меншим. Через 12 год СФА, НФА і ФФА у 2-й групі різко збільшилися і значно переважали. У 1-й групі значуще збільшилася ФФА. Співвідношення НФА/ФФА знижувалось у обох групах. Через 24 год СФА у 1-й групі незначно зросла. У 2-й групі всі показники істотно збільшилися. Співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі зростало, а у 2-й групі знижувалось. Через 48 год СФА і співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі практично не змінились. У 2-й групі параметри СФА, НФА і ФФА статистично значуще переважали, а ФФА продовжувала зростати. Висновки. При експериментальному ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. При експериментальному ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 годин. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 години. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pylypenko L. Yu., Serdiuk V. M., Kucher O. P.
Назва : Comparative evaluation of the snfluence of diabetic retinopathy progression factors on indices of lipid metabolizm in metabolic syndrome
Паралельн. назви :Порівняльна оцінка впливу чинників прогресування діабетичної ретинопатії на показники ліпідного обміну при метаболічному синдромі
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 99-105 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 104
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
Анотація: З огляду на те, що відносний внесок різних факторів на ризик розвитку ретинопатії залишається невизначеним, є актуальними пошук і вивчення нових факторів ризику розвитку і прогресування діабетичної ретинопатії (ДРП) та їх модифікуючий вплив на компоненти метаболічного синдрому (МС) при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу. Мета: виконати порівняльну оцінку впливу деяких факторів прогресування ДРП на показники ліпідного обміну при МС. Матеріали та методи. Дослідження проведені в 64 пацієнтів (95 очей) із ЦД 2-го типу, МС і ДРП (чоловіки і жінки, середній вік — 61,55 ± 2,37 року, середня тривалість діабету — 11,20 ± 2,11 року, середній рівень HbA1с — 9,89 ± 0,78 %, середній індекс маси тіла — 34,55 ± 3,75 кг/м2), яких залежно від стадії ДРП розподілили на 3 групи. Результати. Модифікуючий вплив на рівень загального холестерину в крові у хворих із ЦД 2-го типу і ДРП справляють: вік пацієнтів (до 60 років), тривалість діабету (до десяти років), декомпенсація вуглеводного обміну — для третьої стадії ДРП, особливість терапії ЦД 2-го типу — для другої стадії ДРП; на рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності: молодший вік хворих, декомпенсація діабету — для третьої стадії ДРП, особливість гіпоглікемічної терапії (інсулінотерапія), менша тривалість діабету — для другої стадії ДРП; на рівень тригліцеридів: вік пацієнтів (до 60 років), тривалість діабету (до десяти років) і інсулінотерапія — для першої та третьої стадій ДРП. Висновки. Особливості цукрознижувальної терапії можуть слугувати новим фактором прогресування ДРПThe search and study of new risk factors for the development and progression of diabetic retinopathy (DRP) and their modifying influence on the components of metabolic syndrome in type 2 diabetes mellitus (T2DM) remain relevant. The purpose was to conduct a comparative evaluation of the impact of certain DRP development factors on indices of lipid metabolism in metabolic syndrome. Materials and methods. The research was carried out in 64 patients (95 eyes) with T2DM, metabolic syndrome and DRP (males and females, average age 61.55 ± 2.37 years, average duration of diabetes 11.23 ± 2.11 years, average level of HbA1c 9.89 ± 0.78 %, average body mass index 34.55 ± 3.75 kg/m2), who were divided into 3 groups depending on the stage of DRP. Results. Results had showed that the following factors have modifying influence on the level of total cholesterol in the blood of patients with T2DM and DRP: age of patients (under 60 years), duration of diabetes (less than 10 years), decompensation of carbohydrates metabolism — for the 3rd stage of DRP, features of therapy for T2DM (oral hypoglycemic drugs) — for the 2nd stage of DRP; on the level of low-density lipoprotein cholesterol: younger age of patients, decompensation of diabetes — for the 3rd stage of DRP, features of hypoglycemic therapy (insulin therapy), shorter duration of diabetes — for the 2nd stage of DRP; on the level of triglycerides: age of patients (under 60 years), duration of diabetes (less than 10 years) and insulin therapy — for the 1st and 3rd stages of DRP. Conclusions. It is concluded that features of hypoglycemic therapy can be a new modifying factor for the risk of DRP progression
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Yatsyshyn R., Gerych P., Didushko O.M.
Назва : Modern aspects of medical education in Ukraine
Паралельн. назви :Сучасні аспекти медичної освіти в Україні
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 145-146 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 146
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
БИОЭТИКА -- BIOETHICS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: The article deals with the questions of modern aspects of higher medical education in Ukraine, the importance of tasks of the higher medical education, prominent aspects of students’ education, necessity for introduction of bioethical principles in the pedagogical process, spiritual revival in students, teaching responsibility in students and doctors in daily activities and in the everyday lifeУ статті висвітлено питання сучасних аспектів вищої освіти в Україні, завдання вищої медичної освіти, важливі питання щодо підготовки студентів, необхідності впровадження біоетичних принципів у педагогічний процес, відродження в студентів духовності, виховання відповідальності і дотримання їх студентами та лікарями в щоденній діяльності та повсякденному житті
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Sheremet M. I.
Назва : New approaches to postoperative treatment of patients with nodular goiter and autosmmune thyroiditis
Паралельн. назви :Нові підходи до післяопераційного лікування хворих на вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 60-65 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 64
MeSH-головна: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID
Анотація: Oxidative stress is a multifactorial process involving numerous metabolic pathways in the cell. Thyroid hormones play a significant role in reactive oxygen species production due to their ability to accelerate the basal metabolism and to change respiratory rate in mitochondria. On the other hand, thyroid hormones also differ from the cell antioxidant mechanisms in different ways, thus, creating a multivariate situation whose outcome is difficult to predict. The purpose of this study was to research the activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue of patients with nodular goiter against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and their changes due to the use of alpha-lipoic acid in preoperative preparation and in the postoperative period. Materials and methods. The activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue was studied in 80 patients with nodular goiter and AIT in the pre- and postoperative periods. Results. The study showed that in patients with nodular goiter and AIT, there is an activation of peroxidation and an increase in the functional ability of the antioxidant defense elements in the blood and in the thyroid tissue. Conclusions. It has been found that inclusion of alpha-lipoic acid in the integrated treatment of such patients contributes to a decrease in the activity of peroxidation, activation of antioxidant defense systems and more rapid restoration of the thyroid functionОксидантний стрес — багатофакторний процес, що включає численні метаболічні шляхи в клітині. Гормони щитоподібної залози відіграють значну роль у виробництві активних форм кисню за рахунок їх здатності прискорити основний метаболізм і змінювати частоту дихання в мітохондріях. З іншого боку, гормони щитоподібної залози також відрізняються від антиоксидантних механізмів клітин різними шляхами, створюючи тим самим багатоваріантну ситуацію, результат якої тяжко передбачити. Метою даного дослідження було вивчення активності оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту та їх зміни внаслідок застосування альфа-ліпоєвої кислоти в передопераційній підготовці та в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Активність оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози вивчалась у 80 хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту в до- та післяопераційному періодах. Результати. У дослідженні було встановлено, що в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту спостерігаються активація пероксидації та підвищення функціональної здатності антиоксидантних елементів захисту в крові та тканині щитоподібної залози. Висновки. Включення альфа-ліпоєвої кислоти в комплексне лікування таких хворих сприяє зниженню активності пероксидних процесів, активації антиоксидантних систем захисту та більш швидкому відновленню функції щитоподібної залози
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shidlovskyi O. V.
Назва : Treatment of solid nodules of the thyroid gland using laser-induced thermotherapy
Паралельн. назви :Лікування солідних вузлів щитоподібної залози з використанням лазеріндукованої термотерапії
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 55-59 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 58
MeSH-головна: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ГИПЕРТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPERTHERMIA, INDUCED
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Indications and contraindications, methods and technologies of implementation, increased efficiency and improved long-term results are the unresolved issues when using laser-induced interstitial thermotherapy (LITT) in the treatment of solid thyroid nodules. Objective: to study the effect of LITT on parathyroid tissue and functional capacity of the thyroid gland, to determine the factors affecting the time of replacement by connective tissue and its volume; to develop indications to repeated thermotherapy. Materials and methods. Using the LITT we treated 272 patients with a nodular goiter with no signs of cystic degeneration. All patients — women aged 22 to 68 years. The size of nodules was within the range of 0.8 to 5.0 cm3. In terms of ultrasonic characteristics, in particular echoicity, the nodules were as follows: 46 — hypoechoic, 189 — isoechoic and 37 — hyperechoic. We used a diode laser Lakhta-Milon. LITT was performed on such parameters: the wave length 1060 nm, continuous operation, output power ranging from 2.5 to 3.2 W. LITT was controlled by ultrasound. Changes in the nodule, parathyroid tissue and gland function after LITT was determined on day 2, as well as 1, 3, 6, 9 and 12 months after the procedure. Results. An aseptic inflammation occurred on the second day after laser thermotherapy in nodules, and their size increased by 25–30 %. Later, in a certain period of the survey, the size of nodules decreased, rates of hormonal function did not change. Six months after the LITT, with nodule size up to 2 cm3, a complete replacement by connective tissue occurred in all cases of hypo- and isoechoic nodules and in 71 % — of hyperechoic, and with sizes from 2 to 5 cm3 — in 75 % of hypoechoic structures, 18 % of isoechoic, and there was no beneficial effect in hyperechoic nodules. If the treatment failed, repeated LITT was required, after which all patients had complete reduction of the nodule. Conclusions. In the developed modes, the LITT did not cause destructive changes in parathyroid tissue and hormonal gland function. Duration of regression and replacement of the nodule by connective tissue is determined by its echogenicity and size. The residual tissue in the nodule within more than 42 % of the initial size in six months after the treatment and the presence of thyroid epithelium in it are the indications for re-use of thermotherapyНевирішеними питаннями застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ) у лікуванні солідних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на сьогодні є визначення показань і протипоказань, методики і технології її виконання, підвищення ефективності і покращання віддалених результатів. Мета дослідження: вивчити вплив ЛІТТ на навколовузлову тканину і функціональну здатність ЩЗ, визначити фактори, що впливають на терміни заміщення вузла сполучною тканиною та її об’єм, розробити показання до повторного застосування термотерапії. Матеріали та методи. З використанням ЛІТТ проліковані 272 хворі на вузловий зоб без ознак кістозної дегенерації. Усі пацієнти — жінки віком від 22 до 68 років. Об’єм вузлів був у межах від 0,8 до 5,0 см3. За ультразвуковими характеристиками, зокрема за ехогенністю, вузли були такими: 46 — гіпоехогенні, 189 — ізоехогенні та 37 — гіперехогенні. Використовували діодний лазер Лахта-Мілон. ЛІТТ проводили за таких параметрів: довжина хвилі 1060 нм, безперервний режим, потужність випромінювання у межах від 2,5 до 3,2 Вт. Перебіг ЛІТТ контролювали сонографічно. Зміни у вузлі, навколовузловій тканині та функцію залози після ЛІТТ визначали на другу добу, через 2 тижні, через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після маніпуляції. Результати. На другу добу після лазерної термотерапії у вузлах розвивається асептичне запалення, а розміри їх збільшуються на 25–30 %. У подальшому, у визначені терміни обстеження, розміри вузлів зменшувались, показники гормональної функції не змінювались. Через 6 місяців після ЛІТТ при розмірах вузлів до 2 см повне їх заміщення сполучною тканиною відмічалось у всіх випадках гіпо- й ізоехогених вузлів і в 71 % — гіперехогенних, а при розмірах від 2 до 5 см — у 75 % випадків вузлів гіпоехогенної структури, 18 % — ізоехогенної і не було позитивного ефекту у разі гіперехогенних вузлів. У випадках неефективного лікування знадобилося проведення повторної ЛІТТ, після якої у всіх пацієнтів настала повна редукція вузла. Висновки. У розроблених режимах ЛІТТ не викликає деструктивних змін у навколовузловій тканині і розладів гормональної функції залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають його ехогенність і об’єм. Показаннями до повторного застосування термотерапії є залишкова тканина в ділянці вузла в межах більше 42 % від вихідного об’єму через півроку після проведеного лікування та наявність у ній тиреоїдного епітелію
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Завгородний С. Н., Кубрак М. А., Рылов А. И., Данилюк М. Б.
Назва : Алгоритм диагностики сочетаний хирургической патологии у пациентов с заболеваниями эндокринной системы
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 77-81 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 80
MeSH-головна: ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Каждые 2 года частота случаев эндокринной патологии возрастает на 23–30 %. Во время диагностического поиска у 25–30 % пациентов с патологией эндокринных органов оказывается 2–4 сочетанных хирургических заболевания. Количество симультанных оперативных вмешательств у этой группы пациентов остается на уровне 1,5–6 %. Цель исследования. Разработать диагностический алгоритм для выявления сочетанных хирургических заболеваний у больных с патологией эндокринной системы. Материалы и методы. Нами проведен анализ 764 историй болезни пациентов с эндокринной патологией, которым были выполнены оперативные вмешательства в период с 2012 по 2016 год на базе КУ «Городская клиническая больница экстренной и скорой медицинской помощи г. Запорожье» и Запорожской областной клинической больницы. Результаты. Проведенный анализ результатов лечения данной группы пациентов показал, что выполнение симультанных операций у больных с сочетанной хирургической патологией составляет 5,5 %. Выводы. Незначительное количество выполняемых симультанных оперативных вмешательств у больных с эндокринной патологией обусловлено низкой выявляемостью сочетанных хирургических заболеваний, что связано с недостаточным обследованием пациентов в предоперационном периоде. Для своевременной и полной диагностики сочетанной хирургической патологии у больных с заболеваниями эндокринной системы необходимо расширить стандартные протоколы обследования пациентов и внедрить широкое применение дополнительных методов обследования. Предложенный нами алгоритм обследования больных с патологией органов эндокринной системы позволит своевременно диагностировать сочетанную хирургическую патологию
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сазонов М. Є., Корчагін Є. П. , Гойденко Н.І.
Назва : Визначення експресії імуногістохімічних маркерів апоптозу та проліферації у тканинах фолікулярних неоплазій щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 50-54 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 53
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
BCL-АССОЦИИРОВАННЫЙ С АПОПТОЗОМ БЕЛОК -- BCL-ASSOCIATED DEATH PROTEIN
НОВООБРАЗОВАНИЙ СУПРЕССОРНЫЙ БЕЛОК P53 -- TUMOR SUPPRESSOR PROTEIN P53
KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN
Анотація: Визначення експресії імуногістохімічних маркерів апоптозу р53 та bcl-2 і маркера проліферації Ki-67 у фолікулярних неоплазіях щитоподібної залози (ЩЗ). Матеріали та методи. Як критерії диференціальної діагностики фолікулярних неоплазій ЩЗ пропонуються численні імуногістохімічні маркери, серед яких найбільш корисними є маркери проліферації Ki-67 та апоптозу р53, bcl-2. Проведено імуногістохімічне дослідження операційного матеріалу 50 пацієнтів, оперованих у клініці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України» з приводу доброякісних (25 аденом) та злоякісних (25 карцином) фолікулярних новоутворень. Результати. Отримані дані показують, що фолікулярні аденоми солідної і фетально-ембріональної будови мають високий рівень спорідненості з фолікулярним раком ЩЗ за показниками проліферативної активності та порушень механізмів апоптозу, що, ймовірно, передбачає найбільший потенціал до малігнізації і подальшого метастазування. Висновки. Високий рівень експресії р53 та стабільно високий рівень експресії bcl-2 в клітинах фолікулярного раку ЩЗ і фолікулярної аденоми солідної та фетально-ембріональної будови вказує на глибокі порушення апоптотичних процесів при розвитку фолікулярних неоплазій ЩЗ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзь А. С., Максимців М. Л.
Назва : Вплив цукрового діабету 2-го типу на стан центральної зони сітківки у хворих із проліферативною діабетичною ретинопатією
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 93-98 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 97-98
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
СЕТЧАТКА -- RETINA
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OPHTHALMOLOGICAL
Анотація: Встановлення залежності стану центральної зони сітківки у пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією (ДР) від тривалості цукрового діабету (ЦД) 2-го типу і рівня глікемії. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 62 пацієнти з ЦД 2-типу, в яких за результатами клініко-інструментального обстеження та відповідно до класифікації ETDRS виявлена непроліферативна (31 хворий, 31 око) і проліферативна ДР (31 пацієнт, 31 око). Офтальмологічне обстеження включало дослідження гостроти зору з оптимальною оптичною корекцією, тонометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, оптичну когерентну томографію. Результати. У пацієнтів із проліферативною ДР при субкомпенсованому стані ЦД товщина й об’єм макулярної сітківки становили: 309,0 ± 130,0 мкм і 7,6 ± 2,7 мм3, тоді як при декомпенсованому стані — відповідно 287,0 ± 40,0 мкм і 7,80 ± 0,57 мм3 (р 0,05). За умов прогресування ДР виявлено статистично значуще зниження корегованої гостроти зору (р = 0,012) та зростання об’єму макулярної сітківки (на 6,9 %; р = 0,034). Більш виражені демонстративні зміни сітківки (р 0,05) виявлялися у пацієнтів із проліферативною ДР, ускладненою макулярним набряком. Висновки. У хворих із проліферативною ДР не виявлено різниці стану ока при субкомпенсації і декомпенсації ЦД 2-го типу. Прогресування від непроліферативної до проліферативної ДР проявляється зниженням корегованої гостроти зору, зростанням товщини та об’єму макулярної сітківки в центральній зоні, що може бути пов’язано з розвитком набряку внаслідок прогресування патологічного процесу
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачук Н. П., Білоокий О.В., Гирла Я. В.
Назва : Деякі аспекти профілактики післяопераційного рецидиву у хворих на вузлові форми зоба
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 45-49 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 48
MeSH-головна: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Анотація: Щорічне зростання поширеності вузлових форм зоба призводить до збільшення кількості оперативних втручань, а отже, і до зростання кількості післяопераційних ускладнень. За даними різних авторів, від 3 до 80 % хворих на вузлові форми зоба оперуються повторно з приводу рецидиву. Такий широкий діапазон може бути зумовлений у тому числі відсутністю уніфікованої системи моніторингу, прогнозування та профілактики рецидиву захворювання у післяопераційному періоді. Мета дослідження: оцінити прогностичні можливості розробленої шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Матеріали та методи. Матеріалом ретроспективного дослідження стали 100 медичних карт хворих на вузлові форми зоба. До основної (І) групи ввійшли 40 осіб, які були повторно оперовані з приводу рецидиву зоба; до порівняльної (ІІ) — 60 пацієнтів із безрецидивним перебігом захворювання. Клінічний матеріал проспективного дослідження становили 80 хворих на різні форми зоба. До основної (першої) групи було віднесено 40 хворих на вузловий зоб, у яких при виборі обсягу операції використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, до порівняльної (другої) групи — 40 пацієнтів, при плануванні операції яких даною шкалою не користувалися. Результати. Проведений ретроспективний аналіз звернув увагу на те, що перше хірургічне втручання у 80 % пацієнтів із рецидивним зобом було економного характеру, тоді як для 90 % із них доцільним було виконання радикальних операцій. У 60 % хворих із безрецидивним перебігом було виконано гемі- чи тиреоїдектомію, у той час як тільки 45 % із них потребували таких операцій. При проспективному дослідженні протягом спостереження було встановлено, що в 2 пацієнтів першої групи та в 12 пацієнтів другої групи нами було відмічено рецидив захворювання. Висновки. Розроблена шкала прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба є ефективним методом профілактики рецидиву вузлових форм зоба
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бобрик М. И., Резниченко В. М. , Сидорова И.В.
Назва : Диагностические решения клинической задачи "Оценка состояния костной ткани"
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 67-71 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 71
MeSH-головна: ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
КОСТИ ПЛОТНОСТИ СОХРАНЯЮЩИЕ СРЕДСТВА -- BONE DENSITY CONSERVATION AGENTS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: В статье представлены диагностические методы, биохимические маркеры и алгоритм оценки состояния костной ткани на амбулаторном приеме у врача-эндокринолога
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Панькив В. И., Гурьянов В.Г., Петровская Л. Р.
Назва : Динамика размеров щитовидной железы у больных диффузным и узловым зобом, аутоиммунным тиреоидитом на фоне монотерапии препаратом Альба® в различных регионах Украины
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 35-44 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 41-42
Предметні рубрики: Альба
MeSH-головна: ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ЗОБ -- GOITER
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
ЛАПЧАТКА -- POTENTILLA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Целью работы была оценка динамики размеров зоба у больных аутоиммунным тиреоидитом (АИТ), диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ) и узловым зобом (УЗ) при проведении монотерапии препаратом Альба® в различных регионах Украины. Материалы и методы. Исследование проводилось врачами-эндокринологами в 56 медицинских учреждениях Украины. В исследование приглашались больные, состоящие на диспансерном учете по поводу АИТ, ДНЗ или УЗ. Больным предлагалось проведение монотерапии препаратом Альба® на протяжении шести месяцев в режиме дозирования по одной капсуле 2 раза в день. До начала лечения, через 3 и 6 месяцев лечения оценивался объем щитовидной железы (ЩЖ) (в см3). Результаты. Вероятность уменьшения размеров ЩЖ (на 15 % и более за 6 месяцев) для пациентов с АИТ на фоне лечения Альбой® связана с исходным размером ЩЖ. Вероятность достижения эффекта возрастает (p = 0,001; ОШ = 1,07; 95% ДИ 1,03–1,11) на каждый кубический сантиметр увеличения исходного размера. Вероятность уменьшения размеров ЩЖ (на 15 % и более за 6 месяцев) для пациентов с диагнозом ДНЗ после применения Альбы® связана с исходным размером ЩЖ. Вероятность достижения эффекта возрастает (p 0,001; ОШ
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : До ювілею професора Вікторії Віталіївни Полторак
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 147-148 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Анотація: 12 листопада 2017 року виповнилось 80 років від дня народження доктора медичних наук, професора, завідуючої відділом експериментальної ендокринології, завідуючої лабораторією патофізіології та медичної генетики ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України» Вікторії Віталіївни Полторак
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Большова О. В., Спринчук Н.А.
Назва : Застосування аналогів інсуліну ультракороткої дії у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 27-33 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 31-32
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ИНСУЛИН КОРОТКОГО ДЕЙСТВИЯ -- INSULIN, SHORT-ACTING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета дослідження. Ретроспективний порівняльний аналіз використання аналогів інсуліну пролонгованої та ультракороткої дії і людських генно-інженерних інсулінів середньої і короткої дії у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу. Матеріали та методи. У межах базисно-болюсної схеми інсулінотерапії вивчали вплив аналогів інсуліну ультракороткої дії порівняно з людським інсуліном короткої дії на клінічні і метаболічні параметри перебігу ЦД 1-го типу у 100 дітей і підлітків. Результати. Засвідчено вірогідний позитивний вплив інсуліну ультракороткої дії на перебіг ЦД, а саме: поліпшення показників постпрандіальної глікемії, значне зменшення кількості денних і нічних гіпоглікемій та діапазону коливань цукру крові протягом доби, зниження рівня глікованого гемоглобіну. Висновки. Аналог інсуліну ультракороткої дії є препаратом вибору для ефективного застосування в інсулінових помпах
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицюк М. І.
Назва : Зміни звивистих канальців нирок при введенні НАДФ на тлі стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету в щурів
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 133-138 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 137
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN
ПОЧЕЧНЫЕ КАНАЛЬЦЫ -- KIDNEY TUBULES
НАДФ -- NADP
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: Вивчення змін структур звивистих канальців нирок при введенні нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату (НАДФ) на тлі індукованого стрептозотоцином цукрового діабету (ЦД) у щурів. Матеріали та методи. Експерименти проведено на самцях білих щурів, яким моделювали ЦД шляхом уведення стрептозотоцину в дозі 70 мг/кг. НАДФ уводили у дозі 30 мг/кг. Вивчали структури нирок на 11-ту, 21-шу та 31-шу добу експерименту. Результати. На противагу класичним методам забарвлення ранні зміни в різних структурах нирки були виявлені за допомогою гістохімічного методу на основі забарвлення гістологічних зрізів бромфеноловим синім за методом Mikel Calvo. Висновки. Загалом структури нирок виявляли позитивну реакцію на введення НАДФ, що може бути пов’язане зі зниженням прямого ушкоджувального впливу гіперглікемії як за рахунок зменшення кількості глікозильованих білків, так і внаслідок прямого безпосереднього його позитивного впливу на стан ендотеліоцитів
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сидорчук Л. І.
Назва : Мікробіом протиепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 127-132 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 130-131
MeSH-головна: ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Мікробіом приепітеліальної біоплівки товстої кишки при безпосередньому контакті з організмом взаємодіє з імунною та іншими системами, що підкреслює актуальність його вивчення при різних захворюваннях. Мета дослідження — встановлення таксономічного складу, популяційного рівня, аналітичних мікроекологічних показників і ступеня порушень мікроекології приепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів із тиреотоксикозом. Матеріали та методи. Проведені експерименти на 25 статевозрілих самцях білих щурів масою 220–240 г, з яких 15 тварин віднесено до контрольної групи (інтактні тварини), 10 щурів належали до основної групи. Моделювали експериментальний тиреотоксикоз шляхом внутрішньошлункового введення L-тироксину 14 днів. У стерильних умовах проводили лапаротомію, брали відрізок (до 3 см) товстої кишки з її вмістом. Відмиту частину кишки гомогенізували з стерильним 0,9% розчином хлориду натрію. Готували серію десятикратних розведень з концентрацією вихідної суміші від 10–2 до 10–7. З кожної пробірки 0,01 мл висівали на тверді оптимальні живильні середовища з наступним виділенням та ідентифікацією мікробів за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Результати. У частини тварин елімінують біфідобактерії та лактобактерії, а також бактероїди та ешерихії. Встановлено виражений дефіцит не тільки біфідобактерій — на 48,50 % і лактобактерій — на 94,59 %, а й бактероїдів — на 44,85 %. Визначення кількісного домінування кожного таксона показало, що домінуюча роль біфідобактерій у мікробіоценозі знижується на 82,76 %, лактобактерій — у 2,20 раза, а також знижується роль у мікробіоценозі приепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом бактероїдів — на 43,04 %, кишкової палички — на 7,18 %, але суттєво зростає роль умовно-патогенних ентеробактерій і стафілококів, які контамінували й колонізували слизову оболонку товстої кишки. Висновки. Експериментальний тиреотоксикоз супроводжується частковою елімінацією з біотопу приепітеліальної біоплівки товстої кишки біфідобактерій та лактобактерій, а також бактероїдів. Відбувається елімінація із слизової оболонки товстої кишки в усіх експериментальних тварин пептострептококів, клостридій та ентерококів, а також колонізація біотопу умовно-патогенними ентеробактеріями (протеями, клебсієлами) і стафілококами
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Новые стратегии ранней диагностики, профилактики, лечения эндокринной и инфекционной патологии у женщин репродуктивного возраста
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 83-92 (Шифр МУ65/2017/13/8)
MeSH-головна: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ПРОТЕИНУРИЯ -- PROTEINURIA
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ХРОМОСОМНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHROMOSOME DISORDERS
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL
ГЛЮКОЗЫ ПЕРЕНОСИМОСТИ ТЕСТ -- GLUCOSE TOLERANCE TEST
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Анотація: В предыдущем номере был представлен обзор ряда докладов, звучавших в рамках Международной медицинской конференции «Synevo Day: 10 лет здоровья в цифрах», которая состоялась 6 октября в Киеве и была приурочена к 10-летию работы лаборатории «Синево» в Украине. Предлагаем вашему вниманию продолжение этого обзора
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зуєв К. О.
Назва : Особливості баріатричного впливу Стифімолу в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 19-26 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 25
Предметні рубрики: Стифимол
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ВЕС-ПОНИЖАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-OBESITY AGENTS
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS
ГАРЦИНИЯ КАМБОДЖИЙСКАЯ -- GARCINIA CAMBOGIA
АБСОРБЦИОМЕТРИЯ ФОТОННАЯ -- ABSORPTIOMETRY, PHOTON
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: оцінити вплив лікування фіксованою комбінацією екстракту гарцинії камбоджійської, хрому піколінату, L-тирозину, L-карнітину та водоростей бурих сухого екстракту на антропометричні показники, а також кількість жирової тканини (ЖТ) і характер її розподілу за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У дослідження були включені 53 пацієнти (з них 25 чоловіків) віком 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, артеріальною гіпертензією та ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥ 30 кг/м2). Результати. Через 12 тижнів лікування такою фіксованою комбінацією в дозі по 1 капсулі 3 рази на день відмічене статистично значуще зниження маси тіла на 4,5 ± 0,6 % (P1 = 0,0001) та ІМТ — на 4,60 ± 0,59 % (P1 = 0,0001), а також зменшення загальної кількості ЖТ на 4,16 ± 1,33 % (P1 = 0,003). Зниження маси тіла відбулося за рахунок абдомінальної ЖТ, про що свідчить статистично значуще зменшення кількості ЖТ в абдомінальному компартменті на 6,02 ± 10,15 % (P1 = 0,0003), а також зниження окружності талії як у чоловіків, так і в жінок на 6,73 ± 1,24 % (P1 = 0,0001) і 4,06 ± 0,77 % (P1 = 0,0009) відповідно. Висновки. Терапія означеною фіксованою комбінацією привела до зниження маси тіла в основному за рахунок абдомінальної ЖТ
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Пам’яті професора Петра Миколайовича Боднара
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 149 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Анотація: У різні роки Петро Миколайович Боднар успішно поєднував наукову, педагогічну та громадську діяльність. П.М. Боднар упродовж багатьох років був членом різних спеціалізованих вчених рад терапевтичного профілю при НМУ імені О.О. Богомольця, членом редколегій провідних науково-медичних журналів: «Ендокринологія», «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія», «Проблеми ендокринної патології», «Міжнародний ендокринологічний журнал». Його цінували та поважали співробітники й студенти університету, всі ендокринологи України
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Никитюк Л. А., Кравченко А. М., Пасько В. С., Ковальська А. О.
Назва : Первинний гіперальдостеронізм: діагностика та лікування
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 110-117 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 116
MeSH-головна: ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ -- HYPERALDOSTERONISM
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- DIAGNOSTIC IMAGING
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
Анотація: В лекції розглядаються аспекти первинного гіперальдостеронізму (ПГА), що мають важливе соціальне і медичне значення. Підкреслюється, що в частини хворих при своєчасній діагностиці і виборі оптимальної терапевтичної тактики можливе повне вилікування. Попри вдосконалення лабораторно-інструментальних методів дослідження, медикаментозного і хірургічного лікування, проблема діагностики і терапії ПГА зберігає свою високу актуальність. Успіх лікування і прогноз у цих хворих безпосередньо залежать від настороженості терапевтів, ендокринологів і кардіологів щодо симптоматичних артеріальних гіпертензій, від знань клінічної картини, тактики обстеження і підходів до терапії.
Знайти схожі

1-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)