Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2018/14/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15

Кравченко, В. І.
Біологічна роль йоду та йодна недостатність як патогенетичний фактор виникнення тиреоїдної патології у вагітних та її профілактика [Текст] / В. І. Кравченко, Б. К. Медведєв // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 11-18. - Бібліогр.: с. 17-18

MeSH-головна:
ИОД -- IODINE (дефицит, физиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (кровь, моча, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Висвітлено найбільш важливі наукові відомості про значення йоду в біологічній природі, його участь у різноманітних біологічних процесах, в утворенні тиреоїдних гормонів та реалізації їх ефектів на рівні різних органів і клітин, що пояснюють виникнення йодозалежних захворювань. Увагу приділено ролі йоду в синтезі тиреоїдних гормонів під час вагітності та з'ясуванню причин підвищеної потреби в цьому елементі за даного стану. Проведено аналіз результатів багаторічних епідеміологічних досліджень, спрямованих на вивчення йодного забезпечення вагітних у різних регіонах України, співробітниками відділу епідеміології ендокринних захворювань ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України". Значну кількість цих досліджень виконано за підтримки МОЗ України, Дитячого фонду ЮНІСЕФ в Україні, а також центру CDC в Атланті (США), який протягом понад 15 років здійснював контроль за якістю досліджень одного з найважливіших показників йодного статусу населення України - йодурії. Статтю підготовлено як науковий інформаційний матеріал для ендокринологів, акушерів-гінекологів, гігієністів, сімейних лікарів, громадськості, МОЗ України у зв'язку з необхідністю законодавчого розв'язання проблеми профілактики йодозалежних захворювань в Україні
Дод.точки доступу:
Медведєв, Б. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перцева, Н. О.
Особливості добового профілю артеріального тиску у хворих на цукровий діабет залежно від наявності ендотеліальної дисфункції [Текст] / Н. О. Перцева, Д. І. Чуб // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 21-27. - Бібліогр.: с. 26

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика, кровь, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, кровь, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диагностика, кровь)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (методы)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ТРАНСФОРМИРУЮЩИЙ ФАКТОР РОСТА БЕТА1 -- TRANSFORMING GROWTH FACTOR BETA1 (кровь)
СОСУДИСТЫХ КЛЕТОК АДГЕЗИИ МОЛЕКУЛА-1 -- VASCULAR CELL ADHESION MOLECULE-1 (кровь)
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) — захворювання, що супроводжується оксидативним стресом, хронічним неспецифічним запаленням, пошкодженням судинної стінки, ендотеліальною дисфункцією. Особливістю перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на ЦД є більш раннє формування діабетичної хвороби нирок (ДХН). Сьогодні здійснюється пошук маркерів ендотеліальної дисфункції, що дозволять виявляти ДХН на ранніх стадіях, коли зміни в нирках потенційно оборотні. Метою роботи було дослідити показники добового профілю артеріального тиску у хворих на ЦД та визначити їх взаємозв’язки з показниками швидкості клубочкової фільтрації й ендотеліальної функції за рівнем показників TGF-β1 (transforming growth factor beta-1 — трансформуючий фактор росту бета-1) та VCAM-1 (vascular cell adhesion molecule 1 — васкулярна молекула судинної адгезії 1). Матеріали та методи. У дослідження включені 124 хворі на ЦД, із них 66 пацієнтів із ЦД 1-го типу, 58 — із ЦД 2-го типу. Результати. Рівні показників ендотеліальної функції TGF-β1 та VCAM-1 у хворих на ЦД 1-го та 2-го типів кількісно залежали від показника швидкості клубочкової фільтрації. Між показниками ендотеліальної функції TGF-β1, VCAM-1 та показниками добового моніторування артеріального тиску виявлені сильні та середньої сили кореляційні зв’язки, у зв’язку з чим комплекс показників добового моніторування артеріального тиску та наявність ендотеліальної дисфункції можна вважати ранніми ознаками прогресування ДХН. Висновки. Для добового профілю артеріального тиску у хворих на ЦД на ранніх стадіях діабетичної нефропатії характерне вірогідне порушення циркадних ритмів. Недостатнє нічне зниження артеріального тиску у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу характеризує наявність прогресування діабетичної нефропатії за показниками добового індексу артеріального тиску
Дод.точки доступу:
Чуб, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гончарова, О. А.
Лимфоцитарный профиль периферической крови больных с диффузным токсическим зобом в зависимости от степени его компенсации [Текст] / О. А. Гончарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 28-32. - Библиогр.: с. 31

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (иммунология, кровь, лекарственная терапия)
ТИОМОЧЕВИНА -- THIOUREA (терапевтическое применение)
ЛИМФОЦИТОВ ПОДСЧЕТ -- LYMPHOCYTE COUNT (методы)
Анотація: В Украине на сегодняшний день основным методом лечения диффузного токсического зоба (ДТЗ) является назначение антитиреоидных препаратов с целью достижения эутиреоза. При этом в инициации развития ДТЗ и его рецидивов основную роль отводят нарушению различных звеньев иммунной системы, поэтому конкретизация таких нарушений остается актуальной задачей в разработке системы профилактики развития рецидивов ДТЗ. Цель работы — установить влияние тиреостатиков на лимфоцитарный профиль периферической крови у больных ДТЗ для назначения адекватной иммунотропной терапии. Материалы и методы. Проведен сравнительный анализ лимфоцитарного спектра периферической крови женщин, больных ДТЗ, на фоне гипертиреоза и в состоянии медикаментозной компенсации. Установлены отклонения отдельных показателей, которые могли бы стать триггерами рецидивирования заболевания. Результаты. В группе женщин с ДТЗ в состоянии гипертиреоза на фоне курса терапии препаратами тиомочевины произошла нормализация тиреоидного гомеостаза. Это сопровождалось положительной динамикой (снижением) активности Т-хелперов и В-лимфоцитов, что необходимо для уменьшения образования антител. В то же время наблюдалось снижение супрессорной активности с повышением иммунорегуляторного индекса супрессии, а также формированием дефицита натуральных киллеров. Имело место повышение индексов CD4/CD16 и CD8/CD16, что свидетельствует о преобладании антителозависимого иммунного процесса над неспецифической клеточной цитотоксичностью. Выводы. Проведение терапии ДТЗ с помощью препаратов тиомочевины не только способствует медикаментозной компенсации, но и оказывает иммуномодулирующее действие. Лимфограмма периферической крови у пролеченных больных ДТЗ характеризуется снижением Т-хелперной активности и уровня В-лимфоцитов (р 0,05), что позволяет уменьшить антителообразование, и снижением Т-супрессоров, а также натуральных киллеров (р 0,001), что создает условия для рецидивирования заболевания. Больные ДТЗ, получающие курс тиреостатиков, нуждаются в дополнительном назначении иммуномодуляторов (в том числе селенсодержащих), способных повысить супрессорную активность
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Bilous, I. I.
    Parameters of stimulation elektroneuromyography in patients with primary hypothyroidism [Text] / I. I. Bilous = Показники стимуляційної електронейроміографії в пацієнтів із первинним гіпотиреозом / І.І. Білоус // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - P33-37. - Бібліогр.: с. 36

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (осложнения, этиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОЛИНЕВРОПАТИИ -- POLYNEUROPATHIES (диагностика, этиология)
ЭЛЕКТРОДИАГНОСТИКА -- ELECTRODIAGNOSIS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
Анотація: Мета дослідження — виявити електронейроміографічні особливості ураження периферичної нервової системи в пацієнтів iз первинним гіпотиреозом на фоні автоімунного тиреоїдиту (АІТ) та післяопераційного гіпотиреозу шляхом проведення стимуляційної електрoнейроміографії (ЕНМГ). Матеріали та методи. Обстежено 56 хворих на гіпотиреоз на фоні АІТ та 19 пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. П’ятдесят сім (76 %) пацієнтів отримували замісну терапію синтетичними похідними L-тироксину, у 18 (24 %) хворих був субклінічний гіпотиреоз. Проведено комплексне клініко-неврологічне та електрофізіологічне обстеження хворих, що включало ЕНМГ-тестування моторних (малогомілкові, великогомілкові, серединні) та сенсорних (малогомілкові, литкові) нервів. При дослідженні моторних нервів оцiнювали наступні показники: амплітуду та тривалість М-відповіді, площу М-відповіді на стимуляцію нерву в дистальній та проксимальній точках, термінальну латентність, резидуальну латентність, швидкість проведення збудження (ШПЗ), при вивченні сенсорних нервів — амплітуду потенціалу дії та ШПЗ. Результати. За АІТ спостерігалось ураження сенсорних нервів нижніх кінцівок (поверхневi малогомілковi та литковi) за змішаним типом. Аксонопатія проявлялась у зменшенні амплітуди потенціалу дії поверхневого малогомілкового нерва на 32,7 % (p  0,05) та литкового на 27,5 % (p  0,05) порівняно з контрольною групою, також відмічали зниження ШПЗ малогомілковими нервами на 21,9 % (p  0,05), що свідчить про пошкодження мієлінової оболонки. У пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом спостерігалися переважно ознаки аксонопатії, про що свідчило зменшення амплітуди потенціалу дії поверхневого малогомілкового нерва на 27,9 % (p 0,05). При дослідженні функції рухових волокон периферичних нервів (серединний, малогомілковий та великогомілковий) виявлено, що ураження моторних волокон мало демієлінізуючий характер у 78,8 % випадків, у решти хворих (22,2 %) полінейропатія була змішаною (з ознаками ураження мієлінової оболонки та аксонів). Пошкодження ліктьових та великогомілкових нервів було облігатним, у той же час ознаки ураження серединного нерва спостерігалися в 72,8 % випадків. Про демієлінізацію швидкопровідних волокон малогомілкових та великогомілкових нервів свідчило подовження резидуальної латентності на 31,7 % (p 0,05) та 31,6 % відповідно (p 0,05), зниження ШПЗ при тестуванні малогомілкових нервів на 21,5 % (p 0,05) та на 19,4 % — при дослiдженні великогомілкових нервів. З боку серединних нервів відмічалося незначне зниження амплітуди дистальної М-відповіді, на ураження мієлінової оболонки вказувало статистично вірогідне підвищення резидуальної латентності та незначне зниження ШПЗ. У 22,2 % хворих з АІТ відмічалися ознаки поєднаного ураження мієлінової оболонки та аксонального пошкодження, коли крім зниження ШПЗ руховими волокнами великогомілкового та малогомілкового нервів на 21,7 та 21,4 % та деякого підвищення резидуальної латентності спостерігалося вірогідне зниження амплітуди М-відповіді на 15,6 та 14,8 % відповідно. У пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом відмічалися лише ознаки мієлінопатії. Висновки. ЕНМГ дозволила виявити демієлінізуючий та змішаний характер ураження моторних волокон та аксональний характер ураження сенсорних периферичних нервів, причому більш виражені зміни спостерігалися при АІТ, ніж при полінейропатії на фоні післяопераційного гіпотиреозу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Семенюк, Л. М.
Особливості вуглеводного обміну у жінок раннього репродуктивного віку із склерополікістозом яєчників [Текст] / Л. М. Семенюк, Т. Ю. Юзвенко, О. В. Ларіна // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 38-43. - Бібліогр.: с. 42

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь, осложнения)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь, осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Фертильність жінок, особливо з ендокринним гіперандрогенним дисбалансом, заслуговує на особливу увагу, оскільки частота репродуктивних втрат у цій групі сягає майже 67 %. Мета. Визначення взаємозв’язку між індексом маси тіла, порушеннями вуглеводного обміну та показником вітаміну D при клінічних симптомах склерополікістозу яєчників (СПКЯ). Матеріали та методи. Гормональний аналіз проведено упродовж п’ятого — сьомого днів менструального циклу на підставі визначення у сироватці крові фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, дегідроепіандростерону сульфату, дегідротестостерону у 45 жінок із СПКЯ віком 18–25 років. Результати. Прослідковано зв’язки вмісту вітаміну D і гормонального забезпечення репродуктивної системи у жінок із СПКЯ, продемонстровано тригерну роль зниження рівня вітаміну D у формуванні гормонального дисбалансу та клінічних гіперандрогенних проявів інсулінорезистентності у жінок із СПКЯ. Висновки. Пацієнтки із СПКЯ та недостатнім рівнем вітаміну D, незважаючи на відсутність надмірної маси тіла та ожиріння, мають більш виражені зміни вуглеводного обміну, ніж пацієнтки без СПКЯ
Дод.точки доступу:
Юзвенко, Т. Ю.
Ларіна, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патогенетичні механізми та ознаки серцево-судинних уражень при цукровому діабеті 2-го типу [Текст] / Л. В. Шкала [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 44-48. - Бібліогр.: с. 47

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, этиология)
Анотація: Висока захворюваність та поширеність цукрового діабету (ЦД) зумовлює ранню інвалідизацію та смертність через розвиток хронічних ускладнень. При цьому головна причина смерті при ЦД 2-го типу пов’язана із серцево-судинними захворюваннями. Мета дослідження: з’ясувати частоту, механізми та прояви уражень серцево-судинної системи у хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Обстежено 49 пацієнтів з ЦД 2-го типу віком понад 50 років, у тому числі 25 чоловіків, 24 жінки. Визначали показники метаболізму, зміни електрокардіограми. Результати. У групі спостереження у 55,1 % пацієнтів виявлена ішемічна хвороба серця (ІХС), у 77,6 % — артеріальна гіпертензія, у 28,6 % — перенесені кардіоваскулярні події. Переважали хворі (83,7 %) з надлишковою масою тіла і ожирінням. У 57,1 % виявлені порушення ліпідного обміну за наявної декомпенсації ЦД в 61,2 %, що підтверджено збільшенням рівня глікованого гемоглобіну до 8,8 ± 0,3 %. Зареєстровані порушення процесів автоматизму, збудливості та провідності серця: у 12,2 % — синусова тахікардія, у 6,1 % — синусова брадикардія, у 4,1 % — синусова аритмія, у 10,2 % — миготлива аритмія, у 8,2 % — суправентрикулярна і шлуночкова екстрасистолія, у 30,6 % — внутрішньошлуночкові блокади. Прояви гіпоксії мали 32,7 % пацієнтів, зміни зубця Q — 8,2 %, зміни інтервалу ST — 8,2 %. Висновки. Дисметаболічні порушення є підґрунтям для розвитку хронічних діабетичних ускладнень, що формують, зокрема, кардіальну автономну нейропатію, діабетичну кардіоміопатію та атеросклеротичні ураження серцево-судинної системи з маніфестацією ІХС, артеріальної гіпертензії, синдрому порушень ритму і провідності, гіпоксії
Дод.точки доступу:
Шкала, Л. В.
Мишаніч, Г. І.
Шкала, О. В.
Черпак, О. В.
Карапетян, О. А.
Волковська, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рахимова, Г. Н.
Сравнительная эффективность моно- и комбинированной терапии при идиопатической низкорослости с задержкой пубертата [Текст] / Г. Н. Рахимова, К. Н. Гилязетдинов // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 49-53. - Библиогр.: с. 52

MeSH-головна:
РОСТА НАРУШЕНИЯ -- GROWTH DISORDERS (генетика, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПОЛОВОГО РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- PUBERTY, DELAYED (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: На сегодня терапия гормоном роста при идиопатической низкорослости является предметом дискуссий из-за гетерогенного эндокринного профиля у детей при данном расстройстве. Целью работы стала оценка эффективности моно- (тестостерона энантат) и комбинированной терапии (тестостерона энантат и рекомбинантный гормон роста) у подростков с идиопатической низкорослостью. Материалы и методы. Обследуемые юноши узбекской популяции (n = 46) с конституциональной задержкой роста и пубертата в возрасте 14,8–16,2 года были разделены на три группы в соответствии с видом лечения. Результаты. Было выявлено, что терапия рекомбинантным гормоном роста (соматропин, 0,033 мг/кг/сутки) в комбинации с тестостерона энантатом (50 мг внутримышечно 1 раз в 21 день) эффективна и повышает скорость роста при идиопатической низкорослости с задержкой пубертата. Выводы. Монотерапия тестостерона энантатом в низкой дозе (50 мг внутримышечно 1 раз в 21 день) достоверно повышает скорость роста при конституциональной задержке роста и пубертата по сравнению с группой без лечения, но достоверно менее эффективна по сравнению с группой на комбинированной терапии
Дод.точки доступу:
Гилязетдинов, К. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шеремет, М. І.
Апоптоз лімфоцитів крові у хворих на автоімунний тиреоїдит і шляхи корекції [Текст] / М. І. Шеремет // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 54-59. - Бібліогр.: с. 58-59

MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, кровь, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, этиология)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (иммунология, кровь, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета — дослідити деякі ланки патогенезу розвитку вузлового зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) шляхом вивчення активності процесів пероксидного окиснення ліпідів і білків, апоптозу лімфоцитів периферичної крові та рівня деяких цитокінів до та після оперативного втручання, розробити ефективні методи їх корекції. Матеріали та методи. Обстежено 80 жінок із вузловим зобом на тлі АІТ. Результати. Показано, що порушення програмованої загибелі лімфоцитів при АІТ проявляється збільшенням вмісту фактора некрозу пухлини α і CD95+ лімфоцитів на тлі зниження числа апоптичних клітин. Висновки. Після проведеного комплексного лікування відзначена позитивна динаміка порушених показників імунного статусу, насамперед нормалізація порушеного балансу субпопуляції апоптичних Т-лімфоцитів та антитіл до тиреоглобуліну та тиреоїдної пероксидази, зниження вмісту цитокінів і повернення в межі нормальних значень рівнів гормонів щитоподібної залози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булдигіна, Ю. В.
Коментарі до клінічних рекомендацій 2018 року Європейської тиреоїдної асоціації щодо аміодарон-асоційованої дисфункції щитоподібної залози [Текст] / Ю. В. Булдигіна, Г. М. Терехова, В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 60-71. - Бібліогр.: с. 69-71

MeSH-головна:
АМИОДАРОН -- AMIODARONE (вредные воздействия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, химически вызванный, хирургия)
Анотація: У цій статті автори виклали й прокоментували основні положення нових рекомендацій щодо обстеження й лікування хворих з аміодарон-асоційованою патологією щитоподібної залози. Їх текст розбитий тематично на підрозділи (клінічні дослідження, діагностика, підходи до корекції). При цьому спочатку йде текст з літературними посиланнями, що підводить до рекомендацій, які викладені за рівнем доказовості
Дод.точки доступу:
Терехова, Г. М.
Паньків, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Паньків, В. І.
Вплив урсодезоксихолевої кислоти на інсулінорезистентність в осіб із метаболічним синдромом [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 72-76. - Бібліогр.: с. 76

MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (лекарственная терапия, осложнения)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: У лекції висвітлено механізми формування неалкогольної жирової хвороби печінки в пацієнтів із метаболічним синдромом. Описано комплексний метод лікування цих пацієнтів із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти, який сприяє зменшенню вираженості стеатозу печінки, виявів дисліпідемії, синдромів цитолізу та холестазу, порушень вуглеводного обміну у хворих із метаболічним синдромом і, таким чином, позитивно впливає на інсулінорезистентність
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Кваченюк, А. М.
Клініко-лабораторні особливості застосування замісної тиреоїдної терапії в пацієнтів похилого віку [Текст] / А. М. Кваченюк, Д. А. Кваченюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 79-82. - Бібліогр.: с. 81

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, кровь, ультрасонография, этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Клінічний і субклінічний гіпотиреоз — один з найпоширеніших станів у практиці лікаря-ендокринолога після цукрового діабету 2-го типу. Частка пацієнтів, у яких латентний (субклінічний) гіпотиреоз переходить у клінічний, щороку становить до 5 %. Попри відносно виражену симптоматику діагностика гіпотиреозу, особливо в людей похилого віку, становить певні труднощі. Це обумовлено переважанням у цій категорії хворих симптомів із боку певної системи. Розпочинати терапію в таких людей слід із мінімальних доз препаратів тиреоїдних гормонів, а титрування дози необхідно проводити поступово й повільно, з постійним контролем як тиреоїдного гормонального статусу, так і кардіальних показників
Дод.точки доступу:
Кваченюк, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Аналіз поширеності тиреоїдної патології та захворюваності на неї серед наелення Київської області та України за 2007-2017 рр. [Текст] / В. І. Ткаченко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 83-88. - Бібліогр.: с. 87

Рубрики:
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (эпидемиология)
MeSH-не головна:
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITYКиевская область
Анотація: В Україні чітко простежується збільшення кількості пацієнтів із різноманітною патологією щитоподібної залози. Показники поширеності та захворюваності відрізняються в різних регіонах країни залежно від впливу чинників зовнішнього середовища та їх комбінації. Одним із відомих факторів є аварія на ЧАЕС, але ріст тиреоїдної патології на незабруднених територіях свідчить про необхідність більш детального вивчення даної проблеми. Мета: провести аналіз поширеності тиреоїдної патології й захворюваності на неї серед населення Київської області за 2007–2017 роки. Матеріали та методи. Проведено аналіз даних щорічних звітів медичних закладів Київської області за 2007–2017 роки. Статистичний аналіз проводився за допомогою пакета програм Windows Office Exсel 2016 та IBM SPSS Statistics 23.0. Результати. У структурі тиреоїдної патології серед населення Київської області у 2017 р. частка тиреоїдитів становила 11,2 %, гіпотиреозу — 4,6 %, гіпертиреозу — 2,1 %. У жінок тиреоїдити траплялися в 9,7 раза частіше, гіпотиреоз — у 8,3 раза, а гіпертиреоз — у 5,3 раза частіше, ніж у чоловіків. Виявлені вірогідні дані щодо зростання поширеності тиреоїдитів — у 1,9 раза (р 0,01), гіпотиреозу — у 2,1 раза (р 0,01), гіпертиреозу — 1,7 раза (р 0,01) по області. По Україні відбулося зростання поширеності тиреоїдитів у 2,5 раза (р  0,01), гіпотиреозу — у 1,7 раза (р 0,01), гіпертиреозу — у 1,5 раза (р 0,01). Згідно з прогностичними моделями, протягом наступних п’яти років очікується збільшення поширеності тиреоїдитів, гіпо- та гіпертиреозу по області, що може бути спричинено негативним впливом екзо- та ендогенних факторів. Висновки. Неухильне зростання поширеності тиреоїдної патології й захворюваності на неї в забруднених і незабруднених після ЧАЕС регіонах України, збільшення частки тиреоїдитів, гіпо- та гіпертиреозу за останнє десятиріччя, прогнозоване зростання даної патології протягом наступних п’яти років свідчить про необхідність аналізу причин і заходів їх профілактики в практиці сімейних лікарів та ендокринологів
Дод.точки доступу:
Ткаченко, В. І.
Максимець, Я. А.
Видиборець, Н. В.
Коваленко, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Крицький, Т. І.
Оцінка андрогенного статусу у чоловіків, хворих на первинний гіпотиреоз [Текст] / Т. І. Крицький // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 89-95. - Бібліогр.: с. 94

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (кровь, осложнения)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (кровь, этиология)
ГОРМОНЫ -- HORMONES (кровь)
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Роль андрогенного дефіциту в чоловіків як чинника патогенезу багатьох соматичних захворювань не викликає сумнівів. Взаємодія тиреоїдних і статевих гормонів при гіпотиреозі у чоловіків дотепер залишається предметом дискусій. Мета. Оцінка андрогенного статусу в чоловіків із первинним гіпотиреозом залежно від його тривалості та стану компенсації. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 45 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 35 до 60 років. Набір чоловіків для обстеження проводили в процесі амбулаторного прийому та стаціонарного лікування в ендокринологічному відділенні Університетської лікарні м. Тернополя. Результати. Знижений уміст загального тестостерону (зТ) виявлено у 42,2 % обстежених із гіпотиреозом. При цьому у 17,8 % пацієнтів рівень зТ у крові був нижчим 8,0 нмоль/л, а в 11 (24,4 %) чоловіків показник перебував у межах від 8,0 до 12,0 нмоль/л. За результатами визначення вмісту вільного тестостерону частота лабораторного гіпогонадизму в чоловіків, хворих на гіпотиреоз, виявилася вищою, ніж за результатами визначення зТ. Ступінь компенсації гіпотиреозу вірогідно не впливав на середні рівні гонадотропних і статевих гормонів. Висновки. Рівні глобуліну, що зв’язує статеві гормони, були вірогідно зниженими у 46,7 % хворих на гіпотиреоз порівняно з показниками контрольної групи. Середні рівні естрадіолу в обстежених хворих вірогідно не відрізнялися від середніх показників чоловіків контрольної групи. Отримані дані можуть свідчити про поєднане ураження центральної та периферичної ланок гіпофізарно-гонадної системи у чоловіків із гіпотиреозом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Фрагментація ДНК сперматозоїдів у чоловіків із безпліддям (огляд літератури) [Текст] / В. Є. Лучицький [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 96-101. - Бібліогр.: с. 99-101

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (генетика, диагностика)
ДНК ФРАГМЕНТАЦИЯ -- DNA FRAGMENTATION
СПЕРМАТОЗОИДЫ -- SPERMATOZOA
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В огляді літератури аналізуються дані щодо порушення фрагментації ДНК сперматозоїдів та механізмів пошкодження цілісності ДНК у чоловіків із безпліддям. Наведені основні теорії молекулярних механізмів пошкождення ДНК та порушення хроматину сперматозоїдів. Загальновизнаними факторами, окрім вроджених вад розвитку та статевих інфекцій, варікоцеле та піоспермії, що впливають на стан репродуктивної функції чоловічого організму, є несприятливі чинники зовнішнього середовища. Одним із механізмів пошкодження цілісності ДНК сперматозоїдів є високі рівні активних форм кисню. В огляді наведено дані щодо можливої захисної ролі антиоксидантів для лікування та запобігання пошкодженням ДНК. Зроблено висновок, що тестування пошкоджень ДНК сперматозоїдів та селекція непошкоджених сперматозоїдів повинні бути застосовані як частина діагностичних та лікувальних методів у пар, які страждають від безпліддя та повторних викиднів
Дод.точки доступу:
Лучицький, В. Є.
Лучицький, Є. В.
Зубкова, Г. А.
Рибальченко, В. М.
Складанна, І. І.
Гулєватий, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Triamine derivatives and vitamin B1 analogues: biochemical, structural and pathway analisis and its implication in the pathobiology of diabetic complications [Text] / K. Singh [et al.] = Деривати тіаміну та аналоги вітаміну В1: біохімія, структура і значення в патогенезі діабетичних ускладнень / К. Сінх [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - P102-105. - Библиогр.: с. 104

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ТИАМИН -- THIAMINE
Анотація: Thiamіne acts as a coenzyme for transketolase and for the pyruvate dehydrogenase and α-ketoglutarate dehydrogenase complexes, whіch enzymes play a fundamental role in intracellular glucose metabolіsm. The relatіonship between thiamіne and diabetes mellitus (DM) has been reported in the literature. Thiamine levels and thiamine-dependent enzyme activities are reduced in DM. Genetic studies provide opportunity tо determine the relatiоnship between thiamine and DM. Thiamine and its derivatives were demonstrated to prevent the activation of the biоchemical pathways (increased flux through the polyol pathway, formation of advanced glycation end-products, activation of protein kinase C, and increased flux through the hexоsamine biosynthesis pathway) induced by hyperglycemia in DM. Thiamine definitively plays a rоle in the diabetic endothelial vascular diseases (micro- and macroangiopathy), lipid profile, retinоpathy, nephrоpathy, cardiоpathy, and neurоpathy
У статті розглядаються питання впливу тіаміну та його похідних на перебіг ускладнень цукрового діабету (ЦД). Tіамін слугує коферментом для транскетолази, піруватдегідрогенази й комплексів α-кетоглутаратдегідрогенази, ферменти яких відіграють фундаментальну роль у внутрішньоклітинному метаболізмi глюкози. У літературі повідомляється про взаємозв’язки між тіаміном і ЦД. Рівні тіаміну й активність залежних від тіаміну ферментів знижені у хворих на ЦД. Генетичні дослідження дають можливість встановити зв’язуючі ланки між тіаміном і ЦД. Встановлено, що тіамін і його деривати запобігають активації біохімічних процесів (посилене виділення поліоловим шляхом, надмірне утворення кінцевих продуктів глікування, активація протеїнкінази C і посилення гексозамінового шляху біосинтезу), спричинених гіперглікемією за ЦД. Підкреслюється значення тіаміну при ендотеліальних судинних хворобах при ЦД (мікро- і макроангіопатія), порушеннях ліпідного обміну, при ретино-, нефро-, кардіо- і нейропатії
Дод.точки доступу:
Singh, K.
Yuzvenko, T.
Pankiv, I.
Kogut, D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)