Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2018/14/6<.>
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15
1.


    Спринчук, Н. А.
    Вміст есенціальних мікроелементів в плазмі крові дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту [Текст] / Н. А. Спринчук, В. Г. Пахомова, О. В. Большова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 11-16. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
РОСТА НАРУШЕНИЯ -- GROWTH DISORDERS (кровь)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (кровь)
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE (кровь)
ИММУНОРАДИОМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- IMMUNORADIOMETRIC ASSAY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Метою роботи було підвищення ефективності лікування дітей і підлітків із синдромом біологічно неактивного гормона росту (СБНГР) на основі вивчення вмісту есенціальних мікроелементів (ЕМ) у плазмі крові. Матеріали та методи. В дослідження включено 206 дітей і підлітків з різними формами низькорослості. Діти, хворі на СБНГР, увійшли до групи з 29 осіб (14,08 %): 21 хлопчик (72,41 %) і 8 дівчаток (27,59 %), відставання у зрості яких становило від –2,0 до –4,6 SD. Середній вік дітей — 9,01 ± 0,60 року. Діагноз СБНГР підтверджений наявністю нормальних/підвищених показників гормона росту (ГР) на тлі проведення стимуляційних тестів, різким зниженням рівня інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) та позитивною пробою на чутливість до ГР. Мікроелементний статус оцінювали шляхом визначення рівнів ЕМ (цинку, селену, марганцю, хрому, міді) у плазмі крові методом рентгенофлуоресцентної спектрометрії за допомогою спектрометра ElvaX-med (Україна). Рівні ІФР-1 в плазмі крові визначали імунорадіометричним методом за допомогою стандартних наборів IRMA IGF-1 (Immunotech® kit, Чеська Республіка). Результати. В групі дітей з СБНГР рівень цинку становив 0,57 ± 0,04 мкг/мл, селену — 0,05 ± 0,01 мкг/мл, що вірогідно нижче, ніж у загальній групі дітей з низькорослістю (р 0,001 та р 0,05 відповідно). Середні рівні хрому та міді в плазмі крові були зниженими порівняно з показниками дітей з іншими формами низькорослості й становили 0,040 ± 0,003 мкг/мл і 0,79 ± 0,05 мкг/мл відповідно, та були вірогідно нижчими, ніж у дітей контрольної групи (р 0,001). Середній рівень марганцю в плазмі крові становив 0,06 ± 0,02 мкг/мл, що дещо нижче, ніж у контрольній групі, але невірогідно (р 0,01). Висновки. У пацієнтів із СБНГР встановлено вірогідне зниження рівнів цинку, селену, хрому та міді у плазмі крові. Отже, на наш погляд, до комплексу обстеження дітей з низькорослістю доцільно включати визначення рівнів ЕМ. При виявленні знижених рівнів ЕМ рекомендовано комбіноване лікування препаратами рекомбінантного ГР та такими, які містять відповідні ЕМ, що значно підвищує ефективність ріст-корегуючої терапії
Background. The purpose was to increase the effectiveness of treatment in children and adolescents with biologically inactive growth hormone syndrome (BIGHS) based on studying the content of essential microelements (EM) in the blood plasma. Materials and methods. The study included 206 children and adolescents with different forms of short sta­ture. Group with BIGHS consisted of 29 children (14.08 %): 21 boys (72.41 %) and 8 girls (27.59 %), with growth retardation from –2.0 to –4.6 SD. The average age of children was 9.01 ± 0.60 years. Diagnosis of BIGHS was confirmed by the presence of normal/elevated growth hormone parameters against the background of stimulation tests, a sharp decrease in the level of insulin-like growth factor-1 (IGF-1), and positive test for growth hormone sensitivity. The microelement status was assessed by determining the levels of EM (zinc, selenium, manganese, chromium, copper) in the blood plasma by X-ray fluorescence spectrometry using the ElvaX-med spectrometer (Ukraine). Plasma levels of IGF-1 were evaluated by immunoradiometric assay (IRMA) using standard IRMA IGF-1 kits (Immunotech® kit, Czech Republic). Results. In the group of children with BIGHS, the levels of zinc and selenium were 0.57 ± 0.04 μg/ml and 0.05 ± 0.01 μg/ml, respectively, that is significantly lower than in the general group of children with short stature (p 0.001 and p 0.05, respectively). The average plasma levels of chromium and copper were lower than those in children with other forms of short stature and amounted to 0.040 ± 0.003 μg/ml and 0.79 ± 0.05 μg/ml, respectively, but were significantly lower than in the control group (р 0.001). The average level of manganese in the blood plasma was 0.06 ± 0.02 μg/ml, which is somewhat lower than in the control group, but not significantly (p 0.01). Conclusions. Patients with BIGHS were found to have potentially lower levels of zinc, selenium, chromium and copper in the blood plasma. Thus, in our opinion, it is advisable to include the determination of EM levels in a comprehensive examination of children with short stature. When detecting lower levels of EM, a combined treatment with recombinant growth hormone preparations and those containing appropriate EM is recommended that significantly increases the effectiveness of growth-correction therapy
Дод.точки доступу:
Пахомова, В. Г.
Большова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Personalized approach to perioperative anaesthefic management of thyroidectomy in patients with thyrotoxicosis [Text] / S. O. Tarasenko [et al.] = Персоніфікований підхід до періопераційного анестезіологічного менеджменту тиреоїдектомій у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу / С. А. Тарасенко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - P19-24. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Background. The multiplicity of target organ damages among the patients with thyrotoxicosis, indecisive benefits of inhalation anaesthesia (IA) or total intravenous anaesthesia (TIVA) in thyroidectomy, advantages or disadvantages of using regional anaesthesia, the lack of data about the IA and TIVA effects on central haemodynamics in thyrotoxicosis patients during thyroid surgery require further research, improvement of anaesthetic management in the perioperative period, and the development of a patient-oriented approach. The purpose of the study was to improve the results of anaesthesia organisation in surgical treatment of thyrotoxicosis patients by choosing the anaesthesia method and optimizing perioperative anaesthesia. Materials and methods. At the first stage, the study concentrated on retrospective (2015) and prospective analysis (2016–2017) of 440 cases and ­anaesthetic maps of thyrotoxicosis patient who underwent thyroid surgery in 2015–2017 in order to identify the type of concomitant pathology and its incidence, the specific features of general anaesthesia depending on the type of anaesthesia (TIVA or IA) and its complications. The second stage included a prospective study involving 175 thyrotoxicosis patients undergoing thyroidectomy. Results. The evidence from this study suggests that the overwhelming majority of thyrotoxicosis patients undergoing thyroidectomy (67.7 %) are the persons with diffuse toxic goitre (DTG), 23.6 % — with multinodular goitre (MNG) and thyrotoxicosis syndrome; 5.0 % — with toxic thyroid adenoma; the rest were the patients with recurrent DGT or MNG and individuals with combined thyroid pathology (thyroid cancer due to DGT or toxic MNG). According to American Society of Anesthesiologists (ASA) only 105 patients (23.9 %) of the total amount had a minimal anaesthetic risk — ASA I, the rest — ASA II–IV. The number of patients with ASA III was as follows: 33.7 % in the MNG group, 50.0 % in the MNG group with papillary cancer and 13.8 % in the group with DTG. Conclusions. The results of this study indicate that thyrotoxicosis deteriorates the physical status of the patient according to ASA. 76.1 % of 440 patients with thyrotoxicosis had ASA II–IV. 21.1 % of patients were at high risk — ASA III and IV. The study shows the negative impact of IA with sevoflurane and TIVA with propofol on the hemodynamics and oxygen delivery. Our investigations in this field seem likely to confirm the hypothesis that combined anaesthesia with bilateral superficial cervical plexus block performed as a pre-emptive analgesia using minimal flow inhalation anaesthesia with sevoflurane or TIVA with propofol provides statistically (p 0.05) significant improvement in pain relief compared to monoanaesthesia
Актуальність. Робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної тиреоїдної хірургії — поліпшенню результатів хірургічного лікування пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу. Мета дослідження — розробити персоніфікований підхід до вибору методу загальної анестезії (ЗА) та періопераційного знеболювання із застосуванням комплексу збалансованої аналгезії та сучасних методів контролю за перебігом анестезії. Матеріали та методи. На першій стадії проведено ретроспективний і проспективний аналіз (2016–2017) 440 випадків і карт пацієнтів з тиреотоксикозом, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу тиреоїдектомії в 2015–2017 рр., для ідентифікації супутньої патології, визначення особливостей загальної анестезії залежно від виду анестезії та її ускладнень. Друга стадія полягала в проспективному дослідженні за участю 175 пацієнтів із тиреотоксикозом після тиреоїдектомії. Результати. Синдром тиреотоксикозу погіршує фізичний статус пацієнта за критеріями Американської асоціації анестезіологів. Як інгаляційна, так і тотальна внутрішньовенна анестезія негативно впливають на показники гемодинаміки та доставку кисню. Встановлено, що поєднана анестезія із білатеральною блокадою поверхневого шийного сплетення на тлі застосування інгаляційної низькопотокової або тотальної внутрішньовенної анестезії забезпечує кращий рівень знеболювання порівняно з моноанестезією. Найкращою антиеметичною схемою є використання ЗА на тлі базової анестезії пропофолом із додаванням метоклопраміду перед індукцією анестезії. Індивідуалізація подання та корекція дози газового або внутрішньовенного анестетиків під контролем BIS-моніторингу дають змогу досягнути персоніфікації загальної анестезії. Найбільш економічно доцільним є використання ІА севофлураном за мінімально-потоковим контуром (FGF = 400 мл/хв). Висновки. Розроблено алгоритм анестезіологічного менеджменту в пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу при тиреоїдектоміях із обґрунтуванням використання інгаляційної низькопотокової або тотальної внутрішньовенної анестезії. Отримані нові вірогідні дані дозволили розробити персоніфікований підхід до вибору методу загальної анестезії та періопераційного знеболювання із застосуванням комплексу ЗА та сучасних методів контролю за перебігом анестезії
Дод.точки доступу:
Tarasenko, S. O.
Dubrov, S. O.
Tovkay, O. O.
Lishhynskyi, P. O.
Kvitka, D. M.
Kunatovskyi, M. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Лучицький, В. Є.
    Радіологічні методи в діагностиці порушень кавернозної гемодинаміки у чоловіків з цукровим діабетом та еректильною дисфункцією [Текст] / В. Є. Лучицький // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 27-30. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (ультрасонография)
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (ультрасонография, этиология)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: Актуальність. Серцево-судинні захворювання та цукровий діабет (ЦД) залишаються переважаючими супутниками еректильної дисфункції (ЕД), причому ендотеліальна дисфункція відіграє надзвичайно важливу роль у механізмах розвитку ЕД у чоловіків. Мета. Дослідження ролі судинного чинника в патогенезі ЕД у чоловіків з ЦД та можливостей ранньої діагностики судинних порушень. Матеріали та методи. Для вивчення показників кровотоку нами обстежено 45 чоловіків, хворих на ЦД та ЕД, віком 22–58 років. Допплерівську ультрасонографію статевого члена виконували на апараті Аloka-SSD 5000 Pro Sound (Японія) у стані спокою та в динаміці переходу до стану ригідної ерекції після введення вазоактивного препарату на 5, 15, 30-й хвилині. Результати. Зниження пікової систолічної швидкості кровотоку зі збільшенням приросту показників тонусу артеріальної стінки та периферичного опору є наслідком порушень мікроциркуляції, тканинної проникності, що спостерігається у хворих на ЦД. Зниження кровонаповнення статевого члена та сповільнення виведення радіофармпрепарату у чоловіків з ЦД та ЕД, встановлені при проведенні радіонуклідної ангіографії статевого члена, вказують на розлади мікроциркуляції в кавернозних тілах (мікроангіопатії). Висновки. Малоінвазивні спеціалізовані методи обстеження хворих на ЦД та ЕД дозволяють отримати фізіологічно адекватну оцінку загального ступеня васкуляризації кавернозних тіл в динаміці виникнення ерекції, взаємодоповнюють один одного і дають можливість оцінити феномен виникнення ерекції за різними об’єктивними показниками
Background. Cardiovascular diseases and diabetes mellitus (DM) remain the main comorbidities in erectile dysfunction (ED), and endothelial dysfunction plays an extremely important role in the mechanisms of ED development. The purpose of the study is to investigate the role of the vascular factor in the pathogenesis of ED in men with DM and the possibility of early diagnosis of vascular disorders. Materials and methods. To study the blood flow, 45 men with DM and ED aged 22–58 years were examined. Penile Doppler ultrasonography was carried out using Aloka-SSD 5000 ProSound (Japan) device at rest and in dynamics of transition to a rigid erection after administration of a vasoactive drug at the 5, 15, and 30th minutes. Results. Reduction of peak systolic blood flow velocity with increased indices of arterial wall tone and peripheral resistance is a consequence of microcirculatory disorders, tissue permeability observed in patients with DM. Decreased blood supply to the penis and slowing the washout of tracer in men with DM and ED established during the radionuclide angiography of the penis indicate microcirculation disorders in the cavernous bodies (microangiopathy). Conclusions. Minimally invasive specia­lized methods for the examination of patients with DM and ED allow us to obtain a physiologically adequate assessment of the overall degree of vascularization of cavernous bodies in the dynamics of erection, complement each other and make it possible to evaluate the phenomenon of erection by various objective indicators
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Шелест, Б. А.
    Динамика состояния сосудистой стенки при лечении больных артериальной гипертензией с ожирением и сахарным диабетом [Текст] / Б. А. Шелест // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 31-35. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, осложнения)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Анотація: Актуальность. Ожирение и сахарный диабет (СД) рассматриваются как важнейшие факторы риска течения артериальной гипертензии (АГ), приводящие к различным осложнениям. Одной из причин ухудшения течения АГ является дисфункция эндотелия. Применение различных схем комбинированной терапии приводит и к улучшению состоянии эндотелия. Целью работы было изучение динамики функции эндотелия при лечении больных АГ в сочетании с ожирением и СД. Материалы и методы. Обследовано 54 больных с определением антропометрических данных, функции эндотелия сонной артерии и аорты, эндотелина, суммарного количества нитратов/нитритов. Результаты. В обследуемых группах (как с нефиксированной базисной терапией, так и с добавлением трехкомпонентной фиксированной комбинации) происходило снижение как систолического (на 7,36 и 6,36 % соответственно, р 0,05), так и диастолического (на 9,2 и 8,29 % соответственно, р 0,05) артериального давления. При нефиксированной базисной терапии происходило улучшение показателей: индекс жесткости аорты (ИЖА) уменьшился на 7,05 % (р 0,1), толщина комплекса интима-медиа (ТКИМ) — на 5,48 % (р 0,1), уровень эндотелина-1 — на 31,27 % (р 0,1), тогда как уровень Total NO повысился на 8,35 % (р 0,1), а эндотелийзависимая вазодилатация (ЭЗВД) — на 10,5 % (р 0,1). При комбинированной фиксированной комбинации гипотензивных препаратов происходили более выраженные изменения со стороны артериальной стенки: ИЖА снизился на 10,96 % (р 0,05), ТКИМ — на 8 %, эндотелин-1 — на 31,52 % (р 0,05), в то время как Total NO увеличился на 8,7 % (р 0,05), а ЭЗДВ — на 11,8 % (р 0,05). Выводы. У больных АГ с ожирением и СД происходит увеличение жесткости артерий, толщины комплекса интима-медиа, повышение уровня эндотелинемии и снижение ЭЗВД и уровня общих нитратов. Фиксированная базисная гипотензивная терапия стимулирует ЭЗВД и существенно улучшает механизмы ауторегуляции и пружинисто-эластические свойства сосудов мышечного типа, статистически достоверно лучше снижает систолическое артериальное давление
Background. Obesity and diabetes mellitus (DM) are considered to be the most important risk factors for arterial hypertension. Endothelial dysfunction is one of the principal causes of hypertension progression. Different schemes of combined drug therapy lead to an improvement in the state of the endothelium. The purpose of the work was to study the dynamics of endothelial function parameters in hypertensive patients with obesity and DM when using combined therapy. Materials and methods. Fifty four patients were enrolled in the study. Anthropometric data, carotid endothelial and aortic function, endothelin, total nitrate-nitrite content were evaluated in all subjects. Results. There was a decrease in both systolic (by 7.36 and 6.36 %, p 0.05, respectively) and diastolic blood pressure (by 9.2 and 8.29 %, p 0.05, respectively, in groups 1 and 2). In case of non-fixed drug therapy, the index of aortic stiffness (IAS) decreased by 7.05 % (p 0.1), the intima-media thickness (IMT) — by 5.48 % (p 0.1), the level of endothelin-1 — by 31.27 % (p 0.1), whereas total nitric oxide (NO) content increased by 8.35 % (p 0.1), endothelium-dependent vasodilation (EDVD) — by 10.5 % (p 0.1). With a fixed combination of antihypertensive drugs, more pronounced changes occurred: IAS decreased by 10.96 % (p 0.05), IMT — by 8 %, endothelin-1 — by 31.52 % (p 0.05), while total NO increased by 8.7 % (p 0.05), and EDVD — by 11.8 % (p 0.05). Conclusions. In hypertensive patients with obesity and DM, there is an increase in the arterial stiffness, intima-media thickness, an increase in the level of endothelin, and a decrease in EDVD and the level of total nitrates. Fixed combination stimulates EDVD, improves the mechanisms of autoregulation and elastic properties of muscular vessels, and is more significant in controlling blood pressure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Крушинська, З. Г.
    Частота серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2-го типу залежно від виду антигіперглікемізуючої терапії [Текст] / З. Г. Крушинська, Т. Ю. Юзвенко, В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 36-44. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (кровь, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — встановити частоту серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залежно від виду антигіперглікемізуючої терапії. Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на 3 групи: у першу групу ввійшли всі хворі на ЦД, які брали участь у дослідженні (1999 осіб), у другу групу — хворі (n = 201) на ЦД з першої групи з інфарктом міокарда, у третю — хворі на ЦД з першої групи з інсультом (n = 155). Результати. Встановлено, що фактично кожен другий хворий другої групи мав стенокардію (48,3 %), що в 2,7 раза більше аналогічного показника у першій групі (18,2 %) та в 1,7 раза — у третій групі (29 %). Кожен п’ятий хворий у другій і третій групах мав порушення серцевого ритму (у першій групі — 11,2 %, у другій — 20,9 %, у третій групі — 20,7 %), найбільше у чоловіків цієї групи (27,7 та 23,1 % відповідно). Гіпертонічна хвороба перебуває на третьому місці у структурі супутньої серцево-судинної патології у хворих на ЦД, частіше у хворих третьої групи (у першій групі — 74,6 %, у другій — 76,6 %, у третій групі — 80,7 %), найбільше у жінок у кожній групі (78,7, 84,3 та 84,4 % відповідно). Аортокоронарне шунтування проведене 38 хворим, частка серед інших оперативних втручань по групі найбільша у другій групі (у першій групі — 11,9 %, у другій — 12,7 %, у третій групі — 9,8 %). Висновки. Частка хворих, які отримували монотерапію препаратами інсулінів, найбільша у другій групі (17,4 %), фактично на одному рівні — у першій і третій групах (12,8 та 12,3 % відповідно). Монотерапію пероральними цукрознижуючими препаратами (ПЦЗП) отримувала переважна більшість хворих першої групи (56,2 проти 46,2 % у другій групі та 49,7 % — у третій групі) за рахунок збільшення частки хворих на монотерапії інсулінами. Комбіновану терапію інсулінами та ПЦЗП отримує кожен третій хворий другої і третьої групи (34,3 та 34,8 % відповідно)
Background. The purpose of the study was to determine the frequency of cardiovascular complications in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) depending on the type of antihyperglycemic therapy. Materials and methods. Patients were divided into 3 groups: first group — all patients with type 2 DM included in the study (n = 1999), second group were patients (n = 201) with DM with myocardial infarction from the first group, third group were patients with DM with stroke from the first group (n = 155). Results. It was found that actually every second patient in the second group had angina pectoris — 48.3 % that is 2.7 times higher of the same index in the first group (18.2 %) and 1.7 times — in the third group (29.0 %). Every fifth patient in the second and third groups had heart rhythm disorder (in the first group — 11.2 %, in the second group — 20.9 %, in the third group — 20.7 %), its incidence was highest in men of this group (27.7 and 23.1 %, respectively). Arterial hypertension is the third common in the structure of concomitant cardiovascular pathology in patients with DM, more often in patients of the third group (in the first group — 74.6 %, in the second group — 76.6 %, in the third group — 80.7 %), most often in women in every group (78.7, 84.3 and 84.4 %, respectively). Coronary artery bypass surgery is conducted in 38 patients, the proportion among other operative interventions is highest in the second group (in the first group — 11.9 %, in the second group — 12.7 %, in the third group — 9.8 %). Conclusions. The proportion of patients who received monotherapy with insulin preparations is highest in the second group (17.4 %), actually at one level — in the first and third groups (12.8 and 12.3 %, respectively). The majority of patients in the first group received monotherapy with oral hypoglycemic agents (56.2 against 46.2 % in the second group and 49.7 % — in the third group), due to an increase in the proportion of patients with insulin monotherapy. Every third patient in the second and third groups (34.3 and 34.8 %, respectively) received combined therapy with insulins and oral hypoglycemic preparations
Дод.точки доступу:
Юзвенко, Т. Ю.
Паньків, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Захарченко, Т. Ф.
    Вплив рекомбінантного тиреотропного гормона людини та радіойодтерапії на функцію клітин вродженого імунітету у хворих на рак щитоподібної залози [Текст] / Т. Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, С. В. Гулеватий // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 45-50. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (кровь, радиотерапия, терапия)
НЕЙТРОФИЛОВ АКТИВАЦИЯ -- NEUTROPHIL ACTIVATION
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (терапевтическое применение)
ИОД -- IODINE (терапевтическое применение)
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL
Анотація: Мета: дослідити вплив радіойодотерапії (РЙТ) на цитотоксичну активність NK-клітин та метаболічну активність нейтрофілів (НФ) у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) на тлі відміни гормоносупресивної терапії (гіпотиреоз) або застосування рекомбінантного тиреотропного гормона людини (рлТТГ) — препарату тироген (еутиреоз). Матеріали та методи. Визначали імунологічні показники у двох групах радикально прооперованих хворих на ДРЩЗ за різних умов проведення РЙТ. У групу A (із відміною L-тироксину) увійшли 28 пацієнтів віком від 24 до 60 років. Пацієнти отримали 1 чи 2 курси РЙТ. Групу В (із використанням тирогену) становили 23 пацієнти віком від 14 до 66 років. Пацієнти групи В отримали від одного до трьох курсів РЙТ. Імунологічне дослідження проводили напередодні та через 5 або 6 діб після прийому 131І активністю від 2180 до 6000 МБк. Контрольні групи складалися з донорів відповідного віку і статі. Цитотоксичну активність NК-клітин проти індикаторних клітин-мішеней визначали, використовуючи спектрофотометрію, метаболічну активність НФ — у стандартному тесті відновлення НСТ (нітросиній тетразолій). Результати. Після РЙТ активність NК-клітин у хворих із відміною L-тироксину (група А) істотно не змінюється і залишається на низькому рівні, а метаболічна активність НФ значно перевищує початковий показник. У хворих із використанням тирогену (група В) активність NК-клітин після РЙТ значно збільшується відносно початкового значення, а активність НФ не зазнає значної зміни. Активність NК-клітин у хворих групи В статистично значуще (р 0,001) більша, а активність НФ нижча (р 0,001) за активність цих клітин у хворих групи А. Висновки. Порівняльний аналіз результатів показав, що активність NК-клітин та метаболічна активність НФ у хворих на ДРЩЗ відрізняються залежно від умов проведення РЙТ. У хворих на ДРЩЗ у стані еутиреозу після РЙТ активність NК-клітин більша, а НФ нижча за активність цих клітин у пацієнтів у стані гіпотиреозу. Підготовка до РЙТ із використанням рлТТГ (тирогену) позитивно впливає на функціональні показники клітин вродженого імунітету у хворих на ДРЩЗ, опромінених радіойодом
Background. The effect of radioiodine therapy (RIT) on the cytotoxic activity of NK cells and the metabolic activity of neutrophils (NF) in patients with differentiated thyroid cancer (DTC) was studied on the background of thyroid hormone withdrawal (hypothyroidism) and the use of recombinant human thyroid-stimulating hormone — thyrogen (euthyroidism). Materials and methods. The immunological indices were determined in 2 groups of patients with DTC, who underwent radical surgery, in different conditions of the RIT. Group А (with thyroid hormone withdrawal) included 28 patients aged 24 to 60 years. Patients received 1 or 2 courses of RIT. Group В (with the use of thyrogen) comprised 23 patients aged 14 to 66 years. Patients of group В received 1 to 3 courses of RIT. Immunological examination was conducted the day before and 5 or 6 days after taking 131I with activity from 2180 to 6000 MBq. The control groups consisted of donors of the corresponding age and sex. The cytotoxic activity of NK cells against indicator target cells was determined using spectrophotometry. Metabolic activity of NF was evaluated in the standard nitroblue tetrazolium test. Results. After RIT, the activity of NK cells in patients with thyroid hormone withdrawal (group А) does not change significantly and remains at a low level, and the metabolic activity of NF significantly exceeds the baseline value. In patients, who received thyrogen (group В), the activity of NK cells after RIT is significantly increased relative to the baseline value, and the activity of NF does not undergo significant changes. The activity of NK cells in patients of group В is statistically significant (p 0.001) higher, and the activity of NF is lower (p 0.001) than the activity of these cells in patients of group А (withdrawal). Conclusions. A comparative analysis of the results showed that the activity of NK cells and the metabolic activity of NF in patients with DTC differ depending on the conditions of the RIT. In euthyroid patients with DTC after RIT, the activity of NK cells is greater, and NF is lower than that of these cells in hypothyroid patients. Preparation for RIT using recombinant human thyroid-stimulating hormone (thyrogen) positively influences the functional indices of innate immunity cells in patients with DTC treated with radioiodine
Дод.точки доступу:
Замотаєва, Г. А.
Гулеватий, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Паньків, І. В.
    Вміст вітаміну D, частота його недостатності й дефіциту в пацієнток із синдромом полікістозних яєчників [Текст] / І. В. Паньків, О. О. Коритко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 51-55. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (кровь)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь)
Анотація: Актуальність. Результати вивчення статусу вітаміну D у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) порівняно із здоровими жінками виявилися суперечливими. У більшості досліджень встановлений обернений зв’язок між забезпеченням вітаміном D і метаболічними порушеннями при СПКЯ. Досліджень, які б вивчали рівень вітаміну D у сироватці крові в українській популяції жінок із СПКЯ, не проводилося. Мета: встановити вміст вітаміну D у сироватці крові, а також поширеність його недостатності й дефіциту серед пацієнток із СПКЯ порівняно зі здоровими жінками. Матеріали та методи. Обстежено 45 жінок із СКПЯ і 25 жінок без цієї патології, порівнянних за віком та індексом маси тіла (ІМТ). Недостатність вітаміну D встановлювали при рівні 25(OH)D нижче від 30 нг/мл, дефіцит — при концентрації нижче від 20 нг/мл. Результати. Вміст вітаміну D у сироватці, а також частота його недостатності й дефіциту в пацієнток із СПКЯ вірогідно відрізнялися від показників у здорових жінок (93,3 і 84,0 % відповідно). У групі пацієнток із СПКЯ рівень вітаміну D вірогідно значимо корелював з ІМТ і рівнем дегідроепіандростерону сульфату в сироватці крові. Висновки. Встановлено вірогідні відмінності абсолютного рівня вітаміну D у сироватці крові, а також частоти його недостатності й дефіциту в жінок із СПКЯ і в контрольній групі. Ці дані свідчать про певну роль вітаміну D у патогенезі СПКЯ. З огляду на високу поширеність недостатності й дефіциту вітаміну D необхідні подальші інтервенційні дослідження ефективності його препаратів у жінок із СПКЯ
Background. Many studies have investigated vitamin D status in women with polycystic ovary syndrome (PCOS), but there is no consensus on whether or not its serum levels are different between women with and without PCOS. Current evidence suggests an inverse association between vitamin D status and metabolic disturbances in PCOS. No studies have been conducted to evaluate vitamin D level in the blood serum of Ukrainian women with PCOS. Purpose of the study was to determine vitamin D level in the blood serum, and also the prevalence of its insufficiency and deficiency in women with PCOS as compared to the healthy women. Materials and methods. Forty five PCOS women and body mass index- and age-matched 25 healthy controls were recruited in observational, cross-sectional study. Serum vitamin D concentrations less than 30 ng/ml were classified as insufficiency and vitamin D deficiency — with a concentration below 20 ng/ml. Correlations between metabolic parameters and vitamin D status were analyzed separately in patients and controls. Results. Significant differences were observed in serum vitamin D levels, as well as in the prevalence of its insufficiency and deficiency between patients with PCOS and healthy women (93.3 and 84.0 %, respectively). In PCOS women, we found significantly negative correlations of vitamin D levels with body mass index and dehydroepiandrosterone sulfate serum concentrations. Conclusions. We found differences in the absolute level of serum vitamin D and the prevalence of its deficiency in PCOS and healthy women, suggesting a specific role of vitamin D in the pathogenesis of PCOS. Since vitamin D deficiency prevalence is high, large intervention trials are needed to evaluate the effect of vitamin D supplementation in PCOS women
Дод.точки доступу:
Коритко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Боцюрко, В. І.
    Чи потрібен діагноз "метаболічний синдром"? [Текст] / В. І. Боцюрко, О. М. Дідушко, І. О. Костіцька // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 56-58. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (диагностика, этиология)
Анотація: У статті розглядаються різні підходи щодо суті метаболічного синдрому з точки зору експертів Державної програми з контролю холестерину (США) і Всесвітньої організації охорони здоров’я та верифікації цього діагнозу згідно з їх критеріями. Як компроміс наводяться критерії Міжнародної діабетичної федерації 2005 року, які на сьогодні є загальноприйнятими. Розглядаються сучасні погляди на патогенез метаболічного синдрому, акцентується увага на його наслідках. Ставиться питання про ключову роль сімейного лікаря в діагностиці і лікуванні цього захворювання у світлі проведення реформи охорони здоров’я в Україні. Особлива увага звертається на кодування захворювання для статистичної звітності відповідно до нового 11-го перегляду Міжнародної класифікації хвороб 2018 року
The article presents different approaches to defining the metabolic syndrome from viewpoint of the experts of the National Cholesterol Education Program (USA), the World Health Organization and verifying this diagnosis according to their criteria. As a compromise, the 2005 International Diabetes Federation criteria being widely accepted nowadays are presented. Modern views on the pathogenesis of the metabolic syndrome are considered and its effects are emphasized. The article addresses the question of the leading role of family physicians in the diagnosis and treatment of this disease in light of healthcare reform in Ukraine. Particular attention is paid to the disease coding for statistical reporting in accordance with the 11th Revision of the International Classification of Diseases (2018)
Дод.точки доступу:
Дідушко, О. М.
Костіцька, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Паньків, В. І.
    Підходи до корекції показників ліпідного спектра крові й функціонального стану печінки в осіб із дисфункцією гіпоталамуса [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 59-62. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОТАЛАМУСА БОЛЕЗНИ -- HYPOTHALAMIC DISEASES (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (кровь, лекарственная терапия)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У лекції поданий сучасний погляд на етіологію, патогенез і підходи до корекції дисфункції гіпоталамуса, висвітлено взаємозв’язок між дисфункцією гіпоталамуса й функціональним станом печінки. Обґрунтована доцільність призначення урсодезоксихолевої кислоти (препарат Урсофальк) у комплексній терапії пацієнтів із дисфункцією гіпоталамуса. Досвід застосування препарату Урсофальк при цій патології дозволяє рекомендувати прийом препарату в дозі 15 мг на 1 кг маси тіла за добу, розподіленій на три ­прийоми, упродовж трьох місяців
The lecture presents a modern view on etiology, pathogenesis and correction of hypothalamic dysfunction, describes the correlation between hypothalamic dysfunction and liver functio­nal state. The comprehensive method of treatment of these patients is described, with application of ursodeoxycholic acid. Author’s experience of Ursofalk use allows recommending the preparation at a dose of 15 mg/kg body weight daily in three divided doses, for three months, in patients with hypothalamic dysfunctio
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Рыкова, О. В.
    Комбинированные оральные контрацептивы: оптимальный комплекс обследования. Часть 1 [Текст] / О. В. Рыкова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 65-69. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ -- CONTRACEPTIVES, ORAL, COMBINED
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагностика)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
Анотація: Комбинированные оральные контрацептивы — эффективные препараты для контрацепции и лечения репродуктивных нарушений при синдроме поликистозных яичников (СПКЯ). В статье изложены основные лабораторные алгоритмы исключения самых распространенных эндокринных заболеваний, клинические проявления которых подобны СПКЯ и исключение которых необходимо для постановки диагноза данного синдрома
Combined oral contraceptives are effective drugs for contraception and treatment of reproductive disorders in polycystic ovarian syndrome. The article considers the main laboratory algorithms for excluding the most common endocrine diseases, the clinical manifestations of which are similar to those in polycystic ovarian syndrome and whose exclusion is necessary do diagnose this syndrome
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Зуєв, К. О.
    Особливості впливу Стифімолу на показники вуглеводного, ліпідного обміну й рівень адипокінів крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією [Текст] / К. О. Зуєв, І. М. Ханько // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 71-78. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета: оцінити вплив лікування фіксованою комбінацією екстракту гарцинії камбоджійської (що відповідає вмісту кислоти гідроксилимонної 0,05 г) 0,1 г, хрому піколінату 0,0001 г, L-тирозину 0,5 г, L-карнітину 0,015 г, водоростей бурих сухого екстракту (Fucus vesiculosus L.) у перерахунку на йод 0,037 мг на показники ліпідного й вуглеводного обміну, а також на рівень адипокінів (лептину й адипонектину) в крові у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ожирінням і артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У дослідження були включені 53 пацієнти (з них 25 чоловіків) віком 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, артеріальною гіпертензією й ожирінням (індекс маси тіла ≥ 30 кг/м2). Результати. В основній групі (n = 30) через 12 тижнів лікування такою фіксованою комбінацією в дозі по 1 капсулі 3 рази на день рівень HbA1c зменшився на 0,87 ± 0,14 % (P1 = 0,0001), у контрольній (n = 23) — знизився на 0,17 ± 0,16 % (P1 = 0,1), різниця між основною й контрольною групами була статистично значущою (P2 = 0,001). Рівень глюкози в плазмі крові натще в основній групі знизився на 8,00 ± 4,26 % (P1 = 0,03), у контрольній — на 2,7 ± 4,8 % (P1 = 0,2), при цьому різниця між групами була статистично незначущою (P2 = 0,4). Рівень ліпопротеїдів низької щільності в основній групі знизився на 18,20 ± 5,43 % (P1 = 0,001), в контрольній — збільшився на 6,9 ± 6,2 % (P1 = 0,7), різниця між групами була статистично значущою (P2 = 0,003). В основній групі відмічено зниження рівня тригліцеридів на 14,9 ± 6,5 % (P1 = 0,02), у контрольній — збільшення на 20,30 ± 7,46 % (P1 = 0,04), різниця між групами була статистично значущою (P2 = 0,008). В основній групі рівень ліпопротеїдів високої щільності підвищився на 20,2 ± 6,8 % (P1 = 0,03), у контрольній — знизився на 3,7 ± 7,7 % (P1 = 0,12), різниця між групами була статистично значущою (P2 = 0,02). Терапія досліджуваним препаратом не впливала на резистентність до інсуліну, що визначалася за індексом НОМА-ІР і рівнем імунореактивного інсуліну в плазмі крові натще. На фоні лікування досліджуваним препаратом відмічено зменшення рівня лептину на 21,4 ± 6,1 % (P1 = 0,004), а також спостерігалася тенденція до збільшення рівня адипонектину — він зріс на 19,30 ± 9,36 % (P1 = 0,39). Висновки. Зниження маси тіла на фоні терапії означеною фіксованою комбінацією привело до покращення показників вуглеводного й ліпідного обміну, а також позитивно впливало на рівень лептину в плазмі крові
Background. The purpose of the study was to eva­luate the impact of treatment with a fixed combination of the extract of garcinia cambogia 0.1 g (equivalent to hydroxycitric acid 0.05 g), chromium picolinate 0.0001 g, L-tyrosine 0.5 g, L-carnitine 0.015 g, dried brown algae extract (Fucus vesiculosus L.) equivalent to iodine 0.037 mg on lipid and carbohydrate metabolism, as well as on the level of adipokines (leptin and adiponectin) in the blood of type 2 diabetes patients with obesity and arterial hypertension. Materials and methods. The study included 53 patients (of whom 25 were men) aged 55.90 ± 2.15 years with type 2 diabetes, hypertension and obesity (body mass index ≥ 30 kg/m2). Results. In the main group (n = 30), after 12 weeks of treatment with such a fixed combination of 1 capsule 3 times daily, the HbA1c level decreased by 0.87 ± 0.14 % (P1 = 0.0001), in the control group (n = 23) — by 0.17 ± 0.16 % (P1 = 0.1), the difference between the main and control groups was statistically significant (P2 = 0.001). The level of fasting plasma glucose in the main group reduced by 8.00 ± 4.26 % (P1 = 0.03), in the control group — by 2.7 ± 4.8 % (P1 = 0.2), the difference between the groups was statistically non-significant (P2 = 0.4). The level of low-density lipoproteins in the main group decreased by 18.20 ± 5.43 % (P1 = 0.001), in the control group — increased by 6.9 ± 6.2 % (P1 = 0.7), the difference between the groups was statistically significant (P2 = 0.003). In the main group, there was a reduction in triglyceride levels by 14.9 ± 6.5 % (P1 = 0.02), in the control group — an increase by 20.30 ± 7.46 % (P1 = 0.04), the difference between the groups was statistically significant (P2 = 0.008). In the main group, the level of high-density lipoproteins increased by 20.2 ± 6.8 % (P1 = 0.03), in the control group — decreased by 3.7 ± 7.7 % (P1 = 0.12), the difference between the groups was statistically significant (P2 = 0.02). Therapy with the study drug did not affect insulin resistance, which was determined by the НOMA-IR, and the level of plasma fasting insulin. Therapy with the study drug showed a decrease in leptin levels by 21.4 ± 6.1 % (P1 = 0.004), and a tendency to increase in adiponectin levels by 19.30 ± 9.36 % (P1 = 0.39). Conclusions. The reduction in body weight on the background of study drug therapy led to an improvement in carbohydrate and lipid metabolism, and also had a positive effect on leptin levels in the blood plasma
Дод.точки доступу:
Ханько, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Ендокринні та неврологічні захворювання: проблеми коморбідності [Текст] / підгот. Н. Купріненко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 79-85


MeSH-головна:
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: 13–14 вересня 2018 року м. Чернівці — столиця Буковинського краю, старовинне українське місто з багатовіковою європейською історією, — гостинно приймало ендокринологічну та неврологічну спільноту з усіх куточків України та з-за кордону. На базі Вищого державного навчального закладу «Буковинський державний медичний університет» відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Ендокринні та неврологічні захворювання: проблеми коморбідності», організаторами якої виступили кафедра клінічної імунології, алергології й ендокринології та кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології БДМУ. Загалом у науковому форумі брали участь 412 спеціалістів з ендокринології, неврології, суміжних спеціальностей, було представлено 59 усних та стендових доповідей
Дод.точки доступу:
Купріненко, Н. \підгот.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Бобрик, М. І.
    За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю "МЛ "ДІЛА", 20 років партнерства" [Текст] / М. І. Бобрик, І. В. Сідорова, В. М. Резніченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 86-89


MeSH-головна:
УКРАИНА -- UKRAINE
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
ПАРТНЕРСТВО, ЛЕЧЕБНАЯ ПРАКТИКА -- PARTNERSHIP PRACTICE
Анотація: 20 вересня в м. Києві відбулася наукова конференція з міжнародною участю «МЛ «ДІЛА», 20 років партнерства», унікальна за складом зіркових учасників і розмаїттям тем, що розглядалися. Захід був присвячений знаковій події — 20-річчю медичної лабораторії «ДІЛА». Як спікери були запрошені іноземні світила, завідувачі кафедр провідних медичних закладів України, доктори наук, професори, які піднімали актуальні питання гінекології й ендокринології
Дод.точки доступу:
Сідорова, І. В.
Резніченко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Фактор диференціації росту 11: загальнобіологічні властивості, метаболічні ефекти та можлива патофізіологічна роль при артеріальній гіпертензії, ожирінні, цукровому діабеті та залежній від віку патології (огляд літератури) [Текст] / С. М. Коваль [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 90-104. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (кровь)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (кровь)
РОСТА ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ ФАКТОРЫ -- GROWTH DIFFERENTIATION FACTORS (кровь)
КОСТИ МОРФОГЕНЕТИЧЕСКИЕ БЕЛКИ -- BONE MORPHOGENETIC PROTEINS (кровь)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В огляді наведені сучасні літературні дані щодо загальнобіологічних властивостей фактора диференціації росту 11 (GDF11), його участі в ембріогенезі, онкогенезі, ангіогенезі, старінні й апоптозі, відмінностей між GDF11 та міостатином, перспектив призначення рекомбінантного GDF11, експериментальних досліджень ефектів GDF11 на тваринах, можливостей клінічного застосування GDF11, його різнобічної дії при серцево-судинних захворюваннях, участі в тромбогенезі, використання в дієтології, спортивній медицині і трансфузіології, можливостей генної терапії гіпертензивного серця та її потенційних мішеней
The review presents modern literature data on the gene­ral biological properties of the growth factor differentiation 11 (GDF11), its involvement in embryogenesis, carcinogenesis, angiogenesis, aging and apoptosis, the differences between GDF11 and myostatin, prospects for the administration of recombinant GDF11, experimental studies on GDF11 effects in animals, options of clinical application of GDF11, its versatile action in cardiovascular diseases, involvement in thrombogenesis, use in dietology, sports medicine and transfusiology, the possibilities of gene therapy of the hypertensive heart and its potential targets
Дод.точки доступу:
Коваль, С. М.
Милославський, Д. К.
Снігурська, І. О.
Божко, В. В.
Пенькова, М. Ю.
Щенявська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Сидорчук, Л. І.
    Колонізаційна резистентність слизової оболонки товстої кишки білих щурів з експериментальним гіпотиреозом [Текст] / Л. І. Сидорчук, А. С. Сидорчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 105-110. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (микробиология)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Актуальність. Мікроекосистема організму людини тісно взаємодіє з імунною та ендокринною системами, і власне мікробіом приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки є одним з найчутливіших біотопів, здатних зазнавати змін за різних захворювань. Мета. Встановлення мікробіологічної структури (видовий склад і популяційний рівень мікрофлори) приепітеліальної біологічної плівки слизової оболонки товстої кишки білих щурів з експериментальним гіпотиреозом. Матеріали та методи. Проведено експерименти на 25 статевозрілих самцях білих щурів масою 220–240 г, з яких 15 тварин були віднесені до контрольної групи (інтактні тварини), 10 щурів належали до основної групи. Експериментальний гіпотиреоз моделювали шляхом внутрішньошлункового введення мерказолілу впродовж 14 днів. У стерильних умовах проводили лапаротомію, брали відрізок (до 3 см) товстої кишки з її вмістом. Відмиту частину кишки гомогенізували зі стерильним 0,9% розчином хлориду натрію. Готували серію десятикратних розведень з концентрацією суміші від 10–2 до 10–7. З кожної пробірки 0,01 мл висівали на тверді оптимальні живильні середовища з подальшим виділенням та ідентифікацією мікробів за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Результати. Колонізаційна резистентність приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки в експерименті на дослідних тваринах при моделюванні гіпотиреозу зазнає змін: знижується популяційний рівень лактобактерій на 51,58 %, біфідобактерій — на 37,35 %, бактероїдів — на 22,82 %, пептострептококів — на 6,5 %. Приепітеліальна біоплівка контамінується кишковою паличкою та іншими ентеробактеріями (Proteus, Klebsiella), P.niger, стафілококами. Встановлено зростання популяційного рівня кишкових паличок на 10,31 % і клостридій на 8,2 %. Детерміновано дисбіотичні порушення І–III ступеня, що потребує корекції і лікування за допомогою пробіотиків. Висновки. В експерименті на білих щурах при мерказоліл-модельованому гіпотиреозі встановлено елімінацію бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, контамінацію і колонізацію біотопу умовно-патогенними мікроорганізмами родів Proteus, Klebsiella, Staphylococcus, Peptococcus на тлі зростання популяційного рівня кишкової палички. Наявні порушення мікробіоценозу у вигляді дисбіозу I–III ступеня
Background. The microecosystem of human organism closely cooperates with immune and endocrine systems, and in particular the microbiome of the pre-epithelial biofilm of the large intestine is one of the most sensitive biotopes that is able to change in different diseases. The purpose was to establish the microbiological structure (species composition and population level of microflora) of the pre-epithelial biofilm of the large intestine in albino rats with experimental hypothyroidism. Materials and methods. Experiments were carried out on 25 mature male albino rats weighing 220–240 g, of which 15 animals were included to the control group (intact animals), and 10 rats — to the main group. The experimental thyrotoxicosis was simulated by intragastric administration of mercazolilum for 14 days. Under sterile conditions, laparotomy was performed; a sample (up to 3 cm) of the large intestine with its contents was taken. The washed portion of the intestine was homogenized with a sterile 0.9% NaCl solution. A series of ten-fold dilutions with 10–2 to 10–7 concentrations of the initial mixture were prepared. From each tube, 0.01 ml were seeded on solid optimal nutrient media with subsequent isolation and identification of microbes according to morphological, tinctorial, cultural and biochemical properties. Results. Colonization resistance of the pre-epithelial biofilm of the large intestine changed in experimental animals when modeling hypothyroi­dism: the population level of lactobacteria reduced by 51.58 %, bifidobacteria — by 37.35 %, bacteroides — by 22.82 %, peptostreptococci — by 6.5 %. Pre-epithelial biofilm was contaminated by collibacillus and other enterobacteria (Proteus, Klebsiella), P.niger, staphylococci. The increase was detected in the population level of collibacillus by 10.31 % and clostridia by 8.2 %. Dysbiotic violations of I, II and III degrees were determined that requires a correction by means of probiotics. Conclusions. In the experimental research of mercazolilum-induced hypothyroidism on albino rats, the elimination of Bifidobacterium, Lactobacillus was established; contamination and colonization of biotope by opportunistic pathogenic microorganisms of Proteus, Klebsiella, Staphylococcus, Peptococcus were detected on the background of increased population level of collibacillus. There are violations of microbiocenosis in the form of dysbacteriosis degree I–III
Дод.точки доступу:
Сидорчук, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)