Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2019/15/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Diabetes mellitus and Alzheimer’s disease [Text] / N. V. Pashkovska [et al.] = Цукровий діабет і хвороба Альцгеймера / Н. В. Пашковська, В. І. Паньків, Н. В. Гринько, О. В. Пашковська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - P9-16. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (осложнения, этиология)
Анотація: The article reviews modern information on epidemiology and risk factors for Alzheimer’s disease in diabetes mellitus. The literature data on the main pathogenetic links of the development of neurodegenerative disorders in diabetic patients, as well as the mechanisms of mutual burden are analyzed. The article deals with the results of clinical studies on the possibilities of pathogenetic correction of cognitive disorders in Alzheimer’s disease, which runs on the background of diabetes mellitus
В оглядовій статті наведені сучасні відомості щодо епідеміології та чинників ризику розвитку хвороби Альцгеймера при цукровому діабеті. Проаналізовано дані літератури щодо основних патогенетичних ланок розвитку нейродегенеративних порушень у пацієнтів із цукровим діабетом, а також механізмів взаємообтяження. Наведені результати клінічних та експериментальних досліджень щодо можливостей патогенетичної корекції когнітивних порушень при хворобі Альцгеймера, яка перебігає на тлі цукрового діабету, зазначені найбільш перспективні напрямки наукових досліджень із цієї проблеми
Дод.точки доступу:
Pashkovska, N. V.
Pankiv, V. I.
Grinko, O. V.
Pashkovska, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Grynchuk, F. V.
Comparative characteristics of proteolytic activity in case of experimental peritonitis andits development on the background of diabetes mellitus [Text] / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk = Порівняльна характеристика активності протеолізу за умов експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету / Ф. В. Гринчук, А. Ф. Гринчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - P17-22. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: The relevance is due to rather understudied state of proteolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP), which is increasingly common in the practice. Objective: to study the features of proteolytic activity of plasma in AP associated with DM. Materials and methods. One hundred albino outbred rats. AP was simulated by the transesophageal perforation of the stomach. DM was simulated by the 1.6% alloxan solution injection. The proteolytic activity of blood plasma was studied by azocasein (AzCs), azoalbumin (AzAl), and azocollagen (AzCl). The animals were divided into the following groups: intact rats, animals with simulated DM, intact rats with simulated peritonitis (group 1), animals with models of peritonitis on the background of DM (group 2). Results. The initial level of proteolytic transformation of AzCs and AzAl in animals with simulated DM was significantly higher. The proteolytic transformation level of AzCl had almost no differences. Six hours after the moment AP was modeled, the proteolytic transformation level of AzCs increased in both groups, more significantly in group 1, although this indicator in group 1 remained less. The proteolytic transformation level of AzAl increased significantly. The proteolytic transformation level of AzCl in group 1 remained almost the same, and increased significantly in group 2. In 12 hours, the proteolytic transformation level of AzCs decreased slightly in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl significantly increased in both groups, and the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased statistically significantly in group 1, and greatly increased in group 2. In 24 hours, the proteolytic transformation level of AzCs had almost no changes in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl decreased significantly in group 1 and greatly increased in group 2. The proteolytic transformation level of AzCl significantly increased in both groups. In 48 hours, the proteolytic transformation level of AzCs and AzAl increased in both groups but the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased slightly in group 1, and continued to increase in group 2. Conclusions. The proteolytic transformation activity of high and low molecular weight blood plasma proteins increases in experimental diabetes mellitus. The proteolytic system of plasma is activated, with maintaining the balance between its links within 24 hours in experimental acute peritonitis. The development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs greatly in 6 hours by quantitative characteristics of the proteolytic activity of blood plasma that manifested with its significant increase, some imbalance between the links of proteolysis with the signs of uncontrolled proteolysis in 24 hours. The differences being detected are due to the changes in the functional activity of the proteolytic system caused by diabetes mellitus that underlies the disorders of the mechanisms of inflammation regulation
Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану протеолітичних реакцій за поєднання цукрового діабету (ЦД) iз гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей протеолітичної активності плазми за ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. Сто білих нелінійних щурів. ГП моделювали шляхом черезстравохідної перфорації шлунка, ЦД — уведення 1,6% розчину алоксану. Вивчали протеолітичну активність плазми крові за азоказеїном (АзКз), азоальбуміном (АзАл), азоколагеном (АзКл). Тварини були поділені на групи: інтактні щури, тварини з модельованим ЦД, інтактні щури з модельованим ГП (перша група), тварини з модельованим ГП на тлі ЦД (друга група). Результати. Початковий рівень лізису АзКз і АзАл у тварин з модельованим ЦД був статистично вiрогiдно вищий. Рівень лізису АзКл майже не відрізнявся. Через 6 год з моменту моделювання ГП рівень лізису АзКз збільшився в обох групах, значно більше в першій, але цей показник все одно залишався меншим у першій групі. Значно збільшився рівень лізису АзАл. Рівень лізису АзКл у першій групі майже не змінився, а в другій групі значно зріс. Через 12 год рівень лізису АзКз у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Лізис АзАл суттєво зріс в обох групах, показники в другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі статистично вiрогiдно знизився, натомість у другій групі значно зріс. Через 24 год рівень лізису АзКз у першій групі суттєво не змінився, а у другій групі продовжував значно зростати. Рівень лізису АзАл у першій групі вірогідно зменшився, натомість у другій групі істотно зріс. Рівень лізису АзКл в обох групах істотно зріс. Через 48 год рівень лізису АзКз і АзАл зріс в обох групах, показники у другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Висновки. За експериментального цукрового діабету зростає активність лізису високомолекулярних і низькомолекулярних білків плазми крові. За експериментального гострого перитоніту активується протеолітична система плазми зі збереженням рівноваги між її ланками впродовж 24 годин. Розвиток гострого перитоніту у тварин iз модельованим цукровим діабетом вже через 6 годин суттєво відрізняється за кількісними характеристиками протеолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками протеолізу з ознаками виникнення неконтрольованого протеолізу через 24 год. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності протеолітичної системи, зумовлені впливом цукрового діабету, що створює передумови порушень механізмів регуляції запалення
Дод.точки доступу:
Grynchuk, A. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Залежність літогенності жовчі від показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих на цукровий діабет типу 2 із хронічним некалькульозним холециститом [Текст] / Ю. Ф. Марчук [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 23-30. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, кровь, осложнения)
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- ACALCULOUS CHOLECYSTITIS (диагностика, кровь, осложнения, этиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ЖЕЛЧЬ -- BILE (химия)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (диагностика, кровь, этиология)
Анотація: Мета дослідження: виявити особливості зміни гомеостазу жовчі та основні каменеутворюючі субстрати при хронічному некалькульозному холециститі та цукровому діабеті (ЦД) типу 2. Матеріали та методи. Клінічне обстеження проведено в 60 осіб, хворих на ЦД типу 2 та хронічний некалькульозний холецистит, у 60 осіб, хворих на ізольований хронічний некалькульозний холецистит, та 20 практично здорових осіб. Проведено ретельне обстеження з використанням загальноприйнятих клінічних, лабораторних, біохімічних, інструментальних досліджень. Усім пацієнтам здійснено багатомоментне дуоденальне зондування. Визначено ліпідні спектри крові та міхурової порції жовчі. Результати. У хворих на хронічний некалькульозний холецистит, що перебігає на тлі ЦД типу 2, спостерігалися підвищення рівнів загальних ліпідів (у 1,61 раза в крові), холестеролу (у 2,04 раза у крові та 1,62 раза в жовчі), жовчних кислот (у 4,4 раза в крові) та зниження їх у жовчі (у 1,34 раза), тріацилгліцеролів (у 3,09 раза в крові), ліпопротеїнів низької щільності (у 1,2 раза в крові) і зниження вмісту ліпопротеїнів високої щільності (у 1,98 раза в крові) та фосфоліпідів (у 1,38 раза в крові та в 1,48 раза в жовчі), а також зниження двокомпонентних співвідношень «фосфоліпіди/холестерол» (у 1,8 раза) та «жовчні кислоти/холестерол» (у 1,9 раза), підвищення трикомпонентного індексу Ісаксона (у 1,85 раза), що свідчить про істотний дисбаланс ліпідного обміну як предиктора формування жовчних конкрементів у даної категорії хворих (р 0,05). Висновки. У хворих на хронічний некалькульозний холецистит на тлі ЦД типу 2 спостерігаються вірогідно підвищені рівні загальних ліпідів, холестеролу, жовчних кислот, тріацилгліцеролів, ліпопротеїнів низької щільності на тлі зниження ліпопротеїнів високої щільності та фосфоліпідів у сироватці крові та жовчі. Встановлені кореляційні зв’язки між ліпідними спектрами сироватки крові та жовчі дають більш повну та детальну інформацію про порушення гомеостазу жовчі в різних групах пацієнтів. Основним каменеутворюючим субстратом в осіб першої групи виступав холестерол, а в осіб другої групи — знижений рівень ліпопротеїнів високої щільності
The purpose of the study is to identify the features of changes in bile homeostasis and major stone-forming substrates in chronic acalculous cholecystitis and type 2 diabetes mellitus (DM). Materials and methods. The clinical examination was performed in 60 patients with type 2 DM and chronic acalculous cholecystitis, 60 individuals with chronic acalculous cholecystitis alone and 20 apparently healthy persons. A thorough examination was carried out using generally accepted clinical, laboratory, biochemical, instrumental methods. The blood lipids and the gallbladder portion of bile have been determined. Results. In patients with chronic acalculous cholecystitis on the background of type 2 DM, there was an increase in the levels of total lipids (by 1.61 times in the blood), cholesterol (by 2.04 times in the blood and 1.62 — in bile), bile acids (by 4.4 times in the blood) and their decrease in bile (by 1.34 times), an increase in triacylglycerols (by 3.09 times in the blood), low-density lipoproteins (by 1.2 times in the blood) and a decrease in the content of high-density lipoproteins (by 1.98 times in the blood) and phospholipids (by 1.38 times in the blood and 1.48 — in bile), as well as a decrease in the two-component ratio of phospholipids/cholesterol (by 1.8 times) and bile acids/cholesterol (by 1.9 times), an increase in the three-component Isaxone index (by 1.85 times), indicating a significant imbalance of lipid metabolism as a predictor of the gallstone formation in this category of patients (p 0.05). Conclusions. In persons with chronic acalculous cholecystitis combined with type 2 DM, there are significantly increased levels of total lipids, cholesterol, bile acids, triacylglycerols, and low-density lipoproteins against the background of lowering high-density lipoproteins and phospholipids in the blood serum and bile. The established correlations between blood lipids and bile give more complete and detailed information on disturbances of bile homeostasis in different groups of patients. The main stone-forming substrate in persons of the first group was cholesterol, and in the second — a deceased level of high-density lipoproteins
Дод.точки доступу:
Марчук, Ю. Ф.
Пашковська, Н. В.
Андрійчук, Д. Р.
Федів, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захарченко, Т. Ф.
Порівняльна оцінка активності клітин вродженого імунітету в пацієнтів із доброякісними та злоякісними захворювання щитоподібної залози після радіойодтерапії [Текст] / Т. Ф. Захарченко, С. В. Гулеватий, І. П. Волинець // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 31-37. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (иммунология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (иммунология, радиотерапия)
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES (терапевтическое применение)
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE
Анотація: Мета: дослідити вплив радіойодотерапії (РЙТ) на цитотоксичну активність NK-клітин та метаболічну активність нейтрофілів (НФ) у хворих на токсичний зоб (ТЗ) та у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) у динаміці. Матеріали та методи. Визначали функцію імунологічних показників у двох групах хворих. У групу А ввійшли 30 хворих на ТЗ віком від 23 до 67 років. Пацієнти отримали курс терапії йодом-131 активністю від 380 до 784 МБк. Групу В становили 29 пацієнтів віком від 24 до 65 років після тиреоїдектомії, в яких було діагностовано папілярну карциному без віддалених метастазів. Пацієнти групи В отримали курс терапії йодом-131 активністю від 3900 до 4720 МБк. Імунологічне дослідження проводили напередодні та в три терміни після РЙТ: 1 (5 чи 6 діб), 2 (від 1,5 до 3 міс.), 3 (від 6 до 7 міс.). Контрольні групи становили донори відповідного віку і статі. Цитотоксичну активність NК-клітин проти індикаторних клітин-мішеней визначали, використовуючи спектрофотометрію. Метаболічну активність НФ досліджували в стандартному тесті відновлення НСТ (нітросиній тетразолій). Результати. Виявлено, що у хворих на ТЗ і у хворих на ДРЩЗ напередодні РЙТ активність NK-клітин знижена в обох групах, активність НФ збільшена у хворих на ТЗ і знижена у хворих на ДРЩЗ. У ранній термін після РЙТ активність NK-клітин у хворих на ТЗ істотно збільшується, тоді як у хворих на ДРЩЗ цей показник не зазнає істотної зміни, активність НФ у хворих на ТЗ залишається високою, а у хворих на ДРЩЗ збільшується. У терміни від 1,5 до 7 міс. після РЙТ активність NK-клітин у хворих на ТЗ знижується до початкового значення, а у хворих на ДРЩЗ залишається низькою, активність НФ у хворих обох груп знижується. Висновки. Порівняльний аналіз результатів виявив різну динаміку активності NК-клітин та метаболічної активності НФ після РЙТ у хворих на ТЗ і у хворих на ДРЩЗ
The effects of radioiodine therapy (RIT) on the cytotoxic activity of NK cells and the metabolic activity of neutrophils (NPs) were studied in patients with toxic goiter (TG) and differentiated thyroid carcinoma (DTC) over time. Materials and methods. The function of immunological parameters was evaluated in 2 groups of patients. Group A consisted of 30 persons with TG aged 23 to 67 years. They received a course of iodine-131 therapy with activity from 380 to 784 MBq. Group B included 29 patients aged 24 to 65 years after thyroidectomy, who were diagnosed with papillary carcinoma without distant metastases. They received a course of iodine-131 therapy with activity from 3900 to 4720 MBq. The immunological study was performed on the eve of RIT and three times after it: 1 (5 or 6 days), 2 (from 1.5 to 3 months), 3 (from 6 to 7 months). The control groups consisted of donors of the corresponding age and gender. The cytotoxic activity of NK cells against indicator target cells was determined using spectrophotometry. The metabolic activity of NPs was investigated in the standard nitroblue tetrazolium reduction test. Results. It was found that in patients with TG and DTC on the eve of RIT, the activity of NK cells was reduced in both groups, the activity of NPs was increased in persons with TG and decreased in individuals with DTC. In the early periods after RIT, the activity of NK cells in patients with TG significantly increases, while in persons with DTC, this index does not undergo significant changes, the activity of NPs in patients with TG remains high, and in persons with DTC, it increases. In the period from 1.5 to 7 months after RIT, the activity of NK cells in individuals with TG is reduced to the baseline value, and in persons with DTC — remains low, the activity of NPs in patients of both groups decreases. Conclusions. Comparative analysis of the results showed different dynamics of NK cells activity and NPs metabolic activity after RIT in patients with TG and DTC
Дод.точки доступу:
Гулеватий, С. В.
Волинець, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вацеба, Т. С.
Активація внутрішньоклітинних ферментних систем під впливом патогенетичних факторів канцерогенезу у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / Т. С. Вацеба // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 38-43. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (кровь, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ -- HYPERINSULINISM (кровь, осложнения)
ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR I
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES (кровь)
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
Анотація: У пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) доведено підвищений ризик онкологічних захворювань. Основними чинниками онкогенезу при ЦД визнано ожиріння, цитокіновий дисбаланс, гіперінсулінемію, гіперглікемію. Вказані розлади зумовлюють дисфункцію внутрішньоклітинних регуляторних сигнальних шляхів, основним з яких є шлях PI3K/Akt/mTOR. Мета. Дослідження ролі фосфорильованої Akt-протеїнкінази (фосфо-Akt) у процесах онкогенезу у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Обстежені 75 осіб. Хворі розподілені на групи: І — здорові, ІІ — пацієнти з ЦД 2-го типу, ІІІ — хворі на рак, IV — хворі на рак, що виник на тлі ЦД 2-го типу. Були залучені пацієнти з раком молочної залози (МЗ), ендометрія (РЕ), підшлункової залози та кишечника. Визначали рівень інсуліну, інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1) та фосфо-Akt. Результати. Пацієнти ІІ і ІV груп мали декомпенсований ЦД із рівнем HbA1с 8,0 %. Вірогідну гіперінсулінемію виявлено у хворих на ЦД ІІ та IV груп (p 0,05), а підвищений рівень IGF-1 — в усіх групах дослідження (p 0,05). Показники фосфо-Akt у пацієнтів ІІІ групи були підвищеними (p 0,05), а в ІV групі — зниженими (p 0,05). У ІІІ групі виявлено гіперінсулінемію у хворих на РЕ, МЗ і кишечника (p 0,05) та підвищення рівня IGF-1 незалежно від локалізації (p 0,05). У ІV групі підвищені рівні інсуліну та IGF-1 виявлені у хворих на рак МЗ та РЕ (p 0,05). У жінок ІІІ групи, хворих на рак МЗ та РЕ, рівень IGF-1 був вищим від показників ІV групи (p 0,05). У пацієнтів IV групи, які отримували монотерапію метформіном, рівень фосфо-Akt був вірогідно нижчим (p 0,05). Виявлено прямий кореляційний зв’язок між фосфо-Akt та IGF-1 у пацієнтів ІІ групи (r
It is proved that patients with diabetes mellitus (DM) have an increased risk of cancer. The main factors of oncogenesis in DM are obesity, cytokine imbalance, hyperinsulinemia (HI), hyperglycemia. These disorders cause dysfunction of the intracellular regulatory signaling pathways, the main of which is PI3K/Akt/mTOR. The purpose of the work was to study the role of phosphorylated Akt-protein kinase (phospho-Akt) in the oncogenesis processes in patients with type 2 DM. Materials and methods. Seventy-five people were examined. Patients were divided into groups: І — healthy, ІІ — persons with DM type 2, ІІІ — patients with cancer, IV — patients with cancer and DM type 2. Patients with breast, endometrial, pancreatic and intestinal cancer were included in the study. The levels of insulin, insulin-like growth factor 1 (IGF-1) and phospho-Akt were determined. Results. Patients of groups II and IV had a decompensated DM with HbA1c level 8.0 %. Reliable HI was found in patients with DM in groups II and IV (p 0.05), IGF-1 level was increased in all study groups (p 0.05). Levels of phospho-Akt in patients from groups II and III were elevated (p 0.05) and in group IV — reduced (p 0.05). In the third group, HI in patients with breast, endometrial and intestinal cancer (p 0.05) was detected, as well as elevation of IGF-1 regardless of localization (p 0.05). In group IV, increased content of insulin and IGF-1 were detected in patients with breast and endometrial cancer (p 0.05). In women from group III with breast and endometrial cancer, the level of IGF-1 was higher than that of group IV (p 0.05). In patients treated with metformin monotherapy, phospho-Akt level was significantly lower (p 0.05). There was a direct correlation between phospho-Akt and IGF-1 in patients of group II (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сорокман, Т. В.
Синдром Клайнфельтера у дітей і підлітків: поєднання генетики й ендокринології [Текст] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, О. В. Макарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 44-50. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КЛАЙНФЕЛТЕРА СИНДРОМ -- KLINEFELTER SYNDROME (генетика, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Метою роботи було навести огляд даних літератури щодо етіології і патогенезу синдрому Клайнфельтера (СК). Нами проведений огляд наукової літератури щодо СК за ключовими словами «синдром Клайнфельтера — Klinefelter syndrome», «синдром Клайнфельтера — Рейфенштейна — Олбрайта — Klinefelter-Reifenstein-Albright syndrome», «пубертатне недорозвинення сім’явивідних канальців — pubertal underdevelopment of seminiferous tubules», «синдром 47, XXY — syndrome 47, XXY» з використанням PubMed як пошукової системи. Статистичні дані щодо СК неоднозначні. Окремими авторами частота народження осіб із СК визначена як 1 випадок на 500–1000 живонароджених хлопчиків, надалі зростає до 3–4 % серед безплідних чоловіків, у пацієнтів із азооспермією діагностується у 10–12 % випадків. Приблизно 10 % випадків СК виявляються шляхом пренатальної діагностики. Фенотипова мінливість може залежати від ступеня вираженості генетичних дефектів, дефіциту андрогенів, чутливості андрогенних рецепторів (CAG-поліморфізм) або від випадкової інактивації додаткового матеріалу X-хромосоми. Педіатри повинні знати про фенотипову мінливість синдрому Клайнфельтера, зокрема звертати увагу на психологічні та вербальні порушення. Необхідно також проводити комплексне молекулярно-генетичне дослідження з медико-генетичним консультуванням усіх дітей із неоднозначними статевими органами. Вчасно призначена терапія зможе мінімізувати не тільки комплекс фенотипових проявів синдрому, але й, можливо, відстрочити швидку втрату клітин сперматогенезу, що дозволить допомогти цим пацієнтам у реалізації їх репродуктивної функції
The purpose was to analyze literature on the etiology and pathogenesis of Klinefelter syndrome (KS). The review of scientific literature regarding KS by the key words “Klinefelter syndrome”, Klinefelter-Reifenstein-Albright syndrome”, “pubertal underdevelopment of seminiferous tubules”, “syndrome 47, XXY” using PubMed as a search engine. Statistical data on KS are ambiguous. According to some authors, the frequency of births of children with KS defined as 1 case per 500–1000 live-birth boys further increases to 3–4 % among infertile men, and in patients with azoospermia, KS is diagnosed in 10–12 % of cases. Approximately 10 % of cases of KS is detected by prenatal diagnosis. Phenotypic variability may depend on the severity of genetic defects, androgen deficiency, androgen receptor sensitivity (CAG polymorphism) or accidental inactivation of the additional information of the X chromosome. Pediatricians should be aware of the phenotypic variability of the KS, in particular, to pay attention to mental and verbal disorders. It is also necessary to conduct a comprehensive molecular genetic study with medical genetic counseling for all children with ambiguous sexual organs. Timely prescribed therapy will able to minimize not only phenotypic manifestations of the syndrome, but also possibly postpone the rapid loss of spermatogenic cells, which will help these patients to realize their reproductive function
Дод.точки доступу:
Попелюк, Н. О.
Макарова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пашковська, Н. В.
Ефективність застосування Нейромідину® в комплексному лікуванні діабетичної дистальної симетричної полінейропатіїї [Текст] / Н. В. Пашковська, В. М. Пашковський, І. А. Зорій // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 53-58. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Нейромидин

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ХОЛИНЭСТЕРАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- CHOLINESTERASE INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: встановлення ефективності й безпеки застосування препарату іпідакрину (Нейромідин®) у хворих на цукровий діабет, ускладнений дистальною симетричною полінейропатією (ДСПН). Матеріали та методи. Обстежено 110 хворих на ДСПН. Відібрані пацієнти були поділені на дві групи: І група (24 хворі) — особи, які отримували базисну терапію; ІІ група (50 хворих) — пацієнти, які на тлі базисного лікування отримували препарат Нейромідин® у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій по 5 мг двічі на добу протягом 10 днів, потім перорально по 20 мг тричі на добу впродовж 20 днів. Проводилося неврологічне обстеження за шкалами нейропатичного симптоматичного підрахунку, модифікованого нейропатичного дисфункціонального підрахунку, електронейроміографічне (ЕНМГ) тестування периферичних нервів нижніх кінцівок. З метою встановлення особливостей когнітивних функцій використовували тест Mini-Mental State Examination. Також оцінювали показники тривожності й депресії в динаміці лікування. Результати. У групі осіб, які на тлі базисної терапії отримували Нейромідин®, відзначалося вірогідне покращення показників суб’єктивної й об’єктивної симптоматики. Прояви аксонопатії й мієлінопатії за результатами ЕНМГ-тестування периферичних нервів вірогідно зменшувались у групі пацієнтів, які приймали на тлі базисної терапії Нейромідин®. Також на тлі прийому Нейромідину® встановлено статистично значуще покращання когнітивних функцій, зменшення проявів тривоги й депресії. Висновки. Застосування Нейромідину® на тлі базисної терапії у хворих на ДСПН покращує процеси регенерації й реіннервації периферичних нервів нижніх кінцівок і, покращуючи проведення збудження моторними волокнами за даними ЕНМГ-параметрів, позитивно впливає на клінічній перебіг захворювання, а також дозволяє покращити когнітивні функції, зменшити прояви тривоги й депресії
The purpose of the study is to establish the efficiency and safety of the use of ipidacrine (Neuromidin) in patients with type 2 diabetes mellitus complicated by distal symmetric polyneuropathy. Materials and methods. One hundred ten patients with distal symmetric polyneuropathy were examined. Selected patients were divided into 2 groups: group I (n = 24) — persons receiving basic treatment; group II (n = 50) — patients who received Neuromidin, in the form of intramuscular injections of 5 mg 2 times a day for 10 days, then orally 20 mg 3 times a day for 20 days. All patients underwent neurological examination using Neuropathy Symptom Score, Neuropathy Disability Score, electroneuromyographic (ENMG) testing of the peripheral nerves of the lower extremities. In order to establish the peculiarities of cognitive functions, Mini-Mental State Examination was used. Also, the rates of anxiety and depression in the dynamics of treatment were assessed. Results. In the group of people who received Neuromidin on the background of basic treatment, there was a significant improvement in the subjective and objective symptoms. The manifestations of axonopathy and myelinopathy according to the results of ENMG testing of peripheral nerves were believed to decrease in the group of patients taking Neuromidin against the background of basic treatment. Also, a statistically significant improvement of cognitive functions, reduction of anxiety and depression manifestations was established with the administration of Neuromidin. Conclusions. The application of Neuromidin on the background of basic therapy in patients with distal symmetric polyneuropathy improves the processes of regeneration and reinnervation of the peripheral nerves of the lower extremities and improves motor fibers conduction according to the ENMG parameters, has a positive effect on the clinical course of the disease, as well as improves cognitive function, reduces manifestations of anxiety and depression
Дод.точки доступу:
Пашковський, В. М.
Зорій, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль метаболічної хірургії в лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та ожирінням [Текст] / М. Д. Тронько [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 59-68. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Численні дослідження показали високу ефективність баріатричної хірургії у пацієнтів, які страждають на ожиріння і цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. В даний час хірургічне лікування ожиріння є одним із найбільш дієвих способів зниження і довгострокового підтримання маси тіла й управління ЦД 2-го типу. При цьому особливий інтерес викликає виражений позитивний вплив баріатричних оперативних втручань на порушення вуглеводного обміну у прооперованих хворих, що призводить не тільки до поліпшення перебігу ЦД 2-го типу, а й у значній кількості випадків — до його ремісії. У цьому огляді висвітлені механізми, пов’язані з поліпшенням глікемічного контролю у хворих на ожиріння після баріатричних оперативних втручань, проведено порівняльний аналіз різних баріатричних оперативних втручань при ЦД 2-го типу, наведені причини постбаріатричних гіпоглікемій, а також предиктори післяопераційного прогнозу ефективності баріатричних операцій щодо метаболічного контролю у пацієнтів з ожирінням і ЦД 2-го типу. Наведено дані, які стосуються хірургічних і метаболічних ускладнень баріатричних оперативних втручань, що визначає необхідність виваженого підходу до вибору оперативної стратегії лікування
The results of numerous studies have demonstrated the high effectiveness of bariatric surgery in patients with obesity and type 2 diabetes mellitus (DM). Currently, surgery is one of the most effective ways to decrease body mass, to maintain long-term weight loss and to manage type 2 DM. Particular interest has been generated by the strong positive influence of bariatric surgical interventions on the disruption of carbohydrate metabolism in patients who undergo surgery. This change leads to an improvement in the course of type 2 DM as well as its full remission. This review presents information on the mechanisms associated with glycaemic control improvement in obese patients following the bariatric surgery. This review also contains a comparative analysis of effect of various surgical interventions on DM course, the reasons for postbariatric glycaemia and predictors of the effectiveness of bariatric surgeries in terms of metabolic control in obese patients with type 2 DM. In addition, some information concerning surgical and metabolic complications of bariatric surgical intervention is provided, which needs balanced approach to the treatment method choice
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Орленко, В. Л.
Саволюк, С. І.
Крестьянов, М. Ю.
Добровинська, О. В.
Глаголева, А. Ю.
Іваськіва, К. Ю.
Лисенко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рыкова, О. В.
Мужской фактор бесплодия: алгоритм лабораторной диагностики причин [Текст] / О. В. Рыкова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 71-77. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (диагностика, кровь, этиология)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (кровь, осложнения, этиология)
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS (методы)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (методы)
Анотація: Ранее были освещены темы лабораторной диагностики: оценка андрогенного статуса мужчины: что выбрать — тестостерон общий или свободный; или использовать расчетный показатель — индекс свободного тестостерона; что важно учитывать при направлении на оценку уровня тестостерона; как правильно интерпретировать результат с учетом зависимости от целого ряда факторов; почему необходимо как минимум дважды оценить уровень тестостерона; каковы критерии постановки диагноза мужского гипогонадизма; какое дальнейшее обследование следует проводить после установления диагноза. В данной статье мы продолжаем рассматривать лабораторные алгоритмы диагностики целого ряда причин гипогонадизма. Отдельно остановимся на спермограмме как тесте, позволяющем комплексно оценить работу всех систем, ответственных за формирование спермы
Previously, the topics of laboratory diagnosis were covered: assessment of the male androgenic status: what to choose — total or free testosterone; or use an estimated indicator — free testosterone index; what is important to consider when referring to an assessment of testosterone levels; how to correctly interpret the result, taking into account the dependence on a number of factors; why it is necessary to at least twice assess the level of testosterone; what are the criteria for making a diagnosis of male hypogonadism; what further examination should be carried out after diagnosis. In this article, we continue to consider laboratory algorithms for diagnosing a variety of causes of hypogonadism. Separately, we will focus on spermogram as a test, which allows a comprehensive assessment of the functioning of all systems responsible for the formation of sperm
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лучицький, Є. В.
Гіпогонадизм, індукований прийомом анаболічних стероїдів (огляд літератури) [Текст] / Є. В. Лучицький // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 78-82. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АНАБОЛИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANABOLIC AGENTS (вредные воздействия)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (вредные воздействия)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (химически вызванный)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Використання андрогенів та/або анаболічних стероїдів є поширеним серед спортсменів-професіоналів, які використовують їх для підвищення спортивних результатів і бодібілдингу, та молодих чоловіків і підлітків, які використовують їх для покращення зовнішнього вигляду. У частини з них розвивається гіпогонадизм, оскільки користувачі андрогенів та/або анаболічних стероїдів приймають препарати у високих дозах, а також відзначається складання та циклічність дії кількох синтетичних препаратів. Патофізіологія гіпогонадизму, індукованого прийомом андрогенних або анаболічних стероїдів, являє собою комбінацію порушень на рівні гіпоталамо-гіпофізарної системи та прямої токсичної дії на яєчка. Однак такі пацієнти рідко звертаються до лікарів
The use of androgens and/or anabolic steroids is common among professional athletes who use them to increase sports performance and bodybuilding, and among young men and adolescents who use them to improve their physical appearance. Some of them develop hypogonadism, since users of androgens and/or anabolic steroids take high doses of drugs, as well as combination and cyclicity of action of several synthetic drugs occur. The pathophysiology of hypogonadism induced by the use of androgenic or anabolic steroids is a combination of disorders at the level of the hypothalamic-pituitary system and direct toxic effects on the testicles. However, such patients rarely seek medical help
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості фітотерапії цукрового діабету крізь призму коморбідності й профілактики ускладнень (огляд літератури) [Текст] / О. І. Волошин [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 83-92. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Стаття присвячена огляду літератури з фітотерапії хворих на цукровий діабет (ЦД) крізь призму коморбідних процесів і профілактики ускладнень. У статті приділено увагу огляду складових частин рослин, що відповідають за гіпоглікемічну дію, таргетним шляхам їх дії, а також основним принципам і патогенетичним механізмам фармакологічної дії фітопрепаратів при ЦД. Наголошено на комплексності антиглікемічної дії, яка обумовлена взаємодією різних речовин. Автори детальніше зупинились на окремих представниках лікарських рослин, які найчастіше використовуються при лікуванні ЦД, таких як чорниця звичайна, галега лікарська, квасоля звичайна, бузина лікарська, аралія висока, кульбаба лікарська, оман високий, льон звичайний, аралія висока, момордика, гімнема звичайна, гуньба сінна, гінкго дволопатеве. Розглянуто основні комплексні препарати, протидіабетичні рослинні збори, дієтичні добавки, які є на фармацевтичному ринку України. Висвітлені основні підходи до застосування лікарських рослинних препаратів та їх роль у лікуванні та довготривалій реабілітації хворих на ЦД. Наголошено на необхідності проведення наукових пошуків зі створення полікомпозитних ліків рослинного походження багатоцільової дії та вдосконалення лікувально-профілактичних заходів за допомогою фітотерапії
The article presents the modern literature data about phytotherapy of patients with diabetes mellitus through the prism of comorbid processes and the prevention of complications. The article focuses on the review of the plant components that responsible for hypoglycemic action. Target ways of herbal influence are discussed, as well as the basic principles and pathogenetic mechanisms of the pharmacological effects of phytotherapy in diabetes mellitus. It is emphasized on the complexity of anti-glycemic action, which is due to the interaction of various substances. The authors further focused on the individual representatives of medicinal plants that are most often used in the treatment of diabetes, in particular, Vaccinium myrtillus L., Galega officinalis L., Phaseolus vulgaris L., Sambucus nigra L., Aralia mandshurica, Taraxacum officinale Wigg., Inula helenium L., Linum usitatissimum L., Momordica charantia, Gymnema sylvestre, Trigonella foenum graecu, Ginkgo biloba. The main combined preparations, antidiabetic phytospecies composition, dietary supplements, which are presented on the pharmaceutical market of Ukraine, are considered. The main approaches to the use of herbal medicines and their role in the treatment and long-term rehabilitation of patients with diabetes are highlighted. The necessity of carrying out scientific researches on creating polycomponent herbal medicine with multipurpose action and improving treatment and preventive measures by means of phytotherapy are emphasized
Дод.точки доступу:
Волошин, О. І.
Глубоченко, О. В.
Паньків, І. В.
Глубоченко, В. Г.
Малкович, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Стан забезпечення вітаміном D населення Західного регіону України [Текст] / В. І. Паньків [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 93-96. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (биосинтез, терапевтическое применение)Чернівецька область
Анотація: У лекції розглядаються основні причини недостатнього забезпечення вітаміном D населення Західного регіону України, а також наводяться дані про поширеність дефіциту вітаміну D серед різних груп населення, що підтверджують повсюдну поширеність дефіциту вітаміну D в країні. Численні дослідження свідчать про те, що в даний час відзначається недостатнє забезпечення вітаміном D населення України (знижені рівні 25(ОН)D виявляються в середньому у 85 % осіб у загальній популяції), обумовлене як низьким рівнем його ендогенного синтезу, так і недостатнім надходженням із їжею: територія країни розташована в зоні низької інсоляції, і в той же час в раціоні населення дуже обмежені як основні природні джерела вітаміну D (морська риба жирних сортів), так і фортифіковані вітаміном D продукти. Вживання заходів щодо підвищення статусу вітаміну D і підтримання оптимальної концентрації 25(ОН)D у крові в дитячого й дорослого населення, адекватне споживання вітаміну D дозволять не лише покращити стан кістково-м’язової системи, але й знизити ризик розвитку деяких хронічних захворювань
In this lecture, we discuss the main causes of the vitamin D insufficiency and deficiency in the Western region of Ukraine, as well as present data on the incidence of vitamin D deficiency among various population groups, which confirm the widespread prevalence of vitamin D deficiency in the country. Numerous studies suggest that the current vitamin D insufficiency in Ukrainian population (85 % of general population has reduced levels of 25(OH)D) is due to both low level of its endogenous synthesis and insufficient intake with food: the territory of the country is located in a zone of low insolation, and at the same time, the main natural sources of vitamin D (marine oily fish) and products fortified with vitamin D are very limited in the diet of the population. Taking measures to increase the status of vitamin D and maintaining the optimal serum levels of 25(OH)D in children and adults, adequate vitamin D intake will improve the condition of the musculoskeletal system, as well as reduce the risk of development and improve the control of some chronic diseases
Дод.точки доступу:
Паньків, В. І.
Поворознюк, В. В.
Паньків, І. В.
Бойко, В. І.
Глуговська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Пашковська, Н. В.
Латентний автоімунний діабет у дорослих (LADA): сучасний погляд на проблему [Текст] / Н. В. Пашковська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 97-105. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (генетика, диагностика, кровь, лекарственная терапия, эпидемиология, этиология)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: У лекції подані сучасні відомості щодо латентного автоімунного діабету у дорослих (LADA). Наведені дані літератури щодо епідеміології, чинників і механізмів розвитку, клінічних особливостей цього захворювання. Виділені та охарактеризовані можливі варіанти перебігу LADA. Розкриті питання діагностичних особливостей, диференційної діагностики та зазначені перспективи лікування
The lecture provides modern information on latent autoimmune diabetes in adults. Data of literature on the epidemiology, factors and mechanisms of development, clinical features of this disease are presented. The possible variants of latent autoimmune diabetes in adults course are identified and characterized. The questions of diagnostic features, differential diagnosis and the prospects of treatment are outlined
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Прудиус, П. Г.
Короткі роздуми щодо системи забезпечення ліками пацієнтів із цукровим діабетом [Текст] / П. Г. Прудиус, О. Є. Кузьмінська, В. Є. Прудиус // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - С. 106-108

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ -- MEDICATION SYSTEMS
Анотація: На сьогодні перед усіма країнами світу постало досить важке завдання щодо утримання балансу між потребами фармацевтичної індустрії й потребами державних систем охорони здоров’я. Останніми десятиріччями в країнах Європи відзначається підвищення лікарських затрат у зв’язку з появою нових технологій, збільшенням кількості й типів спеціалістів, зростанням відсотка старіючого населення. Досвід європейських країн показує, що запровадження лише жорсткої цінової регламентації недостатньо, необхідний вплив на практику виписування лікарських засобів. Важливо також розуміти, що будь-яке порівняння цін ґрунтується на валютних коливаннях
Дод.точки доступу:
Кузьмінська, О. Є.
Прудиус, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)