Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2020/16/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 16

Pashkovska, N. V.
Obesity and Alzheimer’s disease [Текст] / N. V. Pashkovska, V. I. Pankiv, O. V. Pashkovska // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 11-17. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (эпидемиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (эпидемиология)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: The article reviews modern information on epidemiology and risk factors for Alzheimer’s disease in obesity. The literature data on the main pathogenetic links of the development of neurodegenerative disorders in patients with obesity and metabolic syndrome are analyzed, as well as the mechanisms of mutual burden. The article deals with the results of clinical studies on the possibilities of pathogenetic correction of cognitive disorders in Alzheimer’s disease, which runs on the background of obesity
В оглядовій статті наведені сучасні відомості щодо епідеміології i чинників ризику хвороби Альцгеймера при ожирінні. Проаналізовано дані літератури щодо основних патогенетичних ланок розвитку нейродегенеративних порушень у пацієнтів із ожирінням i метаболічним синдромом, а також механізмів взаємообтяження. Наведені результати клінічних та експериментальних досліджень щодо можливостей патогенетичної корекції когнітивних порушень при хворобі Альцгеймера, яка перебігає на тлі ожиріння, зазначені найбільш перспективні напрямки наукових досліджень із цієї проблеми
Дод.точки доступу:
Pankiv, V. I.
Pashkovska, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Состояние тиреоидной функции у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа и хронической болезнью почек, получающих почечно-заместительную терапию [Текст] / Е. Г. Сазонова [и др.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 18-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
ПОЧЕЧНАЯ ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- RENAL REPLACEMENT THERAPY (использование)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Нарушения функции щитовидной железы (ЩЖ) являются распространенной эндокринной патологией среди пациентов с хронической болезнью почек (ХБП), в том числе получающих почечно-заместительную терапию (ПЗТ). Результаты the Third National Health and Nutrition Examination Survey продемонстрировали, что доля пациентов с гипотиреозом возрастает до 23 % при прогрессирующем нарушении функции почек. Цель исследования: изучить влияние ПЗТ на тиреоидную функцию пациентов с сахарным диабетом (СД) 1-го типа и ХБП. Материалы и методы. С целью оценки тиреоидного статуса у пациентов с терминальной ХБП в одномоментное исследование были включены 155 пациентов с СД 1-го типа. В оценке функционального статуса ЩЖ использовались расчетные показатели: индекс периферической конверсии и интегральный тиреоидный индекс (ИТИ). ИПК рассчитывался как отношение свободного Т4 к свободному Т3. Результаты. Не было обнаружено достоверных различий между группами пациентов, получающих ПЗТ, и больных СД 1-го типа с коморбидной ХБП и без нее по уровням общих Т4 и Т3, тиреоглобулина, антител к тиреоглобулину и тиреоидной пероксидазе. Отмечены достоверно более низкие показатели свободного Т4 и свободного Т3 с максимальным снижением при получении ПЗТ. Достоверное снижение уровней антител к рецепторам ТТГ в группе пациентов на ПЗТ в целом, а также после проведения процедуры гемодиализа подтверждает отсутствие влияния аутоиммунного компонента на генез тиреоидных нарушений у пациентов с ХБП и ПЗТ. Определено отсутствие связи между показателями тиреоидного статуса и уровнем компенсации СД 1-го типа у пациентов на ПЗТ, а также между длительностью ХБП и сроками проведения ПЗТ и показателями тиреоидного профиля у пациентов с СД 1-го типа. Выводы. Выявленные изменения предопределяют необходимость оценки уровней сывороточных свободных фракций периферических гормонов ЩЖ, а также проведение гормонального исследования непосредственно после процедуры гемодиализа
Порушення функції щитоподібної залози (ЩЗ) є поширеною ендокринною патологією серед пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН), у тому числі на тлі замісної ниркової терапії (ЗНТ). Результати the Third National Health and Nutrition Examination Survey продемонстрували, що частка пацієнтів із гіпотиреозом зростає до 23 % при прогресуючому порушенні функції нирок. Мета дослідження: вивчити вплив ЗНТ на тиреоїдну функцію пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу та ХХН. Матеріали та методи. З метою оцінки тиреоїдного статусу в пацієнтів із термінальною ХХН в одномоментне дослідження були включені 155 пацієнтів з ЦД 1-го типу. В оцінці функціонального статусу ЩЗ використовувалися розрахункові показники: індекс периферичної конверсії та інтегральний тиреоїдний індекс (ІТІ). ІПК розраховувався як співвідношення вільного Т4 та вільного Т3. Результати. Не було виявлено вірогідних відмінностей між групами пацієнтів, які отримують ЗНТ, і хворими на ЦД 1-го типу з коморбідною ХХН і без неї за рівнями загальних Т4 і Т3, тиреоглобуліну, антитіл до тиреоглобуліну і тиреоїдної пероксидази. Відзначено вірогідно більш низькі показники вільного Т4 і вільного Т3 з максимальним зниженням при отриманні ЗНТ. Вірогідне зниження рівнів антитіл до рецепторів ТТГ у групі пацієнтів на ЗНТ в цілому, а також після проведення процедури гемодіалізу підтверджує відсутність впливу автоімунного компонента на генез тиреоїдних порушень у пацієнтів із ХХН і ЗНТ. Визначено відсутність зв’язку між показниками тиреоїдного статусу і рівнем компенсації ЦД 1-го типу в пацієнтів на ЗНТ, а також між тривалістю ХХН і термінами проведення ЗНТ і показниками тиреоїдного профілю у пацієнтів з ЦД 1-го типу. Висновки. Виявлені зміни зумовлюють необхідність оцінки рівнів сироваткових вільних фракцій периферичних гормонів ЩЗ, а також проведення гормонального дослідження безпосередньо після процедури гемодіалізу
Дод.точки доступу:
Сазонова, Е. Г.
Мохорт, Т. В.
Карлович, Н. В.
Снапков, В. С.
Валовик, О. Э.
Ильинчик, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Саволюк, С. І.
Критичні моменти післяопераційного періоду, постдекомпресійна дисфункція печінки в хірургії непухлинної обтураційної жовтяниці [Текст] / С. І. Саволюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 27-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА -- JAUNDICE (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
Анотація: Сучасні теорії патогенезу постдекомпресійних дисфункцій печінки (ПДДП) намагаються акцентувати увагу на окремій патофізіологічній стороні складного процесу й механізму ініціації. Проте лише комплексний підхід дозволяє об’єктивно визначати механізми розвитку дисфункцій печінки в післяопераційному періоді. Мета дослідження: визначення особливостей і закономірностей впливу традиційних і малоінвазивних методів біліарної декомпресії на функціональний стан печінки щодо ПДДП у хворих на обтураційні жовтяниці непухлинної етіології (ОЖНПЕ). Матеріали та методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування 510 хворих з непухлинною обтураційною жовтяницею. Результати. Ранжування хворих за способом і методами біліарної декомпресії дало можливість визначити вплив обраних методів хірургічного лікування на ступінь печінкової дисфункції в післяопераційному періоді шляхом реєстрації динаміки її прогностичних предикторів, що дозволило оцінити ступінь післяопераційної безпеки щодо прогресування проявів постдекомпресійної дисфункції печінки традиційних і малоінвазивних методів зовнішньої і внутрішньої біліарної декомпресії. Висновки. Опрацювання підходів до диференційованого вибору хірургічної тактики й методів її реалізації щодо ступеня післяопераційної безпеки методів хірургічної інтервенції і постдекомпресійного обтяження наявної печінкової дисфункції призвело до перерозподілу структури виконаних оперативних втручань у хворих на ОЖНПЕ на користь малоінвазивної корекції, створення обґрунтованих протоколів періопераційного супроводу сприяло зменшенню післяопераційних ускладнень на 10,26 % (з 16,87 до 6,61 %), ПДДП — на 9,19 % (з 10,84 до 1,65 %) і летального кінця — на 6,4 % (з 7,23 до 0,83 %)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перцева, Н. О.
Зміни варіабельності ритму серця під впливом цукрознижуючої терапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / Н. О. Перцева, К. І. Мошенець // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 33-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров’я неінфекційною епідемією XXI сторіччя. Серцево-судинна патологія є основною причиною смерті цих пацієнтів. Мета дослідження: вивчити показники варіабельності ритму серця (ВРС) у хворих на ЦД 2-го типу залежно від ступеня компенсації, а також їх динаміку після корекції цукрознижуючої терапії. Матеріали та методи. Обстежено 53 пацієнти з ЦД 2-го типу та 10 практично здорових людей контрольної групи. Лабораторне дослідження включало визначення С-пептиду, глікованого гемоглобіну (HbA1c), креатиніну крові та мікроальбуміну в ранковій порції сечі. Усім обстежуваним проводилось тривале моніторування глікемії паралельно з електрокардіографією за Холтером протягом 24 годин. Пацієнти були розподілені на дві групи за рівнем НbА1с: група 1 (n = 23) з НbА1с ≤ 7 % і група 2 (n = 30) з НbА1с 7 %. Групи були розподілені на підгрупи з відсутністю (а) або наявністю (б) гіпоглікемії. Через 6 місяців після модифікації цукрознижуючої терапії проводилось повторне обстеження пацієнтів в тому ж обсязі. Результати. Групи та підгрупи хворих на ЦД 2-го типу суттєво не відрізнялись між собою за показниками ВРС (p 0,05) та мали вірогідне зниження показників SDNN доба, pNN50% доба, VLF доба, високочастотний спектр (HF) ВРС доба порівняно з контрольною групою (р 0,05). Добові показники загальної потужності спектра (TP) суттєво не відрізнялись від контролю тільки в 1а підгрупі (р 0,05). Значення низькочастотного спектра (LF) ВРС були вірогідно нижчими порівняно з контролем тільки при аналізі всієї основної групи хворих на ЦД 2-го типу. Показник LF/HF був суттєво вищим від контролю в усіх підгрупах обох груп (р 0,05). Висновки. Пацієнти з ЦД 2-го типу мали вірогідно нижчі показники ВРС, які переважно стосувались SDNN, TP та VLF, HF і LF/HF. Через 6 місяців після модифікації цукрознижуючої терапії отримано вірогідне збільшення практично всіх показників ВРС, окрім LF. Найбільша динаміка стосувалась підвищення показників pNN50% доба (+50 %), pNN50% день (+50 %), RMSSD день (+43,5 %), RMSSD доба (+28,6 %), HF (+133,1 % — доба, +172,2 % — день, +57,5 % — ніч) та зниження відношення LF/HF (–42,9 % — доба, –46,2 % — день, –32,7 % — ніч) (p 0,05). Отримані результати наочно демонструють відновлення вагосимпатичного балансу серцево-судинної системи під впливом компенсації вуглеводного обміну
Дод.точки доступу:
Мошенець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Большова, О. В.
Вміст кислотно-лабільної субодиниці в крові дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі нормосоматотропінемії [Текст] / О. В. Большова, Н. М. Музь // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 40-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (кровь, патофизиология)
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE (анализ, кровь)
ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК 1 -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEIN 1 (анализ, кровь)
ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК 3 -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEIN 3 (анализ, кровь)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Недостатній для гестаційного віку ріст становить приблизно 20 % від усіх випадків низькорослості в дітей. Незважаючи на те, що більшість дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) наздоганяють у рості в ранньому дитинстві (протягом першого-другого років життя), майже 10 % таких пацієнтів за невідомих причин залишаються низькорослими. Рівень кислотно-лабільної субодиниці (КЛС) відіграє критичну роль у регуляції рівнів інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) та зв’язуючого білка 3 (ІФР-ЗБ-3), яким належить важлива роль у регуляції фетального і постнатального росту дитини. На сьогодні невідомо, як саме ці гормони впливають на виникнення ЗВУР та постнатальний ріст таких пацієнтів. Мета роботи: визначити рівень КЛС у сироватці крові в пацієнтів з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку, які мають нормальний стимульований викид гормона росту. Матеріали та методи. Обстежені 25 дітей із низькорослістю, які народилися з ознаками ЗВУР, середній вік яких становив 6,98 ± 0,55 року. Усім пацієнтам проведено по два стимуляційні тести (інсулін, клонідин). Установлена наявність нормального викиду гормона росту у всіх обстежених ( 10,0 нг/мл). Рівні гормона росту, ІФР-1, ІФР-ЗБ-3 визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів Immulate 2000 XPi. Рівні тиреотропного гормона, вільного Т4 визначали імунорадіометричним методом за допомогою стандартних наборів (Immunotech® kit, Chech Republic). Рівень кислотно-лабільної субодиниці в сироватці крові визначали за допомогою набору ELISA Cusabio (Х’юстон, США). Значення виражали в Standard Deviation Score (SDS) відповідно до віку і статі. Для статистичної обробки даних використовували пакет програм Microsoft Excel. Результати дослідження представлені у вигляді середніх значень та їх стандартної похибки (М ± m). Для перевірки кореляції був використаний коефіцієнт кореляції Пірсона. Статистичну вірогідність оцінювали за параметричним t-критерієм Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при р 0,05. Результати. Середнє значення КЛС для всіх обстежених пацієнтів становило мінус 0,8 SDS, що значно нижче 0 SDS (р 0,05). Зниження рівня КЛС супроводжується різким зменшенням рівнів ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3. КЛС SDS значно корелює з ІФР-1 SDS (r 0,05). Виявлено, що рівень КЛС у сироватці крові збільшується з віком (r = 0,74, р 0,05). Висновки. У дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі нормосоматотропінемії спостерігається вірогідне зниження рівнів кислотно-лабільної субодиниці в сироватці крові, причому в 36 % випадків — різке зниження цього показника (від мінус 1,5 до мінус 2,0 SDS). Знижений рівень кислотно-лабільної субодиниці супроводжується суттєвим зменшенням рівнів інсуліноподібного фактора росту 1 та білка, що його зв’язує. Загалом по групі виявлено слабкий кореляційний зв’язок рівнів SDS кислотно-лабільної субодиниці і показників росту пацієнтів з ознаками ЗВУР і маси тіла. Однак установлено, що найнижчі рівні кислотно-лабільної субодиниці асоціюються з найбільшим відставанням у рості пацієнтів зі ЗВУР, найнижчими показниками ІФР-1 і ІФР-ЗБ-3. Виявлено, що і в групі пацієнтів, які народились з ознаками ЗВУР, і в дітей із соматотропною недостатністю рівень кислотно-лабільної субодиниці в сироватці крові зростав із віком
Дод.точки доступу:
Музь, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Буринюк-Глов’як, Х. П.
Особливості обміну глюкози у хворих на бронхіальну астму школярів, які отримують базисну протизапальну терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами [Текст] / Х. П. Буринюк-Глов’як, О. К. Колоскова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 47-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE (анализ)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Інгаляційним глюкокортикостероїдним препаратам належить провідна роль у профілактичному лікуванні бронхіальної астми (БА) на етапі досягнення та в подальшому — для підтримки контролю над клінічними симптомами захворювання. Незважаючи на достатню безпеку, дана група лікарських засобів також не позбавлена побічних ефектів, причому особливої гостроти набуває це питання при тривалих курсах високодозового лікування у дітей дошкільного та шкільного віку. Мета роботи: вивчити особливості обміну глюкози у дітей, хворих на бронхіальну астму, на тлі використання інгаляційних глюкокортикостероїдів для оптимізації лікувально-профілактичних заходів та менеджменту захворювання. Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження методом випадкової вибірки проведене визначення рівня глікемії натще у 74 госпіталізованих з приводу загострення БА дітей шкільного віку. За одержаними результатами дітей розподіляли на дві клінічні групи порівняння залежно від рівня глікемії, що або перевищував значення 5,5 ммоль/л (37 дітей), або сягав менше 5,5 ммоль/л (37 дітей). Результати. Наявність ознак порушень у фізичному розвитку зі схильністю до надлишкової маси тіла у дітей обох клінічних груп порівняння могла сприяти порушенню толерантності до глюкози. У дітей І групи середній вміст глюкози у крові через 2 години після прийому їжі становив 6,43 ± 0,28 ммоль/л (мінімально — 4,8 ммоль/л, максимально — 9,5 ммоль/л). У хворих групи порівняння ці результати становили 5,49 ± 0,11 ммоль/л (4,4–7,7 ммоль/л) (P 0,05), що свідчило про наявність порушення толерантності до глюкози переважно серед представників І клінічної групи. Слід зазначити, що у І групі вдвічі більшою виявилася частка хворих, в яких через 2 години після прийому їжі рівень глікемії не повернувся до нормальних значень (86,67 % дітей), а у групі порівняння — 40 % випадків (P 0,01). Висновки. Гіперглікемія натще у хворих на бронхіальну астму школярів асоціює зі збільшенням відносно норми маси тіла у кожного четвертого пацієнта, що вдвічі більше, ніж у дітей з нормоглікемією, а також у цих хворих через 2 години у 86,67 % випадків не відбувається нормалізації рівня глюкози
Дод.точки доступу:
Колоскова, О. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гіпотиреоз легкого ступеня в дитячому віці: кого, коли та як лікувати? [Текст] / M. C. Vigone [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 52-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ, кровь)
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Гіпотиреоз легкого ступеня, також відомий як субклінічний гіпотиреоз (СКГ), біохімічно визначається як збільшення рівня тиреотропного гормона (ТТГ) вище від верхньої межі норми за наявності нормальних концентрацій загального Т4 та вільного Т4 (вТ4) у сироватці крові. У неонатальному періоді легкий гіпотиреоз діагностується в разі визначення ТТГ у межах від 6 до 20 мМО/л при нормальному рівні вТ4. Після неонатального періоду СКГ визначається як легкий, якщо значення ТТГ перебуває в межах 4,5-10 мМО/л. Лікування гіпотиреозу легкого ступеня в дитячому віці є складним завданням. Головна проблема полягає у визначенні, чи завжди цей стан слід розцінювати як дисфункцію щитоподібної залози легкого ступеня. Дійсно, наслідки нелікованого гіпотиреозу легкого ступеня досі є не повністю встановленими. У неонатальному періоді є занепокоєння з приводу нейрокогнітивних наслідків; у дітей, хоча немає чітких доказів порушень функції зростання чи нейрокогнітивного розвитку, були зафіксовані незначні серцево-судинні порушення. Тому досі існує невизначеність щодо необхідності лікування СКГ в усіх вікових групах, а ведення СКГ має грунтуватися на віці дитини, етіології та ступені підвищення рівня ТТГ, а також на інших факторах. У цьому огляді оновлено сучасні дані щодо діагностики та лікування гіпотиреозу легкого ступеня в дитячому віці
Дод.точки доступу:
Vigone, M. C.
Capalbo, D.
Weber, G.
Salerno, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кваченюк, А. М.
Нейроендокринні пухлини: аспекти діагностики (огляд літератури) [Текст] / А. М. Кваченюк, Д. А. Кваченюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 65-70. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (диагностика, классификация, кровь)
ХРОМОГРАНИН A -- CHROMOGRANIN A (анализ, кровь)
КАРЦИНОИД -- CARCINOID TUMOR (диагностика, кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: У роботі проведений аналіз літературних джерел з проблеми ведення хворих із нейроендокринними пухлинами як в історичному ракурсі, так і в сучасному аспекті. Окрему увагу приділено класифікаціям, клініко-діагностичним і лабораторно-діагностичним етапам ведення пацієнта з нейроендокринними пухлинами, особливо дослідженню біологічних маркерів
Дод.точки доступу:
Кваченюк, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Панькив, И. В.
Основные и плейотропные эффекты витамина D у пациентов с сахарным диабетом 1-го и 2-го типа [Текст] / И. В. Панькив // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 71-80. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ, кровь, терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Витамин D, будучи исходно биологически неактивным, превращается в организме в активную форму, взаимодействующую с ядерными рецепторами многих тканей и органов. Вследствие этого сегодня витамин D признан D-гормоном, хотя, следуя исторической традиции, его продолжают называть витамином. Основная роль витамина D сводится к регуляции кальциевого гомеостаза, что во многом связано с влиянием на кишечную абсорбцию ионов кальция и ремоделированием (формированием и резорбцией) костей. Однако в последние десятилетия было выявлено еще по крайней мере 5 областей физиологии, в которых витамин D уверенно проявляет свои функции: врожденный иммунитет; адаптивный иммунитет; секреция инсулина β-клетками и другие аспекты поддержания гомеостаза глюкозы; работа сердца и регуляция артериального давления; развитие мозга и плода. Наша статья посвящена третьей из перечисленных областей — применению витамина D для профилактики и лечения сахарного диабета 1-го и 2-го типа (СД1 и СД2). В экспериментальных исследованиях было продемонстрировано, что витамин D важен для адекватной секреции инсулина и нормализации уровня глюкозы в плазме крови. В клинических работах была установлена взаимосвязь между низким уровнем витамина D в сыворотке крови и риском развития обоих типов сахарного диабета. Показана эффективность витамина D в профилактике и лечении сахарного диабета. Важное значение имеет тот факт, что витамин D проявляет дополнительные плейотропные эффекты, выявленные у пациентов с СД2: нормализует артериальное давление, липиды крови, индекс массы тела, борется с хроническим воспалением, препятствует развитию ретинопатии и диабетической периферической нейропатии. Назначение витамина в больших дозах (2000–4000 МЕ/день или больше) приводит к развитию желаемого эффекта в краткосрочных режимах терапии (3–6 месяцев). Если врач имеет дело с СД1, должны использоваться такие же большие дозы витамина
Вітамін D, початково біологічно неактивний, перетворюється в організмі на активну форму, що взаємодіє з ядерними рецепторами багатьох тканин і органів. Унаслідок цього сьогодні вітамін D визнаний D-гормоном, хоча за історичною традицією його продовжують називати вітаміном. Основна роль вітаміну D зводиться до регуляції кальцієвого гомеостазу, що багато в чому пов’язано з впливом на кишкову абсорбцію іонів кальцію і ремоделюванням (формуванням і резорбцією) кісток. Однак в останні десятиліття було виявлено ще принаймні 5 галузей фізіології, у яких вітамін D впевнено проявляє свої функції: уроджений імунітет; адаптивний імунітет; секреція інсуліну β-клітинами та інші аспекти підтримки гомеостазу глюкози; робота серця і регуляція артеріального тиску; розвиток мозку і плода. Наша стаття присвячена третій із перерахованих галузей — застосуванню вітаміну D для профілактики і лікування цукрового діабету 1-го і 2-го типу (ЦД1 і ЦД2). В експериментальних дослідженнях було продемонстровано, що вітамін D важливий для адекватної секреції інсуліну і нормалізації рівня глюкози в плазмі крові. У клінічних роботах було встановлено взаємозв’язок між низьким рівнем вітаміну D у сироватці крові і ризиком розвитку обох типів цукрового діабету. Показана ефективність вітаміну D у профілактиці та лікуванні цукрового діабету. Важливе значення має той факт, що вітамін D проявляє додаткові плейотропні ефекти, виявлені в пацієнтів із ЦД2: нормалізує артеріальний тиск, ліпіди крові, індекс маси тіла, бореться з хронічним запаленням, перешкоджає розвитку ретинопатії і діабетичної периферичної нейропатії. Призначення вітаміну в великих дозах (2000–4000 МО/день або більше) призводить до розвитку бажаного ефекту в короткострокових режимах терапії (3–6 місяців). Якщо лікар має справу з ЦД1, повинні використовуватися такі ж великі дози вітаміну
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Паньків, В. І.
Синдром тиреотоксикозу: нові клінічні можливості корекції тиреоїдної дисфункції [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 81-85. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Тиреофарм

MeSH-головна:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (лекарственная терапия)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (лекарственная терапия)
ЛАПЧАТКА -- POTENTILLA
СЕЛЕН -- SELENIUM (терапевтическое применение)
ЦИНК -- ZINC (терапевтическое применение)
Анотація: Стаття присвячена аналізу літератури з вивчення спектра терапевтичних властивостей препарату перстачу білого, доповненого селеном і цинком, що призначається на додаток до стандартного ведення пацієнтів із гіперфункцією щитоподібної залози. У вигляді монотерапії — при субклінічному тиреотоксикозі першого ступеня, а також при досягненні стійкої компенсації дифузного токсичного зоба. У складі комплексної терапії — при субклінічному тиреотоксикозі другого ступеня, при дифузному токсичному зобі при нормалізації вмісту Т4 і Т3 в крові
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Генделека, Г. Ф.
Инсулинотерапия сахарного диабета второго типа [Текст] / Г. Ф. Генделека, А. Н. Генделека // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 86-91. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ИНСУЛИН -- INSULIN (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Базальная инсулинотерапия в сочетании с пероральными сахароснижающими препаратами оказывает особое воздействие на тощаковую гликемию. Она является простым способом интродукции инсулинотерапии больным сахарным диабетом 2-го типа. Терапия смесями инсулинов снижает как сахар крови натощак, так и постпрандиальную гликемию, которая оказывает негативное влияние на развитие сосудистых осложнений. При этой простой терапии существуют ограничения в повседневной жизни и неблагоприятное влияние на динамику массы тела. Базис-болюс-терапия ориентирована на патофизиологические изменения и при профессиональном обучении и качественном самоконтроле дает хорошие результаты при достаточной гибкости в повседневной жизни. Все аналоги инсулинов обладают преимуществами перед человеческими инсулинами в отношении результатов лечения, безопасности и комплайенса пациентов. Все виды инсулинотерапии в клинической практике могут осуществляться простыми схемами
Базальна інсулінотерапія в поєднанні з пероральними цукрознижувальними препаратами чинить особливий вплив на глікемію натще. Вона є досить простим способом інтродукції інсулінотерапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу, яким у подальшому показана прандіальна інсулінотерапія. Терапія за допомогою сумішей інсулінів знижує як рівень глюкози натще, так і прандіальну глікемію, що негативно впливає на розвиток судинних ускладнень. За умов цієї спрощеної терапії існують обмеження в повсякденному житті і негативний вплив на динаміку маси тіла. Базис-болюсна терапія орієнтована на патофізіологічні зміни і за умов професійного навчання і якісного самоконтролю дає добрі результати. Усім аналогам інсулінів притаманні переваги порівняно з людськими інсулінами відносно результатів лікування, безпеки та комплайєнсу. Будь-які типи інсулінотерапії в клінічній практиці доцільно реалізовувати за допомогою простих схем терапії
Дод.точки доступу:
Генделека, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Радченко, О. М.
Глікований гемоглобін: механізм утворення та клінічне значення (огляд літератури і власні дослідження) [Текст] / О. М. Радченко, О. Я. Королюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 92-98. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (анализ)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) свідчить про вміст в організмі кінцевих продуктів посиленого глікозилювання (advanced glycation end products, AGE), однак на практиці потреба у його визначенні недооцінюється. З метою обговорення діагностичного та прогностичного значення HbA1c проведено огляд літератури, проаналізовано результати обстеження 116 хворих на ішемічну хворобу серця з детальним аналізом метаболізму вуглеводів, включаючи проспективне спостереження за ними впродовж 40 місяців. Встановлено, що рівень HbA1c свідчить про вміст AGE, які стимулюють продукцію вільних радикалів та окисну модифікацію протеїнів і ліпідів, зменшують клітинний транспорт, активують запальні цитокіни та хемокіни, викликають імунні реакції та мутації, підвищують активність молекул адгезії та порушують функцію рецепторів. Обговорюється їх роль у патогенезі багатьох захворювань — артеріальної гіпертензії, діабетичних судинних ускладнень, нефропатії, атеросклерозу, хвороби Альцгеймера, деменції, катаракти, передчасного старіння, втрати м’язової маси, поганого загоєння ран та злоякісних пухлин тощо. За власними даними, HbA1c є маркером незадовільного метаболічного контролю впродовж останніх трьох місяців, судинних ускладнень при цукровому діабеті (ЦД), коронарної патології, дисліпідемій, інсулінорезистентності, системного запалення та високої ймовірності виникнення ЦД у найближчі три роки. Цей показник дозволяє диференціювати гостру стресову та хронічну гіперглікемії. Вміст HbA1c слід контролювати не тільки у хворих на ЦД, але й в осіб похилого і старечого віку, курців, пацієнтів з атеросклеротичним ураженням судин та хелікобактерною інфекцією
Дод.точки доступу:
Королюк, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вітаємо професора, доктора медичних наук Михайла Лазаровича Кирилюка з 60-річчям! [Текст] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 99-100

MeSH-головна:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (кадры)
Анотація: 14 грудня 2019 року відзначив свій ювілей відомий український учений-ендокринолог, доктор медичних наук, професор, лікар-ендокринолог вищої категорії Михайло Лазарович Кирилюк — завідувач відділу нейроендокринології і загальної ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України
Дод.точки доступу:
Кирилюк, Михайло Лазарович (1959-...)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Професор Володимир Іванович Боцюрко (до 80-річчя з дня народження) [Текст] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 101-102

MeSH-головна:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (кадры)
Анотація: 25 січня 2020 року виповнилося 80 років із дня народження доктора медичних наук, професора кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету Володимира Івановича Боцюрка
Дод.точки доступу:
Боцюрко, Володимир Іванович (1940-...)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Insulin-induced oedema: a rare complication in a patient with newly diagnosed type 1 diabetes mellitus (a case report) [Текст] / H. Y. Kostek [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 103-106

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНСУЛИН -- INSULIN (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ОТЕК -- EDEMA (этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Insulin-induced oedema is a rare complication of insulin therapy and occurs shortly after the initiation of intensive insulin therapy in patients with newly diagnosed type 1 diabetes mellitus (DM) or in patients with poorly controlled type 2 DM following the initiation of insulin therapy and also in underweight patients on large doses of insulin. It is characterized by the development of lower extremity oedema or less common generalized oedema after administration of insulin and resolves spontaneously within a few weeks. We report a case of a 9-year-old boy with newly diagnosed type 1 DM, who developed insulin oedema of lower extremities and scrotum within a few days after the initiation of insulin treatment
Спричинений введенням інсуліну набряк належить до рідкісних ускладнень інсулінотерапії. Він виникає невдовзі після початку інтенсивної терапії інсуліном у пацієнтів з уперше діагностованим цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу або в пацієнтів із погано контрольованим ЦД 2-го типу після початку терапії інсуліном, а також у пацієнтів із низькою масою тіла при введеннi великих доз інсуліну. Процес характеризується розвитком набряку нижніх кінцівок або менш поширеним набряком після введення інсуліну з подальшим спонтанним розсмоктуванням протягом декількох тижнів. Автори повідомляють про випадок розвитку набряку нижніх кінцівок та мошонки в 9-річного хлопчика з уперше діагностованим ЦД 1-го типу через декілька днів після початку лікування інсуліном
Дод.точки доступу:
Kostek, H. Y.
Koroglu, N.
Comlek, F. O.
Dilek, E.
Tutunculer, F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Досвід роботи відділу репродуктивної ендокринології Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру [Текст] / М. М. Вдовиченко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 107-110. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (диагностика, эпидемиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (эпидемиология)
Анотація: Протягом кількох останніх десятиліть у всьому світі, зокрема і в Україні, спостерігається неухильне зростання патології генеративної і гормональної функцій репродуктивних органів. Висока частота розладів менструальної функції, що у структурі гінекологічної патології становлять 60–70 %, збільшення кількості гормонозалежних пухлин геніталій і молочних залоз, усе частіше поєднання гінекологічної патології з ендокринними захворюваннями викликають інтерес до проблем ендокринної гінекології як у гінекологів, так і у лікарів інших спеціальностей
Дод.точки доступу:
Вдовиченко, М. М.
Вернигородський, В. С.
Власенко, М. В.
Паламарчук, А. В.
Прудиус, П. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)