Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ65/2021/17/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18
1.


   
    Клінічна характеристика пацієнтів з COVID-19:ретроспективне дослідження у Саудівській Аравії [Text] / Marwah Bin Talib [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - P11-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
САУДОВСКАЯ АРАВИЯ -- SAUDI ARABIA
Анотація: У Китаї вперше повідомили про вірусне захворювання COVID-19, спричинене коронавірусом (SARS-CoV-2). Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію COVID-19 в березні 2020 року. Спостерігається значна кількість випадків цієї хвороби, яка стала тягарем для систем охорони здоров’я і призвела до високої летальності. Ціль. Дослідження сплановане з метою встановити особливості клінічної картини захворювання, ведення хворих і кінцеві результати лікування COVID-19 у популяції Королівства Саудівська Аравія та порівняти показники з іншими установами. Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження пацієнтів із COVID-19 з тяжким перебігом і критичними станами було проведене в медичному центрі Ер-Ріяду. Дозвіл на його проведення виданий комітетом з етики медичного центру. Клінічні дані зібрані з електрон­них записів пацієнтів. Показники 689 пацієнтів, які зверталися за допомогою з 1 березня 2020 року по 30 червня 2020 року, аналізували за допомогою стандартних статистичних методів. Результати. Понад 50 % пацієнтів (середній вік 50 років) були з Індійського субконтиненту (Індія, Пакистан і Бангладеш). Жінки становили 17,3 % обстежених. Поширеними явищами у хворих були задишка (79 %), кашель (70 %) і лихоманка (67 %). Середня насиченість крові киснем у них становила 92 %. Приблизно 61 % пацієнтів перебували в критичному стані та лікувались у відділенні інтенсивної терапії. Смертність становила 35 %, а поліорганна недостатність — 25 %. Цукровий діабет належав до найчастіших супутніх станів (37,3 %), як і артеріальна гіпертензія (29,5 %). При цьому їх наявність не призводила до збільшення летальності цих пацієнтів. Показник летальності, очевидно, пов’язаний із несвоєчасним зверненням до медичних закладів та тяжкістю самої хвороби. Висновки. Наведені результати ретроспективного дослідження за участю 689 пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 свідчать про високу частку госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії — 60,8 %. З цього числа 41 % хворих потребували інвазивної вентиляції легень, 29 % — використання препаратів вазопресивної дії та 14 % — проведення гемодіалізу. Смертність становила 35 %. Понад 50 % хворих становили вихідці з Індійського субконтиненту
Дод.точки доступу:
Talib, Marwah Bin
Baredhwan, Abdullah A.
Alenazi, K.
Almagooshi, A.
Alqahtani, A. M.
Alsobayeg, S. A.
Alhazmi, S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Сучасні погляди на генетичну детермінованість СТГ-секретуючих аденом гіпофіза (огляд літератури та власні дослідження) [Текст] / Р. С. Ніколаєв [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 19-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АДЕНОМА ГИПОФИЗА СОМАТОТРОПИН-СЕКРЕТИРУЮЩАЯ -- GROWTH HORMONE-SECRETING PITUITARY ADENOMA (генетика, диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АКРОМЕГАЛИЯ -- ACROMEGALY (генетика, патофизиология, этиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: В роботі наведений огляд сучасних даних літератури щодо генетичної складової в етіології та патогенезі гормонально активної аденоми гіпофіза, що секретує соматотропний гормон (СТГ) і клінічними проявами якої є синдром акромегалії та/або гігантизму — синдром множинної ендокринної неоплазії 1, синдром Мак-К’юна — Олбрайта, комплекс Карні, акрогігантизм (Х-зчеплений), сімейні ізольовані аденоми гіпофіза (FIPA). Матеріали та методи. Для виявлення мутацій в гені AIP та з метою верифікації FIPA були обстежені 26 хворих української популяції (19 жінок та 7 чоловіків), в яких акромегалія була діагностована в підлітковому або молодому віці, і проведений генетичний аналіз. Для визначення генетичної детермінованості щодо розвитку СТГ-секретуючої аденоми гіпофіза та диференціальної діагностики синдромів FIPA та MEN1 методом секвенування (MLPA — Ligation-dependent Probe Amplification) було проведене дослідження генів (MLPA, P244-C1) за участю екзонів 1–6 MEN1, (MLPA, P017-D1) AIP. Результати. Серед обстежених тільки у двох осіб були визначені мутації гена AIP. В одного хворого генетичний скринінг на мутацію гена MEN1 був негативним, і жодних клінічних симптомів, що свідчать про синдром Мак-К’юна — Олбрайта, не було виявлено. Варіант гетерозиготного місенсу c.714CG (p.Cys238Trp) виявлений у гені AIP. Цей аналіз гена AIP сумісний з генетичною схильністю до аденом гіпофіза. У нащадків даного пацієнта 50 % шансів успадкувати цей варіант. У іншої хворої з діагнозом «синдром множинної ендокринної неоплазії типу 1 (синдром Вермера): інсулінома, аденоми прищитоподібних залоз (2), первинний гіперпаратиреоз» встановлений варіант гетерозиготного місенсу c.134AG (p.Glu45Gly), що був виявлений у гені MEN1. Варіант c.l34AG (p.Glu45Gly), клас 4, ймовірно, є патогенним. Поширеність цього варіанта в загальній популяції невідома, тому він є дуже рідкісним. Висновки. Проведення генетичного аналізу є доцільним у хворих дитячого та молодого віку або в осіб, у яких СТГ-секретуюча макро-/гігантська аденома гіпофіза була діагностована в молодому віці (до 35 років), незалежно від сімейної обтяженості щодо аденом гіпофіза. У хворих з обтяженою спадковістю генетичний аналіз доцільно проводити у будь-якому разі для виявлення FIPA та прогнозування подальшого перебігу захворювання та ефективності лікування аналогами соматостатину
Дод.точки доступу:
Ніколаєв, Р. С.
Rostomyan, L.
Beckers, A.
Хижняк, О. О.
Микитюк, М. Р.
Караченцев, Ю. І.
Хазієв, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Гончарова, О. А.
    Коморбидность при сахарном диабете 1-го и 2-го типа, витамин D в системе мониторинга [Текст] / О. А. Гончарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (осложнения)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Актуальность проблемы коморбидности при сахарном диабете (СД) обу­словлена наблюдаемым постарением населения и значительным ростом распространенности СД, особенно среди лиц старшей возрастной группы, а также тем фактом, что СД сам по себе является коморбидной патологией. Цель исследования: установить частоту и структуру коморбидных состояний у больных СД 1-го и 2-го типа при использовании командной системы мониторинга, исследовать обеспеченность больных витамином D, а также проанализировать по данным опубликованных метаанализов потенциальную способность витамина D положительно влиять на наиболее частую коморбидную патологию у больных СД. Материалы и методы. У 42 женщин с СД (15 с СД 1-го типа и 27 с СД 2-го типа) проанализированы частота и структура коморбидности, установленные в условиях командной стратегии ведения больных. Исследован уровень 25(ОН)D в крови иммуноферментным методом с помощью иммунотеста на анализаторе Modular Analytics E170. Результаты. В рассмотренных группах средний возраст женщин был достоверно выше при СД 2-го типа по сравнению с СД 1-го типа (56,67 ± 3,03 года против 33,80 ± 2,59 года; р 0,01). При этом коморбидная патология при СД 1-го типа выявлена по 12 из 15 рассмотренных патологических состояний, а при СД-2 — по всем 15. При СД 1-го типа достоверно чаще выявляли нейропатию (100 против 77,8 %; р 0,05), ретинопатию (100 против 55,6 %; р 0,01), а при СД 2-го типа — гипертоническую болезнь (77,8 против 20 %; р 0,001); ожирение (55,62 против 0 %), патологию печени (33,8 против 0 %). В обеих группах имела место высокая частота кардиопатии (100 % при СД-1 против 88,9 % при СД-2), энцефалопатии (80 против 88,9 %), тиреоидной патологии (60 против 77,8 %). Среднее число коморбидных состояний достоверно преобладало при СД 2-го типа (8,56 ± 2,19 против 7,0 ± 0,9; р 0,05). Уровень витамина D в крови был снижен при обоих типах СД, при этом у женщин с СД 2-го типа он соответствовал недостаточности, а при СД 1-го типа — дефициту (19,55 ± 1,80 против 28,98 ± 1,20; р 0,001). Выводы. Использование командной стратегии обследования позволило установить, что у женщин с СД 1-го и 2-го типа имеет место омоложение возрастных цензов значительного роста числа коморбидной патологии. При СД 2-го типа темпы роста числа коморбидных состояний выше, чем при СД 1-го типа. У них даже при достоверно меньшей длительности СД число коморбидных состояний достоверно выше. СД 1-го типа у женщин сопровождается дефицитом витамина D, а СД 2-го типа — недостаточностью. При этом на сегодня нет окончательного понимания, является ли недостаток витамина D фактором риска СД или СД сопровождается снижением уровня витамина D. Понимание этого вопроса позволит определить оптимальные сроки профилактического назначения витамина D
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на предіабет [Text] / B. Agarwal [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - P35-40. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (патофизиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES (использование)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є одним із глобальних і надзвичайних викликів у галузі охорони здоров’я. Предіабет — це рання стадія в континуумі гіперглікемії, при якій організм схильний до підвищеного ризику розвитку ЦД. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) становить собою низку порушень функції печінки, які характеризуються стеатозом печінки або накопиченням жиру в клітинах печінки за відсутності надмірного вживання алкоголю, вірусної етіології чи вживання наркотиків. На сьогодні проведено не так багато досліджень із метою вивчення поширеності НАЖХП в осіб із предіабетом. Дане дослідження є зусиллям у цьому напрямку. Матеріали та методи. Проведене поперечне обсерваційне дослідження. 100 пацієнтів із предіабетом були включені в дослідження протягом періоду з листопада 2017 року по березень 2019 року після отримання інформованої згоди. Дані дослідження включали визначення біохімічних показників, рівня глікемії в плазмі натще, електролітів та HbA1c, інсуліну в сироватці крові, проведення загального аналізу крові, функціональних тестів печінки та нирок, 2-годинного орального глюкозотолерантного тесту. Результати. Дослідження включало 38 чоловіків та 62 жінки, середній вік досліджуваної популяції становив 46 років. Установлено, що середній індекс маси тіла (ІМТ) становить 24,29 ± 3,98 кг/м2, окружність талії — 81,26 ± 8,71 см. Виявлений вірогідний зв’язок між показниками ехоструктури печінки при ультразвуковому дослідженні (УЗД) та ІМТ (р = 0,003) і статтю. Установлено, що 30 % обстежених мають порушену чутливість до інсуліну, у 22 % виявлені ранні прояви резистентності до інсуліну, у 48 % — виражена інсулінорезистентність. Показано статистично значущу кореляцію між результатами УЗД й еластографії. Виявлено статистичну кореляцію між HOMA-IR та показниками ехоструктури на УЗД, а також середньою жорсткістю печінки при еластографії. Висновки. Виявлено вірогідну кореляцію між резистентністю до інсуліну та наявністю НАЖХП. Спостерігалися вірогідні зв’язки між різними демографічними характеристиками та ступенем стеатозу. Існує необхідність провести подальші дослідження в більш широкому масштабі, щоб обґрунтувати отримані результати цього дослідження. Очікується, що це значною мірою сприятиме підвищенню обізнаності й оптимізації стратегій охорони здоров’я
Дод.точки доступу:
Agarwal, B.
Singh, Lamba B. M.
Sharma, N.
Tanwar, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Сазонова, Е. Г.
    Особенности гормонального тестирования тиреоидной функции у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа и хронической болезнью почек [Текст] / Е. Г. Сазонова, Т. В. Мохорт, Н. В. Карлович // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 41-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (анализ)
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Течение хронической болезни почек (ХБП) может оказывать влияние на метаболизм тиреоидных гормонов. Установлено, что снижение почечной функции может сочетаться с изменениями функции щитовидной железы (ЩЖ). Тиреоидная дисфункция также несет последствия для ренального потока крови, скорости клубочковой фильтрации (СКФ), канальцевого транспорта, электролитного гомеостаза и структуры клубочков. Цель исследования — определить особенности функции ЩЖ у пациентов с сахарным диабетом (СД) 1-го типа и ХБП, на основании чего разработать рекомендации по срокам гормонального тестирования тиреоидной патологии. Материалы и методы. С целью определения оптимальных сроков гормонального тестирования была проведена оценка тиреоидной функции у 121 пациента с СД 1-го типа и ХБП. Пациенты с СД 1-го типа и ХБП были разделены на 3 группы: первая — 78 человек с СКФ ≤ 60 мл/мин/1,73 м2, вторая — 20 человек, получающих почечно-заместительную терапию (ПЗТ), третья — 23 человека после трансплантации почки с адекватной функцией трансплантата (длительность работы почечного трансплантата — 3,62 (1,47–4,28) года). Результаты. У пациентов с СД 1-го типа и ХБП снижена диагностическая ценность уровня тиреотропного гормона в связи с отсутствием различий его значений при снижении свободного тироксина (свТ4) и свободного трийодтиронина (свТ3). Наиболее чувствительным маркером тиреоидной дисфункции является свТ3. Генез тиреоидных нарушений у пациентов с СД 1-го типа и ХБП имеет неиммунную природу. У пациентов с СД 1-го типа, получающих ПЗТ, после процедуры гемодиализа происходит увеличение периферических общих и свТ4, и свТ3, что обусловливает необходимость мониторинга функциональных нарушений ЩЖ непосредственно после проведения сеанса гемодиализа. После трансплантации почки происходит восстановление нормальных значений индекса периферической конверсии (ИПК) и свТ3 в течение 1–2 лет в зависимости от длительности получения ПЗТ. У пациентов с СД 1-го типа с длительностью работы ренотрансплантата более трех лет происходит увеличение ИПК, характеризующего дисбаланс периферических тиреоидных гормонов в сторону снижения свТ3 при относительно стабильном свТ4. Выводы. Тиреоидные дисфункции характерны для всех стадий патологического процесса при ХБП у пациентов с СД 1-го типа, включая пациентов на терминальной стадии и после успешной трансплантации почки. Изменения тиреоидных гормонов ассоциированы со стажем ПЗТ, длительностью работы ренотрансплантата, а также могут потенциально оказывать влияние на выживаемость пациентов после трансплантации почки
Дод.точки доступу:
Мохорт, Т. В.
Карлович, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Зінич, О. В.
    Чи всі препарати L-тироксину терапевтично еквівалентні? [Текст] / О. В. Зінич // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 47-49. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Левотироксин

MeSH-головна:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТЬ -- THERAPEUTIC EQUIVALENCY
ТИРОКСИН -- THYROXINE (фармакокинетика, фармакология)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ -- DRUG INDUSTRY
ЛАКТОЗА -- LACTOSE (фармакокинетика, фармакология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: На українському фармацевтичному ринку наявний широкий асортимент препаратів левотироксину як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Препарати левотироксину різних виробників не завжди є терапевтично еквівалентними, тому що відрізняються за складом допоміжних речовин. Застосування двохосновного фосфату кальцію як допоміжної речовини в L-тироксині не тільки поліпшує біодоступність, а й забезпечує більшу стабільність препарату левотироксину порівняно з використанням лактози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Паньків, І. В.
    Вітамін D: нові аспекти застосування, ефективні дози. Сучасний стан проблеми [Текст] / І. В. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 50-54. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Декрістол®

MeSH-головна:
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
АВИТАМИНОЗЫ -- AVITAMINOSIS (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Крім класичної ролі вітаміну D в підтримці нормального стану скелетно-м’язової системи, в останнє десятиліття отримані докази того, що знижені концентрації в сироватці крові 25(OH)D асоційовані з низкою позаскелетних захворювань (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, захворювання щитоподібної залози, вікове зниження пізнавальної здатності, порушення функцій імунної та репродуктивної систем й ін.). Запобігання розвитку цих захворювань досягається при значно більш високих концентраціях 25(OH)D в сироватці крові, ніж це необхідно для підтримки нормального стану кісткової тканини, регуляції абсорбції й підтримки гомеостазу кальцію. Для забезпечення концентрації циркулюючої форми вітаміну D — 25(OH)D в сироватці крові на рівні, що забезпечує оптимальне функціонування, необхідне більш високе споживання цього вітаміну. Знижена концентрація вітаміну D в крові ( 30 нг/мл) відзначається у 92 % дорослого населення України незалежно від пори року. Причинами дефіциту вітаміну D є низька ефективність його ендогенного синтезу в шкірі через недостатню інсоляцію та неадекватне надходження цього вітаміну з їжею. Завдяки періоду напіввиведення вітаміну D близько двох місяців, періодичне щотижневе або щомісячне споживання сукупних доз холекальциферолу дає змогу досягти тих самих значень у сироватці крові, як і щоденне споживання. В огляді літератури розглядається значення дефіциту та недостатності вітаміну D у порушеннях регуляції багатьох систем організму людини та розвитку різних патологічних станів, що обґрунтовує доцільність ширшого використання методів корекції статусу вітаміну D. Попри необхідність проведення масштабних рандомізованих клінічних випробувань для визначення схем використання препаратів вітаміну D, уже зараз не викликає сумніву той факт, що нормалізація рівня 25(ОН)D у сироватці крові потрібна на всіх вікових етапах онтогенезу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Куприненко, Н.
    Ефективність альфа-ліпоєвої кислоти щодо симптомів і якості життя в пацієнтів з больовою формою діабетичної нейропатії [Текст] / Н. Куприненко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 55-61. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Альфа липоевая кислота

   Берлітіон


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Метою проведеного дослідження було вивчити вплив альфа-ліпоєвої кислоти на нейропатичні симптоми в пацієнтів з діабетичною нейропатією (ДН). Матеріали та методи. Пацієнти з больовою формою ДН отримували альфа-ліпоєву кислоту в дозі 600 мг/добу перорально протягом 40 діб. На початку дослідження і на 40-й день дослідження проводили оцінку показників за бальною шкалою оцінки симптомів нейропатії (NSS), скринінговим опитувальником периферичної нейропатії (SPNSQ) і діагностичним опитувальником нейропатичного болю (DN4). Вплив лікування альфа-ліпоєвою кислотою на якість життя оцінювався за коротким опитувальником болю (BPI), опитувальником щодо симптомів нейропатичного болю (NPSI) і за шкалою інвалідності Шихана (SDS). Також оцінювали зміни маси тіла, артеріального тиску, рівня глюкози й ліпідів у сироватці крові натще. Результати. У 72 пацієнтів, включених в дослідження, встановлено вірогідне зменшення нейропатичних симптомів — відбувалося зниження показників за NSS, SPNSQ і DN4 на 40-й день порівняно з цими ж показниками на вихідному рівні. Показники за BPI, NPSI та SDS щодо зниження працездатності, соціальної активності й активності в повсякденному житті також були вірогідно нижчими після зазначеного курсу лікування. Більше того, після курсу прийому альфа-ліпоєвої кислоти 50 % пацієнтів оцінили свій стан як «набагато краще» (very much better) або «значно краще» (much better). На 40-й день дослідження порівняно з вихідним рівнем рівень тригліцеридів натще був нижчим, але різниці в масі тіла, арте ріальному тиску, рівні глюкози натще й рівні ліпідів не було. Висновки. Використання альфа-ліпоєвої кислоти асоціювалося зі зменшенням нейропатичних симптомів, рівня тригліцеридів і покращанням якості життя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Сергієнко, В. О.
    Цукровий діабет і хронічний коронарний синдром [Текст] / В. О. Сергієнко, О. О. Сергієнко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 62-74. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Хронічний коронарний синдром (ХКС) характеризується розвитком епізодів ішемії внаслідок дисбалансу між потребами та кровопостачанням міокарда. Зазвичай такі епізоди провокуються фізичними або емоційними навантаженнями чи іншими стресовими ситуаціями, проте можуть виникати й спонтанно. Класичним проявом ішемії міокарда є напади стенокардії. У деяких випадках захворювання певний час може бути безсимптомним і дебютувати одразу гострим коронарним синдромом. ХКС може мати довготривалий доклінічний період на тлі підтвердженого коронарного атеросклерозу. В огляді проведений аналіз літературних джерел, присвячених сучасному стану проблеми цукрового діабету (ЦД) і ХКС. Зокрема, аналізуються питання, пов’язані з особливостями оцінки ризику, основних чинників, що зумовлюють дуже високий ризик атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, класифікацією, основними характеристиками ХКС та його особливостями при ЦД, діагностикою ХКС (дозоване фізичне навантаження (велоергометрія, тредміл-тест) або стрес-тести, однофотонна емісійна комп’ютерна томографія, стрес-ехокардіографія; стрес-магнітно-резонансна томографія, позитронно-емісійна томографія із застосуванням радіоактивних маркерів). Аналізуються питання консервативної терапії ХКС на тлі ЦД (призначення антиагрегантів, блокаторів β-адренорецепторів, блокаторів кальцієвих каналів, нітратів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, міокардіальних цитопротекторів, статинів). Лікування пацієнта з поєднанням ЦД і ХКС буде успішним лише в тому випадку, якщо призначено адекватну, безпечну в плані гіпоглікемій і можливих серцево-судинних ризиків цукрознижувальну терапію, з одного боку, і метаболічно нейтральну антиангінальну терапію — з іншого. Без сумніву, необхідно звернути увагу на корекцію факторів ризику ССЗ, АГ і ХСН
Дод.точки доступу:
Сергієнко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Kotsalou, E.
    Polypharmacy in elderly people:epidemiology, consequences and prevention strategies [Text] / E. Kotsalou // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - P75-81. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВ СХЕМЫ ПРИЕМА СОБЛЮДЕНИЕ -- MEDICATION ADHERENCE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS (этиология)
СТАРЕНИЕ -- AGING
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Aging is a status often associated with multiple comorbidities which require pharmacologic intervention and complex medication regimens. Aging population results to the increase of chronic diseases and subsequent comorbidities that require concomitant multiple medications. It is reported that about 80 % of elderly have at least one chronic condition, and about half of them have at least two (such as heart disease, hypertension, diabetes mellitus, arthritis, and cancer). According the literature the worldwide polypharmacy prevalence has a wide range (between 5 to 78 %) due to different definitions on the number of medications taken (ranging between 2 and 9) and the different samples studied. In most studies polypharmacy was more common between women and in more elderly people. Many multicenter studies have been performed to define the term of polypharmacy and its prevalence in the elderly population. Polypharmacy is of growing concern for the older adults, because it can be very dangerous for this population due to altered absorption, distribution, metabolism and excretion of the drugs within their body reflecting unexpected pharmacokinetics and pharmacodynamics of various medications. This fact can lead to adverse drug reactions (ADR), drug interactions, noncompliance and reduced adherence, reduced functional status, geriatric syndromes, high risk of hospitalization and possible death. Over the last decade, there are several evaluation tools which can help the General Practitioner prevent the polypharmacy in the elderly. As prescribing for this group of individuals is a very challenging procedure, the General Practitioner should balance between under-treatment, over-treatment and risks and benefits. This review concluded that we need more cross-sectional clinical studies on practical preventive interventions to be applied not only on the population which is already exposed to polypharmacy, but also to the general population
Похилий вік і процеси старіння часто пов’язані з багатьма супутніми захворюваннями, що потребують фармакологічного втручання та складних схем прийому препаратів. Старіння населення призводить до збільшення частоти хронічних захворювань і супутньої патології, що потребують одночасного прийому багатьох препаратів. Близько 80 % людей похилого віку мають принаймні одне хронічне захворювання, і близько половини з них мають принаймні два (такі як серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, артрит і рак). Згідно з даними літератури, поширеність поліпрагмазії у всьому світі має широкий діапазон (від 5 до 78 %) через різні визначення кількості прийнятих ліків (від 2 до 9). У більшості досліджень поліпрагмазія була більш поширеною серед жінок і людей похилого віку. Проведена низка багатоцентрових досліджень, щоб визначити термін поліпрагмазії та її поширеність серед населення похилого віку. Поліпрагмазія призводить до виникнення побічних явищ, може бути дуже небезпечною для людей похилого віку внаслідок змін всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення ліків із організму, що змінює фармакокінетику та фармакодинаміку різних ліків. Цей факт може призвести до побічних реакцій на лікарські засоби, лікарські взаємодії, невідповідності та зниження рівня прийому, погіршення самопочуття, високого ризику госпіталізації та іншим можливим реакціям. За останні десятиліття розроблено декілька настанов, що можуть допомогти сімейному лікарю запобігти поліпрагмазії у людей похилого віку. Оскільки призначення рецептів для цієї групи осіб є доволі складною процедурою, лікар загальної практики повинен балансувати між недостатнім і надмірним лікуванням, ризиками та перевагами. В підсумку необхідно більше перехресних клінічних досліджень і профілактичних втручань, що застосовуватимуться не лише до населення, яке вже зазнало поліпрагмазії, але й до загальної популяції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Konwisser, A.
    The impact of vitamin D deficiency on maternal outcomes in pregnancy [Text] = Вплив дефіциту вітаміну D на перебіг вагітності / A. Konwisser, О. О. Коритко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - P82-88. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (профилактика и контроль)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (лекарственная терапия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Results show vitamin D supplementation during pregnancy improves maternal and infant 25(OH)D concentrations and may play a role in maternal insulin resistance and fetal growth. Literature search was performed using PubMed Database of the National Library of Medicine, with date limits from January 2015 to November 2020. We used the keywords: Vitamin D, pregnancy, vitamin D supplementation, hypovitaminosis D, preeclampsia, gestational diabetes, preterm birth, and other related terms. The studies of interest included original papers and review articles on the influence of vitamin D deficiency in pregnancy and the impact of vitamin D supplementation on the maternal outcomes. The published Cochrane review on vitamin D supplementation studies reported that women who receive vitamin D supplementation had lower risk of preeclampsia but with only borderline significance (RR 0.52, CI 0.25–1.05), whereas combined vitamin D and calcium supplementation significantly reduces the risk of preeclampsia. The overall level of evidence is high for vitamin D supplementation playing no role in the prevention of gestational diabetes. Although analysis of the recent observational studies suggests that vitamin D deficiency can increase the risk of C section, there is a need for investigators to conduct RCT to study the impact of vitamin D supplementation on C-section rates. Maternal vitamin D status closest to the delivery was most significantly associated with preterm birth, thereby proposing that later intervention could be used as a rescue treatment to decrease the risk of preterm deliveries. Though the level of evidence is moderate, our analysis shows no significant association between vitamin D and preterm deliveries. Many studies have been designed to investigate an association between postpartum depression and vitamin D. To determine the benefits of vitamin D supplementation in pregnancy would require further evaluation through large, multicenter double-blind randomized controlled clinical trials, with a focus on specific adverse pregnancy outcomes
Установлено, що адекватне забезпечення вітаміном D під час вагітності сприяє нормальному її перебігу як для матері, так і для плода. Метою було вивчити вплив дефіциту вітаміну D на перебіг вагітності. Пошук літератури здійснювали за допомогою бази даних PubMed за період від січня 2015 року по листопад 2020 року. Використовували ключові слова: «вітамін D», «вагітність», «дефіцит вітаміну D», «гестоз», «гестаційний діабет», «передчасні пологи» та інші суміжні терміни. Проведений аналіз оригінальних та оглядових статей стосовно впливу дефіциту вітаміну D під час вагітності та ефективності додаткового призначення препаратів вітаміну D на результати завершення вагітності. Кокранівський огляд щодо цих досліджень зазначає, що жінки, які додатково отримували вітамін D, мали менший ризик гестозу (ВР 0,52, ДI 0,25–1,05). Водночас призначення вітаміну D та кальцію значно зменшувало ризик гестозу. Не встановлено доказової бази щодо впливу додаткового призначення вітаміну D на профілактику гестаційного діабету. Можливими ускладненнями вагітності при дефіциті вітаміну D є прееклампсія, гестаційний діабет, передчасні пологи тощо. Хоча ці стани досить добре відомі, зв’язок із вітаміном D є новим напрямком вивчення їх патогенетичних ланок. Доведено, що призначення вітаміну D у період вагітності знижує вірогідність цих ускладнень, що, зі свого боку, знижує частку розроджень шляхом кесаревого розтину. Прееклампсія — загрозливий стан не лише для матері, але й для плода, що може призвести до передчасних пологів, як спонтанних, так і за ургентними показаннями. До того ж у матерів із прееклампсією підвищується ризик народження дитини з гіпотрофією, що має наслідки в різному віці. Прееклампсію частіше виявляють у вагітних із дефіцитом вітаміну D. Зазначена роль вітаміну D як універсального модулятора імунної системи обґрунтовує зниження його рівня в контексті імунної відповіді вагітних. Рівень вітаміну D у вагітної та плода відіграє важливу роль у виникненні запалення плаценти. Необхідна подальша оцінка за допомогою великих багатоцентрових подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних досліджень з акцентом на конкретні несприятливі результати вагітності для встановлення переваг додаткового призначення вітаміну D під час вагітності
Дод.точки доступу:
Коритко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Зайцев, М. А.
    Гінекомастія — сучасні уявлення й підходи до лікування [Текст] / М. А. Зайцев // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 89-94. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИНЕКОМАСТИЯ -- GYNECOMASTIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТАМОКСИФЕН -- TAMOXIFEN (терапевтическое применение)
МУЖЧИНЫ -- MEN
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Огляд літератури присвячений доброякісному розростанню залозистої тканини грудної залози у чоловіків. Поширеність гінекомастії досягає 32–65 % залежно від віку та критеріїв, що використовуються для визначення. Гінекомастія у дитячому віці та впродовж періоду статевого дозрівання розглядається як доброякісний стан, який у більшості випадків минає спонтанно. Гінекомастія в дорослому віці частіше трапляється серед людей похилого віку, і при цільовому обстеженні можна виявити основну патологію в 45–50 % випадків. На сьогодні більшість причин гінекомастії залишаються не з’ясованими й обговорюються на рівні гіпотез. Тканина молочних залоз закладається однаково незалежно від статі дитини. Розвиток молочних залоз залежить від андроген-естрогенного співвідношення (АЕС). При переважанні в пубертатному періоді естрогенів і низькій активності андрогенів розвиток і диференціювання тканини молочних залоз здійснюється за жіночим типом. При зворотному АЕС тканина грудних залоз не розвивається. Необхідно враховувати можливість ендокринного або системного захворювання. Зазвичай достатньо визначити базальні рівні тестостерону, естрадіолу, лютеїнізуючого й фолікулостимулюючого гормонів. При простій підлітковій гінекомастії будь-які постійні гормональні зрушення відсутні. Важливо оцінити ступінь загальної андрогенізації пацієнта. Лабораторні дослідження (клініко-біохімічні, гормональні) повинні відповідати конкретному клінічному стану кожного пацієнта. Ефективність терапевтичного лікування гінекомастії у пацієнтів без явних ендокринних розладів із застосуванням гормональних засобів (тестостерон, дигідротестостерон), а також тамоксифену, даназолу, кломіфену слід вважати недоведеною. Хірургічне лікування рекомендується лише для пацієнтів з тривалою гінекомастією, яка не регресує спонтанно або після медикаментозної терапії. Обсяг і тип операції залежать від розміру збільшення грудей та кількості жирової тканини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Сірман, Я. В.
    Модель прогнозування тяжкості діабетичної ретинопатії, отримана на основі ендотеліальної дисфункції та маркерів гіпоксії [Текст] / Я. В. Сірман, І. В. Савицький, Н. І. Прейс // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика, патофизиология)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ВИЛЛЕБРАНДА ФАКТОР -- VON WILLEBRAND FACTOR (анализ)
2,3-ДИФОСФОГЛИЦЕРАТ -- 2,3-DIPHOSPHOGLYCERATE (анализ)
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1 (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Діабетична ретинопатія — специфічне мікросудинне ускладнення цукрового діабету. Вона залишається провідною причиною втрати зору в працездатного дорослого населення. У пацієнтів із тяжким ступенем діабетичної ретинопатії спостерігається зниження якості життя та погіршення фізичного, емоційного й соціального благополуччя. До того ж на цю когорту пацієнтів витрачається більше ресурсів системи охорони здоров’я. Розробка математичних моделей прогнозування дозволяє більш різнобічно аналізувати експериментальні та клінічні дані. Мета дослідження: розробка моделі прогнозування тяжкості діабетичної ретинопатії на основі маркерів ендотеліальної дисфункції та гіпоксії. Матеріали та методи. Використовували стрептозотоцинову модель цукрового діабету 2-го типу. Визначали рівні фактора Віллебранда, ендотеліну-1, 2,3-дифосфогліцерату, що використовували як змінні. Перехід непроліферативної фази діабетичної ретинопатії в проліферативну на 180-ту добу експерименту підтверджували гістологічно. Результати. Розроблена математична модель для прогнозування досліджуваного патологічного стану на основі біохімічних аналізів крові на ранніх етапах експерименту. Доведена інформативність маркерів ендотеліальної дисфункції, фактора Віллебранда й ендотеліну-1, у прогнозуванні переходу непроліферативної діабетичної ретинопатії в проліферативну. Встановлено значущість визначення рівня 2,3-дифосфогліцерату в еритроцитах разом iз зазначеними вище маркерами функціонального статусу ендотелію на 30-ту добу для прогнозування подальшого перебігу хвороби. Висновки. Доведено значущість показника 2,3-дифосфогліцерату в еритроцитах і зазначених маркерів функціонального статусу ендотелію на 30-ту добу для прогнозування подальшого перебігу досліджуваного патологічного процесу
Дод.точки доступу:
Савицький, І. В.
Прейс, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Халимова, З. Ю.
    Клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста [Текст] / З. Ю. Халимова, А. А. Алмахматова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 100-104. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (этиология)
ФЕРТИЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- FERTILE PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: До настоящего времени роль андрогенов в организме женщины не вполне оценена. Пока не существует четкого и общепринятого определения понятия «андрогенный дефицит у женщин» по аналогии с таковым у мужчин. Цель исследования: изучить клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 60 женщин с дефицитом тестостерона без сопутствующей патологии. Средний возраст пациенток составил 28,3 года. Контрольную группу составили 20 здоровых женщин. Пациентки были разделены по показателю индекса массы тела (ИМТ) на три группы. Первую группу составили 20 женщин с избыточной массой тела (ИМТ 25–29,9 кг/м2), вторую группу — 20 женщин с ожирением I степени и третью группу — 20 женщин с ожирением II степени. Результаты. Для пациенток из группы с ожирением I степени была характерна на 14-й день овариально-менструального цикла тенденция к снижению базальных уровней лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола и прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. У пациенток из группы с ожирением II степени отмечалось достоверное снижение базальных уровней ЛГ, ФСГ, эстрадиола, прогестерона на фоне достоверной гипо­андрогенемии. При проведении корреляционного анализа обнаружена прямая связь дефицита тестостерона со степенью ожирения. Так, наиболее низкие значения тестостерона обнаружены у пациенток третьей группы ( 0,05 нмоль/л). В то же время у пациенток первой и второй групп уровень тестостерона также был значительно снижен — от 0,02 до 0,05 нмоль/л соответственно. Достоверно сниженными оказались уровни дегидроэпиандростерона и 17-оксипрогестерона, особенно в третьей группе — 0,3 мкг/мл и 0,1 нмоль/л соответственно. Выводы. У большинства женщин репродуктивного возраста с дефицитом тестостерона наблюдается гипоменорея с низким содержанием свободного тестостерона. Установлена прямая корреляционная зависимость дефицита тестостерона от степени ожирения у женщин с андрогенной недостаточностью
Дод.точки доступу:
Алмахматова, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Вацеба, Т. С.
    Оцінка прогнозованого ризику онкологічних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / Т. С. Вацеба, Л. К. Соколова, Н. М. Кошель // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 105-110. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (профилактика и контроль, эпидемиология)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Проведений епідеміологічний аналіз довів підвищений ризик онкологічних захворювань (ОЗ) молочної залози (МЗ), тіла матки та підшлункової залози (ПШЗ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Виявлені відмінності клінічних характеристик, особливостей перебігу та цукрознижуючої терапії хворих із вказаними ОЗ. Метою роботи було створення моделі математичного розрахунку та оцінки прогнозованого ризику ОЗ МЗ, тіла матки, ПШЗ та колоректального раку (КРР) у хворих на ЦД 2-го типу з огляду на значущість діабет-асоційованих чинників онкогенезу. Матеріали та методи. Дослідження включало аналіз медичних карт пацієнтів з ОЗ, діагностованими на тлі ЦД 2-го типу впродовж 2012–2016 років. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США). Відмінності між показниками визначали за t-критерієм Стьюдента та вважали вірогідними при р 0,05. Для розрахунку коефіцієнта прогнозованого ризику ОЗ застосовували метод багатофакторного аналізу та рівняння логістичної регресії. Результати. Встановлено, що ОЗ МЗ та тіла матки найчастіше діагностували в осіб віком 60–70 років, з ожирінням, тривалістю ЦД 5 років та рівнем HbA1c 7,5 %, на комбінованій терапії препаратами без впливу на синтез інсуліну та зі стимуляторами синтезу інсуліну. Такі ж характеристики мали хворі з КРР, без гендерних відмінностей. ОЗ ПШЗ найчастіше діагностували у хворих віком 60–70 років, без ожиріння, із тривалістю ЦД 5 років, з рівнем HbA1c 7,5 %, на монотерапії інсуліном або похідними сульфонілсечовини, без гендерних відмінностей. Створена модель розрахунку коефіцієнта прогнозованого ризику раку МЗ та тіла матки характеризується високою прогностичною силою (точність 76,24 %), доброю прогностичною силою для раку ПШЗ (точність 75,0 %) та КРР (точність 72,2 %). Висновки. Корекція дисметаболічних порушень є методом профілактики ОЗ у хворих на ЦД 2-го типу. Розрахунок коефіцієнта прогнозованого онкоризику сприятиме профілактиці злоякісних новоутворень у хворих на ЦД 2-го типу.
Дод.точки доступу:
Соколова, Л. К.
Кошель, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Сорокман, Т. В.
    Соціально-гігієнічна характеристика дітей із йододефіцитного регіону [Текст] / Т. В. Сорокман, М. І. Бачу // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 111-116. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИОД -- IODINE (дефицит)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Визначення соціально-гігієнічних закономірностей формування здоров’я дітей є важливим науково-методологічним завданням педіатрії, розв’язання якого дає можливість керувати процесами здоров’я. До природних чинників, що впливають на стан здоров’я, слід віднести дефіцит йоду в компонентах навколишнього середовища. До цього часу в 19 країнах, серед яких і Україна, питання недостатнього споживання йоду залишається актуальним. Мета: проаналізувати соціально-гігієнічні фактори у школярів із йододефіцитного регіону. Матеріали та методи. Проведене анкетування школярів (1973 особи) та батьків школярів (655 осіб), обстежені 397 дітей віком 10–12 років із семи районів Чернівецької області. Визначена концентрація неорганічного йоду в разовій порції сечі в 197 дітей, протестовані зразки солі за допомогою експрес-тесту. Результати. У 2017 р. про проблему йодної недостатності не знали 56,1 %, а у 2019 — 28,2 % батьків-респондентів. Із 397 відібраних проб солі з домогосподарств у 133 (33,5 %) та у 45 (41,3 %) із 109 відібраних у закладах торгівлі визначена наявність йоду. Із 509 проб, промаркованих як «йодована сіль», тільки 35 % вміщують йод, а 65 % зразків не задовольняють вимогам. При гігієнічній оцінці збалансованості харчового раціону дітей були виявлені істотні порушення, що можуть спричинити розвиток дефіциту йоду. Із 1973 респондентів натуральними продуктами харчуються 15,7 %. Домінує негармонійний стиль сімейного виховання, що змінює емоційний і психічний стан дитини. Медіана йодурії в обстеженій популяції загалом становить 58,1 ± 3,2 мкг/л, частота зоба серед дітей Буковини допубертатного віку — 17,2 %. У 75,5 % школярів виявлені два і більше супутніх захворювання, астенічні, невротичні та афективні розлади. Висновки. Низька поінформованість населення, реалізація на споживчому ринку йодованої солі, що не відповідає гігієнічним нормативам за вмістом йоду, низька мотивація до вживання йодованої солі на фоні йодного дефіциту навіть легкого ступеня є додатковим ризиком розвитку йододефіцитних станів у школярів Чернівецької області
Дод.точки доступу:
Бачу, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    До ювілею академіка Любомира Антоновича Пирога [Текст] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 117-118


MeSH-головна:
НЕФРОЛОГИЯ -- NEPHROLOGY (кадры)
Анотація: 1 березня 2021 року наукова громадськість та інтелігенція України з почуттям гордості урочисто відзначили видатну подію — 90-річний ювілей академіка Національної академії медичних наук, члена-кореспондента Національної академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки, провідного ученого-нефролога України, відомого і поза її межами, Любомира Антоновича Пирога
Дод.точки доступу:
Пиріг, Любомир Антонович (терапевт, нефролог ; 1931-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Clinical case of gestational diabetes insipidus [Text] = Клінічний випадок гестаційного нецукрового діабету / N. O. Abramova [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - P123-125. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ НЕСАХАРНЫЙ -- DIABETES INSIPIDUS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДЕЗАМИНОАРГИНИН-ВАЗОПРЕССИН -- DEAMINO ARGININE VASOPRESSIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Diabetes insipidus is a rare endocrinological disease and occurs in 2–4 per 100,000 pregnancies. Diagnosis of gestational diabetes insipidus is very difficult because it develops against the background of physio­logical mechanisms that accompany pregnancy: thirst threshold decreases leading to polydipsia and plasma osmolarity decreases causing hypotonic polyuria. Understanding of pathophysiology of the disorder is very important for further management of these vulnerable patients. A 32-year-old patient at 36 weeks of gestation, primigravida, was referred to an endocrinologist with complaints of polyuria (6.5 l/day), nocturia — up to 5 times, severe polydipsia. At 12 weeks of gestation, there was a risk of abortion for prevention of which the patient received progesterone 100 mg intravaginally twice a day until 34 weeks. She has a history of subacute thyroiditis, with no family history of endocrine pathology. Physical examination revealed a decrease in skin turgor, blood pressure 110/85 mm Hg. Heart rate 115 bpm, weight 71 kg (body mass index 26.9 kg/m2). The patient was at high risk of developing preeclampsia. Laboratory data: analysis of urine according to Zimnitsky: volume per day — 6.8 l, specific gravity in portions: 1.012; 1.008; 1.010; 1.005; 1.012; 1.014; 1.010. Total blood count, total urine test, serum sodium and potassium, liver function tests, level of thyroid-stimulating hormone, free thyroxine, thyroid peroxidase antibodies and morning free cortisol level were normal. The patient was administered desmopressin 10 μg intranasally twice daily. Six weeks after delivery, desmopressin was stopped and she had no further evidence of polyuria, polydipsia or nocturia
Нецукровий діабет належить до рідкісних ендокринологічних захворювань і трапляється в 2–4 пацієнток на 100 000 вагітностей. Діагностика гестаційного нецукрового діабету доволі складна, оскільки він розвивається на тлі фізіо­логічних процесів, які супроводжують вагітність: поріг спраги знижується, що призводить до полідипсії, зменшується й осмолярність плазми, спричиняючи гіпотонічну поліурію. Розуміння патологічної фізіології захворювання дуже важливе для подальшого ведення цих пацієнток. Наводиться опис клінічного випадку. 32-річна жінка на 36-му тижні гестації, перша вагітність, була направлена на консультацію до ендокринолога зі скаргами на поліурію (6,5 л/добу), ніктурію — до 5 разів, виражену полідипсію. На 12-му тижні існував ризик переривання вагітності, з приводу чого пацієнтка отримувала 100 мг прогестерону інтравагінально до 34 тижнів. В анамнезі підгострий тиреоїдит. Сімейний анамнез з боку ендокринної патології не обтяжений. Під час фізикального обстеження виявлені зниження тургору шкіри, артеріальний тиск 110/85 мм рт.ст., частота серцевих скорочень 115 уд/хв, маса тіла 71 кг (індекс маси тіла 26,9 кг/м2). Пацієнтка перебувала в групі високого ризику розвитку прееклампсії. Лабораторні дані: аналіз сечі за Зимницьким: обсяг на добу — 6,8 л, питома вага в порціях: 1,012; 1,008; 1,010; 1,005; 1,012; 1,014; 1,010. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, вміст натрію та калію в сироватці крові, функції печінки, рівень тиреотропного гормону, вільного тироксину, антитіл до тиреоїдної пероксидази та вільного кортизолу вранці — без патологічних змін. Пацієнтці призначили десмопресин по 10 мкг інтраназально двічі на день. Через 6 тижнів після пологів прийом десмопресину було припинено, подальших ознак поліурії, полідипсії або ніктурії не відзначалося
Дод.точки доступу:
Abramova, N. O.
Pashkovska, N. V.
Stankova, N. I.
Khangarot, M. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)