Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ66/2018/5<.>

Загальна кількість знайдених документів : 91
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-91

Kravets, O. V.
Perioperative infusion therapy with different volume protocols in patients with moderate surgical risk undergoing emergency laparatomy [Text] / O. V. Kravets // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - P169-171

MeSH-головна:
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
Анотація: To assess the effectiveness of the liberal and restrictive protocol of perioperative infusion therapy in emergency laparotomy, we examined 100 patients. The degree of surgical and anesthetic risk according to the ASA scale was IIE, the surgical risk on the POSSUM scale was 1–5 % and corresponded to the average surgical risk. All patients underwent preoperative preparation for 2 hours in the intensive care unit in the volume of 2870 ± 540 ml and 1733 ± 340 ml, respectively, in groups, with a calculated infusion load of 80–120 and 40–60 ml/kg/day. Patients were examined clinically, instrumentally and laboratorially. The study proved that acute surgical pathology in patients with moderate surgical risk is accompanied by the maintenance of a normal total volume of fluid with a significant redistribution of water sectors in the body such as plasma deficiency with development of hypovolemia, formation of intracellular dehydration, the initial increase in the volume of the interstitial space. The change in water sectors is combined with the development of relative hyperdynamia due to an increase in the total peripheral resistance and heart rate. The use of a restrictive strategy of infusion therapy in patients with moderate surgical risk allows restoring the physiological volumes of water sectors in the body and forms a normodynamic type of circulation from day 3 of postoperative period
З метою оцінки ефективності ліберального та рестриктивного протоколів перiопераційної інфузійної терапії при невідкладнiй лапаратомії нами було обстежено 100 хворих. Ступінь операційно-анестезіологічного ризику відповідав IIЕ классу за шкалою АSA, хірургічного ризику за шкалою POSSUM — 1–5 % (середній ризик). Усім хворим проведено передопераційну підготовку впродовж 2 годин в умовах відділення інтенсивної терапії в об’ємі 2870 ± 540 мл у 1-й групі та 1733 ± 340 мл у 2-й, при розрахунковому інфузійному навантаженні 80–120 та 40–60 мл/кг/добу відповідно. Хворі були обстежені клінічно, інструментально і лабораторно. У дослідженні доведено, що гостра хірургічна патологія в пацієнтів із середнім хірургічним ризиком супроводжується початковим збереженням нормального загального об’єму рідини на фоні дефіциту об’єму плазми з розвитком гіповолемії, внутрішньоклітинної дегідратації та інтерстиціального набряку. Це приводить до відносної гіпердинамії шляхом збільшення загального периферичного опору судин і частоти серцевих скорочень. Застосування рестриктивної стратегії перiопераційної інфузійної терапії дозволяє відновити фізіологічні об’єми водних секторів організму і сформувати нормодинамічний тип кровообігу з 3-ї доби післяопераційного періоду
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Serinken, M.
Сравнение применения в/в декскетопрофена и в/в парацетамола у пациентов с дисменореей, поступивших в отделение неотложной помощи: рандомизированное контролируемое исследование [Текст] / M. Serinken, C. Eken, O. Karcioglu // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 85-90. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИСМЕНОРЕЯ -- DYSMENORRHEA (диагностика, лекарственная терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Eken, C.
Karcioglu, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Using epiddural anesthesia with preserved spontaneous breathing in oncological patients during long-term gynecological laparascopic interventoons [Text] / M. V. Krasnoselskiy [et al.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - P163-168. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE (иммунология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: To maintain spontaneous breathing with comfortable anesthesia using epidural anesthesia for many hours of surgery, it is necessary to study more thoroughly the possibility of conducting it with advanced therapy of possible complications and a comfortable state for patients. Objective: studying and justification of the expediency of using epidural anesthesia with sedation on spontaneous breathing in cancer patients during prolonged gynecological laparoscopic interventions to provide anesthesia with advanced therapy of possible complications and obtain a more comfortable condition of patients. Materials and methods. A study was carried out among 64 patients aged 62.6 ± 2.1 years with ovarian, uterine and cervical cancer with gynecological laparoscopic interventions, ASA I and II, whо were stratified depending on anesthesia: group А (control; n = 25) — combined general anesthesia with epidural analgesia according to standard protocols, and group B (n = 39) — epidural anesthesia on spontaneous breathing with sedation. Plasma concentrations of interleukin-6 and -8 cytokines were measured before and 4 and 24 hours after the operation. Health-related quality of life was evaluated with the help of the standard Short Health Status Assessment Questionnaire (SF-36), using the Evidence methodology. Results. The results show that in the group with anesthesia according to our method, there is an improvement both in the quality of life and the indices of cellular immunity. The absence of significant complications during this type of anesthesia is important. Conclusions. Thus, epidural anesthesia with the addition of propofol or thiopental infusion on spontaneous breathing provides minimal invasiveness in long-term interventions. It is more comfortable for patients and both psychoemotional and economically justified, which indicates its priority use
Для збереження спонтанного дихання при забезпеченні комфортної анестезії з використанням епідурального знеболювання під час годинних оперативних втручань є необхідність більш досконально вивчити можливість її проведення з метою запобігання вірогідним ускладненням та забезпечення комфортного стану пацієнток. Мета роботи: вивчення та обґрунтування доцільності використання епідуральної анестезії з проведенням седації на спонтанному диханні в онкохворих при тривалих гінекологічних лапароскопічних втручаннях для забезпечення анестезії з випереджаючою терапією імовірних ускладнень та досягнення більш комфортного стану пацієнток. Матеріали та методи. Проведено дослідження 64 жінок віком 62,6 ± 2,1 року, хворих на рак яєчників, тіла і шийки матки при гінекологічних лапароскопічних втручаннях I та II класу за шкалою ASA, яких було стратифіковано залежно від типу анестезіологічного забезпечення: група А (контрольна; n = 25 осіб) — комбінована загальна анестезія з епідуральним знеболюванням за стандартними протоколами та група Б (n = 39) — епідуральна анестезія на спонтанному диханні з проведенням седації. Концентрації цитокінів інтерлейкіну-6 та -8 у плазмі вимірювали до втручання та через 4 i 24 години після операції. Загальну якість життя, пов’язану зі здоров’ям, оцінювали із застосуванням стандартного короткого опитувальника оцінки статусу здоров’я SF-36 за методологією Evidence. Результати. Отримані результати свідчать про те, що в групі з проведенням анестезії за нашою методикою спостерігалося покращання якості життя та показників клітинного імунітету. Важливою є відсутність суттєвих ускладнень при використанні цього виду наркозу. Висновки. Таким чином, епідуральна анестезія з додаванням пропофолової або тіопенталової інфузії на спонтанному диханні забезпечує мінімальну інвазивність при тривалих втручаннях, є більш комфортною для пацієнток, виправданою як психоемоційно, так й економічно, що свідчить про її пріоритетне використання
Дод.точки доступу:
Krasnoselskiy, M. V.
Krutko, Ye. M.
Shulga, M. V.
Seredenko, V. G.
Shulga, Ye. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Євсєєва, В. В.
Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії [Текст] / В. В. Євсєєва // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 126-130. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Анотація: Метою даного дослідження було порівняння аналгетичних ефектів налбуфіну гідрохлориду та фентанілу як основних компонентів у схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 18 пацієнтів із морбідним ожирінням, рандомізовані на дві рівнозначні групи (n = 9). У першій групі пацієнти як основний аналгетичний компонент під час анестезії отримували фентаніл, у другій групі — налбуфіну гідрохлорид. Рівень післяопераційного болю оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першої післяопераційної доби. Результати. Рівень післяопераційного болю за ВАШ у першу післяопераційну добу статистично не відрізнявся між пацієнтами обох груп. Висновки. Відповідно до отриманих даних налбуфіну гідрохлорид є ефективною альтернативою фентанілу як основний аналгетичний компонент в схемі мультимодальної інтраопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням при лапароскопічних баріатричних втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іващенко, О. В.
Госпітальна летальність при гострих отруєннях фосфорорганічними пестицидами і доступність реактиваторів холінестерази в Україні [Текст] / О. В. Іващенко, Б. С. Шейман, Н. В. Курділь // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 226-227

Анотація: Фосфорорганічні сполуки (ФОС) викликають значний інтерес серед клініцистів як найбільш небезпечні для людини речовини, що залишаються причиною численних отруєнь у багатьох країнах світу і в Україні. Саме з ними пов’язані найбільш високі показники госпітальної летальності та інвалідності при гострих отруєннях. Мета дослідження — вивчення особливостей структури гострих отруєнь ФОС серед дорослого населення м. Києва та аналіз показників госпітальної летальності. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз карт стаціонарних хворих, які проходили лікування в Київському токсикологічному центрі з діагнозом «гостре отруєння ФОС» у період 1987–2017 рр. Результати. Гострі отруєння пестицидами в середньому становили 0,25–1,5 % від усіх випадків гострих отруєнь хімічної етіології, при цьому отруєння ФОС становили близько 80 % від усього числа отруєнь пестицидами. Проаналізовано лікування 430 пацієнтів віком 16–88 років з отруєннями ФОС, серед яких чоловіків було 227 (52,79 %) осіб, жінок — 203 (47,21 %). Встановлено, що за період 1987-1999 рр. спостерігалося в середньому 19,13 випадку отруєнь у рік, за період 2001–2010 рр. — 8,88 випадку, а після 2010 року показник становив 3,81 випадку. Госпітальна летальність у період 1987–1999 рр. становила 6,3 %, у період 2001–2010 рр. — 13,72 %, після 2010 року — 16,3 %. Найбільш часто серед ФОС виявлялися карбофос (31,28 %) і дихлофос (20,16 %). Загальний показник летальності при отруєннях ФОС становив 7,91 %, при отруєнні іншими пестицидами — 1,5 %, середня госпітальна летальність у токсикологічному центрі — до 3,5 %. Важливо зазначити, що з кінця 90-х років в Україні реактиватори холінестерази недоступні для використання в лікарнях. Висновки. Тривалий період спостережень переконливо демонструє стійку тенденцію до зменшення випадків отруєнь ФОС при поступовому зростанні показника госпітальної летальності. Відбувається цей процес на фоні повної відсутності реактиваторів холінестерази в спеціалізованих токсикологічних відділеннях. Така ситуація є вкрай загрозливою і потребує негайного вирішення
Дод.точки доступу:
Шейман, Б. С.
Курділь, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтенсивна терапія синдрому поліорганної недостатності при політравмі: місце ектракорпоральної гемокорекції [Текст] / І. О. Йовенко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 213-217. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения, хирургия)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ГЕМОДИАФИЛЬТРАЦИЯ -- HEMODIAFILTRATION (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У статті розглянуто питання доцільності й ефективності використання екстракорпоральних методів гемокорекції в інтенсивній терапії синдрому поліорганної недостатності. Наведено клінічний випадок інтенсивної терапії синдрому поліорганної недостатності у пацієнта з політравмою із залученням подовженої вено-венозної гемодіафільтрації
Дод.точки доступу:
Йовенко, І. О.
Марзан, О. О.
Царьов, О. В.
Дубина, В. М.
Коваленко, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Адамчук, Н. М.
Больовий синдром у дітей із гемобластозами. Сучасний стан проблеми [Текст] / Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 80-84. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEMATOLOGIC NEOPLASMS (осложнения, эпидемиология)
БОЛИ -- PAIN (диагностика, классификация, лекарственная терапия, этиология)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: На сьогодні больовий синдром у дітей із гемобластозами залишається актуальною проблемою. Навіть за наявності сучасних знеболювальних препаратів, на жаль, не завжди вдається успішно усунути біль і запобігти його негативним наслідкам. У пацієнтів з онкопатологією часто має місце больовий синдром змішаного типу, з невропатичним компонентом. І якщо невропатичний тип болю в дорослих широко вивчається, є багато мультицентрових досліджень, то в дітей і підлітків цей тип вивчався рідко. Метою роботи є обґрунтування вибору напрямку дослідження больового синдрому в дітей із гемобластозами на основі аналізу літератури. У статті наведено аналіз літературних джерел, опублікованих з 2008 по 2018 рік у базах даних Cochrane Library, Medline, Scopus, Pubmed. Описані випадки проявів больового синдрому при маніфестації захворювання й наведені дані досліджень розвитку болю після застосування вінкристину, аспарагінази. Однак залишається чимало невивчених питань стосовно впливу інших хіміопрепаратів на формування нейропатій, взаємозв’язку віку й статі при формуванні інтенсивності больового синдрому, наявності невропатичного компоненту болю в дітей з лейкозами при гострому больовому синдромі, ефективності різних видів знеболювання та якості життя після застосованого знеболювання. Недостатньо даних щодо ефективності застосування препаратів габапентину при комплексній терапії гострого больового синдрому в дітей із лейкозами з метою зменшення тривалості терапії опіатами й профілактики хронізації болю з астенізацією. Отже, вивчення цих питань допоможе вчасно приймати рішення щодо виду й тривалості знеболювальної терапії й запобігати негативним наслідкам
Дод.точки доступу:
Сорокіна, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Адекватна анестезія в інтервенційній медицині зі збереженням у онкопацієнтів свідомості [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 234-235

Анотація: В інтервенційній медицині відбувається одночасне розширення діагностичних можливостей до лікувальних для досягнення операційних результатів швидше, менш травматично, без проведення загального наркозу. При сучасному технічному прогресі з’явилися радіологічні втручання з використанням рентгенотелебачення, КТ-досліджень, ангіографічних технологій за методикою Seldinger, ультразвуку, спеціальних медичних інструментів типу дистанційно-керованого катетера, сітчастого стента, балонного катетера, більш слизького провідника. Можливість проведення протезування для відновлення отвору трубчастих структур органів і створення співустя між органами для відведення фізіологічних і патологічних рідин дає можливість піти від великої хірургії та загальної анестезії в сторону інтервенційних радіологічних процедур. Метою знеболювання є зменшення болю при збереженні свідомості. Мета дослідження: забезпечення проведення малоінвазивних інтервенційних радіологічних процедур при збереженні свідомості у пацієнтів з досягненням повного знеболювання і безпеки. Матеріали та методи. Використовувалася епідуральна анестезія пункційно та з постановкою епідурального катетера. Вводився бупівакаїн 0,5% 15 мл. Проводилась інфузійна підтримка розчином Рінгера 15 мл/кг. Виконувалася оцінка больових відчуттів за критеріями болю за розробленою нами шкалою болю. Результати. При проведенні епідуральної анестезії зберігався адекватний контакт з пацієнтом, що було необхідною умовою для проведення маніпуляцій інтервенційним хірургом, і забезпечено достатнє знеболювання. Маніпуляції були безпечні, незважаючи на тяжкий стан хворих, а більшість пацієнтів похилого віку та обтяжені соматично. Висновки. Проведення епідуральної анестезії при проведенні малоінвазивних інтервенційних радіологічних операцій має переваги в легкій повторюваності без великого додаткового ризику, мінімізує дискомфорт для хворого і полегшує лікарю виконання маніпуляцій. Надалі це дає нам можливість зменшити число ускладнень, час перебування в стаціонарі і вартість лікування
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Шульга, М. В.
Шульга, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальні питання підтримки та розвитку спеціалізованих токсикологічних відділень в Україні [Текст] / С. О. Маркова [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 243-244

Анотація: Поступове збільшення чисельності та різноманітності гострих побутових отруєнь хімічної етіології останніми роками формує необхідність удосконалення існуючої системи надання екстреної токсикологічної допомоги в Україні. Матеріали та методи. Проведений аналіз особливостей надання токсикологічної допомоги в умовах спеціалізованих токсикологічних відділень міст Києва та Миколаєва за період 2013–2017 рр. Використані методи експертних оцінок та порівняльного аналізу. Результати. Спеціалізована медична допомога дорослому населенню м. Києва при отруєннях хімічної етіології надається в токсикологічному центрі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Токсикологічний центр включає відділення гострих отруєнь на 30 ліжок, відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації на 6 ліжок та токсикологічну лабораторію. Екстрена токсикологічна допомога в м. Миколаєві надається на базі Міської лікарні швидкої медичної допомоги у токсико-терапевтичному відділенні на 60 ліжок. За даними річних звітів, в обох містах більшість випадків отруєнь викликана токсичною дією етилового алкоголю та інших спиртів, медикаментів, наркотиків. Відділення працюють з перевантаженням: середнє перебування пацієнта на ліжку — 1,4—1,6 л/добу, робота ліжка — 450–470 л/добу, виконання плану — 2700–2850 л/добу (при запланованих —1800). Показники госпітальної летальності знаходяться в межах 3,5–5,1 %. Загальна кількість отрут хімічного та біологічного походження, що стають причинами гострих отруєнь, перевищує 300 найменувань. Диференційна діагностика гострих отруєнь регулярно вимагає участі багатьох вузьких спеціалістів: неврологів, нейрохірургів, психіатрів, наркологів, кардіологів, інфекціоністів, хірургів. На сьогодні потребує суттєвого покращення стан матеріально-технічного оснащення відділень та лабораторії; забезпечення антидотами; підвищення рівня підготовки лікарів-токсикологів і персоналу лабораторій. Висновки. Гострі отруєння хімічної етіології в Україні залишаються важливою медико-соціальною проблемою, що формує необхідність підтримки та розвитку існуючих токсикологічних центрів міст Києва та Миколаєва, де першочерговими питаннями є покращення матеріально-технічного та кадрового стану токсикологічних відділень
Дод.точки доступу:
Маркова, С. О.
Богомол, А. Г.
Калиш, М. М.
Курділь, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Андреев, С. И.
Кондиционирование потенциального донора [Текст] / С. И. Андреев, А. О. Соловьюк, П. С. Андреев // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 189-190. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS
ДОНОРОВ МЕДИЦИНСКИЙ ОТБОР -- DONOR SELECTION
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ ОРГАНА -- ORGAN TRANSPLANTATION
Анотація: Статья посвящена теме трансплантации органов. Представлены рекомендации о том, какую нужно получить информацию о пациенте для бригады органного донорства, и принципы лечения потенциального донора до прибытия бригады трансплантологов
Дод.точки доступу:
Соловьюк, А. О.
Андреев, П. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Андреев, С. И.
Роль трансплантат-координатора: беседа с семьей потенциального донора [Текст] / С. И. Андреев, П. С. Андреев // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 184-188. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДОНОРЫ ТКАНЕЙ -- TISSUE DONORS
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ ОРГАНА -- ORGAN TRANSPLANTATION
ИНФОРМИРОВАННОЕ СОГЛАСИЕ ТРЕТЬЕГО ЛИЦА -- THIRD-PARTY CONSENT
Анотація: В статье представлены основные принципы ведения диалога с семьей трансплантат-донора, уделяется внимание ключевым моментам, обеспечивающим наиболее высокое количество согласий на эксплантацию органов и тканей
Дод.точки доступу:
Андреев, П. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Андрющенко, В. В.
Проблемні питання діагностики й інтенсивної терапії гострих комбінованих отруєнь наркотичними речовинами [Текст] / В. В. Андрющенко, М. М. Калиш, Н. В. Курділь // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 219

MeSH-головна:
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (тенденции)
Анотація: Зміни в спектрі гострих наркотичних отруєнь сьогодні характеризуються появою несподіваних комбінацій наркотичних речовин, що вживаються одночасно та формують нетипові клінічні ознаки наркотичного отруєння, значно ускладнюючи діагностику та лікування постраждалих. Мета дослідження — вивчення особливостей перебігу гострих комбінованих наркотичних отруєнь із метою розробки оптимальних підходів до діагностики, інтенсивної терапії та застосування антидотів, що буде сприяти підвищенню ефективності лікування цієї категорії хворих. Матеріали та методи. Пацієнти з гострими комбінованими наркотичними отруєннями, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії й екстракорпоральної детоксикації Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за період 2013–2017 років. Результати. Останнім часом все частіше реєструються випадки тяжких отруєнь, особливо серед молоді, що викликані комбінацією етилового алкоголю з такими речовинами, як метадон, амфетаміни, марихуана, опій, морфін, кокаїн, «вінт», «ширка»; барбітурати, бензодіазепіни, фенотіазини та різноманітні лікарські засоби. При одночасному прийомі алкоголю, метадону та амфетамінів або при вживанні міксту «метадон + амфетамін» спостерігається змішаний симптомокомплекс, в якому превалюють ознаки отруєння метадоном. Застосування в таких випадках налоксону гідрохлориду провокує смертельно небезпечні ускладнення у вигляді набряку легень. Однак експрес-діагностика комбінованих отруєнь за допомогою тест-смужок на виявлення алкоголю та наркотиків значно прискорює вибір необхідного лікування та покращує прогноз захворювання. Висновки. Нові види отруєнь потребують подальшого ретельного вивчення з метою розробки ефективних методів діагностики та лікування і зменшення інвалідності та летальності
Дод.точки доступу:
Калиш, М. М.
Курділь, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бігняк, П. І.
Порушення електролітного балансу при традиційній передопераційній підготовці хірургічних хворих і шляхи корекції даних порушень [Текст] / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, О. І. Дацюк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 255

Анотація: Гострий дефіцит рідини й електролітів спричиняє дегідратацію, що створює несприятливий фон для перебігу післяопераційного періоду в хірургічних хворих [1]. Корекція зазначених змін відновлює роботу клітинних насосів, зменшує внутрішньоклітинний ацидоз і забезпечує адекватне функціонування тканин, зокрема анаболізм та імунологічний захист [2, 3]. Саме тому дослідження й корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом періопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих і входить до європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), у яких передопераційна волемічна підготовка і скорочення термінів голодування мають важливе значення [4]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним. Мета роботи: дослідити клінічну значимість порушень електролітного балансу у хворих, які готуються до планового хірургічного втручання. Матеріали та методи. Обстежено 39 планових пацієнтів контрольної групи хірургічного відділення Старокостянтинівської центральної районної лікарні, які отримували традиційну перед–операційну підготовку. Вона включала припинення харчування увечері напередодні, підготовку кишечника. Стан порушення електролітного обміну (калію, натрію, хлору, рівня глюкози) оцінювали лабораторним шляхом на базі лабораторії INVIVO (ТОВ «Малікс Мед»). Також оцінювались показники гемодинаміки, діурезу, об’єм і якість інфузійної терапії. Дослідження проводили за добу до оперативного втручання, перед операцією й через 8 і 24 години після неї. Оцінювали також термін відновлення перистальтики кишечника. В основній групі 10 пацієнтам проводили оральну гідратацію полііонним розчином Іоніка за добу до оперативного втручання замість традиційної підготовки. Результати. Різноманітні порушення водно-електролітного балансу спостерігались у 67 % досліджуваних, зокрема: гіпокаліємія — у 14 пацієнтів, гіпонатріємія — у 18 пацієнтів; гіпернатріємія — в 11 пацієнтів, гіпохлоремія — у 7 пацієнтів. Усім пацієнтам на другу добу виконане оперативне втручання. У післяопераційному періоді спостерігалось зростання показників калію й натрію до меж фізіологічної норми, стресової гіперглікемії не спостерігалось. Показники гемодинаміки на другу добу мали тенденцію до наближення до нижніх границь норми, що корелювало зі зниженням діурезу. Відновлення перистальтики відмічено на 2,3 ± 0,2 добу. Слід відзначити наявність відчуття спраги у 86 % пацієнтів на другу добу післяопераційного періоду. Також слід відмітити, що в пацієнтів, які отримували в передопераційній підготовці оральну регідратаційну сіль Іоніка, відзначені значно менші порушення водно-електролітного балансу, що в більшості випадків варіювали в межах допустимої норми. Висновки. Переважна більшість пацієнтів, які готувались до оперативного втручання традиційним методом, мають порушення електролітного балансу, що потребують корекції. Відчуття спраги в післяопераційному періоді є одним із статистично значимих критеріїв оцінки порушень водно-електролітного балансу хірургічних хворих. Доцільно провести більш глибокі дослідження з більшою вибіркою пацієнтів, що дозволить оптимізувати водно-електролітний стан хворих у перед- і післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Дацюк, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Білецький, О. В.
Порівняльна ефективність усунення набряку головного мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі за допомогою двох груп плазмозамінників за даними реоенцефалографічного моніторингу [Текст] / О. В. Білецький, С. В. Курсов // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 219-220

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ОТЕК -- BRAIN EDEMA (терапия)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
Анотація: Усунення набряку головного мозку є провідним напрямом інтенсивної терапії в постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ). Поширеними методиками є застосування осмотичних діуретиків, а також гіпертонічних сольових розчинів із подальшим застосуванням салуретиків. Проте швидка втрата рідини через нирки обумовлює в обох випадках потребу в заповненні судинного русла плазмозамінниками, що добре в ньому втримуються. Похідні модифікованої желатину мають низький коефіцієнт об’ємного заміщення, а розчини альбуміну показали у хворих на ТЧМТ несприятливий ефект. Метою нашої роботи було порівняльне вивчення ефектів відновлення об’єму циркулюючої внутрішньосудинної рідини після форсованого діурезу за допомогою розчину декстрану-40 та розчину гідроксіетилкрохмалю (ГЕК)130/0,4 за даними реоенцефалографії (РЕГ). Матеріали та методи. Порівняння проводилося у 20 постраждалих із ТЧМТ. Протинабрякова терапія включала інфузію 400 мл комбінованого гіпертонічного розчину на основі натрію лактату та багатоатомного спирту сорбітолу з осмолярністю 1670 мОсм/л. Одразу в/в вводилось 60–80 мг фуросеміду. В 10 хворих втрати рідини поповнювалися 6% розчином ГЕК 130/0,4. В 10 хворих застосований розчин декстрану-40 в аналогічному обсязі. Проводився реоенцефалографічний моніторинг. Результати. Пацієнти, які отримували розчин декстрану-40, мали вірогідно кращу динаміку РЕГ. У них більш швидко зростала амплітуда артеріального припливу та скорочувався час формування основної хвилі. Показник реографічного діастолічного індексу також мав вірогідно більш швидку позитивну динаміку. Оцінка за шкалою коми Глазго зростала швидше на тлі терапії декстраном-40, ніж при застосуванні розчину ГЕК, проте не вірогідно. Ускладнень не констатовано. Висновки. Розчини декстрану-40 можуть бути застосовані в складі інтенсивної терапії в постраждалих із ТЧМТ. Адже вони забезпечують найвище об’ємне заміщення, за рахунок чого посилюється протинабряковий ефект
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Бойцова, О. Н.
Седоаналгезия и периоперационное обеспечение у пациентов с энергоструктурным повреждением при острой хирургической патологии [Текст] / О. Н. Бойцова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 220-221

Анотація: Использование седоаналгезии при малотравматичных хирургических вмешательствах способствует снижению периоперационных осложнений, однако не исключает нарушений энергоструктурного статуса пациентов, что в дальнейшем может приводить к послеоперационной когнитивной дисфункции. Энергоструктурный статус и нарушение функционирования нервных клеток головного мозга при седоаналгезии малоизучены. Цель — повышение успешности послеоперационного выздоровления больных с энергоструктурным повреждением при острой хирургической патологии посредством придания седоаналгезии и периоперационному обеспечению энергопротективной способности. Материалы и методы. В исследование были включены 33 пациента с острой хирургической патологией, MPI (I–II), повреждением энергоструктурного статуса, ASA II–III. Пациентам основной группы проводили седоаналгезию с энергоресусцитацией. Больным репрезентативной группы сравнения — стандартную седоаналгезию. На этапах периоперационного обеспечения, используя показатели глубокой картины кислородного режима и основного обмена, оценивали опасность энергоструктурного дефицита, динамику энергоструктурного статуса, его свойства, резервы, эффективность ауторегуляции, а также определяли маркеры ранних признаков повреждения нейронов (NSE и S100). Результаты. В основной группе уровень опасности энергоструктурных повреждений не превышал 13 %, в группе сравнения достигал 20 %. К концу операции у пациентов основной группы концентрация S100 снизилась на 25,6 %, а NSE — в 12 раз. Напротив, в группе сравнения концентрация S100 повысилась на 52,4 %, NSE — на 28,6 %. Седоаналгезия с энергоресусцитацией позволила стабилизировать энергоструктурный статус пациентов и снизить концентрацию маркеров повреждения нейронов. Выводы. Дополнение седоаналгезии энергоресусцитацией позволяет придать периоперационному обеспечению хирургических вмешательств энергопротективную способность и достичь надежной энергоструктурной защиты от гипоксически-ишемических повреждений наиболее чувствительных к энергодефициту клеток ткани головного мозга
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Болонська, А. В.
Медицина невідкладних станів: формування клінічного мислення на засадах OSCE [Текст] / А. В. Болонська, О. Ю. Сорокіна, Т. О. Буряк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 200-203. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНА -- EMERGENCY MEDICINE (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ, СИСТЕМА ОЦЕНОК -- EDUCATIONAL MEASUREMENT
КЛИНИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- CLINICAL COMPETENCE
Анотація: Об’єктивний структурований клінічний екзамен став викликом для сучасної української освіти, але і створив нові можливості для розвитку викладацького складу кафедри, мотивації для лікарів-інтернів, успішно зайнявши своє гідне місце в системі оцінки знань та умінь. Для успішної реалізації цього довготривалого проекту змін необхідно обов’язково обмінюватися досвідом з іншими кафедрами, спеціалістами, менеджерами охорони здоров’я. Підтримувати зворотний зв’язок із студентами, лікарями-інтернами та випускниками, які найбільш ефективно та глибоко оцінюють результати такої атестації. Залучати до роботи під час екзамену лікарів, що пішли на пенсію, військових із реальним досвідом бойових дій, волонтерів, інших студентів, які навчаються в академії і виявляють бажання брати участь у таких заходах. Об’єктивний структурований клінічний екзамен дає можливість об’єднати наші зусилля для реформування клінічного мислення майбутніх лікарів-спеціалістів, яке необхідне для їхньої відповідальної та надзвичайно важкої роботи в реальних умовах
Дод.точки доступу:
Сорокіна, О. Ю.
Буряк, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Вітаємо Віктора Йосиповича Лисенка з ювілеєм! [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 257-258

Анотація: Славний сімдесятирічний ювілей відзначає відомий вітчизняний анестезіолог, заві–дувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, професор Віктор Йосипович Лисенко
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Внутрижелудочковые кровоизлияния в структуре спонтанных внутримозговых кровоизлияний [Текст] / В. И. Гришин [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 221-222

Анотація: Внутрижелудочковые кровоизлияния. Внутриже–лудочковые кровоизлияния (ВЖК) встречаются почти у половины пациентов со спонтанными внутримозговыми кровоизлияниями. Изолированное ВЖК (первичное ВЖК) встречается редко и чаще всего является результатом вторичного распространения паренхиматозной гематомы в желудочковую систему [1]. Наличие крови в желудочках может прерывать нормальный поток цереброспинальной жидкости (CSF-cerebrospinal fluid) и вызывать обструктивные (неинфекционные) гидроцефалии и увеличение внутричерепного давления (ВЧД). Поэтому размещение EVD (external ventricular drain) для дренирования CSF и мониторинга ВЧД следует рассматривать у пациентов с острой гидроцефалией/ВЖК и GCS ≤ 8 или с признаками трансстенториального вклинения. Практический вопрос возникает из-за наличия сгустка крови в желудочковой системе и частой обструкции вентрикулярного ликворотока. Были исследованы такие методы, как нейроэндоскопия или внутрижелудочковый тромболизис. В исследовании The Clot Lysis Evaluation of Accelerated Resolution of Intraventricular Hemorrhage (CLEAR-IVH) продемонстрировано, что использование тканевого активатора плазминогена (r-tPA) имеет приемлемый профиль безопасности у пациентов с ВЖК, а также полезно в ускорении удаления сгустка из желудочковой системы. Было завершено исследование III фазы CLEAR-IVH III, в котором сравнивалось использование EVD в сочетании с внутрижелудочковой инъекцией r-tPA в EVD плюс внутрижелудочковая инъекция нормального физиологического раствора (плацебо) для лечения ВЖК (500 субъектов, 73 объекта в период с 2009 по 2014 год), а предварительные результаты были представлены на Международной конференции по инсультам (ISC) в 2016 году. Первичный результат дихотомированной шкалы Рэнкина (mRS) 0–3 против 4–6 в течение 180 дней не был существенно различен между этими двумя группами, но лечение было связано с 10% снижением смертности без увеличения количества пациентов в вегетативном состоянии или с тяжелой инвалидностью. Исследователи CLEAR-IVH III также сообщили, что пациенты с более крупными сгустками и с объемом более 20 мл крови, которые были удалены, показали значительное улучшение функционального результата. С точки зрения безопасности симптоматическое кровотечение не было более частым в группе альтеплазы, и оно было связано с уменьшением бактериального вентрикулита (7 % против 12 %, p = 0,05) (официальное опубликование результатов ожидается). Y. Li et al. в систематическом обзоре и метаанализе 11 исследований, включая пять рандомизированных клинических исследований (680 пациентов), сообщили, что подход нейроэндоскопии + EVD, по-видимому, был лучше, чем подход EVD + IVT с точки зрения смертности, эффективной скорости эвакуации гематомы, хорошего функционального исхода и скорости вентрикулоперитонеального шунта. Малоинвазивная хирургия. В последнее десятилетие появились новые подходы к дренажу гематомы, в том числе стереотаксическая аспирация и/или тромболизис или эндоскопические процедуры. В общем мини-инвазивная хирургия была связана с улучшением удаления сгустка по сравнению со стандартными хирургическими методами. D.Y. Cho et al. изучали три подхода (нейроэндоскопия против стереотаксической аспирации и против краниотомии) в рандомизированном исследовании 90 пациентов не в коме с ганглиозными гематомами. Не было никаких различий в смертности, но пациенты, получавшие эндоскопическое лечение, имели лучшие функциональные результаты в течение 6 месяцев после хирургического вмешательства, оцениваемые по шкале оценки функциональной независимости, показателю индекса Barthel и мышечной силе. Недавний систематический обзор и метаанализ показали, что смерть или зависимость значительно снижаются при мини-инвазивной хирургии по сравнению с медикаментозным лечением или обычной краниотомией. The Minimally Invasive Surgery Plusrt-PA for ICH Evacuation Phase II (MISTIE III) (ClinicalTrials.gov NCT01827046) в настоящее время оценивает пользу от стереотаксического размещения катетера в паренхиматозной гематоме с последующей прямой инъекцией r-tPA в течение 3 дней и аспирации
Дод.точки доступу:
Гришин, В. И.
Мальцева, Л. А.
Базиленко, Д. В.
Голота, П. П.
Пшенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Воротинцев, С. І.
Функціональний статус як предиктор кардіальних ускладнень після абдомінальних операцій у пацієнтів з ожирінням [Текст] / С. І. Воротинцев // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 102-107. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Анотація: Зв’язок між передопераційним функціональним станом і післяопераційними ускладненнями дуже добре описаний в абдомінальній хірургії в пацієнтів похилого віку та хірургії шийного відділу хребта. Однак щодо пацієнтів з ожирінням таких даних немає. Мета: оцінити інцидентність кардіальних ускладнень після планових абдомінальних операцій у пацієнтів з ожирінням і визначити, чи є рівень передопераційного функціонального стану предиктором їх розвитку. Матеріали та методи. У ретроспективно-проспективному дослідженні був проведений аналіз госпітальних післяопераційних кардіальних ускладнень у 770 пацієнтів з індексом маси тіла 30 кг/м2, прооперованих на органах черевної порожнини й передній черевній стінці в період з 2007 по 2018 рік. Інцидентність кардіальних ускладнень порівнювали з прогнозованими за індексом Lee (Revised Cardiac Risk Index — RCRI) та калькулятором American College of Surgeons National Surgical Quality Improvement Program (ACS-NSQIP) величинами, визначали їх зв’язок з вихідним рівнем функціонального стану пацієнтів (незалежний, частково залежний, повністю залежний, метаболічний еквівалент (MET) 4, MET 4) і видом хірургічного втручання (лапароскопія, лапаротомія, поверхнева хірургія). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою t-тесту Стьюдента, U-тесту Манна — Уїтні, критерію χ2, точного критерію Фішера, регресійного аналізу. Результати. Прогнозований ризик кардіальних ускладнень за RCRI становив 0,9 % [0,9; 6,6], а за калькулятором ACS-NSQIP — 0,4 % [0; 3,2] (p 0,05). Інцидентність інфаркту міокарда й зупинки серця була нульовою й відрізнялась від прогнозованої (p 0,01), нефатальні кардіальні ускладнення спостерігались у 2,8–3,6 % пацієнтів. Понад 96 % пацієнтів проспективної частини дослідження (n
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Галушко, О. А.
Приховані небезпеки періопераційного періоду: фокус на гіпофосфатемії [Текст] / О. А. Галушко, С. І. Бабак, М. В. Болюк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 41-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Эзафосфина

MeSH-головна:
ГИПОФОСФАТЕМИЯ -- HYPOPHOSPHATEMIA (кровь, осложнения, терапия, этиология)
ФОСФАТЫ -- PHOSPHATES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Гіпофосфатемія (ГФЕ) — один із частих електролітних розладів, для розвитку якого в періопераційному періоді є багато причин. Ми проаналізували базу даних Medline за останні 20 років із метою ідентифікування статей, які містили б як одне з ключових слово «гіпофосфатемія». До пошуку включили клінічні й експериментальні дослідження, огляди та повідомлення про клінічні випадки за наявності англомовного резюме. Цей пошук дав 1754 публікації. На основі вивчених статей нами були підсумовані відомості про метаболізм фосфатів, основні клінічні прояви ГФЕ, вплив ГФЕ на перебіг періопераційного періоду. Авторами наведений власний досвід виявлення і лікування ГФЕ. Загалом визначення рівнів фосфатів проведено в 328 хворих, які перенесли хірургічні вручання в операційних різного хірургічного профілю. Найбільш висока частота ГФЕ спостерігалася в опікових хворих (23,08 %), після нейрохірургічних (17,94 %) та абдомінальних (17,64 %) оперативних втручань. Установлено, що корекцію ГФЕ тяжкого ступеня доцільно проводити внутрішньовенним введенням препарату D-фруктозо-1,6-дифосфату натрію — Езафосфіни. Після проведеної корекції цим препаратом рівень фосфатемії стабілізувався до референтних значень, що збіглося з клінічним покращанням стану пацієнтів. Хворі загалом добре перенесли терапію Езафосфіною, у жодного не було зареєстровано побічних ефектів
Дод.точки доступу:
Бабак, С. І.
Болюк, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-91

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)