Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ66/2018/8<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-21

Травма сердца: классификация, механизмы и проблемы диагностики у пострадавших с травмой грудной клетки (литературный обзор с результатами собственных наблюдений) [Текст] / С. В. Курсов [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 9-20. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА ТРАВМЫ -- HEART INJURIES (диагностика, классификация, кровь, рентгенография, ультрасонография)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В литературном обзоре изложены современные представления об основных причинах и механизмах формирования миокардиальной контузии у пострадавших с травмой, классификация тяжести травматических миокардиальных повреждений и основные способы их диагностики, сопоставления с рекомендациями Восточной ассоциации хирургов-травматологов. В настоящее время наиболее доступными и информативными тестами при диагностике миокардиальной контузии у пострадавших с травмой являются электрокардиографический мониторинг в сочетании с определением в крови концентрации сердечных тропонинов. На основании анализа результатов наиболее авторитетных современных исследований и собственного клинического опыта показано, что при подозрении на миокардиальную контузию в отечественных лечебных учреждениях должны использоваться все доступные диагностические мероприятия. Во всех сомнительных ситуациях дальнейшая диагностическая и лечебная тактика должна осуществляться только в пользу пациента
The literature review presents current ideas about the basic causes and mechanisms of myocardial contusion formation in the patients with trauma, the classification of the severity of traumatic myocardial damage and the basic methods of diagnosis, the results of comparison with the guidelines of the Eastern Association for the surgery of trauma. At the present day, the most acceptable and informative tests for the diagnosis of myocardial contusion in patients with trauma is electrocardiographic monitoring, in combination with the determination of cardiac troponins concentration in the blood. Based on the analysis of the results of the most highly-regarded modern research and our own clinical experience, it has been shown that in any suspicion of myocardial contusion in domestic medical institutions all available diagnostic measures should be used. In all doubtful situations, further diagnostic and therapeutic tactics should be performed only for the benefit of a patient
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Белецкий, А. В.
Никонов, В. В.
Киношенко, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Огляд сучасних клінічних настанов із амбулаторної седації [Текст] / В. І. Черній [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 21-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
СНОТВОРНЫЕ И СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- HYPNOTICS AND SEDATIVES
Анотація: У статті наведені основні поняття та принципи анестезіологічного забезпечення амбулаторних операцій у дорослих та дітей. Проведено детальний аналіз клінічних настанов та сучасних досліджень, що стосуються процедурної седації. Літературні дані систематизовано та подано як огляд обраних найбільш актуальних питань амбулаторної анестезіології
This article presents the basic concepts and principles of outpatient anesthesia in adults and children (MedLine, EMBASE, PubMed). Administration of local anesthesia, sedation and general anesthesia is an important part of outpatient clinical practice. Conscious sedation and pain control can be defined as the application of different chemical agents for the prevention and effective treatment of perioperative anxiety and pain. Procedural sedation is a drug-induced depression of consciousness during which patients respond to verbal commands alone or accompanied by tactile stimulation. No interventions are required to maintain a patent’s airway, and spontaneous ventilation is adequate, as well as cardiovascular function. For anesthesiologists, who use in-office sedation, it is important that they have education, experience and skills for safely administer conscious sedation. Moreover, practitioners and their assistants need regular training in basic life support and advanced live support in adults and children. Consequently, Standards for Basic Anesthetic Monitoring are intended to encourage quality patient care. They use for all case of procedural sedation, general anesthetics, regional anesthetics and monitored anesthesia care. There are many techniques for outpatient sedation, such as inhalation, oral, intranasal, intravenous administration of sedatives. However, the lingering effects of orally administered sedation medications can lead to prolonged sleep, irritability, and vomiting in children after they have been discharged from the dental clinic. Total intravenous anesthesia (TIVA) is a technique of general anesthesia, which uses a combination of agents given exclusively by the intravenous route without the use of inhalation agents. The inherent benefits of TIVA via a Target Controlled Infusion make it a more manageable technique for the patient’s care, while guarantees a faster and more comfortable patient recovery. The Bispectral Index (BIS) provides additional information for standard monitoring techniques that helps guide the administration of sedative-hypnotic agents. In results, the use of the BIS monitor helps to correct the level of office sedation so that less drugs are used to maintain the target level. The decision to discharge a patient undergoing outpatient sedation is an important part of the treatment. It must be achieved by an anesthesiologist and a surgeon without decrease of care quality. Therefore, the use of an objective assessment for the management of a fair and safe discharge is essential. The Post Anaesthetic Discharge Scoring System has proved to be an usefull scale that provides safe and comfortable discharge of patients
Дод.точки доступу:
Черній, В. І.
Колганова, К. А.
Пайкуш, В. А.
Васильєва, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваль, Е. А.
Антикоагулянты в терапии тромбоэмболии легочной артерии в госпитальном периоде: рекомендации, возможности, подходы к рациональному выбору. Место фондапаринукса [Текст] / Е. А. Коваль // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 35-40. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Фондапаринукс

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (кровь, лекарственная терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
Анотація: В статье очерчены основные вопросы применения парентеральных антикоагулянтов (ПАК) в терапии тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), требующей сочетания эффективности с высокой безопасностью, учитывая увеличение частоты ТЭЛА с возрастом, а также потребности в продлении терапии в случаях возникновения ТЭЛА на фоне онкопроцесса. Приведены современные точки зрения на механизм антитромботического действия ПАК, обсуждены данные литературы об усилении фондапаринуксом (Ф) фибринолитических процессов. Эти данные подкреплены нашими выводами о преимущественном угнетении фибринолиза у больных ТЭЛА независимо от уровня риска согласно PESI, что делает Ф препаратом выбора среди ПАК для инициальной терапии ТЭЛА. Представлены преимущества низкомолекулярного гепарина (НМГ)/Ф перед стандартной терапией нефракционированным гепарином (НФГ) на основании международных и украинских рекомендаций, Кокрановского обзора. Проанализированы данные рандомизированного исследования MATISS-PE, сравнившего терапию НФГ и Ф, регистра RIETE, подтверждающие высокую эффективность госпитальной и 3-месячной терапии Ф в сравнении с НФГ, НМГ и антагонистами витамина К, безопасность и эффективность длительной терапии Ф на фоне онкопроцесса, сопоставимую с терапией НМГ. Подчеркнута необходимость соблюдения адекватного суточного дозового режима и недостаточность дозы 2,5 мг/сут на любом этапе терапии
The article presents the main issues of using parenteral anticoagulants (PAC) in the treatment of pulmonary thromboembolism (PE), which requires a combination of effectiveness and high safety, given an increase in the incidence of PE with age, as well as the need for therapy prolongation in cases of PE with cancer. The modern points of view on the mechanism of the antithrombotic action of PAC are presented, the literature data on the strengthening of fibrinolytic processes by fondaparinux are discussed. These data are supported by our findings about the primary inhibition of fibrinolysis in patients with PE regardless of the risk level according to Pulmonary Embolism Severity Index, which makes fondaparinux the drug of choice among PAC for initial pulmonary embolism therapy. The advantages of low molecular weight heparins (LMWH)/fondaparinux over standard therapy with unfractionated heparin (UFH) are presented based on international and Ukrainian guidelines, the Cochrane Review. Data were analyzed from a randomized MATISS-PE study comparing UFH and fondaparinux therapy, RIETE register, confirming the high efficacy of hospital and 3-month fondaparinux therapy compared to UFH, LMWH and vitamin K antagonists, safety and efficacy of long-term therapy with fondaparinux on the background of cancer comparable with LMWH therapy. The need to maintain an adequate daily dosage regimen and inadequacy of 2.5 mg/day dose at any stage of therapy were emphasized
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Формула ентерального харчування у хворих на тяжкий гострий панкреатит [Текст] / С. М. Чуклін [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 41-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ГЛУТАМИН -- GLUTAMINE (терапевтическое применение)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (терапевтическое применение)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (терапевтическое применение)
Анотація: Незважаючи на відсутність спеціальної терапії хворих на гострий панкреатит, останні досягнення, які використовують неспецифічні ранні методи лікування, призвели до покращення наслідків. Ці результати отримані з досліджень із застосуванням регідратації, аналгезії, профілактичних антибіотиків та обмеження ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії у пацієнтів із супутнім гострим холангітом. Проте найпомітніше і послідовне покращення результатів пацієнтів за останнє десятиріччя було відзначено у дослідженнях, що вивчали використання штучного харчування, як ентерального, так і парентерального, у пацієнтів із гострим панкреатитом. Наявні дані, з огляду на сучасний стан патофізіології гострого панкреатиту, підкреслюють, що харчова підтримка з відповідними поживними добавками є ключовим елементом для обмеження місцевого запалення та запобігання або лікування панкреатит-асоційованих ускладнень. Даний огляд літератури, отриманої з бази Pubmed, зосереджується на останніх досягненнях щодо оптимальної стратегії ентерального харчування у хворих на тяжкий гострий панкреатит, а також ролі харчових добавок, таких як пробіотики, пребіотики, синбіотики, глутамін, аргінін, омега-3 жирні кислоти та вітаміни, для оцінки покращення результатів лікування цих пацієнтів і перспективи подальших досліджень
Despite the absence of special therapy in the treatment of patients with acute pancreatitis, recent advances that use nonspecific early treatments have resulted in improved outcomes. These results are derived from studies on the use of rehydration, analgesia, prophylactic antibiotics and the limitation of endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with concomitant acute cholangitis. However, a marked and consistent improvement in patient outcomes over the past decade has been noted in researches that have studied the use of artificial nutrition, both enteral and parenteral, in patients with acute pancreatitis. The available data, taking into account the current state of the pathophysiology of acute pancreatitis, emphasize that nutritional support with appropriate nutritional supplements are key elements for limiting local inflammation and preventing or treating pancreatitis-associated complications. This review of the literature obtained from the PubMed database focuses on the latest advances in the optimal enteral feeding strategy in patients with severe acute pancreatitis, as well as the role of nutritional supplements such as probiotics, prebiotics, synbiotics, glutamine, arginine, omega-3 fatty acids and vitamins, to evaluate the improvement of treatment outcomes for these patients and the prospects for further research
Дод.точки доступу:
Чуклін, С. М.
Чуклін, С. С.
Шершень, Г. В.
Попик, П. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шерстюк, Л. Л.
Значення основного фактора росту фібробластів в розвитку артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2-го типу залежно від наявності дисплазії сполучної тканини [Текст] / Л. Л. Шерстюк, Є. Я. Ніколенко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 49-53. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, этиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (кровь, осложнения)
ФИБРОБЛАСТОВ ФАКТОРЫ РОСТА -- FIBROBLAST GROWTH FACTORS (кровь)
Анотація: В статті наведено результати вивчення концентрації основного фактора росту фібробластів (FGF2) в плазмі крові хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залежно від наявності недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) та артеріальної гіпертензії (АГ). Встановлено, що у хворих на ЦД 2-го типу вміст FGF2 підвищений порівняно з контролем, у хворих з наявністю НДСТ підвищений порівняно з хворими без НДСТ. При ізольованому ЦД 2-го типу вміст FGF2 зростає протягом захворювання, у той час як при наявності НДСТ у хворих на ЦД 2-го типу цієї залежності немає, що пов’язано з початково збільшеними значеннями FGF2. Виявлено статистично вірогідний кореляційний зв’язок вмісту FGF2 у крові хворих на ЦД з наявністю та виразністю АГ та з наявністю діабетичної нефропатії незалежно від наявності НДСТ. Виявлені зв’язки FGF2 та клінічних ознак НДСТ свідчать про можливість їх застосування як предикторів розвитку АГ у хворих на ЦД 2-го типу
The article presents the results of study on the concentration of the basic fibroblast growth factor (FGF2) in the blood plasma of patients with diabetes mellitus (DM) type 2, depending on the presence of undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD) and arterial hypertension (AH). The research was carried out in the endocrinology department of the Kharkiv Regional Clinical Hospital. The study included 90 patients aged 35 and 45 years who were treated in 2016–2018 with a diagnosis of type 2 DM, duration of no more than 10 years, including 48 patients with visceral and/or skeletal signs of UCTD, and 20 apparently healthy persons of the same age. It has been found that in apparently healthy subjects, the content of FGF2 was 3.6 [1.9; 9.0] pg/ml, in patients with type 2 DM, it was significantly increased — to 22.1 [16.2; 29.3] pg/ml as compared to controls, and in patients with NDST, it was increased to 30.8 [21.6; 39.9] pg/ml in comparison with those without UCTD. According to the results of the correlation analysis, it was found that in case of type 2 DM, the content of FGF2 increased with age (r = 0.649, p 0.001) and duration of the disease (r 0.05), which is due to the initially increased values of FGF2. A statistically significant correlation was found between the content of FGF2 in patients with DM without and with UCTD (r = 0.413; p = 0.006 and r = 0.564; p = 0.001, respectively), the presence and severity of AH and the presence of diabetic nephropathy. It is concluded that FGF2 plays a significant role in the occurrence of AH in patients with DM type 2, especially in the presence of clinical signs of UCTD. Diabetic nephropathy also plays an important role in the pathogenesis of AH in patients with DM type 2, and FGF2 is also involved in the development of diabetic nephropathy. The revealed links between FGF2 and the clinical signs of UCTD suggest that they can be used as predictors of AH in patients with DM type 2
Дод.точки доступу:
Ніколенко, Є. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Колосович, І. В.
Місцеве застосування Дексалгіну після лапароскопічних оперативних втручань [Текст] / І. В. Колосович // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 54-59. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
Анотація: Актуальність. Доведено, що місцеві анестетики не тільки блокують натрієві канали нейронів, але і проявляють потужний протизапальний ефект. Мета: вивчити ефективність місцевого застосування Дексалгіну в знеболюванні хворих, які перенесли лапароскопічні оперативні втручання. Матеріали та методи. Було вивчено 51 хворого, прооперованого лапароскопічним шляхом з приводу жовчнокам’яної хвороби й гострого апендициту. Хворі були розподілені на дві групи — основну (25 осіб, 49,1 %) і групу порівняння (26 осіб, 50,9 %). Хворим групи порівняння здійснювали стандартне знеболювання нестероїдними протизапальними засобами: кетопрофеном (100 мг) — у підгрупі порівняння кетопрофену і Дексалгіном (50 мг) — у підгрупі порівняння Дексалгіну (по 13 хворих у кожній підгрупі). Хворим основної групи додатково перед ушиванням розрізів шкіри в місцях введення троакарів вводили 50 мг (2 мл) Дексалгіну, розчиненого в 20–30 мл фізіологічного розчину, підшкірно. Результати. Встановлено, що місцеве застосування Дексалгіну дозволило взагалі відмовитись від застосування наркотичних аналгетиків у даної категорії хворих. Дексалгін при його місцевому застосуванні в кінці оперативного втручання з наступним його внутрішньом’язовим введенням показав високий аналгетичний ефект, що вірогідно підтверджується показниками візуальної аналогової шкали, кортизолу плазми крові, функції зовнішнього дихання, а також продемонстрував вірогідно вищий ступінь безпеки порівняно з кетопрофеном й опіатами — за частотою розвитку побічних реакцій
Background. It is proved that local anesthetics not only block sodium channels of neurons, but also exhibit a powerful anti-inflammatory effect. Objective: to study the efficacy of local administration of dexalgin for the anesthesia of patients undergoing laparoscopic surgeries. Materials and methods. Fifty one patients were examined, who underwent laparoscopic interventions for gallstone disease and acute appendicitis. The patients were divided into two groups — the comparison group (26 people, 50.9 %) and the main group (25 persons, 49.1 %). Patients in the comparison group received standard anesthesia with non-steroidal anti-inflammatory drugs: ketoprofen (100 mg) in the subgroup of ketoprofen comparison and dexalgin (50 mg) in the subgroup of dexalgin comparison (13 patients in each subgroup). Additionally, 50 mg (2 ml) of dexalgin diluted in 20–30 ml of normal saline were injected subcutaneously to the patients of the main group before suturing the skin incisions made for port placement. Results. It was found that local application of dexalgin allowed discontinuing opioid analgesics in this category of patients. Dexalgin, with its local application at the end of the surgery followed by its intramuscular administration, showed a high analgesic effect, which is believed to be supported by visual analogue scale scores, blood plasma cortisol, the function of external respiration, as well as a significantly higher degree of safety compared to ketoprofen and payment rates — by the incidence of side effects
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення психологічної підготовленості медичних працівників мобільного госпіталю медицини катастроф до дії надзвичайної ситуації [Текст] / І. І. Назаренко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 60-68. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ, ПЛАНИРОВАНИЕ ПОМОЩИ -- DISASTER PLANNING
БОЛЬНИЧНЫЕ БРИГАДЫ БЫСТРОГО РЕАГИРОВАНИЯ -- HOSPITAL RAPID RESPONSE TEAM
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Мета: визначити психологічний стан та оцінити професійну адаптацію фахівців бригади постійної готовності служби медицини катастроф в умовах роботи в зоні надзвичайної ситуації (НС). Матеріали та методи. На основі методу дескриптивної статистики анкетування 51 медичного працівника спеціалізованої бригади постійної готовності служби медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України, які брали участь у роботі мобільного госпіталю в міжнародній місії — подоланні наслідків землетрусу в Ісламській Республіці Пакистан (2005 р.), проведено ретроспективний аналіз анкетних даних оцінки впливу стрес-факторів на психологічний стан фахівців до та після участі в ліквідації наслідків НС. Результати. За результатами анкетних даних опитування медичних працівників встановлено, що при виконанні професійних обов’язків більшість респондентів (від 75 %) розраховувала на власний досвід та професіоналізм та за своєю реакцією мала мобілізаційний психотип та інтернальний локус контролю; залежно від умов оточуючого середовища рівень власної безпеки був оцінений кожним спеціалістом індивідуально — 66,7 % у жінок та 89,7 % у чоловіків і залежав від особистого досвіду та сприйняття подій, що відбувалися; успішність виконання професійних обов’язків залежно від стійкості індивідуальних і групових установок та необхідності групової взаємодії в умовах НС підтвердили 91,6 % жінок та 94,8 % чоловіків, але наприкінці роботи мобільного госпіталю емоційний негативний стрес частіше впливав на активізацію психологічних процесів і провокував виникнення конфліктних ситуацій у 75 % жінок та 94,8 % чоловіків; після участі в роботі госпіталю в зоні НС втому відчували майже всі співробітники мобільного госпіталю — 91,7 % жінок та 89,7 % чоловіків, сум — 50 % жінок та 66,7 % чоловіків, беззахисність — 41,7 % жінок та 20,5 % чоловіків, тривогу відмічали 100 % жінок та 74,4 % чоловіків, нічні страхіття були зафіксовані в 41,7 % жінок та 18 % чоловіків, відчуття депресії «періодично» відмічали 58,3 % жінок та 25,6 % чоловіків й «завжди» — 16,6 % жінок та 12,8 % чоловіків. Висновки. В умовах НС природного характеру в багато разів зростають навантаження на психіку людини, змінюються її емоційні та поведінкові реакції, що загалом призводить до виникнення порушень психічного здоров’я, а також до зниження рівня функціонально-соматичних резервів організму. Системна діагностика та оцінка впливу стрес-факторів внаслідок НС на психологічний стан та професійну адаптацію фахівців мобільного госпіталю вказують на те, що в медичних працівників відмічається виражена емоційна напруженість та наявність факторів дезадаптації
Background. On the basis of the descriptive statistics methodology, 51 medical workers were interviewed among the staff of the specialized brigade of the permanent readiness of the Ministry of Health of Ukraine, who participated in the work of the mobile hospital during the international mission — overcoming the effects of the earthquake in the Islamic Republic of Pakistan (2005), and a retrospective analysis of the questionnaire data was performed regarding the impact of stress factors on the psychological state of specialists before and after participating in the elimination of the emergency consequences. The purpose of the study was to determinе the psychological state and to evaluate the professional adaptation of specialists of the brigade of permanent readiness of disaster medicine service in the conditions of work in the emergency area. Results. According to the results of the questionnaire survey of medical staff, it was established that when performing professional duties, the majority of respondents (from 75 %) relied on their own education and professionalism, and, in terms of their reaction, had a mobilization psychotype and an internal locus of control; depending on the environment, the level of personal safety was assessed individually by each specialist — 66.7 % for women and 89.7 % for men, and depended on their personal experience and perception of events; 91.6 % of women and 94.8 % of men confirmed the success of their professional duties depending on the stability of individual and group facilities and the necessity of group interaction in an emergency situation, but at the end of the work of the mobile hospital, emotional negative stress more often influenced the activation of psychological processes and provoked conflict situations in 75 % of women and 94.8 % of men; after participating in the work of the hospital in the emergency area, almost all employees of the mobile hospital (91.7 % of women and 89.7 % of men) experienced fatigue, 50 % of women and 66.7 % of men — sadness, 41.7 % of women and 20.5 % of men — helplessness, 100 % of women and 74.4 % of men felt anxiety, nightmares were recorded in 41.7 % of women and 18 % of men, the feeling of depression was detected “periodically” in 58.3 % of women and 25.6 % of men and “always” — in 16.6 % of women and 12.8 % of men. Conclusions. Under natural emergency situations, the load on the human psyche is increased many times, emotional and behavioral responses change, which in general leads to mental disorders, as well as to the decrease in the level of functional and somatic reserves of the body. Systemic diagnosis and evaluating the impact of the stress factor as a result of an emergency situation on the psychological state and professional adaptation of the specialists of the mobile hospital indicate that the health workers have a significant emotional stress and the presence of factors of maladaptation
Дод.точки доступу:
Назаренко, І. І.
Печиборщ, В. П.
Іванов, В. І.
Мазуренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голембієвська, Г. О.
Нестероїдні протизапальні препарати в лікуванні післяопераційного болю після мастектомій [Текст] / Г. О. Голембієвська, В. А. Лісецький // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 69-72. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (вредные воздействия, методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: На підставі літературних джерел та особистих спостережень показано, що включення в премедикацію нестероїдних протизапальних препаратів дозволяє ліквідувати прояви болю в післяопераційному періоді порівняно із застосуванням опіатів. При цьому після операції у хворих зберігається гарний настрій, стабільна гемодинаміка, що дозволяє їх раннє переведення на самообслуговування
On the basis of literature sources and personal observations, it has been shown that the inclusion of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the premedication can eliminate the manifestations of pain in the postoperative period as compared to the patients who used opiates. At the same time, after the surgery, they keep a good mood, have stable hemodynamics, which allows their early transfer to self-care
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ліпич, О. П.
Динаміка глікемії плазми крові як фактор адекватного анестезіологічного забезпечення та антистресового захисту ургентних абдомінальних оперативних втручань [Текст] / О. П. Ліпич, В. А. Лісецький // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 73-76. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ГЛИКЕМИИ ИНДЕКС -- GLYCEMIC INDEX
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE
Анотація: Головним завданням анестезії є максимальний контроль стрес-відповіді організму на хірургічну агресію для поліпшення результатів лікування, адже непомітний і, на перший погляд, другорядний операційний стрес викликає суттєві зміни в організмі хворих разом із патологічними процесами, викликаними основним захворюванням. Оскільки контроль операційного стресу є на сьогодні не простим завданням, пошук альтернативних методів оцінки його впливу на організм хворого стає дуже важливим для лікаря-анестезіолога. Проведений аналіз рівня глікемії в до- і післяопераційному періоді в 40 хворих, прооперованих шляхом лапаротомії з приводу гострої тонкокишкової непрохідності, показав залежність рівня глюкози плазми крові від достатнього анестезіологічного забезпечення та доброго знеболювання пацієнтів. Тому можна говорити про можливість використання такого простого і доступного методу, як рівень глюкози крові, для оцінки операційного стресу
The main task of anesthesia is to maximize the control of the body’s stress response to surgical aggression to improve the treatment outcomes, as imperceptible and, at first glance, minor operational stress causes significant changes in the body of patients along with pathological processes caused by the underlying disease. Since control of operational stress is not a simple task now, the search for alternative methods for assessing its effect on the patient’s body becomes very important for an anesthetist. An analysis of the level of glycemia before surgery and in the postoperative period in 40 patients operated using laparotomy for acute small bowel obstruction showed the dependence of blood glucose levels on sufficient anesthetic provision and good anesthesia of patients. Therefore, we can talk about the possibility of using such a simple and affordable method as blood glucose levels to assess operational stress
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Сайко, О. В.
Аналіз смертності від мозкових інсультів в ангіоневрологічному відділенні Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з 2013 по 2017 рік [Текст] / О. В. Сайко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 77-80. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (смертность)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
БОЛЬНИЦЫ КЛИНИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ -- EDUCATION DEPARTMENT, HOSPITAL
Анотація: Метою дослідження було вивчення динаміки показників загальної смертності хворих із 2013 по 2017 рік із мозковими інсультами, госпіталізованих в ангіоневрологічне відділення та розміщених у відділенні реанімації та інтенсивної терапії клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Матеріали та методи. Опрацьовані 57 історій хвороби пацієнтів із фатальним наслідком від мозкового інсульту. Проведений аналіз показників загальної летальності з 2013 по 2017 рік. Результати. Порівняно з 2013 та 2017 роками відмічається зниження смертності від мозкового інсульту на 4,5 %. Найбільша кількість померлих від мозкових інсультів була у 2013 році. Фоном для обох підгруп фатальних мозкових інсультів були гіпертонічна хвороба в поєднанні з атеросклерозом судин головного мозку, цукровим діабетом, ішемічною хворобою серця, миготливою аритмією. Причиною смерті в даної категорії хворих були набряк-набухання головного мозку з вторинним ішемічним ураженням стовбурових структур внаслідок компресійно-дислокаційного синдрому. У 13 хворих, які померли, конкуруючим захворюванням був інфаркт міокарда. У 9 хворих мозковий інсульт був повторним. У 7 пацієнтів смерть настала упродовж першої доби у зв’язку з тяжкістю перебігу інсульту через декомпенсацію мозкового кровообігу, набряку-набухання головного мозку та наявності тяжкої супутньої соматичної патології. Висновки. Кількість померлих від інсультів — 57, розтинів — 40. Найвища смертність від мозкового інсульту була у віковій групі понад 70 років. Загальна смертність від мозкових інсультів становила 11 %. З пригніченою свідомістю до сопору померли 12 (21 %) хворих, з мозковими комами — 45 (79 %). Смертність у чоловіків від мозкових інсультів була більшою в 4,7 раза, ніж у жінок. Розбіжність клінічного та патологоанатомічного діагнозів була у 2 випадках
Background. The purpose of the investigation was to study the dynamics of the overall mortality rate in patients with cerebral stroke, who were hospitalized in the intensive care unit of the neurosurgery and neurology clinic of the Military Medical Clinical Center of the Western Region from 2013 to 2017. Materials and methods. Fifty seven records of patients who died from cerebral stroke have been worked out. The analysis of the indicators of total mortality from 2013 to 2017 years has been carried out. Results. Compared to 2013 and 2017, there is a reduction in mortality from cerebral stroke by 4.5 %. The highest number of deaths from cerebral stroke was in 2013. The background for both subgroups of fatal brain stroke was hypertension combined with cerebral atherosclerosis, diabetes mellitus, ischemic heart disease, atrial fibrillation. The cause of death in these patients was cerebral edema with secondary ischemic lesions of the stem structures due to compression-dislocation syndrome. In 13 patients who died, myocardial infarction was a concomitant disease. Nine patients had repeated cerebral stroke. In 7 patients, death occurred during the first day due to the stroke severity because of decompensation of cerebral circulation, cerebral edema and the presence of severe concomitant somatic pathology. Conclusions. The number of deaths from stroke is 57, the proportion of autopsies is 40. The highest death rate from cerebral stroke was in the age group more than 70 years. Total mortality from stroke was 11 %. Twelve (21 %) patients died with depressed level of consciousness (sopor) and 45 (79 %) — with brain comas. Mortality from cerebral stroke among men was 4.7 times higher than in women. Differences in clinical and anatomical pathology diagnosis were noted in 2 cases
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Сегодня никогда не будет завтра [Текст] / Л. М. Смирнова [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 81-85. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
ЖИЗНЕОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ -- LIFE SUPPORT SYSTEMS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: В статье представлены клинические результаты применения нового концептуального подхода и новых технологий, которые манифестируют определение свойств и возможностей поддержания биологической целостности организма в периоперационном периоде. Установлено, что применение энергопротективных технологий для обеспечения безопасности периоперационной медицины должно быть ориентировано на удовлетворение энергоструктурных потребностей пациента в энергосубстратах, что является гарантией исключения нарушений жизнедеятельности пациентов
The article presents the clinical results of the application of the new conceptual approach and new technologies that manifest the determination of the properties and capabilities of maintaining the body’s biological integrity during the perioperative period. It has been found that the use of energy-protective technologies to ensure the safety of perioperative medicine should be oriented towards the satisfaction of the energy-structural needs of the patient in the energy substrates, which is a guarantee of the exclusion of patients’ life impairments
Дод.точки доступу:
Смирнова, Л. М.
Шифрин, Г. А.
Бойцова, О. Н.
Смирнова, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Годлевська, О. М.
Механізми формування та прогресування хронічної серцевої недостатності на тлі цукрового діабету другого типу [Текст] / О. М. Годлевська, Я. Ю. Самбург, Т. І. Магдаліц // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 86-92. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (этиология)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
Анотація: В наш час серцево-судинні захворювання відіграють вирішальну роль в еволюції загальної смертності в Україні. Хронічна серцева недостатність — це складний клінічний синдром, який останніми десятиріччями вважається глобальною епідемією через зростання захворюваності та поширеності. Поширеність хронічної серцевої недостатності зростає з віком і внаслідок супутніх захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, ожиріння і цукровий діабет 2-го типу. Патофізіологія розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі цукрового діабету 2-го типу має складні механізми. Цукровий діабет 2-го типу збільшує ризик розвитку ішемічної хронічної серцевої недостатності серез підвищене ураження коронарних артерій, а також безпосередньо впливаючи на міокард, призводить до структурних і функціональних змін (діабетична кардіоміопатія). При цьому важливе значення для розвитку діабетичної кардіоміопатії мають ендотеліальна дисфункція та мікроангіопатичні процеси. Маніфестація і прогресування дисфункції серця супроводжуються змінами геометрії та архітектоніки міокарда, а також збільшенням вмісту колагену і, як наслідок, розростанням фіброзної тканини в міжклітинному матриксі, що можуть призводити до ремоделювання серця і приєднання діастолічної дисфункції. У статті наведені сучасні дані аналізу літератури, які висвітлюють дослідження патофізіологічних механізмів, що беруть участь у формуванні, маніфестації та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у пацієнтів на тлі цукрового діабету 2-го типу
Currently, cardiovascular diseases play a crucial role in the evolution of total mortality in Ukraine. Chronicheart failure is a complex clinical syndrome that, in recent decades, has been considered a global epidemic due to the increased incidence and prevalence. The prevalence of chronic heart failure increases with age and concomitant diseases such as hypertension, obesity, and type 2 diabetes. The pathophysiology of its development in the presence of type 2 diabetes mellitus is complex. Type 2 diabetes increases the risk of ischemic chronic heart failure due to the increased risk of coronary artery disease, as well as direct impact on the myocardium itself, leading to the structural and functional changes (diabetic cardiomyopathy). At the same time, endothelial dysfunction and microangiopathic processes are important for the development of diabetic cardiomyopathy. The manifestation and progression of heart dysfunction is accompanied by changes in the geometry and architecture of the myocardium, as well as an increase in the content of collagen and, as a result, fibrous tissue in the intercellular matrix, which can lead to cardiac remodeling and diastolic dysfunction. One of the important causes of heart failure, attention to which has recently been attracted, is cardiac dyssynchrony. Dyssynchrony is divided into electrical and mechanical. Electrical dyssynchrony is associated with slower conduction in the ventricles, which leads to a prolongation of QRS. Mechanical dyssynchrony is a mechanical discoordination, which is most often associated with simultaneous contraction and stretching in different segments of the left ventricle (LV), as well as with delays in time until peak contraction from one segment to another. LV synchronism has an important effect on the efficiency of LV functioning. Delayed electrical activation and a weaker link between arousal and contraction leads to a dispersion of regional mechanical activation, known as intraventricular dyssynchrony, which has a negative effect on cardiac activity. The lack of coordinated mechanical LV function leads to impaired LV inotropic function, abnormal relaxation, stretching of contracture segments, positive LV remodeling with progressive dilatation of the LV cavity, which, in turn, causes an increase in ventricular wall tension, aggravating the contractile function, and functional mitral regurgitation. Echocardiographic assessment of dyssynchrony is widely used because it is non-invasive, widely available and has no risks or side effects. The technique ranges from conventional Doppler echocardiography to more advanced tissue Doppler imaging. Recently, cardiac dyssynchrony against the background of fibrosis has been considered as one of the possible pathogenetic aspects of chronic heart failure progression. Additional studies are needed to find new pleiotropic effects of recommended drugs in the group of patients with a reduced left ventricular ejection fraction, and, possibly, a positive effect on patients with a preserved ejection fraction. Researches aimed at studying mechanisms responsible for the formation of fibrosis in patients with diabetes mellitus type 2 and, as a result, manifestation and progression of heart failure, studying myocardial remodeling, the use of biomarkers of pathophysiological determinants necessary for developing personalized therapeutic approaches in order to reduce fibrosis and prevent the development of heart failure are new directions in cardiology. Despite the significant advances in the treatment of chronic heart failure in recent years, this problem is still relevant. The article presents the latest literature analysis data, highlighting studies on the pathophysiological mechanisms involved in the formation, manifestation and progression of chronic heart failure in patients with type 2 diabetes mellitus
Дод.точки доступу:
Самбург, Я. Ю.
Магдаліц, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Чаплинський, Р. П.
Анестезіологічне забезпечення лапароскопічних гінекологічних операцій: новий погляд [Текст] / Р. П. Чаплинський, Р. А. Сафонов, А. В. Омельченко-Селюкова // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Анотація: Актуальність. У теперішній час у світі понад 90 % всіх гінекологічних операцій виконується лапароскопічно. Все частіше такі операції проводяться в умовах реґіонарної анестезії. Мета. Порівняння перебігу післяопераційного періоду у пацієнток, які зазнали лапароскопічних гінекологічних втручань в умовах загальної або реґіонарної анестезії. Матеріали та методи. У проспективне когортне дослідження було включено 208 пацієнток, яким виконувались лапароскопічні консервативна міомектомія та екстирпація матки з придатками у відділенні оперативної гінекології з малоінвазивними технологіями Харківського регіонального перинатального центру Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» у 2016–2018 роках. Середній вік пацієнток становив 44,78 ± 8,01 року. Пацієнтки були розподілені на дві групи: у першій використовували загальну анестезію (ЗА) зі штучною вентиляцією легень (група ЗА) (n = 103), у другій комбіновану реґіонарну анестезію (група РА) (n = 105). Результати. Впродовж усього післяопераційного періоду оцінка болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) була вірогідно нижчою серед пацієнтів групи РА. Найбільша різниця між показниками в обох групах спостерігалась через 3, 6 та 12 годин після операції (бали за ВАШ у групі ЗА були більше, ніж у групі РА, у 6,4 раза). Частота виникнення післяопераційної нудоти та блювання була вірогідно вищою у групі ЗА — 20,4 % порівняно з 5,7 % у групі РА. Активізація пацієнток групи РА починалась через 5 годин, у групі ЗА — через 16–18 годин. Рівень задоволеності пацієнток лікуванням за шкалою Лайкерта (1–5 балів) оцінювався через 3 місяці після операції: у групі РА (4,67 ± 0,41 бала) показано значно більшу задоволеність лікуванням, ніж у групі ЗА (4,15 ± 0,73 бала). Висновки. Комбінована реґіонарна анестезія — ефективний метод знеболювання лапароскопічних гінекологічних операцій. Саме така багатокомпонентна методика, за результатами нашого дослідження, є більш ефективною, безпечною, комфортнішою для пацієнтів
Background. Currently, more than 90 % of all gynecologic surgeries in the world are performed laparoscopically. The advantages of this type of surgery are less trauma, cosmetic effect, the possibility of early activation of patients and reduced hospital stay. Increasingly, such operations are performed under regional anesthesia. The purpose was to compare the postoperative period in patients undergoing laparoscopic gynecologic interventions under general (GA) or regional anesthesia (RA). Materials and methods. A prospective cohort study included 208 patients who underwent laparoscopic conservative myomectomy and removal of the uterus with appendages in the department of operative gynecology with minimally invasive technologies of the Kharkiv Regional Perinatal Center of “Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine” in 2016–2018. The average age of patients was 44.78 ± 8.01 years. Patients were divided into 2 groups: in the first one (n = 103), GA with mechanical ventilation was used, in the second one (n = 105) — combined RA. The clinical status of patients was evaluated based on the results of non-invasive monitoring. The assessment of the pain syndrome was carried out using a visual analog scale (VAS). Various side effects such as nausea and vomiting, shoulder pain, postoperative shivering, headache as well as frequency and type of anesthesia have been analyzed by patients’ surveys. Results. Throughout all postoperative period, pain according to VAS was significantly lower among patients in the RA group. The biggest difference between both groups was observed 3, 6 and 12 hours after surgery (VAS scores in the GA group were 6.4 times higher than those in the RA group). The pain in the shoulders, which often accompanies the early postoperative period of surgeries performed using pneumoperitoneum, was found in 14.6 % of patients from the GA group and in 3.8 % — from the RA group that is significantly lower. The incidence of postoperative nausea and vomiting was significantly higher in the GA group — 20.4 % compared to 5.7 % in the RA group. When comparing methods of analgesia in the postoperative period, it was found that patients in the GA group received narcotic analgesics in average twice, while patients in the RA group received non-steroidal anti-inflammatory drugs 1–2 times per day. Activation of patients in the RA group began after 5 hours, in the group of GA — after 16–18 hours. Already in the first postoperative day, patients of the RA group had active peristalsis and passage of flatus; among GA patients, restoration of bowel activity occurred 2–3 days after surgery. The results of patient satisfaction with treatment on Likert scale (1–5 points) were evaluated 3 months after surgery in terms of recovery, pain severity and return to normal activity. One hundred patients in the GA group and 99 patients of the RA group took part in a telephone survey. The majority of patients in the RA group expressed significantly greater satisfaction with the treatment (4.67 ± 0.41 points) than patients in the GA group (4.15 ± 0.73 points). Conclusions. Combined regional anesthesia is an effective method of pain relief in laparoscopic gynecologic surgeries. Regional anesthesia provides adequate muscle relaxation and appropriate working environment for operators, without compromising general anesthesia and avoiding its unwanted risks. It is this multicomponent technique, according to our research, that it is more effective, safe, more comfortable for patients. We also found that patients operated under RA were generally more satisfied with treatment
Дод.точки доступу:
Сафонов, Р. А.
Омельченко-Селюкова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Адаптаційні можливості після різних видів хірургічних втручань у онкологічних хворих [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 98-102. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ИНСУЛИН -- INSULIN (кровь)
Анотація: Мета роботи: визначити рівні стресових гормонів кортизолу, інсуліну та їх співвідношення у онкологічних хворих до та після різних видів мультиорганних втручань для оцінки стрес-відповіді та адаптаційних можливостей організму. Матеріали та методи. Для оцінки адаптивних можливостей вивчена динаміка вмісту кортизолу, інсуліну та їх співвідношення у 25 онкологічних хворих до та після різних видів мультиорганних операцій. Результати. Виявлено, що у пацієнтів до операції спостерігається 2 варіанти проявів дезадаптаційних розладів: напруга компенсаторних механізмів або виснаження адаптаційних можливостей. Через 7 діб після мультиорганних операцій спостерігається значна напруга адаптаційних можливостей, що вказує на необхідність обмеження стрес-реакцій або значне виснаження адаптивних можливостей організму та необхідність підвищення компенсаторних резервів. Висновки. Отримані дані свідчать про порушення в універсальних механізмах переносимості стресу при мультиорганних операціях у онкологічних хворих і необхідність пошуку підвищення адаптаційних можливостей і стрес-переносимості у них за допомогою корекції стресової відповіді, оскільки вона суттєво впливає на успіх хірургічного лікування
Background. Correction of the stress response is an important task, since it significantly affects the outcome of surgical treatment, in particular in oncological patients. The neuroendocrine response to surgery is manifested, first of all, by activation of the hypothalamic-pituitary and sympathoadrenal systems. Cortisol plays a more significant role in the body’s response to surgical trauma, and the degree of its increase depends on the severity of the surgical trauma. No less important marker of surgical stress is insulin, the main anabolic hormone that suppresses protein catabolism and lipolysis. In a healthy body, the ratio between insulin and cortisol secretion has a relatively stable equilibrium. Surgical intervention is a stress, the result of which is the dysfunction of all body systems that get a pathological directivity and cause postoperative dysfunction of various organs and systems. Thus, the evaluation and search for ways of perioperative modulation of the surgical stress response are the most urgent tasks of anesthesiology. The purpose of the work was the determination of the level of stress hormones cortisol, insulin and their ratio in oncological patients before and after various surgeries involving multiple organs to evaluate the stress response and adaptive capabilities of the organism. Materials and methods. Surgeries on the abdominal and thoracic cavities involving two or more organs and systems were performed in 25 cancer patients. The study of cortisol and insulin levels was carried out at the following stages: before surgery and seven days after it. The serum level of cortisol and insulin was determined by enzyme immunoassay method. Statistical analysis of the data was performed by means of Statistica, the statistical software package for PC, using parametric (Student’s and Fisher’s tests) and non-parametric methods for small samples. The dynamics of cortisol, insulin content and their ratio was studied to evaluate adaptive possibilities. In the examined oncological patients, the level of hormones (cortisol, insulin) and their ratio in the blood serum before the operation were heterogeneous. Considering that the nature of the body’s endocrine response to stress can vary, the severity of the stress level should be determined not by the absolute values of cortisol or insulin, but by the value of the coefficient, which reflects the ratio of the percentage values of these hormones (stress indicator). The stress indicator suggests that before the surgery, patients had two variants of manifestations of maladaptation disorders: tension of compensatory mechanisms or depletion of adaptive possibilities. Results. Seven days after surgeries involving multiple organs, there is a significant tension in the adaptive possibilities, which indicates the need to limit stress reactions, as well as a significant depletion of the adaptive possibilities of the body and the need to increase the compensatory reserves. Conclusions. The data obtained indicate violations in universal mechanisms of stress tolerance during surgeries involving multiple organs in cancer patients and the need to search for an increase in adaptive possibilities and stress tolerance in them by correcting a stress response, since it significantly affects the success of surgical treatment
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Крутько, Є. М.
Мітряєва, Н. А.
Рубльова, Т. В.
Гребіник, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Сыпь у ребенка: фото с пояснениями [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 103-108

MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (этиология)
КОЖНЫЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- SKIN MANIFESTATIONS
ДЕТИ -- CHILD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Обзор обновлений зарубежных клинических рекомендаций по анестезиологии и реаниматологии за 2018 год [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 109-113

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL (методы)
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Лечение не должно быть опаснее болезни! [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 114

MeSH-головна:
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Медицинские ошибки за рубежом: учет и наказание [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 115-117

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Метадон в/в [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 118

MeSH-головна:
ФЕНАДОН -- METHADONE (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Осадчий, А.
Септический шок: глюкокортикоиды повышают выживаемость [Текст] / А. Осадчий // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 119. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (лекарственная терапия)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)