Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ92/2017/19/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Shiyntum, H. N.
Differences in the content of metallothinein in rodent brain under postnatal development and cadmium intoxication [Текст] = Відмінності вмісту металотіонеїнів у мозку гризунів за умов постнатального розвитку та кадмієвої інтоксикації / H. N. Shiyntum, G. O. Ushakova // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 5-11

MeSH-головна:
ПЕСЧАНКИ -- GERBILLINAE
КРЫСЫ -- RATS
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КАДМИЕМ ОТРАВЛЕНИЕ -- CADMIUM POISONING
МЕТАЛЛОТИОНЕИН -- METALLOTHIONEIN
Анотація: Metal-binding metallothionein genes are found in a vast population of organisms. These proteins are non enzymatic and very rich in cysteine residues. The various metallothionein isoforms in different brain regions arguably change over time. The aim of the study – evaluating the distribution of metallothionein in different brain regions of gerbils and Wistar rats at different stages of postnatal development (PND), under standard and low dose Cd-induced conditions. Materials and Methods. 18 Mongolian gerbils and 36 Wistar rats were divided into 6 groups (n=6), by age and condition of experiment: groups 1, 2, 3, 4 – 1, 30, 90 and 180-days old were exposed to standard conditions; group 5 and 6 – 180-days old+0.1 or 1.0 µgµg Cd2+ per animal everyday for 36 days. The metallothionein content in the hippocampus, cerebellum, and thalamus were detected by the ELISA. Results and Discussion. Obtained data was shown the dynamic of metallothionein distribution in different brain regions of gerbils and Wistar rats depending on the stage of postnatal development and functional capacities. The content of metallothionein in the hippocampus continually decreased in both animal types but the cerebella metallothionein distribution pattern was different from that of the hippocampus, but identical in both rodents, rising from day one before decreasing on day 30. The low levels of metallothionein under the influence of Cd were proportional to the doses administered
Гени металозвэязувальних металотіонеїнів містяться в більшій популяції організмів. Ці білки не є ферментами і багаті на залишки цистеїну. Різні ізоформи металотіонеїнів у різних ділянках головного мозку, можливо, змінюються з плином часу. Мета дослідження – прослідкувати розподілення металотіонеїнів у різних відділах мозку піщанок і щурів на різних етапах постнатального розвитку за нормальних умов та при впливі малих доз кадмію. Методи дослідження. Тварин (18 монгольських піщанок і 36 щурів лінії Вістар) за віком та умовами експерименту групи було поділено на шість груп (n=6) 1–4 – 1, 30, 90 і 180 дні постнатального розвитку за нормальних умов; 5-та і 6-та – 180 п.д.+0,1 або 1,0 мкг Cd2+на тварину кожного дня протягом 36 днів. Кількість металотіонеїнів у гіпокампі, мозочку і таламусі визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Результати й обговорення. Отримані дані показали динаміку розподілення металотіонеїнів у різних відділах мозку піщанок і щурів лінії Вістар залежно від терміну постнатального розвитку та функціональних можливостей. Рівень металотіонеїнів у гіпокампі поступово знижувався як у піщанок, так і в щурів, тоді як у мозочку він збільшувався з 1-го до 30-го дня розвитку, а потім поступово зменшувався в усіх піддослідних тварин. Зниження кількості металотіонеїнів у мозку за умов впливу кадмію було пропорційним застосованим дозам
Дод.точки доступу:
Ushakova, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нечипорук, В. М.
Вплив тиреоїдних гормонів на процеси реметилування та транссульфування сірковмісних амінокислот в органах щурів [Текст] = Effect of thyroid hormones on the sulfur-containing amino acids remethylation and transsulfuration pathways in rats’ organs / В. М. Нечипорук, Н. В. Заічко, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 12-18

MeSH-головна:
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
КРЫСЫ -- RATS
АМИНОКИСЛОТЫ СЕРУСОДЕРЖАЩИЕ -- AMINO ACIDS, SULFUR
Анотація: Cірковмісні амінокислоти забезпечують процеси життєдіяльності клітини і процеси метилування, підтримують редокс-потенціал та цілісність клітинних систем, знешкоджують токсичні агенти і вільні радикали. Порушення їх обміну асоціюються з рядом патологій, включаючи хворобу Альцгеймера, розвитком злоякісних пухлин, дефектами невральної трубки, хворобами нирок. Підвищення в крові концентрації сірковмісної амінокислоти гомоцистеїну (ГЦ) є серйозним фактором розвитку захворювань серцево-судинної системи, як- от атеросклерозу, гіпертонії, венозного тромбозу. Регуляція метаболізму сірковмісних амінокислот здійснюється на різних рівнях, у тому числі й тиреоїдними гормонами. Встановлено, що гіпотиреоз є незалежним фактором, який призводить до збільшення концентрації ГЦ у крові та ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Проте конкретні молекулярні механізми впливу тиреоїдних гормонів на обмін сірковмісних амінокислот залишаються невідомими
Дод.точки доступу:
Заічко, Н. В.
Корда, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Куюн, Л. О.
Порівняння локального запалення при загостренні хронічного обструктивного захворювання легень та перитоніті з урахуванням цитокінового профілю [Текст] = Comparison of local inflammation by measuring of cytokine profile in patients with chronic obstructive pulmonary diseases and peritonitis / Л. О. Куюн // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 19-24

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
Анотація: Патологічною ознакою хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) є руйнування паренхіми із емфіземою та запаленням малих дихальних шляхів. Перитоніт – одна з найчастіших патологій у хірургії. Він асоціюється з розвитком запалення на системному та локальному рівнях. Визначення рівня прозапальних медіаторів у перитонеальній рідині й сироватці та їх співвідношення має важливе значення для діагностики і прогнозування перебігу захворювання та вибору ефективного методу лікування. Як правило, рівень прозапальних цитокінів у мокротинні й брохоальвеолярній рідині хворих на ХОЗЛ зростає. Навпаки, вміст цитокінів із супресивними властивостями може знижуватись. У літературі відсутні дані про порівняльну характеристику прозапальних/супресивних цитокінів на локальному рівні при загостренні ХОЗЛ і розвитку серозно-фібринозного перитоніту. Мета дослідження – порівняти локальні рівні прозапальних/супресивних цитокінів у хворих при загостренні ХОЗЛ і серозно-фібринозному перитоніті
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зміна деяких показників антиоксидантної системи в щурів з токсичним ураженням ацетамінофеном на тлі цукрового діабету 2 типу [Текст] = Changes of some indices of antioxidant system in rats with type 2 diabetes mellitus and acetaminophen toxic lesions / О. Б. Фурка [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 25-30

MeSH-головна:
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
ЦЕРУЛОПЛАЗМИН -- CERULOPLASMIN
КАТАЛАЗА -- CATALASE
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES
Анотація: Ацетамінофен чинить дозозалежну дію на печінку, ступінь ураження якої залежить від концентрації цього препарату в плазмі. При прийманні великої його кількості (випадково або із суїцидальними намірами) в печінці виникають масивні центролобулярні некрози. Цукровий діабет є також одним із факторів ризику розвитку цирозу печінки. Мета дослідження – вивчити вплив ацетамінофену на тлі цукрового діабету 2 типу на основні показники антиоксидантної системи в гомогенаті печінки та плазмі крові щурів у часовій динаміці. Методи дослідження. Було проведено 2 серії експерименту. В першій токсичне ураження ацетамінофеном викликали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення тваринам суспензії ацетамінофену в 2 % розчині крохмалю у дозі 1250 мг/кг маси тіла (1/2 LD50), у другій – цієї ж суспензії у 2 % розчині крохмалю у дозі 55 мг/кг. Негенетичну форму експериментального цукрового діабету 2 типу моделювали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення розчину стрептозотоцину з розрахунку 65 мг/кг, який розводили цитратним буфером (рН 4,5) з попереднім інтраперитонеальним уведенням нікотинаміду в дозі 230 мг/кг. Для контрольної групи використовували щурів з тією ж масою тіла, яким вводили аналогічний об’єм розчинника (цитратний буфер з рН 4,5). Результати й обговорення. Результати експерименту показали, що більшу токсичність в організмі піддослідних тварин викликало введення ацетамінофену на тлі цукрового діабету 2 типу. Висновок. Токсичне ураження ацетамінофеном на тлі цукрового діабету 2 типу супроводжується суттєвими порушеннями ферментних компонентів системи антиоксидантного захисту, що мають компенсаторний характер і спрямовані на знешкодження продуктів вільнорадикального окиснення
Дод.точки доступу:
Фурка, О. Б.
Івануса, І. Б.
Михалків, М. М.
Кліщ, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Slivinska, O. M.
A complex influence of chromium and zinc citrates on antioxidant defense system in rats’ organism with an experimentally induced diabetes mellitus [Текст] = Комплексний вплив цитратів хрому і цинку на систему антиоксидантного захисту в організмі щурів з експериментально індукованим цукровим діабетом / O. M. Slivinska, R. J. Iskra // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 31-39

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ХРОМ -- CHROMIUM
ЛИМОННАЯ КИСЛОТА -- CITRIC ACID
ЦИНК -- ZINC
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
Анотація: Since the diabetes mellitus is a genetically predetermined disease, preventive measures to postpone the onset of the disease or to avert its appearance are especially important for people from risk group. That is why it is so important to evaluate role of some microelements in diabetes prevention. In particular, it is known that zinc plays an important role in insulin synthesis, accumulation and release by β-cells in pancreas, while its synergist chromium activates insulin receptors on cell membranes. The aim of the study – to establish the effect of chromium and zinc citrates on the functioning of antioxidant system and on the content of lipid peroxidation products in rats’ blood and tissues under the condition of experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. Methods of the research. Experiments were conducted on white laboratory rats which were divided into three groups: 1 – the control group, 2, 3 – research groups. Rats from the 1 and 2 groups received only basic ration, while chromium and zinc citrates solutions were added to the water of animals from the group 3 in 25 mcg Cr/kg and 50 mg Zn/kg of body weight dosage. An experimental diabetes mellitus (EDM) was induced in animals from 2 and 3 research groups on the 25th day of the experiment, after 24-hour fasting, by intraperitoneal injection of Streptozotocin in 45 mg/kg bodyweight dosage. Materials for the research were rats’ blood and tissues that were received after decapitation. The content of lipid hydroperoxides in blood and tissues was determined by a method that requires protein sedimentation by a trichloroacetic acid (TCA) and further addition of ammonium thiocyanate to the solution. The MDA content was measured by means of a colored reaction of malondialdehyde with the thiobarbituric acid. The activity of superoxide dismutase (SOD, EC 1.1.15.1.) was determined by a method where nitrotetrazolium is reduced by superoxide radicals. Glutathione peroxidase activity (GP, EC 1.11.1.9.) was measured by the speed of reduced glutathione oxidation. The activity of catalase (EC 1.11.1.6.) was measured by hydrogen peroxide ability to form a stable colored complex with molybdenum salts. The activity of glutathione reductase (GR, EC 1.6.4.2) was measured by a speed of glutathione reduction in the presence of NADPH. The content of reduced glutathione was gauged by the level of thionitrophenol anion formation as a result of SH-groups of glutathione and 5.5-dithiobis-(2-nitrobenzoic acid) reaction. Results and Discussion. It was determined during the research that lipid hydroperoxides (LHP) and MDA contents in rats’ blood, skeletal muscles and pancreas were increased, while the activity of antioxidant defense system enzymes and reduced glutathione content were decreased under the condition of streptozotocin-induced DM. Under the condition of combined chromium and zinc citrates addition to the diet of rats from group 3 we observed the credible decrease of lipid hydroperoxides content, while the increased activity of antioxidant enzymes compared to those indexes from group 2.Conclusions. The received results indicate the normalization of lipids peroxidation processes and antioxidant defense under the influence of chromium and zinc citrates in animals with hyperglycemia. The further research of antioxidant properties of organic compounds of these microelements will let to develop medical remedies for diabetes prevention and treatment
Оскільки цукровий діабет є генетично детермінованим захворюванням, особливе значення для людей з групи ризику мають профілактичні заходи з метою відтермінувати початок захворювання або запобігти його виникненню. Тому важливо оцінити роль деяких мікроелементів у профілактиці діабету. Зокрема, відомо, що цинк відіграє важливу роль при синтезі, накопиченні й вивільненні інсуліну β-клітинами підшлункової залози, а його синергіст хром зумовлює активацію інсулінових рецепторів на мембранах клітин
Дод.точки доступу:
Iskra, R. J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Некрут, Д. О.
Рівень інсуліноподібного фактора росту-1 та гідроген сульфіду в щурів з неалкогольною жировою хворобою печінки, асоційованою з гіпергомоцистеїнемією [Текст] = Level of insulin-like growth factor-1 and hydrogen sulfide in rats with nonalcoholic fatty liver disease associated with hyperhomocysteinemia / Д. О. Некрут, Н. В. Заічко, О. Б. Струтинська // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 40-46

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR I
СЕРОВОДОРОД -- HYDROGEN SULFIDE
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ДИЕТА -- DIET
КРЫСЫ -- RATS
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
Анотація: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) - хронічне захворювання, що об’єднує низку морфологічних змін - стеатоз, стеатогепатит, стеатофіброз та цироз печінки. Розвиток НАЖХП часто супроводжується підвищенням рівня гомоцистеїну, з іншого боку гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) вважають самостійним чинником стеатозу та фіброзу печінки. Важливу роль в регуляції функціонального стану печінки відіграють IGF-1 та газотрансміттер гідроген сульфід (H2S), але їх роль в патогенезі НАЖХП, асоційованої з ГГЦ, залишається не визначеною
Дод.точки доступу:
Заічко, Н. В.
Струтинська, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Діагностика цитолітичного синдрому у хворих на туберкульоз легень [Текст] = Diagnosis of cytolithic syndrome in patients with tuberculosis of lungs / О. М. Окусок [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 47-52

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (диагностика)
СИНДРОМ -- SYNDROME
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (цитология)
ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS
Анотація: Печінка є одним із найважливіших органів тіла людини і виконує низку надзвичайно важливих функцій. Серед поширених захворювань печінки виділяють інфільтративні патології: жирову дистрофію, лімфоми, амілоїдоз, саркоїдоз і туберкульоз. Характеризуючи хвороби печінки, прояви розладів прийнято розділяти на синдроми, які допомагають діагностувати те чи інше захворювання цього органа та визначити його причини. Зокрема, виділяють цитолітичний синдром (ЦС). Мета дослідження – вивчити маркери ЦС при порушенні функції печінки у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень до лікування і через два місяці терапії протитуберкульозними препаратами першого ряду
Дод.точки доступу:
Окусок, О. М.
Грищук, Л. А.
Небесна, З. М.
Табас, П. С.
Клос, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ліснянська, Н. В.
Роль оксидативного стресу в патогенезі хронічного ентероколіту на фоні експериментального стрептозотоцинового діабету [Текст] = Role of oxidative stress in pathogenesis of chronic enterocolitis on the background of streptozotocin-induced diabetes / Н. В. Ліснянська // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 53-59

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS
КРЫСЫ -- RATS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Анотація: У медичній літературі є достатня кількість публікацій, які повідомляють про взаємозв’язок між запальними захворюваннями кишечника, колоректальним раком і цукровим діабетом 2 типу, поряд із запаленням і дизбактеріозом [11, 14, 16, 23, 24]. Існуючі дані дозволяють стверджувати, що, з одного боку, діабет є вагомим фактором у патогенезі захворювань кишківника, а з іншого – хронічні захворювання кишечника асоціюються з ЦД. Тому, метою нашого дослідження було оцінити зміни окиснювальних процесів в сироватці крові і тканинах тонкої кишки щурів при розвитку хронічного ентероколіту на фоні цукрового діабету, викликаного стрептозотоцином, за показником окисної модифікації білків. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 106 білих нелінійних самцях-щурах. Цукровий діабет (СТД) моделювали шляхом однократного внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину. Хронічний ентероколіт (ХЕК) був відтворений шляхом вільного доступу до тварин 0,5 % розчину карагінану у питній воді протягом 1 місяця. Ступінь окисної модифікації протеїнів визначали за методом, який полягає в утворенні альдегідних й кетоних груп, які взаємодіють із 2,4-динітрофенілгідразином з утворенням 2,4-динітрофенілгідразонів. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами власних досліджень доведено, що вміст кетопохідних нейтрального характеру, що реєструються при довжині хвилі 370 нм, перевищував контрольні значення у 2 і 3 дослідних групах на 7,5 % (р0,05) і в 4 - на 15,0 % (р0,01). Рівень ОМБ основного характеру у сироватці крові, що реєструються при довжині хвилі 430 нм, статистично значимо зростав при СТД на 91,6 %, при ХЕК – на 64,5 %, та при їх поєднанні – на 166,9 % (табл. 1). В тканинах тонкої кишки концентрація ОМБ370 також зростала у всіх дослідних групах стосовно контролю, зокрема, в 2 і 3 групах на 26,8 %, у 4 – на 82,1 % (р0,01). Вміст альдегідопохідних основного характеру, що реєструються при довжині хвилі 430 нм, підвищувався як при СТД, так і при ХЕК в середньому на 46,0 %, тоді як при ХЕК на фоні СТД – на 151,4 %. Висновок. За умови хронічного ентероколіту на фоні цукрового діабету підвищується окисна модифікація білків, яка характеризується зростанням аліфатичних альдегідо- і кетондинітрофенілгідразонів нейтрального й основного характеру в сироватці крові і тканинах тонкої кишки з переважанням явищ фрагментації білків (р0,05)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Logoyda, L. S.
Robustness evaluation of the chromatographic determination of verapamil hydrochloride [Текст] = Аналіз робастності хроматографічного визначення верапамілу гідрохлориду / L. S. Logoyda // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 60-64

MeSH-головна:
ВЕРАПАМИЛ -- VERAPAMIL
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY
Анотація: The aim of this study was the rubustness evaluation of the chromatographic determination of verapamil hydrochloride using Youden’s test. Methods: Youden’s test is a reliable method to evaluate the robustness of analytical methods, by means of an experiment design which involves seven analytical parameters combined in eight tests. In the present study, we assessed the robustness of a chromatographic method to quantify verapamil hydrochloride using Youden’s test. Hence, it was possible to determine the effect of each analytical parameter in the final analysis results. Youden’s test showed to be a simple and feasible procedure to evaluate the robustness of chromatographic methods. Results: Using the criteria of Youden’s test, the chromatographic method showed to be highly robust regarding the verapamil hydrochloride content, when variations in seven analytical parameters were introduced. The highest variation in the verapamil hydrochloride content was 0.26 %, when the concentration of triethylamine in the mobile phase was altered; a value considerably low and not significant in routine analyses. Conclusion: Youden’s test showed to be a reliable and useful tool for the robustness evaluation of the chromatographic method for verapamil hydrochloride quantitation. By means of this test, it was possible to evaluate the effect of seven analytical parameters in the final result of the analyses. Therefore, Youden’s test can be successfully applied for the robustness evaluation in validation process of analytical methods by HPLC
Робастність – це здатність аналітичної методики не зазнавати впливу малих заданих аналітиком змін під час виконання методики, є показником надійності методики при її використанні в заданих умовах. Мета дослідження проаналізувати робастність хроматографічного визначення верапамілу гідрохлориду із застосуванням Юден тесту. Методи дослідження. Випробування Юден тесту є надійним методом аналізу робастності аналітичних методів за допомогою планування експерименту, який включає сім аналітичних показників, об’єднаних у вісім випробувань. У цьому дослідженні оціено робастність хроматографічного методу для кількісного визначення верапамілу гідрохлориду з використанням Юден тесту. Отже, можна визначити вплив кожного аналітичного параметра в кінцевих результатах аналізу. Юден тест показав, що він є простим і доступним у процедурі оцінки робастності хроматографічних методів. Результати й обговорення. При використанні критеріїв Юден тесту хроматографічний метод показав високу оцінку робастності щодо вмісту верапамілу гідрохлориду, коли було змінено сім аналітичних параметрів. Найбільша варіація у вмісті верапамілу гідрохлориду становила 0,26 %, коли була змінена концентрація триетиламіну в рухомій фазі. Висновки. Юден тест є надійним і корисним для оцінки надійності хроматографічного методу кількісного визначення верапамілу гідрохлориду. За допомогою цього тесту можна оцінити вплив семи аналітичних параметрів у кінцевому результаті аналізу. Таким чином, Юден тест можна успішно застосовувати для оцінки робастності в процесі валідації аналітичних методів за допомогою високоефективної рідинної хроматографії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Федосов, А. І.
Дослідження інуліну в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції [Текст] = The study of inulin in artichoke inflorscences collected in Ukraine and in France / А. І. Федосов, В. С. Кисличенко, О. М. Новосел // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 65-70

MeSH-головна:
АРТИШОК ПОСЕВНОЙ -- CYNARA SCOLYMUS
ИНУЛИН -- INULIN
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS
УКРАИНА -- UKRAINE
ФРАНЦИЯ -- FRANCE
Анотація: На сьогодні нараховується понад 12 000 лікарських рослин, що являють собою біогенетично сформований комплекс біологічно активних речовин (БАР) і широко використовуються як у науковій, так і народній медицині. Серед них на значну увагу заслуговують рослини, що застосовуються як харчові продукти та одночасно містять великий комплекс біологічно активних речовин. До таких рослин належить артишок посівний (Cynara scolymus L.) родини айстрові (Asteraceae), який, завдяки наявності різних груп БАР, широко використовують як жовчогінний, гепатопротекторний, діуретичний, антисклеротичний, протизапальний, знеболювальний, гіпоглікемічний засіб. БАР артишоку представлені вуглеводами, гідроксикоричними кислотами, флавоноїдами, ефірною олією тощо
Дод.точки доступу:
Кисличенко, В. С.
Новосел, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Заєць, Т. А.
Особливості впливу крововтрати на динаміку поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функцій печінки внаслідок краніоскелетної травми [Текст] = Peculiarities of influence of blood loss on the dynamics of absorbing excretory and glycogen synthesized liver function because of cranioskeletal injury / Т. А. Заєць, М. І. Марущак, І. Я. Підгайна // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 71-75

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
ПЕЧЕНИ ГЛИКОГЕН -- LIVER GLYCOGEN
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: В багатьох наукових працях доказово вивчають функціональний стан печінки як модель розвитку поліорганної дисфункції в умовах тяжкої експериментальної травми. Важливими чутливими маркерами печінкової недостатності є поглинально-видільна та глікогенсинтезувальна функція печінки. Мета роботи – вивчити динаміку поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функції печінки у відповідь на краніоскелетну травму, поєднану із крововтратою. Об’єкт і методи досліджень. Експерименти виконано на 54 нелінійних білих щурах-самцях. В обох дослідних групах під тіопентало-натрієвим наркозом (40 мг×кг-1 маси тіла) моделювали закриту черепно-мозкову травму за методикою у власній модифікації. Крім цього, спеціально розробленим пристроєм наносили однократний удар по кожному стегну, що викликало закритий перелом стегнових кісток. Визначали тривалість виділення бромсульфалеїну в жовчі і вміст глікогену в печінці. Результати досліджень та їх обговорення. Отримані результати свідчать про те, що під впливом модельованої травми відмічається порушення поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функції печінки. Найбільші відхилення настають через 7 діб посттравматичного періоду. При цьому в умовах додаткової крововтрати порушення діяльності печінки є більшими. Причиною цього є, очевидно, поглиблення травматичного шоку, розвиток гіпоксії, системна відповідь організму на запалення. Висновки. Експериментальна краніоскелетна травма супроводжується порушенням поглинально-видільної і глікогенсинтезувальної функцій печінки, що проявляється збільшенням тривалості початку та тривалості виділення бромсульфалеїну, а також зниженням вмісту глікогену у тканині печінки, особливо через 3 і 7 діб посттравматичного періоду. Додаткова крововтрата супроводжується ще більшим порушенням цих функцій вже з першої доби експерименту. Через 3 і 7 діб посттравматичного періоду тривалість початку та тривалість виділення бромсульфалеїну стають істотно більшими, а вміст глікогену – меншим, ніж у групі тварин із краніоскелетною травмою без додаткової крововтрати
Дод.точки доступу:
Марущак, М. І.
Підгайна, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особливості змін показників системи гемостазу та рівня С-реактивного протеїну у хворих на гострий холецистит [Текст] = Peculiarities of hemostatic parameters and C-reactive protein changes in patients with acute cholecystitis / Ю. М. Степась [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 76-80

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ЖЕЛТУХА -- JAUNDICE
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION
Анотація: Гострий холецистит, частим ускладненням якого є механічна обструкція жовчних проток, характеризується спектром симптомів – від місцевого запального процесу до суттєвих змін у гепатоцитах та холестатичної інтоксикації. Ці симптоми часто проявляються порушенням усіх функцій печінки, що бере участь у синтезі більшості білків, як системи гемостазу, так і білків гострої фази. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників системи гемостазу та рівня С-реактивного протеїну (СРП) у хворих на гострий калькульозний холецистит (ГКХ). Методи дослідження. Обстежено 67 осіб: 20 практично здорових, 25 хворих на ГКХ без ускладнень (1-ша група) та 22 пацієнтів з ГКХ, ускладненим обтураційною жовтяницею (2-га група). Систему гемостазу було досліджено шляхом визначення кількості тромбоцитів, протромбінового часу (ПЧ), активованого парціального тромбопластинового часу (АПТЧ), концентрації фібриногену, вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), активності антитромбіну ІІІ (АТІІІ) та Хагеман-залежного фібринолізу. А також визначали рівень СРП у сироватці крові. Результати й обговорення. Встановлено вірогідне подовження ПЧ, АЧТЧ, підвищення концентрації фібриногену, вмісту РФМК, Хагеман-залежного фібринолізу та рівня СРП у групах хворих на ГКХ порівняно з контрольною (р0,05, р0,001). Крім того, виявлено вірогідне зниження рівня АТІІІ та зменшення кількості тромбоцитів у пацієнтів на ГКХ порівняно з показниками у практично здорових осіб (р0,05). Висновки. В основі змін показників системи гемостазу, найімовірніше, лежить гепатоцелюлярна недостатність як причина зниження синтезу багатьох компонентів гемостазу на фоні запального ураження в печінці. Порушення первинного і вторинного гемостазу при недостатній антикоагулянтній активності можуть призвести до поліорганних уражень гемодинаміки та мікроциркуляції. Збільшення вмісту РФМК у плазмі крові дає змогу передбачити наявність синдрому ДВЗ, а подовження АПТЧ та ПЧ буде характеризувати цей синдром як використання факторів згортання у фазу гіпокоагуляції. Вірогідне підвищення рівня СРП у хворих на ГКХ, ускладнений обтураційною жовтяницею, вказує на його участь у прогресуванні запального процесу
Дод.точки доступу:
Степась, Ю. М.
Лаповець, Л. Є.
Акімова, В. М.
Лавро, З. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Лаврін, О. Я.
Біохімічні зміни пародонта в щурів на тлі дії тютюнового диму [Текст] = Biochemical changes in rats’ periodont on the background of smoking / О. Я. Лаврін, В. В. Щерба, І. Я. Криницька // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 81-86

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
КУРЕНИЕ -- SMOKING
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: На даний час куріння є одним із значущих чинників ризику розвитку запальних захворювань пародонта. У літературних джерелах багато робіт присвячено дослідженню впливу куріння на стан пародонта. Однак ряд аспектів, зокрема стан вільнорадикального окиснення, залишений без належної уваги. Мета дослідження – оцінити показники вільнорадикального окиснення у тканинах пародонта щурів на тлі дії тютюнового диму. Методи дослідження. Експериментальне дослідження виконано на 20 статевозрілих білих щурах-самцях масою 160–180 г. Тварин було поділено на дві групи: контрольну (10 особин) і дослідну (10 особин). Моделювали пасивнео тютюнокуріння шляхом поміщення щурів у спеціально сконструйовану камеру, в якій розподіляли тютюновий дим. Тривалість експерименту становила 21 день. Концентрацію 8-ізопростану визначали імуноферментним методом за допомогою набору “8-isoprostane ELISA” фірми “USBiological” (США). Кількісну оцінку вмісту метаболітів нітроген (ІІ) оксиду проводили за визначенням їх суми. Вміст вiдновленого глутатiону, активність супероксиддисмутази і каталази в гомогенаті тканин пародонта визначали за загальноприйнятими методиками. Результати й обговорення. Концентрація 8-ізопростану в супернатанті гомогенату пародонта щурів контрольної групи становила (3,94±0,18) пг/мл. У тварин дослідної групи даний показник достовірно зріс у 2,9 раза. Це свідчить про те, що на тлі дії тютюнового диму в тканинах пародонта розвивається оксидативний стрес, що характеризується збільшенням інтенсивності продукування активних форм оксигену. На 22-гу добу експерименту було зафіксовано достовірне зниження активності супероксиддисмутази в гомогенаті тканин пародонта на 40,9 % та каталази у 2,4 раза відносно контрольної групи. Відомо, що SH-групи (зокрема, цистеїнових та метіонінових фрагментів білкових молекул) найлегше окиснюються активними формами оксигену з утворенням зворотних і незворотних модифікацій. На 22-гу добу експерименту спостерігали достовірне зниження вмісту відновленого глутатіону в гомогенаті тканин пародонта на 24,4 % відносно контрольної групи. Вміст метаболітів NO в супернатанті гомогенату пародонта щурів дослідної групи достовірно зменшився у 2,1 раза. Потужними факторами, що інактивують NO, є вільні радикали, серед яких – супероксидний радикал. Його взаємодія з NO призводить до утворення пероксинітриту, що як сильний окиснювач має високий ступінь цитотоксичності. Висновки. На тлі дії тютюнового диму в тканинах пародонта щурів достовірно зростає генерація активних форм оксигену, знижуються активність супероксиддисмутази, каталази і вміст відновленого глутатіону, що вказує на виражений дисбаланс вільнорадикального гомеостазу. Також на тлі дії тютюнового диму в тканинах пародонта пригнічуються нітроксидергічні процеси за рахунок достовірного зменшення вмісту метаболітів оксиду азоту, що призводить до зниження захисного антибактеріального потенціалу
Дод.точки доступу:
Щерба, В. В.
Криницька, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Отруєння фосфорорганічними сполуками: варіанти перебігу, діагностична та лікувальна тактика бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги [Текст] = Poisoning with organophosphorus compounds: variants of the course, diagnostic and treatment tactics of the emergency medical care brigade / Р. М. Ляхович [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 87-94

MeSH-головна:
ФОСФОРОРГАНИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- ORGANOPHOSPHORUS COMPOUNDS
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: У даній статті розглянуто різновиди фосфорорганічних сполук, шляхи їх надходження в організм, характерні клінічні прояви та сучасний алгоритм догоспітальної терапії в практиці бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД). Актуальність даної проблеми полягає в тому, що левову частку всіх отруєнь становлять саме отруєння фосфорорганічними сполуками, оскільки їх досить широко застосовують у сільському господарстві, промисловості та медицині. Ці сполуки вирізняються широким діапазоном активності щодо шкідників сільськогосподарських культур
Мета дослідження – підвищити якість діагностики та надання своєчасної кваліфікованої догоспітальної медичної допомоги працівниками Е(Ш)МД постраждалим, отруєним фосфорорганічними сполуками. Методи дослідження. Основним патогенетичним механізмом дії фосфорорганічних сполук є пригнічення активності холінестерази – ферменту, що гідролізує ацетилхолін і відіграє важливу роль у процесі синаптичної передачі нервового імпульсу в холінергічних синапсах. Гальмування активності холінестерази призводить до припинення або зменшення розщеплення ацетилхоліну, що зумовлює накопичення останнього і надмірне збудження ним холінореактивних систем. Отруєння фосфорорганічними сполуками викликає утворення фосфоризованої холінестерази, яка втрачає здатність гідролізувати ацетилхолін і дуже повільно відновлює свою активність. Результати й обговорення. Як свідчать результати проведених досліджень, клінічна картина впливу різних фосфорорганічних сполук на організм людини полягає в проявах з боку центральних або периферійних холінореактивних систем. Швидкість розвитку клінічних проявів залежить від механізмів надходження отрути в організм. Слід відзначити, що при інгаляційному впливі симптоми ураження з’являються дуже швидко. У разі проникнення крізь шкіру прихований період дії триває. При потраплянні отрути через дихальні шляхи на перший план виступають симптоми розладів дихання, при пероральному – системи травлення, крізь шкіру – м’язові фібриляції. Далі, незалежно від механізмів проникнення фосфорорганічних сполук в організм, у клінічній картині гострого отруєння переважають симптоми загальнорезорбтивної дії сполук, яка проявляється симптомами ураження ЦНС (вегетативні центри, гіпоталамічні структури), органів зору (міоз, зниження гостроти зору, спазм акомодації), серцево-судинної системи (вегетосудинна дистонія, міокардіодистрофія), травного каналу (гіперсалівація, коліки, дискінезії кишечника, жовчовивідних шляхів, токсичний гепатит), органів дихання (бронхоспазм, бронхорея), скелетних м’язів (судоми). Висновки. Враховуючи поліморфізм клінічних проявів отруєння фосфорорганічними сполуками та його ускладнень, надзвичайно важливо щоб медики “швидкої” освоїли, як розпізнавати дані патологічні стани і надавати кваліфіковану догоспітальну медичну допомогу. Через це комплексна догоспітальна екстрена медична допомога полягає в застосуванні амілнітриту, за наявності апное або при значному порушенні дихання – проведенні штучної вентиляції легень та інгаляції кисню. При послабленні серцевої діяльності слід використовувати розчин кордіаміну підшкірно, а при судинному колапсі рекомендують інгаляції кисню та підшкірну ін’єкцію норадреналіну. Антидотна терапія полягає у введенні 20 мл хромосмону внутрішньовенно, в подальшому – 30 % розчину натрію гіпосульфіту внутрішньовенно
Дод.точки доступу:
Ляхович, Р. М.
Джус, М. Я.
Кіцак, Я. М.
Нецюк, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Мельник, А. В.
Гендерні особливості впливу гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот та гідроген сульфіду в печінці [Текст] = Gender characteristics of hyperhomocysteinemia effect on metabolism of sulfur-containing amino acids and hydrogen sulfide in liver / А. В. Мельник, Н. В. Заічко // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 95-101

MeSH-головна:
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
ЦИСТЕИН -- CYSTEINE
СУЛЬФИДЫ -- SULFIDES
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
Анотація: Порушення обміну сірковмісних амінокислот є визнаними метаболічними факторами ризику кардіоваскулярної патології. Однак залишається нез’ясованим питання стосовно їх причетності до формування стать-специфічної патології серцево-судинної системи. Мета дослідження – вивчити вплив тривалої тіолактонової гіпергомоцистеїнемії на вміст сірковмісних метаболітів у крові та активність ензимів обміну гомоцистеїну, цистеїну і гідроген сульфіду в печінці щурів обох статей. Методи дослідження. Досліди проведено на 40 білих лабораторних щурах обох статей масою 220–280 г. Модель тривалої гіпергомоцистеїнемії створювали шляхом введення тіолактону D, L-гомоцистеїну інтрагастрально в дозі 100 мг/кг маси на 1 % розчині крохмалю 1 раз на добу протягом 28 діб. У роботі визначали вміст гомоцистеїну, цистеїну та гідроген сульфіду в сироватці крові, а також активність ензимів цистатіонін-γ-ліази, цистатіонін-β-синтази, цистеїнамінотрансферази, метіонінаденозилтрансферази, цистеїндіоксигенази та γ-глутамілцистеїнлігази в печінці. Результати й обговорення. Гіпергомоцистеїнемія ініціювала стать-специфічні зміни вмісту сірковмісних метаболітів у сироватці крові щурів: зростання вмісту гомоцистеїну й цистеїну та зниження рівня гідроген сульфіду становили, відповідно, 111; 59,2 та 59,4 % в самців, 82,4; 38,0 і 47,5 % у самок (р0,05) порівняно з контролем. За умов гіпергомоцистеїнемії в самців відмічали більш виразне зниження в печінці активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну (на 20,5–24,8 % у самців, на 13,4–15,4 % у самок, р0,05), ензимів деградації цистеїну в окисному та кон’югаційному шляхах (на 21,1–22,0 % у самців, на 13,4–15,3 % у самок, р0,05) та H2S-продукуючих ензимів (на 20,6–25,9 % у самців, на 13,5–17,5 % у самок, р0,05) порівняно з контролем. Висновки. Показано, що тривале введення тіолактону гомоцистеїну супроводжується зростанням вмісту гомоцистеїну, цистеїну та зменшенням рівня гідроген сульфіду в крові особин обох статей, однак більш істотні зміни відмічають у самців. Поряд із цим реєструють стать-специфічні зміни метаболізму сірковмісних сполук у печінці: в самців відзначають достовірно більше зниження активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну, ензимів деградації цистеїну та синтезу гідроген сульфіду в печінці порівняно із самками щурів
Дод.точки доступу:
Заічко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Фурдичко, Л. О.
Порушення імунного гомеостазу в ранній період розвитку виразкової хвороби шлунка на тлі експериментальної пневмонії [Текст] = Compromised immune homeostasis in the early period of gastric ulcer against the background of experimental pneumonia / Л. О. Фурдичко // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 102-105

MeSH-головна:
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
Анотація: У даній статті наведено результати визначення показників імунного гомеостазу за умови розвитку поєднаної патології (експериментальної пневмонії і виразкової хвороби шлунка. Імунну системухарактеризували за кількістю Т-лімфоцитів, оскількивони є основою клітинної ланки специфічної імунної відповіді, та концентрацією В-лімфоцитів і циркулюючих імунних комплексів, які відповідають за гуморальну ланку імунітету. Мета дослідження – за вмістом Т-, В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів оцінити імунну системупри розвитку експериментальної пневмонії і виразкової хвороби шлунка. Методи дослідження.Експериментальне дослідження проводили на 39 морських свинках-самцях.Експериментальну пневмонію викликали за методом В. Н. Шляпникова та ін., виразкову хворобу шлунка моделювали за методомВ. І. Комарова. Визначали вміст Т- і В- лімфоцитів (СД3 та СД19) у крові за методом Є. Ф. Чернушенко, Л. С. Когосової,рівень циркулюючих імунних комплексів у крові – за методом V. Haskova, J. Kaslik. Результати й обговорення.Як свідчать результати експериментального дослідження, ранній період розвитку (на 4-ту і 8-му доби) виразкової хвороби шлунка та пневмонії характеризувався такими змінами імунного гомеостазу: зниженням рівня Т-лімфоцитів і збільшенням вмісту В-лімфоцитів та циркулюючих імунних комплексів у крові морських свинок. Висновок. Виявлено депресію клітинного і зростання гуморального видуімунітету за умов розиткуекспериментальної пневмонії і виразкової хвороби шлунка
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бондарчук, В. І.
Морфометрична характеристика слизової оболонки порожнини рота і зміни показників гуморального імунітету при впливі різних типів запальної реакції за умови експериментального гастродуоденіту [Текст] = Morphometric charaсteristic of the mucous membrane of the oral cavity and change of humoral immunity under the influence of various types of inflammatory reaction in conditions of experimental gastroduodenitis / В. І. Бондарчук // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 106-113

MeSH-головна:
ПОЛОСТИ РТА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ АБСОРБЦИЯ -- ORAL MUCOSAL ABSORPTION
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC
ИММУНОГЛОБУЛИН A -- IMMUNOGLOBULIN A
ИММУНОГЛОБУЛИН M -- IMMUNOGLOBULIN M
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G
Анотація: Слизова оболонка порожнини рота є чутливим індикатором оцінки патологічних процесів шлунково-кишкового тракту, що зумовлено відмінністю її від інших слизових оболонок за морфологічними ознаками. При захворюванні органів травлення, залежно від глибини ураження того чи іншого органа, розвиваються морфологічні зміни слизової оболонки всіх відділів порожнини рота та зміни імунологічних показників у крові тварин. Мета дослідження – вивчити та оцінити зміни морфометричних параметрів слизової оболонки порожнини рота щічної ділянки і зміни показників гуморального імунітету при впливі різних типів запальної реакції за умови експериментального гастродуоденіту. Методи дослідження. Експеримент виконано на 84 щурах-самцях масою 180–200 г. В усіх тварин протягом 7-ми днів моделювали гострий гастродуоденіт. Гіпоергічний тип запальної реакції моделювали шляхом внутрішньом’язового введення алкілуючого цитостатика циклофосфану, гіперергічний – шляхом внутрішньом’язового введення пірогеналу. Нормоергічний тип запальної реакції розвивався в щурів з експериментальним гастродуоденітом без додаткового введення будь-яких речовин. Для проведення дослідження тварин було поділено на чотири групи. Щурів виводили з експерименту шляхом швидкої декапітації під тіопентал-натрієвим наркозом. Анатомічне препарування щічної ділянки рота і морфометричні вимірювання здійснювали за методикою Г. Г. Автанділова. При морфометричному дослідженні вимірювали товщину слизової оболонки, епітеліального шару, власної пластинки, базальної мембрани, питому вагу пошкоджених епітеліоцитів остеоподібного шару, відносний об’єм капілярів. Використовуючи напівавтоматичний біохімічний аналізатор “Humalyzer 2000”, у сироватці крові тварин визначали рівень концентрації Ig А, М, G. Обробку результатів виконано у відділі системних статистичних досліджень Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського в програмному пакеті Statsoft STATISTIСA. Результати й обговорення. На основі отриманих морфометричних даних вивчено та встановлено зміни слизової оболонки порожнини рота. Причиною зменшення товщини слизової оболонки щоки було значне стоншення епітеліального шару, що можна пояснити дистрофічними змінами різної інтенсивності. Водночас інші структурні компоненти слизової оболонки порожнини рота щічної ділянки, а саме базальна мембрана та власна пластинка, навпаки, потовщувалися. Максимально виражені дистрофічні зміни епітелію слизової оболонки щоки при мікроскопії було виявлено у тварин з гіперергічним типом запальної реакції. Важливим індикатором процесів альтерації у слизовій оболонці порожнини рота є питома вага пошкоджених епітеліоцитів, яка на 10-ту добу дослідження за показниками була збільшена відносно контролю в перелічених групах. Суттєву роль у патогенезі змін слизової оболонки порожнини рота щічної ділянки при змодельованому гастродуоденіті на фоні різних типів запальної реакції відіграло порушення кровообігу. При морфометричному дослідженні це проявилося інтенсифікацією величини відносного об’єму капілярів. У білих щурів-самців з гіпер-, нормо- та гіпоергічним типами запальної реакції морфометричні зміни щічної ділянки узгоджувалися з імунологічними показниками. Було встановлено, що рівні Ig А, М, G були вищими відносно контролю в усіх досліджуваних групах тварин. Отримані результати свідчать про те, що зміни морфометричних та імунологічних показників залежать від типу запальної реакції та супутнього захворювання. Висновки. Зміни морфометричних даних супроводжувалися зменшенням товщини слизової оболонки й епітеліального шару, збільшенням товщини власної пластинки, базальної мембрани, питомої ваги пошкоджених епітеліоцитів остеоподібного шару та відносного об’єму капілярів упродовж 10-ти діб експерименту незалежно від типу запальної реакції, зміни гуморального імунітету – зростанням рівнів Ig А, М і G відносно контролю впродовж 10-ти діб. Найбільш значні зміни було виявлено у тварин з гіперергічним типом запальної реакції, найменші – з гіпоергічним, у щурів з нормоергічним типом зміни займали проміжне місце
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Окиснювальна модифікакація білків у щурів різного віку за умов гострого отруєння токсинами блідої поганки [Текст] = Protein oxidative modification in white rats of different ages under acute poisoning by amanita phalloides toxins / І. П. Кузьмак [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 114-118

MeSH-головна:
ГРИБАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- MUSHROOM POISONING
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Анотація: В останні роки вітчизняні та зарубіжні вчені отримали численні дані про важливу роль окиснювальної модифікації білків у розвитку багатьох захворювань. Вiдомо, що надходження в органiзм токсичних сполук, зокрема токсинів блідої поганки, рiзко пригнiчує антиоксидантну систему та пiдвищує вмiст продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв i бiлкiв у печінці й нирках. Мета дослідження – вивчити динаміку показників окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку, уражених отрутою блідої поганки, в різні періоди експерименту. Методи дослідження. У всіх дослідних групах моделювали отруєння шляхом одноразового внутрішньочеревного введення екстракту блідої поганки, отриманого за методом H. Wieland (85 мг/кг маси тіла). Евтаназію проводили під тіопентал-натрієвим наркозом через 6, 24 та 72 год після отруєння. Окиснювальну модифікацію білків у сироватці крові досліджували за методом І. Ф. Мещишена. Результати й обговорення. Досліджено вплив токсинів блідої поганки Amanita phalloides на показники окиснювальної модифікації білків у щурів різних вікових періодів. Прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компенсаторних можливостей у тварин з гострим отруєнням блідою поганкою призводили до активації процесів вільнорадикального окиснення білків і зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Максимально виражені зміни спостерігали в 6- та 18-місячних щурів через 24 год після інтоксикації. Висновки. Встановлено, що прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компенсаторних можливостей внаслідок отруєння токсинами блідої поганки призводять до зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Це можна розглядати як один із ранніх маркерів ушкодження органів та тканин, у тому числі й гепатоцитів, а також як надійний і ранній провісник розвитку патології, пов’язаної з оксидативним стресом
Дод.точки доступу:
Кузьмак, І. П.
Дмухальська, Є. Б.
Підручна, С. Р.
Ярошенко, Т. Я.
Криницька, І. Я.
Куліцька, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)