Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ92/2019/21/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17
1.


    Ferenchuk, Ye. O.
    Effect of 7-day introduction of glutathione on activities of H2S-producing enzymes in the liver of rats under experimental nephropathy conditions [Текст] = Вплив семиденного введення глутатіону на активність ензимів, що продукують Н2S, у печінці щурів за умов експериментальної нефропатії / Ye. O. Ferenchuk, I. V. Gerush // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 5-9


MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
Анотація: Introduction. Kidney diseases are a worldwide health problem. The renal dysfunctions cause the production of reactive oxygen species and can co-exist with different liver disease, or stimulate their development, so scientists are becoming more interested in the study of the influence of antioxidants such as glutathione on metabolic pathways of the body under conditions of different disease. Hydrogen sulfide has anti-inflammatory, anti-oxidant and anti-apoptotic effects that are mediated by its ability to downregulate the synthesis of lipid peroxides and reactive oxygen species-producing enzymes and may play an important role in the mechanism of development of nephropathy. The aim of the study – to learn the effect of glutathione introduction within 7 days on the system of H2S production in the liver of rats under conditions of experimental nephropathy. Research Methods. The experiment was conducted on albino mature male rats. The animals in experimental group were administered a single intraperitoneal dose of folic acid (250 mg/kg). Glutathione was introduced intragastral (100 mg/kg) within 7 days after intoxication. The activity of H2S-producing enzymes, the concentration and production of H2S were measured in the liver. Results and Discussion. Under conditions of experimental nephropathy there was a decrease in the concentration and production of hydrogen sulfide compared with the control group. The introduction of glutathione increased the content of hydrogen sulfide and promoted the growth of the activities of H2S-producing enzymes in the liver of rats. Conclusions. It was found that the content and production of hydrogen sulfide in the group of animals with nephropathy were diminished by a decrease in the activities of hepatic H2Speptide as a source of cysteine in the synthesis of hydrogen sulfide are considered
Вступ. Захворювання нирок – одна з найпоширеніших та найактуальніших проблем сучасної медицини. Порушення функцій нирок викликає продукування активних форм кисню, може поєднуватися з різними захворюваннями печінки або стимулювати їх розвиток, тому науковці дедалі більше цікавляться вивченням впливу антиоксидантів, таких, як глутатіон, на метаболічні шляхи організму за умов різних захворювань. Сірководень (гідроген сульфід, H2S) має протизапальні, антиоксидантні й антиапоптозні властивості, які забезпечуються його здатністю знижувати синтез пероксидів ліпідів і регулювати активність ензимів, що продукують активні форми кисню, а також відіграє важливу роль у механізмі розвитку нефропатії. Мета дослідження – вивчити вплив семиденного введення глутатіону на систему продукування H2S у печінці щурів за умов експериментальної нефропатії. Методи дослідження. Експериментальну нефропатію моделювали шляхом внутрішньочеревного введення білим статевозрілим щурам-самцям фолієвої кислоти в дозі 250 мг/кг маси тіла. Глутатіон вводили інтрагастрально в дозі 100 мг/кг маси тіла впродовж 7-ми днів. У печінці визначали активність ензимів, що генерують H2S, а також його концентрацію і продукцію. Результати й обговорення. За умов експериментальної нефропатії спостерігали зниження концентрації та продукції гідроген сульфіду порівняно з контрольною групою тварин. Введення глутатіону сприяло зростанню активності ензимів, що генерують H2S, та підвищенню його вмісту в печінці щурів із нефропатією. Висновки. Встановлено, що вміст і продукція сірководню в групі тварин із нефропатією знижуються за рахунок пригнічення активності ензимів, що продукують H2S, у печінці. Введення глутатіону сприяє нормалізації вмісту сірководню в печінці щурів шляхом підвищення активності цистатіонін-β-синтази і цистеїнамінотрансферази, що можна пояснити антиоксидантними властивостями глутатіону та ймовірним включенням трипептиду як джерела цистеїну в синтез газотрансмітер
Дод.точки доступу:
Gerush, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Андрусишина, І. М.
    Аналітичні аспекти міжлабораторного контролю якості результатів елементного аналізу в біологічних середовищах людини [Текст] = Analytical aspects of the interlaboratory quality control of the results of element analysis in human biological media / І. М. Андрусишина, І. О. Голуб, О. Г. Лампека // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 10-16


MeSH-головна:
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
КАЧЕСТВА КОНТРОЛЬ -- QUALITY CONTROL
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS
ЭЛЕМЕНТЫ -- ELEMENTS
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
Анотація: Вступ. У роботі розглянуто питання аналізу мікроелементного складу сироватки і цільної крові людини як важливий момент проведення клінічної діагностики. Стандартні зразки біологічних матеріалів є повноцінним носієм правильності та прецесійності вимірювання. Мета дослідження – дати порівняльну оцінку правильності та прецесійності визначення макро- і мікроелементів у тестовій сироватці й цільній крові методом багатоелементного аналізу оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою. Методи дослідження. Зразки сироватки крові на вміст Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P та цільної крові на вміст Pb, Cd, Mn, Se готували відповідно до валідованої і затвердженої методики. Дослідження проводили на приладі оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою моделі Optima 2100 DV фірми “Perkin-Elmer” (США). Результати й обговорення. Дослідження по визначення 8-ми хімічних елементів у сироватці крові за програмою “Sequas” (FORTRESS), які проводили впродовж року, продемонстрували високу кількість добрих (6) та задовільних (4) результатів з 12-ти визначень. Найбільша кількість високих збігів під час участі в програмі “LAMP” (CDC) була характерна для Mn і Se, менша – для Cd та Pb. Визначено методологічні підходи для отримання адекватних результатів, наприклад застосування коефіцієнта поправок та прийоми корекції спектральних завад. Описано особливості використання референтних зразків для проведення міжлабораторних тестів і контролю якості досліджень вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах. Показано перспективність застосування сучасних спектральних методів багатоелементного аналізу в клінічній діагностиці мікроелементозів. Висновки. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь макро- та мікроелементів дозволяє вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості визначення у біологічних середовищах, дає додаткову зовнішню оцінку випробувальних спроможностей лабораторій і, таким чином, підвищує надійність отриманих результатів лабораторної діагностики.
Introduction. The paper presents the analysis of the microelement composition of serum and the human whole blood as an important moment in clinical diagnostics. Standard samples of biological materials are a full-fledged carrier of correctness and precise measurement. The aim of the study – to assess the correctness and precision of the determination of macro- (MaE) and microelements (ME) in the test serum and the whole blood by the method of multi-elemental analysis of optically-emission spectrometry with inductively coupled plasma (OES-ICP). Research Methods. Samples of blood serum on the content of Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P and those of the whole blood on the content of Pb, Cd, Mn, Se were prepared according to the validated and approved method of optical emission-spectrometry with inductively coupled plasma (OES-ICP) on the Optima 2100 DV by Perkin-Elmer (USA). Results and Discussion. Studies on determination of 8 chemical elements in blood serum under the Sequas program (FORTRESS), conducted throughout a year, demonstrated a high number of good (6) and satisfactory (4) results of 12 measurements.The largest number of high coincidences in the LAMP program were established for obtaining adequate results, such as the use of a correction factor and types of spectral interference correction.The peculiarities of using the reference samples for interlaboratory tests and for the quality control of MaE and ME content in biological media are underlined. The perspectives of using modern spectral methods of multi-element analysis in clinical diagnostics of microelementosis were described. Conclusions. The participation in the programs of interlaboratory comparisons makes it possible to improve own internal procedures for monitoring the quality of determination of macro- and microelements in biological media, provides for an additional external assessment of the testing abilities of laboratories and, thus, increases the reliability of the results obtained in laboratory diagnostics
Дод.точки доступу:
Голуб, І. О.
Лампека, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Рицик, О. Б.
    Динаміка активності вільнорадикальних процесів за умов канцерогенезу, індукованого диметилгідразин гідрохлоридом, і при застосуванні ресвератролу [Текст] = Dynamics of activity of free radical processes during dimethylhydrazine hydrochloride-induced carcogenesis at application of resveratrol / О. Б. Рицик, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 17-24


Рубрики: Ресвератрол

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Анотація: Вступ. За даними ВООЗ, смертність від злоякісних новоутворень займає друге місце у світі після серцево-судинної патології. При цьому захворюваність зростає в усіх країнах, особливо у промислових регіонах та великих містах. Одним із симптомів тяжкого перебігу захворювання є активація процесів вільнорадикального окиснення в організмі, що зумовлює пошук нових ефективних методів, які можна запропонувати в загальні схеми лікування онкохворих. Мета дослідження – оцінити активність пероксидного окиснення ліпідів та окисної модифікації протеїнів за умов раку товстої кишки, індукованого і при застосуванні ресвератролу. Методи дослідження. Експеримент виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали рак товстої кишки шляхом щотижневого підшкірного введення протягом 30 тижнів 1,2-диметилгідразин гідрохлориду в дозі 7,2 мг/кг маси тіла. Антиоксидант ресвератрол вводили щоденно інтрагастрально в дозі 20,0 мг/кг упродовж 7-ми місяців. Активність вільнорадикальних процесів оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, нітрит-іонів та 2,4-динітрофенілгідразонів у сироватці крові й печінці експериментальних тварин. Результати й обговорення. Після введення тваринам 1,2-диметилгідразин гідрохлориду спостерігали збільшення вмісту ТБК-активних продуктів, 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та основного характеру, а також нітрит-іонів у всі терміни дослідження. На тлі щоденного застосування ресвератролу отримані результати вдвічі, а то й втричі були нижчими, ніж у групі щурів, яким вводили 1,2-диметилгідразин гідрохлорид. Висновок. Одержані результати підтверджують антиоксидантні властивості ресвератролу, на які вказує зниження вмісту ТБК-активних продуктів та 2,4-динітрофенілгідразонів за умов індукованого раку товстої кишки. Це дасть змогу запропонувати його в загальні схеми лікування онкохворих
Introduction. According to WHO, mortality from malignant neoplasms ranks second in the world after cardiovascular disease. At the same time, the incidence is increasing in all countries, especially in industrial regions and large cities. One of the symptoms of the severe course of the disease is the activation of free radical oxidation processes in the body, which leads to the search for new effective methods that can be offered to the general schemes of treatment of cancer patients. The aim of the study – to investigate the activity of lipid peroxidation and the oxidative modification of proteins under conditions of dimethylhydrazine hydrochloride-induced colon cancer after applying resveratrol. Research Methods. The experiments were performed on white male rats, which were simulated colon cancer by weekly subcutaneous administration of 1,2-dimethylhydrazine at a dose of 7.2 mg / kg body weight for 30 weeks. Antioxidant resveratrol was administered intragastric at a dose of 20 mg / kg daily for 7 months. The activity of free radical processes was assessed by the content of TBA-active products, nitrite ion and 2,4-dinitrophenyl hydrazones in the serum and liver of experimental rats. Results and Discussion. After the administration of 1,2-dimethylhydrazine to the animals, an increase in the content of TBA-active products, 2,4-dinitrophenyl hydrazones of neutral and basic nature, as well as nitrite ion was observed during the whole study period. Against the background of daily use of resveratrol, the results were twice or even three times lower than in the group of animals that were administered 1,2-dimethylhydrazine. Conclusions. The results obtained confirm the antioxidant properties of resveratrol, which are indicated by a decrease in the content of TBA-active products and 2,4-dinitrophenyl hydrazones under conditions of induced colon cancer
Дод.точки доступу:
Фіра, Л. С.
Лихацький, П. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Курас, Л. Д.
    Показники енергетичного обміну в серцевій тканині експериментальних тварин за умов впливу кадмій хлориду [Текст] = Indexes of energy metabolism in heart tissue of experimental animals under conditions of the influence of cadmium chloride / Л. Д. Курас, Г. М. Ерстенюк // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 25-31


MeSH-головна:
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
КАДМИЯ ХЛОРИД -- CADMIUM CHLORIDE
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вступ. Катіони кадмію можуть надходити в організм людини і тварин з їжею, питною водою й атмосферним повітрям. Їх дія полягає у пригніченні функціонального стану мітохондрій, що призводить до виснаження енергетичних ресурсів та порушення ряду життєво важливих процесів. Кадмій, проникаючи в клітини, взаємодіє з меркаптогрупами, пригнічує ензимні системи енергозабезпечення шляхом заміщення двовалентних металів, які входять до складу ензимів. Мета дослідження – з’ясувати стан енергетичного обміну в серцевому м’язі експериментальних тварин (щурів) за умов впливу кадмій хлориду. Методи дослідження. Інтоксикацію здійснювали шляхом внутрім’язового введення кадмій хлориду в дозі 1/10 LD50 протягом 10-ти днів. Тварин було поділено на 2 групи: 1-ша – інтактні; 2-га – експериментальні, яким вводили кадмій хлорид. Забір матеріалу проводили після декапітації під тіопенталовим наркозом на 1-шу, 14-ту, 28-му доби після завершення введення токсиканту. Показники енергетичного обміну визначали таким чином: активність АТФ-ази, лактатдегідрогенази – ензиматичним методом; концентрацію глюкози – глюкооксидазним методом; рівень піровиноградної, молочної, аденозинтрифосфорної (АТФ) кислот – спектрофотометрично; вміст макро- та мікроелементів (Cd, Zn, Cu, Mg) – за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра. Результати й обговорення. Отримані результати свідчать про посилене використання глюкози серцевим м’язом за анаеробним шляхом, оскільки спостерігали підвищення концентрації молочної кислоти. Це підтвердило літературні дані про розвиток гіпоксії за умов дії іонів кадмію. Водночас відмічено зниження рівня аденозинтрифосфорної кислоти, а також активності АТФ-ази у тканині серця. Встановлено збільшення вмісту магнію (активатора АТФ-ази) та цинку (активатора лактатдегідрогенази) в серці експериментальних тварин. Висновок. Результати проведених досліджень вказують на порушення енергетичного забезпечення тканин серцевого м’яза за умов кадмієвої інтоксикації, що підтверджується активацією анаеробного окиснення глюкози, зниженням її рівня та вмісту аденозинтрифосфорної кислоти в міокарді
Introduction. Cadmium chloride can enter the body of humans and animals with food, drinking water and atmospheric air. Their effect is to suppress the functional state of mitochondria, which leads to the depletion of energy resources and the violation of a number of vital processes. Cadmium, penetrating into cells, interacts with mercaptogroups, suppresses enzyme systems of energy supply, by replacing bivalent metals that are part of enzymes. The aim of the study – to determine the state of energy metabolism in the cardiac muscle of experimental animals (rats) under conditions of cadmium chloride. Research Methods. Intoxication was carried out by intravenous administration of cadmium chloride at a dose of 1/10 LD50 for 10 days. Animals were divided into two groups: intact and experimental, which were injected with cadmium chloride. The material was collected after decapitation under tiopental anesthesia at 1st, 14th, 28th day after the completion of the administration of the toxicant. Indicators of energy metabolism were determined as follows: the activity of ATPase, lactate dehydrogenase was determined by the enzymatic method; concentration of glucose – glucoxidase method, the level of pyruvate, lactate and adenosine triphosphate (ATP) was determined spectrophotometrically. The content of macro- and micronutrients (Cd, Zn, Cu, Mg) was determined using an atomic absorption spectrophotometer. Results and Discussion. The obtained results testify to the increased use of glucose by the cardiac muscle in anaerobic way, as there is an increase in the concentration of lactic acid. This is confirmed by the literature sources on the development of hypoxia under the conditions of cadmium ions. At that time, the level of adenosine triphosphoric acid decreases as well as the activity of ATPase in the heart tissue. We also observed the increase in the content of magnesium (the activator of ATPase) and zinc (the activator of lactate dehydrogenase) in the heart of experimental animals. Conclusion. The conducted studies indicate a violation of the energy supply of tissue of the heart muscle for cadmium intoxication, which is confirmed by the activation of glucose anaerobic oxidation, a decrease in its level and the content of ATP in the myocardium
Дод.точки доступу:
Ерстенюк, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Analysis of lipophilic fraction of the common pussytoes herb [Текст] = Аналіз ліпофільної фракції трави котячих лапок дводомних / R. Yu. Basaraba [et el.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 32-37


MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
КАРОТИНОИДЫ -- CAROTENOIDS
ХЛОРОФИЛЛ -- CHLOROPHYLL
Анотація: The lipophilic fractions of many medicinal plants today are poorly understood, despite the fact that they contain such important biologically active substances as chlorophylls, carotenoids, tocopherols, phytosterols, fatty acids, phospholipids, etc., which according to the literature show reparative, anti-inflammatory, antiseptic, immunostimulant, antitumor activity. Compounds of lipophilic nature are carotenoids and chlorophylls are of great importance. Carotenoids increase the body’s resistance to mutagens and carcinogens, reduce age-related degenerative changes in tissues, inhibit proliferation of malignant cells, activate the synthesis of cytokines and interleukins, participate in the regulation of gene transcription, and also exhibit immunomodulatory effects. The antioxidant properties of carotenoids cause their photo-protective, radioprotective, anti-mutagenic and anti-carcinogenic effects. Chlorophyll in the human body promotes the formation of hemoglobin and can be used in medicine as a valuable therapeutic agent that accelerates the processes of hematopoiesis, affects the blood’s formula, as well as stabilizes the functioning of the circulatory system. It has the ability to activate various functions of the human body, in particular thyroid gland, antitoxic function of the liver, as well as a tonic, normalizes metabolic processes and improves immunity. The aim of the study – to obtain a lipophilic extract from the herb of the common pussytoes, to study its qualitative composition and to determine the quantitative content of carotenoids and chlorophylls. Research Methods. The lipophilic fraction from the common pussytoes herb was maintained by the way of exhausting extraction of the raw materials chloroform in the Sockslet apparatus. The obtained lipophilic fraction was used for the determination of chlorophylls and carotenoids. The definitions are followed by the TLC method. Determination of the quantitative content of chlorophylls and carotenoids was carried out by spectrophotometric method. Content of the amount of chlorophylls was determined at 670 nm in terms of chlorophyll A; carotinoids – for the benefit of a wave of 450 nm, based on β-carotene
Вступ. Ліпофільні фракції багатьох лікарських рослин на сьогодні мало вивчено, незважаючи на те, що вони містять такі важливі біологічно активні речовини, як хлорофіли, каротиноїди, токофероли, фітостероли, жирні кислоти, фосфоліпіди та ін., які, за даними літератури, проявляють репаративну, протизапальну, антисептичну, імуностимулювальну, протипухлинну активність. Зі сполук ліпофільної природи важливе значення мають каротиноїди і хлорофіли. Каротиноїди підвищують резистентність організму до мутагенів і канцерогенів, зменшують вікові дегенеративні зміни у тканинах, інгібують проліферацію злоякісних клітин, активують синтез цитокінів та інтерлейкінів, беруть участь у регуляції транскрипції генів, а також проявляють імуномодулюючу дію. Антиоксидантні властивості каротиноїдів зумовлюють їх фотозахисну, радіопротекторну, антимутагенну й антиканцерогенну дію. Хлорофіли в організмі людини сприяють утворенню гемоглобіну. Їх можна застосовувати в медицині як цінний терапевтичний засіб, що прискорює процеси кровотворення. Вони впливають на формулу крові, а також стабілізують роботу кровоносної системи. Хлорофіли здатні активізувати різні функції організму людини, зокрема щитоподібної залози, антитоксичну функцію печінки, а також є тонізуючим засобом, нормалізують метаболічні процеси та підвищують імунітет. Мета дослідження – одержати ліпофільний екстракт трави котячих лапок дводомних, вивчити його якісний склад та визначити кількісний вміст каротиноїдів і хлорофілів. Методи дослідження. Ліпoфільну фракцію трави котячих лапок дводомних oдержували методом вичерпнoгo екстрагування сирoвини хлороформом в апараті Сoкслета. отриману ліпoфільну фракцію викoристoвували для визначення хлорофілів і каротиноїдів метoдoм тонкошарової хроматографії. Кількісний їх вміст визначали спектрофотометричним методом. Вміст суми хлoрoфілів визначали при довжині хвилі 670 нм у перерахунку на хлoрoфіл А, каротинодів – при дoвжині хвилі 450 нм у перерахунку на β-карoтин. Результати й обговорення. Вихід ліпoфільної фракції трави котячих лапок дводомних у перерахунку на абсолютно суху сировину становив (6,17±0,12) %. Ліпoфільна фракція трави котячих лапок дводомних – густа масляниста oднoрідна маса брудно-зеленoгo кoльoру з приємним специфічним запахом, не рoзчиняється у вoді очищеній Р та етанoлі 96 % Р, легко рoзчиняється у хлoрoфoрмі Р. Вміст хлoрoфілів і карoтинoїдів у досліджуваному екстракті становив (0,085±0,003) та (0,029±0,001) %. Вміст хлорофілів у траві котячих лапок дводомних був у 2,9 рази більшим, ніж каротиноїдів. Висновки. Одержано ліпофільну фракцію трави котячих лапок дводомних, вихід якої становив 6,17 %. Визначено в ній кількісний вміст хлорофілів і каротиноїдів, який становив у траві котячих лапок дводомних 0,085 та 0,029 % відповідно.
Дод.точки доступу:
Basaraba, R. Yu.
Marchyshyn, S. M.
Kyryliv, M. V.
Bekus, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Регеда, М. С.
    Роль процесів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в міокарді в патогенезі формування адреналінового ушкодження міокарда [Текст] = The role of lipid peroxidation processes and antioxidant system in myocardium in pathogenesis of formation of adrenaline myocardial injury / М. С. Регеда, О. Т. Городецький // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 38-42


MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
АДРЕНАЛИН -- EPINEPHRINE (вредные воздействия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Cardiovascular pathology remains an actual problem of the present, as one of the main causes of mortality and disability of people of working age. In particular, over the past decades, particular attention has been paid to one of the important molecular mechanisms of cell damage that involves lipid peroxidation and antioxidant system during adrenal myocardium injury (AMI). The aim of the study – to elucidate the changes in the markers of lipid peroxidation and antioxidant system in the myocardium in the dynamics of adrenal myocardium injury. Research Methods. Experiments were conducted on 45 white male rats, which were divided into five groups (9 animals in each). Group 1 – control, groups 2, 3, 4, 5 – groups of animals with AMI, respectively, in the 1-st, 7-th, 10-th and 17-th days of the experiment. The content of diene conjugates, malonic dialdehyde, superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin were determined. Results and Discussion. The results of biochemical studies revealed that the growth of myocardial contents of diene conjugates was observed in the 1-st, 7-th, 10-th and 17-th days of the formation of adrenal damage of the myocardium. Determination of another indicator of lipid peroxidation – malondialdehyde in the myocardium showed a similar trend of disturbances. It was established that at day 1 the activity of superoxide dismutase increases, does not change for the 7-th day, and then decreases by the 10-th and 17-th days. Similar changes are observed with the activity of catalase and ceruloplasmin. Thus, the study of the parameters of the prooxidant antioxidant system in the myocardium showed a constant accumulation of products of lipoperoxidation against the background of exhaustion of both enzymatic and non-fermentative parts of the antioxidant system in the myocardium, indicating an imbalance between the lipid peroxidation and the antioxidant system. Conclusions. Determination of the markers of free radical oxidation – diene conjugates and malonic dialdehyde and antioxidant system – superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin in the myocardium showed a gradual stimulation of lipid peroxidation processes and compensatory growth of the activity of the enzymes under study, followed by depression of antioxidant defense, especially on the 10 and 17 days of adrenal myocardium injury formation
Серцево-судинна патологія залишається актуальною проблемою сьогодення як одна з основних причин смертності та інвалідності людей працездатного віку. Зокрема, в останні десятиліття особливу увагу приділяють одному з важливих молекулярних механізмів ушкодження клітин, що охоплює процеси пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантну систему при адреналіновому ушкодженні міокарда (АУМ). Мета дослідження – з’ясувати особливості зміни маркерів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в міокарді в динаміці розвитку адреналінового ушкодження міокарда. Методи дослідження. Досліди проведено на 45 білих щурах-самцях, яких поділили на 5 груп (по 9 тварин у кожній): 1-ша – контрольна; 2-га; 3-тя, 4-та, 5-та – тварини з АУМ, відповідно, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби експерименту. Визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, церулоплазміну та активність супероксиддисмутази, каталази. Результати й обговорення. За результатами біохімічних досліджень, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби формування АУМ спостерігали зростання вмісту в міокарді дієнових кон’югатів. Визначення в міокарді іншого показника пер оксидного окиснення ліпідів – малонового діальдегіду показало аналогічний напрямок порушень. Встановлено, що на 1-шу добу активність супероксиддисмутази зростала, на 7-му – не зазнавала змін, на 10-ту і 17-ту – знижувалась. Аналогічно змінювалась активність каталази і церулоплазміну ЦП. Отже, при дослідженні показників прооксидантно-антиоксидантної системи в міокарді спостерігали постійне нагромадження продуктів ліпопероксидації на тлі виснаження як ензимних, так і неензимних ланок антиоксидантної системи в міокарді, що свідчило про порушення рівноваги між пероксидним окисненням ліпідів і антиоксидантною системою. Висновок. Визначення маркерів вільнорадикального окиснення (дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну) в міокарді показало поступову стимуляцію процесів пер оксидного окиснення ліпідів і компенсаторне підвищення активності досліджуваних ензимів із наступною депресією антиоксидантного захисту, особливо на 10-ту і 17-ту доби формування адреналінового ушкодження міокарда
Дод.точки доступу:
Городецький, О. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Status of the humoral link of immunity at experimental peritonitis on the background of diabetes mellitus [Текст] = Стан гуморальної ланки імунітету при експериментальному перитоніті на тлі цукрового діабету / I. Ya. Dzyubanovsky [et el.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 43-48


MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (иммунология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS
Анотація: The combined course of acute peritonitis and diabetes increasingly leads to the development of secondary immunodeficiencies, which contribute to an increase in the percentage of postoperative complications and fatalities, the emergence of complexity of treatment and diagnosis. The aim of the study – to learn the peculiarities of humoral link of the immune response in the organism of experimental animals during simulated acute common peritonitis on the background of diabetes mellitus compared with animals with experimental acute peritonitis alone. Reserch Methods. 56 white rats were used in this work. Diabetes mellitus was modeled by intraperitoneal administration of Srethosotocin from “Sigma” firm with the rate of 7 mg per 100 g of animal mass, acute peritonitis – insertion of 0.5 ml of 10 % of the captured fecal suspension into the abdominal cavity of the animals. The concentration of immunoglobulins in serum was determined. Observation time points: 1, 3, and 7 days from the beginning of the peritonitis modeling. Results and Discussion. Analyzing the results of studies, it can be stated that there were observed directed changes in the concentration of immunoglobulins in blood serum of rats of different groups. Thus, on the first day after simulating acute common peritonitis on the background of diabetes, the level of Ig G decreased by 1.5 times, Ig M – by 1.3 times and Ig A – by 1.4 times (p0.05). On the seventh day of the experiment, levels of all classes of immunoglobulins were statistically significantly lower than those of the group with acute common peritonitis: Ig G level was lower by 21 %, Ig M and Ig A were lower by 17 % and 56 % respectively (p0.05). The results of our studies indicate that the presence of diabetes in acute general peritonitis leads to a decrease in the resistance of the humoral level of the immune system with antigenic stimulation and secondary immunodeficiency states. Conclusion. In animals with acute peritonitis, protective mechanisms of the humoral immunity level are substantially reduced on the background of diabetes, which is confirmed by statistically significantly lower levels of immunoglobulins of classes A, M, G compared to a group of animals with a pattern of acute peritonitis. The revealed functional impairment of humoral immunity indicates an appreciable weakening of the organism’s protection factors in acute peritonitis on the background of diabetes mellitus with the development of secondary immunodeficiency
Поєднаний перебіг гострого перитоніту та цукрового діабету все частіше призводить до розвитку вторинних імунодефіцитних станів, що сприяє збільшенню відсотка післяопераційних ускладнень і летальних випадків, виникненню складності лікування та діагностики. Мета дослідження – вивчити особливості гуморальної ланки імунної відповіді в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно зі щурами з експериментальним гострим перитонітом. Методи дослідження. У роботі використовували 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси тіла щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Визначали концентрацію імуноглобулінів (Ig) у сироватці крові. Терміни спостереження – 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Результати й обговорення. Аналізуючи результати досліджень, можна констатувати, що спостерігались різноспрямовані зміни концентрації імуноглобулінів у сироватці крові щурів різних груп. Так, на 1-шу добу після моделювання гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету рівень Іg G зменшився в 1,5 раза, Іg M – в 1,3 раза та Іg А – в 1,4 раза (р0,05). На 7-му добу експерименту всі класи імуноглобулінів були статистично значимо нижчими від таких показників групи тварин із гострим поширеним перитонітом: рівень Іg G був – на 21 %, а Іg M та Іg А – на 17 і 56 % відповідно (р0,05). Результати наших досліджень свідчать про те, що наявність цукрового діабету при гострому поширеному перитоніті призводить до зниження резистентності гуморальної ланки імунної системи при антигенній стимуляції та до виникнення вторинних імунодефіцитних станів. Висновки. У тварин із гострим перитонітом на тлі цукрового діабету суттєво знижуються захисні механізми гуморальної ланки імунітету, що підтверджується статистично значимо нижчими рівнями імуноглобулінів класів А, М, G порівняно з групою щурів із змодельованим гострим перитонітом. Виявлена функціональна недостатність гуморальної ланки імунітету вказує на значне послаблення факторів захисту організму при гострому перитоніті на тлі цукрового діабету з розвитком вторинного імунодефіциту
Дод.точки доступу:
Dzyubanovsky, I. Ya.
Vervega, B. M.
Pidruchna, S. R.
Melnyk, N. A.
Prodan, A. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Кінетичні властивості NO-синтази сперматозоїдів інфертильних чоловіків [Текст] = Kinetic properties of NO-synthase of spermatozoa of infertile men / Р. В. Фафула [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 49-54


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
СПЕРМАТОЗОИДЫ -- SPERMATOZOA
Анотація: Нітроген (ІІ) оксид (NO) є високореакційноздатною молекулою, що бере участь у регуляції практично всіх біохімічних процесів і фізіологічних функцій. Роль системи NO/NO-синтаза (NOS) сперматозоїдів при чоловічій неплідності широко вивчають з метою з’ясування регуляторних механізмів, що призводять до розвитку цієї патології. Раніше було встановлено, що в неплідних чоловіків з різними формами патоспермії відбувається перерозподіл активності в системі NO-синтаз із зсувом у бік Са2+-незалежної індуцибельної ізоформи, що свідчить про дисметаболічні зміни в системі синтезу NO, зокрема про його гіперпродукування. Однак достовірно невідомо, які біохімічні механізми зумовлюють порушення функціональної активності окремих ізоформ NOS. Мета дослідження – вивчити кінетичні властивості окремих ізоформ NO-синтази сперматозоїдів фертильних та інфертильних чоловіків з різними формами патоспермії. Методи дослідження. Дослідження проводили на сперматозоїдах чоловіків, які проходили первинне обстеження у зв’язку з неплідністю. У роботі використовували критерії ВООЗ (2010) для оцінки морфологічних характеристик сперматозоїдів. Активність NOS визначали високоспецифічним методом за утворенням L-цитруліну, в кольоровій реакції з антипірином. Кінетичні властивості NOS вивчали в стандартному середовищі інкубації, модифікованому за концентрацією субстрату. Уявні кінетичні параметри, що характеризують NOS-реакцію, розраховували в координатах Лайнуївера – Берка. Результати й обговорення. Значення початкової максимальної активності cNOS у сперматозоїдах астенозооспермічних чоловіків в 1,5 раза (р0,001) нижче щодо цієї величини у фертильних чоловіків з нормозооспермією. Водночас не відмічено статистично достовірної різниці у величині початкової максимальної швидкості ензиматичної реакції між нормо- та олігозооспермічними зразками. Значення уявної константи афенності cNOS до L-аргініну в сперматозоїдах інфертильних чоловіків в 1,6–2,7 раза перевищувало цей показник у сперматозоїдах чоловіків з нормозооспермією, що свідчило про зниження спорідненості ензиму до L-аргініну при патоспермії. Значення початкової максимальної швидкості NO-синтазної реакції в чоловіків з патоспермією було більшим від цього показника для cNOS в 1,7–2,3 раза. Висновок. При олігозооспермії активність cNOS пригнічується за рахунок зростання афінності до субстрату реакції, а при астенозооспермії – в результаті як зниження спорідненості ензиму до субстрату, так і зменшення числа обертів ензиму
Nitrogen (II) oxide (NO) is a highly reactive molecule involved in the regulation of numerous biochemical processes and physiological functions. The role of NO/NO-synthase of spermatozoa in the NO/NOS system of sperm cells in male infertility is widely studied. Previously, we found redistribution of activities in the NO-synthase system with their shift toward Ca2+-independent inducible isoform, which indicates dismetabolic changes in NO synthesis, namely its hyperproduction. However, it is unclear which biochemical mechanisms cause a disturbance of functional activity of NOS. The aim of the study – to learn the kinetic properties of NOS isoforms of spermatozoa in fertile and infertile men with different forms of pathospermia. Research Methods. Studies were conducted on sperm cells from men who had undergone a primary examination related to infertility. The WHO criteria (2010) were used in this work to assess morphological characteristics of spermatozoa. The NOS activity was determined by the formation of L-citrulline by a highly specific method of color reaction with antipyrine. The study of the kinetic properties of NOS was carried out in a standard incubation medium that was modified by substrate concentration. The imaginary kinetic parameters characterizing the NOS reaction were calculated in the Lineweaver-Burk plot. Results and Discussion. The value of the initial maximum activity of cNOS in the spermatozoa of asthenozoospermic men was 1.5 fold (р0.001) lower than this value in fertile men with normozoospermia. At the same time, there was no statistically significant difference in the value of the initial maximal activity of the enzyme between the normo- and oligozoospermic samples. The value of the apparent affinity constant of cNOS to L-arginine in spermatozoa from infertile men was 1.6–2.7 fold higher than that in normozoospermic men, indicating a decrease in the affinity of enzyme to L-arginine in pathospermic men. The value of the initial maximal activity of iNOS in pathospermic men exceeds this value for cNOS in 1.7–2.3 fold. Conclusions. The obtained results indicate that in case of oligozoospermy the inhibition of cNOS activity is due to the increase in enzyme affinity to the substrate. In the case of asthenozoospermia the inhibition of cNOS activity is due to the decrease of the enzyme affinity to the substrate and decrease in enzyme rate
Дод.точки доступу:
Фафула, Р. В.
Єфремова, У. П.
Онуфрович, О. К.
Воробець, Н. М.
Воробець, З. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Вонс, Б. В.
    Фармакологічне обгрунтування вибору активних фармацевтичних інгредієнтів для місцевого лікування опіків на моделі асептичної опікової рани в щурів [Текст] = Pharmacological grounds for the selection of active pharmaceutical ingredients for the local treatment of burns on the aseptic burn wounds model in rats / Б. В. Вонс, Т. А. Грошовий // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 55-62


MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
КРЫСЫ -- RATS
МАЗИ -- OINTMENTS
Анотація: Опіки – ушкодження тканин, викликані дією високої температури, хімічних речовин (кислот, лугів, солей важких металів), електричного струму, сонячних і рентгенівських променів, а також деяких медикаментозних засобів. Проблема лікування опікових ран як в Україні, так і в всьому світі є актуальною на сьогодні. Питома вага опіків становить від 5,6 до 10 %, вони займають третє місце в структурі загального травматизму. В Україні щорічно реєструють приблизно 80 тисяч опечених, з яких діти складають 10 % (так, у 2017 р. від опіків в Україні постраждало 7605 дітей). Тому створення нової групи оригінальних вітчизняних лікарських засобів, які б стимулювали регенераторні процеси шкіри та покращували загоєння опікових ран, актуальним на даний час. Мета дослідження – вивчити лікувальну ефективність вибраних активних фармацевтичних інгредієнтів при опіковій травмі. Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах лінії Вістар обох статей. Термічні опіки II ступеня (відповідно до клінічної класифікації) відтворювали на поголеній ділянці шкіри спини в асептичних умовах під тіопенталовим наркозом. З метою створення м’якого лікарського засобу для місцевого лікування опіків проведено скринінг вибраних зразків з різними активними фармацевтичними інгредієнтами хімічного, природного та біологічного походження. Результати й обговорення. У результаті проведення біологічних досліджень на моделі поверхневої опікової рани встановлено високу ранозагоювальну активність м’якої лікарської форми на основі водного витягу з кріоліофілізованої ксенодерми шкіри свині. Процес загоєння триває в середньому 17 днів. Цей діючий компонент сприяв скороченню термінів загоєння опіків на 4 доби порівняно з групою контрольної патології та на 2–3 доби порівняно з іншими субстанціями, які підлягали експериментальному дослідженню. Висновок. Доведено ефективність використання біологічного матеріалу, а саме кріоліофілізованої ксенодерми шкіри свині, як активного фармацевтичного інгредієнта для місцевого лікування опіків
Wounds – tissue damage caused by the effect of high temperature, chemicals (acids, alkalis, salts of heavy metals), electric current, solar and X-rays, as well as some medications. The problem of treatment of burn wounds in Ukraine and around the world is relevant for today. The share of burns ranges from 5.6 % to 10 %, and it ranks third place in the structure of general injuries. In Ukraine, 80 000 cases of burn wounds are registered annually, of which children account for 10 %, in 2017, from burns in Ukraine were injured 7 605 children. Therefore, the creation of a new group of original domestic medical products that would stimulate regenerative skin processes and improve the healing of burn wounds are relevant today. The aim of the study – to learn the therapeutic efficacy of selected active pharmaceutical ingredients with burn injury. Research Methods. The research was conducted on Wistar rats of both sexes. Thermal burns, degree II according to the clinical classification, reproduced on the shaved area of the back in aseptic conditions, under thiopental anesthesia. Screening of selected samples with different active pharmaceutical ingredients of chemical, natural and biological material conducted to create a semisolid drug for the local treatment burns. Results and Discussion. The result of biological research on the model of a superficial burn wound, a high wound healing activity of a mild formulation based on aqueous extraction with a cryoliophilized xenoderm of porcine skin was established. The healing process lasts an average of 17 days. This active pharmaceutical ingredient contributed a reduction of treatment burn wounds for 4 days compared with a control group and on 2–3 days compared with other substances subject to experimental study. Conclusion. The efficiency of the use of biological material, namely, the cryoliophilized xenoderm of porcine skin as an active pharmaceutical ingredient for the local treatment of burns, was proved
Дод.точки доступу:
Грошовий, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Коноваленко, О. В.
    Кореляційні зв’язки біохімічних показників, цитокінового та імунного статусу у вагітних, які проживають на радіаційно забруднених і радіоактивно "чистих" територіях Волинської області [Текст] = Correlation of biochemical parameters, cytokine and immune status in pregnant women living on radio-contaminated and radioactive "clean" territories of volyn region / О. В. Коноваленко, Л. Є. Лаповець // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 63-67


MeSH-головна:
ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION
РАДИОАКТИВНОСТЬ -- RADIOACTIVITY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Незважаючи на істотні досягнення у вивченні наслідків катастрофи для здоров’я вагітних жінок і дітей, яких вони народили, що дозволили зробити певні висновки про негативний вплив гострої та пролонгованої дії радіаційного опромінення на організм вагітної і плода, багато питань цієї складної проблеми дотепер залишаються невивченими. Мета дослідження – визначити кореляційні зв’язки показників цитокінової системи та імунного статусу з досліджуваними показниками у вагітних з екстрагенітальною патологією залежно від радіаційного забруднення території проживання Волинської області. Методи дослідження. Було обстежено 60 вагітних жінок віком 18–25 років у термін вагітності 19–37 тижні, які перебували на лікуванні та спостереженні у відділенні екстрагенітальної патології з приводу серцево-судинної патології. Обстежених жінок поділили на 2 дослідних групи: 1-ша (30 вагітних) – в основному мешканки м. Луцька та районів, які не належать до забруднених територій; 2-га (30 вагітних) – мешканки забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції районів Волині – Маневицького, Любешівського та Камінь-Каширського. До контрольної групи входили 30 вагітних жінок такого ж віку. Результати й обговорення. У 1-й групі сильні вірогідні позитивні кореляційні зв’язки виявлено між концентрацією інтерлейкіну 1β та активністю аланінамінотрансферази (r=0,78; р0,05), між концентрацією інтерлейкіну 6 та процентним вмістом CD56+ (r
Despite significant achievements in the study of the consequences of the catastrophic health of pregnant women and their born children, which made it possible to draw certain conclusions about the negative effects of acute and prolonged exposure to radiation on the body of pregnant and fetus, many issues of this complex problem so far remain not studied enough. The aim of the study – to determine the correlation between the indicators of the cytokine system and the immune status with the investigated parameters in pregnant women with extragenital pathology depending on the radiation pollution of the territory of the Volyn region. Research methods. 60 pregnant women aged 18–25 years old at the time of pregnancy 19–37 weeks were examined, who were treated and monitored at the Department of Extragenital Pathology with Cardiovascular Pathology. The examined women consisted of two groups: group 1 (30 pregnant women) – mostly inhabitants of the city of Lutsk and areas not belonging to contaminated areas. The group 2 (30 pregnant women) are inhabitants of the contaminated Chernobyl accident, Volyn districts, which include Manevytskyi, Liubeshivskyi and Kamin-Kashyrskyi districts. The control group consisted of 30 non-pregnant women of the same age. Results and Discussion. In the group 1, strong positive correlation bonds were found between the concentration of interleukin -1β and ALT activity (r = 0.78; p 0.05), between IL-6 concentration and percentage CD 56 (r
Дод.точки доступу:
Лаповець, Л. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Дмухальська, Є. Б.
    Морфологічні зміни в органах щурів за комбінованої дії солей важких металів та фосфорорганічних пестицидів [Текст] = The morphological changes in organs of rats under the conditions of complex persistent effect of heavy metal salts and phosphororganic pesticides / Є. Б. Дмухальська // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 68-79


MeSH-головна:
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES (вредные воздействия)
КРЫСЫ -- RATS
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (цитология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (цитология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (цитология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Анотація: Отруєння свинцем є небезпечним для здоров’я населення. Свинець і його сполуки використовують у промисловості для виготовлення фарб, емалей та ін., тому одним з основних шляхів потрапляння свинцю в організм людини є вдихання пилу і диму його сполук. Свинець проявляє імунотоксичність, викликає ураження печінки, нирок, органів дихання, кровоносної та нервової систем. Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі раундапу на морфологічні зміни в тканинах серця, нирок та печінки щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових періодів: статевонезрілих (молодих масою 70–90 г і віком 1–3 міс.), статевозрілих (дорослих масою 170–210 г і віком 5–8 міс.), старих (масою 250–300 г і віком 20–24 місяці), яким внутрішньошлунково протягом 30-ти днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу) та виконували корекцію пептидом цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцином. Гістологічні препарати вивчали після забарвлення їх гематоксиліном і еозином за допомогою світлового мікроскопа OLYMPUS “CX 21”. Результати й обговорення. Встановлено, що введення тваринам водних розчинів Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і раундапу впливає на функції їх органів. Під час морфологічних досліджень було виявлено клітинні ураження в тканинах серця, нирок та печінки щурів, викликані введенням ксенобіотиків. Гістологічні ураження включали запалення, гіперхромну анемію, поліморфну інфільтрацію клубочків та клітинну дегенерацію нирок і печінки. Спостерігали дистрофію паренхіматозних клітин, некротичні процеси та застійні явища в серці, нирках і печінці всіх піддослідних тварин
Lead poisoning is a major public health risk. Lead is an immunotoxicant, it has reproductive toxicity, liver toxicity. Lead and its compounds has many uses in industry for manufacturing paints, enamels, and others. The major hazard in industry arises from the inhalation of dust and fume of lead compounds. The aim of the study – to research the effect of the lead acetate, the copper sulfate, the glyphosate (in herbicide Roundup) on morphological changes on the rat heart, kidneys, and liver tissue. Research Methods. Experiments were performed on lab nonlinear white male rats of three age periods: puberty (youth, 70–90 g body weight and 2 to 3 months age); mature (average, weighing 170–210 g and aged 5–8 months) and aged rats processes in which catabolic processes prevail over anabolic (body weight 250–300 g and aged 20–24 months), which were injected intragastrically for 30 days with the lead acetate, the copper sulfate, the glyphosate (in herbicide Roundup) and correction for peptide. Rat tissue sections were prepared and observed under a light microscope for morphological changes. The study of histological preparations was performed after coloring with hematoxylin and eosin using a light microscope OLYMPUS CX 2. Results and Discussion. We determined that introduction to animals of water solutions of lead acetate, copper sulfate and Roundup influences the functions of their organs. The morphological examinations revealed cellular lesions in the heart, kidneys, and liver tissue of rats caused by xenobiotics administration. The histological lesions included inflammation, hyperchromic anemia, polymorph infiltration of the glomeruli, and cellular degeneration kidneys, and liver. It was observed included symptoms of the hepatocytes’, necrosis and degeneration associated with infiltration in the liver of all experimental animals. Conclusion. The effect of the lead acetate, the copper sulfate, the glyphosate (in herbicide Roundup) caused morphological changes of heart tissue, kidneys tissue, and liver tissue in rats
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Ніколаєва, О. В.
    Загальна оксидантна та антиоксидантна активність при алотрансплантації ембріональної черевної м’язової тканини в щурів [Текст] = The total oxidative and antioxidant activity in the allotransplantation of embryonic abdominal muscle tissue in rats / О. В. Ніколаєва, С. А. Петров // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 80-86


MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS
Анотація: Алотрансплантація ембріональної тканини є одним з актуальних напрямків у сучасній теоретичній і медичній біохімії, які розробляють для стимуляції та відновлення функцій організму. Алотрансплантацію ембріональної тканини розглядають як можливу альтернативу традиційним, консервативним методам лікування, а також як методологічну основу експериментальних розробок. Мета дослідження – вивчити вплив алотрансплантації ембріональної черевної м’язової тканини в щурів на загальну оксидантну та антиоксидантну активність. Методи дослідження. Для алотрансплантації ембріональної м’язової тканини використовували ембріонів строком 2–3 тижні. Під ефірним наркозом в асептичних умовах тварину фіксували до хірургічної дошки в положенні лежачи на спині, операційне поле виголювали і тричі обробляли антисептиком. В ембріонів вилучали черевну м’язову тканину, яку фіксували лігатурою до черевної стінки дорослого щура. Рану пошарово щільно зашивали вузловим швом. Алотрансплантацію проводили згідно з хірургічними правилами операцій на м’язах. Досліджувані показники визначали на першу, третю та сьому доби після операційного втручання в тканині донора та тканині реципієнта. Підсадку сформованої тканини та удавану операцію проводили для того, щоб виключити дію як самої операції, так і ефекту підсадки тканини, щоб виявити дію ембріональної тканини на сформовану. Тому кожен показник досліджували не тільки при підсадці ембріональної тканини, але й при удаваній операції та підсадці сформованої тканини до сформованої, і порівнювали аналогічні показники при всіх цих трьох видах втручань. Результати й обговорення. Отримані результати щодо загальної оксидантної активності свідчать про те, що удавана операція та алотрансплантація ембріональної тканини призвели до розвитку оксидативного стресу в досліджуваних м’язах. Висновки. Загальна оксидантна активність проявляється лише на сьому добу дослідження як при удаваній операції, так і при алотрансплантації ембріональної м’язової тканини в усіх досліджуваних тканинах. Загальна антиоксидантна активність визначається в усі строки дослідження після проведення всіх хірургічних маніпуляцій як у тканині донора, так і в тканині реципієнта
Allotransplantation of embryonic tissue is one of the most important directions in modern theoretical and medical biochemistry, which is being developed for stimulation and restoration of organism functions. Allotransplantation of embryonic tissue is considered possible alternative to traditional, conservative methods of treatment, as well as a methodological basis for experimental development. The aim of the work – to investigate the effect of embryonic abdominal muscle tissue allotransplantation on the total oxidative and antioxidant activity. Research Methods. Embryos aged 2–3 weeks, were used for embryonic muscle tissue allotransplantation. Under ethereal anesthesia under aseptic conditions, the animal was fixed to the surgical board in the position lying on the back; the operating area was shaved, and three times treated with an antiseptic. The embryos’ abdominal muscle tissue was removed and fixed with the ligature to the abdominal wall of the adult rat. The wound was tightly sutured in layers using interrupted stitch. The allotransplantation was performed according to the surgical rules of muscle surgery. The investigated indicators were measured on the first, third and seventh day after surgery in the tissue of the donor and the recipient. The transplantation of the formed (non-embryonic) tissue and the false operation were performed in order to eliminate the effect of the operation itself and the effect of tissue transplantation. That was done in order to detect the effect of embryonic tissue on the formed one. Therefore, we measured each indicator not only after transplantation of embryonic tissue, but also after the false operation and after transplantation of the formed tissue to the formed one and compared the same indicator for all three types of intervention. Results and Discussion. The obtained results of general oxidant activity indicate that false surgery and allotransplantation of embryonic tissue have led to the development of oxidative stress in the muscle under investigation. Conclusions. Thus, it was defined that the total oxidative activity is detected only on the seventh day of the investigation in all examination tissues both during the false operation and at allotransplantation of the embryonic muscle tissue. The total antioxidant activity is detected after the all performed surgical manipulations in both the donor and the recipient’s tissue
Дод.точки доступу:
Петров, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Драпак, І. В.
    Вивчення валідаційного параметра "лінійність/калібрувальна модель" аналітичної методики кількісного визначення кардіазолу в біологічних рідинах для проведення фармакокінетичних досліджень [Текст] = Study of the validation parameter "linearity/calibration model" of analytical methodology of quantitative determination of kardiazol in biological liquids for pharmacokinetic studies / І. В. Драпак // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 87-91


MeSH-головна:
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
Анотація: Одним із найважливіших етапів створення лікарських засобів є доклінічні та клінічні випробування, належне проведення яких гарантує в подальшому безпечність і високу терапевтичну ефективність розроблених лікарських засобів. Ключовим елементом доклінічних досліджень є різноманітні фармакологічні методики, при застосуванні яких здійснюють ряд аналітичних вимірювань на тих чи інших біологічних об’єктах. Таким чином, набувають актуальності питання, пов’язані з визначенням особливостей процесу валідації біоаналітичних методів, які використовують під час доклінічних фармакологічних досліджень лікарських засобів та розробки стандартизованих підходів до проведення таких валідаційних робіт для оригінальних субстанцій. Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” методики кількісного визначення кардіазолу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення кардіазолу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС-аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження протеїнів. Проби хроматографують з використанням хроматографічної колонки Discovery C18 (50×2,1 мм) з розміром часток 5 мкм та градієнтного елюювання. Результати й обговорення. При побудові калібрувальної кривої необхідно виконати такі умови: для нижньої межі кількісного визначення відхилення від номінальної концентрації повинно бути не більшим ±20 % для калібрувальних розчинів з концентраціями, вищими, ніж нижня межа кількісного визначення, не більшим ±15 %. Доведено лінійну залежність між концентрацією та площею хроматографічних піків кардіазолу в діапазоні концентрацій 1–100 нг/мл. Рівняння регресії – y=0,0141x+-0,00146, коефіцієнт кореляції – r2 0,9985. Висновок. Висновок щодо розробленої методики стосовно валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” – коректна
Preclinical and clinical trials are one of the most important stages in the development of medicinal products, the proper conduct of which ensures in the future the safety and high therapeutic effectiveness of the developed medicines. A key element of preclinical research is a variety of pharmacological methods, in which a number of analytical measurements are carried out on certain biological objects. Thus, issues related to the identification of the peculiarities of the validation process of bioanalytical methods used in preclinical pharmacological research of medicinal products and the development of standardized approaches to such validation work for original substances become relevant. The aim of the study – to make an experimental study of the validation parameter “linearity/calibration model” for quantitative determination of Кardiazol in human plasma for pharmacokinetic studies. Research Methods. The bioanalytical method for the determination of Кardiazol is based on HPLC/MS/MS analysis of analytes in investigated solutions obtained from plasma samples after pre-precipitation of proteins. Samples were chromatographed using Discovery C18 chromatography column, 50 × 2.1 mm, with a particle size of 5 μm and gradient elution. Results and Discussion. When constructing a calibration curve, the following conditions must be fulfilled: for lower limit of quantitative determination, the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 20 %; for calibration solutions with concentrations more than lower limit of quantitative determination, the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 15 %. A linear relationship was found between the concentration and the area of ​​the chromatographic peaks of cardiogenol in the concentration range of 1 ng/ml – 100 ng/ml. The regression equation is y = 0.0141x + -0.00146, the correlation coefficient is r2 0.9985. Conclusion. The conclusion regarding the developed methodology according to the validation parameter “linearity/calibration model” is correct.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Левицька, Л. В.
    Констеляція біохімічних та фізичних маркерів функціонального стану організму хворих на інфаркт міокарда з рівнями систолічного і діастолічного артеріального тиску та можливість їх використання у процесі реабілітації [Текст] = Constellation of biochemical and physical markers of the functional state of the body in patients with myocardial infarction with systolic and diastolic blood pressure levels and the possibility of their using in the rehabilitation process / Л. В. Левицька // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 92-102


MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Надання повноцінної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда (ІМ) з коморбідною патологією (КП) на фоні артеріальної гіпертензії залишається складною медичною проблемою, якої на сьогодні не вирішено. Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда з коморбідною патологією залежно від рівнів систолічного та діастолічного артеріального тиску, виявити ранні маркерні й лімітуючі параметри функціональних показників організму та стратифікаційні ризики для контролю за ефективністю реабілітаційного процесу в цієї категорії пацієнтів. Методи дослідження. Обстежено 371 хворого на інфаркт міокарда віком (66,2±10,4) року. В 93,8 % обстежених було виявлено супутню патологію. Вивчено основні функціональні показники стану організму хворого на ІМ з КП та їх зв’язок із систолічним (САТ) і діастолічним артеріальним тиском (ДАТ), а також з показниками толерантності до фізичного навантаження. Результати й обговорення. Було встановлено пряму кореляцію між рівнями САТ у гострий період ІМ та тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії (r=0,130; P=0,040), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (r=0,189; P0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r
Providing full medical care to patients with myocardial infarction (MI) with comorbid pathology (CP) on the background of arterial hypertension remains a complicated medical problem, which has not been resolved to date. The aim of the study – to study the peculiarities of the clinical course of myocardial infarction with comorbid pathology depending on the levels of systolic and diastolic blood pressure, to identify the early marker and limiting parameters of the functional parameters of the body and stratification risks to control the effectiveness of the rehabilitation process in this category of patients. Research Methods. We examined 371 patients with myocardial infarction aged (66.2±10.4) years. In 93.8 % of the surveyed, concomitant pathology was detected. The basic functional indicators of a patient’s body condition on the MI with CP and their relationship with SAP and DBP, as well as indicators of physical activity tolerance were studied. Results and Discussion. There was a direct correlation between the levels of SBP in the acute MI period and the duration of the history of arterial hypertension (r = 0.130; P = 0.040); left ventricular posterior wall thickness (r = 0.189; P 0.001); left ventricular ejection fraction (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Особливості впливу гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот у печінці щурів з різною функцією щитоподібної залози [Текст] = Features of influence of hyperhomocysteinemia on the metabolism of sulfur-containing amino acids in the liver of rats with various functions of thyroid gland / В. М. Нечипорук [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 103-112


MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
ЦИСТЕИН -- CYSTEINE
КРЫСЫ -- RATS
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
АМИНОКИСЛОТЫ СЕРУСОДЕРЖАЩИЕ -- AMINO ACIDS, SULFUR (метаболизм)
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Анотація: Гомоцистеїн (ГЦ) – сірковмісна амінокислота, що утворюється при нормальному біосинтезі амінокислот метіоніну та цистеїну. Відомо, що гормони щитоподібної залози мають значний вплив на функції серцево-судинної системи. Високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань існує в пацієнтів з гіпергомоцистеїнемією (ГГЦ). Рівень ГЦ у хворих з гіпотиреозом вищий, ніж у здорових людей. Водночас незрозуміло, чи пов’язаний розвиток серцево-судинних захворювань у пацієнтів з патологією щитоподібної залози зі змінами вмісту в крові ГЦ. Мета дослідження – встановити вплив експериментальної гіпергомоцистеїнемії на процеси обміну сірковмісних амінокислот у тварин з гіпер- та гіпотиреозом. Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, в яких моделювали гіпергомоцистеїнемію, гіпер- та гіпотиреоз. У печінці визначали активність S-аденозилметіонінсинтетази (S-AMS), S-аденозилгомоцистеїнгідролази (S-АГГ), бетаїнгомоцистеїнметилтрансферази (БГМТ), цистатіонін-β-синтази (ЦБС), цистатіонін-γ-ліази (ЦГЛ), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ), γ-глутамілцистеїнлігази (γ-ГЦЛ), цистеїндіоксигенази (ЦДО), сульфітоксидази (СО), у сироватці крові – загальний вміст ГЦ, цистеїну, H2S. Результати й обговорення. Тривала ГГЦ призводила до пригнічення активності ензимів утилізації ГЦ у печінці (БГМТ, S-AMS, S-АГГ), деградації цистеїну (ЦДО, γ-ГЦЛ, СО) та синтезу H2S (десульфуразна активність ЦБС, ЦГЛ), що викликало істотне підвищення в сироватці крові рівня ГЦ і цистеїну та зменшення вмісту H2S. Гіпертиреоз зумовлював зростання активності більшості ензимів циклу реметилування (БГМТ, S-AMS, S-АГГ), десульфурування (ЦБС, ЦГЛ), посилення окиснення цистеїну (ЦДО, γ-ГЦЛ, СО), зменшення рівня ГЦ і цистеїну та збільшення вмісту H2S у крові. Паралельне введення L-тироксину тваринам із ГГЦ призводило до зниження активності ензимів циклу реметилування (БГМТ, S-AMS, S-АГГ), транссульфування (ЦДО, γ-ГЦЛ, СО) та десульфурування (ЦБС, ЦГЛ), водночас спостерігали позитивну динаміку щодо зменшення вмісту ГЦ і цистеїну та зростання рівня H2S у крові. Гіпотиреоз викликав зниження в печінці активності ензимів циклу реметилування (БГМТ, S-AMS, S-АГГ) і процесів транссульфування (ЦБС, ЦГЛ, ЦАТ), збільшення вмісту ГЦ і цистеїну та зменшення рівня H2S. Паралельне введення мерказолілу тваринам із ГГЦ зумовлювало зростання концентрації ГЦ у сироватці крові щурів, що є наслідком порушення реакцій циклу метилування (S-АМС, S-АГГ, БГМТ) і десульфурування (ЦБС, ЦГЛ, ЦАТ) в печінці тварин з експериментальною ГГЦ. Висновки. Збільшення вмісту ГЦ і цистеїну, зменшення рівня H2S можуть бути вагомими факторами ризику розвитку атеросклерозу, оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції та гіперкоагуляції при хворобах, що супроводжуються зниженням рівня тиреоїдних гормонів. Отримані дані є передумовою для подальших експериментальних досліджень, направлених на поліпшення розуміння механізмів формування патологічних станів, асоційованих з порушеннями обміну сірковмісних амінокислот при ГГЦ і розладах функції щитоподібної залози, та оптимізації підходів до їх фармакотерапії
Homocysteine ​​(Hcy) is a sulfur-containing amino acid that is formed during normal acid biosynthesis of amino acids methionine and cysteine. It is known that thyroid hormones have a significant effect on the function of the cardiovascular system. Patients with thyroid pathologies have a high risk of formation cardiovascular diseases. The level of Hcy in patients with hypothyroidism is higher than in patients with hyperthyroidism. At the same time, it is unclear whether the development of cardiovascular diseases in patients with thyroid gland pathology is associated with changes in the content of Hcy in blood. The aim of the study – to evaluate in the experiment the effect of hyper- and hypothyroidism at hyperhomocysteinemia on remethylation and transulphation of sulfur-containing amino acids in the liver, HCy, cysteine ​​and H2S levels in the serum blood of experimental rats. Research Methods. The study was performed on white male rats, which were simulated hyperhomocysteinemia (HHcy), hyper- and hypothyroidism, HHcy with different functions of the thyroid gland. The activity of S-adenosylmethionine synthetase (MAT), S-adenosylhomocysteine hydrolase (S-AHH), betaine-homocysteine methyltransferase (BHMT), cystathionine-β-synthase (CBS), cystathionine-γ-lyase (CSE) and cysteine transaminase (CGT), γ-glutamylcysteine ligase (GCL), cysteine dioxygenase (CDO), sulfite oxidase (SO) was determined in the liver. Content of HCy, cysteine, H2S was determined in the serum. Results and Discussion. HHCy leads to inhibition of the activity of enzymes utilizing Hcy in the liver (BHMT, MAT, S-AHH), cysteine oxidation (CDO, GCL, SO) and H2S synthesis (desulfurase activity of CBS, CSE), which led to a significant increase in serum blood levels of Hcy, cysteine ​​and a decrease in the content of H2S. Hyperthyroidism leads to an increase in the activity of most enzymes of the remethylation cycle (BHMT, S-AMS, S-AHH), transsulfuration pathway (CBS, CGL), increased oxidation of cysteine ​​(CDO, GCL, ІO) and led to a decrease in the level of CG and cysteine, growth level of H2S in the blood. Parallel administration of L-thyroxine to animals with HHCy led to a decrease in the activity of enzymes of the remethylation cycle (BHMT, S-AMS, S-AHH), transsulfuration (CDO, GCL, SO) and desulfuration (CBS, CSE), at the same time there was a positive trend in reducing Hcy, cysteine ​​and an increase in the level of H2S in the blood. Hypothyroidism led to a decrease in the liver activity of the enzyme cycle remethylation (BHMT, S-AMS, S-AGH) and transsulfuration processes (CBS, CGL, CAT), an increase in the content of HCy and cysteine ​​and a decrease in the level of H2S. Parallel administration of mercazolile to animals with HHcy led to an increase in the concentration of Hcy in the serum, is a consequence of impaired methylation cycle reactions (S-AMS, S-AHH, BHMT) and transsulfuration (CBS, CGL, CAT) in animals with experimental HHcy. Conclusions. A high concentrations of HCy and cysteine, a decreasing level of H2S in hypothyroidism can be significant risk factors for the development of atherosclerosis, oxidative stress, endothelial dysfunction and hypercoagulation in diseases accompanied by low levels of thyroid hormones. Our findings are a prerequisite for further experimental studies, which will improve the understanding of the mechanisms of formation of pathological conditions associated with impaired metabolism of sulfur-containing amino acids in HHcy with different thyroid function, and optimize approaches for pharmacotherapy
Дод.точки доступу:
Нечипорук, В. М.
Заічко, Н. В.
Мельник, А. В.
Струтинська, О. Б.
Корда, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Гаврилов, І. О.
    Перспективи фармакологічного застосування нейропептиду Y та його фрагментів [Текст] = Prospects of pharmacological application of neuropeptide Y and its fragments / І. О. Гаврилов, А. Л. Загайко // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 113-119


MeSH-головна:
НЕЙРОПЕПТИД Y -- NEUROPEPTIDE Y
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (лекарственная терапия)
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM (лекарственная терапия)
Анотація: У статті представлено огляди сучасних літературних даних про біологічно активний пептид – нейропептид Y(NPY), систему його рецепторів, їх роль в організмі людини і досліджень з вивчення їх терапевтичної та профілактичної ефективності. Вивчення ендогенних сполук, що мають біологічну активність, відкриває шлях до створення нових відносно безпечних лікарських засобів для терапії і профілактики різних патологічних станів. Нейропептид Y – біологічно активний пептид, який поширений в організмі людини і виконує різноманітні функції, зокрема регулює стрес, тривогу, когнітивні процеси, харчову поведінку та ін. Він активує 4 власних рецептори в людини, розташовані в головному мозку та різних внутрішніх органах, що зумовлює широкий спектр його біологічної активності. Наведено дослідження, які показують терапевтичний потенціал нейропептиду Y і сполук, що активують його рецептори для корекції ожиріння, лікування алкогольної залежності, терапії депресії, стресу, посттравматичного стресового розладу, показано здатність NPY впливати на перебіг нейродегенеративних захворювань. Розробляють лікарські засоби – агоністи й антагоністи до рецепторів NPY, а також сполуки-онкомаркери. У ході розробок досліджують сполуки як пептидної, так і непептидної природи, які могли б активувати рецептори NPY. Один із напрямків розробок є модифікація молекули NPY, при якій скорочують ланцюг, з використанням функціонально важливих ділянок і заміщення амінокислотних залишків. Мета дослідження – вивчити сучасні джерела літератури щодо властивостей та застосування нейропептиду Y для розгляду потенційної користі розробки його лікарських засобів. Висновки. Вивчивши літературні джерела, можна зробити припущення, що дослідження системи нейропептиду відкриває перспективний напрямок цілеспрямованої розробки лікарських засобів для корекції ряду метаболічних розладів. З огляду на широке розташування точок прикладання нейропептиду в організмі, можливий терапевтичний вплив на різноманітні органи і системи
The article presents an overview of the literature data on the biologically active peptide – neuropeptide Y, the system of its receptors, their role in the human body and research on the study of their therapeutic and preventive effectiveness. The study of endogenous compounds with biological activity opens the way to the creation of new safe medicines for the therapy and prevention of various pathological conditions. Neuropeptide Y is a biologically active peptide widespread in the human body, and performs various functions, such as regulation stress, anxiety, cognitive processes, nutrition behavior, etc. NPY activates 4 of its own receptors in humans, located in the brain and various internal organs, which explains its wide range of biological activity. Studies showing the therapeutic potential of neuropeptide Y and NPY receptor activating compounds for the correction of obesity, the treatment of alcohol addiction, the treatment of depression, stress, and post-traumatic stress disorder are given, its ability to influence the course of neurodegenerative diseases is shown. The development of drugs agonists and antagonists to NPY receptors. Compounds tumor target are developed. The development of drugs agonists and antagonists to NPY receptors. During development, compounds of both peptide and non-peptide nature that can activate NPY receptors are investigated. One of the ways of development is the modification of the NPY molecule at which chain reduction is carried out, using functionally important sectors, and the replacement of amino acid residues. The aim of the study – to learn modern sources of literature on the medical use and potential benefits of neuropeptide Y drugs. Conclusion. Based on the studied literature, it can be assumed that the study of the NPY system opens up a promising direction of targeted drug development for the correction of a number of metabolic disorders. Given the wide location of the points of application of NPY in the body, perhaps a therapeutic effect on various organs and systems
Дод.точки доступу:
Загайко, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Максів, Х. Я.
    Роль оксидативного стресу в розвитку хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] = The role of oxidative stress in the development of chronic obstructive pulmonary diseases / Х. Я. Максів, М. І. Марущак // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 120-125


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Анотація: Поширеність хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) продовжує неухильно зростати. На думку дослідників, до 2030 р. воно стане третьою за значимістю причиною смертності. Патофізіологія ХОЗЛ складна і на даний час не до кінця вивчена. Більшість дослідників у хворих на ХОЗЛ визначає локальні та системні зміни, що включають оксидативний стрес, зміну рівнів гострофазових протеїнів і запальних медіаторів, хоча й немає єдиної точки зору щодо їх ролі при цьому захворюванні. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних. Дослідники зазначають, що пероксидне окиснення протеїнів є не тільки пусковим механізмом патологічних процесів при стресі, але й одним з найбільш ранніх маркерів оксидативного стрессу, а також відображенням ступеня окиснювального ураження клітин та резервно-адаптаційних можливостей організму при ХОЗЛ. Оксидативний стрес призводить до окиснення арахідонової кислоти і формування нової генерації простаноїдних медіаторів, так званих ізопростанів, які можуть проявляти виражені функціональні ефекти, включаючи бронхоконстрикцію та ексудацію плазми. Негативним ефектам оксидативного стресу в організмі протидіють ензимна і неензимна ланки системи антиоксидантного захисту. Високу антиоксидантну ефективність проявляють мідь-цинковмісна супероксиддисмутаза, гемовмісна каталаза, селеновмісна глутатіонпероксидаза. За результатами аналізу літературних джерел, внутрішньоклітинний антиоксидант глутатіон є головною захисною системою в епітелії легень. Захисні ефекти спорідненої антиоксидантної системи, розташованої в епітелії, імовірно, регулюють гени. Це може бути однією з причин, чому лише в 10 % осіб, які курять, розвивається ХОЗЛ. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про роль вільнорадикальних процесів у механізмах розвитку хронічного обструктивного захворювання легень. Висновок. Проведений аналіз літературних даних показав, що оксидативний стрес відіграє вагому роль у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень, проте механізми його впливу потребують детальнішого і глибшого дослідження
The prevalence of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) continues to grow steadily and according to researchers, by 2030 this disease will be the third most significant cause of death. The pathophysiology of COPD is complicated and largely unexplored. Most researchers in patients with COPD determine local and systemic changes that include oxidative stress, changes in levels of acute phase proteins and inflammatory mediators, although there is no single point of view regarding their role in this disease. We used general scientific research methods. Researchers noted that peroxide oxidation of proteins is not only a trigger mechanism for pathological stress, but also one of the earliest markers of oxidative stress and reflects the degree of oxidative cell damage and reserve adaptive capacity of the body in case of COPD. Oxidative stress leads to the oxidation of arachidonic acid and the formation of a new generation of prostanoic mediators, the so-called isoprostants, which can exhibit pronounced functional effects, including bronchoconstriction and plasma exudation. To counteract the negative effects of oxidative stress in the body, there are an enzyme and non-zinc levels of the antioxidant defense system. High antioxidant efficacy is manifested by copper-zinc-containing SOD, gem-containing catalase, selenium-containing glutathione peroxidase. Analysis of literary sources suggests that the internal antioxidant glutathione is a loud protective system in the epithelium of the lungs. The protective effects of a related antioxidant system, established in the epithelium, are surprisingly regulated by the genes. This can be one of the reasons why only 10 % of people who smoke has COPD. The aim of the study – to analyze modern literary sources about the role of free radical processes in the mechanisms of development of chronic obstructive pulmonary disease. Conclusion. The analysis of literature data showed that oxidative stress plays an important role in the pathogenesis of chronic obstructive pulmonary disease, but the mechanisms of its influence require a more detailed and in-depth study
Дод.точки доступу:
Марущак, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)