Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ95/2018/3/2 додаток 1: Реабілітаційна медицина<.>

Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40

Масік, Н. П.
Пульмонологічна реабілітація при ХОЗЛ [Текст] / Н. П. Масік // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 36

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
РЕАБИЛИТАЦИИ ЦЕНТРЫ -- REHABILITATION CENTERS
ПУЛЬМОНОЛОГИЯ -- PULMONARY MEDICINE (методы)
Анотація: Актуальність. Згідно з рекомендаціями GOLD, головними цілями пульмонологічної реабілітації є зменшення симптомів, поліпшення якості життя і підвищення фізичної та емоційної участі пацієнта у повсякденному житті. Повноцінна реабілітаційна програма включає модифікацію способу життя, регулярні фізичні навантаження, заходи з корекції маси тіла, психологічну підтримку. Мета дослідження: оцінити ефективність реабілітаційних заходів у хворих на ХОЗЛ. Матеріали та методи. Обстежено 182 хворих на ХОЗЛ ІІІ стадії середнього віку 61,55 ± 13,57 років. Для кожного хворого підбирали індивідуальну програму реабілітації, з урахуванням специфічних фізіологічних та психопатологічних порушень, викликаних основним та супутніми захворюваннями. Застосовували заняття лікувальною фізкультурою та дихальною гімнастикою за методикою регламентованого управління диханням, що забезпечує відновлення нормального стереотипу дихання зі зменшенням обмеження повітряного потоку і попередженням розвитку ускладнень. Інтенсивність фізичних навантажень при цьому залежала від можливостей пацієнта. Переносимість фізичного навантаження оцінювалась хворими самостійно за допомогою тесту з 6-хвилинною ходою. Оцінку ефективності проводили через 10 тижнів реабілітаційного лікування. Результати дослідження. Встановлено зниження показника фізичного благополуччя якості життя у 75,27 % хворих, з них у 30,77 % молодих і 71,43 % старечого віку. Використання методики регламентованого дихання у поєднанні з дозованим фізичним навантаженням у 85,71 % випадків вірогідно знижує задишку при фізичному навантаженні, сприяє позитивній динаміці клінічних симптомів, зокрема зменшенню респіраторних симптомів, покращенню показників зовнішнього дихання і зниженню потреби в медикаментозних препаратах. Показник фізичного статусу покращувався у половини хворих на ХОЗЛ. Дещо гірший показник відзначався серед людей старечого віку; цей показник залишався зниженим у 62,09 % осіб. Отже, методика регламентованого дихання із дозованим фізичним навантаженням адаптує хворих до зростаючого фізичного навантаження, сприяючи збереженню працездатності і покращенню якості життя. Висновки. Інтегрована в щоденне лікування пульмонологічна реабілітація здатна оптимізувати функціональний статус і зменшити вартість лікування за рахунок стабілізації або зменшення проявів хвороби
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті [Текст] / Ю. Є. Лях, Н. Я. Уляницька, О. О. Якобснон // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 35

MeSH-головна:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
РЕАБИЛИТАЦИОННЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HALFWAY HOUSES
Анотація: Вступ. Підготовка фахівців у галузі охорони здоров’я з фізичної терапії та ерготерапії передбачає наявність клінічної бази для забезпечення практичного освоєння необхідних знань та навичок. Кафедри фізичної терапії та ерготерапії змушені укладати договори на спеціальну підготовку з медичними закладами та приватними реабілітаційними центрами. Але студенти практично не мають можливості працювати самостійно з пацієнтами, що суттєво знижує цінність випускника кафедри на ринку праці. Ця ситуація негативно впливає на підготовку наукових кадрів та виконання конкурентоспроможних наукових досліджень у галузі. Позбутися цих недоліків можливо через створення власної університетської реабілітаційної клініки. Така база може поєднати в собі навчання, практику, наукові дослідження і сам процес фізичної терапії пацієнтів. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, логіко-теоретичний аналіз та системний підхід. Результати дослідження. Для забезпечення реабілітаційно-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також проведення науково-дослідної роботи, навчання студентів створено клініку з відділеннями фізіотерапії, ерготерапії та фізичної терапії, телемедицини, ЛФК, бальнеології. Основні завдання і напрями діяльності: організація і надання реабілітаційної допомоги пацієнтам; розробка і впровадження реабілітаційних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів, забезпечення умов для оволодіння студентами практичних навичок; максимальне використання сучасних інформаційних технологій; створення і впровадження конкурентоспроможних реабілітаційних технологій. Висновки. Практична підготовка спеціалістів на базі клініки дозволяє створити мультидисциплінарну команду і поєднати педагогічний, науково-дослідний та лікувальний процеси. Перспективи подальших досліджень. Дана модель передбачає використання міжнародної класифікації функціонування (МКФ), застосування методів оцінки вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактування отриманої інформації, демонструючи доказове прийняття рішень
Дод.точки доступу:
Лях, Ю. Є.
Уляницька, Н. Я.
Якобснон, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Польщакова, Т. В.
Перспективи використання підземних мінеральних вод Східного регіону України у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями [Текст] / Т. В. Польщакова, С. Г. Гуща, А. І. Новікова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 37

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES
ВИСЦЕРАЛЬНЫЕ БОЛИ -- VISCERAL PAIN
КУРОРТЫ -- HEALTH RESORTS
БАЛЬНЕОТЕРАПИЯ -- BALNEOLOGY
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Актуальність. Зміни в суглобах при остеоартрозах (ОА) та остеохондрозі хребта (ОХХ) обумовлені прогресуючими дистрофічними, некробіотичними та репаративними процесами, надходженням токсичних продуктів напіврозпаду продуктів метаболізму, що потребує долучення до процесу систем детоксикації, які активують мінеральні води (МВ). За умов застосування МВ різного катіонно-аніонного складу проявляються особ ливості клінічного впливу на перебіг захворювань. Мета дослідження: дослідження терапевтичної ефективності від зовнішнього застосування МВ – бромних залізистих розсолів, хлоридних кальцієво-натрієвих, слабкокислих з мінералізацією 40,88 г/дм3 свердловини (свр.) № 1359 с. Вербки Дніпропетровської області у пацієнтів із захворюваннями хребта і суглобів. Матеріали та методи дослідження. Клінічні, клініко-лабораторні, клініко-функціональні, статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Бальнеотерапію застосовували у 15 хворих (основа група) на гонартроз, коксартроз II–III cт. з незначним або помірним обмеженням руху, деформуючі дорсопатії з корінцевим синдромом, яким до традиційного курсу санаторно-курортного лікування (фізіотерапія, масаж, ЛФК) додавали курс бальнеотерапії з вказаною МВ (t° від 35 до 37 ºС, від Перспективи використання підземних мінеральних вод Східного регіону України у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями Польщакова Т. В., Гуща С. Г, Новікова А. І. ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, м. Одеса, Україна 12 хв до 15 хв, 2 дні поспіль, з днем перерви, на курс 12 ванн); 10 хворих (контрольна група), які отримували тільки традиційний курс. Під впливом курсового зовнішнього застосування даної МВ інтенсивність больового синдрому за шкалою ВАШ у суглобах та хребті зменшилась від 5,4 ± 0,2 балів до 4,6 ± 0,2 балів (р 0,05), лейкоцитозу – від 10,6 ± 0,3 109/1 до 8,6 ± 0,4 109/1 (р 0,05), ШОЕ – від 11,2 ± 0,4 мм/год до 9,1 ± 0,3 мм/ год (р 0,05), рівень загального білірубіну у крові – від 15,0 мкмоль/л до 13,8 мкмоль/л на фоні збільшення на 19,8 % рівня прямого білірубіну відносно екскреції загального. У контролі зміни не носили такої вираженої тенденції (загальний білірубін від 15,1 ± 1,2 мкмоль/л до 15,1 ± 0,9 мкмоль/л, прямий від 3,2 ± 0,2 мкмоль/л до 3,5 ± 0,3 мкмоль/л). Висновки. Застосування даної МВ покращує клінічну картину захворювань, рівень неспецифічних адаптаційних реакцій пацієнтів за даними лейкоцитарних формул, який зріс від 640 ± 127,1 балів до 967,5 ± 241,4 балів, активує метаболізм, дезінтоксикаційну функцію печінки
Дод.точки доступу:
Гуща, С. Г.
Новікова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Системний підхід до комплексного застосування методик реабілітації та технічних засобів для дітей з ДЦП [Текст] / А. Д. Салєєва, І. М. Чернишова, Г. Б. Логвін // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 39

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (врожденный, реабилитация)
ДЕТИ -- CHILD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. Понад 90 тис. дітей з інвалідністю в Україні, хворих на церебральний параліч, мають обмеження функцій опороспроможності та пересування, що ускладнює їх соціальну адаптацію в суспільстві. З них близько 14 тис. проходять курси реабілітації в 126 центрах соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю Мінсоцполітики. На даний час не існує системного методологічного підходу до раціонального їх призначення, що ускладнює роботу реабілітаційних центрів. Метою нашої роботи було створення системи раціонального призначення методик фізичної реабілітації та технічних засобів реабілітації (ТЗР) у дітей з ДЦП. Матеріали та методи. У систему було покладено класифікацію великих моторних функцій дитини (GMFCS), засновану на етапах її моторного розвитку в певному віці. З метою систематизації реабілітаційних заходів, конкретизації ТЗР був розроблений алгоритм вибору методик фізичної реабілітації і ТЗР залежно від віку дитини та ступеня обмеження її рухових функцій. Були визначені: мета реабілітації, рекомендовані реабілітаційні методики, вид ТЗР та очікуваний ефект для кожної групи дітей відповідного рівня рухової активності та віку (до 2-х років, від 2 до 4 років, від 4 до 6 років, від 6 років). Результати дослідження та їх обговорення. Система пройшла апробацію в УкрНДІ протезування і чотирьох реабілітаційних центрах та показала свою ефективність в організації реабілітаційної допомоги дітям з ДЦП. Система є допоміжним засобом для правильного вибору методик фізичної реабілітації та ТЗР, що відповідає руховому статусу та віку дитини з ДЦП. Висновки. Отримані результати застосування системи в практиці дозволяють рекомендувати систему раціонального призначення методик фізичної реабілітації та ТЗР для дітей з ДЦП залежно від рівня рухової активності й віку дитини для широкого застосування в центрах соціальної реабілітації. Перспективи подальших досліджень: систематизація методик фізичної реабілітації та ТЗР для дітей з в’ялими парезами
Дод.точки доступу:
Салєєва, А. Д.
Чернишова, І. М.
Логвін, Г. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інноваційні підходи при складанні реабілітаційних програм для пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми [Текст] / А. Д. Салєєва, І. М. Чернишова, І. П. Нартова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 38

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (реабилитация)
СПИННОМОЗГОВЫЕ КОРЕШКИ -- SPINAL NERVE ROOTS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (методы)
Анотація: Актуальність. За даними статистики, щорічно в Україні понад 2500 пацієнтів отримують травми хребта і спинного мозку, 80 % з них – пацієнти працездатного віку. Крім проведення медикаментозного лікування, важливе місце в реабілітації цієї категорії пацієнтів займає фізична реабілітація із застосуванням механотерапії, роботизованих систем. Виникає необхідність розробки індивідуальної комплексної реабілітаційної програми з урахуванням соматичного стану та результатів тестування для сумісного використання різних методик механотерапії. Програма включала дозоване навантаження та спеціальні реабілітаційні вправи на блочному тренажері, які покращують рухливість суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, і застосування роботизованої системи (G-EO) для тренування навиків ходи в стані полегшеної ваги пацієнта. Метою дослідження було оцінити ефективність розробленої інноваційної програми реабілітації пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало дві групи пацієнтів. Хворим першої групи проводилась медикаментозна терапія й апаратна фізіотерапія, пацієнти другої групи отримували медикаментозну терапію, фізіотерапію та механотерапію з використанням роботизованої системи G-EO та блочного тренажера. Ефективність проведеного лікування (в середньому 1 місяць) оцінювалась за допомогою Функціональної Оціночної Шкали для хворих з травмою спинного мозку (Vatutazione Fuczionate Mietotesi – VFM), толерантність до фізичних навантажень оцінювалась клінічно (пульс, частота дихання, почервоніння обличчя, запаморочення, підвищене потовиділення). Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що фізична реабілітація сприяла підвищенню толерантності до фізичних навантажень (збільшення часу тренувальних вправ без ознак втоми). Після проведеного курсу реабілітації з використання G-EO та блочного тренажера 80 % пацієнтів (другої групи) мали результати тестування в середньому на 5–10 балів вищі, ніж пацієнти першої групи. Висновки. Таким чином, за даними проведених досліджень, практика застосування програми комплексної реабілітації з використанням роботизованої механотерапії та блочних тренажерів для пацієнтів з наслідками спинномозкової травми показала переваги даного підходу
Дод.точки доступу:
Салєєва, А. Д.
Чернишова, І. М.
Нартова, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Костинська, О. М.
Досвід застосування методики дзеркальної терапії в комплексній реабілітації постінсультних хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок [Текст] / О. М. Костинська, І. М. Чернишова, М. О. Галенко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 31

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- FEEDBACK, PHYSIOLOGICAL
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. Більшість існуючих методів реабілітації постінсультних хворих дороговартісні, потребують тривалого перебування людини в реабілітаційних закладах і обмежено використовуються в домашніх умовах. Пошук та впровадження ефективних, доступних та безпечних методик реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок є одним з актуальних завдань сьогодення. Одним із рішень може бути застосування в комплексній реабілітації методики дзеркальної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності комбінованого застосування методики дзеркальної терапії в поєднанні з сенсомоторними таблицями та навіюванням у комплексній реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок внаслідок перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Під час проведення дзеркальної терапії для відновлення великої та дрібної моторики пацієнтів з наслідками інсульту у дзеркалі повинна повністю відображатися здорова кінцівка, а уражена кінцівка повинна бути повністю захована. Хворий здійснює вправи обома руками. Застосуються різні види захоплення кистю, напруження різних груп м’язів верхніх кінцівок із застосуванням формул навіювання, а також виконання вправ перед дзеркалом на спеціально розроблених сенсомоторних таблицях. Результати та їх обговорення. В клініці УкрНДІ протезування методика дзеркальної терапії в поєднанні з навіюванням та сенсомоторними таблицями застосовується з листопада 2015 року. На сьогодні проведено понад 800 сеансів дзеркальної терапії у 54 осіб. У 55,5 % хворих за даними тестування (“Box and Blocs”) спостерігалось збільшення кількості виконаних дій в середньому на 22 %. Решта хворих збільшила результати тестування приблизно на 10 %. Висновки. Перевагою методики дзеркальної терапії є її ефективність, простота, безпечність та доступність, можливість самостійного використання пацієнтом. Дана методика відповідає основним засадам рухової реабілітації – висока інтенсивність та повторюваність ціль-орієнтованих завдань у поєднанні зі зворотним зв’язком. Перспективи подальших досліджень. Дослідження біологічного зворотного зв’язку дозволить покращити ефективність реабілітації постінсультних хворих
Дод.точки доступу:
Чернишова, І. М.
Галенко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Когут-Леднева, О. А.
Динамика показателей цитокинов у пациентов с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника на фоне восстановительного лечения [Текст] / О. А. Когут-Леднева, Н. М. Бучакчийская // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 30

MeSH-головна:
НЕРВА СТИМУЛЯЦИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- TRANSCUTANEOUS ELECTRIC NERVE STIMULATION
БОЛИ -- PAIN
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (реабилитация)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Анотація: Актуальность. Уменьшение боли у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами является основной задачей на всех этапах лечения. Основная роль в этом принадлежит фармацевтическим препаратам, однако все активнее изучаются немедикаментозные методы с обезболивающим действием, такие как чрезкожная электронейростимуляция (ЧЭНС), учитывая их безопасность и эффективность. Известно, что уменьшение боли может быть достигнуто путем снижения концентрации провоспалительных цитокинов в крови. Влияние ЧЭНС на их уровень до сих пор недостаточно изучено. Цель исследования. Изучение уровня провоспалительных цитокинов интерлейкина 1β (ИЛ-1β) и интерлейкина 2 (ИЛ-2) у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Материалы и методы. Были обследованы 120 пациентов с рефлекторными (68,3 %) и компрессионными (31,7 %) неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника и разделены на группы: основную (ОГ, n = 62) и контрольную (КГ, n = 58). Пациенты ОГ получали: лечебный массаж, подводный душ-массаж, озокеритолечение, электропроцедуры, кинезотерапию и ЧЭНС на поясничную область и скомпрометированную конечность. Больные КГ получали лечебно-реабилитационный комплекс без ЧЭНС. Результаты и их обсуждение. В начале лечения показатель ИЛ-1β у пациентов из ОГ составил 3,09 ± 0,39 пг/мл, после лечения 2,97 ± 0,63 пг/мл, в КГ данные показатели составили 3,01 ± 0,46 и 3,03 ± 0,53 пг/мл (р ≤ 0,0001). Показатели ИЛ-2 составили в ОГ 1,43 ± 0,62 пг/мл до лечения, после лечения 1,32 ± 0,65 пг/мл; в КГ – 1,33 ± 0,49 и 1,28 ± 0,45 пг/мл соответственно (р ≤ 0,0001). Показатель уровня ИЛ-1β и ИЛ-2 в ОГ уменьшился на 3,88 % и 7,69 % соответственно, в КГ эти данные составили 0,66 % в сторону увеличения показателей и 3,76 %, что говорит о том, что в ОГ динамика была более существенной. Выводы. Применение ЧЭНС в лечебнореабилитационном комплексе достоверно уменьшает уровень ИЛ-1β и ИЛ-2 в сыворотке крови у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Перспективы дальнейших исследований. Дальнейшее изучение механизмов влияния ЧЭНС на уровень провоспалительных цитокинов
Дод.точки доступу:
Бучакчийская, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крук, Б. Р.
Неінструментальні методи оцінки рівноваги у осіб із черепно-мозковою травмою [Текст] / Б. Р. Крук, Н. Я. Росолянка // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 32

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) являє собою складну як медичну, так і соціально-економічну проблему (J. Ghajar, 2000). Зниження працездатності та інвалідизація хворих є наслідком черепно-мозкової травми і трапляється у 50–100 % випадків, залежно від важкості травми. Для перевірки ефективності фізичної терапії необхідні тести, які дають змогу оцінити здатність виконання повсякденних завдань, а також відобразити вплив неповносправності на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Яворская В. А., 2012; Живолупов С. А., 2009). Мета дослідження: проаналізувати використання клінічних тестів для оцінки рівноваги в осіб із черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки важкості порушення рухових навичок, ефективності та результатів фізичної терапії необхідні тести, які дають можливість об’єктивно визначити рівень володіння руховими навичками та встановити чинники, які впливатимуть на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Wood-Dauphinee S., 1997; Живолупов С. А., 2009). Використання тестів для оцінки рівноваги в процесі фізичної терапії є необхідним для формування цілей реабілітації. Для визначення рівноваги можемо застосовувати клінічні шкали, які виявляють наявність або відсутність порушень, визначають ризики падінь (шкала Берга, функціональне досягнення, тест чотирьох квадратів, проба Ромберга). Перелічені тести мають доведену надійність (Berg K., 1992; Hong S. K., 2015; Dite W., 2007; Blennerhassett J. M., 2008; Duncan P. W., 2017; Whitney S. L., 2007). Є простими і зручними у застосуванні. Висновки. Існує низка тестів, які можуть бути використані як достовірні та ефективні клінічні тести для оцінювання рівноваги й координації рухів у хворих із неврологічними розладами, зокрема для осіб із забоєм головного мозку. Їх доцільно використовувати для оцінки важкості рухових порушень, ризиків падіння та динаміки результатів реабілітації. Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з використанням клінічних тестів для оцінки стану рівноваги та координації рухів у осіб із забоєм головного мозку в лікарняному періоді реабілітації
Дод.точки доступу:
Росолянка, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта [Текст] / П. Ф. Колісник, Я. П. Лісков, С. П. Колісник // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 34

MeSH-головна:
ГОЛОВОКРУЖЕНИЕ -- DIZZINESS
МЕНЬЕРА БОЛЕЗНЬ -- MENIERE DISEASE
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА -- CERVICAL CORD
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
РЕОЛОГИЯ -- RHEOLOGY (методы)
Анотація: Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення. Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії. Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронтомастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні. Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05). Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження. Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії
Дод.точки доступу:
Колісник, П. Ф.
Лісков, Я. П.
Колісник, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Факторна структура фізичної та функціональної підготовленості студентів з порушенням постави [Текст] / О. О. Куц-Бурдейна, Ю. Й. Рудий, О. В. Марчук // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 33

MeSH-головна:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
ПОЗА -- POSTURE
Анотація: Актуальність. Порушення постави є одним із чинників, який негативно впливає на функціональні можливості організму, а також сприяє виникненню деяких хронічних захворювань. Розповсюдженість порушень постави у студентів зумовлена складністю організації роботи, відсутністю оптимальних методик фізичного виховання у закладах вищої освіти та низькою мотивацією молоді до занять фізичною культурою. Мета дослідження: дослідити факторну структуру функціональної підготовленості студентів-юнаків з порушенням постави. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 108 юнаків віком від 17 до 21 року з порушенням постави. При проведенні факторного аналізу використовувалась закрита модель методу головних компонентів. Ротацію референтних осей здійснено за допомогою Веримакс-критерію. Результати дослідження та їх обговорення. У студентів з порушенням постави показники фізичної та функціональної підготовленості виявилися вірогідно гіршими, ніж у студентів з нормальною поставою. Результати факторизації показників підготовленості юнаків з порушенням та без порушення постави вказують на високий кореляційний зв’язком між фізичною та функціональною підготовленістю. У студентів з порушенням постави вправи повинні спрямовуватись на розвиток витривалості – близько 35 %; вправи для вдосконалення анаеробних можливостей – близько 27 %. Зважаючи на досить високу дисперсію (11 %) від загальної вибірки силової статичної витривалості м’язів, які підтримують поставу, необхідно включати в програму навантажень вправи для підвищення тонусу постуральних м’язів; вправи для розвитку силової статичної витривалості м’язів спини та сідничних м’язів мають складати близько 23 %. Висновки. Порушення постави є досить поширеною патологією, яка зустрічається у студентів вищих навчальних закладів і негативно впливає на їх фізичну та функціональну підготовленість. Отримані результати факторного аналізу дозволяють розробити програму занять з фізичного виховання, які матимуть безпосередній вплив на показники фізичної працездатності, максимального споживання кисню та анаеробних можливостей організму для забезпечення ефективності процесу занять фізичними вправами. Перспективи подальших досліджень. Планується дослідження факторної структури фізичної та функціональної підготовленості студентів з різними типами постави
Дод.точки доступу:
Куц-Бурдейна, О. О.
Рудий, Ю. Й.
Марчук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Застосування фізичних факторів та лікувальної фізкультури у хворих з надмірною масою тіла та ожирінням на амбулаторно-поліклінічному етапі [Текст] / І. П. Шмакова, Т. В. Кафтан, Ю. В. Прокопчук // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 46

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- AMBULATORY CARE
Анотація: Актуальність. Згідно з показниками 2016 року, близько 1,1 млрд людей у світі страждають від надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння, що вимагає розробки ефективних підходів лікування з використанням комплексу фізичних факторів та лікувальної фізичної культури (ЛФК). Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих з НМТ та ожирінням шляхом застосування в комплексному лікуванні голкорефлексоі вібровакуумтерапії з урахуванням особливостей перебігу захворювання. Матеріали та методи. Проведено клінікоінструментальне обстеження 125 хворих з НМТ та ожирінням обох статей у віці від 23 до 70 років, середній вік 45,4 ± 2,3 років, які надійшли на амбулаторно-поліклінічне лікування в поліклініку № 29 м. Одеса. Всім пацієнтам визначали зріст і вагу з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), показники ліпідного та коагуляційного гомеостазу, реєстрували ЕКГ, офісний артеріальний тиск (САТ, ДАТ). Проводили тестування для визначення важкості розладів харчової поведінки за допомогою модифікованого опитувальника Van Strien T. та співавторів (1986), а також вираженості апетиту і потягу до солодощів за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Оцінювали динаміку змін показників якості життя. Динаміку показників якості життя оцінено за SF-36. Пацієнтам основної групі призначали дієту, ЛФК з розрахунком енергетичних витрат, голкорефлексотерапію на аурикулярні та корпоральні точки, пацієнтам групи порівняння додатково призначали вібровакуумтерапію на місця накопичення жиру. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що комплексне застосування ЛФК, голкорефлексота вібровакуумтерапії у хворих з НМТ та ожирінням І, ІІ та ІІІ ст. істотно підвищує ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі за рахунок нормалізуючої дії на клінічні, антропометричні (зниження маси тіла через 3 міс. на 11,0 %, через 6 міс. – на 15,5 % при НМТ, через 3 міс. – на 7,7 %, через 6 міс. – на 9,4 % при ожирінні), показники зниження апетиту (від 5,58 ± 0,23 до 2,8 ± 0,22, за ВАШ р 0,001 при НМТ; від 7,0 ± 0,21 до 4,0 ± 0,08, за ВАШ р 0,001 при ожирінні) і потягу до солодощів (від 5,03 ± 0,25 до 2,5 ± 0,21 за ВАШ р 0,001 через 6 міс. при НМТ, від 5,0 ± 0,8 до 3,8 ± 0,11, за ВАШ р 0,001 через 6 міс. при ожирінні), значного покращення харчової поведінки (розлади не реєструвалися через 6 міс. при НМТ, зменшилися на 26,6 % при ожирінні), поліпшення функціонального стану нервової, серцево-судинної систем (зниження САТ, ДАТ, р 0,001; покращення процесів реполяризації у 30,0 % ), біохімічних показників і якості життя у 80,0 % хворих з НМТ та ожирінням. Цей лікувальний комплекс ефективний у всіх хворих з НМТ та ожирінням I, II і III ст. Висновки. Запропоновані фізичні фактори і ЛФК у хворих з НМТ та ожирінням підвищують ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі. Перспективи подальших досліджень. Планується розробка нових підходів лікування вказаного контингенту хворих з додатковим призначенням медикаментозних препаратів
Дод.точки доступу:
Шмакова, І. П.
Кафтан, Т. В.
Прокопчук, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Шаповалова, Г. А.
Психологічна корекція як складова санаторно-курортної реабілітації дітей в періоді ремісії онкогематологічних захворювань [Текст] / Г. А. Шаповалова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 45

MeSH-головна:
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEMATOLOGIC NEOPLASMS
ДЕТИ -- CHILD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КУРОРТЫ -- HEALTH RESORTS
Анотація: Актуальність. За даними літератури, психотравмуючий вплив онкозахворювання негативно впливає на психологічний стан дитини та її сім’ї в цілому. Тому психологічну корекцію таких дітей та їх батьків слід визнати важливою складовою санаторнокурортної реабілітації. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки психологічного стану дітей в періоді ремісії онкогематологічних захворювань (ОГЗ) в комплексі санаторно-курортної реабілітації. Матеріали та методи. Автором у співпраці з дитячим психологом проведена діагностика психологічного стану 30 дітей (18 хлопчиків і 12 дівчаток у віці 5–15 років) та їх батьків в умовах санаторно-курортної реабілітації (санаторій ім. Чкалова, м. Одеса). Переважною формою ОГЗ був гострий лімфобластний лейкоз (60,6 %). У дітей застосовували анкету з виявлення тривожності; запам’ятовування 10 слів; «Коректурну пробу» (літерний варіант). Для психодіагностики батьків використовували коротку шкалу тривоги, депресії і постстресових розладів (Б. Харт); опитувальник депресивності Бека; шкалу тривожності Гамільтона. Програма корекційних занять (упродовж 21 дня, двічі на тиждень) включала малювання (фарби, фарби + нитки, фарби + руки, штрихування крейдами, монотипія + кляксографія) і музикотерапія (малювання під музику, ігри під музику, вправи на релаксацію). Результати дослідження та їх обговорення. Ефективність корекційних занять проявлялась у зменшенні кількості дітей з високим (від 42,3 до 6,66 %) та відповідним збільшенням групи дітей із середнім (до 63,3 %) рівнем тривожності. Оцінка рівня довільного запам’ятовування показала зменшення низького рівня до 10 %, підвищення середнього – до 33,3 %, високого – до 56,6 % дітей. За результатами коректурної проби спостерігалось зниження кількості дітей з порушенням концентрації (від 73,3 до 53,3 %), обсягу (від 56,6 до 36,6 %), переключення (від 50 до 30 %) уваги. У 70 % батьків була задоволена потреба у психологічній допомозі, у 83,4 % зникли депресивні симптоми, у 50 % – тривожні стани. Висновок. Психологічна корекція онкохворих дітей сприяє покращенню їх соціальної адаптації та психоемоційного стану. Психологічна допомога батькам таких дітей зменшує прояви особистісної та реактивної тривожності. Перспективи подальших досліджень. Доцільно продовжувати дослідження щодо психологічної корекції онкохворих дітей за іншими методами.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Досвід психосоціальної реабілітації осіб із психічними розладами на базі Сватівської обласної психіатричної лікарні [Текст] / Д. М. Вінтоняк, О. В. Новохатська, О. В. Ямпольська // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 47

MeSH-головна:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (реабилитация)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
РЕАБИЛИТАЦИОННЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HALFWAY HOUSES
Анотація: Психічне здоров’я – найдорожче, що є у людини. Саме психічне здоров’я робить людину повноцінним членом суспільства. Психічне або душевне здоров’я, згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. В умовах сучасного стану розвитку психіатричної галузі проблема надання допомоги хворим із психічними розладами займає важливе місце. Це зумовлено не тільки збільшенням кількості осіб, що страждають на цю патологію, а й багатьма соціальними, економічними факторами, особливостями розвитку суспільства та його ставлення до пацієнтів із психічними проблемами. В таких умовах пріоритетними завданнями психіатрії є використання не тільки психофармакологічних засобів, але й методи реабілітаційного характеру, в основі яких лежить біосоціальна модель надання психіатричної допомоги з впровадження методів психологічного впливу, що спрямовані на реінтеграцію особистості, формування адаптивного самовдосконалення та ставлення до своєї хвороби, розвиток адаптивних властивостей на фоні наявних патопсихологічних рис. Хочемо показати, що в першу чергу психіатрична лікарня – це місце, де надається висококваліфікована медична, психологічна та соціальна допомога. Завдання допомогти людині залишитися повноцінним членом суспільства, а суспільству – по-іншому подивитися на людину, яка страждає цим розладом та прагне співчуття і розуміння у суспільстві. Сьогодні психосоціальна реабілітація набуває все більшої популярності. Основна мета реабілітаційних заходів полягає в тому, щоб особа, яка страждає на психічні розлади, залишалась соціально активною. Досягнення вищевказаної мети відбувається насамперед через залучення психічно хворих у реабілітаційні процеси та соціальне життя, вирішення їх медичних, побутових та соціальних проблем, підвищення працездатності, рівня самообслуговування та досягнення найбільш повної соціальної адаптації
Дод.точки доступу:
Вінтоняк, Д. М.
Новохатська, О. В.
Ямпольська, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мошовська, І. І.
Особливості програми ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми [Текст] / І. І. Мошовська, В. В. Рокошевська // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 49

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (реабилитация, терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (реабилитация, терапия)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
ЭРГОТЕРАПИЯ
Анотація: Когнітивна реабілітація є одним із компонентів ерготерапевтичного втручання і фокусується не тільки на відновленні окремих пізнавальних функцій, але й спрямована на підвищення якості життя. Мета дослідження: визначити основні особливості ерготерапевтичного втручання для осіб з когнітивними порушеннями. Матеріали і методи. Аналіз наукової літератури. Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з оглядом літературних джерел, для покращення когнітивних функцій та швидшого залучення пацієнта до звичних заняттєвих ролей використовуються методи вдосконалення й компенсації даних дефіцитів. Виходячи з концепції нейропластичності людського мозку та її здатності реорганізуватися після пошкодження, підхід спрямований на реабілітацію, сприяє відновленню компонентів пізнавальної діяльності. Такий підхід передбачає виконання завдань, зміст яких поступово ускладнюється. Компенсаційний напрямок використовує залишкові сили пацієнтів для подолання когнітивного дефіциту та відновлення заняттєвої участі. В даному випадку необхідне використання допоміжних засобів (щоденників, нагадувань). Також обов’язковим елементом програми повинна бути інтеграція людини в суспільство та виконання завдань у звичному середовищі, що дозволяє оцінити реальний стан речей та своєчасно внести корективи до програми. Висновок. Поєднання різних стратегій когнітивної реабілітації та клієнтоцентричний підхід сприяють максимально швидкому поверненню хворого до активного життя в соціумі. Перспективи подальших досліджень. Розробити та перевірити ефективність методики ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями
Дод.точки доступу:
Рокошевська, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Білянський, О. Ю.
Планування програми фізичної терапії для відновлення ходьби після перенесеного інсульту за синергійним типом відновлення [Текст] / О. Ю. Білянський, П. І. Скобляк, В. В. Рокошевська // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 48

MeSH-головна:
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
ХОДЬБА -- WALKING (повреждения)
ГИМНАСТИКА -- GYMNASTICS
МАССАЖ -- MASSAGE
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
Анотація: Актуальність. За статистикою, третина людей, які щороку переносять мозковий інсульт (МІ), – це люди працездатного віку. Можна передбачити, що практично у кожного з пацієнтів та членів його родини буде бажання повернутись до попереднього місця праці. Для цього людині потрібно навчитися долати «наслідки» перенесеного МІ. Часто порушення функції ходьби перешкоджає нормальному функціонуванню пацієнта, особливо якщо це відбувається за синергійним типом відновлення. Для досягнення високого рівня функціонування одним із ключових моментів у фізичній терапії є планування реабілітаційного процесу. Увага до згаданої проблеми зумовлена тим, що неточності та помилки при плануванні ставлять під сумнів ефективність усього реабілітаційного процесу, можуть спричинити погіршення стану здоров’я та інвалідизацію пацієнта. Типові програми фізичної терапії орієнтовані на основний клінічний діагноз та період реабілітації, але не враховують супутніх захворювань та ускладнень, типу відновлення та інших індивідуальних особливостей пацієнта. Тому, беручи до уваги різноманітність наслідків після перенесеного мозкового інсульту та неврологічних порушень, вищезазначене питання буде актуальним
Дод.точки доступу:
Скобляк, П. І.
Рокошевська, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Тимрук-Скоропад, К. А.
Реабілітаційний діагноз у системі фізичної терапії осіб з хронічним обструктивним захворюванням легень [Текст] / К. А. Тимрук-Скоропад // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 41

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, реабилитация)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. Враховуючи сучасну парадигму охорони здоров’я та фізичної терапії з їх фокусуванням на функціонуванні людини, її активності й участі (Мельникова Е. В. зі співавт., 2017), реабілітаційний діагноз має базуватися на Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Реабілітаційний діагноз (РД) – це список проблем пацієнта, сформульований у категоріях МКФ, що відображає всі актуальні аспекти функціонування пацієнта (Шмонин А. А. зі співавт., 2017). Індивідуалізація реабілітаційного втручання, у тому числі фізичної терапії (ФТ), відбувається вже на етапі встановлення реабілітаційного діагнозу. Мета дослідження: проаналізувати принципи встановлення реабілітаційного діагнозу в системі фізичної реабілітації пацієнтів з ХОЗЛ. Результати дослідження та їх обговорення. У РД включають виявлені проблеми пацієнта, які впливають на його функціонування, використовуючи усі категорії МКФ. Встановлення РД відбувається після обстеження пацієнта, зокрема, фізичним терапевтом. Враховуючи полісистемність ХОЗЛ, існуючі клінічні настанови щодо легеневої реабілітації, сучасні клінічні дослідження, обстеження пацієнтів у процесі ФТ повинне бути всебічним (Тимрук-Скоропад К. А., 2018). У процесі ФТ пацієнтів з ХОЗЛ слід включати оцінювання наступних аспектів: Якість життя та складові якості життя. Прояв симптомів захворювання. Рухова сфера. Показники дихальної та серцево-судинної систем. Показники госпіталізації. Інтегральні показники. Інформованість, грамотність і освіченість пацієнтів. На основі обстеження пацієнта фізичний терапевт в межах своєї компетенції складає список проблем, сформульованих у категоріях МКФ, проводить кількісне оцінювання прояву порушення або обмеження та ролі фактора середовища. На жаль, використання зменшеного списку доменів у вигляді інструменту ICFcoreset (набір базових категорій МКФ) для обструктивних захворювань легень (ОЗЛ) є обмеженим. Тому ICF-core-set для ОЗЛ доцільно брати за основу, пам’ятаючи про можливість використання категорій МКФ, які не потрапили у базовий набір. Висновки. Індивідуалізація фізичної терапії пацієнтів з ХОЗЛ розпочинається на етапі встановлення реабілітаційного діагнозу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Косовєров, Є. О.
Досвід застосування галоаерозольтерапії в реабілітації хворих на бронхіальну астму [Текст] / Є. О. Косовєров, В. С. Степанова, А. І. Новікова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 40

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (реабилитация)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Актуальність. Методи медикаментозної терапії захворювань органів дихання чітко регламентовані міжнародними і національними протоколами. Проте розробка нових та оптимізація вже відомих методів реабілітації із застосуванням немедикаментозних методів дуже актуальна, особливо для пацієнтів з алергічними захворюваннями. Мета дослідження: обґрунтування доцільності призначення галоаерозольтерапії (ГАТ) хворим на бронхіальну астму (БА). Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз клінічних спостережень за 46 пацієнтами віком від 14 до 50 років із БА, що проходили курс ГАТ. Курс складався з 15–20 щоденних сеансів тривалістю 20–60 хв. Нами було проаналізовано результати 46 тестів контролю над астмою (ACQ-5). Тестування проводили дворазово, перед лікуванням та через рік після завершення лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Середній результат тесту ACQ-5 складав на початку лікування 1,36 ± 0,11 балів, наприкінці лікування – 0,96 ± 0,06 балів (р 0,001). Дослідження показало значну ефективність застосування ГАТ у 75 % випадків у вигляді повного контролю над астмою (0,62 ± 0,04 балів). У 21 % хворих отримано задовільну ефективність перебігу захворювання (0,83 ± 0,07 балів). Близько 3 % (1,26 ± 0,1 балів) пацієнтів мали несуттєвий ефект. Впровадження методу галоаерозольтерапії є актуальним для реабілітації в амбулаторних умовах, особливо для пацієнтів, які не мають можливості отримати санаторнокурортне лікування. Висновки. Застосування опанованих на базі поліклініки реабілітаційних комплексів з ГАТ при лікуванні пацієнтів із БА та алергічними захворюваннями оптимізує методологію надання медичної допомоги хворим вказаної нозологічної групи. Перспективи подальших досліджень. Планується проведення досліджень, спрямованих на вивчення можливостей для диференційованого призначення методу, з урахуванням ступеня тяжкості захворювання та коморбідної патології
Дод.точки доступу:
Степанова, В. С.
Новікова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Ціж, Л. М.
Фізична терапія дітей молодшого шкільного віку з типовою вродженою клишоногістю [Текст] / Л. М. Ціж, І. Романчишин // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 42

MeSH-головна:
СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- FOOT DEFORMITIES, CONGENITAL (реабилитация, терапия)
КОСОЛАПОСТЬ -- CLUBFOOT (реабилитация)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Актуальність. Вроджена клишоногість займає одне з перших місць за поширеністю серед вроджених аномалій опорно-рухового апарату. Важливо оцінити функціональні можливості ураженої стопи, опорну функцію для правильного підбору лікувальних та реабілітаційних заходів. Мета дослідження: проаналізувати вплив фізичної терапії на показники функціонального стану опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку з вродженою клишоногістю. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 12 дітей, які проходили курс фізичної терапії за удосконаленою методикою, що включала ЛФК, масаж, фізіотерапію та ортопедичні засоби. ЛФК проводилась у формі лікувальної гімнастики, самостійних занять та лікувальної ходьби. Використовували гоніометрію, мануальне м’язове тестування, плантографію, оцінку інтенсивності болю за ВАШ, антропометрію, шкалу оцінки якості життя дітей Пірса – Харріса, середнє арифметичне значення, середнє квадратичне відхилення, вірогідність різниці за критерієм Стьюдента, зіставлення одновимірних показників у процентах. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз плантограм за методом І. М. Чижина показав значну різницю у довжині та ширині стопи, зміни у висоті підйому стопи та відхилення кута п’ятки. За час дослідження амплітуда згинання стопи збільшилася з 71 до 83 % від меж норми, амплітуда розгинання стопи збільшилася з 52 до 63 % від меж норми. Найбільші обмеження спостерігалися в еверсії стопи, яка за час дослідження збільшилася на 8 %. Збільшилася сила розгиначів стопи. Спостерігали покращення рівноваги та збільшення часу утримання певного положення стоячи. Якість життя у сферах «щастя» та «задоволеність» склала 13,5 бали при нормі 15. Висновки. Удосконалена методика сприяла змінам функціонального стану ОРА. Перспективи подальших досліджень: вивчення питання якості життя дітей з даною патологією
Дод.точки доступу:
Романчишин, І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку [Текст] / І. М. Чернишова, О. М. Костинська, О. В. Луценко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 44

MeSH-головна:
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
НЕЙРОСВЯЗЬ ОБРАТНАЯ -- NEUROFEEDBACK
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
Анотація: Актуальність. Можливості фізичної реабілітації пацієнтів з обмеженням фізичних можливостей значно поширилися завдяки застосуванню в комплексній програмі реабілітації методів і технологій, які базуються на принципах зворотного зв’язку (БЗЗ). Мета дослідження: огляд сучасних видів та можливостей систем реабілітації з БЗЗ. Матеріали і методи. Проведення аналізу доступної інформації про сучасні системи БЗЗ. Результати дослідження та їх обговорення. Механізм дії БЗЗ полягає у безперервному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових та інших прийомів у заданій області значень, що дозволяє проводити тренування не тільки когнітивних функцій, але й рухових можливостей пацієнта згідно з завданням та отриманою інформацією. В результаті здійснюється тренування заданої групи м’язів і формування нового, найбільш оптимального рухового стереотипу. В реабілітації пацієнтів з порушенням функції опорно-рухового апарату в якості зворотного зв’язку застосовується електроміографія (ЕМГ), ультразвукове зображення в режимі реального часу, гоніометрія, відеоспостереження і тензометрія. В реабілітації з застосуванням БЗЗ, крім параметрів ЕМГ, застосовуються також показники електроенцефалографії, частоти дихання і пульсу. Висновки. БЗЗ застосовується для відновлення рухової функції скелетних м’язів після перенесеного інсульту, хірургічних втручань, травм, після пошкодження спинного мозку, при дитячому церебральному паралічі (ДЦП), при больовому синдромі й інших нервово-м’язових порушеннях. БЗЗ може бути застосований як для збільшення активності слабкого або паретичного м’яза, так і для зниження спастичного тонусу. Сучасні системи БЗЗ є багатоканальними і застосовуються для корекції декількох функцій. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці результатів застосування БЗЗ при різній патології
Дод.точки доступу:
Чернишова, І. М.
Костинська, О. М.
Луценко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Можливості підвісних систем у реабілітації неврологічних хворих [Текст] / І. М. Чернишова, О. В. Луценко, І. П. Нартова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 43

MeSH-головна:
ПОХОДКИ РАССТРОЙСТВА НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- GAIT DISORDERS, NEUROLOGIC (реабилитация)
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (методы)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Актуальність. Пацієнти з ушкодженням нервової системи різного ґенезу частіше потребують нейром’язової активізації глибоких м’язів, які забезпечують стабілізацію великих суглобів та хребта. Метою дослідження було відпрацювання методики застосування пасивної підвісної системи з осьовим розвантаженням у реабілітації неврологічних хворих. Матеріали та методи. Сформовані дві групи пацієнтів. Перша – 10 дітей зі спастичними формами ДЦП, 7–11 років (6 хлопчиків, 4 дівчинки), спастичністю м’язів 1–2 бали (шкала Ashworth), силою м’язів спини 2–3 бали (тест Lovett). Другу групу склали дорослі пацієнти з наслідками мозкового інсульту (1 особа чоловічої статі, 38 років), спастичним геміпарезом, спастичністю м’язів 2–3 бали (шкала Ashworth), силою м’язів спини 2–3 бали та пацієнти з наслідками хребтово-спинномозкової травми на рівні С6–Th3 (9 осіб – 2 жінки, 7 чоловіків) від 26 до 48 років. Усі пацієнти були неспроможні стійко утримувати рівновагу в положенні сидячи. Курс реабілітації (15 днів) складався з етапу тестування стабілізуючої системи м’язів та її тренування, етапу активації поверхневих м’язів за допомогою пасивних, пасивно-активних і активних рухів у підвісній системі, етапу ускладнення вправ за рахунок застосування нестабільної опори. Вправи чергувалися з вібрацією для стимуляції сенсомоторного контролю нервової системи. Курс додатково включав засоби фізіотерапії, масаж, лікувальну гімнастику. Результати дослідження та їх обговорення. Спостерігалось підвищення сили м’язів спини в середньому на 1 бал у 8 дітей, хворого після інсульту та 6 пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми, підвищення ступеня рухових можливостей (GMFM) у всіх дітей з ДЦП в середньому на 12 %, збільшення коефіцієнта опорності в середньому на 0,15 од., зменшення площі коливання загального центру тиску в середньому на 4,5 мм, що сприяло корекції патерну ходьби, відмові від допоміжних засобів опори у 3 пацієнтів. Висновки. Запропонована методика нейром’язової активації дозволяє досягти позитивних результатів у реабілітації неврологічних хворих
Дод.точки доступу:
Чернишова, І. М.
Луценко, О. В.
Нартова, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)