Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ95/2018/3/2 додаток 1: Реабілітаційна медицина<.>
Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40  
1.


    Shitikov, T.
    A Role of Complementary Medicine in Rehabilitation of Military Traumatic Brain Injuries [Text] / T. Shitikov, T. Shitikov, L. Danilko // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - P7


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, реабилитация, терапия)
ВИСЦЕРАЛЬНЫЕ БОЛИ -- VISCERAL PAIN (реабилитация, терапия)
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, методы)
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE (использование, методы)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
Анотація: Background: Military service members and veterans face health issues related to traumat-ic brain injury (TBI), especially during combat, use of heavy equipment, and exposures to environmental hazards and explosives. There were 1.000 TBIs reported in deployed Ukra-nian troops during Russian-Ukranian war in 2014–2017. Studies have indicated that some manual therapies could be helpful for treating patients who have post-concussive syndrome. Objective: This case series report de-scribes the effects of CranioSacral Therapy (CST), Visceral Manipulation (VM), and Neu-ro-muscular Manipulation (NM) modalities for treating patients who have post-concussion syndrome. The goal of this study was to evalu-ate these effects on immobility, pain intensity, quality of life, sleep disorders, and cognition in these patients. Materials and Methods: This single-blind-ed case series was conducted at the Volunteer rehabilitation center, Dnipro, Ukraine. The pa-tients were 45 male participationers of Ukra-nian military forces who had been medically diagnosed with post-concussion syndrome. Each participant received a morning and af-ternoon 1-hour session of these three spe-cific manual therapies, which were capable of accessing and addressing the structural, vascular, and neuro-muscular tissues of the Cranium, Neck, Diafragm, Peritoneal bag and brain-as well addressing far-reaching ramifi-cations throughout the body following trauma. The main outcome measures were scores on the: Impact Neurocognitive Test; Blood Oxigen Saturation Test; Short Form-36 Quality of Life Survey, Headache Impact Test, a numeric pain rating scale; orthopedic range of motion tests (ROM); and vestibular testing. Hours of sleep were also checked. These outcome measures were registered at baseline, after treatment, and after a 3–6-month follow up. Results: Statistically significant differenc-es were seen with a decrease in overall pain rating scale scores (P = 0.034), and cranio-cer-vicogenic pain levels decreased (P = 0.047). There were statistically significant increases of blood oxigen saturation (P = 0.033), Mem-ory Test (P = 0.017) scores, and cervical ROM scores (P = 0.036). Hours of sleep averaged 1 hours on the first day of treatment and in-creased to 2.0 hours at the end of treatment. Results were continuing to increase, as noted at a 5-month evaluation. Conclusions: Six sessions of specific CST/VM/NM therapy resulted in statistically great-er improvements in pain intensity, ROM, mem-ory, cognition, blood oxigen saturation and breathing in concussed patients.
Дод.точки доступу:
Danilko, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Інноваційні підходи при складанні реабілітаційних програм для пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми [Текст] / А. Д. Салєєва, І. М. Чернишова, І. П. Нартова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 38


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (реабилитация)
СПИННОМОЗГОВЫЕ КОРЕШКИ -- SPINAL NERVE ROOTS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (методы)
Анотація: Актуальність. За даними статистики, щорічно в Україні понад 2500 пацієнтів отримують травми хребта і спинного мозку, 80 % з них – пацієнти працездатного віку. Крім проведення медикаментозного лікування, важливе місце в реабілітації цієї категорії пацієнтів займає фізична реабілітація із застосуванням механотерапії, роботизованих систем. Виникає необхідність розробки індивідуальної комплексної реабілітаційної програми з урахуванням соматичного стану та результатів тестування для сумісного використання різних методик механотерапії. Програма включала дозоване навантаження та спеціальні реабілітаційні вправи на блочному тренажері, які покращують рухливість суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, і застосування роботизованої системи (G-EO) для тренування навиків ходи в стані полегшеної ваги пацієнта. Метою дослідження було оцінити ефективність розробленої інноваційної програми реабілітації пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало дві групи пацієнтів. Хворим першої групи проводилась медикаментозна терапія й апаратна фізіотерапія, пацієнти другої групи отримували медикаментозну терапію, фізіотерапію та механотерапію з використанням роботизованої системи G-EO та блочного тренажера. Ефективність проведеного лікування (в середньому 1 місяць) оцінювалась за допомогою Функціональної Оціночної Шкали для хворих з травмою спинного мозку (Vatutazione Fuczionate Mietotesi – VFM), толерантність до фізичних навантажень оцінювалась клінічно (пульс, частота дихання, почервоніння обличчя, запаморочення, підвищене потовиділення). Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що фізична реабілітація сприяла підвищенню толерантності до фізичних навантажень (збільшення часу тренувальних вправ без ознак втоми). Після проведеного курсу реабілітації з використання G-EO та блочного тренажера 80 % пацієнтів (другої групи) мали результати тестування в середньому на 5–10 балів вищі, ніж пацієнти першої групи. Висновки. Таким чином, за даними проведених досліджень, практика застосування програми комплексної реабілітації з використанням роботизованої механотерапії та блочних тренажерів для пацієнтів з наслідками спинномозкової травми показала переваги даного підходу
Дод.точки доступу:
Салєєва, А. Д.
Чернишова, І. М.
Нартова, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Безсмертний, Ю. О.
    Аналіз рекомендацій з медичної реабілітації осіб з інвалідністю [Текст] / Ю. О. Безсмертний, Г. В. Безсмертна // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 11-12


MeSH-головна:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ИНВАЛИДЫ -- DISABLED PERSONS (реабилитация)
Анотація: Основними формами реабілітаційних заходів, що представлені в індивідуальній програмі реабілітації (ІПР) особи з інвалідністю, є: надання реабілітаційних послуг (з медичної, професійно-трудової та соціальної реабілітації); забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення; матеріальне забезпечення. Обсяг рекомендацій з усіх видів реабілітації, що призначаються щороку медико-соціальними експертними комісіями України, є масштабним. Так, у 2017 р. рекомендації з медичної реабілітації в ІПР були визначені 511 855 особам з інвалідністю, в т. ч. з відновної терапії – 495 779 особам, що склало 96,86 % від усіх рекомендацій з медичної реабілітації, з реконструктивної хірургії – 11 455 особам (2,24 %), ортезування – 4621 особам (0,90 %), причому відносні показники практично не відрізнялись від минулорічних. Рекомендації з медичної реабілітації здебільшого визначались особам з інвалідністю ІІІ групи (61,69 % від загальної кількості), потім – з інвалідністю ІІ групи (30,63 %) і лише 7,68 % – з інвалідністю І групи (більшість рекомендацій з медичної реабілітації надавалась особам з І-Б групи), хоча ця категорія осіб потребує більшої уваги лікувально-профілактичних закладів
Дод.точки доступу:
Безсмертна, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Бас, О. А.
    Больовий синдром при дорсопатії шийного та грудного відділів хребта [Текст] / О. А. Бас, В. І. Абасов, Л. М. Ціж // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 10


MeSH-головна:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES (осложнения, реабилитация)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (осложнения, реабилитация)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (реабилитация, терапия)
МАССАЖ -- MASSAGE (использование)
Анотація: Актуальність. Дорсопатія – це група захворювань зі схожими клінічними проява- ми, характеризується процесами дистрофії, дегенерації і деструкції міжхребцевих дисків з послідовним ураженням заднього опорного комплексу і тіл хребців, що провокує больовий синдром тулуба і кінцівок та обмеження рухливості. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) дорсопатії поділяються на деформуючі дорсопатії, спондилопатії, інші види дорсопатій. Серед деформуючих дорсопатій найчастіше зустрічається остеохондроз хребта, що при- зводить до зниження фізичної активності пацієнтів, якості їх життя. Фізична терапія з правильно підібраними засобами дає стійкий терапевтичний ефект. Мета дослідження. проаналізувати вплив програми фізичної терапії на зменшення больового синдрому. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 10 жінок, які займались за розробленою програмою фізичної терапії (фізичні вправи, дозована ходьба, сегментарно-рефлекторний масаж). Тривалість курсу – один місяць. Результати дослідження та їх обговорення. За тестом Вернона і Майора після курсу терапії в усіх шкалах показники кращі від початкових. У пацієнток зменшилась інтенсивність болю, покращились працездатність, концентрація уваги, сон та можливість виконання побутових завдань. Після проходження фізичної терапії скарги на біль були поодинокими і тільки як залишкове явище після масажу або фізичних вправ, пальпаторно у всіх пацієнток визначався нормальний тонус м’язів. Больовий синдром характеризувався як легкий дискомфорт або ниючий біль після занять. Інтeнсивність болю за ВАШ вказує на слабкий біль, який не завдає пацієнткам ніяких труднощів у самообслуговуванні. Висновки. Розроблена програма фізичної терапії сприяла зменшенню больового синдрому у жінок з деформуючою дорсопатією шийного та грудного відділів хребта. Перспективи подальших досліджень. полягають у подальшому визначенні впливу різних методик масажу на зменшення больового синдрому
Дод.точки доступу:
Абасов, В. І.
Ціж, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Відмінності постурального балансу у пацієнтів з деформуючими дорсопатіями та болем у шийному відділі хребта після виконання аеробних динамічних вправ [Текст] / П. Ф. Колісник [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 22-23


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА -- CERVICAL CORD
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
БОЛИ -- PAIN
Анотація: Актуальність. Деформуючі дорсопатії (ДД) шийного відділу хребта (ШВХ) часто зустрічаються в структурі коморбідної патології, можуть супроводжуватись больовим синдромом та призводити до порушень постурального балансу (ПБ). Сабілометрія є одним із методів оцінки контролю балансу тіла. Доведений зв’язок між показниками стабілометричного аналізу та ризиком падінь. Вивчення порушень ПБ та можливостей їх корекції дозволить розробити програми реабілітації, знизити ризик травматизму та виникнення обмежень життєдіяльності у пацієнтів з ДД. Мета: вивчити особливості ПБ у пацієнтів з ДД та болем у ШВХ до і після виконання АДВ. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 16 пацієнтів з ДД (середній вік 43,9 ± 10,0 років), розділені на дві групи (основна – хворі з цервікалгією, група по- рівняння – без болю в ШВХ). ПБ оцінено за допомогою силової платформи до і після виконання АДВ. Стабілометрія виконувалась з візуальним контролем і закритими очима, в біподальній позиції, стоячи. ДД ШВХ діагностовано за даними рентгенографії. Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою програми SPSS. Різниця рівня ознак (відхилення тіла у сагітальній (ВСП) та фронтальній площинах (ВФП), середнє відхилення (СВ) від центру протягом часу дослідження – 30 секунд) в групах розрахована за допомогою U-критерію Манна – Уїтні
Дод.точки доступу:
Колісник, П. Ф.
Долинна, О. В.
Гончарова, Н. С.
Колісник, С. П.
Марчук, О. В.
Лісков, Я. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку [Текст] / І. М. Чернишова, О. М. Костинська, О. В. Луценко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 44


MeSH-головна:
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
НЕЙРОСВЯЗЬ ОБРАТНАЯ -- NEUROFEEDBACK
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
Анотація: Актуальність. Можливості фізичної реабілітації пацієнтів з обмеженням фізичних можливостей значно поширилися завдяки застосуванню в комплексній програмі реабілітації методів і технологій, які базуються на принципах зворотного зв’язку (БЗЗ). Мета дослідження: огляд сучасних видів та можливостей систем реабілітації з БЗЗ. Матеріали і методи. Проведення аналізу доступної інформації про сучасні системи БЗЗ. Результати дослідження та їх обговорення. Механізм дії БЗЗ полягає у безперервному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових та інших прийомів у заданій області значень, що дозволяє проводити тренування не тільки когнітивних функцій, але й рухових можливостей пацієнта згідно з завданням та отриманою інформацією. В результаті здійснюється тренування заданої групи м’язів і формування нового, найбільш оптимального рухового стереотипу. В реабілітації пацієнтів з порушенням функції опорно-рухового апарату в якості зворотного зв’язку застосовується електроміографія (ЕМГ), ультразвукове зображення в режимі реального часу, гоніометрія, відеоспостереження і тензометрія. В реабілітації з застосуванням БЗЗ, крім параметрів ЕМГ, застосовуються також показники електроенцефалографії, частоти дихання і пульсу. Висновки. БЗЗ застосовується для відновлення рухової функції скелетних м’язів після перенесеного інсульту, хірургічних втручань, травм, після пошкодження спинного мозку, при дитячому церебральному паралічі (ДЦП), при больовому синдромі й інших нервово-м’язових порушеннях. БЗЗ може бути застосований як для збільшення активності слабкого або паретичного м’яза, так і для зниження спастичного тонусу. Сучасні системи БЗЗ є багатоканальними і застосовуються для корекції декількох функцій. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці результатів застосування БЗЗ при різній патології
Дод.точки доступу:
Чернишова, І. М.
Костинська, О. М.
Луценко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Гончаренко, А. Ю.
    Влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом [Текст] / А. Ю. Гончаренко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 20


MeSH-головна:
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, методы)
ТРИГГЕРНЫЕ ТОЧКИ -- TRIGGER POINTS (иннервация, кровоснабжение)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (реабилитация, терапия)
Анотація: Актуальность. Современный образ жизни, предполагающий низкую физическую активность, выполнение однотипных физических операций, высокий уровень психоэмоционального напряжения, длительное пребывание в сидячем положении, приводит к нарушениям осанки и жалобам на появление мышечных болей. Влияние вышеперечисленных причин негативно сказывается на всех контингентах населения и требует использования в борьбе с ними всех средств, форм и методов физической реабилитации, физической культуры и спорта. В общей популяции распространенность миофасциального болевого синдрома (МФБС) составляет 12 %, а среди лиц, обращающихся за медицинской помощью, достигает 30 % (Yap E.C., 2007). МФБС является наиболее частым патологическим состоянием опорно-двигательного аппарата (Иваничев Г. А., 1990). Цель исследования. Изучить влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом. Материалы и методы. Теоретический анализ и обобщение специальной и научно-методической литературы, документов и информационных ресурсов сети Internet. Результаты исследований и их обсуждение. Многие авторы отмечают положительное действие ишемической компрессии триггерных точек (ТТ) с помощью кончиков пальцев на МФБС (Simons D. G., Travell J. G., 1999; Шостак Н. А., Правдюк Н. Г., 2010). Зарубежные авторы показывают, что влияние самостоятельной ишемической компрессии (СИК) на ТТ с помощью роллов и мячей разного диаметра имеют эффективное влияние в качестве дополнительного метода устранения боли в пояснице, спине и плечах при условии регулярного воздействия (Minyoung L., 2017). Результаты, полученные другими исследователями, показывают, что постоянное применение специальной программы СИК на ТТ, которые развивают адекватное постепенно увеличивающееся давление с использованием роллов разного диаметра и плотности, может улучшить качество жизни людей с МФБС и при этом иметь положительные эффекты устранения или уменьшения боли (Ceca D., 2017). Выводы. Несмотря на существующие исследования, многие авторы полагают, что необходимо провести дополнительные исследования аналогичного характера, чтобы подтвердить выводы, а также отмечают недостаточность исследований в данном направлении. Перспективы дальнейших исследований. Разработка целостной программы воздействия на ТТ с помощью ролла и проведение педагогического эксперимента
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Аравіцька, М. Г.
    Вплив реабілітаційної програми на фізичну активність хворих ожирінням [Текст] / М. Г. Аравіцька // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 18


MeSH-головна:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (реабилитация)
Анотація: Актуальність. Ожиріння – одне з найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань. Основою його корекції є довготривала зміна стилю життя за рахунок збільшення фізичної активності на тлі модифікації харчування. Мета дослідження. визначення динаміки фізичної активності хворих на ожиріння під впливом реабілітації. Матеріали та методи. Проведено опитування 124 осіб другого зрілого віку з аліментарно-конституційним ожирінням (56 – І ступеня, 41 – ІІ ступеня, 27 – ІІІ ступеня, встановленим за індексом маси тіла) та 63 осіб без ознак ожиріння. Для оцінки рівня фізичної активності застосовували International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) у скороченому варіанті. Тестування хворих ожирінням проводили до та після впровадження річної індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації, що включала збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, покращення психоемоційного стану, вироблення свідомого активного ставлення до процесу схуднення. Результати дослідження та їх обговорення. Для хворих на ожиріння І–ІІІ ступеня важкості притаманний вірогідно нижчий рівень фізичної активності, прямо пропорцій ний ступеню ожиріння, порівняно з особами з нормальною масою тіла. Відповідно найбільший ступінь гіподинамії виявлявся у хворих ожирінням ІІІ ступеня. Річне впровадження індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації дозволило досягнути статистично значущого (р 0,05) покращення відносно вихідних показників усіх досліджу- ваних параметрів фізичної активності (інтенсивної, помірної, ходи пішки) осіб з ожирінням. Хворі ожирінням І ступеня досягли рівня фізичної активності осіб з нормальною масою тіла (р 0,05). Найбільший приріст тижневих енерговитрат виявили хворі ожирінням ІІІ ступеня, переважно за рахунок виконання інтенсивної фізичної активності. Висновки. Внаслідок впровадження розробленої комплексної реабілітаційної про- грами визначено статистично значуще збільшення всіх видів фізичної активності хворих ожирінням І–ІІІ ступеня порівняно з вихідним результатом. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому дослідженні впливу засобів реабілітації на стан організму хворих ожирінням
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Вітрова, Ю. О.
    Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження [Текст] / Ю. О. Вітрова, С. П. Колісник, С. П. Шавула // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 19


MeSH-головна:
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (использование)
БИОМЕТРИЯ -- BIOMETRY (методы)
Анотація: Актуальність. Ожиріння – одне з найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань. Основою його корекції є довготривала зміна стилю життя за рахунок збільшення фізичної активності на тлі модифікації харчування. Мета дослідження. визначення динаміки фізичної активності хворих на ожиріння під впливом реабілітації. Матеріали та методи. Проведено опитування 124 осіб другого зрілого віку з аліментарно-конституційним ожирінням (56 – І ступеня, 41 – ІІ ступеня, 27 – ІІІ ступеня, встановленим за індексом маси тіла) та 63 осіб без ознак ожиріння. Для оцінки рівня фізичної активності застосовували International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) у скороченому варіанті. Тестування хворих ожирінням проводили до та після впровадження річної індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації, що включала збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, покращення психоемоційного стану, вироблення свідомого активного ставлення до процесу схуднення. Результати дослідження та їх обговорення. Для хворих на ожиріння І–ІІІ ступеня важкості притаманний вірогідно нижчий рівень фізичної активності, прямо пропорцій ний ступеню ожиріння, порівняно з особами з нормальною масою тіла. Відповідно найбільший ступінь гіподинамії виявлявся у хворих ожирінням ІІІ ступеня. Річне впровадження індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації дозволило досягнути статистично значущого (р 0,05) покращення відносно вихідних показників усіх досліджу- ваних параметрів фізичної активності (інтенсивної, помірної, ходи пішки) осіб з ожирінням. Хворі ожирінням І ступеня досягли рівня фізичної активності осіб з нормальною масою тіла (р 0,05). Найбільший приріст тижневих енерговитрат виявили хворі ожирінням ІІІ ступеня, переважно за рахунок виконання інтенсивної фізичної активності. Висновки. Внаслідок впровадження розробленої комплексної реабілітаційної про- грами визначено статистично значуще збільшення всіх видів фізичної активності хворих ожирінням І–ІІІ ступеня порівняно з вихідним результатом. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому дослідженні впливу засобів реабілітації на стан організму хворих ожирінням
Дод.точки доступу:
Колісник, С. П.
Шавула, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Когут-Леднева, О. А.
    Динамика показателей цитокинов у пациентов с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника на фоне восстановительного лечения [Текст] / О. А. Когут-Леднева, Н. М. Бучакчийская // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 30


MeSH-головна:
НЕРВА СТИМУЛЯЦИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- TRANSCUTANEOUS ELECTRIC NERVE STIMULATION
БОЛИ -- PAIN
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (реабилитация)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Анотація: Актуальность. Уменьшение боли у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами является основной задачей на всех этапах лечения. Основная роль в этом принадлежит фармацевтическим препаратам, однако все активнее изучаются немедикаментозные методы с обезболивающим действием, такие как чрезкожная электронейростимуляция (ЧЭНС), учитывая их безопасность и эффективность. Известно, что уменьшение боли может быть достигнуто путем снижения концентрации провоспалительных цитокинов в крови. Влияние ЧЭНС на их уровень до сих пор недостаточно изучено. Цель исследования. Изучение уровня провоспалительных цитокинов интерлейкина 1β (ИЛ-1β) и интерлейкина 2 (ИЛ-2) у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Материалы и методы. Были обследованы 120 пациентов с рефлекторными (68,3 %) и компрессионными (31,7 %) неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника и разделены на группы: основную (ОГ, n = 62) и контрольную (КГ, n = 58). Пациенты ОГ получали: лечебный массаж, подводный душ-массаж, озокеритолечение, электропроцедуры, кинезотерапию и ЧЭНС на поясничную область и скомпрометированную конечность. Больные КГ получали лечебно-реабилитационный комплекс без ЧЭНС. Результаты и их обсуждение. В начале лечения показатель ИЛ-1β у пациентов из ОГ составил 3,09 ± 0,39 пг/мл, после лечения 2,97 ± 0,63 пг/мл, в КГ данные показатели составили 3,01 ± 0,46 и 3,03 ± 0,53 пг/мл (р ≤ 0,0001). Показатели ИЛ-2 составили в ОГ 1,43 ± 0,62 пг/мл до лечения, после лечения 1,32 ± 0,65 пг/мл; в КГ – 1,33 ± 0,49 и 1,28 ± 0,45 пг/мл соответственно (р ≤ 0,0001). Показатель уровня ИЛ-1β и ИЛ-2 в ОГ уменьшился на 3,88 % и 7,69 % соответственно, в КГ эти данные составили 0,66 % в сторону увеличения показателей и 3,76 %, что говорит о том, что в ОГ динамика была более существенной. Выводы. Применение ЧЭНС в лечебнореабилитационном комплексе достоверно уменьшает уровень ИЛ-1β и ИЛ-2 в сыворотке крови у пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Перспективы дальнейших исследований. Дальнейшее изучение механизмов влияния ЧЭНС на уровень провоспалительных цитокинов
Дод.точки доступу:
Бучакчийская, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Косовєров, Є. О.
    Досвід застосування галоаерозольтерапії в реабілітації хворих на бронхіальну астму [Текст] / Є. О. Косовєров, В. С. Степанова, А. І. Новікова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 40


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (реабилитация)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Актуальність. Методи медикаментозної терапії захворювань органів дихання чітко регламентовані міжнародними і національними протоколами. Проте розробка нових та оптимізація вже відомих методів реабілітації із застосуванням немедикаментозних методів дуже актуальна, особливо для пацієнтів з алергічними захворюваннями. Мета дослідження: обґрунтування доцільності призначення галоаерозольтерапії (ГАТ) хворим на бронхіальну астму (БА). Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз клінічних спостережень за 46 пацієнтами віком від 14 до 50 років із БА, що проходили курс ГАТ. Курс складався з 15–20 щоденних сеансів тривалістю 20–60 хв. Нами було проаналізовано результати 46 тестів контролю над астмою (ACQ-5). Тестування проводили дворазово, перед лікуванням та через рік після завершення лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Середній результат тесту ACQ-5 складав на початку лікування 1,36 ± 0,11 балів, наприкінці лікування – 0,96 ± 0,06 балів (р 0,001). Дослідження показало значну ефективність застосування ГАТ у 75 % випадків у вигляді повного контролю над астмою (0,62 ± 0,04 балів). У 21 % хворих отримано задовільну ефективність перебігу захворювання (0,83 ± 0,07 балів). Близько 3 % (1,26 ± 0,1 балів) пацієнтів мали несуттєвий ефект. Впровадження методу галоаерозольтерапії є актуальним для реабілітації в амбулаторних умовах, особливо для пацієнтів, які не мають можливості отримати санаторнокурортне лікування. Висновки. Застосування опанованих на базі поліклініки реабілітаційних комплексів з ГАТ при лікуванні пацієнтів із БА та алергічними захворюваннями оптимізує методологію надання медичної допомоги хворим вказаної нозологічної групи. Перспективи подальших досліджень. Планується проведення досліджень, спрямованих на вивчення можливостей для диференційованого призначення методу, з урахуванням ступеня тяжкості захворювання та коморбідної патології
Дод.точки доступу:
Степанова, В. С.
Новікова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Костинська, О. М.
    Досвід застосування методики дзеркальної терапії в комплексній реабілітації постінсультних хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок [Текст] / О. М. Костинська, І. М. Чернишова, М. О. Галенко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 31


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- FEEDBACK, PHYSIOLOGICAL
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Актуальність. Більшість існуючих методів реабілітації постінсультних хворих дороговартісні, потребують тривалого перебування людини в реабілітаційних закладах і обмежено використовуються в домашніх умовах. Пошук та впровадження ефективних, доступних та безпечних методик реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок є одним з актуальних завдань сьогодення. Одним із рішень може бути застосування в комплексній реабілітації методики дзеркальної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності комбінованого застосування методики дзеркальної терапії в поєднанні з сенсомоторними таблицями та навіюванням у комплексній реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок внаслідок перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Під час проведення дзеркальної терапії для відновлення великої та дрібної моторики пацієнтів з наслідками інсульту у дзеркалі повинна повністю відображатися здорова кінцівка, а уражена кінцівка повинна бути повністю захована. Хворий здійснює вправи обома руками. Застосуються різні види захоплення кистю, напруження різних груп м’язів верхніх кінцівок із застосуванням формул навіювання, а також виконання вправ перед дзеркалом на спеціально розроблених сенсомоторних таблицях. Результати та їх обговорення. В клініці УкрНДІ протезування методика дзеркальної терапії в поєднанні з навіюванням та сенсомоторними таблицями застосовується з листопада 2015 року. На сьогодні проведено понад 800 сеансів дзеркальної терапії у 54 осіб. У 55,5 % хворих за даними тестування (“Box and Blocs”) спостерігалось збільшення кількості виконаних дій в середньому на 22 %. Решта хворих збільшила результати тестування приблизно на 10 %. Висновки. Перевагою методики дзеркальної терапії є її ефективність, простота, безпечність та доступність, можливість самостійного використання пацієнтом. Дана методика відповідає основним засадам рухової реабілітації – висока інтенсивність та повторюваність ціль-орієнтованих завдань у поєднанні зі зворотним зв’язком. Перспективи подальших досліджень. Дослідження біологічного зворотного зв’язку дозволить покращити ефективність реабілітації постінсультних хворих
Дод.точки доступу:
Чернишова, І. М.
Галенко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Досвід психосоціальної реабілітації осіб із психічними розладами на базі Сватівської обласної психіатричної лікарні [Текст] / Д. М. Вінтоняк, О. В. Новохатська, О. В. Ямпольська // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 47


MeSH-головна:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (реабилитация)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
РЕАБИЛИТАЦИОННЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HALFWAY HOUSES
Анотація: Психічне здоров’я – найдорожче, що є у людини. Саме психічне здоров’я робить людину повноцінним членом суспільства. Психічне або душевне здоров’я, згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. В умовах сучасного стану розвитку психіатричної галузі проблема надання допомоги хворим із психічними розладами займає важливе місце. Це зумовлено не тільки збільшенням кількості осіб, що страждають на цю патологію, а й багатьма соціальними, економічними факторами, особливостями розвитку суспільства та його ставлення до пацієнтів із психічними проблемами. В таких умовах пріоритетними завданнями психіатрії є використання не тільки психофармакологічних засобів, але й методи реабілітаційного характеру, в основі яких лежить біосоціальна модель надання психіатричної допомоги з впровадження методів психологічного впливу, що спрямовані на реінтеграцію особистості, формування адаптивного самовдосконалення та ставлення до своєї хвороби, розвиток адаптивних властивостей на фоні наявних патопсихологічних рис. Хочемо показати, що в першу чергу психіатрична лікарня – це місце, де надається висококваліфікована медична, психологічна та соціальна допомога. Завдання допомогти людині залишитися повноцінним членом суспільства, а суспільству – по-іншому подивитися на людину, яка страждає цим розладом та прагне співчуття і розуміння у суспільстві. Сьогодні психосоціальна реабілітація набуває все більшої популярності. Основна мета реабілітаційних заходів полягає в тому, щоб особа, яка страждає на психічні розлади, залишалась соціально активною. Досягнення вищевказаної мети відбувається насамперед через залучення психічно хворих у реабілітаційні процеси та соціальне життя, вирішення їх медичних, побутових та соціальних проблем, підвищення працездатності, рівня самообслуговування та досягнення найбільш повної соціальної адаптації
Дод.точки доступу:
Вінтоняк, Д. М.
Новохатська, О. В.
Ямпольська, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті [Текст] / Ю. Є. Лях, Н. Я. Уляницька, О. О. Якобснон // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 35


MeSH-головна:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
РЕАБИЛИТАЦИОННЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HALFWAY HOUSES
Анотація: Вступ. Підготовка фахівців у галузі охорони здоров’я з фізичної терапії та ерготерапії передбачає наявність клінічної бази для забезпечення практичного освоєння необхідних знань та навичок. Кафедри фізичної терапії та ерготерапії змушені укладати договори на спеціальну підготовку з медичними закладами та приватними реабілітаційними центрами. Але студенти практично не мають можливості працювати самостійно з пацієнтами, що суттєво знижує цінність випускника кафедри на ринку праці. Ця ситуація негативно впливає на підготовку наукових кадрів та виконання конкурентоспроможних наукових досліджень у галузі. Позбутися цих недоліків можливо через створення власної університетської реабілітаційної клініки. Така база може поєднати в собі навчання, практику, наукові дослідження і сам процес фізичної терапії пацієнтів. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, логіко-теоретичний аналіз та системний підхід. Результати дослідження. Для забезпечення реабілітаційно-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також проведення науково-дослідної роботи, навчання студентів створено клініку з відділеннями фізіотерапії, ерготерапії та фізичної терапії, телемедицини, ЛФК, бальнеології. Основні завдання і напрями діяльності: організація і надання реабілітаційної допомоги пацієнтам; розробка і впровадження реабілітаційних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів, забезпечення умов для оволодіння студентами практичних навичок; максимальне використання сучасних інформаційних технологій; створення і впровадження конкурентоспроможних реабілітаційних технологій. Висновки. Практична підготовка спеціалістів на базі клініки дозволяє створити мультидисциплінарну команду і поєднати педагогічний, науково-дослідний та лікувальний процеси. Перспективи подальших досліджень. Дана модель передбачає використання міжнародної класифікації функціонування (МКФ), застосування методів оцінки вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактування отриманої інформації, демонструючи доказове прийняття рішень
Дод.точки доступу:
Лях, Ю. Є.
Уляницька, Н. Я.
Якобснон, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Застосування фізичних факторів та лікувальної фізкультури у хворих з надмірною масою тіла та ожирінням на амбулаторно-поліклінічному етапі [Текст] / І. П. Шмакова, Т. В. Кафтан, Ю. В. Прокопчук // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 46


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- AMBULATORY CARE
Анотація: Актуальність. Згідно з показниками 2016 року, близько 1,1 млрд людей у світі страждають від надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння, що вимагає розробки ефективних підходів лікування з використанням комплексу фізичних факторів та лікувальної фізичної культури (ЛФК). Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих з НМТ та ожирінням шляхом застосування в комплексному лікуванні голкорефлексоі вібровакуумтерапії з урахуванням особливостей перебігу захворювання. Матеріали та методи. Проведено клінікоінструментальне обстеження 125 хворих з НМТ та ожирінням обох статей у віці від 23 до 70 років, середній вік 45,4 ± 2,3 років, які надійшли на амбулаторно-поліклінічне лікування в поліклініку № 29 м. Одеса. Всім пацієнтам визначали зріст і вагу з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), показники ліпідного та коагуляційного гомеостазу, реєстрували ЕКГ, офісний артеріальний тиск (САТ, ДАТ). Проводили тестування для визначення важкості розладів харчової поведінки за допомогою модифікованого опитувальника Van Strien T. та співавторів (1986), а також вираженості апетиту і потягу до солодощів за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Оцінювали динаміку змін показників якості життя. Динаміку показників якості життя оцінено за SF-36. Пацієнтам основної групі призначали дієту, ЛФК з розрахунком енергетичних витрат, голкорефлексотерапію на аурикулярні та корпоральні точки, пацієнтам групи порівняння додатково призначали вібровакуумтерапію на місця накопичення жиру. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що комплексне застосування ЛФК, голкорефлексота вібровакуумтерапії у хворих з НМТ та ожирінням І, ІІ та ІІІ ст. істотно підвищує ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі за рахунок нормалізуючої дії на клінічні, антропометричні (зниження маси тіла через 3 міс. на 11,0 %, через 6 міс. – на 15,5 % при НМТ, через 3 міс. – на 7,7 %, через 6 міс. – на 9,4 % при ожирінні), показники зниження апетиту (від 5,58 ± 0,23 до 2,8 ± 0,22, за ВАШ р 0,001 при НМТ; від 7,0 ± 0,21 до 4,0 ± 0,08, за ВАШ р 0,001 при ожирінні) і потягу до солодощів (від 5,03 ± 0,25 до 2,5 ± 0,21 за ВАШ р 0,001 через 6 міс. при НМТ, від 5,0 ± 0,8 до 3,8 ± 0,11, за ВАШ р 0,001 через 6 міс. при ожирінні), значного покращення харчової поведінки (розлади не реєструвалися через 6 міс. при НМТ, зменшилися на 26,6 % при ожирінні), поліпшення функціонального стану нервової, серцево-судинної систем (зниження САТ, ДАТ, р 0,001; покращення процесів реполяризації у 30,0 % ), біохімічних показників і якості життя у 80,0 % хворих з НМТ та ожирінням. Цей лікувальний комплекс ефективний у всіх хворих з НМТ та ожирінням I, II і III ст. Висновки. Запропоновані фізичні фактори і ЛФК у хворих з НМТ та ожирінням підвищують ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі. Перспективи подальших досліджень. Планується розробка нових підходів лікування вказаного контингенту хворих з додатковим призначенням медикаментозних препаратів
Дод.точки доступу:
Шмакова, І. П.
Кафтан, Т. В.
Прокопчук, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта [Текст] / П. Ф. Колісник, Я. П. Лісков, С. П. Колісник // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 34


MeSH-головна:
ГОЛОВОКРУЖЕНИЕ -- DIZZINESS
МЕНЬЕРА БОЛЕЗНЬ -- MENIERE DISEASE
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА -- CERVICAL CORD
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
РЕОЛОГИЯ -- RHEOLOGY (методы)
Анотація: Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення. Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії. Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронтомастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні. Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05). Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження. Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії
Дод.точки доступу:
Колісник, П. Ф.
Лісков, Я. П.
Колісник, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Васильєва, Н. О.
    Комплексний підхід у реабілітації дітей дошкільного віку з логоневрозом [Текст] / Н. О. Васильєва // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 15-16


MeSH-головна:
ДОШКОЛЬНИКИ (обучение)
ЗАИКАНИЕ -- STUTTERING (реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, обучение)
Анотація: Актуальність. Відомо, що логоневроз – це руховий невротичний розлад, який характеризується порушенням плавності, темпу і ритму мовлення. Дана патологія досить поширена серед осіб дитячого віку. Процес становлення мовленнєвої поведінки – складний за структурною і функціональною організацією (Wada J., 1975; Levy J., 1977; Андріанов O. C., 1999; Боголєпова І. Н., 1999, 2000, 2001, та ін.). Аналіз літературних джерел з проблеми, що стосується формування електричної активності мозку дітей, показує, що ступінь функціональної зрілості різних структур мозку на ключових етапах індивідуального розвитку має доволі значні розбіжності. Матеріали та методи. При застосуванні методів і засобів фізичної реабілітації при логоневрозі у дітей дошкільного віку обов’язково необхідно враховувати індивідуальні особливості розвитку даної категорії дітей. Особливо це стосується дослідження стану діяльності мозкових структур, що забезпечують формування мовлення дитини. До таких методів можна віднести електроенцефалографію (ЕЕГ) – метод реєстрації електричної активності головного мозку за допомогою системи комп’ютерної електроенцефалографії у стані функціонального спокою та з використанням функціональних проб – відкривання очей, ритмічної фото- стимуляції, гіпервентиляційної проби
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Богдановська, Н. В.
    Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту [Текст] / Н. В. Богдановська, І. В. Кальонова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 14


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ПАРЕЗ -- PARESIS (реабилитация)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
Анотація: Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки. Мета дослідження. Вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки. Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки про- водили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом яких в основній групі застосовувалась мето- дика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день. Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р 0,05) в основній та контрольній групах відповідно. Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки. Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу
Дод.точки доступу:
Кальонова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Лечение и профилактика изменений шейного отдела позвоночника у студентов [Текст] / Е. А. Якименко [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 13


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (профилактика и контроль, терапия)
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА -- CERVICAL CORD (патофизиология, повреждения)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- HEALTH PROMOTION (использование)
Анотація: Актуальность. В настоящее время среди студентов распространенными жалобами являются утомляемость, головокружение, боли в области шейного отдела позвоночника, эмоциональная напряженность. Цель исследования. Изучить влияние лечебных мероприятий на состояние шейного отдела позвоночника и состоятельность кровообращения в вертебробазилярной зоне у студентов. Материалы и методы. Группа наблюдения представлена 100 студентами в возрасте от 17 до 23 лет, из них мужчин и женщин соответственно 73 и 27. Был разработан опросник, где отражались основные жалобы и данные относительно образа жизни студентов. Всем лицам было проведено дуплексное сканирование брахиоцефальных сосудов, рентгенография шейного отдела позвоночника в 2-х проекциях, исследование состояния глазного дна. Проведена терапия хондропротекторами (глюкозамин гидрохлорид в комбинации с хондроитином сульфатом в дозе 1500 мг и 1200 мг/сут), продолжительность 30 дней, ницерголин 30 мг/сут в течение 1 мес, фонофрез карипаина на область шейного отдела позвоночника в количестве 20 процедур, комплекс специальных упражнений для шейного отдела позвоночника в течение 1 месяца. Результаты исследования и их обсуждение. В результате проведенных исследований у 55 % лиц наблюдались жалобы на снижение умственной работоспособности, головокружение, головные боли и т.д. Рентгенологически определены изменения шейного отдела позвоночника в виде начальных проявлений остеохондроза, выпрямление шейного лордоза. По данным дуплексного исследования брахиоцефальных сосудов определены у 35 % явления нарушения венозного оттока из полости черепа, асимметрия кровотока с явлениями экстраваскулярной компрессии, склонность к ангиоспазму. У этих же лиц на глазном дне определены сужения артериальных сосудов, некоторое расширение вен. В результате проведенного комплексного лечения определено субъективное улучшение общего состояния (уменьшение головных болей и головокружений, психоэмоциональной неустойчивости). По данным дуплексного исследования в 100 % случаев наблюдалось улучшение кровотока (уменьшение явлений венозного застоя, асимметрии кровотока, наклонности к ангиоспазму). По данным рентгенологического исследования – появление шейного лордоза. При исследовании глазного дна – уменьшение явлений ангиоспазма и венозного застоя. Выводы. Комплескное лечение в сочетании медикаментозной терапии и фонофореза карипаином оказывает положительные эффекты и может быть терапией выбора у данной категории пациентов. Перспективы дальнейших исследований. В дальнейшем этим лицам рекомендованы повторные курсы медикаментозной терапии в сочетании с фонофорезом карипаина под контролем рентгенологических данных. Постоянные занятия лечебной физкультурой, ограничение избыточных нагрузок на шейный отдел позвоночника (интенсивные занятия спортом), ограничение времени работы за компьютером (чередование с физическими упражнениями)
Дод.точки доступу:
Якименко, Е. А.
Кравчук, О. Е.
Богдан, Н. М.
Гриценко, М. В.
Мазниченко, Е. А.
Мариновская, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Драцюк, М. В.
    Механізм нейропластичності в осіб із черепно-мозковою травмою [Текст] / М. В. Драцюк // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 25. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕЙРОНА ПЛАСТИЧНОСТЬ -- NEURONAL PLASTICITY (иммунология, физиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
Анотація: Актуальність. При пошкодженні головного мозку в ньому виникають значні зміни в частинах, які відносяться до вогнища ураження чи віддалені від них, але структурно-функціонально пов’язані з ним. Нейропластичністю називають здатність мозку видозмінювати свої структури, як реакцію пристосування у відповідь на зміну зовнішнього середовища, життєдіяльності чи пошкодження. Вона лежить в основі діяльності мозку здорових і в основі відновлення функцій при пошкодженні тих чи інших ділянок мозку. Мета дослідження: проаналізувати сучасний погляд на механізм нейропластичності в осіб із черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та всесвітньої інформаційної мережі Інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Різні відділи центральної нервової системи (ЦНС) мають різний нейропластичний потенціал: найбільш пластичною частиною ЦНС вважають кору головного мозку, що зумовлено різноманітним складом клітинних елементів та їх зв’язків. Окрім того, має значення функціональне зонування кори головного мозку: з одного боку, чітка локалізація в певних зонах, з іншого - паралельні зони перекриття, то в першу чергу характерно для таких функцій, як увага, складні рухові акти, мовлення. Після пошкодження пластичні зміни мозку виникають як пряма відповідь на структурне пошкодження чи як результат інтервенції. Найпростішою формою нейропластичності є звикання, яке характеризується зменшенням деяких рефлекторних рухів у відповідь на повторні подразнення. Це так зване короткочасне звикання, яке триває декілька секунд. Однак при довготривалих повтореннях ці зміни носитимуть уже довготривалий ефект. Фізичні вправи є прикладом використання механізму нейропластичності: при багаторазовому повторенні у хворого виникає звикання до певного типу руху. Пластичність може змінюватися внаслідок дії зовнішнього подразника. Важливим завданням нейрореабілітації є вивчення можливості управління нейропластичними процесами за допомогою різних методів і засобів фізичної терапії в осіб із ЧМТ. Висновок. Концепція пластичності відіграє важливу роль у роботі фізичного терапевта в неврології, тому що більшість методів базуються на основі знань про вроджений механізм пластичності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)