Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2018/8/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-21

Актуальні питання імунізації дітей у реаліях антивакцинального руху [Текст] / Л. В. Мельничук [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 5-9. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION (использование)
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Вступ. Імунізація є одним з найуспішніших та ефективніших медико-санітарних заходів. Вона дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті та захищає людей від таких хвороб, як дифтерія, кір, кашлюк, пневмонія, поліомієліт, краснуха, правець, гепатити, грип, менінгіт, рак шийки матки і печінки. Мета дослідження. Провести аналіз охоплення щепленнями дитячого населення м. Чернівці, частоту несприятливих подій після щеплень та проблемні питання вакцинації дітей. Матеріал і методи. Вивчено статистичні дані виконання обсягів щеплення дітей у м. Чернівці, кількості зареєстрованих несприятливих подій після щеплення. Проведено аналіз вакцинального статусу дітей, що захворіли на кір, анкетування 30 батьків щодо відношення їх до щеплень дітей та причин відмов від щеплень. Результати. Зниження охоплення щепленнями дітей призвело до спалаху кору в регіоні й загрожує виникненню небезпечних інфекцій - дифтерії, правця, поліомієліту. Кількість несприятливих подій після вакцинації АКДП становить у місті 14,8%, ускладнень не зареєстровано. Серед дітей, які захворіли на кір, 62,2 % не мали жодного щеплення, а 19,8% - лише 1 щеплення. Висновки. Зниження рівня вакцинації та ревакцинації, відсутність прихильності та довіри батьків до проведення імунізації призвело до зменшення популяційного імунітету і загрожує новими спалахами інфекційних хвороб. Більшість батьків отримують інформацію про вакцинацію від медичних працівників, і вона має бути сучасною та професійною.
Дод.точки доступу:
Мельничук, Л. В.
Годованець, Ю. Д.
Сем’янів, М. М.
Вострікова, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Килимник, Т. М.
Захворюваність дітей першого року життя у Житомирській області в післячорнобильський період [Текст] / Т. М. Килимник, О. П. Чабан // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Анотація: У роботі висвітлено особливості формування показників здоров’я дітей на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення (ПРРЗ) і умовно чистих (УЧ) територіях Житомирської області в післячорнобильський період. Розглянуто питання відмінності рівнів захворюваності, пріоритетів в нозологічному складі у дітей віком до одного року на різних етапах післячорнобильського періоду. Встановлено, що за аналізований період у дітей до одного року реєструвалися більш висока захворюваність в районах УЧ і, навпаки, більш висока смертність в районах ПРРЗ. Виявлено, що більшість захворювань пройшла максимум свого кількісного розвитку до 2006 року. У числі семи нозологічних груп, які зберігали свою динамічну активність до 2014 року, зафіксовані на територіях ПРРЗ хвороби органів дихання і травлення, на територіях УЧ – хвороби органів кровообігу, група неточно визначених станів, новоутворень, і на обох територіях – хвороби ока, вроджені вади розвитку. За аналізований період певні групи захворювань на територіях УЧ сформували показники, по рівню більші за показники на територіях ПРРЗ, що дозволило зробити висновки як про територіальне розширення дії післячорнобильських чинників, так і існуванні умов, що підтримують відсутність у населення цілеспрямованої настороженості і контрольованої поведінки.
Дод.точки доступу:
Чабан, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Знаменська, Т. К.
Стан мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з некротизуючим ентероколітом [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
Анотація: Вступ. Незважаючи на досягнення в області інтенсивної терапії новонароджених за останні 20 років, частота некротизуючих ентероколітів (НЕК) у передчасно народжених новонароджених істотно не змінилась. Додатковими чинниками розвитку захворювання у дітей вважають незрілість дитини ( 32 тиж вагітності; 1500 г); інфекційні захворювання; патологічну бактеріальну колонізацію (Clostridium perfringens/ butiricum/ difficile, Pseudomonas aeruginosa); середовище відділення інтенсивної терапії (ризик інфікування патогенною флорою) та ін. У передчасно народжених дітей з VLBW доведене порушення формування здорового мікробіому кишечника. Мета роботи. Визначити особливості формування мікробіому кишечника у передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді для визначення типу та ролі мікрофлори в реалізації НЕК. Матеріали та методи дослідження. Обстежено стан кишкової мікрофлори у 178 передчасно народжених дітей з НЕК, бактеріальною інфекцією (БІ) та умовно-здорових дітей протягом раннього неонатального періоду. Результати дослідження. Встановлені більш значущі зміни мікробіоти кишечнику у дітей груп БІ, НЕК ІІ та ІІІ стадій. Динаміка розвитку клінічних проявів НЕК у недоношених новонароджених протягом першого тижня життя корелює з частотою та характером мікрофлори кишечника, що підтверджує літературні дані відносно участі умовно-патогенної флори в патогенезі НЕК на тлі функціональної незрілості захисних бар’єрів кишечника в недоношеної дитини. Висновки. Дослідження підтвердило наявність порушень становлення нормальної мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з НЕК та бактеріальною інфекцією. З огляду на сучасні міжнародні рекомендації, новонародженим з перинатальною патологією та факторами ризику формування порушення нормальної мікробіоти показано призначення пробіотиків з перших днів життя.
Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.
Клименко, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні підходи до ідентифікації несприятливих подій у перинатальній медицині [Текст] / О. М. Ковальова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 28-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: Вступ. В останні два десятиріччя серед різноманітних міжнародних ініціатив, спрямованих на підвищення якості медичної допомоги, найбільше їх число спрямоване на покращення ситуації з безпекою пацієнта. Наукові джерела свідчать, що серйозні відворотні несприятливі події ускладнюють до 15% усіх госпіталізацій, серед яких приблизно до 0,7-0,9% випадків можуть призвести до смерті. Вважається, що в перинатальній практиці помилки рідше призводять до несприятливих подій та шкоди, зважаючи на більш здоровий контингент пацієнток та сучасну парадигму підтримки нормальних і фізіологічних процесів, а не хвороб. Проте, за даними літератури, до 1-4% пологів ускладнюються несприятливими подіями, з яких до 2/3 можна вважати запобіжними. Мета. Визначити змістовне наповнення основних сучасних організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині. Матеріали і методи. Проведено контент-аналіз наукової медичної і методичної літератури, спрямований на ідентифікацію ключових характеристик та змістовного наповнення організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації медичних помилок в перинатальній медицині. Результати дослідження. Контент-аналіз друкованих матеріалів та електронних інтернет-ресурсів дозволив визначити основні вимоги до системи інцидент-звітування. Об’єктом аналізу можуть стати будь-які інциденти з безпеки пацієнтів: медична помилка і несприятлива подія. Огляд літератури дозволив виявити еволюцію організаційних інструментів реєстрації несприятливих подій в перинатальній медицині. На нижчому рівні знаходиться аналіз усіх випадків смертей матерів, плодів і новонароджених, на другому рівні – реєстрація всіх несприятливих подій з нанесенням шкоди пацієнту; на третьому рівні – реєстрація незавершених подій, перелік яких керівництво підрозділу/закладу може особисто розробляти, адаптуючи вже відомі інструменти до своїх умов і до рівня існуючої культури безпеки пацієнтів; на четвертому рівні – реєстрація так званих «тригерів», виявлення яких у медичній документації є підставою для детального її аналізу з метою виявлення несприятливої події, що настала під час лікування пацієнта, і, нарешті, на п’ятому рівні – добровільна звітність про медичні помилки, що трапляються у відділенні. Наступним, більш високим рівнем реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині є ідентифікація та реєстрація так званих незавершених, своєчасно відвернутих несприятливих подій. Огляд літератури засвідчив, що більшість країн запровадили акушерський інструмент ВООЗ на національному рівні. Але зазначено, що основним недоліком цього інструменту є відсутність реєстрації незавершених несприятливих подій, асоційованих з новонародженим. Стандартом для виявлення несприятливих медичних подій була добровільна система інцидент-звітування. Але ці системи в значній кількості випадків не виявляють фактичну частоту несприятливих подій. Дослідники громадської охорони здоров’я встановили, що медичний персонал добровільно звітує лише про 10-20% помилок, з яких від 90 до 95% не завдають ніякої шкоди пацієнтам. Тому лікарням потрібен більш ефективний спосіб виявлення подій, які завдають шкоди пацієнтам, щоб кількісно оцінювати їх ступінь і важкість, а також визначати ефективність запроваджуваних заходів з поліпшення безпеки пацієнта під час лікувально-діагностичного процесу. В цьому аспекті найбільш ефективним може стати Глобальний тригерний інструмент (Global Trigger Tool), який був розроблений Інститутом удосконалення охорони здоров’я, США (Institute for Healthcare Improvement) для оцінювання безпеки надання медичної допомоги в стаціонарах. Ця методологія представляє собою список тригерів (підказок), які визначені для цільового пошуку їх в медичній паперовій/електронній документації. Перинатальний тригер включає 8 індикаторів, які можуть свідчити про виникнення несприятливої події, асоційованої з вагітністю та пологами На сьогодні глобальна тригерна методологія передбачає проспективний моніторинг за чітко визначеними індикаторами в режимі онлайн при застосуванні електронних історій хвороб та ретроспективний моніторинг – при аналізі медичної документації після виписка пацієнта із стаціонару. Висновки. Останні світові тенденції в організації надання медичної допомоги, а саме акцент на безпеці пацієнтів, вимагають нових підходів до вирішення проблеми медичних помилок та несприятливих подій у перинатальній медицині. Система інцидент-звітування та вкрай необхідна для їх успішного функціонування культура безпеки пацієнтів, повинні стати ключовими складовими усіх систем безпеки пацієнтів, що запроваджуються на госпітальному, регіональному та національному рівнях.
Дод.точки доступу:
Ковальова, О. М.
Бєлорус, А. І.
Похилько, В. І.
Цвіренко, С. М.
Солов’йова, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Павлишин, Г. А.
Йодный статус и закономерности нарушения окислительного метаболизма у детей из йододефицитного региона при внебольничной пневмонии [Текст] / Г. А. Павлишин, О. Д. Кибар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 40-45. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ИОД -- IODINE (дефицит)
ДЕТИ -- CHILD
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (кровь)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (кровь)
Анотація: Вступ. Позалікарняна пневмонія є однією з найбільш частих патологій дитячого віку. Тяжкість перебігу цього захворювання у дітей обумовлена супутньою патологією, станом ендокринної та імунної систем організму, особливо серед населення, що проживає в умовах ендемічного дефіциту йоду. Мета дослідження. Оцінити стан системи антиоксидантного захисту у дітей з негоспітальною пневмонією на тлі йододефіциту в поєднанні з субклітинним розподілом йоду в організмі. Матеріали та методи. Обстежено 70 дітей з пневмонією. Досліджували йодну забезпеченість пацієнтів шляхом визначення рівня йодурії, субклітинного розподілу йоду в крові, оцінювали стан системи антиоксидантного захисту, перекисного окислення ліпідів, глутатіону, апоптозу і рівень молекулярних пошкоджень. Результати та їх обговорення. Ступінь виявленого йододефіциту варіювала відповідно до ступеня тяжкості пневмонії: від помірного (63,8 мкг / л) при пневмонії середнього ступеня тяжкості, до вираженого (36,2 мкг / л – середній ступінь дефіциту йоду) у пацієнтів з важким перебігом захворювання. Встановлено низький вміст органіфікованого йоду (на 12% і 59%,відповідно) і високу концентрацію в крові неорганічного йоду (21% і 48%,відповідно) при пневмонії середньої тяжкості і тяжкої щодо групи контролю. При обстеженні пацієнтів виявлено достовірні зміни системи глутатіону і вільно-радикального окислення, що характеризуються зниженням вмісту відновленого глутатіону на 6,01% і 12,27%, відповідно, і збільшенням вмісту окисленого глутатіону на 24,12% і 65, 52%, відповідно до ступеня тяжкості пневмонії. Важкий перебіг пневмонії спроводжується зниженням активності супероксиддисмутази, зменшенням редоксіндексу глутатіону на тлі збільшення вмісту оксирадикалів, каспази-3, інтенсивного утворення окисної модифікації білків та посилення фрагментації ДНК. Висновки. Показники окисного стресу, молекулярних пошкоджень та інтенсивність апоптозу у дітей з позалікарняною пневмонією корелюють з тяжкістю захворювання, що поєднується йододефіцитом. Ступінь йодного дефіциту достовірно вищий у дітей з тяжкою пневмонією.
Дод.точки доступу:
Кибар, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Riga, O.
Development of healthy children of early and preschool age in Kharkiv: I stage [Text] / O. Riga, M. Gonchar, I. Pilgui // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - P46-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
Анотація: Вступ. Фізична активність і гра дуже важливі для нормального розвитку здібностей дитини, оскільки вони закладають основу для майбутніх здібностей дитини читати, писати, рахувати і здібностей творчого мислення. Гра, безсумнівно, впливає на всі аспекти розвитку дитини. Мета. Оцінити розвиток дітей 3, 4 і 5 років, що проживають в Харкові і їхніх однолітків, які займаються футболом в футбольному клубі для дошкільнят «Footbik», на основі методу коучингу TOTAL SOCCER (Нідерланди). Методи. Проспективне медичне і соціальне дослідження 323 дітей у віці від 2 до 4,5 років, що проживають у Харкові (115 з дитячих садів і 208 з секції зі спеціальною футбольної методикою). Проект дослідження включав розробку форм заявок, опитувальник для батьків дітей, створення бази даних і статистичну обробку отриманого матеріалу на основі STATISTICA 7. Результати. Моторні навички у дітей обох груп не відрізнялися. Цілком зрозуміло, що батьки готові до «швидкого фізичного» розвитку своєї дитини і відправляють його у футбольний клуб для дошкільнят. Але просування в моторних навичках у порівнянні з однолітками вимагає часу. Ми проаналізували період відвідувань футбольного клубу для дошкільнят дітьми групи порівняння і відповідно до цього провели аналіз розвитку дітей. Більшість дітей - 143 (69%) - відвідують спортивний клуб менш ніж півроку (р 0,001). З 6 до 12 місяців в спортивному клубі взяли участь 54 (26%) дітей, понад рік - 11 (5%) дітей. Ось чому для більш детального аналізу і збору доказів необхідно провести II етап досліджень, а саме вплив періоду відвідування футбольного клубу для дошкільнят на розвиток дитини. Наш етап дослідження визначив, що частота пізнавального (інтелектуального) розвитку була краще у дітей, які вирушають у футбольний клуб для дошкільнят за допомогою спеціального методу коучингу. Слід зазначити, що розвиток соціального і емоційного розвитку спостерігалося тільки у дітей, які відвідують дитячі садки. Висновки. Було встановлено, що фізичний розвиток у дітей раннього та дошкільного віку не відрізняється у дітей, які відвідують дитячі садки або футбольний клуб для дошкільнят. Статистично важлива частота просування в пізнавальному (інтелектуальному) розвитку дитини була відзначена серед дітей, які відвідують футбольний клуб для дошкільнят. У дітей, які відвідують дитячі садки, відзначалося поліпшення соціального і емоційного розвитку.
Дод.точки доступу:
Gonchar, M.
Pilgui, I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яблонь, О. С.
Діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом [Текст] / О. С. Яблонь, Н. П. Русак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (кровь)
БЕЛКИ КРОВИ -- BLOOD PROTEINS (диагностическое применение)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение)
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE (кровь)
Анотація: Вступ. Некротичний ентероколіт (НЕК) характеризується втратою цілісності стінки кишки. I-FABP крові дозволяє виділити немовлят на ранніх стадіях НЕК та корелює із важкістю захворювання. Даний білок бере участь у транспортуванні полярних ліпідів, таких як жирні кислоти з просвіту тонкої кишки. Мета: встановити діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), в сироватці крові передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом. Матеріали і методи. Було обстежено 67 передчасно народжених дітей, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу НЕК. Дітей було поділено на групи в залежності від важкості НЕК. До І групи залучено 20 недоношених дітей з НЕК ІА та ІБ стадії, до ІІ групи залучено 30 недоношених дітей з НЕК ІІА та ІІБ стадії, до ІІІ групи 7 недоношених дітей з НЕК ІІІА стадії. Групу контролю склали 10 передчасно народжених дітей без НЕК. Вміст білка, що зв’язує жирні кислоти, кишкова форма (I-FABP) в сироватці крові визначали імуноферментним методом за набором “Human I-FABP” (Hycult Biotech, Netherlands) відповідно до інструкції фірми виробника. Результати та їх обговорення. Діти ІІІ групи мали достовірно нижчу масу тіла (р0,05) та термін гестації при народженні, ніж діти контрольної групи. У всіх дітей з НЕК, залучених у дослідження, було підвищення вмісту I-FABP в сироватці крові. Так, у І групі вміст I-FABP склав 796,0 [579-961] пг/мл, в ІІ групі - 1031,0 [873-1630] пг/мл, в ІІІ групі - 1698,0 [1598-2953] пг/мл, що достовірно перевищувало значення I-FABP у дітей контрольної групи - 269,5 [252-289] пг/мл (р0,05). Також відмічалася достовірна різниця вмісту I-FABP у передчасно народжених дітей з НЕК в залежності від важкості захворювання, чим важча стадія, тим вищий був вміст I-FABP (р0,05). Діагностична цінність I-FABP в сироватці крові передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом в залежності від ступеню важкості, визначена за допомогою ROC–аналізу. Найбільшу діагностичну цінність I-FABP має для діагностики НЕК ІІІ ступеню. I-FABP ? 1484,0 пг/мл дозволяє ідентифікувати передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом ІІІ ступеню з чутливістю 85,7 % та специфічністю 82,0 %. Площа під кривою (AUC) становить 0,880 [95 % ДІ 0,784-0,976], що говорить про високу діагностичну цінність моделі. Висновки. Важчий перебіг НЕК асоціюється з меншою масою тіла (р0,05) та нижчим терміном гестації. У всіх передчасно народжених дітей із некротичним ентероколітом вміст білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), в сироватці крові був підвищений. Найвищий рівень I-FABP (1698,0 [1598-2953] пг/мл) спостерігався у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом ІІІ ступеню (р0,05). Показник I-FABP ? 1484,0 пг/мл дозволяє ідентифікувати передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом ІІІ ступеню з чутливістю 85,7 % та специфічністю 82,0 %, площа під ROC-кривою (AUC) становить 0,880 [95 % ДІ 0,784-0,976].
Дод.точки доступу:
Русак, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чорненька, Є. М.
Використання аутоперикарду для пластики стулок аортального клапана у новонароджених і немовлят [Текст] / Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, О. М. Романюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (хирургия)
Анотація: Вступ. Патологія аортального клапана у новонароджених і немовлят є важливою проблемою у кардіохірургії, оскільки фібрознозмінений і диспластичний клапан тяжко піддається пластиці. Мета роботи. У даній статті зроблено аналіз результатів пластики аортального клапана аутоперикардом у новонароджених і немовлят прооперованих у нашому Центрі. Матеріали та методи. За період з 2009 по 2016 рік у 10 пацієнтів віком до 1 року була виконана відкрита аортальна вальвулопластика з подовженням чи заміною стулок аутоперикардом. Вісім з 10 пацієнтів перенесли балонну вальвулопластику в періоді новонародженості. Серед 10 пацієнтів у 7 (70%) використали свіжий аутоперикард, у 3 (30%) – аутоперикард оброблений глютаральдегідом. Медіана віку склала 1,77 міс ( від 6 діб до 11,5 міс), два з 10 пацієнтів були новонародженими. Середня вага 4,8±1,9 кг (від 2,9 до 8,4 кг). Результати дослідження. Під час операції у 5 (50%) пацієнтів було виконано подовження стулки аутоперикардом і у 5 (50%) заміна однієї чи двох стулок аутоперикардом. Вісім пацієнтів (80%) з десяти мали реоперації на аортальному клапані, медіана часу реоперації склала 3 роки (від 0 до 5 років). Госпітальної летальності не було, віддалена летальність склала 1(10%). Висновки. Свобода від реоперації після пластики аутоперикардом склала 20%. Більшість пацієнтів 8(80%), що були прооперовані з використанням аутоперикарду перенесли 12 операцій у віддаленому періоді. Отже пластика аортального клапана перикардом пов’язана з високим ризиком реінтервенцій.
Дод.точки доступу:
Максименко, А. В.
Романюк, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельниченко, М. Г.
Запалення великого сальника у дітей з апендикулярним перитонітом [Текст] / М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, В. В. Антонюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 63-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
САЛЬНИК -- OMENTUM (патология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Вступ. Оментити у дітей становлять 30 – 35 % у загальному числі невідкладних лапаротомій. Дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання адекватного хірургічного лікування оментитів. Мета і завдання дослідження. Підвищити ефективність лікування дітей з оментитами при апендикулярному перитоніті шляхом покращення діагностики запальних змін великого сальника та визначення показань та обсягів його резекції, для чого провести сонографічну, макроскопічну та гістологічну його оцінку. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебувало 186 дітей з апендикулярним перитонітом (АП). У всіх дітей під час операції проведено резекцію запально зміненого великого сальнику. Видалені тканини запального вогнища черевної порожнини підлягали макроскопічному й гістологічному дослідженню. Результати та їх обговорення. Параапендикулярні абсцеси інтраопераційно визначалися у дітей як при розповсюдженому (РП), так і при місцевому перитоніті (МП). Найчастіше зустрічалося утворення абсцесу ІІ – 53,8% при РП та 68,1% при МП, тоді як абсцес ІІІ при РП був тільки у кожної третьої дитини, а при МП – у кожної 6 дитини. Проведене сонографічне, макроскопічне та гістологічне дослідження дозволило визначити участь і роль великого сальнику у запальному процесі черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом. Висновок. Ультразвуковим обстеженням до операції можливо візуалізувати наявність параапендикулярних абсцесів І-ІІІ при АП для здійснення адекватного за обсягами хірургічного втручання. Макроскопічне інтраопераційно обстеження запальних змін великого сальнику при апендикулярному перитоніті є необхідним для визначення його адекватної резекції. Гістологічним дослідженням у 97,4 % випадках було виявлено гнійний та фібринозно-гнійний оментит, що підтверджує необхідність резекції запально зміненого великого сальнику при апендикулярному перитоніті.
Дод.точки доступу:
Ситнікова, В. О.
Антонюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Нехаєнко, М. І.
Фактори ризику формування гіпоацидності шлунку та деструктивних форм хронічного гастродуоденіту у підлітків [Текст] / М. І. Нехаєнко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 71-76. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (этиология)
ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Вступ. Хронічний гастродуоденіт є поліетіологічним і мультифакторіальним захворюванням. В останні роки у підлітків характерне зростання хелікобактер-асоційованих варіантів захворювання в комбінації із іншими мікроорганізмами, зокрема грибами роду Candida. Мета. Вивчення анамнезу і даних клінічного обстеження та виявлення статистично значущих факторів ризику формування гіпоацидності шлунку і деструктивних форм хронічних гастродуоденітів у підлітків. Матеріали і методи. Проведене дослідження кількісної і якісної характеристики анамнестичних та клінічних даних для оцінки їх ролі у розвитку захворювання, використаний послідовний аналіз Вальда для прогнозування вірогідності виникнення гіпоацидності шлунку та множинних деструктивних уражень гастродуоденальної зони при хронічних гастродуоденітах у підлітків. Результати і висновки. Виявлені статистично значущі фактори ризику формування множинних ерозивних уражень гастродуоденальної зони та створена прогностична математична модель, чутливість якої складає 92,4 %, а специфічність – 80,3 %. Чутливість прогностичної моделі формування гіпоацидності шлунку у підлітків із хронічним гастродуоденітом склала 90,0 %, а специфічність – 79,0 %, що дозволяють рекомендувати її для використання у практичній діяльності лікарів-педіатрів та дитячих гастроентерологів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Савінова, К. Б.
Здоров’язберігаючі технології в навчальному процесі як запорука гармонійного розвитку дітей молодшого шкільного віку [Текст] / К. Б. Савінова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 77-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
Анотація: Вступ. В сучасних умовах спостерігається тенденція до збільшення показників захворюваності серед дітей, особливо після їх вступу до школи, що обумовлює необхідність впровадження здоров’язберігаючих технологій (ЗЗТ) для збереження того рівню здоров’я, з яким дитина прийшла до школи. Мета. Оцінити вплив ЗЗТ «Навчання в русі» на фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку та його гармонійність. Матеріали і методи дослідження. Проведене поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання в початковій школі (2013 р.), через 1 та 2 роки (2014, 2015 рр.) та після закінчення початкової школи (2017 р.) в гімназії №287 м. Києва, де впроваджена ЗЗТ “Навчання у русі” професора О.Д. Дубогай, та в ЗОШ №3 м. Боярка Київської області, де ЗЗТ не застосовували. Дітям оцінювали антропометричні показники згідно наказу МОЗ України № 802 від 13.09.2013 року “Критерії оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку” і визначали індекс маси тіла (ІМТ). Результати та їх обговорення. На протязі навчання в основній групі після закінчення початкової школи питома вага дітей з гармонійним розвитком збільшилася з 46,2% до 72,2 % (р 0,05), тоді як в групі порівняння змін не відбулося (39,8 % та 41,7 % відповідно). При цьому, в групі порівняння за роки навчання достовірно виросла питома вага дітей з ожирінням та надлишковою масою тіла з 33,4 % до 50,0 %. В той час, як в основній групі відмічалася тенденція до зниження кількості таких дітей (з 20,0 % до 16,7 %.). Висновок. Отже, використання ЗЗТ “Навчання у русі” супроводжується оптимальним рівнем фізичного розвитку школярів та збереженням його гармонійності, що дозволяє рекомендувати вказану технологію для широкого впровадження в закладах освіти.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Хапченкова, Д. С.
Уровень оксида азота у детей после оперативного лечения коарктации аорты [Текст] / Д. С. Хапченкова, А. С. Сенаторова, А. Г. Снегирь // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 82-86. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АОРТЫ КОАРКТАЦИЯ -- AORTIC COARCTATION (хирургия)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (кровь)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження: визначити рівень оксиду азоту у дітей після успішно проведеної хірургічної корекції коарктації аорти, як можливого фактору підтримки артеріальної гіпертензії. Матеріали і методи: основну групу склали 16 пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при цьому у 6 дітей цифри артеріального тиску відповідали показникам характерним для стабільної гіпертензії, у 10 дітей – для лабільною гіпертензії. Групу контролю склали 15 практично здорових дітей. Вік пацієнтів обох груп склав від 12 до 17 років. Післяопераційний період дітей основної групи склав від 6 до 48 місяців. Вивчено рівень нітриту, як кінцевого продукту оксиду азоту, його стабільного метаболіту в плазмі. Результати. Встановлено достовірне зниження рівня оксиду азоту у дітей з артеріальною гіпертензією після успішної хірургічної корекції коарктації аорти. Визначена залежність рівня оксиду азоту від тривалості післяопераційного періоду. Висновки. При проведенні добового моніторування артеріального тиску у 16 осіб (66,67%) констатована артеріальна гіпертензія, при цьому у 6 дітей цифри артеріального тиску були характерні для стабільної гіпертензії, у 10 осіб – для лабільною гіпертензії. У групі дітей з артеріальною гіпертензією рівень оксиду азоту достовірно нижчий, ніж в групі здорових. Рівень оксиду азоту достовірно вище в групі дітей з лабільною гіпертензією, ніж в групі зі стабільною гіпертензією. Чим довше констатована гіпертензія (довший післяопераційний період), тим був нижчий рівень оксиду азоту.
Дод.точки доступу:
Сенаторова, А. С.
Снегирь, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дяк, К. В.
Прогнозування передчасних пологів у вагітних із загрозою передчасних пологів [Текст] / К. В. Дяк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 87-92. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Вступ. Проблема передчасних пологів (ПП) є повсякчас актуальною складовою з усіх ускладнень перебігу вагітності. Одним із найбільш перспективних методів прогнозування ПП, наразі, є виявлення фетального фібронектину (ФФ) та визначення вмісту інтерлейкінів, зокрема, має значення інтерлейкін 8 (ІЛ-8). Мета. Визначити ефективність прогнозування передчасних пологів шляхом одночасного визначення ФФ та ІЛ-8 як маркерів вірогідних передчасних пологів. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 60 вагітних: 40 – основна група із удаваними перейми до 37 тижнів; 20 – контрольна група, вагітні без даної патології. Визначення ФФ та ІЛ-8 проводили одночасно в сироватці крові та цервікальному слизі з оцінкою результатів на імуноферментному аналізаторі Rider Myltiskan EX за допомогою наборів реактивів і тест-систем. Результати дослідження. Аналізуючи ефективність діагностики передчасних пологів у вагітних з удаваними переймами до 37 тижнів при використанні трансвагінальної цервікометрії виявлено вкорочення шийки матки в термінах – 22-27 тижнів у 5 % та у 31-33 тижнів у 10 % та зміни з боку показників ФФ в термінах 22-27 тижнів та в 28-33 тижні – де рівень його підвищений, як в сироватці крові, так і в цервікальному слизі та становив, відповідно, 331,5 ± 40,4 та 1510 ±17,9; 349,3±45,2 та128,6±22,7 нг/мл. Встановлено вірогідний взаємозв’язок між підвищенням фетального фібронектину та структурними змінами шийки матки (коефіцієнт кореляції взаємного зв’язку склав R=0,50). Враховуючи дані урогенітального мазка та вміст ІЛ-8 в цервікальному слизі встановлено, що підвищення кількості лейкоцитів, що свідчить про запальний процес, та підвищення ІЛ-8 в 47,8 % в терміні вагітності 22-27 тижнів+6 днів та у терміні 31-33 тижнів+6 днів у 55,6 %, де середній показник ІЛ-8 становив 132,5 нг/мл та наявність у 33,3 % фонової патології шийки матки. Висновки. За наявності хибних перейм і передчасних пологів, не залежно від терміну вагітності, відбувається достовірне підвищення ІЛ-8. Встановлено вірогідний взаємозв’язок між підвищенням фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі та структурними змінами шийки матки (коефіцієнт кореляції взаємного зв’язку склав R=0,50).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Семеняк, А. В.
Лейоміома матки та вагітність [Текст] / А. В. Семеняк, О. М. Юзько, І. Р. Ніцович // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения)
МАТКА -- UTERUS (патология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Вступ. Лейоміома матки (ЛМ) є захворюванням, яке найбільш часто виявляється серед гінекологічних захворювань, за різними джерелами, становить від 30 до 50 %, та призводить до безпліддя. У 1-5 % жінок є єдиною причиною безплідності, і з збільшенням віку пацієнтів неухильно зростає. Враховуючи, що в умовах сьогодення в розвинутих країнах вагітність настає в межах тридцяти років, проблема стає ще більш актуальною. Мета. Визначити сучасні погляди щодо впливу ЛМ на репродуктивну функцію, та ефективність лікування безпліддя шляхом допоміжних репродуктивних технологій. Результати дослідження. Одним із методів лікування безпліддя є застосування допоміжних репродуктивних технологій, що за наявності органічної патології матки потребує особливих підходів до лікування. Терапевтичні варіанти тривалої терапії лейоміоми матки є обмеженими, тому основним методом лікування залишається хірургічний метод, однак і цей метод не виключає, в подальшому, рецидивів пухлини. Зазвичай, гістеректомій проводиться у 6-8 разів більше, ніж міомектомій та у 15-20 разів більше, ніж селективних емболізацій маткових артерій, отже, гістеректомія продовжує залишатися основним методом лікування, що негативно впливає на фізичний та психоемоційний стан, унеможливлює настання вагітності та є неприпустимим у жінок, що планують вагітність. Висновки. 1. Наявність фіброматозних вузлів сприяє розвитку безплідності та погіршує прогнози лікування за допомогою ДРТ. 2. При підготовці до лікування безплідності методами ДРТ міомектомія є стандартним лікуванням, після чого можливе, навіть, спонтанне настання вагітності. Однак дані про ефективність ДРТ у хворих з міомектомією в анамнезі є суперечливі. 3. При відсутності класичних показань для оперативного втручання хірургічна стратегія при лейоміомі повинна бути індивідуальною.
Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.
Ніцович, І. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ясніковська, С. М.
Сучасні підходи до лікування анемії вагітних з використанням ензимів [Текст] / С. М. Ясніковська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 99-103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ -- ANEMIA (лекарственная терапия)
ЭНЗИМОТЕРАПИЯ -- ENZYME THERAPY (использование)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Вступ. Прогресивне зростання частоти анемії у вагітних за останнє десятиріччя (за даними ВООЗ від 20% до 80%) зумовлює актуальність даної патології. Анемія є фактором високого ризику розвитку гестозу, акушерських кровотеч, невиношування вагітності, перинатальної захворюваності і смертності, післяпологових гнійно-септичних захворювань. Дослідженнями останніх років доведена патогенетична участь синдрому ДВЗ крові в розвитку подібних ускладнень і необхідність корекції гемостазу для їх профілактики і лікування. Мета. Дослідити ефективність запропонованого комплексу феротерапії в поєднанні з ензимами у вагітних з анемією, які проживають в Чернівецькому регіоні на підставі виявлених змін в системі гемостазу. Матеріал і методи. Ефективність запропонованого комплексного методу лікування анемії вагітних проаналізовано у 103 жінок мешканок Чернівецького регіону з анемією вагітних, яка не була обумовлена ні важкою екстрагенітальною, ні акушерською патологією (основна група). До числа обстежених входили жінки із середньо-тяжким ступенем анемії. Контрольну групу склали 65 жінок з гестаційною анемією, які отримували загальноприйняту комплексну терапію. Групи були статистично однорідними. Для оцінки ефективності запропонованої терапії вивчали показники первинного та вторинного гемостазу, фібринолітичної активності крові, маркери ДВЗ-синдрому. Результати дослідження. У роботі представлено результати клінічного застосування ензимів в комплексній терапії анемії вагітних, які свідчать про їх високу ефективність, що сприяли купуванню хронічного синдрому ДВЗ крові при вище зазначеній патології. Після запропонованого лікування у вагітних з анемією різного ступеню тяжкості достовірно подовжились час рекальцифікації (в 1,3 рази), активований парціальний тромбопластиновий час (в 1,5 рази). Протромбіновий час при легкій та середнього ступеню тяжкості анемії достовірно перевищував дані жінок з традиційною феротерапією відповідно в 1,56 і 1,57 рази (р0,05). У вагітних із середньо-тяжким перебігом захворювання спостерігалася арифметична прогресія підвищення активності антитромбіну ІІІ. Концентрація розчинних комплексів фібрин-мономеру в крові вагітних з анемією І ступеню зменшилась в 4,2 рази, при анемії ІІ ступеню -– в 4 рази, а при анемії ІІІ ступеню – в 4,5 рази. Рівень продуктів деградації фібрину-фібриногену знизився в 8,7-10,2 рази, в той час як активність фактору Лакі-Лорана збільшувалася на 12,89%, 14,36% та 15,63% відповідно. В результаті лікування достовірно знизилася частота акушерських ускладнень. Термін лікування дослідної групи був на 24-26% (5-7 днів) менший від терміну вагітних контрольної групи. Зменшилась також кількість жінок із тяжкою формою захворювання. Висновки. Результати застосування ензимів в комплексній терапії анемії вагітних свідчать про їх високу клінічну ефективність, які сприяють купуванню синдрому ДВЗ крові і зниженню частоти акушерських ускладнень при вище зазначеній патології.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Знаменська, Т. К.
Профілактика пелюшкового дерматиту у немовлят [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 104-110. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
"ПЕЛЕНОЧНЫЙ" ДЕРМАТИТ -- DERMATITIS, CONTACT (профилактика и контроль)
МЛАДЕНЕЦ, УХОД -- INFANT CARE (методы)
Анотація: Пелюшковий дерматит (ПД) є одним з найбільш поширених станів шкіри у новонароджених і немовлят з піком у віці від 9 до 12 місяців. Передбачається, що додаткові методи догляду за шкірою, які підтримують функцію бар’єру шкіри і захищають шкіру сідниць від сечі і фекалій, ефективні в запобіганні ПД. Незважаючи на численні рекомендації для батьків з приводу належного догляду за шкірою під підгузками, відсутній актуальний синтез наявних даних для розробки рекомендацій по практиці профілактики ПД. У статті наведено систематичний огляд літератури про ефективність немедикаментозних методів догляду за шкірою під підгузками у здорових новонароджених і немовлят у віці від 0 до 24 місяців. Знайдено кілька досліджень, що стосуються методів догляду за шкірою, таких як очищення, купання і застосування місцевих продуктів. Як параметри оцінки ефективності використовувалися показники поширеності та захворюваності і фізіологічні параметри шкіри. Результати цього огляду показують, що догляд області підгузка з використанням дитячих серветок або води і мочалки надає порівнянний вплив на зону шкіри дитини під підгузком. Купання з рідким дитячим миючим засобом два рази в тиждень можна порівняти з доглядом тільки водою. Застосування мазей, що містять оксид цинку або вазелін з вітаміном А або без нього, ймовірно, надає порівнянний вплив на тяжкість ПД. Однак, немає ніякої інформації про те, чи можуть окремі методи догляду за шкірою, такі як очищення, купання і застосування місцевих препаратів, запобігти ПД. Для виявлення ефективних методів догляду за шкірою, для контролю і профілактики ПД необхідні високоякісні рандомізовані клінічні випробування.
Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Македонський, І. О.
Кишкова недостатність у немовлят з некротизуючим ентероколітом [Текст] / І. О. Македонський, Т. К. Мавропуло // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 111-118. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (хирургия)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (этиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Кишкова недостатність визначається як зниження функції кишечника нижче від мінімально необхідної для підтримання росту, гідратації та/або балансу електролітів, коли для підтримки здоров’я та/або росту необхідна внутрішньовенна дотація. Оскільки завдяки поліпшенню ефективності медичних та хірургічних втручань покращується виживання недоношених немовлят, існує потенціал для збільшення кількості дітей з порушеннями функції шлунково-кишкового тракту та кишковою недостатністю, особливо внаслідок некротичного ентероколіту. Наслідки кишкової недостатності у немовлят є серйозними і включають в себе підвищену смертність, рецидивні катетер-асоційовані інфекції, захворювання печінки, пов’язане з парентеральним харчуванням, хронічну діарея, дефіцит мікроелементів та поганий ріст. Лікування кишкової недостатності спрямоване на досягнення адекватного ентерального харчування. Окремі дані підтверджують зв’язок між кишковою недостатністю у немовлят та характером післяопераційного годування, включаючи раннє ентеральне годування. У хворих з кишковою недостатністю до досягнення періоду інтестинальної адаптації необхідне тривале парентеральне харчування. Діти з вираженою кишковою недостатністю та тривалою залежністю від парентерального харчування чутливі до розвитку різних ускладнень і потребують тривалого регулярного моніторингу стану, щоб запобігти цим ускладненням. Мета цього огляду полягає в тому, щоб освітити наявні доказові дані, які можуть відповісти на ряд питань щодо ефективного клінічного ведення дітей з кишковою недостатністю, які отримують парентеральне або ентеральне харчування.
Дод.точки доступу:
Мавропуло, Т. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Клінічний випадок вродженої лобарної емфіземи верхньої частки лівої легені у дитини 7-місячного віку [Текст] / В. І. Похилько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 119-124. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ -- PULMONARY EMPHYSEMA (врожденный)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Анотація: Проблема вродженої лобарної емфіземи залишається актуальною через складність диференційної діагностики, можливий тривалий безсимптомний перебіг, швидке погіршення стану та необхідність прийняття рішення про оперативне лікування. Лобарна, прогресуюча емфізема новонароджених (обструктивна, напружена, гіпертрофічна емфізема та ін.) – вада розвитку; що супроводжується гострим прогресуючим здуттям частки легені. Клінічна картина вродженої лобарної емфіземи широко варіює, від легкого ураження легень до гострої дихальної недостатності при народженні та рецидивуючих легеневих інфекцій, більшість пацієнтів не має симптомів у ранньому постнатальному періоді, найчастіше вони з’являються до 6 –місячного віку (у 50% випадків). Клапанний механізм призводить до гострого виникнення здуття легеневої паренхіми, збільшення частки в обсязі і здавлення нею нормально розвиненої функціонуючої легеневої тканини, а також до зсуву середостіння в «здоровий» бік і гострим порушенням кровообігу. Хірургічне втручання (лобектомія шляхом торакотомії та відео-асистована лобектомія) є лікувальним методом вибору. Дуже незначна частка пацієнтів мала добрі результати після консервативного лікування, що підтверджує наданий до розгляду клінічний випадок. У дитини Б., від народження до віку 7 місяців жодних симптомів дихальної недостатності, порушень розвитку виявлено не було. Після перенесеного гострого респіраторного вірусного захворювання виникло різке погіршення стану з клінікою легенево-серцевої недостатності, бронхообструктивного синдрому. Консервативне лікування, застосування традиційної та високочастотної ШВЛ було мало ефективним. Покращення стану відбулося лише після проведення оперативного втручання – лівобічна бокова торакотомія, верхня лобектомія, санація та дренування лівого гемотораксу. У післяопераційному періоді ускладнень не було. Дитина без ознак дихальної недостатності переведена до соматичного відділення. Наданий до розгляду випадок вказує на необхідність акцентування уваги на диференційному діагнозі вроджених вад розвитку легень при бронхообструктивних симптомах у дітей.
Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.
Ксьонз, І. В.
Чернявська, Ю. І.
Гасюк, Н. І.
Калюжка, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бирчак, І. В.
Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики спайкової хвороби після лапароскопічних втручань з приводу позаматкової вагітності [Текст] / І. В. Бирчак, С. А. Куріцина // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 125-126

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ВНЕМАТОЧНАЯ -- PREGNANCY, ECTOPIC (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Куріцина, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Кравченко, О. В.
Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб лікування плацентарної дисфункції у жінок з відшаруванням хоріону в І триместрі вагітності [Текст] / О. В. Кравченко, С. М. Ясніковська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 127-128

MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE (лекарственная терапия)
ХОРИОН -- CHORION (патология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Дод.точки доступу:
Ясніковська, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)