Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2020/10/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Допомога новонародженим від матерів з підозрюваною або підтвердженою COVID-19 [Текст] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 5-11

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поширені запитання щодо впливу COVID-19 на материнство та здоров’я новонароджених дітей [Текст] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 12-18

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оптимізація діагностики спадкових хвороб обміну речовин при позитивних результатах розширеного неонатального скринінгу [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 19-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ -- METABOLISM, INBORN ERRORS (диагностика)
Анотація: В структурі дитячої захворюваності та смертності в Україні вагоме місце посідають спадкові хвороби обміну речовин (СХОР). Це орфанні захворювання, що виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів, які забезпечують метаболізм амінокислот, вуглеводів, органічних та жирних кислот. Клінічні ознаки СХОР неспецифічні, вони можуть перебігати під маскою інших, більш поширених, соматичних хвороб, що затримує встановлення правильного діагнозу. З метою раннього виявлення новонароджених зі СХОР впроваджений розширений неонатальний скринінг – біохімічне дослідження висушених на фільтрувальному папері плям крові з п’яти новонароджених. В плямах вимірюється вміст маркерних речовин, що накопичуються у крові при генетично обумовлених дефектах певних ферментів. Для новонароджених зі СХОР встановлення вірного діагнозу у стислі терміни є важливим, з огляду на стрімке накопичення токсичних продуктів і незворотні пошкодження внутрішніх органів та головного мозку. Мета роботи. Систематизувати інформацію про клінічні прояви, анамнестичні, загально клінічні і лабораторні дані та результати інструментальних обстежень для проведення уточнюючої та диференційної діагностики СХОР, а також розробити та впровадити медичну форму для збору позначених даних, яка використовується міждисциплінарною командою лікарів-метаболістів при інтерпретації результатів уточнюючих досліджень новонароджених із підозрою на СХОР. Матеріали та методи дослідження. З урахуванням усіх важливих ланок діагностичного пошуку, авторами цієї статті було розроблено форму CHECKLIST, що представляє собою перелік послідовної інформації, необхідної для уточнюючої діагностики СХОР. Для заповнення форми необхідно провести прості рутинні лабораторні тести: вимірювання газів крові, розрахунок аніонної різниці, визначення вмісту електролітів, глюкози, лактату та аміаку в крові, загальний аналіз сечі, які є доступними та розширяють можливості діагностичного пошуку. Висновки. Широке впровадження запропонованої форми, надасть можливість прискорити етап диференційної діагностики, звузити діагностичний пошук та спрямувати пацієнта в спеціалізовану лабораторію для діагностики спадкових хвороб обміну речовин. Рання діагностика та своєчасно розпочате специфічне лікування надасть можливість значно покращити якість життя хворого, знизити рівень інвалідності та дитячої смертності.
Дод.точки доступу:
Знаменська, Т. К.
Воробйова, О. В.
Кузнєцов, І. Е.
Ластівка, І. В.
Самойленко, І. Г.
Кривошеєва, В. В.
Кремезна, А. В.
Голота, Т. В.
Лисенко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Як оптимізувати практику вигодовування немовлят [Текст] / Н. В. Котова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Анотація: Ожиріння – одна з найважливіших неінфекційних епідемій ХХІ сторіччя. Швидке збільшення ваги на першому році життя розглядається як фактор ризику ожиріння в дитячому та підлітковому віці. Педіатри відіграють центральну роль у формуванні здорового харчування та боротьбі з епідемією дитячого ожиріння. Необхідно оптимізувати викладання питань харчування дітей на до дипломному і післядипломному етапах, в першу чергу, це стосується вигодовування малюків. Мета дослідження: оптимізація практики вигодовування немовлят шляхом оновлення змісту безперервної медичної освіти лікарів для покращення їх навичок консультування батьків. Матеріали і методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено добровільне, анонімне анкетування 40 лікарів, які надають первинну допомогу дітям, щодо їх рекомендацій стосовно вигодовування немовлят. За допомогою сервісу Google Forms лікарів просили відповісти на 20 запитань анкети on-line. Розповсюдженість рекомендацій лікарів (self-reported) порівнювали як із сучасними рекомендаціями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так і з відповідями батьків (self-reported) про існуючу практику годування немовлят. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що під час прийому дитини першого року життя лікарі витрачають у середньому 15–20 хвилин на консультування з питань грудного вигодовування, введення прикорму або оцінки та корекції вигодовування у другому півріччі. Не зазнавали труднощів при консультуванні батьків тільки 27,5% лікарів. На думку лікарів, покращенню практики консультування батьків могло б сприяти наявність чітких алгоритмів консультування (42,5%) і друкованого матеріалу для батьків (55%). Основні рекомендації лікарів щодо грудного вигодовування, часу введення прикорму і загального переліку продуктів додаткового харчування є сучасними і достовірно впливають на практику годування малюків. При цьому засновані на доказах рекомендації, що представлені Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), стосовно продуктів прикорму, збагачених залізом, потенційних високо алергенних продуктів, не рекомендованих продуктів та респонсивного годування, виявилися для частини лікарів новими. Висновки. Для оптимізації практики годування малюків необхідно вдосконалити підготовку педіатрів і сімейних лікарів на додипломному етапі та під час безперервної післядипломної освіти. В програмі додипломного навчання необхідно приділяти більшу увагу формуванню таких компетентностей, як ефективне спілкування лікарів з батьками, а елементи консультування щодо грудного вигодовування та респонсивного годування малюків можуть бути включені в перелік навичок об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Безперервна післядипломна освіта лікарів передбачає постійне оновлення знань з урахуванням появи оновлених рекомендацій, що базуються на доказах. На теперішній час Feeding Guidelines for Infants and YoungToddler (2017) можна пропонувати в якості прототипу національної настанови з питань вигодовування немовлят і малюків, а дані, що в ній містяться, поширювати.
Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Старець, О. О.
Хіменко, Т. М.
Геращенко, Ю. О.
Федоренко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебігу неонатального періоду у передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г залежно від стану плаценти [Текст] / О. С. Яблонь [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 37-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Анотація: Щороку кількість недоношених дітей у світі та в Україні прогресивно зростає ? кожне 10 немовля народжується раніше встановленого терміну, і саме передчасне народження залишається основною причиною близько 50 % випадків неонатальної захворюваності та смертності. Стан здоров’я даної категорії немовлят потребує особливих знань і вмінь, психологічної підтримки, терпіння як медичного персоналу, так і батьків, та безумовно колосальних матеріальних витрат, проте всі зазначені зусилля та ресурси не гарантують, що подальший розвиток передчасно народжених дітей буде фізіологічним. Стан плаценти надає важливу інформацію для з’ясування чинників, які сприяли передчасному народженню, однак плацентарні ознаки не були достеменно вивчені, а зв’язок між змінами плаценти та неонатальними наслідками залишається недостатньо зрозумілим. Важливими є заходи, направлені на превенцію передчасного народження та покращення прогнозу для життя та здоров’я недоношених у подальші вікові періоди. Мета дослідження. Встановити зв’язок між патоморфологічними змінами у плаценті та наслідками передчасного народження. Матеріали і методи дослідження. Було проведено патоморфологічне дослідження плацент матерів 220 передчасно народжених дітей з масою тіла менше 1500 г та за його результатами сформовано 5 груп згідно класифікації змін у плаценті. Робота здійснювалася на базі Вінницького обласного патологоанатомічного бюро відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження посліду (форма № 013?1/о). Дослідження проводилося за підтримки директора КНП ВОПАБ Вінницької обласної ради Холод Л.П. та завідувача головним відділенням загальної патології з гістологічними дослідженнями Гормаша П.П. Використовувалися наступні методи дослідження: макроскопія, фарбування зрізів, електронна мікроскопія та імуногістохімія. Була проведена оцінка стану здоров’я цих 220 дітей в неонатальному періоді на етапі лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених (ВАІТН), а згодом - у відділенні для недоношених дітей (ВНН) Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період 2012-2018 рр. Проаналізовано такі клінічні показники, як термін гестації, маса тіла, важкість стану при народженні за шкалою Апгар на 1 хв., тривалість респіраторної підтримки та тривалість перебування у стаціонарі, а також враховувалася частота патологічних станів, які обумовлювали важкість перебігу неонатального періоду. Результати дослідження. За результатами дослідження встановлено, що патологічні зміни плаценти підвищують ризик передчасного народження, потребу в респіраторній підтримці та оксигенотерапії, а також збільшують терміни стаціонарного лікування. Проведений аналіз клінічних показників 220 передчасно народжених дітей та патоморфологічних досліджень плацент їх матерів показав, що найважчий перебіг неонатального періоду спостерігався у дітей з запальними змінами та ознаками незрілості плаценти. У новонароджених цих груп встановлена достовірно вища частота генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, важкі ураження ЦНС з розвитком внутрішньошлуночкових крововиливів та лейкомаляції. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше проти групи порівняння була підтверджена перивентрикулярна лейкомаляція, яка є еквівалентом несприятливих наслідків передчасного народження. Висновки. Всі діти, включені у дослідження, в неонатальному періоді мали поєднання патологій, які обумовлювали важкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду та властиві їм патології. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах мали місце внутрішньошлуночкові кровововиливи, лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія.
Дод.точки доступу:
Яблонь, О. С.
Саврун, Т. І.
Назарчук, Н. М.
Сергета, Д. П.
Холод, Л. П.
Дзема, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування тотального агангліозу товстої кишки у дітей [Текст] / В. П. Притула [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 45-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИРШСПРУНГА БОЛЕЗНЬ -- HIRSCHSPRUNG DISEASE (хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Для хірургічного лікування тотального агангліозу кишечника у дітей необхідні складні реконструктивно-пластичні операції після колектомії. Існує широкий спектр поглядів на вибір таких втручань. Основною метою хірургічної ліквідації наслідків колектомії є відновлення порушень водно-електролітного балансу, покращення нормобіозу кишечника, збільшення можливості утворення та накопичення калу, сповільнення проходження хімусу в травному тракті та корекція інших порушень обміну речовин. Мета дослідження – розробити оптимальні підходи при хірургічному лікуванні тотального агангліозу товстої кишки у дітей. Матеріали і методи дослідження. З 1980 до 2020 року проаналізовано досвід хірургічного лікування 41 дитини з тотальною формою агангліозу кишечника з використанням оптимальної реконструктивної хірургії з формуванням функціонального кишкового резервуару. Ізольоване ураження агангліозом лише товстої кишки було у 36 (87,80%) із 41 пацієнта, а ураження всієї товстої та фрагменту тонкої кишок діагностовано ще у 5 (12,20%) дітей. Результати дослідження. Накладання захисної тонкокишкової стоми виконано першим етапом хірургічного лікування у всіх дітей. Через 8-14 місяців було проведено ефективні способи відновлення цілісності кишкового тракту після тотальної колектомії з формуванням функціонально-вигідного варіанту резервуарів, таких як «J» - резервуар (n=1); ілеотрансплантат із бічним ілео-ілеоанастомозом (n=28); ілеотрансплантат із бічним ілео-колоанастомозом (n=7); ілео-ректальним первинним анастомозом (n=1) або ентеро-ентероанастомозом з інвагінаційним клапаном (n=4). Тонкокишкова стома була закрита через 3-4 місяці. У післяопераційному періоді жодних ускладнень не було. Перші 3 місяці частота стільця становила 10-15 разів, а після 1 року - 2-4 рази на добу. Всі діти вижили. Функціональні результати лікування у них добрі. Функція кишечника задовільна. На рентгенограмах – сформована пряма кишка з достатнім резервуарним об’ємом і вираженою колонізацією. Висновки. Хірургічна корекція тотального агангліозу товстої кишки у дітей передбачає трьохетапний підхід: накладання захисної тонкокишкової стоми (1-й етап); радикальна операція – колектомія з реконструктивно-пластичним формуванням функціонально вигідного резервуарного варіанту «неоректуму» (2-й етап) та закриття ілеостоми після адаптації сформованого тонкокишкового резервуару (3-й етап). Міжопераційний (між ілеостомією та радикальною операцією) період тривалістю 8-14 місяців забезпечує відновлення важливих структурних та гомеостатичних змін у дітей на етапах хірургічної корекції тотальної форми агангліозу товстої кишки. Відновлення прохідності кишкового тракту з формуванням функціонально-вигідного резервуару у вигляді подвоєного ілео-колотрансплантату та ілеоілеотрансплантату «бік-в-бік» - найкращий варіант для реконструктивної хірургії після тотальної колектомії у дітей з агангліозом. Формування функціонально-вигідного резервуару у дітей запобігає порушенню водно-електролітного балансу, поліпшує нормобіоз, покращує утворення та накопичення калу, сповільнить проходження в травному тракті та запобіжить розвитку інших порушень обміну речовин. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Дод.точки доступу:
Притула, В. П.
Сільченко, М. І.
Курташ, О. О.
Хуссейні, С. Ф.
Руденко, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Меньшикова, А. О.
Раннє застосування постійного позитивного тиску у дихальних шляхах для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених [Текст] / А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (профилактика и контроль, терапия)
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ПУТИ, ПОЛОЖИТЕЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ ПОСТОЯННОЕ (использование)
Анотація: Дихальна підтримка (ДП) займає провідне місце у забезпеченні постнатальної респіраторної адаптації і лікуванні недоношених новонароджених. На сьогодні немає сумнівів щодо клінічних переваг раннього застосування неінвазивних методів ДП порівняно із традиційними інтубацією трахеї і штучною вентиляцією легень (ШВЛ) в контексті зменшення ризиків смерті, ураження легень і віддаленої хронічної захворюваності. Зокрема, для початкової неінвазивної ДП (НДП) недоношених новонароджених, які дихають самостійно, найчастіше використовують постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (СРАР). З огляду на відносні простоту, доступність та ефективність, цьому методу НДП надають перевагу на практиці. Використання СРАР збільшує функціональну залишкову ємність легень та дихальний об’єм, що є важливим для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому. Однак, значна частка передчасно народжених дітей, яких починають лікувати за допомогою СРАР, таки потребують переведення на ШВЛ, оскільки з часом НДП стає неефективною. Потреба інтубувати трахею і розпочинати механічну ШВЛ підвищує ризик виникнення ускладнень і погіршує кінцеві результати лікування таких немовлят. Зокрема, встановлено, що неефективність СРАР призводить до зростання частоти внутрішньошлуночкових крововиливів, бронхолегеневої дисплазії та підвищує ризик смерті. Саме тому пріоритетом має бути максимально ефективне застосування СРАР. Цього можна досягнути шляхом визначення групи ризику, тобто тих дітей, у яких цей вид ДП може виявитись неефективним; а також завдяки своєчасному використанню додаткових заходів, які можуть підвищити ефективність СРАР. У цьому огляді обґрунтовується доцільність раннього застосування СРАР у лікуванні передчасно народжених немовлят, описуються чинники ризику неуспішного застосування та заходи щодо підвищення ефективності цього методу НДП.
Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клименко, Т. М.
Проблеми та резерви ведення новонароджених дітей з легеневою гіпертензією [Текст] / Т. М. Клименко, О. Ю. Карапетян, М. І. Кононович // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КРОВООБРАЩЕНИЯ ПЕРСИСТИРУЮЩЕГО ФЕТАЛЬНОГО СИНДРОМ -- PERSISTENT FETAL CIRCULATION SYNDROME (терапия)
Анотація: Легенева гіпертензія (ЛГ) – синдром, який пов’язаний зі значною захворюваністю та смертністю пацієнтів. Відсутність достатньої кількості рандомізованих та контрольованих досліджень у дітей, особливо раннього віку, викликає значні складнощі щодо ведення ЛГ, оскільки більшість терапевтичних стратегій ґрунтуються на даних, отриманих з досліджень у дорослих пацієнтів та висновків експертного консенсусу. Найпоширенішими причинами ЛГ новонароджених є дезадаптація змін постнатального кровообігу, наявність вади розвитку легеневих судин або затримка росту та розвитку новонародженого, а у передчасно народжених немовлят – недорозвинення та незрілість легеневих судин, важка бронхолегенева дисплазія. Легеневій гіпертензії у новонароджених сприяють хронічні захворювання матерів, вживання ними деяких медикаментів, патологію вагітності, пологів, наявність вроджених вади серця зі збагаченням малого кола кровообігу та легень, що супроводжується аномальною будовою судин та порушенням їх розвитку. Прийнятий універсальний діагностичний алгоритм ЛГ в педіатричній практиці, до якого віднесені ехокардіографія, ЕКГ, рентгенографія, а для середньо тяжких та тяжких випадків – генетичні та серологічні лабораторні тести, магнітно-резонансна томографія серця та легень, а також катетеризація серця з проведенням тесту з вазореактивності. Лікування ЛГ у новонароджених передбачає мультидисциплінарний підхід, починаючи зі стратегії захисту легень у передчасно народжених дітей до використання судинорозширювальної терапії. До основних проблем щодо ведення новонароджених з ЛГ відносяться відсутність стандартизації параметрів ЕхоКГ для новонароджених, відсутність єдиного рішення про терміни та необхідність проведення скринінгу на ЛГ у популяції недоношених новонароджених, недостатність контрольованих досліджень та вироблення єдиної терапевтичної стратегії саме для популяції недоношених новонароджених з урахуванням супутньої патології та терміну гестації; а також відсутність чітких критеріїв включення до Національного реєстру пацієнтів з ЛГ.
Дод.точки доступу:
Карапетян, О. Ю.
Кононович, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Арістов, М.
Клінічні та економічні переваги застосування для парентерального харчування недоношених новонароджених препарату Нумета G13E порівняно із роздільним одночасним застосуванням розчинів амінокислот, жирової емульсії та глюкози [Текст] / М. Арістов, О. М. Мельничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 64-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS (прием и дозировка)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (прием и дозировка)
Анотація: В перші дні життя всі передчасно народжені діти з дуже малою масою тіла залежать від парентерального харчування (ПХ). Проведення ПХ часто супроводжується збільшенням частоти випадків бактеріального та грибкового сепсису, механічних ускладнень, пов’язаних із судинним доступом, помилок при організації уведення нутрієнтів і призначенні основних компонентів ПХ, а також метаболічними розладами у дитині. Мета дослідження. Провести клінічну, фармакоекономічну оцінку та вплив на бюджет застосування Нумети G13E у недоношених дітей з ДММТ (? 1500) порівняно з роздільним одномоментним застосуванням розчинів амінокислот, жирової емульсії та глюкози. Матеріали і методи дослідження. Проаналізована клінічна ефективність застосування стандартизованого ПХ (СПХ) та індивідуалізованого ПХ (ІПХ) у передчасно народжених дітей. Фармакоекономічний аналіз проведений за методом ефективності витрат. Підрахований вплив на бюджет застосування 2 технологій з часовим горизонтом 5 років. Розроблено 3 сценарії впливу на бюджет. Результати дослідження. Показник «витрати-ефективність» при застосуванні ІПХ для пацієнтів з МТ 1000 г склав 126 052,94 грн., для пацієнтів з МТ ?1500 г - 113 312,43 грн. У новонароджених при застосуванні СПХ показник «витрати-ефективність» склав 132 347,00 та 114 373,67 грн. відповідно. Витрати на додаткову одиницю ефективності (ICER) складають 205 717,71 грн. для новонароджених з МТ 1000 г та 126 744,71 грн. для з МТ ?1500 г. Висновки. Виявлено, що застосування Нумети G13E є витратно-ефективною технологією з показником ICER, що не перевищує ймовірного порогу «готовності платити» в 3 ВВП на душу населення в Україні. Аналіз чутливості до зміни ключових параметрів — вартості лікарських засобів, ймовірності виникнення інфекцій кровотоку та тривалості ПХ виявив стійкість фармакоекономічних розрахунків.
Дод.точки доступу:
Мельничук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Современные подходы к комплексной терапии и профилактике пеленочного дерматита [Текст] / А. В. Зубаренко [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 75-79. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
"ПЕЛЕНОЧНЫЙ" ДЕРМАТИТ -- DERMATITIS, CONTACT (терапия)
Анотація: У статті представлені оглядові дані та результати власних досліджень авторів щодо сучасних підходів до комплексної терапії та профілактики пелюшкового дерматиту. Пелюшковий дерматит - запальна реакція шкіри немовляти, що виникає внаслідок несприятливого впливу механічних, фізичних, хімічних і мікробних чинників зовнішнього середовища. Особливості шкіри дитини грудного віку (тонкість і вразливість епідермісу, слабо розвинений сполучний компонент дерми, ніжність і крихкість базальної мембрани) призводять до її легкої травматизації і, в сукупності з недосконалістю терморегуляторного та імунної функції шкіри, призводять до розвитку запальної реакції. У 15% дітей грудного віку ускладнена (важка) форма пелюшкового дерматиту розвивається стрімко - протягом 1-2 днів. Надалі у них відзначається схильність до рецидивів при найменших погрішності у догляді. Вторинний (ускладнений) пелюшковий дерматит частіше розвивається в дітей з атопічним фоном. Мета дослідження. Оцінити ефективність дитячої косметики лінії DERMIFANT® у профілактиці і лікуванні пелюшкового дерматиту в дітей першого року життя. Матеріал і методи дослідження. Проведено порівняльне контрольоване дослідження у паралельних групах дітей першого року життя, батьки яких у домашніх умовах використовували дитячу косметіку лініі DERMIFANT®. Результати дослідження. Результати досліджень по оцінці ефективності дитячої косметики лінії DERMIFANT® як засобу профілактики пелюшкового дерматиту показують, що у всіх дітей контрольної групи, батьки яких не користувалися засобами догляду за шкірою, розвинулися прояви пелюшкового дерматиту різного ступеня тяжкості (від поодиноких червоних плям до кірочок, ранок, ерозій). В основній групі дітей першого року життя, батьки яких використовували дитячу косметику лінії DERMIFANT® для профілактики пелюшкового дерматиту, клінічних проявів пелюшкового дерматиту не відзначалося. Висновки. Щоденне використання дитячої косметики лінії DERMIFANT® є ефективним засобом профілактики пелюшкового дерматиту для дітей першого року життя.
Дод.точки доступу:
Зубаренко, А. В.
Горностаева, Н. Ю.
Потапчук, Ю. А.
Будяну, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Мельничук, Л. В.
Клінічний випадок геморагічної хвороби новонародженого [Текст] / Л. В. Мельничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 80-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИНА K НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, КРОВОТЕЧЕНИЕ -- VITAMIN K DEFICIENCY BLEEDING (диагностика)
Анотація: Геморагічна хвороба новонароджених розвивається у 0,25-0,5 % новонароджених внаслідок дефіциту вітаміну К. Розрізняють ранню (в перші 24 години життя), класичну (1-7 доби життя) та пізню (2-8 тижнів життя, рідко – до 6 місяців) геморагічну хворобу новонароджених. Усі три форми обумовлені дефіцитом вітаміну К. Рання геморагічна хвороба новонароджених може розпочатись внутрішньоутробно і у дитини вже при народженні знаходять шкірні геморагії, кефалогематому чи внутрішньочерепні крововиливи. Як прояв ранньої геморагічної хвороби новонароджених можливі легеневі кровотечі, крововиливи в органи черевної порожнини (особливо часто печінку, селезінку, наднирники), мелена. Клінічними проявами пізньої геморагічної хвороби новонароджених можуть бути поширені шкірні екхімози, внутрішньочерепні крововиливи, мелена, гематемезис. У статті наведений клінічний випадок пізньої форми геморагічної хвороби новонароджених, який успішно пролікований пероральною формою вітаміна К1.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Сурков, Д. М.
Метод підбору величини РЕЕР під легеневим ультразвуковим контролем у новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом. Випадок із практики [Текст] / Д. М. Сурков // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 83-87. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (диагностика)
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS (методы)
Анотація: У статті описаний випадок з практики підбору величини РЕЕР під ультразвуковим контролем легень при проведені штучної вентиляції легень у новонародженого з респіраторним дистрес-синдромом. Продемонстроване діагностичне значення зменшення В-ліній та появи А-ліній як предикторів розкриття легеневих ателектазів. Практика низькооб’ємного легеневого рекрутменту, який досягається за рахунок збільшення функціональної залишкової ємності, а не підвищення пікового інспіраторного тиску, може вважатись більш безпечною щодо ризику вентилятор-асоційованих пошкоджень легень і розвитку важкого синдрому витоку повітря. Крім того, відсутність істотних коливань парціального тиску діоксиду вуглецю прогностично є більш позитивною щодо зменшення церебральної перфузії. Але потрібні додаткові відкриті контрольовані дослідження достатнього доказового рівня, перш ніж можна буде зробити остаточні висновки.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)