Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2021/11/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Профіль злоякісних новоутворень у дітей Вінницької області, клінічний досвід [Текст] / О. С. Рубіна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Структура онкологічної захворюваності дитячого населення має свої особливості. Більшість пухлин, що виникають в дитячому віці, мають ембріональне походження. Злоякісні новоутворення (ЗН) залишаються одним із найтяжчих захворювань дитячого віку. На даний час очевидно, що проведення заходів, спрямованих на зниження захворюваності й смертності від ЗН, поліпшення якості життя хворих онкологічного профілю неможливе без адекватного обліку й реєстрації цієї групи пацієнтів. Наведено структуру онкопатології у дітей різних вікових груп Вінницького регіону. Мета дослідження. Надати медико-статистичну оцінку злоякісних новоутворень у дітей Вінницької області та висвітлити досвід лікування новонародженої дитини з гігантською тератобластомою зовнішньовнутрішньої локалізації та тератомою внутрішньої локалізації. Результати дослідження. Представлений профіль злоякісних новоутворень у дітей Вінницької області та описаний клінічний випадок гігантської тератобластоми зовнішньо-внутрішньої локалізації та тератоми внутрішньої локалізації. Висновки. Враховуючи складність анатомічної локалізації крижово-куприкової тератобластоми (ККТ), найбільш інформативним діагностичним методом є комп’ютерна томографія з контрастним підсиленням, яка дозволяє чітко визначити топографічне розташування пухлини та її відношення до оточуючих анатомічних структур. Раннє оперативне лікування ККТ, а саме видалення пухлини із куприком, є єдиною вірною та виправданою тактикою лікування.
Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Кулик, Я. М.
Моравська, О. А.
Берцун, К. Т.
Гомон, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Домітращук, І. С.
Проблемні питання профілактичної роботи закладів первинної медичної допомоги [Текст] / І. С. Домітращук, Л. В. Мельничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 12-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (организация и управление)
Анотація: Стаття присвячена проблемним питанням профілактичної роботи закладів первинної медичної допомоги. Мета роботи - проведення аналізу ефективності профілактичних напрямків роботи лікарів первинної мережи. Матеріал і методи дослідження. Вивчено виконання обсягів профілактичних щеплень за 2018-2020 роки, результатів профілактичних оглядів дітей. Проведено анкетування медичних працівників та батьків дітей щодо ефективності профілактичної роботи. Результати дослідження. Нерегулярне постачання вакцин (від 35 до 78 % за всіма групами імунологічних препаратів) суттєво вплинуло на виконання обсягів профілактичних щеплень, які зменшились у порівнянні з минулими роками. Проблемним аспектом залишається невпевненість самих медичних працівників у безпеці вакцин, яка складає відповідно (65,33±2,92 %) у сімейних лікарів та (51,24±2,53%) у медичних сестер. Прикладом успішної профілактичної роботи є зростання кількості дітей до 6 місяців, що вигодовувались виключно грудним молоком (74,3 %) та прихильність батьків до грудного вигодовування (83,5-85,5 %). Висновки. Проблемними питаннями профілактичної роботи є дефіцит часу, відсутність вакцин, низький престиж профілактичної роботи та відсутність матеріальних передумов. Від 30,6 % батьків у педіатрів до 41,7 % батьків у сімейних лікарів незадоволені обсягами інформації, отриманої від медичних працівників.
Дод.точки доступу:
Мельничук, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цимбал, А. Ю.
Стан мінеральної щільності кісткової тканини у новонароджених та їх матерів різних вікових груп [Текст] / А. Ю. Цимбал, Ю. В. Котлова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
Анотація: Пренатальний період є важливим періодом старту накопичення мінералів у кістках. Визначення мінеральної щільності кісткової тканини в діаді – мати та новонароджена дитина, взаємозв’язок цих показників є актуальним питанням сьогодення. Мета дослідження – оцінити стан мінеральної щільності кісткової тканини у доношених новонароджених залежно від мінеральної щільності кісткової тканини їх матерів різного віку. Матеріал і методи дослідження. Аналітичне, проспективне, когортне дослідження проведене у 79 доношених новонароджених дітей у віці 48-72 годин життя одночасно з їх матерями віком від 13 до 43 років, умовно соматично здорових, які постійно проживали у Запорізькій області. Дослідження проводилось ультразвуковим кістковим сонометром «Sunlight Omnisense 9000», який кількісно вимірює швидкість ультразвуку (SOS, м/с), що характеризує відповідну мінеральну щільність кісткової тканини. Результати досліджень. Найбільші показники SOS визначені у новонароджених, які народжені матерями у віці 13 - 17 та 18 - 20 років: 3156 [3024; 3232] м/с та 3215 [3127; 3316] м/с відповідно (p0,05). Одночасно SOS у їх матерів були найнижчі: 3992 [3931; 4091] м/с та 4037 [3966; 4105] м/с відповідно, порівняно з SOS жінок старших вікових груп (p0,05), але не корелювали (p0,05) з найвищими SOS їх дітей. У той час лише показники SOS у жінок вікової групи 31 - 43 роки (4242 [4204; 4469] м/с) мали помірний від’ємний кореляційний зв’язок з SOS їх новонароджених дітей (3006 [2897; 3041] м/с), p0,05. Висновки. Встановили, що SOS у дітей, народжених матерями різних вікових груп, мають статистично достовірні відмінності (р0,05) - більш високі показники визначені у немовлят, народжених матерями у віці 13 - 20 років. Не встановлено статистично значущої різниці показників SOS при ранній підлітковій вагітності у дівчат-підлітків та їх немовлят у відповідному порівнянні з жінками у віці 18-20 років та їх новонародженими дітьми. Одночасно встановили, що лише у жінок вікової групи 31 - 43 років збільшення SOS новонароджених дітей супроводжувалось статистично значущим (p0,05) зменшенням SOS їх матерів.
Дод.точки доступу:
Котлова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям [Текст] / Н. С. Волошинович [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (терапия)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
Анотація: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом’язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства.
Дод.точки доступу:
Волошинович, Н. С.
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Токар, П. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Внутрішньоутробне інфікування плоду - реалії діагностики та лікування [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика, терапия)
Анотація: Внутрішньоутробне інфікування плода є однією з найбільш актуальних проблем в акушерстві, оскільки, при відсутності адекватного лікування чи прогресування захворювання, виникає ускладнений перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду. Доволі часто є ситуації, коли розглядається не наявність самого інфекційного агенту, який вражає плід, а наслідки інвазії мікроорганізмів. Мета дослідження. Провести аналіз показників мікроцитозу піхви, цервікального каналу, особливостей перебігу вагітності при інфікуванні плода, ефективність різних схем лікування. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 20 здорових жінок, які мали фізіологічний перебіг вагітності (контрольна група), та 62 вагітних з ознаками інфікування плода (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, серологічного методів, проведено статистичний аналіз, УЗД плода. Результати дослідження. Залежно від триместру, вагітних основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – у терміні 18-24 тижнів (50 вагітних), друга – у терміні 28-34 тижнів (12 вагітних). Проведено статистичний аналіз змін мікроцитозу піхви залежно від терміну. Виявлено достовірну різницю щодо впливу грам негативного диплококу, морфологічно схожого на гонокок, Streptococcus agalactiae у третьому триместрі. Ureaplasma urealyticum, Chlamidia trahomatis у другому триместрі, Trichomonas vaginalis та Mycoplasma hominis незалежно від терміну вагітності. При проведенні УЗД у першій підгрупі виявлено аномальну кількість навколоплідних вод у 24 %, зміни структури плаценти у 14 %, розширення чашково-мискової системи нирок у 52 %, гіперехогенність кишечнику у 60 %, гепатомегалія у 4 %. У другій підгрупі аномальна кількість навколоплідних вод у 16,7 %, зміни структури плаценти у 83,3 %, прогресуюче вкорочення шийки матки у 33,3 %. Вагітним основної групи запропоновано курс специфічної антибактеріальної терапії. За наявності позитивної динаміки впродовж трьох днів (зменшення патологічних виділень, багатоводдя та інших УЗ-ознак інфікування плоду), лікування продовжують. При негативній динаміці чи відсутності ефекту впродовж трьох днів – зміна антибактеріального засобу. При повторній появі ознак – повторний курс зі зміною антибактеріального засобу. Висновки. Встановлено порушення мікроцинозу піхви та цервікального каналу у 80,6 %, у решти – наявність УЗ-ознак інфікування плоду без змін у піхві та цервікальному каналі. Запропоновані схеми антибактеріальної терапії є ефективними у другому триместрі вагітності, що вказує на необхідність проведення обстеження та лікування в цей період, та за наявності структурних змін шийки матки, які спричинені грамнегативним диплококом, морфологічно схожим на гонокок та Trichomonas vaginalis. При розвитку загрози передчасних пологів антибактеріальна терапія є недостатньо ефективною.
Дод.точки доступу:
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Коляндрецька, С. В.
Волошинович, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фофанов, О. Д.
Рідкісні колоректальні мальформації у новонароджених. Огляд літератури та власні спостереження [Текст] / О. Д. Фофанов, В. О. Фофанов, А. П. Юрцева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 33-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика)
Анотація: В статті наведено літературні дані та власні спостереження деяких рідкісних вроджених вад колоректальної зони у новонароджених дітей, які вимагають хірургічного лікування. Це такі вади, як вроджений товстокишковий мішок та вроджена сегментарна дилятація товстої кишки. В країнах Європи та Північної Америки відмічено одиничні випадки народження дітей з цими вадами, частіше вони зустрічаються у країнах Азії, особливо – в Індії. Діагностика та хірургічна корекція таких вроджених вад викликають труднощі, пов’язані з недостатньою інформованістю дитячих хірургів, неонатологів, педіатрів про цю патологію. Наведено дані про клінічні прояви, антенатальну та постнатальну діагностику і тактику лікування, а також про гістопатологічну структуру ураженої товстої кишки при цих вадах. Аналіз літературних даних та представлені клінічні спостереження вродженого товстокишкового мішка та вродженої сегментарної дилятації товстої кишки у новонароджених свідчать про можливість їх антенатальної і доопераційної діагностики. Зроблено висновок про те, що у дітей з аноректальними мальформаціями та хворобою Гіршпрунга необхідно проводити ретельну диференційну діагностику з вродженим товстокишковим мішком та сегментарною дилятацією товстої кишки, оскільки тактика їх хірургічної корекції суттєво відрізняється від тактики при поширених аноректальних мальформаціях та при лікуванні хвороби Гіршпрунга.
Дод.точки доступу:
Фофанов, В. О.
Юрцева, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анікін, І. О.
Безпека та якість внутрішньовенних ліпідів для новонароджених: сучасні знання та майбутні перспективи (Частина I) [Текст] / І. О. Анікін, В. І. Снісарь // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 41-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖИРОВЫЕ ЭМУЛЬСИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- FAT EMULSIONS, INTRAVENOUS (прием и дозировка)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование)
Анотація: Передчасні пологи зумовлюють розвиток "метаболічного шоку" у новонародженої дитини, важкість якого обернено протилежна масі та терміну гестації. Немовлята втрачають можливість отримувати нутрієнти природнім, трансплацентарним шляхом, а здатність засвоювати молоко матері обмежена через незрілість. Стандартом зростання передчасно народженої дитини є внутрішньоутробний зріст мозку та тіла плода, для досягнення якого потрібна не тільки достатня кількість основних нутрієнтів, але і їх якісний склад. Нутрітивна підтримка недоношених новонароджених часто є проблемою, особливо, якщо діти мають захворювання перинатального періоду, перебувають на штучній вентиляції легень, що погіршує їх катаболічний стан. Стресовий стан обмежує продовження фізичного зростання дитини протягом перших кількох тижнів після пологів, що асоціюється з хронічною захворюваністю та неврологічною інвалідизацією в майбутньому. Одним, а іноді єдиним шляхом надходження основних нутрієнтів стає парентеральне харчування, при якісному проведенні якого можливо задовольнити більшість харчових потреб недоношених малюків. Протягом останніх років розроблено якісні протоколи з парентерального харчування, дотримання яких дозволяє досягти мети забезпечення потреб дітей. Вони передбачають достатньо агресивний підхід до інфузії амінокислот та ліпідів, але серед лікарів все ще існують побоювання використовувати раннє парентеральне харчування. Особливо обмеження стосуються внутрішньовенних ліпідів, вони базуються на декількох догмах, які свідчать про те, що інфузія ліпідів може бути пов’язана з пошкодженням тканин легенів, печінки, сприяє розвитку сепсису та тромбозам. Існує кілька нещодавніх оглядів, які спростовують ці догми. У нашій публікації ми хотіли б надати короткі базові дані щодо безпеки використання ліпідних емульсій, які використовують у новонароджених. Також, надати дані про позитивний вплив ліпідів на деякі біохімічні процеси та стани, з акцентом на їх особливості в залежності від складу жирової емульсії. Огляд літератури, який надано, може використовуватися для перегляду клінічної практики, для пошуку оптимальних стратегій застосування ліпідних емульсій, з урахуванням їх хімічних складових, що дозволить підвищити якість виходжування недоношених новонароджених. Мета роботи – провести аналіз наукових літературних джерел для вивчення та систематизації даних про сучасні аспекти використання ліпідних емульсій у новонароджених.
Дод.точки доступу:
Снісарь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Знаменська, Т. К.
Чи є майбутнє у пробіотиків в неонатології? (аналіз останніх даних, частина I) [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY
Анотація: З року в рік призначення пробіотиків є суперечливим питанням як у медицині дорослих, так і в педіатричній практиці. Деякі вчені приходять до позитивних висновків щодо ефективності пробіотиків, тоді як певні індивідуальні дослідження, які є частиною мета-аналізів, роблять негативні висновки, вказуючи на те, що конкретний пробіотичний штам (штами) не впливав на стан, що досліджується. Слід уникати надмірних негативних чи позитивних висновків щодо РКВ пробіотиками - висновок стосується лише конкретного пробіотика, ефективність якого було досліджено з використанням визначених клінічних умов. Для неонатологів особливо гостро постає питання щодо використання пробіотиків у новонароджених дітей. Метою статті є аналіз останніх даних щодо можливостей використанняя пробіотиків у новонароджених. У 2021 році був опублікований клінічний звіт щодо застосування пробіотиків у передчасно народжених дітей у США (Керівництво для лікаря з надання дитячої допомоги, Комітет AAP з питань плоду та новонароджених), у якому зазначено, що незважаючи на значні відмінності в комбінаціях пробіотичних препаратів і відсутність фармацевтичного класу пробіотичних продуктів, зокрема у США, кількість недоношених дітей, яким призначаються пробіотики, стабільно збільшується. За останніми джерелами бази даних в США приблизно 10% новонароджених із надзвичайно низьким гестаційним віком отримують певний тип пробіотиків під час їх перебування у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, з різними варіаціями на практиці між підрозділами. Незважаючи на те, що багато хто твердо аргументує своє звичне використання пробіотиків у передчасно народжених дітей, інші групи, включаючи ESPGHAN та АРР, були більш обережними, відзначаючи деякі основні обмеження багатьох досліджень, методологічні відмінності в дизайні досліджень та рекомендаціях, а також висновок, що ефективність пробіотиків може коливатися в широких межах. Нещодавно Робоча група з пробіотиків та пребіотиків ESPGHAN опублікувала документ використання підходу мережевого мета-аналізу для виявлення штамів з найбільшим потенціалом ефективності для попередження основних захворювань у недоношених дітей. Слідом за цим Комітет ESPGHAN з питань харчування та Робоча група ESPGHAN по пробіотикам та пребіотикам мали на меті розробити документ, який може слугувати орієнтиром для можливого використання пробіотиків у недоношених дітей, на позиціях якого ми зупинимося у другій частині статті.
Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Трихобезоари у дітей на прикладі клінічних випадків [Текст] / В. І. Похилько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 60-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕЗОАРЫ -- BEZOARS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Формування трихобезоарів є рідкісним клінічним станом, який є проявом насамперед психічних захворювань. Дані літератури свідчать, що у дітей найчастіше зустрічаються саме трихобезоари. Наявність безоару може призводити до серйозних ускладнень, таких як ерозія слизової шлунка, виразки і навіть перфорація шлунка або тонкої кишки. Варіанти лікування трихобезоарів шлунка варіюються від ендоскопічного видалення, розчинення та механічного роздроблення гідроструменем невеликих безоарів до хірургічного видалення гігантських безоарів. Наведені клінічні випадки доводять небезпеку, спричинену трихобезоаром. Описані випадки формування трихобезоару з клінікою кишкової непрохідності у дівчинки підліткового віку, та трихобезоару сліпого кінця стравоходу і клінікою дихальної недостатності у дитини раннього віку з вродженою вадою розвитку стравоходу. Отже, дана патологія може зустрічатись у будь-якому віці, мати нетипову клінічну картину і, у випадку несвоєчасного звернення, призвести до трагічних наслідків. Крім того, необхідно застосовувати мультидисциплінарний підхід з обов’язковим наданням психологічної (або навіть психіатричної) допомоги дітям, проводити навчання батьків по догляду за дітьми, схильними до трихотіломанії та трихофагії.
Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.
Гриценко, Є. М.
Адамчук, Н. М.
Чернявська, Ю. І.
Бодулєв, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

The clinical case of Hemifacial Microsomia in the newborn boy from mother with Z-21 [Text] / I. V. Lastivka [et al.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - P64-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИЦА АССИМЕТРИЯ -- FACIAL ASYMMETRY (диагностика)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика)
Анотація: Геміфаціальна мікросомія (ГФМ) – термін, який використовується для ідентифікації деформацій обличчя, пов’язаних з порушенням розвитку перших і других пар зябрових дуг, що характеризуються недорозвиненням однієї половини обличчя. Одним із типів геміфаціальної мікросомії є окуло-аурікуло-вертебральна дисплазія або синдром Гольденхара. Захворюваність на ГФМ становить 1:3500-1:7000 живонароджених та зустрічається у 1 випадку на 1000 дітей із вродженою глухотою. Співвідношення хлопчиків та дівчат становить 3:2. Етіологія та тип успадкування вивчені недостатньо. Існує три можливі патогенетичні моделі: судинні аномалії та крововиливи в черепно-лицьовій області, пошкодження хряща Меккеля та аномальний розвиток клітин черепно-мозкового нервового гребеня. Фактори зовнішнього середовища, внутрішні материнські фактори матері та генетичні фактори (мутації OTX2, PLCD3 та MYT1) можуть також зумовити розвиток геміфаціальної мікросомії. У статті продемонстровано клінічний випадок геміфаціальної мікросомії у новонародженого хлопчика від матері з Z-21 у вигляді деформації лівої вушної раковини з атрезією слухового ходу та «хибними» вушками справа, що поєднано з уродженою аномалією серця (дефект міжпередсердної перетинки) та головного мозку (гіпоплазія мозолистого тіла). Акцентована увага на необхідності залучення мультидисциплінарної команди спеціалістів у веденні даного пацієнта як у неонатальному періоді, так і у системі подальшого катамнестичного спостереження.
Дод.точки доступу:
Lastivka, I. V.
Babintseva, A. G.
Antsupova, V. V.
Peryzniak, A. I.
Koshurba, I. V.
Brisevac, L. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)