Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2022/12/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Ковальова, О. М.
Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу [Текст] = Features of perinatal care in wartime condition / О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 4-14

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (кадры, методы, организация и управление, тенденции)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (организация и управление, тенденции)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Майбутнє суспільства і людства перебуває в прямій залежності від стану здоров’я жіночого та дитячого населення, тому підтримка здоров’я жінок та дітей є ключовим завданням та важливою умовою успішного економічного розвитку держави, а охорона здоров'я жінок належить до однієї з найактуальніших і найбільш значущих проблем охорони здоров'я, держави й суспільства. Наразі в умовах прогнозованого подальшого зниження чисельності населення України, міграції жіночого та дитячого населення, несприятливої негативної динаміки його вікової структури і зростання економічного навантаження на працездатне населен-ня, найважливішою проблемою демографічної політики і необхідною умовою забезпечення національної безпеки країни є підвищення репродуктивного потенціалу жінок та збереження здоров'я покоління, що народжується. За даними ВООЗ дієва система з оптимізації медичної допомоги в області охорони материнства і дитинства повинна ґрунтуватися на комплексному аналізі стану здоров’я і репродуктивних наслідках для жінки і потомства, що народжується, існуючих особливостях та стану надання перинатальної допомоги [3,4,5]. Моніторинг показників, що характеризують стан надання акушерської допомоги, мають важливе значення для розроблення тактичних та стратегічних управлінських рішень, особливо в період воєнного стану. Основними проблемами клініко-організаційного характеру за пакетом «Медична допомога при пологах» в Україні у поточному році є: 1.Зниження за 6 місяців 2022 року кількості пологів на 19,6%, що зумовлено, насамперед, військовими діями в Україні, на тлі сталої частки пологів (95,2%), що відбулися в закладах, законтрактованих за пакетом «Пологи»; сталого медіанного показника кількості пологів на один заклад. 2.Достовірне підвищення за період воєнного стану середнього значення тривалості перебування жінки під час пологів в незаконтрактованих закладах та достовірне зменшення в законтрактованих закладах. 3.Стала частка пологів, яка відбувається шляхом кесарського розтину, зі значними варіаціями в окремих адміністративних територіях, що потребує аналізу та з’ясування причини таких відмінностей. 4.Мінімальна кількість вагінальних пологів зі знеболенням як в цілому по країні, так і в окремих областях. 5.Некоректна інформація в ЕСОЗ щодо кількості діагнозів та процедур, які є індикаторами якості та безпеки, оскільки з однієї сторони лікарі можуть просто не кодувати ці діагнози та інтервенції, а з іншої – навмисно приховувати важкі акушерські ускладнення, що підтверджується суттєвими відмінностями між окремими адміністративними територіями в таких показниках, як частка застосування допоміжних інструментальних технологій, кількість кровотеч, середня тривалість перебування жінки в акушерському стаціонарі під час пологів, кількість жінок, які переводяться в інший заклад як зі статусом переведено, так і зі статусом виписано, але з госпіталізацією в той самий день в рамках нового пакету
The future of society and mankind is in direct dependence on the health status of the female and child population, therefore support for women’s and children’s health is a key task and an important condition for successful economic development of the state; and women’s health care is among the most urgent and most important problems of health care, the state and society. Under the conditions of the projected further decrease of Ukraine’s population, migration of the female and child population, unfavourable negative dynamics of its age structure and growth of economic burden on the able-bodied population, the most important problem of demographic policy and a necessary condition for ensuring national security is increasing the reproductive potential of women and preserving the health of the emerging generation. According to WHO, an effective optimized system of maternal and child health care should be based on a comprehensive analysis of the health and reproductive outcomes for women and their offspring, the existing features and status of perinatal care [3,4,5]. Monitoring of indicators characterizing the state of obstetric care is important for the development of tactical and strategic management decisions, especially during wartime. The main problems of clinical and organizational nature in the maternity care package in Ukraine this year are: 1.A 19.6% decrease in the number of births in the first six months of 2022, which is primarily due to military operations in Ukraine, against a constant share (95.2%) of births performed in facilities contracted under the ‘Childbirth’ package; the established median number of births per facility. 2. A significant increase during the martial law period in the average length of stay of women during childbirth in non-contracted facilities and a significant decrease in contracted facilities. 3. An invariable share of births that take place by caesarean section, with significant variations in individual administrative territories, which requires analysis and clarification of the reasons for such differences. 4. Minimum number of vaginal deliveries with anaesthesia both in the country as a whole and in individual areas. 5.Incorrect information in the EHCS on the number of diagnoses and procedures, which are indicators of quality and safety. On the one hand, doctors may simply not code these diagnoses and interventions and, on the other hand, they may deliberately conceal severe obstetric complications, which is confirmed by significant differences between individual administrative areas in indicators such as the proportion of use of assisted instrumentation, the number of bleeding, the average length of stay of a woman in the obstetric hospital during childbirth, the number of women who are transferred to another facility both with the status of transferred and with the status of discharged, but with hospitalization on the same day within the new package
Дод.точки доступу:
Дудник, С. В.
Андрієць, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну [Текст] = Embryological indicators and incidence of pregnancy in women with infertility undergoing assisted reproductive tecnology programs with the use of melatonin / В. О. Юзько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия, эмбриология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Технологія інтрацитоплазматичного введення сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI) посіла основне місце серед допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя. Підвищення ефективності ДРТ залишається складною медичною проблемою. У великій мірі успіх ICSI залежить від якості яйцеклітин, яка, в свою чергу, залежить від кількості фолікулів, що обумовлено овуляторним резервом (ОВ) та ефективною підготовкою пацієнток до ДРТ. Маркери ОВ добре відомі, а на мелатонін як можливий прогностичний чинник ефективності ДРТ та ОВ, увагу звернули в останні десять років. Не вивчені показники вмісту мелатоніну в фолікулярній рідині стимульованих яєчників. У той же час оцінка ембріологічних показників запліднення при застосуванні препарату мелатоніну для підготовки пацієнток та результативність програм ДРТ в цілому може бути корисною для подальшої розробки алгоритмів лікування пацієнток із безпліддям. Мета дослідження. Оцінка ембріологічних показників, результативності програм ICSI та частоти настання вагітності у жінок із безпліддям при підготовці їх препаратом мелатоніну. Матеріал та методи. У проспективному дослідженні брало участь 67 жінок із різними факторами безпліддя. Всі пацієнтки готувались до проведення контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ), а в подальшому до пункції фолікулів, забору яйцеклітин та їх запліднення шляхом ICSI. Всі отримані бластоцисти були кріоконсервовані, зберігались в рідкому азоті та розморожувались за необхідності проведення ембріотрансферу. Оцінювались ембріологічні показники, кількість трансферів та ефективність настання вагітності. Згідно мети та завдання пацієнтки були розподілені на дві групи методом парних-непарних чисел: група 1 - 29 пацієнток із безпліддям, які впродовж місяця до пункції фолікулів отримували препарат «Віта-мелатонін» по 3 мг всередину на ніч, група 2 - 38 пацієнток із безпліддям, які не отримували даний препарат. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному проспективному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 7 від 21.04.2022). НДР «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок та дівчат при акушерській та гінекологічній патології» (державний реєстраційний номер 0121U110020. Термін виконання -01.2021-12.2025 рр.). Результати дослідження. Настання вагітності після розморожування бластоцист та ембріотрансферів в цілому у жінок, які отримували мелатонін, було вірогідно (р 0,05) вищим в порівнянні з жінками, які не отримували мелатонін, відповідно, 86,2 ± 6,41% та 76,3 ± 6,95%. На всі проведені ембріотрансфери частота настання вагітності склала, відповідно, 56,8 ± 8,24% та 52,8 ± 7,62% (р 0,05), на перший ембрі- отрансфер 58,1 ± 8,85% та 55,3 ± 8,15% (р 0,05), на другий - 43,5 ± 16,53% та 33,3 ± 21,14% (р 0,05), на третій - 100,0 ± 7,00 % та 80,0 ± 17,95% (р 0,05). При оцінці ембріологічних показників констатували, що у жінок. які отримували мелатонін, зрілих яйцеклітин було 83,4 ± 6,94%, а в жінок, які не отримували мелатонін, 81,5 ± 6,36%, але вірогідної (р 0,05) різниці не було. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після технології ICSI утворилось, відповідно, 49,5 ± 9,54% та 47,2 ± 8,72 (р 0,05) бластоцист, а з них бластоцист класу І - 48,6 ± 9,36% та 46,4 ± 8,17 % (р 0,05), класу ІІ - 36,8 ± 8,94% та 44,4 ± 8,13 % (р 0,05), класу ІІІ - 14,6 ± 6,67% та 9,3 ± 4,78 % (р 0,05). Висновок. Використання мелатоніну при підготовці жінок із безпліддям до застосування допоміжних репродуктивних технологій показало свою ефективність щодо настання вагітності
The technology of intracytoplasmic sperm injection into the egg cell (ICSI) has taken the main place among assisted reproductive technologies (ART) in the treatment of infertility. Improving the effectiveness of ART remains a complex medical problem. To a large extent, the success of ICSI depends on the quality of the oocytes, which, in its turn, depends on the number of follicles, which is determined by the ovarian reserve (OV) and effective preparation of patients for ART. The markers of OV are well known, and attention has been drawn to melatonin as a possible prognostic factor for the effectiveness of ART and OV in the last ten years. The indicators of melatonin content in the follicular fluid of stimulated ovaries have not been studied. At the same time, the assessment of embryological indicators of fertilization when using the medication melatonin for the preparation ofpatients and the effectiveness of ART programs in general can be useful for the further development of treatment algorithms for patients with infertility. The objective of the study. Evaluation of embryological indicators, the effectiveness of ICSI programs and the incidence of pregnancy in women with infertility during their preparation with melatonin. Materials and methods. 67 women with various infertility factors participated in the prospective study. All patients were prepared for controlled ovarian stimulation (COS), and subsequently for follicular puncture, oocyte retrieval and fertilization by ICSI. All obtained blastocysts were cryopreserved, stored in liquid Nitrogen and thawed when embryo transfer was necessary. Embryological indicators, the number of transfers and the effectiveness ofpregnancy incidence were evaluated. According to the purpose of the task, the patients were divided into two groups by the method of even-odd numbers: group 1 - 29 patients with infertility, who received the preparation "Vita-melatonin" 3 mg orally before bedtime, during one month before the follicles puncture, group 2 - 38 patients with infertility, who did not receive this medicine. Statistical processing of the obtained results was carried out using the licensed programs "Microsoft Excel" and "Statistica". The research design and all the methods we used in this prospective study were reviewed and approved by the bioethics commission of the higher education institution "Bukovinian State Medical University" (protocol No. 7 dated 04/21/2022). SRW "Preservation and restoration of reproductive health of women and girls with obstetric and gynecological pathology" (state registration number 0121U110020. Implementation period - 01.2021-12.2025). Results of the research. The incidence of pregnancy after thawing of blastocysts and embryo transfers in general in women who received melatonin was significantly (p 0.05) higher compared to women who did not receive melatonin, respectively, 86.2 ± 6.41% and 76.3 ± 6.95%. For all performed embryo transfers, the incidence of pregnancy was 56.8 ± 8.24% and 52.8 ± 7.62% (p 0.05), respectively, for the first embryo transfer 58.1 ± 8 .85% and 55.3 ± 8.15% (p 0.05), for the second - 43.5 ± 16.53% and 33.3 ± 21.14% (p 0.05), for the third - 100.0 ± 7.00% and 80.0 ± 17.95% (p 0.05). When assessing embryological indicators, it was found that in women who received melatonin, the number of mature oocytes was 83.4 ± 6.94%, and in women who did not receive melatonin, 81.5 ± 6.36%, but there was no significant (p 0.05) difference. Out of mature oocytes in the process of incubation after the ICSI technology, 49.5 ± 9.54% and 47.2 ± 8.72 (p 0.05) blastocysts were formed, respectively, and from them blastocysts of class I - 48.6 ± 9 .36% and 46.4 ± 8.17% (p 0.05), class II - 36.8 ± 8.94% and 44.4 ± 8.13% (p 0.05), class III - 14.6 ± 6.67% and 9.3 ± 4.78% (p 0.05). Conclusion. The use of melatonin in the preparation of women with infertility for the use of assisted reproductive technologies has shown its effectiveness in terms of pregnancy incidence
Дод.точки доступу:
Юзько, В. О.
Юзько, О. М.
Юзько, Т. А.
Чемьоркіна, І. В.
Андрієць, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравченко, О. В.
Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни [Текст] = Characteristics of the course of the gestation period, childbirth and newborn condition in patients at threat of pregnancy termination in early terms / О. В. Кравченко, В. М. Соловей // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 22-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
Анотація: Незважаючи на успіхи сучасного акушерства та перинатології, невиношування займає одне з провідних місць в структурі перинатальної захворюваності та смертності. Сьогодні кожна 5-6 жінка втрачає вагітність, при чому переважна кількість самовільних викиднів припадає на І триместр гестації. Мета дослідження - вивчити особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни. Матеріали та методи. Нами проведений ретроспективний аналіз 100 індивідуальних карт вагітної та породілі із загрозою переривання вагітності в І триместрі гестації (основна група). У 40 пацієнток (І підгрупа) загроза переривання вагітності супроводжувалася кровотечею, у 60 - була діагностована загроза переривання без кровотечі (ІІ підгрупа). Контрольну групу склали 50 вагітних з фізіологічним перебігом І триместру гестації. Статистичний аналіз виконували за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Відмінності визнавали істотними при рівні значущості р0,05. Проведення досліджень погоджене Етичним комітетом БДМУ, що підтверджується протоколом Комісії з питань біоме- дичної етики щодо дотримання морально-правових правил проведення медичних наукових досліджень. Обробку персональних даних здійснювали після отримання інформованої згоди пацієнтки. Результати та їх обговорення. Групи досліджених були репрезентативні за помешканням, соціальним статусом та освітою. Дані менструального та репродуктивного анамнезу в основній і в контрольній групі також достовірно не відрізнялися. Рівень самовільних абортів і переривань вагітності за медичними показами був достовірно вищим у жінок із загрозою переривання вагітності як з кровотечею, так і без у порівнянні з контролем. Пацієнтки основної групи в анамнезі мали достовірно вищу частоту як гінекологічних захворювань, так і екстрагенітальної патології. Вагітні з ретрохоріальною гематомою і кровотечею склали 70%, у 30% жінок в І триместрі гестації при наявності кров’янистих виділень ретрохоріальна гематома не була діагностована. Відсоток безсимптомних ретрохоріальних гематом склав 15%. Аномальне розташування хоріону в І триместрі гестації значно частіше було діагностовано в І та ІІ підгрупах. Аналіз подальшого перебігу вагітності у жінок з епізодами невиношування в ранні терміни гестації показав, що в основній групі рівень перинатальних ускладнень, таких як загроза передчасних пологів (30%), плацентарна дисфункція (38%), пре- еклампсія (11%), дистрес плода (20%), синдром затримки розвитку плода (СЗРП) (19%) був достовірно вищим. Відповідно вищими в пологах були і показники передчасних пологів (13%), дистресу плода (25%), аномалій пологової діяльності (10%). При аналізі стану дітей при народженні рівень помірної асфіксії в основній групі був вищим, ніж у контролі (відповідно 8±2,7% та 0%). Середня маса доношених новонароджених у досліджуваній групі була достовірно меншою (3020,0±21,4), ніж у дітей контрольної групи (3685,0±28,1 г) (р0,05). Висновки. Вагітні із загрозою невиношування в І триместрі гестації складають групу високого ризику щодо виникнення перинатальних ускладнень. Рівень ускладнень у ІІ та ІІІ триместрі гестації значно вищий, якщо загроза переривання вагітності в ранні терміни супроводжувалася кровотечею. У вагітних з кровотечею в більш ранні терміни (до 8 тижнів) порівняно з пацієнтками, у яких кровотеча виникла у 9-13 тижнів, достовірно вищою була частота загрози викидня у ІІ триместрі гес- тації, передчасних пологів, плацентарної дисфункції, прееклампсії та СЗРП
Despite the successes of modern obstetrics and perinatology, stillbirth occupies one of the leading places in the structure of perinatal morbidity and mortality. Today, every 5-6 women lose a pregnancy, and the majority of spontaneous miscarriages occur in the 1st trimester of pregnancy.The aim of the study is to examine the peculiarities of the course of the gestation period, childbirth and the condition of newborns in patients with a threat of early termination of pregnancy. Materials and methods. We carried out a retrospective analysis of 100 individual charts ofpregnant and parturient women with a threat of abortion in the 1st trimester of pregnancy (the main group). In 40 patients (subgroup I), the threat of termination of pregnancy was accompanied by bleeding, in 60 - the threat of termination without bleeding was diagnosed (subgroup II). The control group consisted of 50 pregnant women with the physiological course of the first trimester ofpregnancy. Statistical analysis was performed according to generally accepted methods of variational statistics. Reliability was assessed by Student's t-test. Differences were considered significant at a significance level of p0.05. The conduct of research was approved by the Ethics Committee of the BSMU, which is confirmed by the protocol of the Commission on Biomedical Ethics regarding the observance of moral and legal rules for conducting medical scientific research. Processing of personal data was carried out after receiving the patient's informed consent. Results and their discussion. The research groups were representative in terms of residence, social status, and education. Menstrual and reproductive anamnesis data in the main and control groups also did not differ significantly. The rate of spontaneous abortions and terminations of pregnancy according to medical indications was significantly higher in women with threatened termination of pregnancy both with and without bleeding compared to controls. Patients of the main group had a significantly higher history of both gynecological diseases and extragenital pathology. Pregnant women with retrochorial hematoma and bleeding accountedfor 70%, in 30% of women in the 1st trimester of pregnancy, in the presence of bloody secretions, retrochorial hematoma was not diagnosed. The percentage of asymptomatic retrochorial hematomas was 15%. Anomalous location of the chorion in the 1st trimester of pregnancy was diagnosed much more often in the 1st and 2nd subgroups. The analysis of the further course of pregnancy in women with episodes of miscarriage in the early stages of gestation showed that in the main group the level of perinatal complications, such as the threat of premature birth (30%), placental dysfunction (38%), preeclampsia (11%), fetal distress (20%), SZRP (19%) was significantly higher. Accordingly, the rates of premature birth (13%), fetal distress (25%), and labor anomalies (10%) were higher in childbirth. When analyzing the condition of children at birth, the level of moderate asphyxia in the main group was higher than in the control group (8±2.7% and 0%, respectively). The average weight of full-term newborns in the study group was significantly lower (3020.0±21.4) than that of children in the control group (3685.0±28.1 g) (p0.05). Conclusions. Pregnant women with a threat of miscarriage in the first trimester of pregnancy are a high-risk group for the occurrence of perinatal complications. The level of complications in the II and III trimesters of pregnancy is significantly higher if the threat of early termination of pregnancy was accompanied by bleeding. In pregnant women with bleeding earlier (up to 8 weeks), compared to patients with bleeding at 9-13 weeks, the frequency of threatened miscarriage in the II trimester of pregnancy, premature birth, placental dysfunction, preeclampsia, and SZRP was significantly higher
Дод.точки доступу:
Соловей, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Каліновська, І. В.
Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності [Текст] = Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy / І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (ультрасонография)
ПЛОД -- FETUS (ультраструктура, эмбриология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (ультраструктура, эмбриология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, ультрасонография)
Анотація: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітності
The article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Дод.точки доступу:
Лісова, К. М.
Козар, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романюк, Д. Г.
Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань [Текст] = Pregnant women's level of sanitary and hygienic knowledge on the dental diseases prevention / Д. Г. Романюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ДЕТИ -- CHILD
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- HEALTH PROMOTION (использование, методы)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PREVENTIVE DENTISTRY
Анотація: Early childhood caries results from many factors, including behavioral, nutritional, and social. The state of the mother's oral health, her knowledge on the prevention of dental diseases and attitude to oral hygiene in general significantly impact the child's oral health status in the future. Objective of the study. This study aims to identify the level of pregnant women's sanitary and hygienic knowledge on the prevention of dental diseases by assessing the results of the questionnaire. Materials and methods. To study the level of knowledge and skills of expectant mothers in the prevention of dental diseases, we conducted a questionnaire survey of pregnant women using a Google-form. The total number of respondents was 101. The survey was conducted via social networks. Methods of descriptive statistics were used. All bioethical norms concerning clinical research in accordance with the provisions of GCP (1996), Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine (04.04.1997), WMA Helsinki Declaration on Ethical Principles of Scientific Medical Research Involving Human Subjects (1964-2013), Order of Ministry of Health № 690 dated September 23, 2009, were observed during the study. Results and discussion. Survey data showed a significant need for dental treatment among pregnant women, which they were aware of (55.4%). However, this need is mainly realized by necessity (52.5%) and not by regular preventive check-ups. Only 33.7% of respondents have regular annual dental check-ups, which is a sign of responsible attitude towards one’s own health, but the frequency of check-ups is insufficient. 10.9% offemale respondents have an adequate level of preventive dental care. Oral hygiene level among pregnant women with regard to the basic manipulation of tooth brushing is as follows: 65.35% of respondents do it twice a day, 25.74% brush their teeth once a day and the rest do it irregularly. In addition to toothbrush and toothpaste, pregnant women also use floss (70.30%), mouthwash (73.27%) and other items and products (20.79%). The questions related to knowledge and skills of pregnant women regarding the prevention of dental diseases in children showed that the majority of expectant mothers are unaware of the basic rules of child oral care. When asked "Who/What motivates you to choose oral hygiene items and products?" only 18.81% of respondents said that they follow the advice of their dentist. The majority (64.37%) chooses products using TV and social media ads, and 15.84% of respondents said their choice was influenced by promotional offers. Premature use of the above products disrupts the normal process of maturation of the enamel of primary teeth, resulting in its rapid destruction under the influence of cariogenic factors. Conclusions. The results of the questionnaire of pregnant women showed that the level of their sanitary and hygienic knowledge is insufficient for the formation of proper hygiene skills among them and their children, as well as for the implementation of preventive measures for major dental diseases. In particular, it has been revealed that a significant percentage of children born and living in Chernivtsi are exposed to such cariogenic factors as inappropriate feeding regime and excessive consumption of carbohydrates in the form of drinks and food, inadequate oral care and delayed qualified dental care
Ранній дитячий карієс розвивається під впливом великої кількості чинників, у тому числі поведінкових, аліментарних та соціальних. Стан здоров’я ротової порожнини матері, її знання з питань профілактики стоматологічних захворювань та ставлення до гігієни ротової порожнини в цілому мають значний вплив на стан стоматологічного здоров’я дитини в майбутньому. Мета дослідження: встановити рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок з питань профілактики стоматологічних захворювань шляхом оцінки результатів анкетування. Матеріали та методи. Для вивчення рівня знань та навичок майбутніх мам щодо профілактики стоматологічних захворювань нами було проведено анкетування вагітних жінок за допомогою Google-форми. Загальна кількість респондентів склала 101 особу. Опитування відбувалося через соціальні мережі. Використані методи описової статистики. Використані методи описової статистики. У дослідженні витримані всі біоетичні норми, що стосуються клінічних досліджень відповідно до положень GСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. Результати та їх обговорення. Дані опитування засвідчили значну потребу в стоматологічному лікуванні вагітних жінок, яку вони усвідомлюють (55,4 %). Однак реалізується це переважно саме за потребою (52,5 %), а не у формі регулярних профілактичних оглядів. Лише 33,7 % респондентів мають регулярні щорічні стоматологічні огляди, що є ознакою відповідального ставлення до власного здоров’я, проте кратність їх є недостатньою. 10,9 % опитаних нами жінок мають достатній рівень профілактичного стоматологічного забезпечення. Рівень гігієни ротової порожнини вагітних жінок за базовою маніпуляцією «чистка зубів» є таким: 65,35 % респондентів проводять цю маніпуляцію двічі на день, 25,74 % чистять зуби один раз на день, решта робить це нерегулярно. Окрім зубної щітки та пасти для догляду за ротовою порожниною вагітні жінки використовують флоси (70,30 %), ополіскувачі (73,27) та інші предмети та засоби (20,79 %). Запитання, які стосувалися знань та вмінь вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань у дітей показали, що більшість майбутніх мам не знають елементарні правила догляду за ротовою порожниною дитини. На запитання «Хто/ що мотивує Вас до вибору предметів та засобів гігієни ротової порожнини?» лише 18,81 % респондентів сказали, що керуються порадами лікаря-стоматолога. Більшість (64,37 %) обирає продукцію, використовуючи рекламу на телебаченні та в соціальних мережах. 15,84 % опитаних зазначили, що на їхній вибір впливають акційні пропозиції. Також нами встановлено надмірне використання моноцукридів у харчуванні дітей до трьох років, що є провокуючим чинником для розвитку раннього дитячого карієсу. Передчасним є використання вказаних вище продуктів, що порушує нормальний процес дозрівання емалі тимчасових зубів, як наслідок, швидке її руйнування під впливом карієсогенних чинників. Висновки. Результати анкетування вагітних жінок показали, що їх санітарно-просвітницький рівень є недостатнім для формування правильних гігієнічних навичок у них та їхніх дітей, а також проведення профілактичних заходів щодо основних стоматологічних захворювань. Зокрема виявлено, що у значної кількості дітей, які народилися та проживають у м. Чернівці, присутні такі карієсогенні чинники, як неналежний режим вигодовування та надмірне споживання вуглеводів у вигляді напоїв та харчових продуктів, недостатній догляд за ротовою порожниною та невчасна кваліфікована стоматологічна допомога
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Павлишин, Г. А.
Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19 [Текст] = Maternal stress in NICU during the COVID-19 pandemic / Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 42-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS (организация и управление, тенденции)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Анотація: Під час пандемії COVID-19 були прийняті заходи щодо зменшення кількості контактів між людьми, обмеження відвідування лікувальних закладів та пацієнтів. Дані обмеження також вплинули на одну з найбільш вразливих верств населення - матерів, чиї новонароджені діти знаходились на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Госпіталізація малюка у ВІТН є тривожною та потенційно травматичною подією для матерів, оскільки обмежує цілодобове перебування зі своєю дитиною, супроводжується переживанням за стан здоров’я новонародженого та подальший його прогноз, унеможливлює повноцінне виконання батьківської ролі та самостійний догляд за малюком, порушує налагодження психологічного та фізичного контакту між матір’ю та дитиною, що накладається на лабільний психоемоційний стан породіллі, спричинений перебудовою гормонального статусу. Мета дослідження - оцінити рівень стресу матерів, немовлята яких потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) до та в умовах пандемії COVID-19, проаналізувати вплив карантинних обмежень на частоту та тривалість відвідувань дітей, а також на вигодовування грудним молоком. Матеріали та методи. У дизайн включено 194 матері: 67 - матері, діти яких перебували у ВІТН до пандемії COVID-19 та 127 - під час пандемії COVID-19. Чутливість до стресу була оцінена за допомогою опитувальника «Шкала батьківського стресу: ВІТН» (PSS: NICU). У дослідженні враховувались лише результати анкетування матерів, чиї діти перебували у відділенні інтенсивної терапії не менше 3 днів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «STATISTICA 13.0. WINDOWS” з розрахунком середніх балів (M). Дані вважали достовірними при p0,05. Для порівняння числових даних (Шкала батьківського стресу: ВІТН) використовувався t-критерій (для двох незалежних груп). Дослідження відповідають біоетичним нормам клінічних досліджень відповідно до положень ОСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Результати дослідження та їх обговорення. Під час пандемії COVID-19 зменшилась частка матерів, які відвідували новонароджених у ВІТН три і більше разів на день (56,69%), у той час як до пандемії даний показник становив 64,18% (p до та під час COVID-19 0,05). Під час пандемії COVID-19 також суттєво скоротилась середня тривалість візиту новонародженого у ВІТН, лише 10,24% матерів перебували більше 1 години протягом візиту з малюком, тоді коли до пандемії цей показник становив 89,76% (p до та під час COVID-19 0,05). Найвищий рівень стресу у матерів був пов’язаний із блоком «Порушення батьківської ролі» і становив 4,15 балів під час пандемії COVID-19 та 4,04 балів до пандемії (p до та під час COVID-19 0,05). Під час пандемії зменшилась кількість дітей, що отримували грудне молоко на 16,52% (p до та під час COVID-19 0,05). Висновок. Пандемія COVID-19 є потужним стресовим фактором для матерів новонароджених дітей у ВІТН, оскільки обмежує контакт з дитиною, провокує стрес у зв’язку з порушенням батьківської ролі та має негативний вплив на лактацію
During the COVID-19 pandemic, measures have been taken to reduce the number of contacts between people, restrict visits to medical facilities and patients. These restrictions also affected one of the most vulnerable populations - mothers whose newborns were treated in neonatal intensive care units (NICUs). Infant’s admission in the NICU is a disturbing and potentially traumatic event for mothers, as it limits the round-the-clock stay with their children, accompanied by anxiety and worries about the health of the newborn and its further prognosis, makes it impossible to fully fulfill the parental role and independent care for a baby, disrupts the establishment of psychological and physical contact between a mother and a child, which is superimposed on the labile psycho-emotional state of the woman in labor caused by the restructuring of hormonal status.
Дод.точки доступу:
Сарапук, І. М.
Сатурська

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого [Текст] = Morphological and immunohistochemical features of placenta and placental factor in women with isolated congenital heart defects in newborn / Ю. В. Дудєріна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 48-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (анатомия и гистология, ультраструктура, эмбриология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (патофизиология)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (диагностика)
Анотація: Вроджені вади серця (ВВС) у плода можуть впливати на перебіг вагітності, бути причиною змін фукціонування систем вагітної та метаболічних і гемодинамічних порушень. Актуальність проблем ВВС обумовлена насамперед їх значною частотою у новонароджених (5-9 на 1000 живонароджених) у залежності від географічних відмінностей і значною питомою вагою серед множинних вроджених вад розвитку та необхідністю хірургічного лікування у неонатальному періоді. Плацента, як один з найменш вивчених людських органів, відіграє не тільки вирішальну роль у процесі органогенезу, а й у «програмуванні» здоров'я людини за межами періоду життя плода та новонародженого. На сьогодні є актуальним визначення асоціації між ВВС та аномаліями плаценти, природа та наслідки якої потребують подальшого вивчення. Мета дослідження. Вивчення морфологічних та імуногістохімічних особливостей структур плацент у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого. Матеріали і методи дослідження. За період 2020-2021 рр. на основі госпітальної вибірки було проведено обстеження 90 вагітних жінок та їх плацент, віком від 17 до 39 років (середній вік 28,36±5,08), які народили дітей в терміні 37-41 тижнів, 30 з яких мали різні форми ВВС у новонародженого. Пацієнтки були поділені на дві групи: досліджувана - жінки з ВВС у новонародженого, та контрольна - соматично здорові породіллі зі здоровими дітьми. Враховуючи різну етіологію вад серцево-судинної системи у плода, а також наявність різних факторів ризику їх виникнення, з метою мінімізації їх впливу на появу ізольованих ВВС, вважали за доцільне визначення критеріїв відбору для вагітних з не синдромальними формами вад серцево-судинної системи, оскільки наявність генетичного синдрому може вплинути на внутрішньоутробний розвиток плоду, що обумовлює неможливість визначення єдиного ефекту розвитку ВВС. До критеріїв відбору в даному дослідженні були віднесені: соматично здорова жінка, необтяжений перебіг вагітності, природнє запліднення (без використання репродуктивних технологій), наявність ізольованої вади серця у плода, підтвердженої лікарем кардіологом за допомогою ехокардіографії. Для вивчення морфології плаценти та плацентарних факторів були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний та імуногістохімічний методи. У даному дослідженні була застосована статистична обробка цифрового матеріалу з наведенням верхнього та нижнього лімітів цифрових значень у статистичних вибірках. Рішенням комісії з біоетики №138 від 10.11.2020 року дослідження не містить підвищеного ризику для суб’єктів дослідження та виконано з урахуванням існуючих біоетичних норм та наукових стандартів щодо проведення клінічних досліджень із залученням пацієнтів. Результати дослідження. Аналізуючи дані щодо морфологічних особливостей плацент від жінок з ВВС у новонародженого, слід зазначити наявність розладів кровообігу у 60% випадків, а саме множинні інфаркти, повна або часткова облітерація артерій та артеріол з периваскулярним фіброзом (у стовбурових ворсинах -15%, проміжних-10%, термінальних-10%), зменшення кількості фетальних судин у термінальних ворсинках та синцитіокапілярних мембранах, різке розширення судин проміжних ворсин. Також виявлено повне або часткове заміщення епітелію ворсинок фібриноїдними масами у 20%. При імуногістохімічному дослідженні плацентарного фактора росту відмічалася менш виразна експресія у синцитії, децидуальній оболонці та клітинах строми (1-2 бали) порвняно з контролем (2-3 бали). Висновки. Виявлені морфологічні та імуногістохімічні зміни в плацентарному бар’єрі на різних рівнях стосуються пошкодження структур материнської та фетальної частин плацент породіль з ізольованою вадою серця новонародженого, які призводять до порушення у них стромально-судинних процесів зі зниженням перфузії. Це підтверджує світові дані про наявність плацентарно - серцевої вісі і може бути предиктором ВВС на ранніх етапах дослідження плацентарної структури, а також у подальшому прогнозуванні здоров’я дитини
Congenital heart defects (CHD) in the fetus may affect the course ofpregnancy and cause alterations in the functioning of systems and metabolic and haemodynamic abnormalities in the pregnant woman. The relevance of the problem of CHD is primarily due to their high incidence in newborns (5-9 per 1000 live births), depending on the geographical differences and a significant proportion of multiple congenital malformations and the need for surgical treatment in the neonatal period. The placenta as one of the least studied human organs plays not only a crucial role in the process of organogenesis, but also in the "programming" of human health after fetal and newborn periods. For today, it’s important to determine the association between the CHD and placental abnormalities, the nature and consequences of which need further study. Objective. To study the morphological and immunohistochemical features of placental structures in parturients with isolated congenital heart defects in the newborn. Materials and methods. Over the period 2020-2021, 90 pregnant women aged 17 to 39 years (mean age 28.36±5.08) who gave birth at 37-41 weeks, and their placents, of which 30 had different forms of CHD in the newborn, were examined on a hospital-based sample. Patients were divided into two groups: study - women with CHD in the newborn, and control - somatically healthy mothers with healthy children. Given the different etiologies of cardiovascular defects in fetus, as well as the presence of different risk factors for their occurrance, in order to minimize their impact on the emergence of isolated CHD, considered appropriate selection criteria for pregnant women with non-syndromic forms of cardiovascular defects, as the presence of genetic syndrome can affect intrauterine fetal development, which makes it impossible to determine a single effect of CHD development. The selection criteria in this study included: somatically healthy woman, unburdened pregnancy, natural insemination (without using of reproductive technologies), the presence of an isolated heart desease in the fetus, confirmed by a cardiologist using echocardiography. Organometric, macroscopic, general histological and immunohistochemical methods were used to study placental morphology and placental factors. Results. Analyzing the data on the morphological features of placentas from women with CHD in the newborn, we should note the presence of circulatory disorders in 60% of cases, namely, multiple infarcts, complete or partial obliteration of arteries and arterioles with perivascular fibrosis (in stem villi -15%, intermediate - 10%, terminal - 10%), reduced number of fetal vessels in the terminal villi and syncytiocapillary membranes, abrupt vasodilation of intermediate villi. Complete or partial replacement of the villous epithelium with fibrinoid masses in 20% was also detected. Immunohistochemical study of placental growth factor showed less pronounced expression in syncytia, decidual sheath and stromal cells (1-2 points) compared with control (2-3 points). Conclusions. The revealed morphological and immunohistochemical changes in the placental barrier at different levels refer to the damage of maternal and fetal placenta structures of parturients with isolated neonatal heart disease, which lead to impaired stromal-vascular processes with reduced perfusion. This confirms the world data on the presence of placental-cardiac axis and can be a predictor of CHD at the early stages of the placental structure study, as well as in further prediction of the child’s health
Дод.точки доступу:
Дудєріна, Ю. В.
Келихевич, С. М.
Говсєєв, Д. О.
Галаган, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hamraev, A. Zh.
Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children [Text] = Особливості клінічного перебігу та комплексного лікування геморою у дітей / A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - P55-59. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (иммунология, патофизиология, терапия)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДЕТИ -- CHILD
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (использование, методы, тенденции)
Анотація: The aim: to analyze the current state of the issue of hemorrhoid disease in children of different age on the basis of first-hand experience. Materials and methods: author conducted examinations in 71 children with hemorrhoids: general clinical, laboratory, rectal finger, anoscopy, rectoscopy and additional research complexes. There were 56 (78,8%) boys and 15 (21,2%) girls. Results and discussion: The features of the cause of the disease, clinical manifestation, course, localization have been studied and tactical treatment approaches in the age aspect have been developed. In infants, a common cause of hemorrhoids were: a two-stage act of defecation with increased diarrheal syndrome; in children of early and preschool age, periodic and prolonged potty sitting and congenital inferiority of the venous network of the small pelvis in school- age children played an important role. The frequency of occurrence is more marked in preschool age - 71.7%. The external form of hemorrhoids was revealed - in 90% and combined - in 10% of sick children. Frequent localization of hemorrhoids occurred in children at 4 o'clock (35%) and 7 o'clock (30%). Comprehensive treatment of hemorrhoids in children was carried out: conservative - in 34 (83%) and surgical - in 7 (17%) patients. In infancy and early age, the complex of conservative treatment included: treatment of the main primary disease (ChD, diarrheal syndrome, pathology of the colon, etc.) and local treatment; in preschool children - the use of medical enemas and rectal suppositories, ointments and the use of SCL, LL and school and older age - treatment of ChD. Indications for the operation were: the presence of large varicose nodes that violate the act of defecation, inflammation, prolapse, infringement and constantly falling out nodes and causing pain. In children, more gentle surgical methods are used. Surgical treatment is more susceptible to school age. There were no complications in the postoperative period. Conclusions. 1. Persistent constipation is a common cause of hemorrhoids in children; increased diarrhea, a two-stage act of defecation, tension in sports, tense cough and urination are also causes of hemorrhoids. 2. The clinical features of the course of hemorrhoids in children 1-3 years old is the transient nature of the course in 70% of cases. 3. Hemorrhoids are often found in children of preschool age, with the absence of pain and bleeding. 4. The most frequent (65%) localization is 4 and 7 on the clock face. 5. In children under 3 years of age with hemorrhoids, only conservative treatment is an effective method. Surgical treatment is more susceptible to school age. 6. Indications for hemorrhoid surgery in children are: the presence of large varicose nodes that violate the act of defecation, inflammation, prolapse, infringement, as well as easily or constantly falling out nodes and causing pain
Мета: аналіз поточної ситуації в проблемі геморою у дітей різного віку на основі власного досвіду. Матеріали і методи: автор провів обстеження 71 дитини з гемороєм: загальне клінічне та лабораторне обстеження, пальцеве обстеження прямої кишки, аноскопію, ректоскопію та додаткові методи обстеження. Серед них 56 (78,8%) хлопчиків та 15 (21,2%) дівчат. Результати і обговорення. Вивчені основні причини захворювання, клінічні прояви та перебіг, локалізація гемороїдальних вузлів та розроблені тактичні підходи до лікування пацієнтів різного віку з гемороєм. У дітей грудного віку частою причиною геморою є двомоментний акт дефекації при діарейному синдромі; у дітей раннього і дошкільного віку - тривале сидіння на горщику та вроджена неповноцінність вен малого тазу; у дітей шкільного віку важливу роль у виникненні геморою грають хронічні захворювання прямої та товстої кишки. Найчастіше геморой зустрічається у дітей дошкільного віку - 71,7% випадків. Зовнішня форма геморою виявлена у 90%, комбінована у 10% пацієнтів. Консервативне лікування проведено у 59 (83%) хворих, хірургічне - у 12 (17%) дітей. У грудному і ранньому віці у комплекс консервативного лікування входили: лікування основного первинного захворювання (хронічного захворювання прямої чи товстої кишки, діарейного синдрому тощо) та місцеве лікування. У дітей шкільного віку застосовували лікувальні клізми та ректальні свічки, мазі та фізметоди лікування. Показами до операції були: наявність великих варикозних вузлів, що порушують акт дефекації, запальні захворювання прямої кишки, випадіння та защемлення вузлів, що викликало больовий синдром. У дітей застосовували щадні хірургічні методики. Ускладнень у післяопераційному періоді не було. Висновки. 1. Хронічні закрепи є основною причиною геморою у дітей; виражена діарея, двомоментний акт дефекації, спортивні навантаження, напружений кашель та утруднене сечопускання також є причинами геморою у дітей. 2. Клінічними особливостями перебігу геморою у дітей віком 1-3 роки є транзиторний характер у 70% випадків. 3. Геморой найчастіше зустрічається у дітей дошкільного віку з відсутністю болю та кровотечі. 4. Найчастіше (65% випадків) гемороїдальні вузли локалізуються на 4 та 7 годинах по часовому циферблату. 5. У дітей до 3 років з гемороєм застосовується тільки консервативне лікування, яе ефективний метод. Хірургічне лікування найчастіше виконується у дітей шкільного віку. 6. Показаннями до хірургічного лікування геморою є: наявність великих варикозних вузлів та больовий синдром при їх запаленні, випадінні, защемленні тощо
Дод.точки доступу:
Jorayev, S. Sh.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондаренко, Ю. М.
Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті [Текст] = Morphological features of stress markers in placenta / Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 60-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, эмбриология)
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PROCESSES (иммунология)
Кл.слова (ненормовані):
Синцитиотрофобласт
Анотація: Багатоядерний синцитіотрофобласт ворсинок плаценти людини відповідає за транспортні функції між кровообігом матері та плода і є основним місцем синтезу білка та виробництва стероїдів. Він утворюється шляхом злиття розташованих під ним клітин цитотрофобласта. Ядра багатоядерного синцитіотрофобласта є немітотичними, але механізм зупинки клітинного циклу в синцитіотрофобласті не є відомий. У поодиноких публікаціях описано, що злиття клітин викликає старіння клітин, найбільш відоме як компонент реакції на стрес і важливий фактор у запобіганні росту пухлинних клітин. Для синцитіотрофобласта одним із критеріїв його старіння є утворення в ньому так званих синцитіальних вузлів - локальних нагромаджень ядерного матеріалу з вип’ячуванням цих осередків у міжворсинчастий простір. Мета дослідження. Визначити морфологічні особливості в плацентах жінок при дії хронічного стресу, обумовленого ко- ронавірусним захворюванням та внутрішнім опроміненням, з подальшим формуванням критеріїв діагностики захворювань та оцінки тяжкості уражень у матері та плоду. Матеріал та методи. Проведено морфологічне дослідження синцитіальних вузлів у ворсинках плаценти груп жінок з хронічним стресом, який обумовлений внутрішнім опроміненням та COVID-19 (класифікованих за тяжкістю захворювання), у порівнянні з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Виконано гістопатологічне та ультраструктурне дослідження плацент з виявленням синцитіальних вузлів з морфометричним аналізом їх ультраструктурних особливостей ядерного компоненту вузликів синцитіотрофобласту та в порівнянні з клінічними групами. Кількість синцитіальних вузлів оцінювали на гістологічних препаратах, які забарвлені гематоксиліном та еозином. Вплив хронічного стресу в жінок був вірогідно (p<0,05) підтверджений підвищенням рівня кортизолу (saliva test). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна. Результати дослідження. Морфологічне дослідження тканини плаценти породіллі з COVID-19 показало збільшення кількості синцитіальних вузлів у ворсинках, що ми пов’язали з наявністю стресу. Ультраструктурні дослідження виявили зміни в ядрах синцитіальних вузликів в залежності від патології. Висновок. Встановлено збільшення числа синцитіальних вузлів у структурах хоріона при внутрішньому опроміненні та перенесеному COVID-19 у вагітних жінок, що має значення в якості предикторів плацентарних факторів для здоров’я дитини в майбутньому
The human placenta multinucleated villous syncytiotrophoblast is responsible for transport functions between the maternal and fetal circulations and is the main site of protein synthesis and steroid production. It is formed by the fusion of cytotrophoblast cells located under it. The nuclei of the multinucleated syncytiotrophoblast are not mitotic, but the mechanism of cell cycle arrest in the syncytiotrophoblast is not known. Single publications have reported that cell fusion induces cellular senescence, best known as a component of the stress response and an important factor in preventing tumor cell growth. For a syncytiotrophoblast, one of the criteria for its aging is the formation of so-called syncytial nodes in it - local accumulations of nuclear material with protrusion of these cells into the intervillous space. The aim of the study. To determine the morphological features in the placentas of women under the influence of chronic stress caused by the coronavirus disease and internal radiation, with the subsequent formation of criteria for diagnosing diseases and assessing the severity of lesions in the mother and fetus. Material and methods. A morphological study of syncytial nodes in the placenta villi of women groups with chronic stress caused by internal exposure and COVID-19 (classified by the severity of the disease) was carried out, in comparison with the physiological course of pregnancy and childbirth. A histopathological and ultrastructural study of placentas was carried out with the detection of syncytial nodules with morphometric analysis of their ultrastructural features of the nuclear component of syncytiotrophoblast nodules and in comparison with clinical groups. The number of syncytial nodes was assessed on histological preparations stained with hematoxylin and eosin. The effect of chronic stress in women was reliably (p<0.05) confirmed by an increase in the level of cortisol (saliva test). Statistical processing of the obtained results was carried out using the licensed programs "Microsoft Excel" and "Statistica". The design of the study and all methods that we used in this study were reviewed and approved by the bioethics commission of the State University "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after acad. O.M. Lukyanova National Academy of Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine. Research results. A morphological study of the woman placenta tissue which had COVID-19 showed an increase in the number of syncytial nodes in the villi, which we associated with stress presence. Ultrastructural studies revealed changes in the syncytial nodules nuclei depending on the pathology. Conclusion. An increase in the syncytial nodes number in the chorionic structures was found in pregnant women exposed to internal irradiation and COVID-19, which is important as a placental factors predictor for the child health in the future
Дод.точки доступу:
Задорожна, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мавропуло, Т. К.
Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят [Текст] = Benign enlargement of subarachnoid spaces in infants / Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID (иммунология, метаболизм, секреция)
КРОВИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BLOOD PHYSIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів (ДРСП) є однією з начастіших нейросонографічних знахідок у немовлят і вважається, що ці прояви спонтанно зменшуються до двох років. Незважаючи на те, що більшість дітей з ДРСП демонструють нормальний розвиток, у деяких пацієнтів у віці до двох років може спостерігатися транзиторна затримка психомоторного розвитку. Крім клінічних даних та результатів нейровізуалізації, значний інтерес представляє довгостроковий вплив ДРСП (проблеми з навчанням в школі, затримка мовного розвитку, проблеми соціальної та когнітивної діяльності, знижена якість життя, зниження навичок уваги та низька продуктивність зорово-моторного сканування, можливість розладів аутичного спектру та вища захворюваність на епілепсію). Вважають, що ризик формування довгострокових наслідків може бути обумовлений патогенетичними особливостями процесу розширення зовнішніх лікворних просторів. У цьому огляді ми розглядаємо потенційні патогенетичні механізми розширення субарахноїдального простору та його патологічних наслідків у дітей. Загалом, були запропоновані різні патогенетичні гіпотези виникнення ДРСП: посилення фізіологічного дисбалансу між ростом черепа та мозку у немовлят у віці від трьох місяців до одного року; прояв церебральної атрофії; сполучна гідроцефалія внаслідок дистального блоку з клапанним механізмом; уповільнене дозрівання арахноїдальних ворсинок/грануляцій до двох років; наслідки насильницької травми голови у немовлят. Але на теперішній час отримала поширення гіпотеза, що патологічні наслідки ДРСП можуть виникнути у довгостроковій перспективі внаслідок аномальної венозної гемодинаміки. Порушення венозного відтоку є основним рушійним фактором субарахномегалії, і чим тяжчими є такі порушення, тим виразнішими є прояви субарахномега- лії. Ми також підкреслюємо роль порушення мозкового венозного кровообігу в розвитку субарахномегалії. Питання клінічної значущості хронічно підвищеного внутрішньочерепного тиску внаслідокі порушення венозного відтоку має бути з’ясовано для немовлят і дітей із розширенням субарахноїдальних просторів у майбутніх дослідженнях. Темою майбутніх досліджень має також бути встановлення діагностичного алгоритму, який допомагає відрізнити пацієнтів з ДРСП від тих, у кого є ризик порушень неврологічного розвитку і які потребують додаткових діагностичних та лікувальних втручань
Benign enlargement of subarachnoid spaces (BESS) constitutes is one of the most frequent neurosonographic findings in infancy and is considered to regress spontaneously by the age of 2 years. Although the majority of children with BESS demonstrate normal developmental milestones, some patients may experience a transient psychomotor delay under the age of 2 year. Besides clinical and neuroimaging findings, the long-term impact of BESS is of great interest (learning difficulties at school, language delay, impairments in social-cognitive abilities, reduced quality of life, decreased attention skills and poor visual-motor performance, increased risk of autism spectrum disorders as well as a higher incidence of epilepsy). It is considered that the risk of long-term consequences may be associated with pathogenetic features of dilation of extra-axial cerebrospinal fluid spaces. In this review, we describe potential pathogenetic mechanisms of dilatation of the subarachnoid space and its pathological sequelae in children. Generally, numerous pathogenetic hypotheses about developing BESS have been proposed as follows: remarkable physiological imbalance between the skull and brain growth in infants aged from three months to one year; manifestation of cerebral atrophy; communicating hydrocephalus due to a distal block with a valve mechanism; a delay in maturation of arachnoid villi/granulations until two years of age; the result of abusive head trauma in infants. However, the hypothesis about pathological consequences of BESS in the long run due to abnormal venous hemodynamics has emerged in recent years. Impaired venous outflow is the main driving factor of subarachnomegaly and the more severe pathological changes the more significant symptoms of subarachnomegaly. We also highlight the role of impaired cerebral venous circulation in the development of subarachnomegaly. Further studies are needed to investigate the clinical relevance of chronic increased intracranial pressure due to venous outflow disturbance in infants with enlarged subarachnoid spaces.The subject for future research should be to determine a diagnostic algorithm to help distinguish patients with BESS from those who are at risk of impaired neurological development and require additional diagnostic and therapeutic interventions
Дод.точки доступу:
Годяцька, К. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей [Текст] = The outlooks for the surfactant replacement therapy of COVID-19 induced respiratory distress syndrome in children / Ю. І. Чернявська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 71-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (статистика)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, осложнения, терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Анотація: У світі від пандемії COVID-19 померли майже 6,5 мільйонів людей. Поліпшення виживання дітей залежить від постійного надання базових медичних послуг жінкам і дітям у всьому світі. Світове наукове співтовариство має розпочати більше наукових клінічних досліджень і отримати більше даних, щоб знати вплив COVID-19 на здоров’я та смертність дітей, а також переконатися, що діти та підлітки не помирають від подій, яким можна запобігти. Такі тенденції поширення захворюваності та смертності від COVID-19 вимагають якнайшвидшого міждисциплінарного підходу для подальшого стримування поширення хвороби та запобігання ускладнень з метою покращення якості життя. Недостатньо вивчені молекулярні зміни морфобіології легень внаслідок дії COVID-19 ускладнюють його клінічне лікування. Поглиблене вивчення генетичних механізмів патогенетичних розладів, спричинених вірусом, може допомогти у розробці нових методів лікування, зокрема використання препаратів сурфактантів як компонента базисної терапії. Нещодавно стало відомо, що ураження легень, асоційоване з COVID-19, характеризується типовими для РДС патофізіологічними змінами. Дифузне альвеолярне пошкодження виникає внаслідок набряку інтерстицію, утворення гіалінових мембран, а також проліферації фібробластів на етапі відновлення. Коли COVID-19 вражає легені, синтез сурфактанту порушується, оскільки вірусні білки пригнічують експресію регуляторних генів. Зміни під час процесу репарації також призводять до втрати функції сурфактанту. Замісна терапія сурфактантом може бути альтернативою в лікуванні пацієнтів із COVID-19-асоційованим ураженням легенів- існує ряд досліджень, які доводять ефективність такої терапії при інших інфекціях. Особливо небезпечним COVID-19 може бути для дітей із хронічними захворюваннями легенів, вродженими вадами розвитку, раніше не діагностованими генетичними дефектами в системі продукції сурфактанту. Своєчасне застосування замісної терапії сурфактантом може запобігти одному з найстрашніших ускладнень ШВЛ - синдрому витоку повітря
Nearly 6.5 million people have died worldwide from the COVID-19 pandemic. Improvement of pediatric patients’ survival depends on the continued provision of basic health services to women and children all over the world. The world scientific community must start more scientific clinical investigations and receive more data in order to define the impact of COVID-19 on children's health and mortality, and to ensure that children and adolescents do not die from preventable events.Such trends in the spread of morbidity and mortality from COVID-19 require an interdisciplinary approach as soon as possible to further contain the spread of the disease and prevent complications in order to improve the quality of life. Insufficiently studied molecular changes in lung morpho-biology due to the action of COVID-19 complicate its clinical treatment. An in-depth genetic mechanisms investigation during pathogenetic disorders caused by virus can help in the development of new treatment methods, in particular, the use of surfactant drugs as a component of basic therapy. Recently, it became known that COVID-19-associated lung damage is characterized by typical pathophysiological changes for RDS. Diffuse alveolar damage occurs due to edema of the interstitium, the formation of hyaline membranes, as well as the proliferation offibroblasts at the stage of recovery. When COVID-19 affects the lungs, surfactant synthesis is dysregulated, as viral proteins suppress the expression of regulatory genes. Changes during the reparation process also lead to loss of surfactant function. Surfactant replacement therapy can be an alternative in the treatment of patients with COVID-19-associated lung damage - there are a number of studies that prove the effectiveness of such therapy in other infections. COVID-19 can be especially dangerous for children with chronic lung disease, congenital malformations, previously undiagnosed genetic defects in the surfactant production system. However, timely use of surfactant replacement therapy can prevent one of the worst complications during mechanical ventilation - air leakage syndrome
Дод.точки доступу:
Чернявська, Ю. І.
Похилько, В. І.
Россоха, З. І.
Цвіренко, С. М.
Гасюк, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Кісельова, М. М.
Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога [Текст] = The influence of perinatal risk factors on the development of meconium aspiration syndrome in newborn: important in the routine practice of doctor-neonatologist / М. М. Кісельова, А. В. Комар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 77-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕКОНИЯ АСПИРАЦИИ СИНДРОМ -- MECONIUM ASPIRATION SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (секреция)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (кадры, методы)
Анотація: У статті узагальнені дані про відомі чинники ризику синдрому аспірації меконію (САМ) і ті, що продовжують вивчатись, з метою підвищення ефективності організації й надання первинної реанімаційної допомоги щойно народженій дитині, інтенсивної допомоги новонародженим зі САМ, профілактики аспіраційної пневмонії й ускладнень, асоційованих зі САМ, у тому числі, раннього та пізнього неонатального сепсису. САМ не втрачає своєї актуальності впродовж останніх років, незважаючи на дослідження даної проблеми на усіх континентах та майже в кожній країні світу, що пов’язане із достатньо високою частотою розвитку САМ, аспіраційної пневмонії, синдрому персистуючої легеневої гіпертензії, пневмотораксу. Частота появи меконію в навколоплідних водах складає від 10 до 24 %, реалізація синдрому аспірації меконію відбувається у 3-12% випадків. САМ збільшує частоту антенатальної, інтранатальної загибелі плоду, а також неонатальної смертності до 4,2% у випадку важкої меконіальної аспірації. Незважаючи на науково-доведений зв’язок появи меконіальних навколоплідних вод з окремими факторами, серед яких переношена вагітність, інфекція та гіпоксія, які відіграють ключову роль у розвитку САМ, ступінь впливу даних факторів у різні терміни вагітності все ще вивчається. Зокрема, дослідження впливу гіпоксії та інфекції на порушення рівноваги між внутрішньоутробною дефекацією, сечовипусканням, ковтанням, секрецією респіраторного тракту та кліренсом амніотичної рідини. Показані відмінності між значенням фізіологічної внутрішньоутробної дефекації і патологічним відходженням меконію внутрішньоутробно на тлі інфекційного процесу у матері (мікробна колонізація амніотичної порожнини, фунізит), фетального дистресу. Підкреслена роль переношеної вагітності, інфекції та гіпоксії під час вагітності у розвитку САМ з акцентом на хронічний перебіг цих процесів. Виділено, що гестаційний вік понад 41 тижнів не може розглядатись як першочерговий чинник, ризик розвитку САМ і те, що маса тіла при народженні також має значення у появі навколоплідних вод, забруднених меконієм й розвитку САМ. Якщо у вагітної жінки наявна мікробна інвазія амніотичної порожнини: хоріоамніоніт, фунізит, то розвиток САМ можливий у дитини, що народилась передчасно. Підкреслено діагностичне значення внутрішньоутробного інфікування - чинника ризику САМ через збільшення понад норму низки медіаторів запалення, визначених у пуповинній крові. Зазначений вплив циркуляторних порушень, що виникають в організмі внутрішньоутробної дитини під впливом стресових та шокових чинників (функціональних порушень в системі «мати-плацента-плід», артеріальної гіпертензії, пізнього гестозу у матері, маловоддя, інфекції, метаболічних порушень, шкідливих звичок). Потребує додаткового зосередження увага лікарів-неонатологів з метою забезпечення об’єктивного моніторингу стану внутрішньоутробної дитини у пологових стаціонарах під час брифінгу, прогнозування перебігу САМ матиме недостатнє обґрунтування показань до застосування окситоцину. Вчасно виявленні нові чинники ризику САМ, доповнення їх значень у розвитку САМ допоможуть удосконалювати й вчасно оновлювати протоколи ведення пологів, за наявності навколоплідних вод, забруднених меконієм, реанімаційної і постреанімаційної допомоги новонародженим, оптимізувати клінічні маршрути пацієнта
The article summarizes the data on known risk factors for meconium aspiration syndrome (MAS) and those that continue to be studied to increase the effectiveness of the organization and provision of primary resuscitation for newly born, intensive care for newborns with MAS, prevention of aspiration pneumonia and complications of MAS, including early onset and late onset neonatal sepsis. MAS remains an issue despite studies of this problem on all continents and in almost every country in the world, which is due to a high incidence of MAS, aspiration pneumonia, persistent pulmonary hypertension, and pneumothorax. The incidence of meconium contamination of amniotic fluid is 10 to 24%, with meconium aspiration syndrome occurring in 3 to 12% of cases. MAS increases antenatal and intrapartum fetal and neonatal mortality to 4.2% in case of severe meconium aspiration. Despite the scientifically proven link between the occurrence of meconium amniotic fluid and individual factors, including post-term pregnancy, infection, and hypoxia, which play a key role in the development of MAS, the degree of influence of these factors at different stages of pregnancy is still being studied. In relation to hypoxia and infection, the imbalance between fetal faeces, urination, swallowing, respiratory tract secretion, and amniotic fluid clearance is examined. The differences in physiological intrauterine defecation and pathological intrauterine meconium excretion against the background of the infectious process in the mother (microbial colonization of the amniotic cavity funisitis), and fetal distress are shown. The role of post-term pregnancy, infection, and hypoxia during pregnancy in the development of MAS is emphasized, with the focus on the chronic course of these processes. It is noted that gestational age beyond 41 weeks cannot be considered a primary risk factor for the development of MAS, and that birth weight is important for the emergence of meconium contaminated amniotic fluid and the development of MAS. The development of MAS in preterm infants may be associated with microbial invasions of the amniotic cavity, such as chorioamnionitis and funicitis. The diagnostic value of intrauterine infection, a risk factor for MAS, has been noted due to an excessive increase in a number of inflammatory mediators found in umbilical cord blood. The impact of circulatory problems occurring in the intrauterine organism under the influence of stress and shock factors (functional disturbances in the mother-placenta-fetus system, arterial hypertension, and late gestosis in the mother, oligohydramnios, infection, metabolic disturbances, and bad habits) is indicated. It is emphasized that adequate assessment of the indications for oxytocin administration requires increased attention from neonatologists to ensure objective monitoring of the status of the intrauterine baby in maternity hospitals during the briefing and prediction of the course of MAS. Timely identification and investigation of new risk factors for MAS will help to improve and update protocols for management of labor in the presence of meconium contaminated amniotic fluid, neonatal resuscitation and post-neonatal care, and optimize clinical patient pathways
Дод.точки доступу:
Комар, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Нечехова, О. О.
Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності [Текст] = The clinical case of generalized congenital herpesvirus infection in newborns, as a result of primary asymptomatic infection of the mother with HSV type 2 during pregnancy / О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 84-88. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (вирусология, иммунология, метаболизм, осложнения, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (вирусология, патофизиология, передача)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У статті описано клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції з маніфестацією на четвертий день життя внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності, ускладнений раннім неонатальним бактеріальним сепсисом. Наведено особливості клініки, діагностики, принципи лікування та катамнестичні дані дитини. Клінічна маніфестація вродженої герпетичної інфекції відбулась на 4-ту добу життя. Лабораторно підтверджена виявленням в крові ДНК вірусу герпесу 2 типу, з наступним визначенням кількісного рівня цього показника та наступною клініко-лабораторною динамікою. Відміна специфічної терапії через 21 день у зв’язку з закінченням курсу. Продовження до 1 року 2 місяців сумарного курсу специфічної імуносупресив- ної терапії ацикловіром з посиленням терапії при рецидиві локальних проявів. У віці 1 рік і 2 місяці - відміна специфічної імуносупресивної терапії. Протягом наступного року життя - 4 епізоди рецидива герпетичної інфекції у вигляді локальних уражень шкіри. Проведена вакцинація дитини за календарем, додатково вакцинація від ветряної віспи, гепатиту А, пневмококу, ротавірусної інфекції, сезонного грипу. Наразі дитині 2,4 роки. Стан дитини задовільній. Розвиток за віком. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків новонародженої дитини. Висновки. Неонатальна герпетична інфекція може призводити до значної захворюваності, смертності та несприятливих віддалених наслідків. Незважаючи на адекватну терапію, рецидиви везикулярної висипки протягом перших років життя зустрічаються дуже часто. Враховуючи високий рівень інфікування вірусом простого герпесу серед населення, а особливо вагітних жінок, усі діти повинні вважатися потенційно схильними до герпетичної інфекції. Визначення материнського імунного статусу, рання діагностика клінічних ознак з верифікацією збудника та своєчасна й адекватна специфічна противірусна терапія є запорукою покращення прогнозу та зниження рівня інвалідизації у подальші роки життя
The article presents a clinical case of generalized congenital herpesvirus infection with manifestation on the fourth day of life due to asymptomatic primary infection of the mother with HSV type 2 during pregnancy, complicated by early neonatal bacterial sepsis. The features of the clinic, diagnostics, principles of treatment and follow-up data of the child are presented. Clinical manifestation of congenital herpes infection took place on the 4th day of life. Laboratory confirmed by the detection of DNA of the herpes simplex virus type 2 in the blood, followed by determination of the quantitative level of this indicator and subsequent clinical and laboratory dynamics. Cancellation of specific therapy after 21 days due to the end of the course. Continuation up to 1 year 2 months of a course of specific immunosuppressive therapy with acyclovir with increased therapy in case of recurrence of local manifestations. At the age of 1 year and 2 months, the withdrawal of specific immunosuppressive therapy. During the next year of life, 4 episodes of recurrence of herpes infection, in the form of local skin lesions. The child was vaccinated according to the calendar, additional vaccination against chickenpox, hepatitis A, pneumococcus, rotavirus infection, seasonal flu. Now the child is 2.4 years old. The child's condition is satisfactory. Development by age. The publication of materials was agreed with the Bioethics Commission of the National Bohomolets Medical University. All anamnestic data, examination results and photo materials were published upon written consent of the parents of the newborn child.Conclusions. Neonatal herpes infection can lead to significant morbidity, mortality, and adverse long-term outcomes. Despite adequate therapy, vesicular rash recurrences in the first years of life are very common. Given the high rate of herpes simplex virus infection in the population, especially in pregnant women, all children should be considered potentially prone to herpes infection. Determination of maternal immune status, early diagnosis of clinical signs with verification of the causative agent, and timely and adequate specific antiviral therapy are essential to improve prognosis and reduce disability in later years of life
Дод.точки доступу:
Павлюченко, В. В.
Батман, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку [Текст] = Peculiarities of cystic fibrosis in newborn on the example of a clinical case / О. Г. Мазур [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 89-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИЛЕУС -- ILEUS (диагностика, классификация, осложнения, патофизиология)
МЕКОНИЯ АСПИРАЦИИ СИНДРОМ -- MECONIUM ASPIRATION SYNDROME (осложнения, патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, этиология)
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (методы)
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ФЕРМЕНТ-ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- ENZYME REPLACEMENT THERAPY (использование, методы)
Анотація: Муковісцидоз - це важке генетичне захворювання, яке успадковується за аутосомно-рецесивним типом, арактеризується поліорганністю клінічних проявів із враженням екзокринних залоз органів дихання і травної системи. Щорічно у всьому світі народжується більше 45000 дітей із даним генетичним захворюванням. За офіційною статистикою на обліку в Україні перебуває 674 дитини з муковісцидозом, 25 з них - у Вінницькій області. Дане захворювання спричиняється мутацією гена, котрий кодує білок «трансмембранний регулятор муковісцидозу» (ТРБМ). Найбільш часто серед дитячого населення трапляється мутація F508del (19-34%). Найбільш частими клінічними проявами муковісцидозу у новонароджених є розлади з боку шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози та органів дихання. У 20% новонароджених одним із найбільш ранніх проявів муковісцидозу є наявність меконіального ілеусу, який може бути небезпечним такими ускладненнями як меконієвий перитоніт, заворот, гангрена або некроз кишки. Рання діагностика за допомогою неонатального скринінгу, покращення допомоги при неонатальних проявах - меконіальному ілеусі та адекватний медичний супровід мультидисциплінарною командою спеціалістів, удосконалення пожиттєвої замісної ферментотерапії значно впливає на тривалість життя пацієнтів з муковісцидозом. У статті представлено клінічний випадок ранньої діагностики муковісцидозу в новонародженої дитини. При наявності меконіального ілеусу та підозрі на муковісцидоз у новонародженої дитини, окрім вчасно і правильно проведеного неонатального скринінгу, обов'язковим є проведення ранньої генетичної діагностики. Комплексне та своєчасне лікування призводить до поліпшення стану хворих на муковісцидоз та уповільнює розвиток патологічних змін у бронхолегеневій і гепатобіліарній системі. Висновки. Профілактика важкого перебігу при муковісцидозі полягає у ранньому виявленні даного захворювання під час неонатального скринінгу, у вчасно встановленому діагнозі при появі перших ознак захворювання та ранньому початку патогенетичного лікування, що покращує якість життя пацієнтів
Cystic fibrosis is a severe genetic disease, which is inherited in an autosomal recessive manner and is characterized by a polyorganic clinical presentation with predominantly exocrine, respiratory and digestive gland involvement. Every year more than 45 000 children are born worldwide with this genetic disease. According to official statistics, 674 children with cystic fibrosis are registered in Ukraine, 25 of them in the Vinnytsia region. The disease is caused by a mutation in the gene encoding the cystic fibrosis transmembrane conductance regulator (CFTR). The F508del mutation is most common in the paediatric population (19-34%). The most common clinical manifestations of cystic fibrosis in newborns are disorders of the gastrointestinal tract, pancreas, hepatobiliary system and respiratory system. In 20% of newborns, one of the earliest manifestations of cystic fibrosis is meconial ileus, which may pose a risk of complications such as meconium peritonitis, sputum, gangrene or intestinal necrosis. Early diagnosis with neonatal screening, improved care for the neonatal manifestations of meconial ileus and adequate medical follow-up by a multidisciplinary team of specialists, and improved lifelong replacement fermentation therapy have a significant impact on the life expectancy of patients with cystic fibrosis. This article presents a clinical case of early diagnosis of cystic fibrosis in a newborn. When meconial ileus is present and cystic fibrosis is suspected in a newborn, early genetic diagnosis is mandatory, in addition to timely and correctly performed neonatal screening. Comprehensive and timely treatment leads to improvement in cystic fibrosis patients and slows down the development of pathological changes in the bronchopulmonary and hepatobiliary systems. Conclusions. Prevention of a severe course of cystic fibrosis is in early detection of the disease during neonatal screening, in diagnosis at the first signs of the disease and early start of pathogenetic treatment, which improves the quality of life of patients
Дод.точки доступу:
Мазур, О. Г.
Рубіна, О. С.
Берцун, К. Т.
Гомон, Р. О.
Сліпчук, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)