Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ОУ25/2021/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13
1.


    Заболотний, Д. І.
    Пілотний проект як формат визначення ефективності механізмів реалізації інноваційних медико-економічних стандартів вторинної профілактики та диспансеризації [Текст] / Д. І. Заболотний, В. М. Самоходський, Н. В. Пономаренко // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 4-12


MeSH-головна:
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION (организация и управление)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Анотація: В зв’язку з тим, що в Україні за останні роки майже знищена вторинна профілактика і диспансеризація, для їх відновлення та удосконалення пропонується комплекс інноваційних медикоекономічних стандартів, механізм реалізації яких спочатку доцільно перевірити у форматі натурного експерименту. Мета: Переконатись у суттєвій ефективності науково обґрунтованих організаційно-економічних стандартів критеріїв і нормативів в процесі оздоровлення населення зони відповідальності сімейного лікаря з використанням діагностично-лікувального менеджменту в рамках «Пілотного проекту» в ЗОЗ трьох рівнів медичного округу. Матеріал і методи: Оскільки алгоритм комплексу медико-економічних стандартів щодо вторинної профілактики і диспансеризації створені на базі одної служби – оториноларингологічної, а позитивний ефект оздоровлення необхідно довести щодо захворювань усіх клінічних фахів, то на підготовчому етапі, використовуючи метод цільового прогнозу, команда робочої групи лікарів професіоналів в процесі ретроспективного аналізу значної кількості історій хвороб різних фахів в ЗОЗ третього рівня проведе диференціацію цих хвороб на КСГ, ДСГ і ступені їх складності, як це вже зроблено для ЛОР захворювань, що дозволить за допомогою відповідних комп’ютерних програм і рекомендованих формул розрахувати обґрунтовані показники кількості та якості медичної роботи з визначенням рівня працезатрат, їх вартості і т.зв. коефіцієнта персонального досягнення (КПД) кожного лікаря. Результати дослідження: Використання в процесі пілотного проекту наших стандартів, критеріїв і нормативів дає можливість на основі хронометражу визначити нормативні і понаднормативні об’єми медичної роботи, показники якої шляхом певних розрахунків трансформуються у механізм визначення робочого навантаження лікарів, його вартості, що дозволяє диференційовано вирішувати питання рівня їх матеріального стимулювання, тобто тих технологічних розділів, які необхідні для створення системи нашої національної страхової медицини
Дод.точки доступу:
Самоходський, В. М.
Пономаренко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Луценко, В. І.
    Оцінка стану периферичногро відділу вестибулярного аналізатора у дітей після кохлеарной імплантації [Текст] / В. І. Луценко, М. І. Сітухо // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 13-21


MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ -- HEARING LOSS (хирургия)
ГЛУХОТА -- DEAFNESS (хирургия)
КОХЛЕАРНЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- COCHLEAR IMPLANTS (использование)
ВЕСТИБУЛЯРНЫЙ НЕРВ -- VESTIBULAR NERVE (патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Попри те, що під час кохлеарної імплантації та в післяопераційному періоді можливий негативний вплив на периферичний відділ вестибулярного аналізатора, у більшості клінік, які здійснюють КІ, не проводиться рутинне обстеження вестибулярної функції в перед- та післяопераційному періодах. Метою нашого дослідження було вивчення стану периферичного відділу вестибулярного аналізатора у дітей із сенсоневральною глухотою до та після кохлеарної імплантації через аналіз кількісних характеристик обертового тесту. Матеріал і методи: До проспективного дослідження було залучено 30 дітей із нормальним слухом і без вестибулярних скарг (контрольна група), 34 дитини із сенсоневральною глухотою, 65 дітей із сенсоневральною глухотою після однобічної кохлеарної імплантації. Усім дітям проводили обертовий тест на кріслі Барані за стандартною методикою, визначали середню швидкість повільної фази післяобертового ністагму при стимуляції лівого та правого лабіринтів. Результати: У дітей із сенсоневральною глухотою лабіринтну арефлексію виявлено справа в 17,6 %, зліва – в 20,6 % випадків. Асиметричне враження виявлено в 29,4 % випадків. У віддаленому періоді після однобічної кохлеарної імплантації лабіринтна функція була в межах норми справа у 38,5 %, зліва – у 44,6 % дітей, арефлексію правого лабіринту виявлено у 20 %, лівого – у 26,2 % дітей, двобічну арефлексію у 18,5 % обстежуваних осіб, асиметричне враження виявлено в 30,8 % випадків. Лабіринтну арефлексію на імплантованому вусі було зафіксовано в 32,7 % після кохлеарної імплантації справа, різниця статистично значуща порівняно з групою неімплантованих дітей із сенсоневральною глухотою
Дод.точки доступу:
Сітухо, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Переклад українською мовою та адаптація англомовних опитувальників: шкали значимої слухової інтеграції (MAIS) та шкали значимого використання мови (MUSS) для оцінки розвитку мови у дітей з глухотою після проведення кохлеарної імплантації [Текст] / В. М. Писанко [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 22-36


MeSH-головна:
ГЛУХОТА -- DEAFNESS (хирургия)
КОХЛЕАРНЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- COCHLEAR IMPLANTS (использование)
РЕЧИ ВОСПРИЯТИЕ -- SPEECH PERCEPTION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Проблемою оцінки мовного та слухового розвитку у дітей із сенсоневральною глухотою після проведення кохлеарної імплантації опікується вся світова спільнота, тому що найважливішим результатом реабілітації є успішність інтеграції таких дітей в соціум. В більшості країн світу для оцінки слухової та мовної інтеграції дітей із СНГ після КІ використовуються шкала значимої слухової інтеграції MAIS та шкала значимого використання мови MUSS. На жаль, в Україні до сих пір не існує україномовних опитувальників для оцінки слухомовного розвитку дітей з сенсоневральною глухотою після кохлеарної імплантації. Метою нашого дослідження стало проведення перекладу опитувальників MAIS та MUSS українською мовою, проведення їх культурної адаптації та валідації. Матеріали і методи: Матеріалом для перекладу та культурної адаптації були англомовні версії опитувальників оцінювання шкал значимої слухової інтеграції (MAIS) та значимого використання мови (MUSS), розроблені Nottingham Group of Cochlear Implantation, які визнані та рекомендовані для використання всіма виробниками кохлеарних імплантатів. Отримані результати: Валідація складалась з послідовних етапів: підготовчий етап – збір та аналіз літератури; переклад оригіналів опитувальників з англійської мови на українську; зворотній переклад незалежним перекладачем українського тексту опитувальників на англійську мову; співставлення перекладу та порівняння з оригінальним опитувальником незалежним лінгвістом; когнітивний аналіз; пілотне тестування опитувальників, які перекладені на українську мову, на невеликій групі дітей після КІ; внесення правок, кінцева перевірка перекладів з метою виявлення та виправлення граматичних, орфографічних та інших помилок. Україномовна версія опитувальників продемонструвала високі рівні внутрішньої відповідності, ретестової надійності та валідності. Висновки: Враховуючи виняткову актуальність та затребуваність матеріалів, тести можуть бути визнані як валідні та рекомендовані до використання в сурдопедагогічній практиці
Дод.точки доступу:
Писанко, В. М.
Холоденко, Т. Ю.
Сапіжак, I. I.
Кудь, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Шидловська, Т. А.
    Стан біоелектричної активності головного мозку у хворих на цукровий діабет ІІ типу з порушеннями слухової функції [Текст] / Т. А. Шидловська, К. В. Овсяник, Н. Я. Навальківська // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 37-44


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (этиология)
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
Анотація: Сенсоневральна приглухуватість (СНП) є поліетіологічним захворюванням зі складним патогенезом. Серед інших причин, СНП викликають розлади метаболізму та системні захворювання, до яких належить і цукровий діабет (ЦД). При сенсоневральній приглухуватості часто мають місце екстраауральні прояви з боку центральної нервової системи (ЦНС). З іншого боку, при ЦД також спостерігаються ураження нервової системи, як у вигляді полінейропатій, так і певних порушень з боку ЦНС. Електроенцефалографія (ЕЕГ) є надійним, універсальним, об’єктивним, неінвазивним методом дослідження функціонального стану ЦНС Мета роботи – дослідити зміни біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографії у хворих на ЦД ІІ типу з порушеннями слухової функції. Матеріали та методи дослідження: Обстежено 43 хворих на ЦД ІІ типу, у яких за даними суб’єктивної аудіометрії буди виявлені порушення слухової функції та 15 осіб контрольної групи. Дослідження ЕЕГ здійснювалось за допомогою комп'ютерного електроенцефалографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою. Результати та їх обговорення: При якісному аналізі результатів ЕЕГ у хворих на ЦД були виявлені відхилення від норми у функціональному стані ЦНС у вигляді дифузних змін біоелектричної активності головного мозку, дезорганізації та десинхронізації основних ритмів, наявності ознак подразнення мозкових структур, що посилювалися при функціональних навантаженнях. Уже на фонових ЕЕГ у обстежуваних нами пацієнтів спостерігалися виражені іритативні зміни, зниження біоелектричної активності головного мозку, десинхронізація та дезорганізація ритмів. У багатьох з них спостерігалася наявність періодичних гострих піків та потенціалів, тенденція до прискорення основного ритму, та на цьому фоні підвищення вмісту повільних хвиль (тета) переважно у передніх відведеннях. Причому найбільш виражені зміни біоелектричної активності мали місце у скроневих та лобних відведеннях. Так, у хворих на ЦД ІІ з СНП дезорганізація та десинхронізації картини ЕЕГ була виявлена у 34 хворих (79,1 % випадків). Виражені іритативні зміни реєструвалися у (90,6%) випадків, гіперсинхронні сплески були виявлені у (25,6%), гострі піки і потенціали були наявні у (48,8 %). У багатьох хворих спостерігалася зглаженість зональних розбіжностей (58,1%) та відсутність реакції на відкривання очей (34,8%). Зниження біоелектричної активності сягало 86,0 % випадків. При цьому амплітуда основного альфа-ритму ЕЕГ у обстежених пацієнтів з ЦД ІІ та СНП достовірно (р0,01) нижча за норму в скроневому, тім’яному і потиличному відведеннях, яка склала 31,8±2,5, 44,1±3,1 та 43,5±4,2 мкВ, відповідно. У значної частини обстежених (88,3 %) з порушеннями слуху на фоні ЦД ІІ ці прояви посилювалися при гіпервентиляції. Порушення біоелектричної активності у 97,6% випадків були симетричними, що свідчить про дифузні загальномозкові зміни функціонального стану ЦНС у даної категорії хворих. Подразнення коркових структур головного мозку були зареєстровані у всіх обстежених пацієнтів з ЦД ІІ. У багатьох з таких хворих (97,6%) подразнення кори поєднувалось з залученням глибоких структур головного мозку. Так, дисфункція діенцефальних структур головного мозку мала місце у (48,8%) випадків, діенцефально-стовбурових – у (39,5%), медіобазальних – у (9,3%). Лише у одного хворого мало місце подразнення лише коркових структур. Отже, у обстежених нами хворих на ЦД ІІ типу з порушеннями слухової функції за даними ЕЕГ мають місце виражені порушення біоелектричної активності за даними ЕЕГ, в тому числі зміни у коркових та глибоких – діенцефальних та стовбурових структурах головного мозку
Дод.точки доступу:
Овсяник, К. В.
Навальківська, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Аль, Харири М. Ж.
    Клінічна та імунологічна ефективність бактеріофага в технології відкладеного призначення антибіотиків у пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом [Текст] / Харири М. Ж. Аль, І. В. Кошель, В. І. Попович // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 45-53


MeSH-головна:
РИНИТ -- RHINITIS (лекарственная терапия)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (лекарственная терапия)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Гострий риносинусит можна охарактеризувати як гострий бактеріальний риносинусит тільки в 0,5-2 % випадках від кількості вірусного, причому тільки такі пацієнти вимагають призначення антибіотиків. Разом з тим, антибактеріальна терапія призначається від 54% до 77% випадків гострого риносинуситу. Для зменшення кількості їх необґрунтованих призначень перспективною є стратегія використання альтернативних методів лікування. Метою дослідження було вивчення динаміки рівня IgА та sIgA у пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом в процесі лікування з використанням полівалентного бактеріофага в рамках стратегії відкладеного призначення антибіотиків. Матеріал та методи: До дослідження було включено 155 дорослих пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом, які отримували або стандартну терапію, або додатково до стандартної терапії – полівалентний бактеріофаг. Паралельно вивчався рівень IgА та sIgA та проводилось співставлення з клінічною динамікою. Критерії оцінки: зменшення вираженості симптомів захворювання, оцінених за бальною шкалою відповідно до шкали MSS, на кожному візиті в порівнянні з 1-м візитом, частота призначень антибіотиків, динаміка змін показників сироваткового та секреторного IgА. Результати та обговорення: Застосування полівалентного бактеріофага на додаток до стандартної терапії гострого післявірусного риносинуситу, в рамках стратегії відкладеного призначення антибіотиків, забезпечує клінічно значиму, швидшу динаміку регресії типових клінічних симптомів післявірусного риносинуситу: ринореї, закладеності носа і постназального затікання порівняно із контрольною групою (p0,05). Позитивна динаміка клінічної симптоматики супроводжується достовірним збільшенням рівнів IgA і sIgA порівняно з показником до лікування, а також із контрольною групою (р0,005). Статистично значима різниця між контрольною і основною групою за показниками IgA і sIgA асоціюється із достовірно більшою (на 20%) частотою призначення антибіотиків в контрольній групі. Висновок: використання полівалентного бактеріофагуу пацієнтів з гострим післявірусним риносинуситом сприяє нормалізації показників системного (IgA) та локального (sIgA) імунітету. Включення препарату в схему лікування може бути рекомендовано в рамках стратегії відкладеного призначення антибіотиків
Дод.точки доступу:
Кошель, І. В.
Попович, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Пухлик, С. М.
    Особенности КТ диагностики гипертрофии шиловидных отростков височной кости и синдрома Игла-Стерлинга [Текст] / С. М. Пухлик, А. П. Щелкунов, А. А. Щелкунов // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 54-59


MeSH-головна:
ВИСОЧНАЯ КОСТЬ -- TEMPORAL BONE (патология)
ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY (диагностика)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
Анотація: Шилопід'язиковий синдром – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібним відростком скроневої кістки оточуючих його нервових, судинних і м'язових структур. Синдром проявляється хронічним болем в глибокому відділі, бічній області обличчя, який ірадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушення кровообігу головного мозку. Симптоми шилопід'язикового синдрому зустрічаються при різних отоларингологічних, стоматологічних, неврологічних захворюваннях. Мета дослідження: визначити і оцінити найбільш значущі і відмінні рентгенологічні ознаки гіпертрофованих шилоподібних відростків скроневої кістки; виявити відмінності в варіантах росту і рентгенологічної структури шилоподібних відростків скроневої кістки відповідно до гістологічних даних; оцінити ефект від проведення консервативної терапії шилопід'язикового синдрому в залежності від різних варіантів росту шилоподібного відростка скроневої кістки, з огляду на дані комп'ютерної томографії. Матеріали і методи дослідження: проведено аналіз КТ знімків з контрастуванням магістральних судин шиї та проведенням функціональних проб 86 пацієнтів (61 жінка та 25 чоловіків, вік – від 35 до 70 років). Результати: На основі проведеного аналізу даних КТ та результатів гістологічних досліджень шилоподібних відростків прооперованих нами хворих, розроблено схему визначення варіантів росту шилоподібного відростку. Проведений аналіз КТ знімків і гістологічних досліджень дозволяють розділити подовжені шиловидні відростки скроневої кістки на дві групи, яким ми даємо назви «осифікація» тобто власне подовження шилоподібного відростка і «кальцифікація» - тобто дистрофічні зміни і відкладення солей кальцію в зв'язку. Відповідно до цього розроблено підходи до консервативного або до хірургічного лікування даної патології
Дод.точки доступу:
Щелкунов, А. П.
Щелкунов, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Безшапочний, С. Б.
    Лікування запалення глоткового мигдалика у дітей [Текст] / С. Б. Безшапочний, І. С. Гичак // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 60-65


MeSH-головна:
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL (патология)
НАЗОФАРИНГИТ -- NASOPHARYNGITIS (лекарственная терапия)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Запалення аденоїдного мигдалика є однією з частих причин захворювань ЛОР-органів у дітей. Серед причин, що призводять до аденоїдиту (назофарингіту) виділяють інфекційні – вірусні та бактеріальні, алергічні, а також подразнення шлунковою кислотою при ларингофарингеальному рефлюксі. Метою нашого дослідження було вивчення ефективності місцевого застосування комбінації ксилометазоліна гідрохлориду 0,05% та мірамістину 0,01% у комплексній терапії пацієнтів дитячого віку із запаленням глоткового мигдалика. Матеріали і методи: Для участі в дослідженні було відібрано 60 пацієнтів віком від 5 до 14 років з ендоскопічно підтвердженими аденоїдними вегетаціями І-ІІ ст. у стадії запалення. Пацієнти були розподілені на 2 групи – основну та контрольну. Пацієнтам контрольної групи призначалась іригаційна терапія сольовим розчином 4 рази на добу, пацієнти основної групи отримували промивання сольовим розчином 4 рази на добу та інтраназальне введення комбінації ксилометазоліна гідрохлориду 0,05% та мірамістину 0,01% тричі на добу протягом 7 діб. Динаміка стану пацієнтів аналізувалась за допомогою опитувальника за шкалою Лайкерта та об’єктивного ендоскопічного огляду. Результати: В процесі лікування позитивний ефект спостерігався в обох групах. Проте, починаючи з другого візиту (на 3-ю добу лікування) відмічалось більш швидке зменшення симптомів у дітей основної групи в порівнянні з контрольною. Так на 7-у добу різниця між групами склала за суб’єктивними показниками – 5,9 балів, а за об’єктивними – 2,5 балів на користь основної групи. Висновки: Отже, інтраназальне застосування комбінації ксилометазоліна гідрохлориду 0,05% та мірамістину 0,01% сприяє зменшенню набряку, гіперемії, ексудації, покращує носове дихання та у поєднанні з іригаційною терапією сольовим розчином є ефективним засобом для місцевого лікування дітей із запальними захворюваннями глоткового мигдалика
Дод.точки доступу:
Гичак, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Щурук, Г. З.
    "Еволюція" налобних джерел світла в роботі оториноларинголога [Текст] / Г. З. Щурук, О. З. Щурук, А. Г. Щурук // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 66-71


MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ -- OTOLARYNGOLOGY (кадры)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES (история)
Анотація: Відкриття та удосконалення методики огляду ЛОР-органів нерозривно пов’язане з технологічними винаходами IX-XX століть. Створення в 1861 році класичного оглядового налобного дзеркала та удосконалення виробництва компактних та потужних, на той час, джерел світла (ламп розжарювання) підштовхувала дослідників до розробки все нових пристроїв для огляду ЛОР-органів. Так, зокрема було створено налобне електричне дзеркало, принцип роботи, якого пізніше став в основі розробки дзеркальних оптоволоконних освітлювачів. Поява в середині XX століття потужних галогенових та ксенонових джерел світла та використання оптоволоконних технологій призвела до розробки принципово нових налобних освітлювачів, які вже не містили дзеркала, у зв’язку з чим традиційний налобний рефлектор поступово відходив з практики лікаря-отоларинголога. В свою чергу, ми спостерігаємо, як оптоволоконні освітлювачі, протягом п’яти останніх років, поступово витісняються потужними світлодіодними налобними LED освітлювачами. Щоб визначити ефективність кожного з доступних нам налобних освітлювачів та відповісти на питання, чи є сенс у використанні і надалі налобного рефлектора, та встановити, які сучасні налобні освітлювачі є ефективними, ми провели власне дослідження. Сумуючи отримані результати, ми прийшли до висновку, що незважаючи на свою історичну роль в розвитку оториноларингології, налобний рефлектор через свої низькі, в порівнянні з сучасними освітлювачами, характеристики втратив свою актуальність та, очевидно, може використовуватись на сьогодні як музейний експонат. Налобний LED-освітлювач, прилад 21-го століття, все більше набирає популярності і поступово стає стандартом у використанні в первинній ЛОР-діагностиці та під час оториноларингологічних хірургічних втручань. А такі його властивості, як повна автономність, легкість, простота використання, зокрема, ригідність лампочки і співвісність світлового променю до ока лікаря, довга тривалість використання без зарядки батареї (від 7 до 30 діб) в залежності від виробника та навантаження на прилад, є поза конкуренцією до жодного налобного пристрою для огляду ЛОР-органів
Дод.точки доступу:
Щурук, О. З.
Щурук, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Нові підходи до комплексного лікування алергічного риніту та аденоїдиту в дитячому віці [Текст] / Н. А. Коляда [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 72-74


MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (терапия)
АДЕНОИДЫ -- ADENOIDS (действие лекарственных препаратов)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: В даний час алергічні захворювання є глобальною загальносвітовою проблемою, так як відзначається щорічний приріст захворюваності на 1,5-2%, з чим пов'язані значні медико-соціальні та економічні втрати в усьому світі. Алергічні реакції, за даними різних авторів, реєструються більш ніж у 60% населення планети, з них понад 30% складають діти [1]. При цьому 5-10% дітей страждають на бронхіальну астму, 1-3% - на атопічний дерматит, 20-40% – на алергічний риніт, респіраторний алергоз
Дод.точки доступу:
Коляда, Н. А.
Скоробогатий, В. В.
Кокоркін, Д. М.
Гусакова, О. О.
Шевлюк, П. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2020 [Текст] / пер. з англ.: Т. Д. Савченко, Т. Ю. Холоденко // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 75-94


MeSH-головна:
РИНИТ -- RHINITIS (хирургия)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (хирургия)
Анотація: Європейський позиційний документ щодо риносинуситу і назального поліпозу 2020 року – це оновлена версія аналогічних позиційних документів, що базуються на фактичних даних, опублікованих в 2005, 2007 і 2012 роках. Основна мета керівництва EPOS 2020 року – надати переглянуті, актуальні і чіткі рекомендації, засновані на фактах, а також комплексні шляхи надання допомоги при гострому і хронічному риносинуситі. EPOS2020 надає оновлену інформацію про опубліковану літературу та дослідження, проведені за вісім років з моменту публікації позиційного документу EPOS2012, і охоплює області, які раніше не були так широко представлені в EPOS2012, такі як хронічний риносинусит у дітей і хірургія навколоносових пазух. У документі представлені пропозиції для майбутніх досліджень в цій області і оновлене керівництво по визначенню і оцінці результатів досліджень в різних умовах. Приємно, що в списку консультантів, які брали участь в розробці європейського документу в 2020 році, є і два учасники з України
Дод.точки доступу:
Савченко, Т. Д. \пер. з англ.\
Холоденко, Т. Ю. \пер. з англ.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Доктор медичних наук, професор Кіцера Олександр Омелянович (до 90-річчя з дня народження) [Текст] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 95-96


MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ -- OTOLARYNGOLOGY (история)
Анотація: Професор О.О. Кіцера – дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, почесний член: Українського Лікарського Товариства, Польського Товариства Оториноларингологів та Хірургів Голови і Шиї, Литовського Товариства Медичної Реабілітації. Член редколегії журналів «Acta Medica Leopoliensia”, «Медичні науки» (Праці Наукового Товариства ім. Шевченка). Ініціатор відродження і перший Голова Українського Лікарського Товариства у Львові
Дод.точки доступу:
Кіцера, Олександр Омелянович (24.02.1931)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    До 80-річчя Валерія Степановича Зайцева [Текст] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 97-98


MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ -- OTOLARYNGOLOGY (история)
Анотація: Великий клінічний досвід В.С. Зайцева і сьогодні лишається затребуваним: зараз він очолює роботу ЛОР кабінету Медичного центру «Клініка сімейної медицини»
Дод.точки доступу:
Зайцев, Валерій Степанович (23.03.1941)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Світлій пам’яті Богдана Григоровича Іськіва - доктора медичних наук, професора, талановитого вченого, лікаря-оториноларинголога, педагога, заслуженого працівника народної освіти України [Текст] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 99-100


MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ -- OTOLARYNGOLOGY (история)
Анотація: Богдан Григорович є автором понад 120 друкованих праць, 50 раціоналізаторських пропозицій, трьох винаходів, монографії “Меатотимпанопластика”, співавтором збірника тестових питань і довідника з невідкладної медичної допомоги
Дод.точки доступу:
Іськів, Богдан Григорович (14.08.1936-16.02.2021)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)