Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ3/2017/19/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чехун В. Ф., Бережная Н. М.
Назва : Физиологическая система соединительной ткани и онкогенез. III. Формирование резистентности к химиопрепаратам
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 156-170 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Библиогр.: с. 166-170
MeSH-головна: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ НОВООБРАЗОВАНИЙ -- DRUG RESISTANCE, NEOPLASM
Анотація: Освещены современные представления о роли компонентов соединительной ткани в формировании резистентности злокачественных опухолей к химиопрепаратам. Рассмотрены механизмы участия в резистентности опухолеассоциированных фибробластов, звездчатых клеток, адипоцитов, мезенхимальных стволовых клеток, а также некоторых компонентов экстрацеллюлярного матрикса. Представлена информация о роли микроокружения, гипоксии, экстрацеллюлярных везикул (как опухолевых, так и стромальных клеток) в формировании резистентности. По мере обсуждения делается акцент на перспективах некоторых подходов к преодолению резистентности с участием компонентов соединительной ткани
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Налєскіна Л. А., Лук’янова Н. Ю., Чехун В. Ф.
Назва : Молекулярно-генетичні засади клінічної гетерогенності раку молочної залози : (огляд літератури)
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 171-179 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 177-179
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
Анотація: В огляді узагальнено інформацію про генетичні та молекулярно-біологічні зміни на рівні пухлини та організму у випадку раку молочної залози (РМЗ) і клінічну гетерогенність цього захворювання. Показано сучасні вектори досліджень щодо діагностики та прогнозу РМЗ, які базуються на даних фундаментальних досягнень згенетики та молекулярної біології. Розглянуто наступні питання: молекулярно-генетична класифікація РМЗ як підсумок вивчення гетерогенності пухлин за молекулярно-біологічними характеристиками; внесок генетичної компоненти у клінічну гетерогенність РМЗ; обгрунтування генетичного походження внутрішньопухлинної морфологічної гетерогенності РМЗ; металовмісні протеїни: властивості, що зумовлюють вплив на особливості перебігу пухлинного процесу
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. П., Ганусевич І. І., Вовк А. В.
Назва : Супероксидні радикали: ініціація метастазування у хворих на рак молочної залози
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 180-184 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 183-184
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
СУПЕРОКСИДЫ -- SUPEROXIDES
МИТОХОНДРИИ -- MITOCHONDRIA
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 2 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 2
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9
Анотація: Однією із особливостей розвитку злоякісних пухлин є ремоделювання міжклітинного матриксу, зумовлене активацією матриксних металопротеїназ (MMП) супероксидними радикалами (СР). Мітохондрії (Мх) та NADP∙Hоксидази (Nox) у позаклітинному мікрооточенні є основними джерелами генерування СР, які регулюють активність генів редоксзалежних білків, зокрема ММП. Мета: дослідити рівні СР в Мх клітин раку молочної залози (РМЗ) та їх вплив на активність ММП-2 та -9 і метастазування. Об’єкт і методи: досліджено зразки тканини пухлин 69 хворих на РМЗ І–IV стадії (Т1–4N0–2M0–1) віком від 31 до 75 років: 15 — І, 14 — ІІ, 13 — ІІІ, 27 — ІV стадії захворювання (з них 17 — категорії М1, 10 — М0). Супероксид-генеруючу активність нейтрофілів (Н) крові вивчали методом електронного парамагнітного резонансу на комп’ютеризованому ЕПР-спектрометрі РЕ-1307 з використанням технології Spin Traps за кімнатної температури (1-гідрокси2,2,6,6-тетраметил-4-оксипіперидин). Рівень СР в Мх клітин РМЗ визначали за допомогою спінового уловлювача TEMPO-H. Активність ММП-2 та -9 встановлювали методом зимографії у поліакриламідному гелі. Результати: виявлено пряму кореляційну залежність між активністю ММП-2 та -9 і швидкістю генерування СР Мх клітин РМЗ (r = 0,61, r = 0,56 відповідно; р 0,05). Встановлено, що після інкубації клітин пухлини з Н, що генерували СР зі швидкістю 1,82 нмоль/10⁵ клітин∙хв, протягом 6 год при t
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Столярова О. Ю.
Назва : Показатели ангиореологических свойств крови как маркеры последующих сосудистых осложнений радиохимиотерапии при раке легкого
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 185-191 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Библиогр.: с. 189-190
MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR
ГЕМОРЕОЛОГИЯ -- HEMORHEOLOGY
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES
Анотація: Цель: оценить показатели эндотелиальной функции сосудов (ЭФС) и адсорбционно-реологических свойств крови (АРСК) и их взаимосвязь с уровнями других опухолевых маркеров у больных с разными вариантами течения рака легкого (РЛ) до начала программы радиохимиотерапии (РХТ); выделить параметры, от которых зависят последующие сосудистые осложнения РХТ. Объект и методы: ангиореологические показатели в сывороке крови (ЭФС и АРСК) изучали у 115 больных РЛ в возрасте 24–80 лет (78,3% — мужчины, 21,7% — женщины). Центральная форма РЛ отмечена в 77,4% наблюдений, периферическая — в 22,6%, мелкоклеточный вариант РЛ установлен у 16,5% больных, немелкоклеточный — у 83,5%, соотношение IA–ІВ, ІІА–ІІВ, ІІІА, ІІІВ и IV стадий заболевания составило 1:2:23:35:36. Ангиореологические показатели в сыворотке крови изучали с помощью иммуноферментного анализа и методом осциллирующей капли. В качестве контроля соответствующие показатели определяли у 40 практически здоровых людей в возрасте 18–62 лет. Статистическая обработка результатов исследований проведена с помощью компьютерного вариационного, непараметрического, корреляционного, регрессионного, одно- (ANOVA) и многофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсионного анализа (программы «Microsoft Excel» и «Statistica-Statoft», США). Результаты: интегральный характер сосудистых осложнений РХТ у больных РЛ (легочная гипертензия, кровохарканье, острая сосудистая недостаточность, острый коронарный синдром и острое нарушение мозгового кровообращения, тромбофлебит, тромбоэмболия ветвей легочной артерии, тромбоз мезентериальных сосудов) связан с проведением радикальной лучевой терапии на первичную опухоль и паллиативной на отдаленные метастазы, имеет половой диморфизм (развитие острой сосудистой недостаточности у женщин), определяется мощностью химиотерапии (тромбоэмболия ветвей легочной артерии). Изменения ангиореологических свойств крови при РЛ сопровождаются повышением параметров сосудистого эндотелиального фактора роста, эндотелина-1, гомоцистеина, циклического гуанозинмонофосфата, Р-селектина, поверхностных показателей упругости, натяжения и релаксации при уменьшении значений простациклинемии. Существуют корреляционные связи с общеизвестными онкомаркерами (трансформирующим фактором роста β₁, фибронектином, остепонтином). Выводы: сосудистые осложнения РХТ при РЛ зависят от исходных параметров ангиореологических свойств крови, которые могут иметь прогностическую значимость в отношении возможных побочных действий проводимого лечения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зербіно Д. Д., Федевич С. В., Ковалишин В. І.
Назва : Світлоклітинний рак нирки різних ступенів диференціації: особливості ультраструктури пухлинних клітин
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 192-201 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 199-200
MeSH-головна: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
Анотація: Мета: проаналізували у порівняльному плані ультраструктурну організацію пухлинних клітин (ПК) світлоклітинного раку нирки (СКРН) різних ступенів диференціації. Об’єкт і методи: матеріалом слугували після операційні біоптати периферичної та центральної частин пухлин: високодиференційованого СКРН (G1) — 5; раку середнього ступеня диференціації (G2) — 5; раку низького ступеня диференціації (G3) — 6 випадків. Контроль: біоптати ниркової кори елімінованих нірок (їх частин та цілих органів) хворих на СКРН; біоптати ниркової кори статевозрілих білих щурів. Метод трансмісійної електронної мікроскопії. Результати: в альвеолах, тубулах і ацинусах СКРН різних ступенів диференціації містяться ПК високої, низької та середньої електронної щільності з переважанням останніх у СКРН G1. Контрольні дослідження дали можливість виявити, що ультраструктурна організація ПК середньої електронної щільності СКРН G1 є близькою до такої високодиференційованих епітеліальних клітин канальців проксимального відділу нефрона ниркової кори ссавців в нормі та високодиференційованих епітеліальних клітин канальців проксимального відділу нефрона ниркової кори хворих на СКРН G1. Висновки: ПК середньої електронної щільності пухлин високодиференційованого (G1) СКРН порівняно із клітинами пухлин середнього (G2) та низького (G3) ступенів диференціації СКРН мають найбільш «нормалізовану» ультраструктуру
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаховський Е. О., Бурлака А. А., Войленко О. А., Вітрук Ю. В. , Колеснік О. О.
Назва : Нирково-клітинна карцинома та тромбоз нижньої порожнистої вени
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 202-205 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 205
MeSH-головна: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL
НОВООБРАЗОВАНИЙ ИНВАЗИВНОСТЬ -- NEOPLASM INVASIVENESS
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Нирково-клітинна карцинома (НКК) асоціюється із пухлинним тромбозом нижньої порожнистої вени (НПВ) у 4–10% випадків. Ключовим моментом при великих пухлинах нирки та/чи пухлинній інвазії у НПВ є забезпечення адекватного доступу до верхніх відділів черевної порожнини та заочеревинного простору. Мета: узагальнення та представлення результатів власного досвіду адаптації елементів техніки ортотопічної трансплантації печінки з метою інтраопераційного контролю підпечінкового сегмента НПВ у хворих на НКК з тромбозом НПВ. Об’єкт і методи: на основі бази даних Національного канцер-реєстру Національного інституту раку проведено ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на НКК з тромбозом НПВ І–ІV рівнів. У дослідження включені пацієнти (n = 191), яким виконували оперативні втручання за період з 2008 по 2017 р. Усі операції були проведені на базі клініки Національного інституту раку. Результати: у 118 (61,7%) випадках пацієнти мали ІІІ стадію захворювання (TNM, 7-ме видання), у 73 (38,3%) були діагностовані віддалені синхронні метастази. Відповідно до розробленої в клініці Мейо класифікації тромбозів НПВ тромбоз I рівня встановлено у 53,4%, II — у 16,2%, IIIa, IIIb, IIIc, IIId — у 12,1; 5,2; 4,7 і 7,3% відповідно та IV — у 1,1% пацієнтів. Середня тривалість оперативних втручань становила 215,3 ± 44,1 хв, інтраопераційна крововтрата — 639,3 ± 51,7 мл. Час оклюзії НПВ та контралатеральної ниркової вени — 23,4 ± 7,9 хв. Ускладнення ≥ ІІІ ступеня зареєстровано у 35 (18,3%) випадках. Медіана виживаності становила 20,1 та 60,4 міс відповідно для підгруп пацієнтів із віддаленими метастазами та М0 статусом. Виснов ки: за умови проведення R0-резекції у хворих на НКК із тромбозом НПВ можливо досягти загальної 5-річної виживаності незалежно від наявності віддалених метастазів: 44% — при статусі рМ0, 6% — при рМ1. Використання елементів техніки ортотопічної трансплантації печінки при хірургічному лікуванні пацієнтів із НКК з асоційованим тромбозом НПВ дозволяє адекватно контролювати підпечінковий сегмент НПВ, уникаючи застосування апарата штучного кровообігу при тромбозах НПВ ІІІ–IV рівнів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пономарева О. В., Терновой Н. К., Туз Е. В., Колотилов Н. Н. , Пивнюк В. М. , Григоренко В. Н. , Сакало В. С. , Яковлев П. Г. , Сакало А. В. , Бойчук С. И. , Гобатюк Т. А. , Огородникова Н. П. , Дехтярь Т. В. , Грушинская Т. В. , Вовченко И. В. , Чешук В. Е. , Клюсов А. Н.
Назва : Современный алгоритм лечения больных раком предстательной железы с метастазами в кости
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 206-211 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Библиогр.: с. 210-211
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
КОСТИ ПЛОТНОСТИ СОХРАНЯЮЩИЕ СРЕДСТВА -- BONE DENSITY CONSERVATION AGENTS
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ ГУМАНИЗИРОВАННЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL, HUMANIZED
ДИФОСФОНАТЫ -- DIPHOSPHONATES
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель: обоснование выбора терапевтической тактики у пациентов с костными метастазами рака предстательной железы (РПЖ) на основе уточнения отдельных аспектов влияния антирезорбтивных лекарственных препаратов на костный метаболизм. Объект и методы: 50 пациентов с РПЖ, у которых на разных этапах течения заболевания выявлено метастатическое поражение костей: 25 больных (1-я группа) получали антирезорбтивную терапию моноклональным антителом, 25 — лечение бисфосфонатом (2-я группа). Обследование пациентов включало клинические, лабораторные, инструментальные методы согласно современным стандартам. Результаты: общий ответ на антирезорбтивную терапию к 12 мес наблюдения составил 88% в 1-й группе (из них 76% — положительная динамика) и 80% — во 2-й группе (положительная динамика у 44%). Отмечено снижение интенсивности болевого синдрома, сохранено и улучшено качество жизни пациентов, уменьшилась частота инвалидизирующих костных событий. Проведенное лечение имеет благоприятный профиль безопасности. При эффективности терапии наблюдали снижение содержания в сыворотке крови N-терминального пропептида проколлагена I типа (P1NP) и тартратрезистентной кислой фосфатазы (Bone TRAP-5b) к 6–12-му месяцу терапии. При прогрессировании заболевания в разные сроки уровни обоих маркеров значительно повышались. Вывод: включение препаратов антирезорбтивной терапии в алгоритм лечения больных с костными метастазами РПЖ соответствует требованиям эффективности и безопасности; для мониторинга такого лечения в качестве маркеров могут быть использованы уровни в сыворотке крови фермента TRAP-5b и маркера формирования костного матрикса P1NP
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васильєв О. В., Бурлака А. А., Дорожинський В.І., Сікачов С. С. , Колеснік О. О.
Назва : Онковаскулярна хірургія інфраренального відділу аорти та нижньої порожнистої вени. Клінічний випадок
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 212-214 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 213-214
MeSH-головна: ЗАБРЮШИННОГО ПРОСТРАНСТВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RETROPERITONEAL NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ ИНВАЗИВНОСТЬ -- NEOPLASM INVASIVENESS
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Мета: представлено клінічний випадок комбінованого видалення заочеревинної пухлини, резекції та одномоментної реконструкції інфраренального відділу аорти та нижньої порожнистої вени (НПВ) у хворого віком 27 років. Результати: на 25-ту післяопераційну добу хворий виписаний зі стаціонару у задовільному стані. За даними ультразвукового дослідження у строк 4,5 міс з моменту оперативного втручання вени нижніх кінцівок та НПВ у зоні протезування прохідні мають задовільні показники кровотоку. За прямими та непрямими ознаками показники кровотоку в аорті та артеріях нижніх кінцівок у межах норми. Висновок: успішно використаний нестандартний хірургічний підхід, що включав одномоментну резекцію та реконструкцію інфраренального відділу aорти та НПВ. Подібна тактика є безпечною та ефективною за умови проведення обстеження та ретельного відбору хворих
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Носко М. М., Банахевич Н. В.
Назва : Злоякісна фіброзна гістіоцитома серця
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 215-217 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 216-217
MeSH-головна: СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS
ГИСТИОЦИТОМА ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ ФИБРОЗНАЯ -- HISTIOCYTOMA, MALIGNANT FIBROUS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проаналізовано дані фахової літератури щодо частоти виникнення, клінічного перебігу, результатів лікування хворих із первинною злоякісною фіброзною гістіоцитомою (ЗФГ) серця. Описано випадок ЗФГ серця у 62-річної жінки, яка отримувала лікування у відділенні хіміотерапії № 1 Київського міського клінічного онкологічного центру. Акцентовано увагу на складності діагностування ЗФГ, надзвичайно низькій її чутливості до хіміопрепаратів, схильності до рецидивування, несприятливому прогнозі
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Глузман Д. Ф., Скляренко Л. М., Иванивская Т.С., Коваль С. В., Завелевич М. П., Швыдкая М. С.
Назва : Современная классификация и диагностика миелодиспластических синдромов
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 218-222 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Библиогр.: с. 222
MeSH-головна: МИЕЛОДИСПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- MYELODYSPLASTIC SYNDROMES
Анотація: Миелодиспластические синдромы (МДС) — гетерогенная группа клональных заболеваний опухолевой природы, в основе развития которых лежит поражение гемопоэтической стволовой клетки, сопровождающееся неэффективным гемопоэзом, диспластическими изменениями, затрагивающими клетки одной или нескольких линий миелопоэза, и повышенным риском развития острых миелоидных лейкозов. На протяжении длительного времени МДС не рассматривали как злокачественные новообразования. Первая Франко-Американо-Британская классификация МДС была предложена в 1976 г. и затем дополнена и уточнена в 1982 г. В 1997 и 2001 г., а затем и в 2008 г. в классификации ВОЗ новообразований кроветворной ткани был внесен ряд изменений в части, касающейся МДС. Некоторые положения были затем уточнены в пересмотренной классификации ВОЗ опухолей кроветворной и лимфоидной ткани (2016 г.). В настоящем обзоре представлены основные принципы диагностики МДС с учетом последних изменений в классификации. Рассмотрено значение цитоморфологических признаков, иммунофенотипирования, цитогенетического анализа, а также клинических данных для диагностики МДС
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)