Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ОУ3/2018/20/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    Дескриптивная эпидемиология онкогематологических последствий аварии на ЧАЭС для детского населения Украины, республики Беларусь и Российской Федерации / Л. Н. Гуслицер [и др.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 165-176


MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (эпидемиология, этиология)
MeSH-не головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Анотація: Эпидемиологические данные, имевшиеся на момент аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС), свидетельствуют о том, что лейкозы у детей имеют наиболее высокие коэффициенты радиационного риска. После аварии на ЧАЭС был проведен ряд исследований по выяснению возможной связи между длительным воздействием радиации в малых дозах и риском возникновения острых лейкозов у детей. В работе представлен анализ результатов таких исследований по данным доступной литературы, проанализирована их методология. Рассмотрены сложности, связанные с изучением лейкемогенных эффектов радиации в постчернобыльский период. Дескриптивные экологические исследования, проведенные к настоящему времени, не обладают достаточной чувствительностью для обнаружения возможного относительно небольшого прироста частоты лейкозов у детей, проживающих в регионах, загрязненных радионуклидами. Рассмотрены также данные по изучению структуры лейкозов и лимфом у детей Украины в постчернобыльский период в отделе онкогематологии Института экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины на протяжении 1994–2005 гг. Хотя единичные исследования по методу «случай — контроль» выявили дозозависимое повышение риска развития гемобластозов у детей в условиях долговременного воздействия радиации в малых дозах, они пока недостаточны для окончательного суждения об онкогематологических последствиях аварии на ЧАЭС для детского населения Украины, Республики Беларусь и Российской Федерации. Последующий анализ различных форм гемобластозов среди лиц, родившихся в ранние сроки после аварии на ЧАЭС, важен для решения вопроса о возможных последствиях длительного облучения в малых дозах
Епідеміологічні дані, наявні на момент аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), свідчать про те, що лейкози у дітей мають найвищі коефіцієнти радіаційного ризику. Після аварії на ЧАЕС було проведено ряд досліджень зі з’ясування можливого зв’язку між тривалим впливом радіації в малих дозах і ризиком виникнення гострих лейкозів у дітей. У роботі представлений аналіз результатів таких досліджень за даними доступної літератури, проаналізовано їхню методологію. Розглянуто труднощі, пов’язані з вивченням лейкемогенних ефектів радіації в постчорнобильський період. Дескриптивні екологічні дослідження, проведені до цього часу, не мають достатньої чутливості для виявлення можливого відносно невеликого приросту частоти лейкозів у дітей, які проживають у регіонах, забруднених радіонуклідами. Розглянуто також дані з вивчення структури лейкозів і лімфом у дітей України в пост чорнобильський період, отримані у відділі онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України впродовж 1994–2005 рр. Хоча поодинокі дослідження за методом «випадок — контроль» виявили дозозалежне зростання ризику розвитку гемобластозів у дітей в умовах довготривалого впливу радіації в малих дозах, вони поки недостатні для остаточного судження щодо онкогематологічних наслідків аварії на ЧАЕС для дитячого населення України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Подальший аналіз різних форм гемобластозів серед осіб, що народилися в ранні терміни після аварії на ЧАЕС, важливий для вирішення питання про можливі наслідки тривалого опромінення в малих дозах
Дод.точки доступу:
Гуслицер, Л. Н.
Завелевич, М. П.
Коваль, С. В.
Скляренко, Л. М.
Глузман, Д. Ф.
Фильченков, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Дьоміна, Е. А.
    Обгрунтування профілактики радіогенного раку у професіоналів, що працюють у сфері дії іонізуючих випромінювань, із залученням біологічних методів / Е. А. Дьоміна, В. М. Михайленко // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 177-184


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (профилактика и контроль)
ИОНИЗИРУЮЩЕЕ ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION, IONIZING
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (профилактика и контроль)
Анотація: Мета: радіобіологічне обґрунтування первинної профілактики виникнення раку радіаційного генезу у професіоналів (радіологів) із залученням генетичних, біохімічного та клітинного методів. Об’єкт і методи: зразки периферичної крові 62 радіологів (117 спостережень) із різним стажем роботи у сфері дії радіації. Тест-система культури лімфоцитів крові з метафазним аналізом аберацій хромосом. Для визначення індивідуальної радіочутливості використовували хромосомні G₀- та G₂-тести. Апоптоз клітин визначали методом проточної цитометрії. Оцінку вмісту SH-груп у плазмі крові проводили спектрофотометричним методом. Результати: порівняльний аналіз індивідуальної радіочутливості (ІРЧ) хромосом лімфоцитів крові обстежених радіологів показав, що її специфічними показниками є частота хроматидних делецій. Її варіабельність залежить від стажу роботи у сфері дії радіації. Групу підвищеного професійного канцерогенного ризику становили переважно ветерани галузі. У більшості випадків не виявлено кореляції між індивідуальними значеннями спонтанного рівня аберацій хромосом (G₀-тест) та ІРЧ хромосом (G₂-тест). У радіологів з високою ІРЧ спостерігалося пригнічення мітотичного потенціалу клітин до 25,0 ± 1,8‰. При цьому міжіндивідуальної варіабельності цього показника не виявлено. Висновки: аналіз результатів цитогенетичного обстеження професіоналів, що працюють у сфері дії радіації, дозволяє резюмувати: у випадках, коли підвищений спонтанний рівень хромосомних перебудов у лімфоцитах крові збігається з високою ІРЧ, слід очікувати найвищого ризику виникнення радіогенних пухлин. Зниження рівня сульфгідрильних груп білків і пептидів у плазмі крові є свідченням порушень метаболізму та окисно-відновної рівноваги і буде слугувати додатковим об’єктивним біомаркером для оцінки професійного ризику розвитку радіаційно-асоційованого раку
Дод.точки доступу:
Михайленко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Особливості цитоархітектоніки новоутворень та молекулярний профіль пухлинних клітин хворих на рак молочної залози / Л. А. Налєскіна [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 185-192


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (ультраструктура)
Анотація: Розширення можливостей об’єктивної оцінки інвазивного потенціалу пух - линних клітин (ПК) первинного осередку у хворих на рак молочної зало - зи (РМЗ) для персоналізованого прогнозування перебігу пухлинного процесу є одним із першочергових завдань клінічної онкології. Мета: вивчити особливості архітектоніки первинного осередку пухлин хворих на інвазивний протоковий РМЗ з урахуванням паренхіматозно-стромальних співвідношень і організації просторових структур в інвазивному компоненті та зіставити із показниками експресії у ПК лактоферину (ЛФ) та інших маркерів біологічної активності пухлин, зокрема антигену проліферації Кі-67, рецептора естрогенів (ER) та маркера адгезії Е-кадгерину. Об’єкт і методи: дослідження проведено на клінічному матеріалі 116 хворих на РМЗ (T2N0M0–T2N1M0; II стадія) із верифікованим патоморфологічним діагнозом інвазивного протокового раку, G2. У 17 хворих виявлено метастази у регіонарні лімфатичні вузли (поодинокі або більшу їх кількість). Імуногістохімічні дослідження експресії ЛФ та маркерів Кі-67, ER, Е-кадгерину проведено з використанням специфічних МкАТ із дотриманням стандартних алгоритму та вимог. Результати: у межах однієї гістологічної форми РМЗ — інвазивного протокового раку — поряд із гетерогенністю загальної будови, клітинного складу та цитоархітектоніки пухлини визначено гетерогенність молекулярного профілю новоутворень за показниками експресії Кі-67, ER, Е-кадгерину, яка асоційована із різними рівнями експресії у ПК ЛФ. Висновки: отримані дані є фундаментальним підґрунтям для використання морфологічних характеристик інвазивного компонента первинного осередку інвазивного протокового РМЗ у поєднанні із дослідженими показниками молекулярного профілю як об’єктивних чинників при розробці алгоритму персоналізованого прогнозу перебігу пухлинного процесу
Дод.точки доступу:
Налєскіна, Л. А.
Лук’янова, Н. Ю.
Сторчай, Д. М.
Яловенко, Т. М.
Кунська, Л. М.
Клюсов, О. М.
Чехун, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Експресія D443А прогресії пухлинного процесу у хворих на рак молочної залози з метаболічним синдромом / С. М. Грибач [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 193-199


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология)
Анотація: Мета: визначення особливостей експресії CD44 у пухлинних клітинах хворих на рак молочної залози (РМЗ) І–ІІ стадії залежно від клінічних, структурних та молекулярно-біологічних особливостей за наявності або відсутності ознак метаболічного синдрому (МС). Об’єкт і методи: 82 хворі на РМЗ І–ІІ стадії в постменопаузі. Використано загальноклінічні, інструментальні, біохімічні, гістологічні, імуногістохімічні, статистичні методи. Результати: за комплексом міжнародних критеріїв визначення МС обстежені пацієнтки були розподілені на дві групи: МС⁺ (n = 40; 48,8%) та МС⁻ (n = 42; 51,2%). Встановлено достовірно вищу частоту СD44⁺ пухлин у хворих на РМЗ з МС⁺, ІІ стадії, з метастазами раку в 1–3 лімфатичні вузли. Виявлено позитивну високу і помірну експресію маркера проліферації Кі-67 і молекули CD44 у більшості (відповідно у 75,0 і 86,2%) хворих на РМЗ з МС⁺ та помірний асоціативний зв’язок між експресією Кі-67 і CD44. Висновок: отримані результати свідчать про тенденцію до підвищення експресії СD44 при прогресуванні РМЗ у хворих з МС
Дод.точки доступу:
Грибач, С. М.
Лук’янова, Н. Ю.
Поліщук, Л. З.
Чехун, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Комплексне лікування хворих на набряковий рак молочної залози з використанням селективної неоад’ювантної поліхіміотерапії / І. І. Смоланка [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 200-205


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
Анотація: Дотепер лікування набрякового раку молочної залози (НРМЗ) становить серйозну проблему, а його результати незадовільні. Останнім часом запропоновано багато методик інтенсифікації лікування пацієнток з НРМЗ, однак суттєвих зрушень у показниках як відповіді пухлини на лікування, так і загальної та безрецидивної виживаності (ЗВ, БРВ) не досягнуто. Мета: розробка методу неоад’ювантного лікування пацієнток з НРМЗ, який би дозволив збільшити частоту регресії пухлини, підвищити безрецидивну та загальну виживаність хворих. Об’єкт і методи: розроблено й апробовано метод комплексного лікування хворих на НРМЗ з використанням строго селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ). Проаналізовано результати комплексного лікування 212 хворих на НРМЗ стадії ІІІБ. 1-ша (основна) група включала 71 пацієнтку, при лікуванні яких використано СВАПХТ; 2-га — 70 пацієнток, яким проведено внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію (ВАПХТ) через внутрішню грудну артерію; 3-тя (контрольна) — 70 пацієнток, у яких використано системну неоад’ювантну поліхіміотерапію. Вперше шляхом СВАПХТ здійснено інфузії препаратів таксанового ряду. Кількість курсів хіміотерапії варіювала від 4 до 8 з інтервалом 21 день. У кожній групі оцінювали безпосередні результати неоад’ювантного лікування, ЗВ і БРВ. При відсутності безпосереднього ефекту хворі отримували неоад’ювантну радіотерапію (по 2,5 Гр, сумарно 65 Гр). Через 3 тиж після проведення останнього курсу за відсутності ознак прогресування захворювання виконували радикальну мастектомію, при якій в основних групах пацієнток обов’язковим було досягнення чистоти країв резекції. Результати: використання неселективної ВАПХТ підвищує частоту часткових регресій на 11,9% (0,05 р 0,1), повних регресій — на 1,4% порівняно з контрольною групою; використання СВАПХТ — відповідно на 19,8% (р 0,05) і 4,2%. У групі СВАПХТ вірогідно вищою (р 0,05) порівняно з контролем була і частота стабілізації процесу. Медіана 5-річної ЗВ для хворих з ВАПХТ становила 33 міс, для хворих зі СВАПХТ — 48 міс. Проведення ВАПХТ не підвищувало токсичність лікування, не призводило до збільшення післяопераційних ускладнень та не мало побічних ефектів, які впливали б на результати лікування. Висновок: отримані результати вселяють помірний оптимізм і, можливо, стануть базисом для подальшого удосконалення методик лікування хворих на НРМЗ
Дод.точки доступу:
Смоланка, І. І.
Ляшенко, А. О.
Досенко, І. В.
Лобода, О. Д.
Іванкова, О. М.
Супруненко, О. А.
Риспаєва, Д. Е.
Смоланка, І. І. (мол.)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Метаболізм прилеглої до пухлини жирової тканини та маса тіла хворих на колоректальний рак III-IV стадії / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 206-211


MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (метаболизм, патология)
Анотація: Жирова тканина, в оточенні якої розвиваються солідні пухлини (особливо за наявності ожиріння), може бути одним із факторів мікрооточення з пропухлинними властивостями. Мета: дослідити рівні оксиду азоту (NO) та супероксидних радикалів (СР) у прилеглій до пухлини жировій тканині (ППЖТ), а також концентрацію вільних жирних кислот (ВЖК) в крові хворих на колоректальний рак (КРР) ІІІ–IV стадії залежно від маси тіла пацієнтів, ступеня диференціювання пухлини, об’єму метастазів (М) у печінці. Об’єкт і методи: зразки ППЖТ хворих на КРР з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) 25; n = 84) та без його ознак (ІМТ 25; n 25) була достовірно вищою порівняно з такою в НЖТ; рівень убісеміхінону в ППЖТ в 11 разів перевищував показник НЖТ. У ППЖТ виявлено також зростання рівня активності молібденвмісних ферментів, що свідчить про накопичення в ній токсичних продуктів розпаду пуринів та альдегідів. Рівень CР у ППЖТ хворих на КРР з ІМТ 25 був у 5,6 та 1,3 раза вищим, ніж в НЖТ та у хворих без ожиріння відповідно. Рівень NO в ППЖТ хворих з ІМТ 25 був достовірно нижчим, ніж в НЖТ, у ППЖТ хворих без ожиріння не відрізнявся від останнього (р 0,05). Рівень ВЖК у крові хворих на КРР незалежно від наявності ознак ожиріння перевищував (р 0,05) даний показник у донорів (ІМТ 25). В жировій тканині, прилеглій до G1–3-пухлин, рівні NO достовірно не відрізнялися, проте були нижчими порівняно з НЖТ (р 0,05). У хворих з морбідним ожирінням (ІМТ 40) середній об’єм М був достовірно більшим (р 0,05), ніж у хворих з ІМТ 40. Висновки: вираженість та напрямок змін низки характеристик жирової тканини хворих на КРР III–IV стадії (спектри ЕПР ППЖТ, рівні NO та СР, концентрація ВЖК у крові) мають незаперечний зв’язок із масою тіла пацієнтів: за наявності різних ступенів ожиріння метаболічні порушення збільшуються. У пацієнтів з морбідним ожирінням відмічали найбільший об’єм М у печінці. З урахуванням одержаних результатів селективне NO-залежне регулювання транспорту електронів у ЕТЛ мітохондрій, зокрема в ППЖТ, для впливу на витрату енергії може бути ефективною складовою в стратегії лікування пацієнтів із КРР
Дод.точки доступу:
Бурлака, А. П.
Вовк, А. В.
Бурлака, А. А.
Звірич, В. В.
Лукін, С. М.
Вірко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Бєльська, Л. М.
    Дослідження вмісту ефекторних клітин у периферичній крові хворих з гліомами різного ступеня злоякісності / Л. М. Бєльська, М. І. Лісяний // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 212-217


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (патофизиология)
ГЛИОМА -- GLIOMA (кровь)
Анотація: Мета: дослідити зміни субпопуляційного складу лімфоцитів периферичної крові хворих з гліомами різного ступеня злоякісності до оперативного втручання. Об’єкт і методи: матеріалом для дослідження слугувала периферична кров нейроонкологічних хворих (41 зразок) та умовно здорових осіб (9 зразків). Кількісний склад субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові визначали на проточному цитофлюориметрі «FC-500» («Beckman Coulter», США) з використанням подвійних комбінацій моноклональних антитіл («Beckman Coulter», США). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програми Microsoft Excel із визначенням середнього арифметичного і стандартного статистичного відхилення (m ± δ) та t-критерію Стьюдента. Результати : для хворих із пухлинами головного мозку різного гістогенезу характерне зниження в периферичній крові вмісту основних ефекторів клітинної ланки імунітету — цитотоксичних лімфоцитів (ЦТЛ), натуральних кілерних клітин (НКК) та натуральних кілерних Т-клітин (НКTК). У хворих з доброякісним перебігом гліом (І–ІІ ступінь анаплазії) визначали незначне зменшення кількості ЦТЛ, НКТК та НKК порівняно з відповідними показниками умовно здорових осіб. Злоякісний перебіг гліом (ІІІ–ІV ступінь анаплазії) супроводжувався статистично достовірним (р 0,05) зменшенням вмісту клітин названих субпопуляцій порівняно з показниками не лише умовно здорових осіб, а й пацієнтів з гліомами І–ІІ ступеня анаплазії, а також підвищенням вмісту лімфоцитів, які експресують маркер апоптозу (CD95⁺). Висновок: аналіз субпопуляційного складу лімфоцитів периферичної крові хворих із пухлинами головного мозку свідчить про розвиток виражених порушень у клітинній ланці протипухлинного імунітету (як вродженого, так і адаптивного) у пацієнтів зі злоякісним перебігом гліом (ІІІ–ІV ступінь анаплазії)
Дод.точки доступу:
Лісяний, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Оцінка цитотоксичної активності лектиноподібної речовини в subtilis B-7724 у системі in vitro / Н. І. Федосова [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 218-224


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
ЦИТОТОКСИНЫ -- CYTOTOXINS (вредные воздействия)
Анотація: Мета: оцінка in vitro цитотоксичної дії на пухлинні та імунокомпетентні клітини лектину, виділеного з фільтрату культуральної рідини Bacillus subtilis В-7724 за модифікованим методом. Об’єкт і методи: лектиноподібну речовину (ЛПР) отримували із культуральної рідини В. subtilis В-7724 після 10- добового культивування на стандартизованому середовищі Гаузе. Досліджували in vitro цитотоксичну активність ЛПР проти клітин пухлинних (раку Ерліха, меланоми В16, А549, К562) або умовно нормальних (MDBK) клітинних ліній, а також клітин імунокомпетентних органів інтактних мишей лінії Balb/c. Оцінку цитотоксичного впливу проводили, використовуючи цитоморфологічний аналіз за допомогою світлового мікроскопа та колориметричний МТТ-тест. Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методами. Вірогідність різниці між контрольними та дослідними вимірами оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Результати: ЛПР, виділена з середовища росту мікроорганізму B. subtilis В-7724, виявляє дозозалежну цитотоксичну активність щодо клітин різних модельних пухлин: мінімальну активність виявляє в концентрації 0,02 мг/мл, максимальну — 0,1 мг/мл. Серед клітин перевивних пухлинних ліній найбільш чутливою виявилася меланома В16: індекс цитотоксичності (ІЦ) становив 72,3% (0,02 мг/мл) та 97,2% (0,04 мг/мл). Практично нечутливими до цитотоксичної дії ЛПР були клітини лінії К562: ІЦ = 13,4% (0,02 мг/мл) та 22,3% (0,04 мг/мл). Серед клітин імунокомпетентних органів найбільш чутливими до дії ЛПР виявилися клітини тимуса. Більш резистентні клітини макрофагальної ланки: додавання ЛПР в концентрації 0,02 мг/мл практично не мало цитотоксичного впливу: через 60 хв ІЦ = 14,8%, через 24 год — 60,9%. Імунотоксичну дію виявляла концентрація ЛПР 0,1 мг/мл (ІЦ 90,2–99,5%). Висновок: концентрації ЛПР 0,02–0,04 мг/мл у подальшому можуть бути використані в дослідах in vivo як такі, що володіють цитотоксичною активністю щодо пухлинних клітин, але водночас не мають суттєвої імунотоксичної дії. Одержані результати можуть стати підґрунтям для вдосконалення напрямків і методів використання ЛПР B. subtilis B-7724 в онкологічній клінічній практиці
Дод.точки доступу:
Федосова, Н. І.
Караман, О. М.
Воєйкова, І. М.
Симчич, Т. В.
Іванченко, А. В.
Черемшенко, Н. Л.
Круць, О. О.
Діденко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Носко, М. М.
    Медикаментозне лікування пацієнтки з первинною дилатаційною кардіоміопатією та меланомою шкіри: клінічний випадок / М. М. Носко, Н. В. Банахевич // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 225-228


MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ -- CARDIOMYOPATHY, DILATED (лекарственная терапия)
КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS (патофизиология)
МЕЛАНОМА -- MELANOMA (лекарственная терапия)
Анотація: На сьогодні наявні лише окремі повідомлення щодо лікування хворих на первинну дилатаційну кардіоміопатію, у яких виникло злоякісне новоутворення. Зважаючи на обмеженість такої інформації, мета нашої публікації — опис і аналіз власного досвіду лікування пацієнтки з меланомою шкіри і первинною дилатаційною кардіоміопатією. Специфічне первинне протипухлинне лікування включало оперативне втручання, інтерферонотерапію (інтерферон альфа-2b). За прогресування захворювання була рекомендована пероральна хіміотерапія темозоломідом. Токсичні прояви з боку серцевої системи зареєстровано після 6 курсів. На тлі подальшого прогресування встановлено наявність мутації BRAF V600E та призначено пероральну таргетну терапію. Всі етапи лікування проводили у співпраці з кардіологами. Безрецидивний період становив 6 міс, терапію метастатичного процесу проводили практично 2 роки
Дод.точки доступу:
Банахевич, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Про роботу експертної проблемної комісії "Онкологія" МОЗ та НАМН України // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 230


MeSH-головна:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
Анотація: Чергове засідання Експертної проблемної комісії (ЕПК) «Онкологія» МОЗ і НАМН України відбулося 4 липня 2018 р. на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. До порядку денного включено питання щодо розгляду та експертної оцінки методичних рекомендацій та інформаційних листів про нововведення в системі охорони здоров’я
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)