Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ3/2019/21/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Фильченков, А. А.
Новые дифференцировочные антигены нормальных и неопластических кроветворных и лимфоидных клеток (по материалам международных совещаний HLDA9 и HLDA10) [Текст] / А. А. Фильченков, Д. Ф. Глузман, Т. С. Ивановская // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 101-112. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИГЕНЫ CD -- ANTIGENS, CD (классификация)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEMATOLOGIC NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
Анотація: Разработка способа получения моноклональных антител (МкАт) привела к настоящей революции в иммунологии и многих областях биологии и медицины. Развитие гибридомной технологии способствовало получению в широких масштабах высокочувствительных реагентов, взаимодействующих с уникальной специфичностью с определенными эпитопами антигенов поверхностных мембран лейкоцитов и клеток других тканей и органов. Одновременно возникла проблема, обусловленная тем, что многие МкАт, полученные в разных лабораториях и распознающие одни и те же молекулы, имели различные наименования. Решению указанной проблемы способствовало создание классификации (номенклатуры) антигенов лейкоцитов человека, выявляемых МкАт со сходной специфичностью, которая была принята Международным союзом иммунологических обществ и одобрена Всемирной организацией здравоохранения. Обзор посвящен систематизации существующей информации о 27 дифференцировочных антигенах лейкоцитов человека, вошедших в кластеры дифференцировки (claster of differentiation — CD), которые были зарегистрированы на IX и X Международных рабочих совещаниях (2010 и 2014 г.). Представлены сведения о генах, кодирующих молекулы CD, их семействах, хромосомной локализации и экспрессии мРНК в клетках органов и тканей. Приведены данные о молекулярной массе белковых молекул CD, их тканевой специфичности и субклеточной локализации, функциях различных антигенов и механизмах их реализации. Особое внимание уделено анализу возможного использования новых молекул CD в онкогематологии в качестве гистогенетических маркеров, факторов прогноза и мишеней для терапевтического воздействия. Проанализированные в статье сведения углубляют современные представления о механизмах развития опухолей кроветворной и лимфоидной ткани и могут способствовать усовершенствованию методов дифференциальной диагностики, мониторинга и терапии различных форм гемобластозов
Дод.точки доступу:
Глузман, Д. Ф.
Ивановская, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Імунофенотипова характеристика бластоїдного варіанта лімфоми з клітин мантії [Текст] / Л. М. Скляренко [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 113-116. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛИМФОМА B-КЛЕТОЧНАЯ -- LYMPHOMA, B-CELL (диагностика, кровь)
КРОВИ КЛЕТОК ПОДСЧЕТ -- BLOOD CELL COUNT (методы)
КОСТНОГО МОЗГА ИССЛЕДОВАНИЕ -- BONE MARROW EXAMINATION (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Бластоїдний варіант (БВ) становить до 30% загальної кількості всіх гістопатологічних типів лімфоми з клітин мантії (ЛКМ). Діагностика БВ ЛКМ з урахуванням лише цитоморфологічних ознак вкрай ускладнена. БВ ЛКМ в фазі лейкемізації може нагадувати лімфобластну лімфому, центробластний варіант великоклітинної лімфоми, гострий лімфобластний лейкоз та деякі підтипи гострих мієлоїдних лейкозів. Мета: встановлення цитоморфологічних та імунофенотипових критеріїв діагностики БВ ЛКМ за умови появи патологічних клітин в периферичній крові і розвитку осередків інфільтрації в кістковому мозку. Об’єкт і методи: за допомогою цитохімічних методів, проточної цитометрії та панелі МкАТ проведено вивчення неопластичних клітин крові та кісткового мозку у 55 хворих з класичною ЛКМ і у 9 пацієнтів з БВ ЛКМ у фазі лейкемізації. Результати: у більшості пацієнтів у периферичній крові спостерігався виражений лейкоцитоз (60–130•109/л), а в мазках крові — від 50 до 90% аномальних бластних чи бластоподібних клітин. Високий вміст подібних клітин був виявлений і в стернальному пунктаті кісткового мозку. Аномальні клітини крові та кісткового мозку у чотирьох випадках мали стандартний фенотип: CD19+CD20+CD5+CD10–CD23–Cyclin D1+. У п’яти пацієнтів виявлено аберантний фенотип субстратних клітин, який стосується експресії антигенів CD5, CD10, CD19. Експресія Cyclin D1, яку відмічено у всіх пацієнтів, може бути використана для верифікації діагнозу БВ ЛКМ. Висновки: результати цитоморфологічних, ензимоцитохімічних досліджень та імунофенотипування за допомогою панелі спеціально підібраних МкАТ дозволяють ідентифікувати субстратні клітини крові та кісткового мозку при БВ ЛКМ в стадії лейкемізації і проводити диференційну діагностику з іншими формами неходжкінських лімфом та гострими лейкеміями лімфоїдного та мієлоїдного походження
Дод.точки доступу:
Скляренко, Л. М.
Поліщук, А. С.
Іванівська, Т. С.
Зінченко, В. Н.
Підгорна, О. О.
Глузман, Д. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prognostic significance of monosomal karyotype in adult acute myeloid leukemia [Text] / O. Zotova [et al.] = Прогностичне значення моносомного каріотипу при гострій мієлоїдній лейкемії у дорослих / О. В. Зотова [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - P117-120. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ ОСТРЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOID, ACUTE (генетика, диагностика, классификация)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS
ГИБРИДИЗАЦИЯ IN SITU ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- IN SITU HYBRIDIZATION, FLUORESCENCE
МОНОСОМИЯ -- MONOSOMY
КАРИОТИП -- KARYOTYPE
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Aim: to detect the frequency, diagnostic and prognostic significance of monosomal karyotype (MK) in adult patients with acute myeloid leukemia (AML) and to determine the most common monosomies involved in MK+ AML. Materials and methods: cytogenetic investigations of bone marrow and/or peripheral blood cells from 116 newly diagnosed adult patients with AML [range: 18–85 years, 70 (60%) males and 46 (40%) females] were performed. The methods of conventional cytogenetics (GTG) and fluorescence in situ hybridization (FISH) were used. Results: chromosomal abnormalities of various kinds were found in 68 (59%) patients. Taking into consideration the identified cytogenetic abnormalities, AML patients were classified into 3 risk groups: the group of patients with favorable cytogenetic markers t(8;21)(q22;q22), t(15;17)(q22;q11-21) and inv(16)(p13q22)/t(16;16)(p13;q22), the intermediate-risk group without significant prognostic markers and the group of patients with adverse prognostic factors [monosomies 5 and 7, deletions of 5q and 7q, rearrangements of 3q and 17p, t(9;22)(q34;q11), complex karyotype and MK]. MK was found in 7 (6%) patients. With respect to the distribution of monosomies in MK, 2 (29%) cases had one autosomal monosomy and 5 (71%) patients had ≥ 3. One (14%) patient of the MK+ AML cases had only monosomies, whereas 6 (86%) had also structural cytogenetic abnormalities, except the monosomies. The most common monosomies were: -5 (71%), -16 (57%), -7 (43%) and -17 (43%). The patients with MK+ AML were classified into a new cytogenetic category of AML with a very poor prognosis. Median survival of these patients was 1 month and all patients died within 4 months. Conclusions: in our investigation chromosomal abnormalities of various kinds were found in 59% of adult patients with AML. Cytogenetic investigations are recommended for inclusion in the standard examination of patients with AML for diagnosis, prognosis of disease and selection the optimal treatment strategy
Мета: оцінка частоти, діагностичного та прогностичного значення моносомного каріотипу (МК) у дорослих, хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), та визначення найбільш поширених моносомій, задіяних у МК. Об’єкт і методи: цитогенетичні дослідження клітин кісткового мозку та/або периферичної крові проведено у 116 нелікованих дорослих пацієнтів із ГМЛ (віком від 18 до 85 років, серед них 70 (60%) чоловіків і 46 (40%) жінок). Використовували метод класичної цитогенетики (GTG) та флуоресцентну in situ гібридизацію (FISH). Результати: хромосомні аномалії різного характеру виявлено у 68 (59%) хворих. З урахуванням цитогенетичних аномалій хворих на ГМЛ класифіковано на 3 групи ризику: зі сприятливими цитогенетичними маркерами [t(8;21)(q22;q22), t(15;17)(q22;q11-21) та inv(16)(p13q22)/t(16;16)(p13;q22)]; проміжного ризику без прогностично значущих маркерів; із несприятливими факторами прогнозу [моносомії 5 і 7, делеції 5q і 7q, перебудови 3q і 17p, t(9;22)(q34;q11), комплексний каріотип та МК]. МК виявлено у 7 (6%) пацієнтів. У 2 (29%) випадках спостерігали одну аутосомну моносомію, у 5 (71%) — ≥ 3. Серед хворих на ГМЛ з МК в 1 (14%) пацієнта виявлено лише моносомії, а у 6 (86%) хворих одночасно з моносоміями відмічали також структурні перебудови. Найпоширенішими моносоміями були: -5 (71%), -16 (57%), -7 (43%) та -17 (43%). Пацієнтів з МК віднесено до нової цитогенетичної категорії ГМЛ — з дуже поганим прогнозом. Усі ці хворі прожили не більше 4 міс (медіана виживаності становила 1 міс). Висновки: цитогенетичні аномалії різного характеру виявлено у 59% дорослих пацієнтів із ГМЛ. Цитогенетичні методи рекомендовано включити у стандарти обстеження хворих на ГМЛ для діагностики, прогнозування перебігу хвороби та підбору оптимальної тактики лікування
Дод.точки доступу:
Zotova, O.
Lukianova, A.
Valchuk, M.
Vanko, I.
Karol, Y.
Shalay, O.
Loginsky, Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зелінська, Г. В.
Дослідження проліферативної активності клітин радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози [Текст] / Г. В. Зелінська // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 121-124. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, терапия)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN (анализ)
Анотація: Розвиток радіойодрезистентності — серйозна проблема в діагностиці та лікуванні диференційованого раку щитоподібної залози. Недостатньо висвітлено, чи пов’язано явище радіойодрезистентності папілярного тиреоїдного раку з проліферативною активністю його клітин. Мета: проведення порівняльних досліджень експресії маркера проліферативної активності клітин (антигену Кі-67) у пунктатах радіойодрезистентних (РЙРМ), радіойодчутливих метастазів (РЙЧМ) та загальній групі метастазів папілярних тиреоїдних карцином. Об’єкт і методи: цитологічні та імуноцитохімічні дослідження з використанням мкАт до антигену Кі-67 (МІВ-1) проводили на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій 29 метастазів папілярних тиреоїдних карцином, виявлених до операції, та на пунктатах 38 метастазів (27 — РЙРМ, 11 — РЙЧМ), ідентифікованих у післяопераційний період після проведення тиреоїдектомії та радіойодтерапії, а також 4 медулярних карцином, 10 папілярних карцином (ПК) та 10 вузлових зобів. Результати: відпрацьовано методику імуноцитохімічного визначення маркера проліферативної активності клітин у пунктатах, забарвлених за методом Романовського. Найвищий відсоток Кі-67-позитивних клітин відмічали в пунктатах медулярного раку (7–10%), дифузно-склерозуючого варіанта ПК (7–12%) та ПК на фоні аутоімунного тиреоїдиту (6–35%). За результатами застосування критерію Манна — Уїтні не визначено значущої відмінності між РЙРМ та загальною популяцією метастазів ПК, а також між групами РЙРМ та РЙЧМ папілярних тиреоїдних карцином. Висновки: відсутність статистично вірогідної різниці в експресії антигену Кі-67 між досліджуваними групами метастазів папілярних тиреоїдних карцином демонструє незалежність радіойоднакопичувальної здатності від інтенсивності проліферативних процесів тиреоцитів метастазів ПК. Водночас відзначається тенденція до підвищення вмісту Кі-67-позитивних клітин у пунктатах повторних РЙРМ рецидивуючих ПК
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Multifocal diffreniated thyroid cancer [Text] / B. B. Guda [et al.] = Мультифокальний диференційований рак щитоподібної залози / Б. Б. Гуда [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - P125-129. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, эпидемиология)
Анотація: Aim: the purpose of the paper is to determine the frequency of multifocal thyroid cancer wide-spreading for tumors with different characteristics. Materials and Methods: a retrospective study of patients’ cohort has been carried out including persons operated because of thyroid cancer. The patients were divided into groups according to such characteristics as uni- and multifocality. While analyzing patients’ age and sex, as well as histological types of carcinomas, their sizes, tumor characteristics according to the TNM (tumor, nodus, metastasis) classification and invasive properties, clinical stage of disease, volume of surgical intervention, prognosis according to the MACIS scale, and mortality levels have been taken into account. Results: the significant difference between unifocal and multifocal papillary and follicular carcinomas was observed in the elderly (above 60 years) patients, whereas multifocal follicular carcinomas are almost absent in patients below 18. It has been found that the wide-spreading of papillary multifocal carcinomas with aggressive characteristics is higher comparing to unifocal carcinoma. The changes among cohort patients’ percent with follicular carcinomas when multifocal growth is present or absent are similar to papillary carcinomas-associated changes. But the degree of these probability changes is not so marked, especially concerning the changes of patients percent with follicular carcinomas of different sizes, different T categories, different clinical stages. Simultaneously, the mortality of patients with multifocal follicular carcinomas exceeds this index for cases with multifocal papillary carcinomas. It may be due to two times higher percent of elderly patients with multifocal follicular carcinomas comparing to patients with papillary. This is a cause of higher risk degree for relapse development and frequency, of poorer prognosis as well as of differences for patients treatment tactics with multifocal tumors. Conclusion: multifocality is an important factor determining the survival prognosis for patients with differentiated thyroid carcinomas
Мета: встановити частоту поширеності мультифокальних карцином щитоподібної залози (ЩЗ), яким притаманні різні характеристики. Об’єкт і методи: проведено ретроспективне дослідження когорти прооперованих з приводу раку ЩЗ пацієнтів, які були розділені на групи за такою характеристикою пухлин, як уні- чи мультифокальність. При проведенні аналізу враховували вік і стать пацієнтів, гістологічний тип карцином, їх розмір, характеристику пухлин за класифікацією TNM (tumor, nodus, metastasis) та інвазійними властивостями, клінічну стадію хвороби, обсяг оперативного втручання, групу ризику, кількість рецидивів і курсів радіойодного лікування, прогноз за шкалою MACIS, а також рівень смертності. Результати: мультифокальні папілярні та фолікулярні карциноми частіше виявляли у хворих віком понад 60 років; мультифокальні фолікулярні карциноми майже не виникали у хворих молодше 18 років. Встановлено, що папілярні мультифокальні карциноми з агресивними характеристиками більш поширені, ніж уніфокальні. Зміна частки хворих з наявністю чи відсутністю багатофокусного росту аналогічна такій пацієнтів з фолікулярними та папілярними карциномами. Проте ступінь вірогідності їх менш виражений, особливо це стосується змін відсотка хворих з фолікулярними карциномами різного розміру та категорії Т, а також частки пацієнтів, які мали різні клінічні стадії хвороби. Водночас смертність у групі хворих із мультифокальними фолікулярними карциномами була вищою, ніж серед пацієнтів із мультифокальними папілярними карциномами. Це може бути пов’язано з переважанням (у 2 рази) в цій групі хворих похилого віку. Зазначене зумовлює вищий ступінь ризику виникнення та частоту рецидивів, гірший прогноз захворювання, а також різницю у тактиці лікування хворих із мультифокальними пухлинами. Висновки: мультифокальність є важливим чинником, який визначає прогноз виживаності пацієнтів з диференційованими карциномами ЩЗ
Дод.точки доступу:
Guda, B. B.
Kovalenko, A. E.
Bolgov, M. Y.
Pushkarev, V. M.
Tronko, M. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Показники редокс-стану мамарної жирової тканини - важливий фактор пухлинного мікрооточення у хворих на рак молочної залози [Текст] / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 130-134. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТРОЙНОЕ НЕГАТИВНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ -- TRIPLE NEGATIVE BREAST NEOPLASMS (диагностика, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
Анотація: Мамарна жирова тканина (МЖТ) — це неоднорідна популяція клітин, яка представлена адипоцитами та їх попередниками, ендотеліальними клітинами, макрофагами, перицитами. Через різноманітність функцій продукованих її клітинами супероксидних радикалів (СР), оксиду азоту (NO), стероїдних гормонів МЖТ може впливати на розвиток та прогресування раку молочної залози (РМЗ). Мета: дослідження рівнів показників редокс-стану МЖТ хворих на тричі негативний (ТН) РМЗ з цукровим діабетом 2-го типу. Об’єкт і методи: досліджено зразки прилеглої до пухлини (1 см) МЖТ 39 хворих на ТН РМЗ ІІ–ІІІ стадії з нормоглікемією (n = 23) та з цукровим діабетом 2-го типу (n = 16). За показником відношення об’єму МЖТ до загального об’єму молочної залози (7 ÷ 56%, медіана 21%) хворих було розподілено на 2 групи: об’єм МЖТ 21% і  21%. Визначення активності цитохрому Р450, вмісту NO і швидкості генерування СР в МЖТ проводили методом електронного парамагнітного резонансу. Рівень окисних пошкоджень ДНК (8-охоdGu) в МЖТ визначали спектрофотометрично. Рівень експресії адипонектину — методом імуногістохімії. Результати: у хворих на ТН РМЗ (нормоглікемія) з об’ємом МЖТ 21% відмічали зростання швидкості генерування СР, рівня окисних пошкоджень ДНК та сумарної активності цитохрому Р450 при зниженні рівня експресії адипонектину (в 1,7 раза) та NO порівняно з хворими, у яких об’єм МЖТ становив 21%. У хворих на РМЗ з порушенням вуглеводного обміну (цукровий діабет 2-го типу) при об’ємі МЖТ 21% відмічали зростання швидкості генерування СР, рівня окисних пошкоджень ДНК, активацію системи детоксикації (цитохром Р450), зниження рівнів експресії адипонектину та NO порівняно з пацієнтками з об’ємом МЖТ 21%. Висновки: виявлено порушення співвідношення гормональних та генотоксичних показників у МЖТ, які визначаються як локальними (розміщення ЖТ відносно пухлини), так і системними факторами (порушення вуглеводного обміну)
Дод.точки доступу:
Бурлака, А. П.
Вовк, А. В.
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Лукін, С. М.
Вірко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення кореляційних зв’язків між станом про- та антиоксидантних процесів в крові хворих на рак передміхурової залози та хромосомною нестабільністю лімфоцитів крові [Текст] / О. А. Главін [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 135-141. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (генетика, диагностика, кровь, радиотерапия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
Анотація: Мета: дослідити стан про- та антиоксидантних процесів і ступінь хромосомної нестабільності у клітинах периферичної крові хворих на рак передміхурової залози (РПЗ) до і після початку променевої терапії. Об’єкт і методи: у роботі використано зразки крові хворих на РПЗ (n = 31, дослідна група) та умовно здорових донорів (n = 31, група контролю). Застосовано біохімічні, цитогенетичні та статистичні методи дослідження. Визначали індуковану Fe2 продукцію активних форм кисню (АФК), вміст сульфгідрильних груп білків і пептидів (SH-груп) та малонового діальдегіду (МДА) у плазмі крові, активність ферменту каталази в крові, загальну продукцію вільнорадикальних (ВР) сполук, кількість спонтанних (G0-тест) і радіаційно-індукованих (G2-тест) аберацій хромосом у лімфоцитах периферичної крові (ЛПК). Результати: у хворих на РПЗ виявлено підвищення рівня продукції АФК в 1,55 раза, зниження активності каталази в 1,45 раза, вмісту SH-груп — в 1,24 та МДА — в 1,12 раза. Рівень спонтанних аберацій хромосом у ЛПК перевищував середньопопуляційний в 2,84 раза. Зниження активності каталази корелювало із розмірами первинної пухлини та зменшенням вмісту SH-груп. Концентрація останніх корелювала із частотою спонтанних аберацій хромосом. Виявлено зворотний кореляційний зв’язок між індивідуальною радіочутливістю хворих (G2-тест) та продукцією ВР сполук у ЛПК після першої фракції терапевтичного опромінення. Висновок: одержані результати аргументують суттєву роль оксидативного стресу у формуванні хромосомної нестабільності нормальних клітин хворих на РПЗ
Дод.точки доступу:
Главін, О. А.
Дьоміна, Е. А.
Михайленко, В. М.
Маковецька, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогностичні молекулярно-біологічні маркери злоякісної фіброзної гістіоцитоми [Текст] / О. О. Литвиненко [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 142-147. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТИОЦИТОМА ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ ФИБРОЗНАЯ -- HISTIOCYTOMA, MALIGNANT FIBROUS (диагностика, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (анализ)
KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN (анализ)
ДНК НОВООБРАЗОВАНИЙ -- DNA, NEOPLASM (анализ)
МИКРО-РНК -- MICRORNAS (анализ)
ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ С ОБРАТНОЙ ТРАНСКРИПТАЗОЙ -- REVERSE TRANSCRIPTASE POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Злоякісна фіброзна гістіоцитома (ЗФГ) є однією з найбільш розповсюджених пухлин м’яких тканин у дорослих. Варіабельність перебігу ЗФГ потребує пошуку додаткових маркерів, асоційованих із розвитком рецидивів цієї нозологічної форми онкопатології. Мета: дослідити молекулярно-біологічні та епігенетичні особливості первинних та рецидивуючих ЗФГ. Об’єкт і методи: ретроспективне дослідження проведено на клінічному матеріалі 46 хворих на ЗФГ (ТIIbN0M0; II стадія) із верифікованим патоморфологічним діагнозом. Вміст ДНК в пухлинних клітинах визначали методом проточної цитометрії, вміст у пухлинних клітинах маркера проліферації Кі-67 — імуногістохімічним методом, вміст у клітинах мікроРНК-182, мікроРНК-199а та мікроРНК-34а — методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Результати: досліджено характерні молекулярно-біологічні ознаки та епігенетичні особливості первинних та рецидивуючих ЗФГ. Встановлено, що досліджені рецидивуючі ЗФГ є гетерогенною групою новоутворень, що містить як диплоїдні, так і анеуплоїдні типи пухлин і характеризуються високою проліферативною активністю. Доведено зв’язок показників експресії мікроРНК-34а, -182 та -199а зі ступенем диференціювання та проліферативною активністю ЗФГ. Висновки: отримані дані є важливими для розуміння злоякісного фенотипу ЗФГ, а також можуть бути використані для розробки панелі маркерів для прогнозування агресивності перебігу ЗФГ. На підставі отриманих даних розроблено алгоритм прогнозування агресивності перебігу ЗФГ
Дод.точки доступу:
Литвиненко, О. О.
Коноваленко, В. Ф.
Швець, Ю. В.
Борікун, Т. В.
Задворний, Т. В.
Лук’янова, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клиническое значение содержания стволовых клеток в опухолях головного мозга [Текст] / Н. И. Лисяный [и др.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 148-152. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика, кровь, хирургия)
КРОВИ КЛЕТОК ПОДСЧЕТ -- BLOOD CELL COUNT (методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК АНАЛИЗ -- TUMOR STEM CELL ASSAY (методы)
Анотація: Цель: проанализировать зависимость от уровня экспрессии антигенов CD133 в опухолях головного мозга гистоструктуры и степени злокачественности последних, а также соотношений содержания в периферической крови (ПК) клеток различных ростков гемопоэза (гранулоцитов, лимфоцитов — Лф, тромбоцитов — Тр). Объект и методы: изучены показатели ПК 46 больных с глиальными опухолями. Экспрессию CD133 на опухолевых клетках определяли в исходной суспензии операционного материала с помощью МкАт к CD133 (Millipore) методом проточной цитометрии. Определение показателей ПК проводили в дооперационный период, используя автоматический гематологический анализатор MINDRAY BC 3000 plus. Определяли абсолютные количества Тр, нейтрофилов (Нф) и Лф, а также соотношение абсолютных показателей Тр/Лф и Тр/Нф и относительного содержания Нф/Лф. Результаты: установлено, что в глиобластомах (IV степени анаплазии) уровень экспрессии СD133 в 2–3 раза выше, чем при глиомах I–III степени анаплазии. В группе больных с высокой экспрессией СD133 отмечено достоверное снижение относительного содержания Лф в ПК по сравнению с группой больных с низким уровнем CD133+ клеток. Между количеством CD133+ клеток в опухоли и относительным содержанием Лф в ПК установлена отрицательная корреляция (r = –0,40), относительным содержанием Нф — положительная корреляция (r = 0,45). Соотношение Нф/Лф было достоверно больше при высоком содержании CD133+ клеток по сравнению с низкими значениями CD133+ (4,4 ± 0,9 и 2,4 ± 0,7 соответственно). Выводы: содержание стволовых клеток CD133+ в глиомах головного мозга увеличивается с повышением степени анаплазии. Количество CD133+ клеток в опухолевой ткани коррелирует с относительным содержанием Лф (отрицательная корреляция) и Нф (положительная корреляция) в ПК больных с опухолями головного мозга
Дод.точки доступу:
Лисяный, Н. И.
Гнедкова, И. А.
Бельская, Л. Н.
Шмелева, А. А.
Лисяный, А. Н.
Васлович, В. В.
Гнедкова, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Бурлака, А. А.
Планування розширених резекцій печінки [Текст] / А. А. Бурлака // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 153-158. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, хирургия)
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ИЗОБРАЖЕНИЯ ОБРАБОТКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE PROCESSING, COMPUTER-ASSISTED
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE (диагностика, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING
Анотація: Об’єм майбутнього залишку печінки (ОМЗП) є критичним чинником у гепатобіліарній хірургії, оскільки він репрезентує потенційні фактори ризику гострої печінкової недостатності (ГПН) в післяопераційний період. Незважаючи на це, на сьогодні відсутнє єдине рішення в рамках консенсусу стосовно безпечного мінімального об’єму паренхіми культі печінки (КП) та вибору модальності розрахунку цього об’єму. Мета: аналіз результатів власного досвіду і сучасних даних літератури з метою прецизійного визначення оптимального підходу до виконання волюметрії при резекції печінки. Об’єкт і методи: у 15 клінічних випадках за результатами спіральної комп’ютерної томографії/магнітно-резонансної томографії (СКТ/МРТ) черевної порожнини ретроспективно виконано волюметрію. Досліджували дані пацієнтів, які перенесли розширені чи «великі» резекції печінки з приводу злоякісних новоутворень печінки та її метастатичного ураження. Розрахунок об’єму печінки та її секцій/сегментів виконували із використанням спеціалізованих програм Extended Brilliance Workstation, Philips, Eindhoven, the Netherlands; Onis 2.5 (http://www.onis-viewer.com/ProductInfo.aspx?id=19) та Varian Eclipse. Результати: доопераційний розрахунок ОМЗП, прецизійне вивчення варіантної судинної та біліарної анатомії печінки є критично важливими для зниження рівня хірургічних ускладнень, особливо при плануванні розширених резекцій. Необхідним етапом в доопераційному обстеженні при розрахунку мінімально допустимого об’єму тканини при плануванні «великих» резекцій є волюметрія печінки та її окремих анатомічних структур. Аналіз отриманих результатів та даних літератури свідчить про достовірний кореляційний зв’язок між ручним та напівавтоматичним методом виконання волюметрії печінки та її окремих сегментів/секцій. Висновки: МРТ- та СКТ-зображення рівноцінні та самодостатні за інформативністю при виконанні волюметрії печінки. Проведений аналіз рентгенологічних зображень продемонстрував, що ручна волюметрія із використанням незалежного програмного забезпечення дозволяє ефективно прогнозувати ОМЗП та ризики ГПН у післяопераційний період
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Носик, О. В.
Оцінка дозових навантажень та якості зображення при скринінгових мамографічних дослідженнях [Текст] / О. В. Носик, Л. Л. Стадник // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 159-164. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МАММОГРАФИЯ -- MAMMOGRAPHY (вредные воздействия, методы)
ДОЗОВАЯ НАГРУЗКА НА ОРГАНИЗМ -- BODY BURDEN
Анотація: Мета: вивчення доз опромінення пацієнток при проведенні мамографічного скринінгу на мамографах різних типів та оцінка якості зображення з використанням тест-об’єктів, а також визначення радіаційного ризику виникнення додаткових випадків раку молочної залози внаслідок скринінгових обстежень. Об’єкт і методи: визначення середньої поглинутої дози на молочну залозу проводилося за результатами оцінки радіаційного виходу апарата з урахуванням умов опромінення, товщини компресованої молочної залози та з використанням коригувальних коефіцієнтів. Контроль якості мамографічного зображення на застосованих мамографах різних типів проводили за допомогою універсального мамографічного фантома СIRS. Ефективну дозу оцінювали за значенням середньої поглинутої дози з урахуванням зважувальних коефіцієнтів. Результати: для компресованої молочної залози товщиною 20–40 мм значення поглинутих доз перевищували прийнятий в Європейському Союзі (контрольний) рівень у 1,4–2,0 раза для усіх типів застосованих апаратів. Для трьох груп апаратів критерії якості зображення не справджувалися або справджувалися частково, що може призводити до невиконання основного завдання мамографії — візуалізації дрібних патологічних структур, які не проявляють себе клінічно та не візуалізуються іншими методами діагностики. Висновки: для більшості застосовуваних в Україні апаратів значення поглинутої дози на компресовану молочну залозу понад 40 мм не перевищують прийнятий в Європейському Союзі рівень. Однак якість зображення була незадовільною. Для підвищення ефективності скринінгу необхідно впровадження програми забезпечення якості зображення, що сприятиме зменшенню кількості малоінформативних знімків та випадків необґрунтованого опромінення пацієнток
Дод.точки доступу:
Стадник, Л. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Аберації хромосом в онкологічних хворих на початковому етапі променевої терапії на апараті РОКУС-АМ та лінійному прискорювачі Clinac 600C [Текст] / Н. О. Мазник [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 165-169. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (генетика, кровь, радиотерапия)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы, оборудование)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
Анотація: Мета: визначення рівня аберацій хромосом у лімфоцитах периферичної крові на початковому етапі променевого лікування хворих онкологічного профілю з пухлинами різних локалізацій (рак тіла матки (РТМ), легені (РЛ), голови та шиї (РГШ)) залежно від джерела випромінювання. Об’єкт і методи: обстежено 45 хворих (РТМ — 21, РЛ — 16, РГШ — 8). Цитогенетичний аналіз лімфоцитів периферичної крові за загальноприйнятим методом проводили до початку променевого лікування та через 24 год після отримання пацієнтами першого сеансу гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ (22 пацієнти) або мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C (23 пацієнти). Результати: показано достовірне підвищення частоти аберацій хромосомного типу у хворих на РТМ та РЛ вже після першого сеансу дистанційної гамма- та мегавольтної променевої терапії (ПТ). Вірогідної різниці цитогенетичних показників при застосуванні цих джерел випромінювання не виявлено, однак зростання рівня дицентриків порівняно з допроменевими значеннями у групі онкогінекологічних хворих відбувалося в 2 рази швидше, ніж у хворих на РЛ. Рівень вільних ацентричних фрагментів із початком ПТ підвищувався у 1,8 раза в обох групах хворих. Інтенсивність утворення радіаційно-індукованих пошкоджень залежала від локалізації пухлини. Встановлено статистично значуще перевищення сумарної частоти та окремих видів аберацій хромосомного типу у хворих на РТМ при зіставленні з групами хворих на РЛ та РГШ. Співвідношення нестабільних аберацій хромосомного типу у хворих на РТМ, РЛ та РГШ становило 1,0 : 0,67 : 0,57. Розподіли частот аберацій хромосомного типу по клітинах після першого сеансу променевого лікування були наддисперсними щодо статистики Пуассона у всіх обстежуваних групах. Висновки: аналіз цитогенетичних показників виявив підвищення рівня аберацій хромосом вже після першого сеансу ПТ із застосуванням як РОКУС-АМ, так і Clinac 600C, та показав відмінності у характері накопичення пошкоджень у хворих із пухлинами різних локалізацій. У хворих з найбільшим об’ємом опроміненої ділянки тіла (а саме при РТМ) спостерігали найвищий рівень аберацій хромосомного типу у порівнянні з хворими на РЛ та РГШ. Отримані результати важливі для підвищення точності оцінки наслідків впливу терапевтичного опромінення на непухлинні клітини
Дод.точки доступу:
Мазник, Н. О.
Сипко, Т. С.
Старенький, В. П.
Сухіна, О. М.
Кругова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дружина, М. О.
Метаболіти оксидативного стресу як предиктори променевих та канцерогенних ризиків [Текст] / М. О. Дружина, Е. А. Дьоміна, Л. І. Маковецька // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 170-175. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
Анотація: Мета: на основі аналізу сучасних даних наукової літератури та результатів власних досліджень щодо порушення окисно-відновних процесів у тканинах організму визначити предиктори радіаційних і канцерогенних ризиків. У статті обґрунтовано положення, що окисний метаболізм — найбільш лабільна і чутлива система життєзабезпечення організму. Його зміни характеризують стрес будь-якої етіології. Показано послідовність вільнорадикальних процесів, формування оксидативного стресу і роль співвідношення прооксидантів/антиоксидантів за розвитку радіаційних порушень. Епідеміологічні спостереження та експериментальні дані свідчать про причинно-наслідковий зв’язок тривалої підвищеної генерації активних форм кисню в клітинах організму із пошкодженнями геному (мутації ДНК, одно-, двониткові розриви, хромосомні аберації, делеції, транслокації), що завершується утворенням неоплазм. Тобто біохімічні зміни зумовлюють цитогенетичні. На кожному етапі розвитку оксидативного стресу відмічені інформативні інтегральні показники, що свідчать про ефективність захисту та рівень пошкоджень біологічних систем і є предикторами розвитку чергових ланок канцерогенезу. Наведено дані, що рівень реалізації канцерогенних ефектів опромінення певною мірою залежить від генетично зумовленої індивідуальної радіочутливості організму. Її можна визначати при тестуючому опроміненні лімфоцитів in vitro за ключовими біохімічними і цитогенетичними показниками-предикторами, на основі чого розроблено паспорт індивідуальної радіочутливості людини
Дод.точки доступу:
Дьоміна, Е. А.
Маковецька, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)