Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ3/2020/22/3/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Самойленко, О. А.
Регуляторна роль орнітиндекарбоксилази в адипогенезі / О. А. Самойленко, В. О. Шляховенко // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 101-104

MeSH-головна:
ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗА -- ORNITHINE DECARBOXYLASE (метаболизм)
АДИПОГЕНЕЗ -- ADIPOGENESIS
ПОЛИАМИНЫ -- POLYAMINES (метаболизм)
Анотація: Мета огляду — узагальнення наявних даних про взаємозв’язки між активністю орнітиндекарбоксилази (ОДК), метаболізмом поліамінів (ПА) і обміном ліпідів при фізіологічних і патологічних станах. ОДК каталізує лімітуючу стадію біосинтезу ПА, які пов’язані з багатьма процесами, що мають вирішальне значення для росту, поділу та диференціювання клітин. Проаналізовано роль OДК в неопластичній трансформації та участь ОДК і ПА у процесах проліферації та диференціювання. Продемонстрована участь ОДК і ПА в регуляції кількісних і якісних характеристик клітинного складу білої жирової тканини, співвідношення білих і бежевих адипоцитів. Обговорюється вплив активності ОДК і метаболізму ПА на обмін ліпідів в адипоцитах і регуляцію маси жирової тканини. Пригнічення активності ОДК запобігає диференціюванню фібробластів 3T3-L1 в адипоцити. Дані свідчать, що прискорення метаболічного потоку ПА через активацію спермідин/спермін-N1-ацетилтрансферази веде до зменшення енергетичних запасів у клітині, а його уповільнення призводить до підвищення внутрішньоклітинних концентрацій нейтральних жирів. Самі ПА подібно ряду гормонів можуть впливати на обмін ліпідів. Регулююча роль ОДК в адипогенезі є важливою у розвитку зростаючої кількості метаболічних захворювань, резистентності до інсуліну, діабету ІІ типу, атеросклерозу та раку
Дод.точки доступу:
Шляховенко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зелінська, Г. В.
Сучасні уявлення про клініко-біологічні особливості радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, чинники їх виникнення та методи прогнозування / Г. В. Зелінська // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 105-113

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (патофизиология)
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Актуальною проблемою діагностики та лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ЩЗ) є радіойодрезистентні метастази (РЙРМ), що виникають у 4–20% випадків, клітини яких не здатні до накопичення радіойоду, і радіойодтерапія для яких стає неефективною. Втрата здатності до накопичення радіойоду обернено корелює із виживанням хворих на рак ЩЗ, середня медіана виживаності знижується до 2,5–3,5 року в пацієнтів із віддаленими РЙРМ. Мета огляду — аналіз публікацій наукової літератури та власних даних щодо відомих механізмів акумуляції радіойоду тиреоїдними клітинами та їх порушень, що лежать в основі розвитку радіойодрезистентності тиреоїдного раку, клініко-біологічних особливостей РЙРМ, методів відновлення здатності клітин до накопичення радіойоду та відомих способів прогнозування радіойодрезистентності. Здійснений аналіз спонукав до проведення пілотного комплексного цитологічного, цитохімічного та імуноцитохімічного дослідження матеріалу пунктатів РЙРМ (порівняно з відповідними групами папілярних карцином та їх метастазів) та виявив характерні цитологічні особливості резистентних до радіойоду клітин (низький вміст тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну, наявність фенотипової гетерогенності епітелію), що дозволило створити на їх підставі методи передопераційного прогнозування радіойодрезистентності тиреоїдних карцином
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рівень деяких про- та протизапальних цитокінів у мишей з високоангіогенною карциномою легені Льюїс на фоні застосування протипухлинних вакцин / О. М. Караман [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 114-119

MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ЛЬЮИС ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, LEWIS LUNG (терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (терапевтическое применение)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ -- CANCER VACCINES (терапевтическое применение)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
ВАКЦИНЫ ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ -- CANCER VACCINES (терапевтическое применение)
Анотація: Мета: дослідити рівень деяких про- та протизапальних цитокінів у мишей з високоангіогенним варіантом карциноми легені Льюїс на фоні застосування протипухлинних вакцин, виготовлених на основі антигенів клітин високоангіогенного (LLC/R9) або низькоангіогенного (LLC) варіантів карциноми. Об’єкт і методи: дослідження проведено на мишах-самцях С57/Bl з перещепленою LLC/R9. При виготовленні протипухлинних вакцин (отриманих із клітин LLC або LLC/R9) як ад’ювант використовували білоквмісний метаболіт B. subtilis з м.м. 70 кДа. Схема вакцинації включала 4-разове підшкірне введення, яке розпочинали на 12-ту добу після перещеплення LLC/R9. Контролем слугували інтактні тварини та невакциновані миші з LLC/R9. На 33-тю добу пухлинного росту в сироватці крові (CK) та супернатантах спленоцитів визначали рівні фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-α), інтерферону гамма (ІФН-γ), інтерлейкіну (ІЛ)-1, -4, -10. Результати: у мишей з LLC/R9 важлива роль у формуванні пухлиноасоційованої анемії належить ІЛ-10 та ІФН-γ. Застосування вакцини, виготовленої з клітин LLC, запобігало на пізніх стадіях пухлинного росту накопиченню в СК ІФН-γ, що, очевидно, і зумовило можливість сформувати достатній для антиметастатичного ефекту протипухлинний захист. Водночас введення цієї вакцини не запобігало формуванню імуносупресивного стану (підвищена здатність спленоцитів до продукції ІЛ-10 з одночасним зниженням продукції ІЛ-1β). Застосування вакцини, виготовленої з клітин LLC/R9, не впливало на пізніх стадіях пухлинного росту на рівень у СК ІФН-γ та підвищувало рівень ІЛ-4 та -1β, що, ймовірно, спричинило в цій групі розвиток більш вираженої анемії. Застосування цієї вакцини також не впливало на функціональний стан спленоцитів: відзначали зниження продукції ІФН-γ. Висновки: одержані дані підтверджують гуморальний (зокрема зумовлений рівнями цитокінів ІЛ-10, ІФН-γ та ІЛ-1β) механізм формування асоційованої з розвитком LLC/R9 анемії, а також можуть стати підґрунтям для розроблення показань використання аутологічних вакцин з урахуванням проявів паранеопластичного синдрому
Дод.точки доступу:
Караман, О. М.
Федосова, Н. І.
Воєйкова, І. М.
Пясковська, О. М.
Діденко, Г. В.
Соляник, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експериментальна оцінка впливу імплантаційних матеріалів на базі фосфатів кальцію на молекулярно-біологічні характеристики нормальних та злоякісно трансформованих клітин гормонозалежних пухлин / Н. Ю. Лук’янова [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 120-128

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (патофизиология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (вторичный)
Анотація: Мета: вивчення впливу імплантаційних матеріалів (ІМ) на базі фосфатів кальцію на молекулярно-біологічні характеристики нормальних та злоякісно трансформованих гормонозалежних клітин у системі in vitro. Об’єкт і методи: клітини нормальних фібробластів людини, ліній раку передміхурової залози (РПЗ) (LNCaP та DU-145) та раку молочної залози (РМЗ) (MCF-7, MDA-MB-231) людини культивували з ІМ у дозі, що відповідає IC30 (100 мкг/мл). Рівні експресії молекулярних маркерів визначали імуноцитохімічним методом. Рівні мікроРНК оцінювали методом кількісної ПЛР. Аналіз функціональних зв’язків та взаємодій між дослідними молекулами проводили за допомогою алгоритму STRING v.11.0. Статистичний аналіз результатів виконували з використанням пакета програмного забезпечення Statistiсa 6.0. Результати: при аналізі цитоморфологічних особливостей клітин, що зазнали впливу ІМ, виявлено односпрямований характер змін, які свідчать про підвищення їх адгезивних властивостей, що підтверджується зростанням показників експресії E- та N-кадгерину в клітинах ліній РМЗ та РПЗ людини. Встановлено, що під дією досліджуваної речовини у клітинах РМЗ та РПЗ відбувається підвищення рівня експресії онкогенної мікроРНК-221, що сприяє зниженню рівня рецепторів стероїдних гормонів. Визначено, що ІМ не впливають на рецепторний статус, показники експресіїї молекул адгезії та Кі-67 у клітинах нормальних фібробластів. Висновки: культивування злоякісно трансформованих клітин ліній РМЗ та РПЗ людини з ІМ призводить до зниження їх інвазивних властивостей за рахунок зміни цитоархітектоніки та адгезивних характеристик. Встановлені зміни посттранскрипційної регуляції білків, асоційованих із рецепторним статусом, у клітинах РМЗ та РПЗ під впливом імплантаційних матеріалів на базі фосфатів потребують подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Лук’янова, Н. Ю.
Задворний, Т. В.
Борікун, Т. В.
Чехун, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ковалевська, Л. М.
Використання методів біоінформатики для аналізу клітинних сигнальних шляхів / Л. М. Ковалевська, А. С. Матвєєва, О. В. Кашуба // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 129-134

MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ ЛИМФОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ B-КЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, LYMPHOCYTIC, CHRONIC, B-CELL (генетика, патофизиология)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
БИОЛОГИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- COMPUTATIONAL BIOLOGY (методы)
КЛЕТКИ -- CELLS
Анотація: Мета: провести пошук клітинних сигнальних шляхів, які змінено у трансформованих В-лімфоцитах при хронічному лімфолейкозі (ХЛЛ). Об’єкт і методи: аналiз функцiональних зв’язкiв (асоцiацiй) бiлкiв родини транскрипцiйних факторiв SMAD та родини STAT було проведено з використанням бази даних та алгоритму FunCoup. Результати: використовуючи алгоритм FunCoup для аналізу функціональних зв’язків протеїнів родин SMAD і STAT показано, що основну роль у цих клітинних сигнальних шляхах відіграють протеїни SMAD4 та STAT5А. У результаті аналізу стало очевидним, що ці сигнальні шляхи перетинаються зі шляхами, які регулюють структуру хроматину. Вірогідно, що саме неактивність цілих ділянок хроматину зумовлює неможливість транскрипції SMAD4- та STAT5-залежних генів у трансформованих В-клітинах при ХЛЛ
Дод.точки доступу:
Матвєєва, А. С.
Кашуба, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Главін, О. А.
Особливості продукції вільнорадикальних сполук лімфоцитами периферичної крові та інтенсивність їх утворення після рентгенівського опромінення / О. А. Главін, Е. А. Дьоміна // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 135-140

MeSH-головна:
КРОВЬ -- BLOOD (воздействие облучения)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (воздействие облучения)
ИОНИЗИРУЮЩЕЕ ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION, IONIZING
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS
Анотація: Проблема оцінки шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на нормальні клітини і тканини важлива для осіб, що зазнають його дії у зв’язку з професійною діяльністю, для онкологічних хворих при застосуванні променевої терапії та у разі його впливу на організм внаслідок забруднення довкілля. Його дія значною мірою реалізується за рахунок безпосереднього утворення вільнорадикальних сполук (ВРС) при опроміненні та опосередкованих змін інтенсивності вільнорадикальних процесів у тканинах і клітинах. Мета: дослідити особливості продукування ВРС лімфоцитами людини після рентгенівського опромінення крові в системі in vitro. Обґрунтувати використання цього показника як додаткового маркера негативних наслідків впливу іонізуючого випромінювання на організм людини. Об’єкт і методи: у дослідженні використовували зразки периферичної крові 36 умовно здорових осіб — 18 жінок віком 39–69 років та 18 чоловіків віком 18–58 років. Тестуюче рентгенівське опромінення крові (ТО) проводили у дозах 0,5; 1,0; 2,0 та 3,0 Гр. Загальну інтенсивність продукування ВРС у лімфоцитах периферичної крові визначали з використанням флуоресцентного зонда дихлоро-флуоресцеїн-діацетату та перераховували у мМ Н2О2 на тисячу клітин за годину (мМ/тис. кл./год). Результати: Середній рівень продукування ВРС в інтактних лімфоцитах становив 21,4 мМ/тис. кл./год і варіював від 1,6 до 64,3 мМ/тис. кл./год. У жінок рівень утворення ВРС був у 1,5 раза вищим, ніж у чоловіків. Інтенсивність утворення ВРС у лімфоцитах залежала від віку донорів. У віковій групі 18–30 років була достовірно вищою, ніж у групах 31–50 років та 51–69 років (у 1,7 та 2,0 раза відповідно). Така різниця зберігалась і після ТО у всьому використаному діапазоні доз. Середні показники інтенсивності утворення ВРС у лімфоцитах після ТО майже не відрізнялися від неопроміненого контролю. Водночас за низького вихідного рівня (до 10 мМ/тис. кл./год) ТО призводило до підвищення продукування ВРС у 1,84–2,34 раза, а при високому (вище 30 мМ/тис. кл./год) — до зниження їх продукування в 1,29–1,35 раза. Зміни продукції ВРС не мали дозозалежного характеру. При рівні утворення ВРС від 10 до 30 мМ/тис. кл./год ТО не впливало на середні значення цього показника. Висновок: показано, що рівень утворення ВРС у лімфоцитах залежить від статі та віку обстежених, а вплив ТО на цей показник залежить від вихідного рівня їх продукування. Отримані результати можуть слугувати підґрунтям для використання цього показника як маркера при оцінці індивідуальної небезпеки впливу іонізуючого випромінювання при професійній діяльності та проведенні променевої терапії
Дод.точки доступу:
Дьоміна, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваль, С. В.
Дослідження структури деяких онкогематологічних захворювань у ровесників аварії на ЧАЕС / С. В. Коваль // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 141-146

MeSH-головна:
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEMATOLOGIC NEOPLASMS (этиология)
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Анотація: Мета: аналіз частки хронічних захворювань мієлоїдної природи і гострого лейкозу в осіб — ровесників аварії на ЧАЕС і порівняння отриманих даних із частотою відповідних форм онкогематопатології у групі пацієнтів умовного контролю, сформованій з урахуванням віку на момент дослідження. Об’єкт і методи: аналіз хронічних захворювань мієлоїдної природи і гострого лейкозу (ГЛ) проводили у двох групах хворих різної статі. До критичної групи віднесено хворих, яким на момент аварії було 0–4 роки, спостереження цієї групи проводили з 1996 р. по 2015 р. включно. До контрольної групи (умовного контролю) були включені як хворі, народжені до аварії і яким на момент інциденту було трохи більше 4 років, так і народжені через кілька років після аварії. Досліджували мазки периферичної крові та кісткового мозку; використано цитоморфологічні, цитохімічні та імунофенотипові методи дослідження. Результати: серед усіх форм захворювань мієлоїдної природи у осіб — ровесників аварії відзначали зростання частки мієлодиспластичного синдрому (МДС), що може бути першою ознакою віддалених ефектів дії іонізуючої радіації. Визначено, що протягом першої п’ятирічки наших досліджень (1996–2000) у критичній групі у пацієнтів з ГЛ (як чоловічої, так і жіночої статі) значно переважав гострий лімфобластний лейкоз порівняно з гострим мієлоїдним лейкозом, що пояснюється розподілом форм ГЛ у цей часово-віковий період (особам — ровесникам аварії було 10–18 років). Протягом наступних п’ятирічок (2001–2005, 2006–2010, 2011–2015) у жінок виявлене значне переважання гострого мієлоїдного лейкозу. У чоловіків розподіл форм ГЛ є дещо іншим — частка гострого лімфобластного лейкозу була більшою протягом усього періоду дослідження і не набагато поступалася частці гострого мієлоїдного лейкозу у 2011–2015 рр. Подібні тенденції виявлено і у відповідних контрольних групах хворих різної статі. Висновки: аналіз структури хронічних захворювань мієлоїдної природи і ГЛ у ровесників аварії, враховуючи дані внутрішньолабораторних досліджень цих нозологічних форм в цілому у хворих України, що виявили перевагу в загальній структурі онкогематопатології у чоловіків лімфопроліферативних захворювань, а в структурі онкогематопатології у жінок — збільшену частку мієлопроліферативних новоутворень, опосередковано може свідчити про можливість залучення різних гістогенетичних і молекулярно-генетичних механізмів до розвитку онкогематологічних захворювань у осіб різної статі в післячорнобильський період
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості мікрооточення раку шлунка у пацієнтів з надмірною масою тіла / І. І. Ганусевич [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 147-152

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (патофизиология)
Анотація: Ожиріння (Ож) підвищує ризик розвитку злоякісних пухлин та погіршує перебіг захворювання. Вивчення Ож в онкологічній клініці потребує як дослідження стану жирової тканини, так і її впливу на пухлину; виявлення факторів пухлинного мікрооточення, що асоційовані з Ож, дасть перспективу їх використання як маркерів перебігу пухлинного процесу за наявності у пацієнтів надмірної маси тіла. Мета: виявити взаємозв’язки між низкою показників мікрооточення раку шлунка (РШ) (швидкості генерування супероксидних радикалів (СР), рівня гіпоксії, щільності мікросудин (ЩМС), активності матриксних металопротеїназ (ММП)-2 та -9, кількості пухлиноасоційованих макрофагів (ПАМ) і пухлиноінфільтруючих лімфоцитів (ПІЛ)) та індексом маси тіла (ІМТ) пацієнтів. Методи: загальноклінічні, ЕПР-спектрометрії, ЯМР-спектроскопії, зимографії в поліакриламідному гелі, імуногістохімічні, статистичні. Результати: у пухлинній тканині хворих на РШ з Ож І–ІІІ ступеня визначали у 2 рази вищі рівні швидкості генерування СР та в 1,4 раза вищі рівні сумарної активності желатиназ (ММП-2 та -9), ніж у пацієнтів із нормальною масою тіла. Серед хворих на РШ із надмірною масою тіла (ІМТ 25 кг/м2) частіше, ніж серед пацієнтів з нормальною масою (ІМТ 25 кг/м2) спостерігали середню та глибоку гіпоксію пухлинної тканини. У хворих з ІМТ 25 кг/м2 виявлено в 1,4 раза достовірно більшу кількість ПАМ та в 1,8 раза достовірно меншу кількість ПІЛ (Т-лімфоцитів) у тканині РШ, ніж у пацієнтів без Ож (ІМТ 25 кг/м2). Виявлено кореляційні зв’язки між ІМТ та показниками ЩМС, кількості ПАМ і ПІЛ (Т-лімфоцитів) у пухлинах пацієнтів середнього віку. Висновки: високі значення ІМТ асоційовані із посиленням пропухлинних характеристик мікрооточення РШ, що свідчить про вплив дисфункціональної жирової тканини на пухлинну прогресію за умов Ож та відкриває можливості дослідження наведених факторів пухлинного мікрооточення як маркерів перебігу РШ у пацієнтів із надмірною масою тіла
Дод.точки доступу:
Ганусевич, І. І.
Бубновська, Л. М.
Вискірко, С. І.
Бурлака, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Федосов, А. Е.
Аналіз факторів, які визначають ефективність лікування пацієнток із неінвазивним внутрішньопротоковим раком молочної залози / А. Е. Федосов, А. В. Жигулін, В. Є. Чешук // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 153-157

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (терапия, хирургия)
Анотація: На сьогодні думки клініцистів щодо оптимальних обсягів хірургічного та ад’ювантного лікування пацієнток із неінвазивним внутрішньопротоковим раком (DCIS) молочної залози різняться. Уточнення цього питання має істотне значення, оскільки за наявності DCIS ризик розвитку інвазивного злоякісного новоутворення підвищується у 2–8 разів. Мета: аналіз віддалених результатів лікування пацієнток із DCIS молочної залози залежно від клініко-патологічних характеристик, рецепторного статусу, ступеня диференціації пухлини, виду та особливостей хірургічного й ад’ювантного лікування. Об’єкт і методи: проаналізовано історії хвороби 79 пацієнток (віком 22–60 років) із DCIS молочної залози. У всіх пацієнток проведені повне мамологічне інструментальне обстеження та гістологічна верифікація діагнозу за допомогою біопсії; інтраопераційна оцінка країв резекції; післяопераційне дослідження пухлинних тканин відповідно до сучасних стандартів діагностики карцином молочної залози. Хірургічне лікування (органозберігаюче або мастектомію з одномоментною реконструкцією) проведено у всіх пацієнток; післяопераційна променева терапія (сумарна вогнищева доза 40–50 Гр) — у 38,0%; гормонотерапія тамоксифеном — при експресії рецепторів стероїдних гормонів у пухлині. Медіана спостереження пацієнток — 91,8 міс. Результати: в обстеженій когорті найбільшу частку (63,3%) становили пацієнтки віком 40–50 років, із пухлинним вузлом розміром 1,0–7,0 см (68,4%), рецепторним статусом DCIS ER+PR+/–HER2/neu– (86,1%), ступенем диференціації G3 (58,3%). У 6,3% випадків DCIS був асоційований із хворобою Педжета. За період спостереження протягом 36–152 міс місцеві рецидиви захворювання виявлені у 8,9% (7 випадків); 1 пацієнтка померла. Виникнення місцевих рецидивів було пов’язане з молодим віком (30 років) пацієнток, мультицентричністю пухлини, її тричі негативним молекулярним типом, відсутністю ад’ювантного лікування. Висновки: продемонстрована важливість оцінки і виключення поширення DCIS молочної залози на сосок. У разі високого ризику хірургічне лікування пацієнток із DCIS молочної залози бажано проводити в обсязі чистих країв резекції (R0), за необхідності — мастектомії, доповнюючи його ад’ювантною променевою та (за показаннями) гормонотерапією
Дод.точки доступу:
Жигулін, А. В.
Чешук, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)