Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2016/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-23

Морфологічні особливості остеоінтеграції пористих танталових імплантатів у щурів [Текст] / Н. В. Дєдух [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 5-10

MeSH-головна:
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (повреждения)
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, повреждения, хирургия)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (хирургия)
ТАНТАЛ -- TANTALUM (анализ, терапевтическое применение)
ПРОТЕЗЫ КОНЕЧНОСТЕЙ -- ARTIFICIAL LIMBS (тенденции)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS (повреждения)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Серед металевих матеріалів пористий тантал привертає все більшу увагу ортопедів і травматологів. Мета: дослідити остеоінтеграцію за умов використання імплантатів із пористого танталу в щурів із нормальним станом кісткової тканини і на фоні модельованого остеопорозу. Методи: дослідження виконано на 18 білих лабораторних щурах масою 250–350 г. Остеопороз моделювали у 9 тварин за допомогою оваріоектомії за 3 міс. до імплантації. Дефект діаметром 3 мм відтворювали в дистальному метафізі стегнової кістки щурів із нормальним станом кісткової тканини (контроль) і остеопорозом (досвід) й імплантували штифти із пористого танталу. Через 14, 30 і 90 днів після операції матеріал досліджували за допомогою методів гістології. Результати: встановлено, що спрямованість процесу остеорепарації була ідентичною в обох групах тварин, тобто на всіх термінах спостереження визначено формування кісткової тканини навколо імплантата. Однак у тварин із остеопорозом зафіксовано більші порівняно з контролем площі безпосереднього контакту танталового імплантата з кістковим мозком міжтрабекулярних просторів материнської кістки і формування ділянок сполучної тканини. У контрольних і дослідних тварин через 90 діб після операції сформована навколо імплантата кісткова тканина була представлена колагеном I типу з різною рефракцією колагенових волокон. Доведено добру біологічну сумісність імплантатів із пористого танталу з кістковою тканиною та кістковим мозком, а також високі остеоінтегративні якості. У тварин із нормальною будовою кістки 73,1 % периметра імплантатів було оточено зрілою кістковою тканиною. У щурів з остеопорозом цей показник був також досить високим і становив 57,7 %. Висновки: проведене дослідження свідчить, що імплантати з танталу можуть бути використані в ортопедії і травматології в пацієнтів із нормальним станом кісткової тканини та остеопорозом
Дод.точки доступу:
Дєдух, Н. В.
Бондаренко, С. Є.
Філіпенко, В. А.
Батура, I. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние радиальной экстракорпоральной ударно-волновой терапии на заживление экспериментального дефекта кости [Текст] / Г. И. Герцен [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 11-16

MeSH-головна:
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (воздействие облучения)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (повреждения, рентгенография, хирургия)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY (методы)
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (анализ, физиология)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (анализ, физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРОЛИКИ -- RABBITS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Сприятлива дія екстракорпоральної ударно-хвильової терапії (ЕУХТ) низької енергії на репаративний остеогенез уже неодноразово розглянута в науковій літературі. Проте механізми впливу цього чинника на кісткоутворення не досліджено. Мета: вивчити механізм дії ЕУХТ низької енергії на репаративну регенерацію кісткової тканини. Методи: дослідження виконано на 85 дорослих кролях-самцях (маса від 2,9 до 3,4 кг), яких розподілили на три групи: інтактну (5 тварин), контрольну (40) і дослідну (40). Кролі дослідної групи на зону травми (наскрізний дірчастий дефект діаметром 2,5 мм у проксимальному метадіафізі великогомілкової кістки) отримали 4 сеанси ЕУХТ з інтервалом 4 дні з частотою ударів 1–4 Гц, робочим тиском 1–5⋅105 Па, 2 тис. ударів за процедуру з максимальною енергією 0,48 мДж. Через 2, 15, 30 та 45 днів після травми виконано рентген-морфологічні та біохімічні (колаген, глікозаміноглікани — ГАГ) дослідження кісткових регенератів. Результати: на фоні катаболічної фази післятравматичного періоду (2-й день) у тварин контрольної та дослідної груп у кістковому регенераті виявлено зниження вмісту колагену і ГАГ на 29,1 і 32,6 % відповідно, р 0,001. На фоні анаболічної фази післятравматичного періоду (15, 30 і 45-й дні) констатовано підвищення вмісту колагену і ГАГ в обох групах тварин, причому в дослідній показник був більшим на 6,8–12,7 % і 11,2–15 % відповідно (р 0,05). У результаті рентген-морфологічних досліджень виявлено, що вплив ЕУХТ на репаративний остеогенез відбувається через розлади мікроциркуляції кісткової тканини — вазодилатацію, збільшення проникності стінок судин, вихід клітин крові з капілярів. Висновки: виявлена під впливом ЕУХТ активізація біосинтезу колагену і ГАГ, а також зміни кровообігу супроводжувалися підсиленням кісткоутворення, формуванням масивних ділянок кісткового ендостального регенерату, що забезпечило зрощення дефекту метадіафіза великогомілкової кістки
Дод.точки доступу:
Герцен, Г. И.
Се-Фей
Остапчук, Р. Н.
Малохатько, С. И.
Костенко, А. В.
Жеребчук, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голка, Г. Г.
Биомеханическое обоснование выбора хирургической тактики лечения нарушений консолидации переломов дистального отдела бедренной кости [Текст] / Г. Г. Голка, А. И. Белостоцкий // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 17-25

MeSH-головна:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы, тенденции)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (вредные воздействия, использование, тенденции)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PROCESSES
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (физиология)
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (патофизиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Мета: на підставі вивчення напружено-деформованого стану моделі остеосинтезу за умов перелому стегнової кістки, який не зрісся, із локалізацією зони незрощення в дистальному відділі визначити найефективніші способи фіксації таких ушкоджень. Методи: побудовано кінцево-елементні моделі стегнової кістки з різною довжиною дистального фрагмента, що визначали за відстанню (3 та 10 см) від верхнього краю зовнішнього виростка до лінії перелому. Для фіксації перелому використовували: блокований інтрамедулярний стрижень, LCP-пластину і 95° клинкову пластину. Площа контакту між фрагментами становила 50 %. До моделей прикладали навантаження, відповідне природному під час двохопорного стояння та згинання в колінному суглобі, а також ротаційне. Результати: встановлено, що для всіх варіантів моделей ротаційне навантаження є критичним за показниками напруження кісткової тканини, фіксувальних елементів та конструкції загалом, а також переміщення фрагментів кісток. У разі локалізації перелому в епіфізарній ділянці стегнової кістки надійнішу фіксацію короткого дистального фрагмента забезпечує LCP-пластина, тому її доцільно використовувати в таких випадках. За умов локалізації зони незрощення в дистальній діафізарній ділянці стегнової кістки найменше напруження кісткової тканини й найбільшу стійкість системи «кістка – фіксатор» до деформацій під час навантаження виявлено в моделі з блокованим інтрамедулярним стрижнем. Тому для фіксації відламків у разі порушень їхньої консолідації в дистальному діафізарному відділі стегнової кістки рекомендуємо використовувати блокований стрижень. Висновки: отримані результати дають змогу обґрунтувати спосіб хірургічного лікування пацієнтів із порушенням консолідації в разі переломів дистального відділу стегнової кістки, тобто обрати металофіксатор залежно від висоти ушкодження та довжини дистального фрагмента
Дод.точки доступу:
Белостоцкий, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Новый растворимый сплав на основе магния для применения в травматологии [Текст] / В. Н. Черный [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 26-33

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы, тенденции)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование, тенденции)
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS (анализ)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (терапевтическое применение)
СЕРЕБРО -- SILVER (терапевтическое применение)
СПЛАВЫ -- ALLOYS (терапевтическое применение)
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PHYSICOCHEMICAL PROCESSES
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Мета: розробити новий сплав на основі магнію з фізико-хімічними властивостями, які дають змогу використовувати його для остеосинтезу. Методи: розроблено дослідні зразки шляхом легування сріблом і скандієм стандартних сплавів на основі магнію МЛ-5 і МЛ-10. Досліджено їхню жорсткість, макро- та мікроструктуру за допомогою світлової мікроскопії, виконано металографічний аналіз поверхні. Швидкість розчинення магнієвих сплавів вивчали у фізіологічних розчинах із різним вмістом хлористого натрію (NaCl, Гелофузин, Венофундин). Результати: механічні досліди показали, що мікролегування сплавів МЛ-5 та МЛ-10 сріблом та скандієм підвищило їхню міцність і пластичність. Встановлено, що швидкість розчинення магнієвих сплавів залежно від їхнього хімічного складу і структури може змінюватися більш ніж у 500 разів. Вивчення розчинності сплаву МЛ-10 у Гелофузині дало змогу встановити, що оптимальним вмістом срібла в сплаві може бути 0,05–0,07 % від маси, оскільки збільшення до 1,0 % практично не змінює усереднений показник розчинності. Висновки: підвищені фізико-механічні властивості магнієвих сплавів і регульоване їхнє розчинення у фізіологічних розчинах забезпечувалося введенням у склад срібла або скандію. При цьому встановлено, що оптимальний вміст цих елементів у магнієвому сплаві знаходиться в межах 0,05–0,1 % (мас.). Міцність сплаву МЛ-10, що містить 0,05 % срібла, більше ніж у 2 рази перевищує міцність кісткової тканини людини. На макро- і мікрорівні досліджено процес розчинення магнієвого сплаву МЛ-10 зі сріблом у Венофундині й визначено швидкість розчинення металу в ньому. Тривалість збереження міцніших властивостей магнієвого сплаву МЛ-10 у процесі контакту з фізіологічним розчином можна помітно збільшити, змінюючи такі параметри, як геометрія й товщина металу
Дод.точки доступу:
Черный, В. Н.
Яцун, Е. В.
Головаха, М. Л.
Шаломеев, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мателенок, Е. М.
Восстановление головки лучевой кости при застарелых переломовывихах в локтевом суставе с использованием костных аутотрансплантатов [Текст] / Е. М. Мателенок // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 34-39

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- ULNA FRACTURES (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
ЛУЧЕВАЯ КОСТЬ -- RADIUS (патология, патофизиология, рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ВЫВИХ -- SHOULDER DISLOCATION (диагностика, рентгенография, хирургия)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ЛОКТЕВОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- ELBOW PROSTHESIS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, рентгенография, хирургия)
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У лікуванні застарілих переломовивихів у ліктьовому суглобі важливим чинником відновлення його функції є реконструкція зруйнованих кісткових утворень. Мета: оцінити можливість використання кісткової автопластики дефектів головки променевої кістки в разі застарілих переломовивихів у ліктьовому суглобі. Методи: спостерігали трьох пацієнтів із застарілими переломовивихами в ліктьовому суглобі з термінами від 1 до 4 міс. після ушкодження. Двом постраждалим у гострому періоді після травми в різних лікарнях виконано усунення вивихів кісток передпліччя, видалення ушкоджених головок променевих кісток, репозиційний остеосинтез відламків проксимальних метафізів ліктьових кісток та вінцевого відростка. Унаслідок недосконалого хірургічного втручання, зокрема й видалення головок променевих кісток, відсутності належного подальшого спостереження сформувалися застарілі переломовивихи. Нами виконано: реостеосинтез відламків проксимальних метафізів ліктьових кісток, пластику головок променевих кісток кістковими автотрансплантатами з гребеня клубової кістки, управлення кісток передпліччя, установлено апарати зовнішньої фіксації (АЗФ). У третього пацієнта під час первинного звернення до лікарняного закладу діагностовано відламковий перелом головки лівої променевої кістки без вивиху кісток передпліччя. Використано іммобілізаційний метод лікування, вивих передпліччя діагностовано лише через 3 тижні. У цьому випадку виконано заміщення дефекту головки променевої кістки (до 45 % від її величини) кістковим автотрансплантатом із гребеня клубової кістки, усунуто вивих та встановлено АЗФ на 3 тижні. Результати: через 1 та 2,5 року в жодному випадку не спостерігали повторних вивихів кісток передпліччя. Рентгенографічно визначено зрощення трансплантатів із материнською кісткою, чітко візуалізовано суглобову щілину. Функцію кінцівки відновлено
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литвишко, В. А.
Лечение оскольчатых переломов длинных костей конечностей аппаратами внешней фиксации [Текст] / В. А. Литвишко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 40-46

MeSH-не головна:
ПЕРЕЛОМЫ ОСКОЛЬЧАТЫЕ -- FRACTURES, COMMINUTED (диагностика, рентгенография, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (диагностика, классификация, рентгенография, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (диагностика, классификация, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование, методы)
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE (использование)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Кл.слова (ненормовані):
АППАРАТЫ ВНЕШНЕЙ ФИКСАЦИИ (использование)
Анотація: Серед усіх діафізарних переломів осколкові становлять 35 % і потребують окремого розгляду. Мета: встановити особливості лікування осколкових діафізарних переломів кісток кінцівок і оцінити отримані результати. Методи: проліковано 63 пацієнти — 65 осколкових переломів діафізів кісток кінцівок типів В і С за класифікацією АО (плечової кістки 7, стегнової 18, кісток гомілки 35, передпліччя 3). Протяжність зони ушкодження становила 12–20 % від загальної довжини кістки у 26 випадках, 21–30 % — у 23, 30 % і більше — в 16. Для фіксації переломів використано стрижневі апарати. Головним вважали відновлення осьових взаємовідношень відламків, допускаючи залишкові зміщення по ширині на ½–⅔ діаметра. Через кілька днів починали дозоване навантаження та поступово доводили його до повного протягом 2–2,5 міс. Результати: відламки стегнової кістки фіксували стрижневим апаратом від 100 до 236 днів, плечової — від 64 до 126, кісток гомілки — від 116 до 278, передпліччя — від 102 до 158. У 4 (6,1 %) пацієнтів із зоною осколкових руйнувань кістки понад 30 % її довжини виявлено незрощення відламків через 4 міс. Їм виконано кісткову автопластику зі збереженням фіксації фрагментів тим самим апаратом, після чого досягнуто зрощення. У всіх хворих переломи зажили з утворенням періостального кісткового регенерату. Істотне обмеження функції колінного або надп’ятково-гомілкового суглобів було в 4 (6,1 %) хворих, коли зона перелому поширювалася на метаепіфіз. Висновки: у разі осколкових діафізарних переломів кісток кінцівок протяжність зони ушкодження може впливати на тривалість загоєння. Коли вона перевищує 30 % довжини сегмента та поширюється на метаепіфіз, збільшується ймовірність незрощення на діафізарному рівні. Збереження періостальних тканин забезпечує умови для утворення періостального регенерату, що перекриває зону ушкодження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Алиев, Г. А.
Артродезирование коленного сустава при неспецифических гнойных остеоартритах с применением аппарата внешней фиксации [Текст] / Г. А. Алиев, Ч. А. Али-заде // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 47-54

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (использование, методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы)
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У разі неефективності консервативного лікування пацієнтів із неспецифічним гнійним остеоартритом (НГОА) можуть бути використані хірургічні методики, зокрема артродез колінного суглоба. Сьогодні для артродезування суглобів кінцівок широко застосовують різні апарати зовнішньої фіксації (АЗФ). Мета: оцінити результати хірургічного лікування хворих на НГОА колінного суглоба з використанням розробленого комбінованого апарата черезкісткової фіксації. Методи: для зниження дії ваги кінцівки на елементи АВФ запропоновано використовувати конструкцію з неповними кільцями (¾ довжини окружності). Проведено механічні випробування жорсткості остеосинтезу в разі використання розробленого АВФ порівняно зі спице-стрижневим апаратом із кільцевими опорами. Прооперовано 24 пацієнти (19 чоловіків і 5 жінок, вік від 24 до 76 років) із НГОА колінного суглоба. Термін спостереження становив 1, 3, 6 і 12 міс. Результати: показники жорсткості остеосинтезу в разі застосування модифікованого АЗФ і спице-стрижневого апарата з кільцевими опорами розрізнялися незначно, що дало змогу застосувати його для артродезування суглобів без втрати міцності фіксації. Анкілоз отримано у 21 (95,5 %) пацієнта. Середній термін фіксації в апараті становив (3,5 ± 0,5) міс., середнє вкорочення кінцівки — (2,0 ± 0,5) см. Стійке купіювання запалення отримано у 22 хворих, повне відновлення опороспроможності — у 21 (95,5 %). Якість життя в усіх хворих покращилася. Середній показник за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) знизився від 8 (до операції) до 3,1 (після). Висновки: черезкістковий остеосинтез у лікуванні хворих на неспецифічні гнійні остеоартрити колінного суглоба на сьогодні є методом вибору. Використана одноетапна техніка артродезу колінного суглоба в разі гнійного остеоартриту зі застосуванням модифікованого АЗФ дала змогу в ранні терміни активізувати хворих, сприяла пригніченню гнійно-запального процесу і відновленню опороспроможності кінцівки
Дод.точки доступу:
Али-заде, Ч. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перестройка трансплантата передней крестообразной связки по данным МРТ [Текст] / С. Н. Красноперов [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 55-61

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патофизиология, повреждения, хирургия)
НАДКОЛЕННИКА КОСТНО-СУХОЖИЛЬНАЯ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE-PATELLAR TENDON-BONE GRAFTING (методы, реабилитация)
АУТОТРАНСПЛАНТАТЫ -- AUTOGRAFTS (патофизиология, рентгенография)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Ушкодження передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) — одна з найчастіших травм зв’язок колінного суглоба. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) є важливим методом для оцінювання трансплантата та виявлення ускладнень, пов’язаних із реконструкцією ПСЗ. Мета: розробити МРТ-критерії для оцінювання перебудови трансплантата ПСЗ. Методи: за допомогою МРТ досліджено 95 пацієнтів через 3, 6, 9 і 12 міс. після відновлення ПСЗ. Ремоделювання трансплантата ПСЗ оцінювали за інтенсивністю МРТ-сигналу в Т2 та зважених за протонною щільністю послідовностях (PDW), а також за ступенем його однорідності, використовуючи трибальну шкалу. Для виключення суб’єктивності аналізу МРТ-картини застосовували коефіцієнт сигнал/шум (КСШ). Отримані показники порівняно з величинами інтактної ПСЗ у 50 пацієнтів. Результати: значення КСШ зменшувалось від 3 до 9 міс. після операції, що свідчить про перебудову трансплантата протягом цього періоду в усіх його частинах (стегновій, серединній і великогомілковій). Між показниками КСШ, отриманими через 9 та 12 міс. після операції, достовірних відмінностей не виявлено. Зафіксовано, що навіть через 12 міс. після операції інтенсивність сигналу від трансплантата ПСЗ не досягає значень неушкодженої зв’язки. Висновки: запропоновано методику оцінювання динаміки відновлення трансплантата ПСЗ після операції на підставі аналізу МРТ-зображень. Вона передбачає визначення інтенсивності сигналу з використанням КСШ, а також якісне оцінювання загального виду трансплантата ПСЗ за ступенем його однорідності за трибальною шкалою. Розроблено критерії МРТ-оцінювання перебудови внутрішньосуглобової частини трансплантата ПСЗ. Результати необхідно враховувати під час планування програми реабілітації та розроблення методик, спрямованих на прискорення біологічного ремоделювання трансплантата після реконструкції ПСЗ
Дод.точки доступу:
Красноперов, С. Н.
Диденко, И. В.
Титарчук, Р. В.
Гриценко, А. А.
Головаха, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хмызов, С. А.
Осложнения при использовании различных типов интрамедуллярного телескопического фиксатора у детей с несовершенным остеогенезом [Текст] / С. А. Хмызов, А. В. Пашенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 62-67

MeSH-головна:
ОСТЕОГЕНЕЗ НЕСОВЕРШЕННЫЙ -- OSTEOGENESIS IMPERFECTA (рентгенография, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ДЕФОРМАЦИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- LOWER EXTREMITY DEFORMITIES, CONGENITAL (диагностика, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (классификация, хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
Анотація: Лікування пацієнтів із недосконалим остеогенезом (НО) залишається складною проблемою ортопедії. Одним із найефективніших хірургічних методів корекції деформацій довгих кісток кінцівок у разі НО є застосування стрижня Fassier-Duval. Проте значна кількість (35 %) пов’язаних із ним ускладнень (нестабільність, міграція та прорізування фіксатора, відсутність його подовження під час росту кістки, деформація та переломи стрижня за умов навантаження кінцівки, переломи кісток) зумовлює пошук досконаліших підходів. У ДУ «ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» розроблено інтрамедулярний телескопічний фіксатор (ІТФ), який поєднує принципи ротаційної та осьової стабільності
Дод.точки доступу:
Пашенко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Епідеміологія переломів проксимального відділу стегнової кістки в Україні: результати двох ретроспективних досліджень [Текст] / В. В. Поворознюк [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 68-74

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (патофизиология, эпидемиология)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (эпидемиология)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (эпидемиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Частота одного з найважчих остеопоротичних переломів проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) збільшується зі старінням населення, має свої статеві особливості, проте епідеміологічні дослідження в Україні не проводилися. Мета: оцінити частоту переломів ПОБК у населення України залежно від статі та віку. Методи: аналіз результатів двох ретроспективних досліджень — перше проведено в м. Вінниця та містило інформацію про частоту переломів ПВСК у чоловіків і жінок у віці 50 років і старше за 1997–2002 рр., друге, СТОП (Система реєстрації остеопоротичних переломів), включало дані, отримані в м. Ужгороді та Вінницькому районі з 01.01.2011 по 31.12.2012 у чоловіків і жінок у віці 40 років і старше. Результати: частота переломів ПВСК збільшується з віком у чоловіків і жінок, при цьому її показники в чоловіків молодших 65 років були вищими порівняно з жінками. Із віком частота переломів ПВСК у жінок збільшувалася і до 80–85 років перевищувала показники в чоловіків майже у двічі. Більшість переломів зареєстровано в чоловіків і жінок у віці 70 років і старше. На основі стандартизованої вікової щорічної частоти переломів ПВСК у чоловіків і жінок загалом Україну віднесено до країн із помірним ризиком розвитку остеопорозу та його ускладнень. Частота переломів ПВСК подібна до показників деяких сусідніх країн (Румунії та Польщі). Висновки: оскільки переломи ПВСК є важливою медичною, соціальною та економічною проблемою, результати національних епідеміологічних досліджень важливі для розробки комплексної стратегії їхньої діагностики і лікування
Дод.точки доступу:
Поворознюк, В. В.
Григор’єва, Н. В.
Корж, М. О.
Страфун, С. С.
Каніс, Дж. А.
Макклоскі, Є. В.
Йохансон, X.
Вайда, В. М.
Климовицький, Ф. В.
Власенко, Р. О.
Форосенко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Outcomes of Amputations Versus Limb Salvages Following Military Lower Extremity Trauma [Text] / R. A. Hayda [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - P75-83

MeSH-головна:
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (организация и управление, статистика)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения, хирургия)
ОРГАНОСОХРАНЯЮЩЕЕ ЛЕЧЕНИЕ -- ORGAN SPARING TREATMENTS (методы)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (методы, психология, реабилитация)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, классификация)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Objective: to examine the hypothesis that functional outcomes following major lower-extremity trauma sustained in the military would be similar between patients treated with amputation and those who underwent limb salvage. Methods: this is a retrospective cohort study of 324 service members deployed to Afghanistan or Iraq who sustained a lower-limb injury requiring either amputation or limb salvage involving revascularization, bone graft/bone transport, local/free flap coverage, repair of a major nerve injury, a complete compartment injury/compartment syndrome. The Short Musculoskeletal Function Assessment (SMFA) questionnaire was used to measure overall function. Standard instruments were used to measure depression (the Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), posttraumatic stress disorder (PTSD Checklist-military version), chronic pain (Chronic Pain Grade Scale), and engagement in sports and leisure activities (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). The outcomes of treatment were compared by using regression analysis with adjustment for age, time until the interview, military rank, upper-limb and bilateral injuries, social support, and intensity of combat experiences. Results: overall response rates were modest (59.2 %) and significantly different between those who underwent amputation (64.5 %) and those treated with limb salvage (55.4 %) (p = 0.02). Also, 38.3 % screened positive for depressive symptoms and 17.9 %, for posttraumatic stress disorder (PTSD). One-third (34.0 %) were not working, on active duty, or in school. After adjustment for covariates, participants with an amputation had better scores in all SMFA domains compared with those whose limbs had been salvaged (p 0.01). They also had a lower likelihood of PTSD and a higher likelihood of being engaged in vigorous sports. Conclusions: major lower-limb trauma sustained in the military results in significant disability. Service members who undergo amputation appear to have better functional outcomes than those who undergo limb salvage. Caution is needed in interpreting these results as there was a potential for selection bias
Мета: провести порівняльне оцінювання результатів лікування військовослужбовців із травмами нижніх кінцівок, отриманих у результаті військових дій, після ампутацій і органозберігальних кінцівку операцій (ОКО). Методи: ретроспективне дослідження включало 324 військовослужбовці армії США, які отримали травми під час військових дій в Афганістані або Іраку та яким виконані ампутації або ОКО із застосуванням реваскуляризації, кісткової пластики, транспозиції шкірно-м’язових шматків, пластики магістральних нервових стовбурів та лікування компартмент-синдрому. Функціональні результати оцінювали за допомогою шкали SMFA (Short Musculoskeletal Function Assessment). Аналізували також ступінь депресії (Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), посттравматичні стресові розлади (ПСР) за опитувальником Checklist-military Version, хронічні болі (Chronic Pain Grade Scale), спортивну і повсякденну активність (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). Результати аналізували з урахуванням віку, часу після поранення, військового звання, поєднаних травм верхніх і нижніх кінцівок, соціальної підтримки й попереднього досвіду бойових дій. Результати: загальний відсоток відповівших був 59,2 % і значно (р = 0,02) відрізнявся в групі з ампутацією (64,5 %) і ОКО (55,4 %). У 38,3 % досліджених зафіксовані виражені симптоми депресії, у 17,9 % — ПСР. Не працювали або не продовжували навчання 34,0 % постраждалих. У військовослужбовців після ампутацій кінцівок отримані кращі результати по всіх розділах шкали SMFA порівняно з тими, у кого кінцівки збережені (р 0,01). Вони також мали нижчу ймовірність розвитку ПСР і вищі можливості займатися спортом. Висновки: більшість травм нижніх кінцівок, отриманих у результаті бойових дій, призводять до інвалідності. Поранені після ампутації мають кращі віддалені функціональні результати, ніж постраждалі після ОКО. Результати необхідно інтерпретувати з обережністю через можливі відхилення в чистоті відбору пацієнтів
Дод.точки доступу:
Hayda, R. A.
Doukas, W. С.
Andersen, R. С.
Ficke, J. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Лоскутов, О. А.
Эндопротезирование тазобедренного сустава при вывихе бедра диспластического генеза [Текст] / О. А. Лоскутов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 84-89

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (диагностика, рентгенография, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
БЕДРА ВЫВИХ -- HIP DISLOCATION (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: проаналізувати сучасні підходи до ендопротезування кульшового суглоба (КС) в умовах високого вивиху стегна диспластичного ґенезу та оцінити власні результати лікування. Методи: вивчено спеціальну літературу з проблеми тотального ендопротезування КС за умов диспластичного коксартрозу (ДК) III–IV типу за класифікацією Crowe та результати лікування 322 хворих (126 (39,1 %) — ДК ІІІ типу, 4 (4,4 %) — IV), яким виконано ендопротезування КС вітчизняними модульними системами з двома видами конічних ніжок та двома «диспластичних» із квадратним профілем. Результати: головні проблеми ендопротезування КС у хворих на ДК III–IV типу за Crowe — вибір оптимального методу зведення головки стегнової кістки, встановлення чашки ендопротеза в ложі кульшової западини (КЗ), попередження судинних та неврологічних ускладнень. Метод низької міжвертлюгової остеотомії шийки стегнової кістки застосовано в 126 випадках (90 %) під час ендопротезування й компенсовано довжину кінцівки від 2,8 до 4,5 см без ускладнень. У 11 пацієнтів чашка ендопротеза встановлена до істинного ложа КЗ після остеотомії T. Paavilainen. У 3 випадках проведено підвертлюгову остеотомію з частковою резекцією сегмента кістки від 4 до 5 см. Позитивні результати отримано в 94,6 % хворих. Висновки: у хворих із ДК III–IV типу за Сrowe у разі укорочення кінцівки до 4 см, лікування може бути проведено за допомогою низької, над малим вертлюгом або на його рівні, міжвертлюгової остеотомії, релізу зони КЗ та іммобілізації проксимального відділу стегнової кістки, що дає змогу зберегти її метафіз та м’язовий баланс ділянки КС. У разі повного вивиху головки стегнової кістки диспластичного ґенезу й укорочення кінцівки понад 4 см рекомендуємо скорочувальну остеотомію разом із відновленням анатомічного центру обертання головки ендопротеза, тобто встановлення чашки до анатомічного ложа КЗ у поєднанні з кістковою пластикою дефекту КЗ та використанням вкладишів 10 та 20º навісом для попередження вивиху ендопротеза
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Роль хирургических методов лечения в медицинской реабилитации пациентов с заболеваниями и последствиями травм опорно-двигательной системы [Текст] / А. В. Кудиевский [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 90-95

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, реабилитация, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (диагностика, реабилитация, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (хирургия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
Анотація: Мета: показати ефективність сучасних методів лікування в системі медичної реабілітації пацієнтів із різними термінами захворювань і травм в умовах відділення ортопедії, артрології і спортивної травми. Методи: проаналізовано 1 974 історій хвороби пацієнтів, які проходили лікування в період з 2013 до 2015 рр. Хірургічні втручання виконані 1 655 пацієнтам, із них 69,5 % мали порушення функцій після перенесених захворювань кістково-м’язової системи, 29,3 % — травми, 1,2 % — змішаного ґенезу (переломи на фоні остеопорозу, фіброзної дисплазії тощо). Використано ендопротези цементної та безцементної фіксації вітчизняного і зарубіжного виробництва, а також малоінвазивні (артроскопічні) операції. Повторно на реабілітаційному фізіо-функціональному лікуванні перебували 319 хворих. Результати: ендопротезування колінного суглоба виконано в 105 хворих, кульшового — в 333, артроскопічні втручання — в 1 129. Операції на нижніх кінцівках становили 96 %, із них 86 % — малоінвазивні артроскопічні (рефіксація й пластика сумково-зв’язкового апарата колінного і надп’ятково-гомілкового суглобів). Термін перебування в стаціонарі виявився меншим ніж 6 діб у 205 пацієнтів. Після артроскопічних операцій на колінному суглобі хворі починали навантаження з першої доби без милиць, під контролем методиста-реабілітолога. Більшість пацієнтів (76,2 %) із ушкодженнями колінного суглоба були працездатного віку, від 21 до 50 років. Серед осіб у віці 51–70 років і старше із захворюваннями суглобів як в основній, так і в контрольній групі домінували жінки. Застосування сучасних методів діагностики та хірургічного лікування, рання реабілітація дали змогу скоротити терміни лікування і повернути хворих до повноцінної життєдіяльності
Дод.точки доступу:
Кудиевский, А. В.
Головаха, М. Л.
Шишка, И. В.
Забелин, И. Н.
Завдун, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Георгій Васильович Гайко [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 96-97

MeSH-головна:
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (кадры)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (кадры, организация и управление)
Анотація: У статті розкрито життєвий і науковий шлях відомого ортопеда-травматолога, талановитого хірурга, директора ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» академіка НАМН України,професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки України, керівника клініки травматології та ортопедії дорослих, доктора медичних наукГайка Георгія Васильовича, якому у грудні 2016 року виповнилось 80 років
Дод.точки доступу:
Гайко, Георгій Васильович (травматолог ; 1936-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Володимир Дмитрович Шищук [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 98-99

MeSH-головна:
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (кадры)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (кадры)
Анотація: Статттю присвячено відомомувченому, доктору медичних наук, професору Щищуку Володимиру Дмитровичу, якому 8 листопада 2016 року виповнилось 60 років
Дод.точки доступу:
Шищук, Володимир Дмитрович (доктор медичних наук, професор, педагог, керівник клініки травматології Медичного університету Сумського державного університету ; 1956-) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Євген Тимофійович Скляренко [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 100-101

MeSH-головна:
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (кадры)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (кадры)
Анотація: Статтю присвячено пам’яті відомоговченого, врача, громадського діяча, доктора медичних наук, професора Скляренка Євгенію Тимофійовичу
Дод.точки доступу:
Скляренко, Євген Тимофийович (хірург-ортопед ; 1924-2016) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сучасні тенденції розробки штучних суглобів людини (огляд літератури) [Текст] / В. А. Філіпенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 102-110

MeSH-головна:
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, хирургия)
СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS (использование, тенденции)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS (анализ)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Тотальне ендопротезування кульшового суглоба завдяки своїй ефективності є найпоширенішим методом лікування хворих із тяжкими формами патології суглобів. Описано сучасні уявлення про вибір матеріалів (і способів їхнього застосування як пари тертя) для ендопротезування великих суглобів, окреслено коло проблем і можливі шляхи вирішення. Охарактеризовано деякі напрями удосконалення штучних суглобів людини. Підкреслено, що дотепер не існує ідеальної пари тертя в штучних суглобах, а її вибір визначає хірург із урахуванням анатомо-фізіологічного стану суглоба пацієнта. Триває пошук шляхів поліпшення механічних, трибологічних і біологічних властивостей пар тертя в штучних суглобах на основі створення керамічних, полімерних, сапфірових і композитних матеріалів із новими якостями. Проте для повного розкриття потенціалу розроблених полімерних композитів, вуглецевих нанотрубок, графену потрібні поглиблені дослідження їхньої цитотоксичності, що й сьогодні є предметом дискусій. Виходячи з аналізу напрямів у галузі створення матеріалів для пар тертя в ендопротезах суглобів, автори виділили дві основні технологічні тенденції на найближче майбутнє. По-перше, це розроблення структурно-зміцнених поверхневих шарів із низьким коефіцієнтом тертя (тобто природних оксидних плівок, а не покриттів) на металевих компонентах. По-друге, це може бути створення нових ударно-в’язких керамічних матеріалів із мінімізованими ризиками тріщиноутворення для використання в керамо-керамічних з’єднаннях
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Танькут, В. О.
Мельник-Кагляк, Н. О.
Косяков, О. М.
Сохань, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Демченко, Д. О.
Хірургічне лікування уродженого кіфозу (огляд літератури) [Текст] / Д. О. Демченко, А. О. Мезенцев, Д. Є. Петренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 111-118

MeSH-головна:
КИФОЗ -- KYPHOSIS (врожденный, хирургия)
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Уроджений кіфоз виникає через порушення формування або сегментації хребців і за наявності активного напівхребця, характеризується швидким прогресуванням і, зазвичай, розвитком значних неврологічних ускладнень. Відомі різні технології хірургічного лікування уродженого кіфозу. На нашу думку, подальше поліпшення результатів лікування цієї патології є неможливим без їх аналізу. Мета: на основі аналізу наукової літератури, що розглядає результати й ускладнення лікування уродженого кіфозу, потрібно виявити недоліки та переваги відомих методів хірургічного лікування цієї патології. Методи: публікації в наукових міжнародних журналах, наукові роботи, присвячені лікуванню уродженого кіфозу. Пошук проведений на серверах Medline і PubMed. Результати: із виявлених 795 статей відібрано 20 робіт, в яких описані такі методи хірургічного лікування: педікулярна субтракційна остеотомія, деканцеляція хребта, задня вертебректомія, передньо-задня вертебректомія, аутоспондилодез in situ. Найбільша корекція досягнута в пацієнтів, яким виконували вертебректомію, деканцеляцію хребта або педікулярну субтракційну остеотомію. Проте у цих хворих зафіксовано найвищий рівень інтра- і післяопераційних ускладнень. Висновки: нині в хірургічному лікуванні уродженого кіфозу перевагу віддають вертебректомії, деканцеляції хребта або педикулярній субтракційній остеотомії. Головними інтра- й післяопераційними ускладненнями є: крововтрата, ушкодження елементів спинного мозку, неврологічний дефіцит, псевдоартроз, утрата досягнутої корекції. Перспективним напрямом розвитку хірургії уродженої кіфотичної деформації є розроблення технології, яка дасть змогу досягти достатньої корекції викривлення в поєднанні з мінімізацією ускладнень і збереженням зростання хребта
Дод.точки доступу:
Мезенцев, А. О.
Петренко, Д. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Біохімічні маркери для оцінювання стану м’язів за умов дегенеративних захворювань хребта (огляд літератури) [Текст] / А. Г. Скіданов [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 119-123

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (патофизиология)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патофизиология)
МЫШЦЫ -- MUSCLES (метаболизм)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
КРЕАТИНКИНАЗА -- CREATINE KINASE (диагностическое применение, метаболизм)
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (диагностическое применение, метаболизм)
ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ -- LACTATE DEHYDROGENASES (диагностическое применение, метаболизм)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
МИОГЛОБИН -- MYOGLOBIN (диагностическое применение, метаболизм)
Анотація: Мета: проаналізувати сучасні лабораторні маркери структурно-функціональних порушень м’язової тканини, які можуть відображати енергетичний обмін і ушкодження паравертебральних м’язів у разі фізіологічних і патологічних процесів. Розглянуто активність ферменту креатинфосфокінази як біохімічного маркера стану м’язів у нормі та за умов патології. Його активність у сироватці крові може підвищуватися залежно від ступеня і тривалості фізичного навантаження як у пацієнтів, які страждають м’язовими порушеннями, так і під час тренувань, тобто служити показником тренованості організму. Відзначено, що збільшення активності креатинфосфокінази під час оцінювання стану м’язів є сприятливою прогностичною ознакою. Автори також описали роль креатиніну для оцінювання функціональної активності м’язів. Проаналізовано його клініко-діагностичне значення як маркера стану порушень м’язової тканини за умов її патології. Підкреслено, що рівень екскреції креатиніну з сечею залежить від характеру харчування. Продемонстровано клініко-діагностичне значення активності аспарагінової амінотрансферази як показника деструкції м’язової тканини в разі міолізів і міопатій. Розглянуто активність лактатдегідрогенази як маркера м’язової дистрофії, що прогресує. Частина роботи присвячена міоглобіну як лабораторному маркеру стану м’язової тканини в разі травм скелетних м’язів, міозитів, міодистрофії, а також як критерію міолізу внаслідок хірургічних втручань на скелетних м’язах. Показано, що лактат може служити показником метаболізму м’язової тканини за умов навантажень і гіпоксії. Визначено напрям досліджень щодо широкого використання найінформативніших біохімічних маркерів для оцінювання стану паравертебральних м’язів у разі дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта з метою діагностики метаболічних порушень й ефективності консервативного та хірургічного лікування пацієнтів
Дод.точки доступу:
Скіданов, А. Г.
Леонтьева, Ф. С.
Морозенко, Д. В.
Піонтковський, В. К.
Радченко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Анатомо-функциональные особенности повреждений задней крестообразной связки (обзор литературы) [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 124-133

MeSH-головна:
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (диагностика, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (анатомия и гистология, патология, повреждения, рентгенография, хирургия)
РАЗРЫВ -- RUPTURE
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Ушкодження задньої схрещеної зв’язки — одна з найважчих травм зв’язок колінного суглоба, яка за короткий проміжок часу призводить до складних порушень біомеханіки суглоба. Досить швидко розвивається декомпенсована форма нестабільності, прогресує артроз, що пов’язано зі залученням до патологічного процесу менісків, суглобового хряща, інших структур суглоба. Найчастіше незадовільні результати лікування пацієнтів із ушкодженням задньої схрещеної зв’язки та значне підвищення інвалідності зумовлені пізньою та неправильною діагностикою, несвоєчасним початком і неадекватною тактикою лікування. Мета: узагальнити сучасні уявлення про анатомо-топографічні та функціональні особливості ушкоджень задньої схрещеної зв’язки і способи їх виявлення. Методи: проведено інформаційно-аналітичний пошук відповідно до мети роботи в англомовних наукових бібліотеках, базах PubMed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за період із 1991 по 2015 рр. Показано особливості будови, кровопостачання та іннервації задньої схрещеної зв’язки. Розглянуто механізми її травмування, клінічну картину ушкоджень та діагностичні заходи щодо їхнього виявлення. Висновки: ушкодження задньої схрещеної зв’язки зазвичай залишається невстановленим і, відповідно, нелікованим. Його можна помилково трактувати як передню нестабільність і лише через роки визначити розрив задньої схрещеної зв’язки, коли пацієнт звертається зі скаргами на біль у ділянці стегна та наколінка або з вторинною нестабільністю в колінному суглобі. Велика розмаїтість методів хірургічного лікування, використання різних видів трансплантатів, незначна кількість і нерідко короткочасний період спостережень після операції обмежують переконливість отриманих результатів, що вимагає подальшого вивчення проблеми
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Диденко, И. В.
Красноперое, С. Н.
Титарчук, Р. В.
Бенедетто, К. П.
Орлянский, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)