Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2018/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Радченко, В. О.
Аналіз функціонального стану хребта за умов хірургічного лікування вибухових переломів грудного та поперекового відділів [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 5-12. - Бібліогр.: с. 12

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (диагностика, осложнения, рентгенография, хирургия, этиология)
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПОЗВОНОЧНИКА ИСКРИВЛЕНИЯ -- SPINAL CURVATURES (диагностика, рентгенография, хирургия, этиология)
ПОЗВОНКОВ АРТРОДЕЗ -- SPINAL FUSION (методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Вибуховий перелом хребта — це травматичне ушкодження під впливом високоенергетичного осьового стиснення, у результаті якого утворюється багатофрагментарний перелом тіла хребця з проникненням кісткових відламків у хребтовий канал і превертебральні тканини. Мета: проаналізувати величини кіфотичної деформації та показників сагітального балансу хребта в результаті лікування пацієнтів із вибуховими переломами. Методи: проведено ретроспективний аналіз 99 історій хвороби. Критерії включення: неповний вибуховий перелом (типу А3.1) і неповний вибуховий із розколюванням (А3.2), повний вибуховий (А3.3), тіла хребця з деструкцією (АВ) і ротацією (АС). Усіх хворих розподілили на 4 групи: I (17 осіб) — шестигвинтова транспедикулярна фіксація; II (55) — задня восьмигвинтова; III (22) — передньо-задній комбінований спондилодез на 360º; IV (5) — триколонна реконструкція зі заднього доступу. Результати: метод шестигвинтової фіксації застосовано переважно у хворих із переломом типу А3.1, що дало змогу виконати корекцію кіфотичної деформації в середньому на 8,4º ± 6,5º і забезпечити стабільний остеосинтез. У пацієнтів ІІ групи середня величина кіфотичної деформації після травми була 16,4º ± 6,9º, середня величина її корекції склала 12,6º ± 7,0º. У III групі цей показник дорівнював 18,3º ± 9,7º, а в IV — 18,67º ± 2,08º. Висновки: вибір методу фіксації вибухових переломів залежить від морфології ушкодження. Загалом, хірургічне лікування пацієнтів із переломами тіл хребців забезпечує збереження сагітальної вертикальної осі. Використання восьмигвинтової фіксації та комбінованого передньо-заднього спондилодезу на 360º є найефективнішим для досягнення корекції деформації
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Тесленко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Musculus multifidus makes provisions to posterolateral spine fusion after transpedicular fixation of lumbar spine [Text] = Роль многораздельных мышц в обеспечении заднего спондилодеза при транспедикулярной фиксации / V. A. Radchenko [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P13-21. - Библиогр.: с. 20-21

MeSH-головна:
ПОЗВОНКОВ АРТРОДЕЗ -- SPINAL FUSION (методы)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА У ЖИВОТНЫХ -- PHYSICAL CONDITIONING, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Disturbances of structure and function of paravertebral muscles are one of the risk factors of lumbar spine degenerative diseases. It is proved that muscles play an important role in spine fusion and in other bones fusion. Objective: to analyze the relationship between the results of the posterolateral lumbar fusion after stabilization of LIV–LV vertebrae with the use of transpedicular screws and structural features of m. multifidus caused by different levels of physical activity. Methods: 20 laboratory rats were divided in four groups, each of five animals: І — have swum before and after surgery; ІІ — have swum before surgery only; IІІ — have swum after surgery only; ІV — have not swum. All animals underwent posterolateral spinal fusion, transpedicular construction was mounted at LIV–LV level. X -ray examination was performed directly after surgical procedure, and 3 months later. Histologic study was performed for evaluating of m. multifidus and spine fusion area. Results: using X-ray examination the signs of formed posterior spine fusion were observed 3 months after operation in 80 % animals of I group, in 60 % of II, in 40 % of III, in 20 % of IV. Histologically it was established that the degree of muscles changes directly correlates with the quality of spine fusion. Minimal signs of muscle fibers destructive changes, as well as maximum observations of formed spine fusion, were registered in the I group under increased physical activity regimen, while most evident destructive changes and the worst results — in IV group with low physical activities. We have established weak but statistically significant correlations between increased physical activity and reduction of the content of adipose (р = 0.010512) and fibrous (р = 0.019142) tissue in the muscles of operated rats. Conclusion: physical activity has a positive influence upon functional and adaptive muscle capacity and forming of posterior spine fusion
Структурно-функціональні порушення паравертебральних м’язів є одним із факторів ризику дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта. Доведено, що м’язи відіграють важливу роль для досягнення спондилодезу хребта й злиття інших кісток. Мета: проаналізувати взаємозв’язок результатів задньолатерального поперекового спондилодезу після стабілізації тіл хребців LIV–LV транспедикулярними гвинтами зі структурними особливостями m. multifidus, зумовленими різним рівнем фізичної активності. Методи: 20 лабораторних щурів були розділені на чотири групи, кожна з п’яти тварин: І — плавали до та після операції; ІІ — плавали лише до операції; IІІ — плавали лише після операції; ІV — не плавали. Тваринам виконаний задньолатеральний спондилодез, транспедикулярну конструкцію встановлено на рівні LIV–LV. Рентгенографію проведено відразу та через 3 міс. після хірургічного втручання. Виконано гістологічний аналіз m. multifidus і зони спондилодезу. Результати: під час рентгенологічного обстеження ознаки формування спондилодезу через 3 міс. після операції виявлено у 80 % тварин I групи, 60 % — II, 40 % — III, 20 % — IV. Установлено, що ступінь зміни м’язів прямо пов’язаний з якістю спондилодеза. Мінімальні деструктивні зміни м’язових волокон, а також максимальну частоту утворення спондилодеза зареєстровано в I групі з підвищеним режимом фізичної активності, а найбільш виражені деструктивні зміни та гірші результати спондилодеза — в IV із низькою фізичною активністю. Установлено слабку, але значущу кореляцію між підвищеною фізичною активністю та зменшенням вмісту жирової (р = 0,010512) і сполучної (р = 0,019142) тканин у м’язах прооперованих щурів. Висновок: фізична активність позитивно впливає на адаптаційні можливості м’язів і формування спондилодезу хребта
Дод.точки доступу:
Radchenko, V. A.
Skidanov, A. G.
Ashukina, N. A.
Danyshchuk, Z. N.
Nessonova, M. N.
Morozenko, D. V.
Skidanov, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стауде, В. А.
Дегенеративные изменения в крестцово-подвздошном суставе у пациентов с его дисфункцией [Текст] / В. А. Стауде, Е. Б. Радзишевская, Р. В. Златник // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 22-27. - Библиогр.: с. 26-27

MeSH-головна:
КРЕСТЦОВО-ПОДВЗДОШНОЕ СОЧЛЕНЕНИЕ -- SACROILIAC JOINT (патология, патофизиология, рентгенография)
Анотація: Мета: вивчити в пацієнтів із дисфункцією крижово-клубового суглоба (ККС) взаємозв’язок рентгенометричних параметрів крижі і таза у фронтальній площині, які впливають на функцію суглоба, із дегенеративними змінами в ньому. Методи: досліджували 50 пацієнтів (вік 20–71 років) із дисфункцією ККС. Критеріями включення були: локалізація болю в зоні spinae iliaca superior, який іррадіює в пах, сідниці та стегно; його тривалість понад 3 міс.; безуспішність консервативного лікування; позитивні мінімум 4 із 6 провокаційних тестів. На отриманих рентгенограмах вимірювали кути нахилу краніальної пластинки крижі, таза, ротації крижі навколо аксіальної осі; ширину суглобових щілин (ШСЩ) ККС у вентральному, медіальному та дорсальному відділах. Оцінювали суглобові поверхні ККС, субхондральний склероз, остеофіти, звапнення зв’язок, кісткові мостики. Отримані показники оброблені статистично. Результати: у всіх хворих виявлено дегенеративні зміни. Для пацієнтів кластера 1 характерними були: високий ступінь асиметрії ШСЩ у вентральному відділі, невеликий — у медіальному та дорсальному, великий нахил крижі та таза, значна ротація крижі; кластера 2 — практично симетрична ШСЩ у трьох відділах, нахил таза та крижі, велика ротація крижі; кластера 3 — значна асиметричність ШСЩ у медіальному відділі та невелика в дорсальному, великий нахил таза та крижі, значна ротація крижі; кластера 4 — велика асиметричність ШСЩ у дорсальному відділі та мінімальна у вентральному і медіальному, невеликий нахил крижі й таза, невелика ротація крижі. Найпоширенішою комбінацією дегенеративних змін було порушення суглобових поверхонь, субхондральний склероз і остеофіти в суглобових щілинах ККС. Висновки: усі пацієнти з дисфункцією ККС мали дегенеративні зміни. Для діагностики та прогнозування результатів лікування таких хворих необхідно враховувати фактори, які можуть призвести до дисфункції ККС
Дод.точки доступу:
Радзишевская, Е. Б.
Златник, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження цитокінового профілю за умов хірургічних втручань на поперековому відділі хребта: вплив методу анестезії [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 28-32. - Бібліогр.: с. 31-32

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (иммунология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
Анотація: Хірургічні втручання на поперековому відділі хребта виконують в умовах і загальної, і спінальної анестезії (СА). Доведено, що будь-яка операція супроводжується вивільненням цитокінів, проте вплив на цей процес методу анестезії не уточнено. Мета: дослідити концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -1β, 4 та -6 у сироватці крові пацієнтів під час операцій на поперековому відділі хребта в умовах загальної внутрішньовенної або СА. Методи: обстежено 23 пацієнта (ASA I–II), яким виконано хірургічне втручання на поперековому відділі хребта в умовах СА 0,5 % бупівакаїном (n = 11) або загальної пропофол-фентанілової анестезії (n = 12). Оцінювали ІЛ-1β, -4 та -6 до операції (Т1), через 30 хв (Т2), 3 ч (Т3) і 24 ч (Т4) після розрізу. Контрольну групу (К) склали 11 здорових людей. Результати: концентрація ІЛ-1β в сироватці крові на всіх етапах спостереження була підвищеною порівняно зі значеннями контрольної групи (p 0,01). Значущої різниці між групами й етапами дослідження не виявлено. Рівень ІЛ-6 у сироватці крові в пацієнтів обох груп був підвищений (p 0,01). Під час операції (період Т2) у хворих, які отримували загальну анестезію, відзначено достовірне збільшення концентрації ІЛ-6 порівняно з передопераційним (p 0,01) і Т2-етапом групи СА (p 0,01). Далі значущих відмінностей не встановлено. Концентрація ІЛ-4 не відрізнялася від значення контрольної групи на жодному з етапів дослідження. Висновки: дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта супроводжуються підвищенням у сироватці крові рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1β та 6, які залишаються збільшеними інтраопераційно та протягом першої доби після операції. У разі загальної анестезії через 30 хв після розрізу спостерігали достовірно більшу концентрацію ІЛ-6 порівняно з групою СА
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Леонтьєва, Ф. С.
Скіданов, А. Г.
Піонтковський, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радченко, В. О.
Гістологічний аналіз гриж міжхребцевих дисків пацієнтів різних вікових груп [Текст] / В. О. Радченко, В. К. Піонтковський, Н. В. Дєдух // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 33-43. - Бібліогр.: с. 42

MeSH-головна:
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (диагностика)
МЕЖПОЗВОНКОВЫЕ ДИСКИ -- INTERVERTEBRAL DISC (патология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Анотація: Вивчення характеру дегенеративних порушень у структурі міжхребцевих дисків (МХД) і особливостей мікроскопічної організації гриж у пацієнтів різного віку дає можливість зв’язати патоморфологічні зміни з клінічними проявами. Мета: вивчити особливості структурної організації гриж МХД, отриманих після хірургічного лікування хворих різних вікових груп. Методи: матеріал гриж МХД, локалізованих на рівнях LIII– LIV, LIV–LV і LV–SI, отриманий після хірургічних операцій у 43 осіб (24 жінки, 19 чоловіків) трьох вікових груп: 1-ша — 25–44 роки, 2-га — 45–60, 3-тя — 61–75. Використано методи гістології з напівкількісним оцінюванням (бали) дегенеративних змін. Результат: показано, що стать не впливає на вираженість дегенеративних порушень у грижах МХД. За окремими гістологічними ознаками визначено характерні особливості. Виявлено, що в 1-й групі в зразках були присутні в основному хондрони, які містять понад 15 хондроцитів із великими ядрами, що свідчить про проліферацію та гіпертрофію. Виражених деструктивних порушень матриксу не виявлено. Із віком дегенеративні зміни в грижах МХД прогресують. Зокрема, кількість великих хондронів була в 1,7 і в 1,4 разу зниженою в матеріалі пацієнтів 2-ї групи порівняно з 1-ю. У матриксі збільшилися території зі скупченнями фібробластів (у 3 і 3,2 разу в жінок і чоловіків), з’явилися невеликі осередки гранулярного розпаду та хондрогенез, зони з підвищеною щільністю фібробластів, дрібні кісткові секвестри (21,4 %). У жінок і чоловіків 3-ї групи кількість хондронів у грижах МХД була зменшеною у 2,6 і 2,3 разу відповідно порівняно з 1-ю. У матриксі у 2,4 і 2 разу розширилися ділянки разшарування, в 1,3 і 1,4 — гранулярного розпаду. Значні території займали осередки хондрогенезу та в 78,6 % випадків виявлено дрібні кісткові фрагменти. Висновок: із віком вираженість деструктивних порушень в грижах МХД значно підвищується
Дод.точки доступу:
Піонтковський, В. К.
Дєдух, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Попов, А. І.
Пункційна біопсія в діагностиці новоутворень грудного та поперекового відділів хребта [Текст] / А. І. Попов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 44-48. - Бібліогр.: с. 48

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPINAL NEOPLASMS (диагностика)
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (патология)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология)
БИОПСИЯ ИГЛОЙ -- BIOPSY, NEEDLE (методы)
Анотація: Заключним етапом діагностики пухлинних захворювань хребта є гістологічне дослідження. Для отримання тканини з вогнища ураження використовують пункційну біопсію. Мета: оцінити ефективність пункційної біопсії (з подальшим патогістологічним дослідженням) у пацієнтів із новоутвореннями в грудному та поперековому відділах хребта. Методи: проаналізовано 259 історій хвороби пацієнтів із патологічними змінами в хребті. Результати: пункційну біопсію виконано всім хворим. При цьому в 30 (11 %) осіб вона виявилася неефективною через невелику кількість отриманого матеріалу, а у 27 (10 %) не встановлено патогістологічний діагноз. Цим 57 (21 %) пацієнтам проведено повторну біопсію вогнища ураження. У результаті первинної та вторинної біопсії у 95,5 % обстежених патоморфологічно діагноз підтверджений. Висновки: пункційна біопсія з наступним патогістологічним дослідженням є невід’ємним етапом діагностичного процесу в разі новоутворень хребта. Вона дозволяє отримати достатню кількість матеріалу (незалежно від щільності тканини) для вивчення та зменшити ризик контамінації прилеглих тканин. Малоінвазивність методу дає можливість використовувати його в пацієнтів із важкими супутніми соматичними патологіями. Більшість злоякісних первинних уражень хребта представлені плазмоклітинною мієломою (мієломною хворобою) і злоякісною лімфомою; поодинокими були випадки хондросаркоми, остеосаркоми та фібросаркоми, коли вогнище ураження поширювалося на один або два хребця. Найчастіше визначали такі доброякісні ураження хребта, як гемангіома й еозинофільна гранульома. Метастатичні зміни в хребті виявлено в 74 (28 %) пацієнтів і найчастіше розвивалися в разі низькодиференційованого раку й аденокарциноми
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Діагностика ушкоджень човноподібно-півмісяцевої зв’язки [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Тимошенко, К. А. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 49-56. - Бібліогр.: с. 55-56

MeSH-головна:
ЗАПЯСТЬЯ ТРАВМЫ -- WRIST INJURIES (диагностика, рентгенография, ультрасонография)
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR (повреждения, рентгенография, ультрасонография)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Основною проблемою в діагностиці ушкоджень човноподібно-півмісяцевої зв’язки є відносна рідкість розгорнутої клініко-рентгенологічної картини, її недостатня інформативність, а також виражений дисонанс між анатомічними варіантами порушень і клінічною симптоматикою. Методи: обстежено 63 хворих (47 чоловіків, 16 жінок, середній вік 34,4 року), які пройшли стаціонарне хірургічне лікування з приводу ушкодження човноподібної-півмісяцевої зв’язки. Оцінювали інформативність (чутливість/специфічність) клінічних ознак і даних, отриманих за допомогою методів візуалізації — рентгенографії, комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії, ультрасонографії (УСГ). Результати: в основі синдрому ушкодження човноподібно-півмісяцевої зв’язки лежить прогресована нестабільність із розгинальною установкою проміжного сегмента та розвиток дегенеративних змін у кистьовому суглобі. Діагностика початкових форм порушень зв’язки базується на даних анамнезу та досить чутливих клінічних тестах: Watson — 96 %, човноподібно-півмісяцевого зсуву — 53 %, «зігнута кисть – розігнуті пальці» — 75 %. Проте через їхню низьку специфічність (4–6 %) необхідні додаткові методи — рентгенографія, КТ, МРТ, УСГ. Висновки: для ушкоджень, які супроводжуються статичної нестабільністю, використовують рентгенографію або КТ із виявленням таких ознак, як симптом «Террі Томаса», «кільця», вкорочення човноподібної кістки. Їхня чутливість у разі IV–VI стадій захворювання наближається до 100 %. У разі I–III ступенів ушкодження зв’язки найбільшу специфічність демонструє МРТ-дослідження кистьового суглоба. УСГ має високу інформативність щодо виявлення порушень зв’язки та карпальної нестабільності, проте не дає повної картини дезорганізації кистьового суглоба, не дозволяє розмежувати ступінь ушкодження та визначити тактику лікування, тому є допоміжним методом
Дод.точки доступу:
Тимошенко, С. В.
Радченко, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лоскутов, А. Є.
Особенности лечения огнестрельных ранений кисти в современных условиях [Текст] / А. Є. Лоскутов, С. И. Белый, Р. И. Дараган // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 57-62. - Библиогр.: с. 62

MeSH-головна:
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (микробиология, осложнения, рентгенография, терапия, хирургия, этиология)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Аналіз травм унаслідок військових конфліктів свідчить, що вогнепальні поранення кисті становлять 9–25 %. Мета: виявити особливості лікування пацієнтів із вогнепальними пораненнями кисті на етапах медичної евакуації за матеріалами спеціалізованого центра та визначити найоптимальніші варіанти. Методи: проаналізовано результати лікування 238 постраждалих (середній вік 34,4 року) із пораненнями кисті та їхніми наслідками: вогнепальними — 135 (56,72 %), мінно-вибуховими — 91 (38,24 %), вибуховими — 12 (5,04 %). Терміни госпіталізації становили до 154 діб із моменту травми. Виділено три групи пацієнтів: І — свіжі та несвіжі вогнепальні поранення кисті без ознак ускладнень (40,34 %); ІІ — ускладнені розвитком ранової інфекції або некрозом тканин (32,77 %), ІІІ — наслідки (26,89 %). Результати: у I групі терміни лікування дорівнювали (43,8 ± 1,16) доби; у II — (64,4 ± 2,8) із переведенням на наступні етапи реабілітації. Лікування пацієнтів III групи проводили в пролонговані строки з виконанням реконструктивно-відновних втручань. Висновки: у структурі вогнепальних поранень кисті переважають вогнепальні та мінно-вибухові (94,96 %). Своєчасність, якість первинного хірургічного оброблення (ПХО) рани, профілактика ускладнень, планування та забезпечення реконструкції кисті відіграють першочергову роль у досягненні позитивних результатів лікування. Невідповідне виконання ПХО призводить до збільшення термінів лікування, виникнення додаткових анатомо-функціональних розладів і, як наслідок, проведення реконструктивно-відновних втручань. Поранені з ізольованими ушкодженнями після надання медичної допомоги в обсязі 0–II рівнів мають бути переведені на етапи медичної евакуації для отримання спеціалізованої допомоги (III–IV рівні). У випадках поєднаних травм, за наявності в постраждалих патологічних станів, невідкладне лікування яких в інших медичних закладах є пріоритетним, актуальним є виїзд бригад хірургів кисті для надання допомоги на місцях
Дод.точки доступу:
Белый, С. И.
Дараган, Р. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кожем’яка, М. О.
Хірургічне лікування пацієнтів із переломами кісточок гомілки та ушкодженням синдесмозу [Текст] / М. О. Кожем’яка, М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 63-67. - Бібліогр.: с. 66-67

MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПЕРЕЛОМЫ -- ANKLE FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Лікування нестабільних переломів кісточок із ушкодженням міжгомілкового синдесмозу (МГС) є важливою проблемою сучасної травматології. Мета: оцінити результати хірургічного лікування пацієнтів із переломами кісточок та ушкодженням МГС шляхом аналізу показників функціонального стану надп’ятково-гомілкового суглоба й оцінювання якості життя в післяопераційному періоді. Методи: проаналізовано результати хірургічного лікування 80 хворих (від 18 до 67 років) із переломами кісточок і ушкодженням МГС. Усім пацієнтам виконано хірургічне втручання (остеосинтез кісточок і відновлення стабільності МГС) із подальшим комплексом реабілітаційних заходів, ідентичним у групах спостереження. У пацієнтів групи дослідження (44 особи) використано розроблені пристрої (премодельовані пластини з можливістю поліаксіального блокування гвинтів для остеосинтезу перелому зовнішньої кісточки та напружені петлі для стабілізації МГС); у групі порівняння (36) застосовано методику АТ / ASIF (для остеосинтезу малогомілкової кістки використані третинотрубчасті пластини АО, для фіксації МГС — 1–2 позиційних 3,5 мм кортикальних гвинта). Оцінювали результати лікування через 3, 6 та 12 міс. після операції за допомогою 100-бальної шкали Ankle-Hindfoot Scale AOFAS і системи SF-36. Результати: встановлено, що в ранні терміни після операції (3 міс.) у групі дослідження функціональні результати за шкалою AOFAS були кращими на 17 %. Якість життя за системою SF-36 у групі дослідження також була істотно кращою: за показником фізичного компонента здоров’я — на 21 %, психологічного — на 7,4 %. Висновки: запропонована методика поєднує стабільний остеосинтез переломів латеральної кісточки зі стабільною динамічною фіксацією МГС, що дає змогу підвищити якість життя пацієнтів, а також отримати відмінні та добрі результати лікування в 95,5 % випадків
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дослідження вторинних змін у тканинах хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки [Текст] / К. К. Романенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 68-76. - Бібліогр.: с. 76

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения)
ПЕРЕЛОМЫ, НЕПРАВИЛЬНО СРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, MALUNITED (диагностика, осложнения, рентгенография, ультрасонография)
Анотація: Одним з ускладнень лікування пацієнтів із діафізарними переломами кісток нижньої кінцівки є формування вираженої кутової деформації. Клінічна значущість таких порушень осьових взаємовідносин обумовлена ступенем впливу їх на функцію кінцівки загалом. Мета: вивчити зміни в тканинах ушкоджених сегментів і кінцівки загалом, які впливають на вибір лікувальної тактики в пацієнтів із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки. Методи: проаналізовано результати лікування 38 постраждалих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки. Усім хворим проведено комплексне клініко-інструментально-променеве обстеження згідно зі запропонованою схемою. Воно містило: аналіз загального статусу пацієнта і стану ушкодженої кінцівки; рентгенографію з порівняльним оцінюванням суглобів, вираженості та локалізації деформації, стану репаративного процесу та кісткової тканини; ультрасонографію м’якотканинних структур (сухожилля та м’язи); біомеханічні (статографічні) дослідження. Результати: описані методики проведення всіх видів обстеження. Вказані найбільш значущі вторинні зміни в ушкодженій кінцівці: величина, вид і локалізація деформації; стан репаративного процесу та кісткової тканини; артрозних змін в суглобах; порушення структури й ехогенності м’язової тканини; зміна параметрів статограми. Висновки: використання запропонованої схеми обстеження хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегна та гомілки дає змогу виділити параметри анамнезу захворювання та загального/локального статусу, вторинних змін у тканинах ушкодженої кінцівки, які впливають на вибір лікувальної тактики
Дод.точки доступу:
Романенко, К. К.
Долуда, Я. А.
Златнік, Р. В.
Яковенко, С. М.
Карпінська, О. Д.
Прозоровський, Д. В.
Поплавська, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing [Text] = Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома / A. Popsuishapka [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P78-86. - Библиогр.: с. 85-86

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Анотація: For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective: on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods: for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results: in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with formation of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions: osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastema
Для розуміння причин незрощення кістки після перелому необхідно дослідити механізми, які лежать в основі диференціації клітин у регенераті. Мета: на підставі клінічних і морфологічних досліджень вивчити механізми клітинної диференціації в процесі регенерації після переломів довгих кісток кінцівок. Методи: для гістологічного дослідження у 25 пацієнтів із навколовідламкової зони виділено фібрин-кров’яний згусток і прилеглі м’які тканини під час відкритого зіставлення фрагментів після закритих переломів діафізів довгих кісток. Біопсійний матеріал 9 пацієнтів додатково вивчений за допомогою імуногістохімічних методів для аналізу фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту-β (TGF-β). Для оцінювання зрощення кісткових фрагментів використовували рентгенографію. Результати: через 1-5 днів після травми виявлені ділянки фібрин-кров’яного згустку, де потовщені фібринові перетинки розташовувалися паралельно одна одній. Осередки, утворені фібриновими перегородками, мали овально-витягнуту форму, що відображало наявність у них тиску рідини. Виражену реакцію на VEGF виявлено у фібрині. Протягом 7–18 днів після перелому відбувалася реорганізація фібрин-кров’яного згустку з утворенням грануляційної, сполучної й остеогенної тканин. Експресію VEGF і TGF-β зареєстровано в клітинах. Висновки: остеогенна диференціація мезенхімальних клітин у регенераті після перелому кістки може виникати в разі збігу в часі та просторі ключових чинників — наявності фібринового матриксу, насиченого VEGF, який ініціює утворення судин; тісного контакту з життєздатними материнськими тканинами (кістка, періост, м’язи), які є джерелами малодиференційованих клітин; напруженості у фібрин-колагеновій бластемі
Для понимания причин несращения кости после переломов необходимо исследовать механизмы, лежащие в основе дифференциации клеток в регенерате. Цель работы - на основе клинических и морфологических исследований изучить механизмы клеточной дифференциации в процессе регенерации после переломов длинных костей конечностей. Для гистологического исследования у 25 пациентов из околоотломковой зоны выделены фибрин-кровяной сгусток и прилежащие мягкие ткани при открытом сопоставлении фрагментов после закрытых переломов диафизов длинных костей. Биопсийный материал 9 пациентов дополнительно изучен с помощью иммуногистохимических методов для анализа фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста-beta (TGF-beta). Для оценки сращения костных фрагментов использовали рентгенографию. Через 1 - 5 дней после травмы были обнаружены участки фибрин-кровяного сгустка, где утолщенные фибриновые перегородки располагались параллельно друг другу. Ячейки, образованные фибриновыми перегородками, имели овально-вытянутую форму, что отражало наличие в них давления жидкости. Выраженная реакция на VEGF обнаружена в фибрине. В течение 7 - 18 дней после перелома происходила реорганизация фибрин-кровяного сгустка с образованием грануляционной, соединительной и остеогенной тканей. Экспрессия VEGF и TGF-beta зарегистрирована в клетках. Выводы: остеогенная дифференциация мезенхимальных клеток в регенерате после перелома кости может возникать в случае совпадения во времени и пространстве ключевых факторов - наличия фибринового матрикса, насыщенного VEGF, который инициирует образование сосудов; тесного контакта с жизнеспособными материнскими тканями (кость, периост, мышцы), которые являются источниками малодифференцированных клеток; напряженности в фибрин-коллагеновой бластеме
Дод.точки доступу:
Popsuishapka, A.
Lytvyshko, V. A.
Ashukina, N. A.
Hryhoriev, V. V.
Pidgaiska, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Профілактика вивиху головки ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба шляхом відновлення суглобової капсули [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 87-94. - Бібліогр.: с. 93-94

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
Анотація: Вивих головки ендопротеза (ВГЕ) є одним із найпоширеніших ускладнень ендопротезування кульшового суглоба (КС). Уникнути його дає змогу відновлення капсули КС. Мета: на підставі ретроспективного та проспективного аналізів визначити ефективність профілактики ВГЕ шляхом використання розробленого способу ендопротезування КС. Методи: проаналізовано протоколи клініко-рентгенологічного ретроспективного обстеження 94 хворих (54 — з ВГЕ, 40 — без), проспективного — 89 (із використанням способу ендопротезування КС зі збереженням капсули). Кількісні критерії прогнозування ризику виникнення ВГЕ визначено зі застосуванням послідовної прогностичної процедури. Результати: показано, що основними факторами ризику ВГЕ після ендопротезування КС є пацієнтозалежні. Серед них найчастіше ВГЕ провокує надмірна вага (85,2 %), зниження сили і тонусу м’язів ділянки КС (77,8 %), вік понад 55 років (70,4 %) і порушення ортопедичного режиму з зайвими рухами в суглобі після операції (66,7 %). Запропоновано спосіб профілактики і лікування ВГЕ зі збереженням капсули КС і підтверджено його ефективність у результаті клінічних і статистичних досліджень. Висновки: на підставі ретроспективного аналізу протоколів клініко-рентгенологічного обстеження хворих виявлено чинники ризику ВГЕ після ендопротезування КС. Найінформативнішими прогностичними ознаками виявилися багаторазові (2 і більше разів) закриті вправляння ВГЕ (I = 1,23), надмірні рухи в КС (I = 0,64), діаметр головки ендопротеза менше ніж 28 мм (I = 0,54). Запропонований спосіб профілактики та лікування ВГЕ КС зі збереженням капсули суглоба забезпечує сприятливий результат ендопротезування
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Колесніченко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Красноперов, С. Н.
Эффект расширения костных каналов после реконструкции передней крестообразной связки [Текст] / С. Н. Красноперов, М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 95-101. - Библиогр.: с. 100-101

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (рентгенография, хирургия)
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (рентгенография, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
Анотація: Одним із ускладнень після відновлення передньої схрещеної зв'язки (ПСЗ) є розширення кісткових каналів у післяопераційному періоді, яке може призвести до уповільненої інтеграції трансплантата з кістковою тканиною, розвитку вторинної нестабільності та ревізійної реконструкції ПСЗ. Найчастіше для закріплення трансплантата в стегновій і великогомілковій кістках використовують гудзикові підвісні фіксатори (Endobutton) та інтерферентні гвинти. Мета роботи - оцінити розширення кісткових каналів після реконструкції ПСЗ на підставі комп'ютерної томографії (КТ). Досліджено 44 пацієнти: група А (24) - техніка "усе всередині" з закріпленням трансплантата з сухожилку напівсухожильного м'яза кортикальними гудзиковими фіксаторами на стегновій і великогомілковій кістках; група Б (20) - фіксація трансплантата з сухожилку напівсухожильного та ніжного м'язів інтерферентними гвинтами (транспортальна техніка). Протокол реабілітації був єдиним для всіх пацієнтів. Середній термін КТ-обстеження становив 10 міс. після операції. У групі А середнє збільшення діаметра кісткового каналу в стегновій кістці від початкової величини на вході в канал дорівнювало 15 %, у середній частині - 12 %; у групі Б - 10 і 7 % відповідно. Діаметр каналу у великогомілковій кістці в середньому збільшився: у групі А на вході в канал на 19 %, у середній частині - на 15 %; у групі Б - на 15 і 11 % відповідно. За результатами клінічного обстеження достовірної різниці між групами пацієнтів не виявлено. Висновки: у групі, де використовували кортикальні фіксатори, розширення каналів виявилося більшим, ніж у випадку застосування інтерферентних гвинтів, але різниця цього збільшення між групами незначна - лише 5 % для стегнового та 4 % для великогомілкового каналів. Рентгенологічні показники розширення кісткових каналів не впливали на клінічні суб'єктивні й об'єктивні результати реконструкції ПСЗ
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Макаров, В. Б.
Остеорепарация вокруг полилактида, имплантированного в метадиафизарный дефект бедренной кости (экспериментальное исследование) [Текст] / В. Б. Макаров, Н. В. Дедух, О. А. Никольченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 102-107. - Библиогр.: с. 107

MeSH-головна:
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения, хирургия)
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL
КОСТЕЙ ЗАМЕНИТЕЛИ -- BONE SUBSTITUTES
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Полілактиди - синтетичні матеріали, які є рентген-прозорими, не призводять до імунної реакції, прості в стерилізації, після імплантації в кістку деградують до CO2 і H2O - природних продуктів метаболічних процесів. Матеріали на основі полілактидів постійно модифікують для поліпшення остеоінтеграції та механічних властивостей, створення можливості керованої деградації. Мета роботи - вивчити регенерацію кістки й остеоінтеграцію полілактиду за умов імплантації в метадіафізарний дефект стегнової кістки щурів. Методи: у метадіафізарні дефекти стегнової кістки 35 білим щурам імплантували зразки полілактиду розміром 3 х 2 мм. Оцінено регенерацію кістки за допомогою гістологічного дослідження з морфометрією для визначення індексу остеоінтеграції через 15 діб, 1, 3, 6 і 9 міс. після введення дослідних зразків. Результати: на 15-ту добу імплантат був оточений незрілою кістковою тканиною (КТ). Визначено високий індекс остеоінтеграції - 46,6 +- 1,1. Активне формування КТ навколо імплантатів тривало до 3 міс., на наступні терміни показник остеоінтеграції не змінювався, що може свідчити про завершення перебудови кістки. Материнська КТ і кістковий мозок - без виражених деструктивних порушень. На ділянках полілактиду, прилеглого до кістковому мозку міжтрабекулярних просторів, клітини розташовувалися безпосередньо на імплантаті, порушення їх складу або осередків клітинного детриту не виявлено. Ознак запального процесу не зафіксовано. Через 9 міс. після операції деформації та руйнування полілактиду не визначено, індекс остеоінтеграції становив 97 %. Висновки: імплантати з полілактиду характеризуються низькою швидкістю резорбції, високими остеокондуктивними й остеоінтегративними властивостями, біосумісністю з КТ
Дод.точки доступу:
Дедух, Н. В.
Никольченко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шимон, В. М.
Динаміка показників крові щурів після імплантації керамічного біоматеріалу в дефекти метафіза та діафіза стегнової кістки [Текст] / В. М. Шимон, Ю. Ю. Меклеш // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 108-115. - Бібліогр.: с. 114

MeSH-головна:
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, хирургия)
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL
КОСТЕЙ ЗАМЕНИТЕЛИ -- BONE SUBSTITUTES
КЕРАМИКА -- CERAMICS
КРОВИ КЛЕТКИ -- BLOOD CELLS
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Цель работы - на основе изучения динамики маркеров крови установить влияние керамического материала (КМ) на организм крыс и регенерацию костной ткани после имплантации в метафизарные и диафизарные дефекты бедренной кости. Исследование выполнено на крысах-самцах возрастом 4,5 мес. в 4 сериях по 9 животных в каждой: дефект в дистальном метафизе бедренной кости пустой (1-я) и заполненный керамическим материалом (2-я), соответственно в диафизе - 3 и 4-я. Для имплантации использовали КМ, состоящий из 57,77 % гидроксилапатита и 47,23 % трикальцийфосфата бета. Через 7, 14, 28 и 56 сут проведен клинический и биохимический анализы крови. Отмечено, что биохимические показатели функционального состояния печени, содержание в сыворотке крови мочевины и глюкозы не изменялись в течение эксперимента у крыс после имплантации КМ. Через 7 сут после воспроизведения дефекта в диафизе и метафизе бедренной кости установлен умеренный лейкоцитоз. У животных после заполнения дефектов КМ показатели общего клинического анализа крови были без изменений. Отмечено снижение уровня креатинина через 7 сут во всех сериях: 1-й - на 28,2 %, 2-й - на 29,2 %, 3-й - на 21,6 %, 4-й - на 21,9 %. Анализ содержания гликопротеинов и хондроитинсульфатов, активности щелочной фосфатазы в сыворотке крови крыс показал активизацию остеорепарации на начальных стадиях и снижение исследуемых величин с увеличением срока эксперимента, более выраженное после имплантации КМ. На 56-е сут показатели не отличались от данных интактных крыс. Выводы: установлено отсутствие токсического воздействия на организм животных КМ после его введения в дефекты кости. Выявленные показатели гликопротеинов, хондроитинсульфатов и щелочной фосфатазы у крыс, которым дефекты в кости заполняли КМ, свидетельствуют о более быстрой регенерации в месте повреждения
Дод.точки доступу:
Меклеш, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Шевченко, С. Д.
Стандарти ISO в ортопедії та травматології [Текст] / С. Д. Шевченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 116-117

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (стандарты)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (стандарты)
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
Анотація: Развитие коммуникаций способствует плодотворному обмену информацией о достижениях в странах. Препятствием для дальнейшего прогресса является отсутствие единого толкования значения терминов, которые употребляют специалисты в разных уголках мира. Для решения этой проблемы мировая общественность создала международную организацию по стандартизации (ISO). Техническим комитетом ISO/TC 168 разработан стандарт ISO 21065:2017 "Протезирование и ортезирование. Условия, касающиеся лечения и реабилитации лиц после ампутации нижней конечности", в 3-м разделе которого приведены рекомендованные согласованные термины и характеристики понятий. Ознакомление с этой частью стандарта улучшит взаимопонимание специалистов
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Григорий Григорьевич Голка [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 118-119

Анотація: Стаття присвячена 60-річчю доктора медичних наук професора, завідувача кафедри травматології та ортопедії Харківського національного медичного університету Голки Григорія Григоровича
Дод.точки доступу:
Голка, Григорий Григорьевич (доктор медицинских наук, профессор, ортопед-травматолог ; 1948-)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Петро Іванович Білінський [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 120-121

Анотація: Стаття присвячена 60-річчю з дня народження доктора медичних наук професора, відомого ортопеда-травматолога, талановитого хірурга Білінського П. І.
Дод.точки доступу:
Білінський, Петро Іванович (профессор, травматолог ; 1948-)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Нінель Василівна Дєдух [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 122-123

Анотація: Стаття присвячена ювілею видатного морфолога в галузі опорно-рухової системи, доктора біологічних наук професора Дєдух Н. В.
Дод.точки доступу:
Дєдух, Нінель Василівна (морфолог ; 1943-) \про неї\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)