Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2018/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Вимоги до м’яза-двигуна за умов різних способів опоненопластики (експериментальне дослідження) [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 5-13. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета: визначити в експерименті ефективність різних методик опоненопластики, зокрема в разі зниження силових характеристик м’язів. Методи: проведено моделювання на 5 свіжих анатомічних препаратах кисті та передпліччя та порівняльний аналіз найбільш уживаних 7 методик опоненопластики, які відрізнялися вибором м’яза, блок-шківа та місця інсерції сухожилля на структури I пальця. Тягу за транспоноване сухожилля здійснювали через електронний динамометр із реєстрацією зусилля, екскурсії, амплітуди відхилення I пальця. Розраховували необхідну силу та роботу транспонованого м’яза для реалізації ефективності методик у кутових показниках і в балах за Kapandji. Результати: для ефективності реалізації методик Steindler, Thompson і Bunnell у всіх варіантах інсерції необхідні показники зусилля, амплітуди та роботи, відповідні фізіологічним характеристикам цільових м’язів-двигунів, методики Guber — які не відповідають за параметрами недостатній фізіологічній екскурсії, методик Edgerton і Brand, Burkhalter і Taylor — за параметрами сили та роботи. У разі зниження сили цільового м’яза-двигуна до рівня М4 ефективність протестованих методик істотно зменшується: Thompson — до 2 балів за Kapandji, Steindler і Bunnell — до 1–2, для інших — наближається до нуля. Висновки: в експерименті за умов фізіологічних параметрів і функціонального стану м’яза-двигуна до М5 більшість методик опоненопластики ефективні, у разі зниження сили до М4 — малоефективні. Отримані дані дозволяють підбирати методику ортопедичного відновлення протиставлення I пальця залежно від ресурсів і функціонального стану м’язів-двигунів та прогнозувати ефективність лікування
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Оберемок, М. П.
Чкалов, А. В.
Юрченко, В. Т.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скіданов, А. Г.
Прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта залежно від стану паравертебральних м’язів [Текст] / А. Г. Скіданов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 14-23. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (диагностика, осложнения, рентгенография, хирургия)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патология, рентгенография, хирургия)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
ПАРАСПИНАЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- PARASPINAL MUSCLES (рентгенография)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Паравертебральні м’язи відіграють важливу роль в одужанні пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) після лікування. Мета: створити алгоритм прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями ПВХ на підставі оцінювання стану паравертебральних м’язів. Методи: обстежено 74 пацієнти, больовий синдром оцінювали за допомогою ВАШ, якість життя — індексу Oswestry. Хворим виконано транспедикулярну фіксацію на одному або двох рівнях — LIII, LIV, LV, SI. Проведено КТ-обстеження та визначено вміст жирової, м’язової та сполучної тканин у паравертебральних м’язах ПВХ за допомогою оригінальної комп’ютерної програми. Результати: до лікування у 13 (17,6 %) осіб були серйозні порушення дієздатності, у 30 (40,5 %) — інвалідизуючі, у 31 (41,9 %) — які приковують до ліжка. Після лікування мінімальні порушення дієздатності спостерігали у 24 пацієнтів (32,4 %), помірні — у 37 (50,0 %), серйозні та інвалідизуючі залишилися у 13 (17,6 %). Важливість показників, які використано в алгоритмі прогнозування результатів лікування, оцінено за 100-бальною шкалою. Найважливішими з них є загальний вміст жиру в паравертебральних м’язах і сполучній тканині в m. erector spinae. За ними йде вміст м’язової тканини в m. quadratus lumborum і сполучної в m. multifidus. Висновки: доведено залежність між результатами хірургічного лікування хворих із дегенеративними ураженнями ПВХ і станом паравертебральних м’язів. Основним фактором впливу є вміст у них жирової тканини. Точність запропонованого алгоритму становить 89,19 %
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив попереково-тазових взаємовідношень на напружено-деформований стан поперекового відділу хребта [Текст] / В. К. Піонтковський [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 24-30. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ТАЗ -- PELVIS
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
ЛОРДОЗ -- LORDOSIS
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Мета: вивчити зміни напружено-деформованого стану елементів поперекового відділу хребта людини залежно від динаміки величин, які характеризують сегментарний і повний поперековий лордоз. Методи: використано програмний комплекс Workbench, який застосовує механіку суцільного середовища у зв’язці з чисельними способами аналізу, зокрема, методом скінченних елементів. Для побудови параметричних тривимірних геометричних моделей використано систему автоматизованого проектування SolidWorks. У дослідженні розглянуто чотири розрахункові схеми, дві з яких описували «інтактний» стан поперекового відділу хребта, а решта враховували патологічні зміни в бік збільшення та зменшення кутових показників сегментарного та повного поперекового лордозу. Усі чотири схеми мали ідентичну структуру, а відмінності полягали у величинах сегментарного та повного поперекового лордозу. Результати: за умов нормальних величин попереково-тазових параметрів (анатомічного константного PI (pelvic incidens) і похідних від нього SS (sacral slop) і GLL (global lumbar lordosis)) розподіл напруження відбувається рівномірно на передній і задній опорні комплекси хребтового рухового сегмента. Зі збільшенням PI, SS і GLL напруження знижується в передньому опорному комплексі та збільшується в задньому. У разі зменшення PI, SS і GLL напруження зменшується в задньому опорному комплексі та збільшується в передньому. Висновки: збільшення напруження в передньому опорному комплексі позитивно корелює зі зменшенням PI та похідних від нього малих значеннях SS і GLL (гіполордоз). У разі великих величин PI, SS і GLL (гіперлордоз) збільшується напруження в задніх структурах хребтового рухового сегмента
Дод.точки доступу:
Піонтковський, В. К.
Ткачук, М. А.
Веретельник, О. В.
Радченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стауде, В. А.
Рентгенометрические параметры нижнесегментарного лордоза поясничного отдела позвоночника и их взаимосвязь с наклоном таза и крестца во фронтальной плоскости у пациентов с дисфункцией крестцово-подвздошного сустава [Текст] / В. А. Стауде, Е. Б. Радзишевская, Р. В. Златник // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 31-40. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛОРДОЗ -- LORDOSIS (рентгенография)
КРЕСТЦОВО-ПОДВЗДОШНОЕ СОЧЛЕНЕНИЕ -- SACROILIAC JOINT (патофизиология, рентгенография)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патология, рентгенография)
Анотація: Мета: вивчити рентгенометричні параметри нижньосегментарного та поперекового лордозів у пацієнтів із дисфункцією крижово-клубового суглоба (ККС) порівняно зі здоровими волонтерами та їхній взаємозв’язок із рентгенометричними показниками крижі й таза у фронтальній площині. Методи: обстежено 26 практично здорових волонтерів (вік від 18 до 34 років) і 50 пацієнтів із дисфункцією ККС (вік від 20 до 71 року). Критерії включення: анамнез болю в зоні posterior spinae iliaca superior, що іррадіює в пах, сідниці та стегно, понад 3 міс.; безуспішність консервативного лікування; позитивні мінімум 4 із 6 провокаційних тестів. На рентгенограмах вимірювали: кути нахилу краніальної пластинки крижі у фронтальній площині, таза, ротації крижі навколо аксіальної осі; ширину суглобових щілин ККС. Визначали кути: поперекового, сегментарного лордозів LIV–LV, LV–SI, Альбрехта, нахилу краніальної пластинки крижі в сагітальній площині (SS). Результати: середня величина кута SS у положенні стоячи у всіх пацієнтів була меншою, ніж у волонтерів (кластер 1 — 37,7°; 2 — 42,8°; 3 — 30,8°; 4 — 36,8°; волонтери — 43,5°). Середні показники сегментарного лордозу LV–SI у пацієнтів усіх рентгенометричних кластерів виявилися значно більшими, ніж у волонтерів. У пацієнтів рентгенометричних кластерів 1, 3 та 4 із дисфункцією ККС був згладжений поперековий лордоз у положенні стоячи — 40,7°; 37,2° і 43,5° відповідно. Середнє значення поперекового лордозу LL у хворих кластеру 2 дорівнювало 49,3°; у волонтерів — 48,3°. Висновки: у пацієнтів із дисфункцією ККС значно збільшений сегментарний лордоз LV–SI, суміжного ККС сегмента порівняно зі здоровими волонтерами, а у хворих кластерів 1, 2 та 3 — сегментарний лордоз LIV–LV. У пацієнтів кластерів 1, 3 та 4 визначено сплощення поперекового лордозу. Найбільш сприятливі показники виявлено у хворих кластера 2
Дод.точки доступу:
Радзишевская, Е. Б.
Златник, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гістологічна характеристика деструктивних змін плечового суглоба на моделі артрозу [Текст] / Р. О. Сергієнко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 41-47. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология)
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Несвоєчасне лікування артрозу плечового суглоба та недостатня оцінка патогенетичних складових у виникненні та прогресуванні патологічних змін хряща призводять до швидкого розвитку захворювання. Травматичне ушкодження капсульно-зв’язкового апарата суглоба та порушення рухомості вважають одним із головних чинників розвитку цієї патології. Проте значення порушення біомеханіки плечового суглоба як фактора розвитку артрозу залишається до кінця не вивченим. Мета: дослідити в динаміці особливості структурних змін суглобової поверхні головки та западини за умов відтворення на морських свинках моделі порушення біомеханіки та формування контрактури плечового суглоба. Методи: дослідження проведені на морських свинках вагою 380–420 г, віком 5 міс. Відтворювали модель хірургічного обмеження рухомості суглоба, що призводило до формування контрактури. Методами гістології та сканувальної електронної мікроскопії досліджено стан суглобового хряща та субхондральної кістки через 30, 60 і 90 діб після моделювання. Результати: через 30 діб після хірургічного втручання в суглобовому хрящі виявлено дегенеративні зміни, які прогресували з формуванням контрактури суглоба до 90-ї доби спостереження. Деструктивні зміни в суглобовому хрящі через 60 діб проявилися руйнуванням його поверхневої зони, порушеннями структури матриксу та хондроцитів, що призводило до склерозу субхондральної кістки через 60 і 90 діб. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що порушена біомеханіка й аномальні навантаження є самостійним чинником розвитку артрозу плечового суглоба. Найкритичнішим є термін від 30 до 60 діб. Висновки: перші 30 діб після порушення біомеханіки плечового суглоба можна розглядати як терапевтичне вікно для медикаментозної та функціональної корекції патологічного процесу
Дод.точки доступу:
Сергієнко, Р. О.
Страфун, С.С.
Савосько, С. І.
Макаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Турчин, О. А.
Диференційна діагностика метатарзалгії [Текст] / О. А. Турчин, А. П. Лябах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 48-52. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (диагностика, рентгенография, ультрасонография)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Мета: визначити частоту та значимість діагностичних критеріїв метатарзалгії, висвітлити особливості діагностики больового синдрому переднього відділу стопи. Методи: у дослідження включено 190 пацієнтів (234 випадки) зі скаргами на біль у передньому відділі стопи. Чоловіків було 27, жінок — 163; середній вік — (53,2 ± 3,3) року. Оцінювали больовий синдром переднього відділу стопи та його локалізацію, розлади чутливості, перенавантаження, вплив взуття, наявність змозолілостей і молоткоподібної деформації пальців, гіперемію дорзальної поверхні, симптоми «стиснення», збільшення маси тіла. Клініко-рентгенологічне, сонографічне, магнітно-резонансне дослідження виконані для виключення невроми Мортона, остеохондропатії головок плеснових кісток, інтраметатарзального бурситу, стресових переломів плеснових кісток. Отримані показники обробляли методами описової статистики. Результати: метатарзалгію діагностовано в 107 пацієнтів (145 випадків), неврому Мортона — у 27 (28), міжплесновий бурсит — 11 (11), стресові переломи плеснових кісток — 24 (29), остеохондропатію головок плеснових кісток — 21 (21). Характерні клінічні ознаки метатарзалгії: біль під головкою відповідної плеснової кістки, пов'язаний із навантаженням; змозолілість у проекції головок залучених плеснових кісток; молоткоподібна деформація одного або декількох пальців. Виявлено причинні фактори: перевантаження, зміна маси тіла, використання «неправильного» взуття. Рентгенологічна ознака — порушення метатарзальної параболи. Висновки: метатарзалгія проявляється больовим синдромом і змозолілостями під головками відповідних плеснових кісток; можливим розвитком фіксованого молоткоподібного пальця, що суттєво погіршує якість життя. Диференціальний діагноз больового синдрому переднього відділу стопи включає неврому Мортона, міжплесновий бурсит, стресові переломи плеснових кісток, остеохондропатії
Дод.точки доступу:
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бодня, А. И.
Диагностика и лечение подтаранных вывихов стопы [Текст] / А. И. Бодня // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 53-57. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СТОПЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- FOOT INJURIES (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ПОДТАРАННЫЙ СУСТАВ -- SUBTALAR JOINT (повреждения, рентгенография, хирургия)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
Анотація: Піднадп’яткові вивихи стопи становлять 0,7 % від усіх травматичних вивихів. Несвоєчасне їхнє усунення призводить до аваскулярного некрозу надп’яткової кістки (16,7 %) й артрозу піднадп’яткового і надп’ятково-пʼятково човноподібного суглобів (13,1–47 %). Унаслідок цього виникає болюча кульгавість і тривала втрата працездатності, у результаті яких пацієнтів визнають інвалідами. Мета: оцінити власні клінічні спостереження та виявити спектр усіх можливих джерел несприятливих результатів лікування вивихів стопи в піднадп’ятковому суглобі. Методи: обстежено 17 пацієнтів (10 чоловіків, 7 жінок, середній вік 37,8 року) з 15 (88,24 %) внутрішніми та 2 (11,76 %) зовнішніми піднадп’ятковими вивихами стопи. В ургентному порядку, від 2 до 4 год із моменту ушкодження, вправлення виконано 13 постраждалим, від 5 до 12 год — 3, до доби — 1. Закриту методику вправляння використано в 10 пацієнтів, хірургічну — в 7 (у 3 — за умов відкритих вивихів). Для оцінювання функціональних результатів застосовано шкалу Американської ортопедичної спілки стопи та надп’ятково-гомілкового суглоба (AOFAS). Результати: довгострокові результати вивчені у 12 (70,6 %) із 17 пацієнтів до 3 років після вивиху. На контрольних рентгенограмах і КТ-знімках стопи ознак асептичного некрозу надп’яткової кістки не визначали. Обсяг рухів у надп’ятково-гомілковому суглобі дорівнював 64,2° ± 5,1°; у піднадп’ятковому був повним і безболісним. Найбільш сприятливі клінічні результати відзначені в разі внутрішніх вивихів порівняно зі зовнішніми. Згідно з оціночною шкалою отримано (91,2 ± 3,5) балу. Позитивні результати лікування досягнуто в 66,67 % випадків, задовільні — у 25 %, незадовільні — у 8,33 %. Висновки: адекватне усунення вивихів у піднадп’ятковому суглобі в ранні терміни після травми дозволяє зберегти функцію стопи, скоротити період реабілітації та поліпшити віддалені результати лікування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лоскутов, А. Е.
Двустороннее эндопротезирование тазобедренных суставов при диспластическом коксартрозе у пациентов с остеопенией и остеопорозом [Текст] / А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 58-63. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (осложнения, рентгенография, хирургия, этиология)
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (осложнения, рентгенография, этиология)
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (осложнения, рентгенография, этиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы, оборудование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У разі тяжких форм диспластичного коксартрозу (ДК) найефективнішим методом лікування є операція тотального ендопротезування кульшового суглоба. Мета: вивчити результати двобічного ендопротезування в пацієнтів із ДК на фоні остеопенії та остеопорозу. Методи: обстежено 72 жінки з ДК, яким виконано двохетапне двобічне тотальне ендопротезування кульшового суглоба. До основної групи ввійшли 45 пацієнток (середній вік (51,5 ± 2,06) року), в яких ДК поєднувався з ознаками остеопенії й остеопорозу, до контрольної — 27 (середній вік (43,5 ± 2,25) року) без зниження мінеральної щільності кісткової тканини. До операції оцінювали індекси: кортикальний, Сінгха, морфокортикальний (МКІ), Споторна, Нобля. Аналізували тип каналу за Споторном і Dorr, характер диспластичної деформації кульшової западини. Результати: пацієнтам основної групи виконано 90 операцій: у 86 (95,6 %) випадках встановлено безцементні ендопротези, у 3 (3,3 %) застосовано гібридну фіксацію компонентів, в 1 (1,1 %) — зворотну гібридну. У 82 випадках (91,1 %) встановлені безцементні чашки, які загвинчуються, у 7 (7,8%) — які запресовуються. У хворих контрольної групи виконано 54 операції безцементного ендопротезування (вгвинчувані чашки в 52 (96,3 %) випадках). Середня оцінка результатів лікування за Харрісом становила в основній групі 88,2 балу, у контрольній — 89,1. Висновки: під час планування ендопротезування в пацієнтів із двостороннім ДК необхідно враховувати рентгеноантропометричні характеристики проксимального відділу стегнової кістки, які дають змогу вибрати конструкцію стегнового компонента ендопротеза і тип його фіксації залежно від двоплощинної форми кістковомозкового каналу. Застосування безцементних чашок, які загвинчуються, уможливлює досягнення первинної стабільної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза за умов диспластичної деформації кульшової западини на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Синегубов, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Омельченко, Т. М.
Резекційний артродез надп’ятково-гомілкового суглоба. Біомеханічні аспекти й алгоритм вибору засобів фіксації [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур’янов, А. П. Лябах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (методы)
СТОПЫ СУСТАВЫ -- FOOT JOINTS (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: покращити результати резекційного артродезу надп’ятково-гомілкового суглоба (НГС) шляхом використання біомеханічно обґрунтованої модифікації методики хірургічного лікування та диференційованого підходу до вибору засобів фіксації. Методи: вивчено підсумки лікування 348 пацієнтів (192 чоловіки, 156 жінок, середній вік (48,5 ± 3,8) року). В основній групі (n1 = 176) застосовано модифіковану методику артродезу НГС та диференційований підхід до вибору засобів фіксації, у групі порівняння (n2 = 172) — традиційні методи артродезу НГС. Результати: в основній групі у 164 пацієнтів (93 %) артродез виявився ефективним, середній термін кісткового зрощення склав (8,9 ± 0,4) тижня. У групі порівняння кістковий анкілоз досягнуто у 138 осіб (79 %) у середньому через (11,5 ± 0,9) тижня. Через (3,4 ± 1,8) року під час оцінювання за AOFAS в основній групі середній показник для заднього відділу стопи склав (78,2 ± 1,2) балу, для середнього — (81,3 ± 1,3), що відповідає доброму функціональному результату за абсолютної відсутності рухів у НГС. У групі порівняння середній показник за AOFAS для заднього відділу стопи склав (57,1 ± 1,3) балу, для середнього — (53,7 ± 1,4). В основній групі по відношенню до групи порівняння виявлено зменшення загального часу опори на 17,8 %, збільшення часу перекату через п’ятку (у середньому (23,8 ± 0,8) %), зменшення часу перекату через передній відділ до (27,1 ± 1,2) % і помірне підвищення міжпоштовхового періоду (49,1 ± 1,2) %. Зменшення імпульсу сили вертикальної складової в основній групі (3608 ± 2,4) порівняно з групою порівняння (3982 ± 3,6) свідчить про зниження енергоємності ходьби в разі застосування модифікованої методики резекційного артродезу. Висновки: показано перевагу застосування модифікованої методики резекційного артродезу НГС перед традиційною, що підтверджено функціональними, біомеханічними та рентгенологічними дослідженнями
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Красноперов, С. Н.
Оценка влияния угла наклона тибиального плато на усилия в передней крестообразной связке [Текст] / С. Н. Красноперов, М. Л. Головаха, С. П. Панченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 71-76. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Сьогодні визначено низку чинників, які теоретично підвищують ризик пошкодження імплантата передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ), серед яких збільшений назад нахил суглобової поверхні великогомілкової кістки. Мета: вивчити вплив кута нахилу суглобової поверхні великогомілкової кістки (кут α) на зусилля в ПСЗ. Методи: дослідження виконано в програмному комплексі для проектування та розрахунку будівельних конструкцій ЛІРА-САПР 2013 R5. Визначали зусилля в ПСЗ за різних величин кута α — 0°, 5°, 10°, 15°. Для спрощення побудови моделі суглоб зображено у вигляді двох характерних площин, які відповідають зрізам стегнової та великогомілкової кісток на рівні кріплення зв’язок. Виконано два варіанти навантаження: 1-й — задавали переміщення (10 мм) фрагмента стегнової кістки в горизонтальній площині в напрямку «вперед – назад»; 2-й — додатково до 1-го задавали вертикальне (осьове) переміщення (5 мм) у напрямку дії фізіологічного навантаження. Результати: зі збільшенням кута α зусилля в ПСЗ зростали за обох варіантів навантаження. Найменші зусилля отримані, коли кут α дорівнював 0°. Найбільшими вони були за умов величини кута α 15°: у 1-му варіанті розрахунку — 6,1 кН (на 6,83; 4,27 і 1,84 % більше ніж у разі кута α в 0°, 5° і 10° відповідно); у 2-му — 5,9 кН (14,56; 9,26 і 4,24 % відповідно). Зі збільшенням кута α назад зменшилася різниця величин зусиль, отриманих у 1 і 2-му варіантах розрахунків. Висновки: за умов величин кута α 0°, 5°, 10° і 15° зростання зусиль у ПСЗ не перевищило 15 %. Більшими виявилися зусилля в моделі без осьового переміщення. Запропонована математична модель є досить ефективною у вивченні навантаження ПСЗ, проте необхідно розширити її складові для наближення до біомеханіки колінного суглоба людини
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Панченко, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Регенерації ахілового сухожилля щурів за умов використання збагаченої тромбоцитами плазми та кортикостероїдів [Текст] / О. В. Касатка [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 77-85. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТЕНДИНОПАТИЯ -- TENDINOPATHY
АХИЛЛОВО СУХОЖИЛИЕ -- ACHILLES TENDON (патология)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
БЕТАМЕТАЗОН -- BETAMETHASONE
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Тендопатія ахілового сухожилля — одне з найпоширеніших захворювань нижньої кінцівки в осіб, які займаються спортом, становить близько 60 % у структурі всіх подібних патологій, які виникають у ділянці стопи. Здебільшого лікування цього стану консервативне, із використанням методів фізичної реабілітації, а також нестероїдних протизапальних засобів. Мета: вивчити особливості регенерації ахілового сухожилля щурів після його травматичного ушкодження за умов місцевого використання кортикостероїдного препарату та ксеногенної збагаченої тромбоцитами плазми (PRP). Методи: моделювали травму ахілового сухожилля на ⅓ його ширини хірургічним шляхом за артротомічним типом у 24 лабораторних щурів масою 300–350 г. Після операції тварин випадково розділили на три групи: без лікування в післяопераційному періоді — 1-ша (контрольна), введення на 3-й день після операції і потім кожного 7-го бетаметазону — 2-га, PRP — 3-тя. Тварин виводили з експерименту через тиждень після 3 і 4-ї ін’єкцій препаратів, контрольних — на 31 і 38-й дні після операції. Матеріал досліджували методами гістології з аналізом колагену в поляризованому світлі. Результати: у щурів всіх груп у ділянці дефекту ахілового сухожилля на 38-й день після травми встановлено утворення сухожилкоподібної тканини. У тварин 2 і 3-ї груп у ній розташовувалися щільно упаковані пучки колагенових волокон, побудовані з колагену I типу. Колаген ІІІ типу займав невеликі території, його було більше у щурів 2-ї групи. У контролі виявлено ознаки хронічного запалення та максимальне відхилення від структури нормального сухожилля. Висновки: лікування травматичного ушкодження ахілового сухожилля щурів шляхом місцевого введення гормонального препарату та ксеногенної PRP дозволяє запобігти розвиткові запалення й оптимізувати репаративний процес
Дод.точки доступу:
Касатка, О. В.
Ашукіна, Н. О.
Іванов, Г. В.
Петренко, Д. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особенности иммунного ответа у пациентов с ранними инфекционными осложнениями после эндопротезирования коленного и тазобедренного суставов [Текст] / Н. А. Корж [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 86-91. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (иммунология, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (иммунология, хирургия)
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (иммунология)
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PROSTHESIS-RELATED INFECTIONS (иммунология, этиология)
Анотація: Мета: виявити показники імунної відповіді, які дають змогу прогнозувати перебіг раннього періоду після ендопротезування колінного та кульшового суглобів. Методи: обстежено 47 пацієнтів у віці 35–80 років із гонартрозом і коксартрозом після ендопротезування. У 32 із них (1-ша група) спостерігали сприятливий перебіг раннього післяопераційного періоду, у 15 (2-га) — розвиток у ньому інфекційних ускладнень. Визначено в синовіальній рідині та крові рівень аутоімунних лімфоцитотоксичних (АЛА) і гранулоцитотоксичних (АГА) антитіл, нейтрофілів і лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Оцінено клітинний імунітет на антигени синовіальної оболонки, кістки, хряща та бактеріальні антигени Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Clebsiella pneumoniae, Candida lusitaniae в реакції інгібування міграції лейкоцитів (РІМЛ). Результати: у пацієнтів 2-ї групи порівняно з 1-ю до операції виявлено нижчий вміст нейтрофілів у периферичній крові та вищий у синовіальній рідині. Співвідношення нейтрофіли/лімфоцити становило в 2-й групі 1,5; у 1-й — 2,0. У пацієнтів з інфекцією відмічено наявність АЛА та збільшення кількості АГА в крові. Співвідношення АЛА/АГА дорівнювало 1,5 у 2-й групі; 2,0 — у 1-й. У хворих із інфекцією зафіксовано збільшення кількості АЛА в синовіальній рідині (21,5 ± 0,92) % й аутоімунний характер АГА. Достовірне підвищення міграції лейкоцитів на антигени синовіальної оболонки та хряща в РІМЛ визначено у хворих 2-ї групи до операції, що асоціювалось із прискоренням міграції на бактеріальні антигени, виявлені в синовіальній рідині. Висновки: збільшення міграції лейкоцитів на антигени хряща і синовіальної оболонки, а також патогенні мікроорганізми в тесті РІМЛ із наявністю АЛА і збільшенням АГА в крові та синовіальній рідині можна розглядати як показники ускладненого перебігу післяопераційного періоду в разі ендопротезування з необхідністю медикаментозної корекції
Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Филиппенко, В. А.
Леонтьева, Ф. С.
Марущак, А. П.
Кузнецова, Н. В.
Делевская, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Результаты лечения комбинированных повреждений задней крестообразной связки и структур заднелатерального угла коленного сустава [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 92-101. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (диагностика, рентгенография, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (повреждения, рентгенография, хирургия)
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (диагностика, рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Недостатня увага до ушкоджень структур задньолатерального кута колінного суглоба в разі розривів задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) призводить до незадовільних результатів лікування пацієнтів. Мета: поліпшити результати лікування пацієнтів із ушкодженням ЗСЗ шляхом визначення показань до відновлення структур задньолатерального кута колінного суглоба. Методи: у дослідження включено 68 пацієнтів без явних ознак ротаційної нестабільності за Dial- і Varus-стрес тестами. Проте завжди відзначали асиметрію цих тестів порівняно з контралатеральною кінцівкою. Пацієнтів розділено на дві групи, однорідні за статтю та віком: основну (36 осіб, 52,94 %) — відновлення ЗСЗ і задньолатеральних структур, порівняння (32 пацієнти, 47,06 %) — лише ЗСЗ. Для оцінювання результатів лікування використано шкали ВАШ та IKDС. Результати: суб’єктивну оцінку задоволеності вдалося отримати від 36 (100,00 %) хворих основної групи та 30 (93,75 %) — групи порівняння. Виявилося, що 25 (37,88 %) пацієнтів дуже задоволені раннім результатом лікування (6 тижнів), 34 (51,52 %) — задоволені, 5 (7,58%) — частково задоволені, 2 (3,03 %) — не задоволені. Віддалені результати оцінили 31 (86,11%) особа з основної групи, 24 (75 %) — порівняння. Наважилися б на операцію ще раз 30 (96,78 %) пацієнтів основної групи і 21 (91,3 %) — порівняння. За суб’єктивною шкалою IKDС у 87,5 % осіб основної групи відзначені відмінні та добрі результати лікування, у групі порівняння — лише 47,37 %; незадовільні — 4,15 і 15,79 % відповідно. Висновки: у пацієнтів з ушкодженням ЗСЗ, які мають незначні ознаки ротаційної нестабільності, відновлення ЗСЗ і задньолатеральних структур дає змогу отримати вищу питому вагу відмінних і добрих результатів лікування. У хворих із ушкодженням ЗСЗ за умов асиметрії тестів зовнішньої ротаційної нестабільності необхідно виконувати відновлення як ЗСЗ, так і структур задньолатерального кута колінного суглоба
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Диденко, И. В.
Красноперов, С. Н.
Орлянский, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Дослідження напружено-деформованого стану елементів кульшового суглоба у випадках асептичного некрозу головки стегнової кістки в дітей (повідомлення друге) [Текст] / О. І. Корольков [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 102-106. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета: вивчити напружено-деформований стан (НДС) компонентів кульшового суглоба у випадках різної локалізації руйнування головки стегнової кістки (ГСК) унаслідок асептичного некрозу в дітей із ураженням 50 і 75 % від її обсягу. Методи: на математичних моделях кульшового суглоба досліджено НДС у разі дефектів ГСК 50 і 75 % від її обсягу різної локалізації. До складу моделі входили компоненти з властивостями губчастої та компактної кісткової тканини, а також зони росту з механічними характеристиками хряща. Моделі навантажували вертикальною розподіленою силою величиною 270 Н. Відтворювали дію m. gluteus medius силою 450 Н і m. gluteus minimus силою 200 Н. Результати: у разі збільшення величини дефекту головки стегнової кістки до 50 % від площі її суглобової поверхні під час опори на кінцівку зростають величини максимальних напружень практично на всіх досліджених ділянках моделі порівняно з нормою і випадком із дефектом 25 %. За умов збільшення дефекту до 75 % у критичній зоні НДС досяг показника 31,9 МПа, на його латеральному краї відзначено збільшення величини напружень у корковому шарі до 25,6 МПа, а в губчастій кістці — до 9,1 МПа. По медіальному краю дефекту зафіксовано зменшення величин напруження до 5,0 МПа в корковому шарі і до 0,8 МПа — в губчастій кістці. Поблизу середньої частини дефекту напруження зросло в корковому шарі до 4,8 МПа, а в губчастій кістці знизилося до 0,8 МПа. Висновки: у моделях з обсягом ураження ГСК 50 і 75 % найнесприятливішим є розташування дефекту на межі верхнього краю кульшової западини та верхньої частини ГСК, у зоні її найбільшого навантаження. Якщо обсяг ураження ГСК досягає 50 %, за умов опори на кінцівку зростають величини максимальних напружень практично на всіх досліджених ділянках моделі КС. Збільшення розміру дефекту ГСК до 75 % призводить до підвищення величин напружень у ділянках, які зазнають навантаження, та до зниження в інших досліджених зонах
Дод.точки доступу:
Корольков, О. І.
Кацалап, Є. С.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Масленников, С. О.
Закрытие дефекта капсулы тазобедренного сустава пропиленовой сеткой. Клинико-биомеханическое исследование [Текст] / С. О. Масленников, С. П. Панченко, М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 107-114. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
Анотація: Вивих стегнового компонента ендопротеза є одним із найчастіших ускладнень тотального ендопротезування кульшового суглоба. Кращим варіантом його профілактики є запобігання розвитку первинної нестабільності. Існують випадки, коли навіть за умов правильного встановлення компонентів ендопротеза виникають вивихи, пов’язані зі слабкістю або дефектом капсульно-зв’язкового апарата. Сьогодні розроблено безліч способів зміцнення та відновлення задніх структур капсули кульшового суглоба за допомогою ауто- й аломатеріалів, що розрізняються за методикою фіксації та фізико-хімічними характеристиками. У роботі запропоновано спосіб відновлення та зміцнення задніх структур капсули кульшового суглоба за допомогою сітчастих імплантатів на основі поліпропілену. Мета: за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення побудувати модель капсули кульшового суглоба після капсулотомії та визначити жорсткісні можливості дефекту, закритого поліпропіленовою сіткою. Методи: дослідження виконано в програмному комплексі, заснованому на методі скінченних елементів. Побудовано розрахункову модель, яка складалася з капсули та головки ендопротеза. Вивчено два способи зашивання розсіченої капсули: вузловими швами ниткою та поліпропіленовою сіткою. У контрольній моделі капсулу не фіксували. Результати: отримані картини розподілу напружено-деформованого стану в системі «головка ендопротеза – капсула суглоба». Висновки: за умов кінематичного навантаження моделі найменші величини розкриття розрізу капсули в разі його закриття сіткою. У випадку використання нитки вони виявилися вищими на 8,5 %. Величини еквівалентних напружень у моделі з сіткою були найбільшими: у капсулі суглоба на 23,8 %, головці ендопротеза — на 60,4 % порівняно з фіксацією ниткою. Отримані результати свідчать, що жорсткішою є модель з сіткою
Дод.точки доступу:
Панченко, С. П.
Головаха, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Экспериментальное исследование жесткости фиксации трехфрагментарного перелома проксимального отдела плечевой кости [Текст] / В. Б. Макаров [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 115-121. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧА ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА ПЕРЕЛОМЫ -- SHOULDER FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
Анотація: Вибір методу фіксації переломів проксимального відділу плечової кістки (ПВПК) залишається актуальною проблемною. Три- та чотирифрагментарні переломи ПВПК (тип В і С за AO/ ОТА) виявляють у 20 % пацієнтів, лікування яких є складною проблемою, особливо у хворих старших за 60 років. Мета: порівняльне вивчення жорсткості фіксації фрагментів ПВПК за допомогою різних металоконструкцій, у тому числі з трансплантатом. Методи: у біомеханічному експериментальному дослідженні вивчено 4 варіанти з’єднання відламків ПВПК на фізичних штучних моделях. Конструкція І — інтрамедулярний блокований остеосинтез за допомогою титанового реконструктивного канюльованого стрижня діаметром 7 мм і блокованих гвинтів 3,5 мм; ІІ — чотирьох 5,0 мм канюльованих гвинтів зі спонгіозним різьбленням; ІІІ — накістковою пластиною з кутовою стабільністю і 3,5 мм блокованими корковими та спонгіозними гвинтами з армуванням фрагмента головки 2 структурними трансплантатами з полімолочної кислоти (PLA); IV — те саме, що ІІІ, але без трансплантатів. Проведено тести трьох видів навантаження залежно від кута нахилу кістки у фронтальній площині — 0°, 10° і 20°. Результати: найменше навантаження витримувала система «кістка – фіксатор» у конструкції І, найбільше — ІІ, різниця між показниками жорсткості яких становила 4 рази. Жорсткість конструкції IV була меншою в 2 рази порівняно з І конструкцією і на 10 % — порівняно з ІІІ. Значення жорсткості розглянутих систем зі збільшенням кута нахилу осі кістки у фронтальній площині зменшується. Максимальну носійну здатність і величину енергії деформування виявлено для конструкції ІІІ, а найменшу — І. Висновки: найкращим методом фіксації трифрагментарного перелому ПВПК є металоостеосинтез пластиною з кутовою стабільністю з додатковим армуванням фрагмента головки алотрансплантатами з PLA
Дод.точки доступу:
Макаров, В. Б.
Липовский, В. И.
Левадный, Е. В.
Бойко, И. В.
Лазаренко, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Головаха, М. Л.
Звіт про роботу ІІІ Всеукраїнської конференції "Актуальні питання лікування патології суглобів і ендопротезування" [Текст] / підгот. М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 122-123

MeSH-головна:
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Анотація: 6-8 вересня 2018 року в Приморську Запорізької області проведено ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Актуальні питання лікування пато-логії суглобів і ендопротезування». Організаторами конференції були Запорізький державний медичний університет, АТ «Мотор Січ», ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», ВГО «Українська асоціація ортопедів-травматологів», зокрема осередок Запорізької області
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)