Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2019/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Дренирование раны после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 5-11. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Заболевания и травмы тазобедренного сустава занимают значительное место в структуре ортопедической патологии. Основным методом лечения коксартроза III–IV стадий и переломов шейки бедренной кости у пожилых людей является тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава (ТЭТБС). Цель: проанализировать период после ТЭТБС без дренирования раны. Методы: отобрано 140 пациентов (возраст 45–78 лет), которым с начала 2017 по апрель 2019 выполнено ТЭТБС. Диагноз: коксартроз III–IV стадий, асептический некроз головки бедренной кости, ревматоидный артрит, перелом шейки бедренной кости. Пациентов разделили на группы: I — без дренажа, II — послеоперационную рану дренировали. Группы были одинаковыми по показателям возраста, пола, индекса массы тела, распределения нозологий. Результаты: кровопотеря в операционной не отличалась и составляла в группе I (367,59 ± 16,19) мл, II — (351,6 ± 7,97). Количество эритроцитов была значимо больше у пациентов I группы, что соответствует меньшей кровопотере после операции. До операции уровень СОЭ и СРБ достоверно не отличались в обеих группах. После вмешательства и на момент выписки уровень этих маркеров воспаления был существенно меньшим у больных I группы. Максимальные показатели боли по шкале ВАШ в I группе составили 5 баллов, II — 9. Температура тела у пациентов I группы поднималась до отметки 37,7 °С, II — 39,4 °С. Различий в сроках заживления послеоперационной раны не установлено. Активизацию пациентов проводили на следующие сутки после операции. Выписку из стационара пациентов I группы осуществляли в среднем на 2 суток раньше, чем II. Выводы: в группе пациентов без дренирования сустава выявлена более быстрая нормализация показателей эритроцитов крови, СРБ и СОЭ, низкая интенсивность послеоперационной боли по ВАШ, сокращение срока пребывания в стационаре
Diseases and injuries of the hip joint take a significant place in the structure of orthopaedic pathology. Total hip arthroplasty is the main treatment method of the hip joint osteoarthritis of the III–IV stages and fractures of the femoral neck in the elderly people. Objective: to analyze the effectiveness of the postoperative wound management after total hip arthroplasty without draining. Methods: a group of 140 patients (age — from 45 to 78 years) who underwent total hip arthroplasty in the period from the beginning of 2017 to April 2019 was sampled for this study. Diagnosis: hip joint osteoarthritis of the III–IV stages, aseptic necrosis of the femoral head, rheumatoid arthritis and the femoral neck fracture. The patients were divided into groups: I — the wound was drained, II — the postoperative wound was without drainage. The groups did not differ in age, sex, body mass index and distribution of diagnosis. Results: blood loss during the operation did not differ and was equal in group I — (367.59 ± 16.19) ml, II — (351.6 ± 7.97) ml. The count of erythrocytes was significantly higher in group I, which characterizes less blood loss after surgery. Prior to surgery, ESR and CRP levels did not differ significantly in both groups. After the surgery and at discharge, we noted significantly lower markers of the inflammation in the I group of patients. The maximum intense of the pain according to VAS scale was 5 points for patients of the Ist group and 9 points in the IInd group. Body temperature in patients of the Ist group elevated up to 37.7°C, II — 39.4°C. There were no differences in the timing of postoperative wound healing. Patients were activated for the next day after the surgery. Patients in group I were discharged from the hospital on average of 2 days earlier than group II. Conclusions: in the group of patients without joint draining revealed faster normalization of erythrocytes, CRP and ESR, low intensity of postoperative pain according to VAS, shortened hospital stay
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Кириченко, В. Ю.
Гриценко, А. А.
Белых, Е. О.
Титарчук, Р. В.
Кудин, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості статографічних показників хворих після ендопротезування колінного суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 12-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (реабилитация)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Ендопротезування колінного суглоба в пацієнтів із гонартрозом дає змогу усунути біль, відновити осьові взаємовідношення в суглобі, але зменшена сила м’язів кінцівки перешкоджає відновленню її функції. Реабілітаційні заходи сприяють поліпшенню стану колінного суглоба, що можна контролювати за допомогою статографії. Мета: на підставі статографічних досліджень довести ефективність реабілітаційних заходів у хворих із контрактурами колінного суглоба після ендопротезування. Методи: у дослідження включено 18 пацієнтів із двобічним гонартрозом і контрактурами колінних суглобів після другої операції ендопротезування. Пацієнтів розподілили на дві групи: із реабілітацією — 11, без реабілітації — 7. Вимірювали обсяг рухів у колінних суглобах, оцінювали опороспроможність методом статографії. Результати: визначено кілька типів стояння й особливості в підтримці рівноваги. Для двохопорного стояння: I тип — зміщення загального центра мас (ЗЦМ) у бік укороченої кінцівки, проєкція ЗЦМ витягнута в сагітальному (уперед-назад) напрямку; II — проєкція ЗЦМ має вигляд широкої плями з розкидом 20 мм і більше. Для одноопорного стояння: I тип — хворий не в змозі здійснити повноцінну опору на кінцівку, тому проєкції наближені до центра ваги; II — у процесі стояння відзначається рух тіла в напрямку двохопорного стояння. Параметри стояння в пацієнтів після реабілітації значно кращі, ніж за її відсутності. Статистично значуще (р 0,05) поліпшується симетричність навантаження стоп, але зберігається порушення рівноваги, про що свідчить значна площа проекції ЗЦМ. Висновок: у пацієнтів, які пройшли реабілітацію, методом статографії підтверджено поліпшення підтримки рівноваги та відновлення навантаження стоп практично до нормальних
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Арутюнян, З. А.
Мезенцев, В. О.
Танькут, О. В.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яковенко, С. М.
Особливості ультрасонографічних ознак патологічних змін у структурі периартикулярних тканин плечового суглоба у хворих із різними проявами больового синдрому [Текст] / С. М. Яковенко, І. В. Котульський, І. М. Петрова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 18-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN (ультрасонография, этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, ультрасонография)
Анотація: Найчастішою причиною больового синдрому й обмеження рухової активності в плечолопатковій ділянці вважають тендиніти м’язів, які забезпечують рухи в плечовому суглобі (ПС), остеохондроз шийного або грудного відділів хребта, вторинна вертеброгенна радикулопатія. Мета: дослідити особливості патологічних змін анатомічних структур ПС за умов больового синдрому в ділянці плеча на фоні різних нозологій. Методи: обстежено 206 осіб (18–65 років), яких розділили на три групи: I — контрольна, II — плечолопатковий больовий синдром (ПЛБС) на фоні остеохондрозу, III — ПЛБС неясної етіології. Аналізували дані ультразвукового дослідження (УЗД). Результати: встановлено, що у практично здорових людей із віком змінюються УЗ-характеристики структури сухожиль, зв’язок, м’язів і хрящів ПС, які не призводять до відчуття дискомфорту. Зміни виявлені у 10 % людей у віці 30–40 років, а в старших за 41 рік — у 30–45 %. Товщина капсули, сухожиль, зв’язок і м’язів була практично симетричною на контралатеральних суглобах. Абсолютна різниця товщини м’якотканинних структур не перевищувала 0,2 мм, коефіцієнт асиметрії — 0,96. У II групі змін структури периартикулярних тканин ПС практично не було. Абсолютна різниця товщини анатомічних структур — 0,2 мм, коефіцієнт асиметрії товщини анатомічних структур ураженого й інтактного суглобів більше ніж 0,95. У III групі виявлені найбільші порушення: у понад 90 % хворих ехогенність уражених структур ПС була зниженою, у третини — структура неоднорідною з гіперехогенними включеннями. Абсолютна різниця товщини анатомічних структур на хворий кінцівки склала понад 0,5 мм, ніж на здоровій, коефіцієнт асиметрії — менше ніж 0,95. Висновки: отримані результати дозволяють на первинному обстеженні розділити групу з ПЛБС за наявністю структурних змін у периартикулярних тканинах ПС для подальшого вибору тактики лікування
Дод.точки доступу:
Котульський, І. В.
Петрова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результаты клинической апробации имплантатов из полилактида при остеосинтезе переломов проксимального отдела плечевой кости у пациентов с остеопорозом [Текст] / Н. А. Корж [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 26-36. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА ПЕРЕЛОМЫ -- SHOULDER FRACTURES (рентгенография, хирургия, этиология)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Переломы проксимального отдела плечевой кости (AO/OTA 11) составляет 5–6 % в структуре травм опорно-двигательной системы и наиболее часто встречаются у людей старше 50 лет. Сегодня не существует общепризнанного подхода к лечению переломов проксимального отдела плечевой кости на фоне остеопороза. Цель: проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с переломами проксимального отдела плечевой кости и остеопорозом при использовании пластины типа PHILOS и имплантатов из полилактида. Методы: за 2015–2019 гг. с использованием накостной пластины типа PHILOS и имплантатов из полилактида выполнены хирургические вмешательства у 38 женщин с остеопорозом в возрасте от 54 до 78 лет. У 32 пациенток выявлен трехфрагментарный перелом по Neer (AO/OTA 11-B), у 6 — чотырехфрагментарный (AO/OTA 11-С). Результаты оценивали по Constant-Murley Shoulder Score через 3, 6, 12 и 24 мес. после хирургического вмешательства. Результаты: у всех пациентов достигнута консолидация фрагментов, ни у одного из них не диагностирован аваскулярный некроз головки плечевой кости. Средний показатель по Constant-Murley Shoulder Score через 3, 6, 12 и 24 мес. после хирургического вмешательства равен 78,2; 82,1; 87,2 и 87,2 балла соответственно. У одной больной произошла перфорация винтом, у двух развилась поверхностная инфекция, которую устранили путем использования антибактериальной терапии. У одной больной через 3 мес. произошло вторичное смещение малого бугорка до 8–10 мм. Выводы: использование пластин PHILOS с дополнительным армированием имплантатами из полилактида позволило получить у 89,5 % пациенток с остеопорозом положительные результаты в сроки от 6 до 24 мес. после операции. Доказан низкий уровень осложнений по сравнению с существующими методами (средний балл по Constant-Murley Shoulder Score 87,2)
Proximal humerus fractures (AO/OTA 11) occur in 5–6 % of the trauma structure and most often are in people older than 50 years. There is no currently existing universally accepted approach to the treatment of proximal humerus fractures with osteoporosis. Objective: to analyze the results of surgical treatment of patients with multifragments proximal humerus fractures and osteoporosis using PHILOS type plate and polylactide implants. Methods: 38 women with osteoporosis were made surgeries with PHILOS and polylactide implants; their age was from 54 to 78 years, at the period 2015–2019. 32 patients had three-fragment proximal humerus fracture by Neer (AO/OTA 11-B), 6 — four-fragment (AO/OTA 11-C). The results were evaluated by Constant-Murley Shoulder Score in 3, 6, 12 and 24 months after surgery. Results: there was fracture healing in all patients. We did not observe any avascular head necrosis. The average score by Constant-Murley Shoulder Score after 3, 6, 12 and 24 months after surgery was equal to 78.2; 82.1; 87.2 and 87.2 points, respectively. One patient had a perforation by screw; two patients had a superficial infection that was eliminated with antibacterial therapy. There was a secondary displacement of small tubercle of the humeral head up to 8–10 mm in one patient after 3 months without any harm to shoulder joint function. Conclusions. PHILOS plates with reinforcement of polylactide implants allowed to achieve 89.5 % positive results in the period from 6 to 24 months after the surgery in patients with multifragments proximal humerus fractures and osteoporosis. There is low level of complications comparing with other available methods (mean score for Constant-Murley Shoulder Score 87.2)
Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Макаров, В. Б.
Танькут, А. В.
Подгайская, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Котульський, І. В.
Лизогуб, К. І.
Москаленко, Н. О.
Піщик, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Математичне моделювання нового ендопротеза для міжтілового спондилодезу поперекового відділу хребта [Текст] / М. О. Корж [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 42-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНКОВ АРТРОДЕЗ -- SPINAL FUSION (методы)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: За допомогою математичного моделювання з використанням методу скінченних елементів розробити модель міжтілового ендопротеза з додатковим елементом кріплення й оцінити напружено-деформований стан системи «тіло хребця – імплантат». Методи: моделі створені в програмному продукті SolidWorks. Розроблено та досліджено дві розрахункові схеми з ендопротезами: 1) титановим циліндричним; 2) титановим циліндричним із додатковим елементом кріплення — шипом. Умова I етапу роботи — відсутність переміщень елементів контактної пари «імплантат – тіло хребця», II — невелике відносне ковзання між ними з нульовим тертям. Створювали згинальне навантаження на сегмент. Результати: застосування додаткового елемента кріплення істотно підвищує жорсткість усієї системи. Відбувається перерозподіл напружень з їхнім зниженням в ендопротезів із додатковим елементом кріплення на 30 %. Еквівалентні напруження коркових тканин для першої та другої розрахункових схем I етапу дослідження виявилися близькими за значеннями, різниця дорівнювала 2 %. Для ІІ етапу різниця склала 43 %, великі напруження спостерігали в разі ендопротеза з шипом. Показники контактного тиску в моделях з обома типами ендопротезів за умов відсутності переміщень в системі «імплантат – тіло хребця» близькі, різниця дорівнює 5 %. У разі моделювання невеликого відносного ковзання між ними з нульовим тертям (II етап) різниця значень підвищується до 54 %, причому менший тиск відповідає моделі ендопротеза з шипом. Висновки: застосування вдосконаленої конструкції міжтілового ендопротеза з додатковим елементом кріплення у вигляді шипа є ефективнішим для досягнення стабілізації в системі «тіло хребця – імплантат» порівняно зі звичайним циліндричним ендопротезом
Дод.точки доступу:
Корж, М. О.
Куценко, В. О.
Попов, А. І.
Веретельник, О. В.
Тимченко, І. Б.
Гниря, М. Ю.
Ткачук, М. М.
Ткачук, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яковенчук, Н. М.
Клітинно-молекулярні взаємодії на межі суглобового хряща та субхондральної кістки [Текст] / Н. М. Яковенчук // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 50-58 : кольор. ілюстр. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (цитология)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (цитология)
КОСТИ ПЕРЕСТРОЙКА СТРУКТУРНАЯ -- BONE REMODELING
РЕЦЕПТОР-АКТИВАТОР ЯДЕРНОГО ФАКТОРА КАППА B -- RECEPTOR ACTIVATOR OF NUCLEAR FACTOR-KAPPA B
RANK ЛИГАНД -- RANK LIGAND
ОСТЕОПРОТЕГЕРИН -- OSTEOPROTEGERIN
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Доведено, що субхондральна кістка та суглобовий хрящ структурно та метаболічно пов’язані. Молекулярна тріада OPG/RANK/RANKL контролює диференціацію та біологічну функцію остеокластів. Установлено, що рівень експресії цих молекул хондроцитами залежить від стадії патологічних змін. Мета: дослідити експресію RANKL і OPG у клітинах суглобового хряща та субхондральної кістки, отриманих після ендопротезування кульшового суглоба 56 хворих на коксартроз і в експерименті на тваринах. Методи: зміни в суглобовому хрящі та кістковій тканині індукували у тварин шляхом оваріоектомії. Клінічний і експериментальний матеріал досліджували методами гістології з використанням растрової мікроскопії, імуногістохімічного визначення RANKL і OPG. Результати: експресія OPG і RANKL за умов ранніх артрозних порушень виявлена у щурів переважно в поверхневій зоні суглобового хряща. У клінічному матеріалі експресія RANKL відзначена лише в окремих збережених хондроцитах суглобового хряща. Інтенсивність забарвлення була низькою. У зоні остеохондрального з’єднання виявлено підвищену експресію RANKL остеоцитами. Найбільш виражену імунореактивність відзначено в хондроцитах, особливо в ізогенних групах, на всій території збереженого суглобового хряща. У кістковій тканині OPG експресували остеоцити та поодинокі остеобласти, розташовані на крайовій поверхні кісткових трабекул. У міжтрабекулярних просторах інтенсивну реакцію зафіксовано в клітинах навколо судин. Висновки: підвищення співвідношення RANKL/OPG відзначено в хондроцитах суглобового хряща вже на ранніх стадіях артрозу. Суттєві зміни мікроархітектури субхондральної кістки з наявністю імунопозитивних клітин свідчать про активні процеси ремоделювання, які є відображенням аномальної експресії RANKL/OPG клітинами кісткової та хрящової тканин в умовах артрозу на фоні зниженої мінеральної щільності кісткової тканини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шуба, В. Й.
Лікування ушкоджень надп’ятково-гомілкового суглоба з позиції біологічної медицини [Текст] / В. Й. Шуба // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 59-63. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: ITIRES

MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (осложнения, терапия)
ОТЕК -- EDEMA (терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- BIOLOGICAL THERAPY (методы)
Анотація: Ушкодження капсульно-зв’язкового апарата в структурі травм надп’ятково-гомілкового суглоба (НГС) становлять 70–75 %. Постійний симптом у разі травм капсули та зв’язок — післятравматичний набряк, для лікування якого зазвичай застосовують консервативні методики (препарати на основі есцину, ручний лімфатичний дренаж, еластичні/протинабрякові бинти чи панчохи, вправи для стимулювання «м’язового насоса»). Перспективним є використання в схемах лікування біорегуляційних препаратів. Мета: провести порівняльний аналіз динаміки регресії ступеня післятравматичного набряку та больового синдрому в пацієнтів з ушкодженням НГС за умов проведення терапії препаратом ITIRES («PEKANA Naturheilmittel, GmbH», Німеччина) та референтними препаратами базисної терапії. Методи: дослідження виконано за участю 30 пацієнтів (середній вік (39,4 ± 8,3) років) із розривами, розтягненням і перенапруженням капсульно-зв’язкового апарата в зоні НГС (S93.2, S93.4 по МКБ-10). Постраждалих розподілили на дві групи: Р (15 осіб) — використана комбінація препарату ITIRES (краплі, мазь) протягом 14 днів, К (контрольна, 15 пацієнтів) — стандартні протинабрякові препарати на основі есцину. Досліджували зміни об’єму ушкодженої кінцівки. Результати: у пацієнтів групи Р протинабряковий ефект відзначений вже на 3-ю добу після травми. На 5-у добу в них виявлено зниження об’єму ушкодженої кінцівки відносно початкової величини в середньому на 7 % проти 1 % (р 0,05) у контрольній групі. Наприкінці першого тижня післятравматичного періоду середнє значення об’єму зменшилось на 11,9 % у групі Р проти 1,7 % у групі К, на 14-й день — 18,3 % проти 9,5 %. Ослаблення інтенсивності больового синдрому в пацієнтів групи Р спостерігали на кінець 3-ї доби з подальшим його зниженням до 5-ї, а в контрольній — на 7-му добу. Висновки: продемонстровано ефективність застосування ITIRES у комплексній терапії післятравматичних набряків у пацієнтів з ушкодженнями НГС
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експериментальне дослідження міцності фіксації зв’язки наколінка після її реконструкції [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 64-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ ЖИВОТНЫХ -- STIFLE (хирургия)
НАДКОЛЕННИК -- PATELLA (хирургия)
НАДКОЛЕННИКА СВЯЗКА -- PATELLAR LIGAMENT (хирургия)
ШВЫ -- SUTURES
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Модульне ендопротезування є адекватним методом заміщення дефекту після видалення пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки (ВГК). Проте існують проблеми з відновленням функції колінного суглоба, а саме його розгинального апарата. Мета: визначити міцність фіксації зв’язки наколінка за умов моделювання на колінному суглобі свині реконструкції розгинального апарата з використанням для кріплення зв’язки наколінка до горбистості ВГК нейлонової стрічки або Attachment tube. Методи: на препаратах колінних суглобів свиней моделювали реконструкцію розгинального апарата в двох серіях експерименту: I — пластика зв’язки наколінка за допомогою нейлонової стрічки; II — пластика до Attachment tube, попередньо зафіксованої на проксимальному відділі ВГК. Випробували зразки на міцність під впливом навантаження на розтягнення, величину якого поступово збільшували до моменту відриву зв’язки наколінка від ВГК. Отримані показники оброблені статистично. Результати: зразки I серії витримували навантаження до руйнування в середньому в 1,4 рази менші, ніж у II (t = –4,820; p = 0,001). Середні величини навантаження, що призвело до відриву зв’язки наколінка, помітно відрізнялися між собою, проте максимальне значення ряду руйнівного навантаження I серії не мало перетину з мінімальним значенням ряду даних II серії. Відрив зв’язки наколінка відбувався через прорізування, а не руйнування шовного матеріалу. Висновки: пластика з використанням Attachment tube є в 1,4 разу (р 0,01) міцнішою, ніж фіксація нейлонової стрічкою. Завдяки цьому розробку рухів у колінному суглобі та навантаження на прооперовану кінцівку можна виконувати в ранньому післяопераційному періоді, зменшуючи тим самим кількість ускладнень і покращуючи функціональний результат хірургічного втручання в пацієнтів із пухлинами проксимального відділу ВГК
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Скорик, І. О.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Особливості будови підошовного апоневрозу за результатами анатомічного дослідження [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 70-74 : кольор. ілюстр. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ФАСЦИЯ -- FASCIA (анатомия и гистология)
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (анатомия и гистология)
СТОПА -- FOOT (анатомия и гистология)
Анотація: Мета: аналіз результатів дослідження анатомії підошовного апоневрозу, уточнення особливостей будови та лінійних розмірів. Методи: вивчено анатомію підошовного апоневрозу на 20 свіжих ампутованих нижніх кінцівках. Середній вік пацієнтів (15 чоловіків, 5 жінок) дорівнював (53,5 ± 18) років. Захворювання, які стали причиною ампутацій: онкологічні — 10, облітеруючі ангіопатії — 5, наслідки травм — 5. За допомогою штангенциркуля виміряні лінійні розміри (мм) підошовного апоневрозу: довжина, проксимальна та дистальна ширина, ширина латерального та центрального пучків, товщина проксимальної частини апоневрозу та латерального пучка. Розраховані середні значення. Результати: підошовний апоневроз складався з добре виражених, поздовжньо розташованих пучків; віялоподібно розширювався від вузької проксимальної частини шириною (26,8 ± 5,4) мм до широкої дистальної — (71,9 ± 3,2) мм. Середня довжина підошовного апоневрозу становила (128,0 ± 16,8) мм. Товщина ентезису — (3,6 ± 1,9) мм. Медіальний пучок був не виражений й утворював із центральним єдиний. Ширина центрального пучка становила (15,35 ± 1,50) мм. Тонший латеральний пучок у 17 випадках був добре виражений, його ширина склала (11,75 ± 2,70) мм, товщина — (2,25 ± 1,06) мм. У трьох випадках латеральний пучок редукувався після відходження від п’яткової до ості. Варіантів його відсутності не виявлено. Висновки: підошовний апоневроз — віялоподібної форми структура блискучого білого кольору, побудована з добре виражених, поздовжньо розташованих пучків. Після відходження від п’яткового горбка трипучкової будови підошовного апоневрозу не спостерігали. Центральний пучок апоневрозу — найширший і найтовщий, тонший латеральний був різного ступеня вираженості, у трьох випадках поступово редукувався. Найтоншим і невираженим виявився медіальний пучок, який становить із центральним єдину структуру
Дод.точки доступу:
Турчин, О. А.
Григоровська, А. В.
Снісаревський, П. П.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Palliative embolization arteries or veins for a recurrent pelvic chondrosarcoma [Text] = Паліативна емболізація артерій і вен у разі рецидивів хондросаркоми таза / C. Biz [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - P75-80. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (патология)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (диагностика, терапия, хирургия)
ХОНДРОСАРКОМА -- CHONDROSARCOMA (диагностика, терапия, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (методы)
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Chondrosarcoma is a malignant bone tumor characterized by the formation of cartilage structures of varying degrees of maturity. They account for approximately 20 % of malignant skeletal tumors. Chondrosarcoma most often affects the pelvis (iliac bone), the proximal femur and humerus, ribs. The chondrosarcoma of the pelvis has a low response to chemo-and radiation therapy, so they are usually resected by standard hemipelvectomy. New surgical reconstructive techniques allow surgeons to perform major reconstructions, thereby improving patients’ quality of life. Clinical case: male, 64 years old, with complains of the left thigh pain for 6 months. The patient was made a comprehensive examination — standard X-rays, MRI and CT scan of the pelvis, biopsy of the pathological formation. Diagnosis: chondrosarcoma II clinical group, stage IIB. Primary surgery — wide-field excision and reconstruction with a massive bone allograft was performed and bipolar hip replacement. Two major local recurrences were detected in 3 years. Due to inefficiency of chemo-and radiation therapy, refusal of the patient from amputation, high degree of tumor vascularization, arterial embolization was applied. A selective study of both the medial and lateral femoral arteries was performed using a uroangiographic contrast medium. The achievement of complete devascularization of the greatest lesion was confirmed angiographically. After 20 days due to partial revascularization, re-embolization of the lateral circular femoral artery was made. The final embolization of all arterial branches that fed the tumor was performed after 3 months with acrylic (n-butyl 2-cyanoacrylate) glue for larger-sized vessels and microparticles of polyvinyl alcohol (150–250 μm) for the smallest branches. Conclusion: embolization can be effectively used as a palliative treatment for highly vascularized pelvic chondrosarcoma
Хондросаркома (ХС) — це злоякісна пухлина кісток, характерною рисою якої є утворення хрящових структур різного ступеня зрілості. На них припадає приблизно 20 % злоякісних пухлин скелета. Найчастіше ХС вражає таз (клубову кістку), проксимальний відділ стегнової та плечової кісток, ребра. ХС малого таза мають низьку реакцію на хіміо- та променеву терапії, отже, зазвичай, їх резектують за допомогою стандартної геміпельвектомії. Нові хірургічні реконструктивні методи дозволяють хірургам проводити великі реконструкції, покращуючи тим самим якість життя пацієнтів. Клінічний випадок: чоловік, 64 роки, зі скаргами на болі в лівому стегні протягом 6 міс. Пацієнту виконано комплексне обстеження — стандартну рентгенографію, МРТ та КТ малого таза, біопсію патологічного утворення. Встановлено діагноз: ХС ІІ клінічної групи, IIB стадії. Первинне хірургічне втручання — висічення з широкими полями та реконструкція масивним кістковим алотрансплантатом, встановлення біполярного ендопротеза стегна. Через 3 роки виявлено два великі локальні рецидиви. Через неефективність хіміо- та променевої терапій, відмову пацієнта від ампутації, високий ступінь васкуляризації пухлини виконано артеріальну емболізацію. Проведено селективне дослідження як медіальної, так і бічної стегнових артерій за допомогою уроангіографічного контрастного середовища. Досягнення повної деваскуляризації найбільшого ураження підтверджено ангіографічно. Через 20 днів у наслідок часткової реваскуляризації виконано повторну емболізацію бічної циркулярної стегнової артерії. Остаточну емболізацію всіх артеріальних гілок, які живлять пухлину, провели через 3 міс. за допомогою акрилового (н-бутил-2- ціаноакрилатного) клею для судин більшого діаметра та мікрочастинок полівінілового спирту (150– 250 мкм) для найменших гілок. Висновок: емболізацію можна ефективно використовувати як паліативне лікування високоваскуляризованих ХС таза
Дод.точки доступу:
Biz, C.
Angelini, A.
Crimi, A.
Trovarelli, G.
Igoumenou, V. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Танькут, В. О.
Історичні віхи організаційної та методичної діяльності ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України" [Текст] / В. О. Танькут, О. Г. Шевченко, І. В. Голубєва // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 81-92. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (история)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (история)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Історія інституту імені професора М. І. Ситенка почалася у 1907 р., коли за рішенням ХХХІ з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії був створений Медико-механічний інститут, директором якого призначили Карла Федоровича Вегнера (рис. 1). Основним завданням закладу на той час було надання кваліфікованої експертної та медичної допомоги робітникам гірничорудної промисловості з наслідками виробничих травм. Активна організаційно-методична діяльність інституту розпочалася у 1925 р. після його реорганізації в Український державний клінічний інститут ортопедії і травматології. Зважаючи на те, що Харків на той час був столицею України, на інститут були покладені функції центральної ортопедо-травматологічної установи, відповідальної за організацію якісної й ефективної спеціалізованої ортопедотравматологічної допомоги населенню України, надання висококваліфікованої консультативної, практичної лікувальної та методичної допомоги органам охорони здоров’я
Дод.точки доступу:
Шевченко, О. Г.
Голубєва, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Сергій Семенович Страфун [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 93-94

Анотація: Стаття присвячена 60-річчю заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», завідувача відділу мікрохірургії та реконструктивно-відновлювальної хірургії верхньої кінцівки, доктора медичних наук професора члена-кореспондента НАМН України Страфуна С. С.
Дод.точки доступу:
Страфун, Сергій Семенович (ортопед ; 1959-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Михайло Аполлонович Аршулік [Текст] : некролог // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 95

Анотація: 26 вересня 2019 року на 57 році життя після нетривалої важкої хвороби перестало битися серце видатного українського ортопеда-травматолога, голови Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація ортопедів-травматологів» — Михайла Аполлоновича Аршуліка
Дод.точки доступу:
Аршулик, Михаил Аполлонович (ортопедо-травматолог ; 1961-2019) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Бабуркина, Е. П.
Клиническая значимость медиопателлярной складки феморопателлярного сочленения (обзор литературы) [Текст] / Е. П. Бабуркина // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 96-105. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
СИНОВИАЛЬНАЯ ОБОЛОЧКА -- SYNOVIAL MEMBRANE (патология, хирургия)
Анотація: Проблема диагностики и лечения синдрома медиопателлярной складки (МС) является актуальной, поскольку патология этого образования изучена недостаточно как у взрослых, так и у детей и подростков. Синдром МС становится причиной боли в переднем отделе коленного сустава в 3,25–11 % случаев. Средняя частота его у взрослого населения составляет от 20 до 60 %. Во время выполнения артроскопии МС выявлены у 14–100 % пациентов, а при вскрытии тел умерших — в 25–34 % случаев. МС в нормальных условиях — тонкая, розовая и гибкая. В случае воспалительного процесса в суставе она становится отечной, утолщенной и влияет на движение в феморопателлярном сочленении, определяя изменения хряща надколенника и медиальной поверхности бедренной кости. В патологических МС, как правило, увеличивается васкуляризация, отмечается гиалинизация и признаки воспаления. Хронические случаи синдрома МС характеризуются фиброзно-хрящевой метаплазией, прогрессированием коллагеноза и кальцификацией. Самой распространенной является классификация по J. Sakakibara на основе размера МС. Складки типов А и В не всегда сопровождаются наличием симптомов, типов C и D могут быть зажаты между медиальным мыщелком и коленной чашечкой и становятся утолщенными, вызывая внутреннее повреждение коленного сустава. Сложность диагностики обусловлена тем, что клинические проявления нередко имитируют симптоматику повреждений менисков и связок. Нарушение МС не отличается по клинике от других повреждений коленного сустава, за исключением четкой локализации болевых ощущений, которые скачкообразно усиливаются во время сгибания коленного сустава в пределах от 150° до 110° и сопровождаются ощущением щелчка. Наиболее информативным неинвазивным методом диагностики синдрома МС является УЗИ и МРТ. Для его лечения используют консервативные и хирургические методы. Есть небольшое количество работ, в которых авторы описывают взаимосвязь дисплазии ФПС и наличия МС. Изучение этого вопроса, по нашему мнению, заслуживает внимания. Это поможет разобраться в причинах проявления синдрома, тактики диагностики и лечения
The problem of diagnosis and treatment of the mediopatellar plica (MP) syndrome is urgent, since the pathology of this formation has not been studied sufficiently in adults, children and adolescents. MP syndrome causes pain in the anterior knee joint in 3.25–11 % of cases. The average frequency in adult population varies from 20 to 60 %. At arthroscopy intervention, the MP was detected in 14–100 % of patients, and 25–34 % of cases were found during autopsy of the dead bodies. At normal conditions the MP is thin, corneal and flexible. In the case of an inflammatory process in the joint, it becomes swollen, thickened and affects the movement in the patella-femoral joint, determining changes in the cartilage of the knee and medial surface of the femur. In pathological MP, usually increases vascularization, it is noted hyalinization and signs of inflammation. Chronic cases of MP syndrome are characterized by fibro-cartilage metaplasia, progression of collagenosis and calcification. The most common is the classification by J. Sakakibara based on the size of the MP. Type A and B plicae are not always accompanied by symptoms; types C and D can be sandwiched between the medial growth and the knee and become thickened causing internal damage to the knee joint. The complexity of the diagnosis is due to the fact that clinical manifestations often mimic the symptoms of damage of the meniscus and ligaments. Pathology of MP is not different from the clinic of other knee injuries, except for the clear localization of pain, which is abruptly exacerbated during bending of the knee joint in the range from 150° to 110° and accompanied by a feeling of clicking. The most informative non-invasive methods of diagnosis of MP syndrome are ultrasound and MRI. For the treatment conservative and surgical methods are used. There are a small number of papers in which the authors describe the relationship between patello-femoral joint dysplasia and the presence of MP. In our opinion, the study of this issue is noteworthy. This will help to understand the causes of the syndrome, diagnosis and treatment tactics
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Про наукову, лікарську та громадську діяльність професора Поворознюка Владислава Володимировича [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 106-112

Анотація: 21–22 жовтня 2019 р. в Києві відбулася конференція «Захворювання кістково-м’язової системи та вік», на яку прибули поділитися досвідом та обговорити наукові досягнення провідні фахівці із багатьох країн світу
Дод.точки доступу:
Поворознюк, Владислав Володимирович (ортопед-травматолог ; 1954-2021) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Звіт про науково-практичну конференцію "Актуальні питання лікування ортопедичної патології та наслідків травм опорно-рухової системи", присвячену 90-річчю кафедри травматології та ортопедії ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" та IV Український симпозіум із біомеханіки опорно-рухової системи [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 113-114

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Анотація: 19–20 вересня 2019 року в місті Дніпро відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання лікування ортопедичної патології та наслідків травм опорно-рухової системи», присвячена 90-річчю кафедри травматології та ортопедії Дніпропетровської медичної академії (ДМА)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)