Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ6/2020/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Роль поліморфних варіантів генів -174 G/C IL6 та -1082G/A і -592 С/А IL10 у патогенезі кератоконуса та розвитку рецидивуючих ерозій при гратчастій дистрофії рогівки у пацієнтів з України / Л. А. Лівшиць [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 3-11

MeSH-головна:
КЕРАТОКОНУС -- KERATOCONUS (генетика)
РОГОВИЦЫ БОЛЕЗНИ -- CORNEAL DISEASES (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Кератоконус (КК), ектазія рогівки, є мультифакторним захворюванням зі спадковою схильністю, яке зустрічається у 1:2000 населення. Гратчаста дистрофія строми рогівки є найбільш поширеним в Україні типом (40,2%) серед інших видів спадкових дистрофій – моногенних захворювань, зумовлених мутаціями в гені TGFBI з варіюючими фенотиповими клінічними проявами
Висновок. За результатами проведених досліджень встановлено, що поліморфізми -174G/С гена IL6, -592С/A rs1800872 та -1082G/A rs1800896 гена IL10 разом з генами-детермінаторами створюють кумулятивний ефект модифікаторів клінічного фенотипу при кератоконусі та гратчастій дистрофії рогівки
Дод.точки доступу:
Лівшиць, Л. А.
Дрожжина, Г. І.
Кучеренко, А. М.
Івановська, О. В.
Гайдамака, Т. Б.
Городна, О. В.
Середа, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние упорно рецидивирующего птеригиума на оптический интерфейс роговицы / Э. Н. Билалов [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 12-16

MeSH-головна:
ПТЕРИГИУМ -- PTERYGIUM (осложнения)
РОГОВИЦА -- CORNEA (патология)
Анотація: Птеригиум представляет собой пролиферативное, воспалительно-дегенеративное заболевание, развивающееся вследствие патологической гиперплазии эпителия и его васкуляризации, миграции измененных стволовых клеток лимба к центру роговицы и сопровождающееся глубокими перестройками подлежащей ткани роговицы. Цель. Оценить влияние упорно рецидивирующего птеригиума на оптический интерфейс роговицы по данным рефрактометрии и кератотопографии. Материал и методы. Исследование включало результаты наблюдения 60 пациентов (67 глаз) с упорно рецидивирующим птеригиумом. Пациенты были разделены на четыре группы в зависимости от количества рецидивов. Для оценки оптического интерфейса роговицы всем пациентам проводилась визометрия, рефрактометрия и компьютерная кератотопография. Результаты. Выявлены достоверные различия визиометрических, рефрактометрических и кератотопографических показателей у пациентов с упорно рецидивирующим птеригиумом в зависимости от количества рецидивов. Динамическое наблюдение показало, что с увеличением количества рецидивов и персистенции крыловидной плевы развиваются стойкие изменения в оптическом интерфейсе роговицы, что проявляется остаточным роговичным астигматизмом. Заключение. Повторные рецидивы птеригиума приводят к развитию стойких нарушений в оптическом интерфейсе роговицы, что требует разработки более совершенных методик операции, позволяющих исключить рецидивы
Дод.точки доступу:
Билалов, Э. Н.
Юсупов, А. Ф.
Нозимов, А. Э.
Орипов, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Опухолеподобные образования роговицы в области лимба / Е. В. Середа [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 17-23

MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ЛИМБ -- LIMBUS CORNEAE (патология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
Анотація: Первичные новообразования роговой оболочки и склеры практически отсутствуют. Большинство новообразований этой зоны являются вторичными в результате распространения на них опухолей, возникающих в соседних структурах глаза. Наиболее часто встречаются доброкачественные опухоли, а именно дермоидные образования конъюнктивы и/или роговицы и липодермоиды. Цель. Проанализировать три клинических случая больных с опухолеподобными образованиями роговицы в области лимба и оценить результаты лечения. Материал и методы. Под нашим наблюдением находились трое больных с опухолеподобными образованиями роговицы в области лимба. Предварительно всем больным выставлен диагноз дермоидная киста, липодермоид? У троих больных было проведено удаление образования рговицы – в двух случаях с одновременной корнеосклеропластикой и в одном случае с покрытием роговицы амниотической мембраной. Результаты. При проведении хирургического лечения удаленные интраоперационно ткани были направлены на гистологическое исследование. Ни в одном случае диагноз дермоидной кисты либо липодермоида выставлен не был. Согласно данным гистологического заключения во всех препаратах определялась плотная неоформленная соединительная ткань, состоящая из переплетающихся пучков коллагеновых волокон и покрытая многослойным плоским эпителием неравномерной толщины, с явлениями незначительного акантоза. В одном случае неоформленная соединительная ткань содержала кровеносные сосуды и была незначительно инфильтрирована лимфоцитами. Выводы. Опухолеподобные образования лимбальной области требуют тщательной диагностики с проведением импрессионной цитологии для дифференциальной диагностики злокачественных новообразований эпителия и обязательным гистологическим исследованием удаленного интраоперационно материала для верификации диагноза
Дод.точки доступу:
Середа, Е. В.
Дрожжина, Г. И.
Гайдамака, Т. Б.
Осташевский, В. Л.
Вит, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структурні зміни рогівки, виявлені за допомогою конфокальної мікроскопії у пацієнтів з кератоконусом після прискореного кросслінкінгу / Л. Ф. Тройченко [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 24-29

MeSH-головна:
КЕРАТОКОНУС -- KERATOCONUS (хирургия)
РОГОВИЦЫ БОЛЕЗНИ -- CORNEAL DISEASES (диагностика)
МИКРОСКОПИЯ КОНФОКАЛЬНАЯ -- MICROSCOPY, CONFOCAL (использование)
Анотація: Біомікроскопічні зміни рогівки у пацієнтів, хворих на кератоконус, після кросслінкінгу (CLX) можливо виявити за допомогою конфокальної мікроскопії (КМ). В літературі зустрічаються поодинокі повідомлення про морфологічні зміни рогівки після CLX. Метою нашого дослідження було виявлення структурних змін рогівки за допомогою КМ після прискореного CLX у хворих на кератоконус. Матеріал та методи. В нашому дослідженні на 167 очах хворих на кератоконус після прискореного CLX виявленні структурні зміни рогівки за допомогою КМ в терміни спостереження до 12 міс після операції. Процедура прискоренного CXL виконувалася за допомогою приладу UV-X ™ 2000 з потужністю випромінювання 9 mW/см². Конфокальна біомикроскопія проводилась на приладі «Confoscan 4» (Nidek, Японія). Результати. Процедура акселерованого (10 хвилин) CLX при прогресуючому кератоконусі 2-3 стадій являється безпечною та приводить до стабілізації кератоконуса в терміни спостереження 12 місяців після операції. Через 3 місяці після процедури прискореного CLX зафіксовано активне відновлення кератоцитів в глибоких і поверхневих шарах строми з розсмоктуванням вогнищ фіброзу. Відновлення нормальної архітектоніки рогівки починається через 6 міс після прискореного кросслінкінгу та репополюзація кератоцитів завершається через 12 місяців за даними КМ
Дод.точки доступу:
Тройченко, Л. Ф.
Середа, К. В.
Дрожжина, Г. І.
Іванова, О. М.
Медведовська, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оптимизация лечения синдрома сухого глаза при аллергических конъюнктивитах / Ф. А. Бахритдинова [и др.] // Офтальмол. журнал : Наук.- практ. журн. - 2020. - N 2. - С. 30-35

MeSH-головна:
КОНЪЮНКТИВИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- CONJUNCTIVITIS, ALLERGIC (патофизиология)
ГЛАЗА СУХОГО СИНДРОМЫ -- DRY EYE SYNDROMES (терапия)
Анотація: Аллергические конъюнктивиты часто осложняются присоединением синдрома «вторичного сухого глаза», который значительно влияет на качество жизни пациентов и требует комплексного лечения. Цель. Совершенствование лечения синдрома сухого глаза при аллергическом конъюнктивите с использованием препарата искусственной слезы. Материал и методы. Исследование включало динамическое наблюдение 56 пациентов с аллергическим конъюнктивитом и синдромом вторичного сухого глаза, часть которых получала препарат искусственной слезы в дополнение к базисной терапии. Был проведен комплексный анализ, включавший исследование клинических симптомов, состояния слезного комплекса и мейбомиевых желез. Результаты. Исследование показало, что у пациентов, получавших с 10 дня лечения препарат искусственной слезы, помимо улучшения показателей опросника субъективных симптомов, теста Ширмера и времени разрыва слезной пленки, определялась более выраженная положительная динамика проявлений аллергического конъюнктивита. Мейбография показала, что при сосочковой и фолликулярной формах заболевания наблюдаются наиболее грубые морфологические дефекты протоков желез. Заключение. Комплексная терапия с добавлением препаратов искусственной слезы на 10-й день базисного лечения является целесообразным и патогенетически обоснованным способом коррекции недостаточности слезной пленки в период обострения аллергического конъюнктивита
Дод.точки доступу:
Бахритдинова, Ф. А.
Миррахимова, С. Ш.
Нарзикулова, К. И.
Сафаров, Ж. О.
Орипов, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Духаер, Шакір
Особливості акомодаційно-конвергентної зіничної реакції у здорових дітей і підлітків в залежності від їх віку і тонусу вегетативної іннервації / Шакір Духаер, Н. М. Бушуева, С. Б. Слободяник // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 36-44

MeSH-головна:
АККОМОДАЦИЯ ГЛАЗА -- ACCOMMODATION, OCULAR
ЗРАЧОК -- PUPIL
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Тісний зв’язок зіничної реакції з акомодацією обумовлює інтерес до вивчення акомодаційної зіничної реакції як методу оцінки вегетативного забезпечення акомодаційної зіничної реакції як у здорових дітей, так і у осіб з розладами акомодації. Інтерес представляє дослідження залежності показників акомодаційно-конвергентної зіничної реакції від віку дітей та загального тонусу вегетативної іннервації. Очікується, що показники пупілографії могли б розглядатися як об’єктивний критерій оцінки акомодаційно-конвергентно-зіничної реакції, а у пацієнтів з розладами акомодації – також сприяти вибору того чи іншого методу лікування. Мета – вивчити особливості акомодаційно-конвергентної зіничної реакції при переведенні погляду здалека поблизу у здорових дітей та підлітків в залежності від їх віку та загального тонусу вегетативної іннервації
Встановлено нормативні величини пупілографічних показників акомодаційно-конвергентної зіничної реакції у здорових дітей та підлітків віком від 6 до 18 років та встановлено залежність цих показників від віку дітей та загального балансу вегетативної іннервації. Виявлено, що загалом при симпатотонії показники площі зіниці та амплітуда її зміни значно більші, а часові показники зміни розмірів зіниць значно менші, ніж при ейтонії та парасимпатотонії; у парасимпатотоніків швидкість зміни розмірів зіниць найповільніша, а амплітуда – найменша. У дітей молодшого віку (6-9 років) швидкість акомодаційної зіничної реакції і розміри площі зіниць в цілому менші, ніж у більш старших дітей (10-18 років), що може свідчити про неповну структурно-функціональну зрілість акомодативно-конвергентно-зіничної системи в цьому віці. Висновок. Виявлені закономірності дають підстави розглядати дані пупілографії в якості об’єктивного критерію оцінки акомодаційно-конвергентно-зіничної реакції у дітей різного віку і стану балансу вегетативної іннервації
Дод.точки доступу:
Бушуева, Н. М.
Слободяник, С. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коган, М. Б.
Особенности визуализации структур переднего отдела глаза способом инфракрасной диафаноскопии у пациентов с контузиями глазного яблока / М. Б. Коган // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 45-49

MeSH-головна:
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES (диагностика)
Анотація: Контузии глазного яблока возникают вследствие удара тупым предметом и по тяжести занимают второе место после проникающих ранений глазного яблока. Несмотря на совершенствование диагностических технологий, проблема выявления патологии при контузиях глазного яблока остается актуальной. Цель. Изучить особенности визуализации структур переднего отдела глаза способом инфракрасной транспальпебральной диафаноскопии (ИКТД) у пациентов с контузией глазного яблока. Материал и методы. Под наблюдением находились 25 первичных пациентов с контузией одного глаза средней или тяжелой степени, парный глаз был интактным. У всех больных были выполнены следующие исследования обоих глаз: визометрия, биомикроскопия, офтальмоскопия, измерение внутриглазного давления, ультразвуковое сканирование переднего и заднего отделов глаза, ультразвуковая эхобиометрия, рентгенологическое исследование, ИКТД. Результаты. Применение ИКТД у пациентов с контузией глазного яблока позволило выявить повреждения радужной оболочки, хрусталика и склеры, в том числе субконьюнктивальные разрывы склеры. Выявлены более высокие показатели ширины отростчатой части цилиарного тела поврежденных глаз по сравнению с парными интактными глазами. Выводы. Инфракрасная диафаноскопия у пациентов с контузией глазного яблока позволяет неинвазивно визуализировать различные повреждения структур переднего отрезка глаза, например, прикорневые иридодиализы, надрыв зрачкового края радужки, сублюксацию хрусталика, а также субконьюнктивальные разрывы склеры. У пациентов с контузией глазного яблока наблюдается увеличение размеров отростчатой части цилиарного тела пораженного глаза по сравнению с парными интактными глазами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Могілевський, С. Ю.
Системний аналіз патогенетичних чинників друзогенезу при віковій дегенерації макули / С. Ю. Могілевський, Х. В. Ковальчук // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 50-55

MeSH-головна:
ЖЕЛТОЕ ПЯТНО -- MACULA LUTEA (патология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Вікова дегенерація макули сітківки (ВДМ) є основною причиною втрати зору у людей похилого віку. Участь рецепторного апарату клітин в ініціації патології сітківки при ВДМ не отримала належного відображення в літературі. Відсутність системного аналізу патогенетичних механізмів формування друз стримує можливість розробки методів лікування і профілактики розвитку ранньої стадії ВДМ. Мета – провести системний аналіз нових патогенетичних чинників друзогенезу при віковій дегенерації макули. Матеріал і методи. Дослідження носило проспективний характер і включало 109 хворих (186 очей) з проміжною стадією сухої ВДМ. Всім хворим виконувалось детальне офтальмологічне обстеження. Його виконували до початку лікування і в динаміці. Для вивчення функціональної активності рецепторів тромбоцитів (Тц) використовували ліганди: аденозинтрифосфат (АТФ), аденозиндифосфат (АДФ), аденозин, фактор активації Тц (ФАТ), адреналін і ізадрин. Оцінку агрегації Тц проводили турбідиметричним методом. Досліджували вплив реактивності тромбоцитів на характер та інтесивність друзоутворення в пігментному епітелії сітківки (ПЕС). Результати. Порівняння реактивності Тц у хворих 1-ї групи без ВДМ при відсутності та наявності друз в сітківці, відповідно підгрупа А та В, свідчило, що гіперреактивність α2-адренорецепторів відображала раннє відкладення метаболітних відходів в клітинах ПЕС та формування друз. У хворих 2-ї групи (підгрупа С) із ранньою стадією сухої форми ВДМ зростання кількості друз проявлялося підвищенням активності Р2Х-рецепторів (р0,01) і А2А-рецепторів (р0,001), в порівнянні з групою В. У хворих 3-ї групи (підгрупа Е) з проміжною стадією сухої форми ВДМ при збільшенні розміру друз змінювалася активність 4-х досліджених рецепторів Тц, причому сенситивність α2-адренорецептору, Р2Х- і ФАТ-рецепторів – зростала, а β2-адренорецептору – зменшувалася. Висновки. Реактивність рецепторів Тц відображає вплив патогенетичних чинників ВДМ на друзогенез та може використовуватися для прогнозування ризику прогресування захворювання
Дод.точки доступу:
Ковальчук, Х. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив імунокорекції на стан цитокінів Іл-1β, Іл-10, γ-інтерферону, Іл-4) і ростового фактору(TGF-1β) в сироватці крові хворих з фронто-орбітальною травмою в віддаленому періоді після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу / О. Д. Бондарчук [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 56-59

MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (повреждения)
ЛОБНАЯ КОСТЬ -- FRONTAL BONE (повреждения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Післяопераційний відновлювальний період у частини хворих характеризується в’ялим перебігом загоєння, ліквореєю і дисбалансом системних факторів імунітету. Зокрема, виявлено зниження рівня трансформуючого фактора росту – TGF-1β, інтерферона-γ, підвищення прозапального цитокіна інтерлейкіна-1β 0 і загального імуноглобуліна класу Е. З урахуванням виявлених відхилень нами була запропонована схема реабілітації з використанням імунокоректора, стимулятора продукції γ-інтерферона, антигістамінів і вітамінів А, Е, Д
Мета. Вивчити зміни показників імунного статусу ‒ цитокінів (Іл-1β, Іл-10, γ-інтерферону, Іл-4) і ростового фактору(TGF-1β) в сироватці крові хворих з травмами фронто-орбітальної ділянки при неблагоприємному післяопераційному перебігу після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу і після імунокорекції. Матеріал і методи. В сироватці крові досліджували вміст імуноглобулінів класів М, Е, інтерлейкінів ‒ Іл-1β, Іл-10, Іл-4, γ-інтерферона, трансформуючого ростового фактору ‒ TGF-1β у10 хворих з травмою лобної кістки (ТЛК) після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу у віддаленому періоді при неблагоприємному післяопераційному перебігу до і після використання імунокоригуючої терапії. Контрольна група ‒ 10 практично здорових осіб. Результати. У хворих з ТЛК з проблемним перебігом післяопераційного періоду відмічена відсутність змін в рівні імуноглобулінів М і Е, активація Іл-1β (48,5±6,3 пмл), Іл-10 (4,8±1,0 пг/мл) порівняно з контролем (12,8±3,2 пг/мл і 1,6±0,3 пг/мл, відповідно). Тим часом відмічається зниження ростового фактору TGF-1β (1,6 пг/мл) і γ-інтерферону (1,8±0,5 пг/мл) порівняно з контролем (4,5 пг/мл і 15,4±3,5 пг/мл, відповідно). Використання імунокоригуючої терапії сприяло нормалізації цих показників і процесів регенерації. Аутоімунних реакцій гуморального плану у хворих з ТЛК всіх груп не виявлено. Висновки. При проблемній регенерації тканин у хворих з ТЛК після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу підвищується рівень про- і протизапальних цитокінів (Іл-1β і Іл-10), знижується вміст в крові трансформуючого фактора росту-β (TGF-1β) і, особливо, γ-інтерферону, що можливо розглядати як патогенетично значущі фактори, які беруть участь в процесах регенерації. Використання імунокоригуючої терапії сприяє нормалізації рівня цитокінів трансформуючого фактора росту-β (TGF-1β) і γ-інтерферону і, як наслідок, процесів регенерації
Дод.точки доступу:
Бондарчук, О. Д.
Кіщук, В. В.
Мельников, О. Ф.
Тимченко, М. Д.
Дідик, Н. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Влияние температуры ирригационного раствора на длительность внутриглазного кровотечения в процессе витрэктомии (экспериментальное исследование) / Р. Э. Назаретян [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 60-64

MeSH-головна:
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (хирургия)
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY (использование, методы)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Одной из актуальных проблем современной витреоретинальной хирургии остается проблема интраоперационных кровотечений в процессе витрэктомии, а также в ранний послеоперационный период у больных с витреоретинальной патологией. Цель. Изучить влияние температуры ирригационного раствора на длительность внутриглазного кровотечения в процессе витрэктомии в глазу кролика. Материал и методы. Эксперимент проведен на 12 кроликах (24 глаза) породы шиншилла. Все животные были разделены на четыре группы. В группе 1 (3 кролика, 6 глаз) проводили витрэктомию с ирригационным раствором температурой 5 °С, в группе 2 (3 кролика, 6 глаз) температурой 10 °С, в группе 3 (3 кролика, 6 глаз) температурой 22 °С, и в группе 4 (3 кролика, 6 глаз) температурой 36 °С. Исследование проводили при температуре воздуха (22-24) °С. Результаты. В нашем исследовании длительность кровотечения у животных в группе 4 составила 21,1±9,5 с, в группе 3 – 63±23,5 с, в группе 2 – 34,8±30 с, а в группе 1 – 88,3±46,0 с. Заключение. В процессе витрэктомии использование ирригационных растворов температурой 36° С (условия мягкой гипотермии) приводит к снижению длительности интраоперационного кровотечения в глазу кролика (21,1±9,5 с) по сравнению со стандартными условиями применения ирригационных растворов комнатной температуры (63±23,5 с). Температурный режим мягкой гипотермии может быть рекомендован для витреоретинальной хирургии у пациентов с высоким риском кровотечений
Дод.точки доступу:
Назаретян, Р. Э.
Задорожный, О. С.
Уманец, Н. Н.
Науменко, В. А.
Пасечникова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Характеристика температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів / О. Е. Дорохова [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 65-69

MeSH-головна:
РЕСНИЧНОЕ ТЕЛО -- CILIARY BODY
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (патофизиология)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Дослідження локальної температури відносяться до категорії досліджень, які розширюють можливості аналізу біологічних процесів, що відбуваються в органах і тканинах організму. В майбутньому планується вивчення зміни температури поверхні ока при моделі неінфекційного увеїту для об’єктивної оцінки ступеня запалення. Мета. Вивчити показники температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів в нормі. Матеріал і методи. Проведено вимірювання температури поверхні очей в проекції плоскої частини циліарного тіла за допомогою термоелектричного пристрою у 42 кроликів породи «Шиншила». Результати. Середня температура для назального сектора склала 34,13 °С (SD=1,45), для темпорального - 34,09 °С (SD=1,48), що статистично не відрізняються (р=0,57). При вивченні кореляції температури приміщення з температурою тіла та поверхнею ока були встановлені дуже слабкі кореляційні зв’язки. Середні показники температури поверхні ока правого ока склали 34,1°С (SD=1,43), а лівого – 34,2°С (SD=1,43), але різниця статистично незначуща р=0,27. Висновки. Температура поверхні правого і лівого ока в проекції циліарного тіла у кролика при відсутності патологічних змін значимо не відрізняється. Середні показники температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у інтактних кроликів склали 34,1°С (SD=1,4). Температурі поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів притаманна певна автономна терморегуляція і відносна стабільність при малих коливаннях температури оточуючого середовища. Особливості теплообміну поверхні ока у кроликів дають можливість створення моделі монолатеральних очних патологічних процесів, об’єктивним маркером яких будуть зміни локальної температури в проекції циліарного тіла
Дод.точки доступу:
Дорохова, О. Е.
Зборовська, А. В.
Мен, Гуаньцзюнь
Задорожний, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Система підтримки прийняття рішень лікарем щодо визначення патології екстраокулярних м’язів / М. Л. Кочина [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 70-78

MeSH-головна:
ГЛАЗОДВИГАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- OCULOMOTOR MUSCLES (патология)
КОСОГЛАЗИЕ -- STRABISMUS (диагностика, терапия)
Анотація: Впровадження у клінічну практику систем підтримки прийняття рішень лікарем дозволяє у багатьох випадках підвищити ефективність діагностики, лікування та диспансерного нагляду за офтальмологічними хворими. Метою роботи було обґрунтування та розроблення автоматизованої системи підтримки рішення лікарем щодо патології екстраокулярних м’язів за косоокості. Матеріал та методи. З використанням поляризованого світла проведено дослідження параметрів інтерференційних картин 147 хворих на косоокість, викликану різним структурно-функціональним станом екстраокулярних м’язів. Результати. За результатами дослідження та моделювання інтерференційних картин визначено їх інформативні параметри, до яких відносяться відрізки діагоналей інтерференційного ромбу, кути між ними, кути між відрізками діагоналей та відповідними меридіанами. Визначено основні особливості форми інтерференційних картин за різних видів косоокості. Запропоновано автоматизовану систему підтримки прийняття рішень лікарем щодо патології прямих екстраокулярних м’язів, в якій використано визначені інформативні параметри інтерференційних картин. Заключення. Використання запропонованої системи дозволить у короткий проміжок часу (2-3 хвилини) отримати об’єктивну інформацію про структурно-функціональний стан прямих м’язів, а також побічно судити про стан косих м’язів
Дод.точки доступу:
Кочина, М. Л.
Дьомін, Ю. А.
Яворський, О. В.
Ковтун, Н. М.
Фірсов, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Створення шкали для оцінки міжрольових конфліктів у медичних працівників офтальмологічного профілю / Н. В. Родіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 79-86

MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЯ -- OPHTHALMOLOGY
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Анотація: В процесі професійної діяльності медичні працівники офтальмологічного профілю особливо піддаються ризику психологічних проблем через емоційно вимогливий характер їх роботи та стреси великого навантаження. Одними із чинників стресового навантаження виступають міжрольові конфлікти, тому важливим є створення психометрично адаптованих психодіагностичних інструментів, призначених для їх виявлення
Результати. Шкала міжрольових конфліктів для офтальмологів створювалась на основі адаптації опитувальника. В модифікованій версії шкали містились наступні субшкали, що описували два типи міжрольвих конфліктів: конфлікт робочих обов’язків з сімейними (WFC) та конфлікт сімейних обов’язків з робочими (FWC), які характеризувались високою внутрішньою узгодженістю та ретестовою надійністю. Двофакторну модель шкали підтверджено за результатами конфірматорного факторного аналізу. Показано, що у лікарів виразність двох типів міжрольових конфліктів є статистично значуще більшою, ніж у молодшого та середнього медичного персоналу. З огляду на репрезентативність вибірки, були створені тестові норми, виражені у квартильній шкалі. Отже, адаптована україномовна версія шкали міжрольових конфліктів для медичних працівників характеризується високою конструктною і критеріальною валідністю та надійніст
Дод.точки доступу:
Родіна, Н. В.
Бірон, Б. В.
Уханова, А. І.
Семенюк, Н. С.
Кернас, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Пам’яті професора Логая Івана Михайловича // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 87-88

MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЯ -- OPHTHALMOLOGY (история)
Анотація: Іван Михайлович народився 01.01.1933 р в селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області в бідній селянській родині. Там же отримав семирічну освіту. У 1951 році з відзнакою закінчив фельдшерсько-акушерську школу в м. Берегово Закарпатської області і без вступних іспитів був зарахований на перший курс медичного факультету Ужгородського державного університету. Починаючи з третього курсу, заняття в університеті поєднував з роботою на посаді медбрата очного відділення обласної лікарні. З 1957 року після закінчення університету І. М. Логай працював завідувачем дільничної лікарні в селі Ком’яти Виноградівського району Закарпатської області
Дод.точки доступу:
Логай, Іван Михайлович (офтальмолог ; 1933-2020) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)