Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ6/2021/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Соболева, І. А.
Дослідження особливостей показників кератометрії у передчасно народжених дітей / І. А. Соболева, Ю. Ю. Борисенко // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 3-7

MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика, патофизиология)
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY (диагностика)
Анотація: Мета: дослідження показників кератометрії у недоношених дітей, що перенесли лазеркоагуляцію аваскулярных ділянок сітківок з приводу розвитку порогової стадії ретинопатії недоношених з метою вдосконалення процесу підвищення зорових функцій і лікування ускладнень аномалій рефракції у цієї групи пацієнтів. Нами були досліджені медичні записи 282 дітей(564 очей), що місттили результати автоматичної кератометрії. Заломлююча сила рогівки у дітей, яким була виконана ЛК (група №1), статистично значимо відрізнялася від такої у дітей, яким ЛК не проводилася (групи №2 і №3) як по сильних, так і по слабких меридіанах (р=0,00007 і р=0,0001 відповідно для пари груп №1 і №2; р=0,000002 і р=0,000001 відповідно для пари груп №1 і №3), а саме: заломлююча сила рогівки у дітей, що перенесли ЛК, більше, ніж у дітей, відносно яких така процедура не була виконана. Статистично значима різниця між заломлюючою силою крутого і плоского меридіанів на рівні р=0,015 була виявлена тільки при порівнянні груп дітей, що перенесли ЛК, і контрольної. Цей показник більше у дітей, що перенесли ЛК, в порівнянні з доношеними дітьми. Вказані особливості можуть бути корисними в процесі підбору контактних методів оптичної корекції аметропії у недоношених дітей, що перенесли лазеркоагуляцію.
Цель: исследование показателей кератометрии у недоношенных детей, перенесших лазеркоагуляцию аваскулярных участков сетчаток по поводу развития пороговой стадии ретинопатии недоношенных с целью совершенствования процесса повышения зрительных функций и лечения осложнений аномалий рефракции у данной группы пациентов. Нами были исследованы медицинские записи 282 детей (564 глаз), содержащие результаты автоматической кератометрии. Преломляющая сила роговицы у детей, которым была выполнена ЛК (группа №1), статистически значимо отличалась от таковой у детей, которым ЛК не проводилась (группы №2 и №3) как по сильным, так и по слабым меридианам (р=0,00007 и р=0,0001 соответственно для пары групп №1 и №2; р=0,000002 и р=0,000001 соответственно для пары групп №1 и №3), а именно: преломляющая сила роговицы у детей, перенесших ЛК больше, чем у детей, в отношении которых такая процедура не была выполнена. Статистически значимая разница между преломляющей силой крутого и плоского меридианов на уровне р=0,015 была обнаружена только при сравнении групп детей, перенесших ЛК, и контрольной. Этот показатель больше у детей, перенесших ЛК, по сравнению с доношенными детьми. Указанные особенности могут быть полезными в процессе подбора контактных методов оптической коррекции аметропии у недоношенных детей, перенесших лазеркоагуляцию.
Дод.точки доступу:
Борисенко, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Deepthi Slesser, N.
Visual outcome following cataract surgery in children of 2 months to 16 years age: a prospective study in a tertiary eye care center / N. Deepthi Slesser, Y. Nasrin, P. Krishna Prasad // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - P8-15

MeSH-головна:
КАТАРАКТА -- CATARACT (диагностика)
MeSH-не головна:
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета. Метою дослідження є виявлення візуального результату після операції катаракти в дитячій віковій групі та вивчення різних факторів, що впливають на зоровий результат та хірургічні ускладнення при хірургії катаракти у дітей. Це проспективне дослідження проводилося в очній лікарні третинного рівня за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року. У це дослідження ввійшли 30 дітей, які мали катаракту розвитку або вроджену катаракту у віковій групі від 2 місяців до 16 років. Гостроту зору у дітей віком до 5 років оцінювали за допомогою діаграми зображень, діаграм Е та карт гостроти Кардіффа та діаграми Снеллена для дітей віком 5 років. Були проведені біомікроскопія, дослідження очного дна . Дітей оглядали щодня в перший день, потім щотижня протягом першого місяця і кожні 3 місяці протягом першого року після операції з катаракти. Переважали чоловіки (56,67%). Зорова неуважність/поганий зір спостерігали у 29 (64,4%) очей. 13 (33%) дітей мали спорідненість. Більшість із них були двосторонніми 26 (87%). Встановлено, що ністагм є найпоширенішою 6 (20%) аномалією ока. Зір на момент презентації був менше 6/60 у кращому оці у 30 очах (66,66%). Найпоширенішим типом катаракти була тотальна катаракта 20 (44,44%), потім пластинчаста катаракта 10 (22,22%). Прооперовано 45 очей, імплантована ІОЛ 73,33% очей. Задню капсулотомію з передньою вітректомією або без неї проводили дітям віком до 8 років. Після ретиноскопічної рефракції дітям призначали біфокальні окуляри. У необхідних випадках призначали афакічні окуляри. Візуальний результат наприкінці 6 тижнів був більшим за 6/24 у 66,66%. Наприкінці 12 місяців зір більше 6/24 становив 48,88%. Помутніння задньої капсули (PCO) було достатньо товстим, щоб потребувати капсулотомії на 4 очах. 3 дітям була проведена капсулотомія YAG. 1 око потребувала хірургічної мембранектомії. Ускладненнями, окрім PCO, які були відзначені в цьому дослідженні, були амбліопія, яка спостерігалася на 5 очах і оптика в 2 очах, передні синехії в 1 оці та крововилив у скловидне тіло в 1 оці. Діти віком до 8 років, яким була проведена первинна задня капсулотомія з передньою вітректомією або без неї, показали хороший візуальний результат. PCO є найпоширенішим ускладненням і основною причиною затемнення зору після операції, хоча частота PCO була знижена за допомогою модифікованих хірургічних методів та новіших конструкцій ІОЛ. Діти, які перенесли YAG/хірургічну капсулотомію, мали значне покращення зору. Діти з амбліопією, які суворо дотримувались оклюзійної терапії, мали значне покращення гостроти зору. l
Цель. Целью исследования является определение исхода со стороны зрения после операции по удалению катаракты в детской возрастной группе и изучение различных факторов, влияющих на исход со стороны зрения и хирургические осложнения при хирургии катаракты у детей. Это проспективное исследование проводилось в офтальмологической больнице третичного уровня в период с сентября 2016 года по февраль 2017 года. В исследование были включены 30 детей с катарактой развития или врожденной катарактой в возрасте от 2 месяцев до 16 лет. Остроту зрения у детей до 5 лет оценивали по графическим таблицам, Е-таблицам и карточкам остроты зрения Кардиффа, а детям старше 5 лет — по таблице Снеллена. Выполнены биомикроскопия, осмотр глазного дна и А-сканирование. Дети осматривались каждый день в течение первого дня, затем каждую неделю в течение первого месяца и каждые 3 месяца в течение первого года после операции по удалению катаракты. Преобладали мальчики (56,67%). Зрительная невнимательность/нарушение зрения наблюдалась на 29 (64,4%) глазах. У 13 (33%) детей было кровное родство. Большинство из них были двусторонними 26 (87%). Было обнаружено, что нистагм является наиболее распространенной6 (20%) ассоциированной глазной аномалией. Наиболее распространенным типом катаракты была тотальная катаракта 20 (44,44%), за которой следовала ламеллярная катаракта 10 (22,22%). Прооперировано 45 глаз, имплантирована ИОЛ на 73,33% глаз. Детям до 8 лет выполняли заднюю капсулотомию с передней витрэктомией или без нее. После ретиноскопической рефракции детям назначали бифокальные очки. В необходимых случаях назначались афакичные очки. Визуальный результат в конце 6 недель оказался выше 6/24 у 66,66%. Через 12 месяцев зрение выше 6/24 составило 48,88%. Помутнение задней капсулы (PCO) было достаточно толстым, чтобы потребовать капсулотомии на 4 глазах. У 3 детей выполнена YAG-капсулотомия. На 1 глазу потребовалась хирургическая мембранэктомия. Осложнениями, кроме ЗПКЯ, которые были отмечены в этом исследовании, были амблиопия, которая наблюдалась в 5 глазах и оптический захват в 2 глазах, передние синехии в 1 глазу и кровоизлияние в стекловидное тело в 1 глазу. У детей младше 8 лет, перенесших первичную заднюю капсулотомию с передней витрэктомией или без нее, наблюдался хороший визуальный результат. ЗПКЯ является наиболее частым осложнением и основной причиной затемнения зрения после операции, хотя частота ЗКО была снижена благодаря модифицированным хирургическим методам и новым конструкциям ИОЛ. У детей, перенесших YAG/хирургическую капсулотомию, наблюдалось значительное улучшение зрения. У детей с амблиопией, строго соблюдающих окклюзионную терапию, наблюдалось значительное улучшение остроты зрения.
Purpose. Aim of the study is to identify the visual outcome after cataract surgery in paediatric age group and to study the various factors which influence visual outcome and surgical complications in paediatric cataract surgery. This prospective study conducted at a tertiary Eye care Hospital for the period of September 2016 to February 2017. 30 children who presented with developmental cataract or congenital cataract in the age group of 2months – 16 years included in this study. Visual acuity in children less than 5 years was assessed using picture chart, E charts and Cardiff acuity cards and by snellen’s chart for 5 years age children. Biomicroscopy, Fundus examination, and A scan were done. Children were reviewed every day for first day and then every week for first month and every 3 months for the first year after cataract surgery. There were males (56.67%) dominance. Visual Inattentiveness/ defective vision was observed in 29(64.4%) of eyes. 13(33%) children had consanguity. Most of them were bilateral 26 (87%). Nystagmus was found to be the most common6 (20%) associated ocular anomaly. Vision at the time of presentation was less than 6/60 in better eye in 30 eyes (66.66%). Commonest type of cataract was total cataract 20(44.44%), followed by lamellar cataract 10 (22.22%). 45 eyes were operated, and IOL was implanted 73.33% of the eyes. Posterior capsulotomy with or without anterior vitrectomy was done in children less than 8 years of age. Following retinoscopic refraction, children were prescribed bifocal spectacles. Aphakic spectacles were prescribed in needed cases. Visual outcome at the end of 6 weeks was found to be greater than 6/24 in 66.66%. At the end of 12 months, vision greater than 6/24 was 48.88%. Posterior Capsule Opacification (PCO) was thick enough to require capsulotomy in 4 eyes. 3 Children underwent YAG capsulotomy. 1 eye needed surgical membranectomy. Complications other than PCO that was noted in this study were amblyopia which was seen in 5 eyes and optic capture in 2 eyes, anterior synaechiae in 1 eye and vitreous haemorrhage in 1 eye. Children less than 8 years who underwent primary posterior capsulotomy with or without anterior vitrectomy showed good visual outcome. PCO is the commonest complication and a major cause for visual obscuration following surgery, though the incidence of PCO has been brought down with modified surgical techniques and newer IOL designs. Children who underwent YAG/surgical capsulotomy had significant visual gain. Children with amblyopia who had strict adherence to occlusion therapy had significant improvement in visual acuity. Кey words: сhildhood cataract, visual acuity, YAG capsulotomy, amblyopia
Дод.точки доступу:
Nasrin, Y.
Krishna Prasad, P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Уровень экспрессии маркеров активации лимфоцитов CD 54 (ICAM-1), CD 5, CD 95 (FAS) и маркера активации нейтрофилов CD 15 в периферической крови пациентов со средним увеитом и у здоровых лиц / Л. Н. Величко [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 16-20

MeSH-головна:
УВЕИТ -- UVEITIS (диагностика, кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
Анотація: Мета. Вивчити рівень експресії маркерів активації лімфоцитів СD 54 (ICAM - 1), СD 95 (FAS), СD 5 і активації нейтрофілів СD 15 в периферичній крові у пацієнтів з середнім увеїтом і у здорових осіб. Забір крові проводився перед лікуванням у 14 хворих з середнім увеїтом (34,0±11,0 років) і у 26 практично здорових осіб контрольної групи (36,0±10,0 років). Застосовувався имуногистоцитохимический метод з використанням моноклональних антитіл. Імунологічний статус хворих середніми увеїтами характеризується значним підвищенням рівня експресії молекулярних маркерів аутоактивации лімфоцитів СD 5, міжклітинної адгезії лімфоцитів СD 54 (ICAM - 1), апоптозу СD 95 (FAS), активації нейтрофілів СD 15. Подальше вивчення динаміки цих показників може бути актуальним для оцінки ефективності лікування і прогнозу клінічного перебігу середнього увеїту.
Цель. Изучить уровень экспрессии маркеров активации лимфоцитов СD 54 (ICAM-1), СD 95 (FAS), СD 5 и активации нейтрофилов СD 15 в периферической крови у пациентов со средним увеитом и у здоровых лиц. Забор крови проводился перед лечением у 14 больных со средним увеитом (34,0±11,0 лет) и у 26 практически здоровых лиц контрольной группы (36,0±10,0 лет). Применялся имуногистоцитохимический метод с использованием моноклональных антител. Иммунологический статус больных средними увеитами характеризуется значительным повышением уровня экспрессии молекулярных маркеров аутоактивации лимфоцитов СD 5, межклеточной адгезии лимфоцитов СD 54 (ICAM-1), апоптоза СD 95 (FAS), активации нейтрофилов СD 15. Дальнейшее изучение динамики данных показателей может быть актуальным для оценки эффективности лечения и прогноза клинического течения среднего увеита.
Дод.точки доступу:
Величко, Л. Н.
Зборовская, А. В.
Курыльцив, Н. Б.
Богданова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Alnoelaty ALmasri, M. A.
Development of new methods of selection of multifocal intraocular correction in cataract surgery / M. A. Alnoelaty ALmasri, V. C. Stebnev // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - P21-24

MeSH-головна:
КАТАРАКТА -- CATARACT
ЛИНЗЫ ИНТРАОКУЛЯРНЫЕ -- LENSES, INTRAOCULAR
Анотація: Мета. На підставі отриманої інформації з анкети і пробних мультифокальних контактних лінз перед операцією наша мета - представити нову методику відбору пацієнтів для мультифокальної интраокулярной корекції з індивідуальним визначенням типу ИОЛ. Аналіз 1000 історій хвороби (540 далекозорих, 460 міопій) і анкетування пацієнтів, що оперуються з приводу катаракти і аномалій рефракції у відділенні хірургії кришталика і интраокулярной корекції відділення хвороб очей Самарської обласної клінічної лікарні ім. В. Д. Середавин. Пацієнтам пропонуються для імплантації монофокальні ИОЛ провідних світових виробників, таких як Rayner, H.Optics і Alcon, біфокальні ИОЛ, такі як M - plus, Comfort (Oculentis), Restor (Alcon) і трифокальні ИОЛ PanOptix (Alcon). Для досягнення поставленої мети були розроблені анкети з питаннями, що дозволяють визначити психологічний тип пацієнта до операції, характер його зорової напруги, а також вимоги і очікування після операції. Перед операцією пацієнтам підбираються мультифокальні контактні лінзи Acuvue Moist з різною АДД для створення аналогічних умов мультифокальної интраокулярной корекції. Гостроту зору, контрастну чутливість оцінюють через 2 тижні і 2 місяці після операції. В той же час проводиться ще одне опитування для оцінки їх задоволеності візуальними результатами. Згідно з аналізом, серед усіх операцій ультразвукової факоэмульсификации доля імплантацій монофокальних ИОЛ склала (450 пацієнтів) 45%, а доля мультифокальних ИОЛ склала (550 пацієнтів) 55 %. З них в (330) 60 % випадків пацієнти вибрали ИОЛ з низькою мірою АДД (Лентис Комфорт), в (165 хворих) 30 % - ПанОптикс і в (55 хворих) 10 % - Лентис М-плюс. Міра задоволеності і візуальні результати через 2 тижні і 2 місяці були зафіксовані з (5 балів) і отримані (506 пацієнтів) 92 % і (528 пацієнтів) 96 % відповідно. Випадки неповного незадоволення пацієнтів не перевищують (18 пацієнтів) 3,2 % і відзначаються переважно в групі з імплантацією біфокальних ИОЛ і пов’язані з типовими скаргами на світлові явища, переважно в нічний час.
Цель. На основании полученной информации из анкеты и пробных мультифокальных контактных линз перед операцией наша цель – представить новую методику отбора пациентов для мультифокальной интраокулярной коррекции с индивидуальным определением типа ИОЛ. Анализ 1000 историй болезни (540 дальнозорких, 460 миопии) и анкетирование пациентов, оперированных по поводу катаракты и аномалий рефракции в отделении хрусталиковой хирургии и интраокулярной коррекции отделения глазных болезней Самарской областной клинической больницы им. В. Д. Середавин. Пациентам предлагаются для имплантации монофокальные ИОЛ ведущих мировых производителей, таких как Rayner, H.Optics и Alcon, бифокальные ИОЛ, такие как M-plus, Comfort (Oculentis), Restor (Alcon) и трифокальные ИОЛ PanOptix (Alcon). Для достижения поставленной цели были разработаны анкеты с вопросами, позволяющими определить психологический тип пациента до операции, характер его зрительного напряжения, а также требования и ожидания после операции. Перед операцией пациентам подбираются мультифокальные контактные линзы Acuvue Moist с различной АДД для создания аналогичных условий мультифокальной интраокулярной коррекции. Остроту зрения, контрастную чувствительность оценивают через 2 недели и 2 месяца после операции. В то же время проводится еще один опрос для оценки их удовлетворенности визуальными результатами. Согласно анализу, среди всех операций ультразвуковой факоэмульсификации доля имплантаций монофокальных ИОЛ составила (450 пациентов) 45%, а доля мультифокальных ИОЛ составила (550 пациентов) 55 %. Из них в (330) 60 % случаев пациенты выбрали ИОЛ с низкой степенью АДД (Лентис Комфорт), в (165 больных) 30 % — ПанОптикс и в (55 больных) 10 % — Лентис М-плюс. Степень удовлетворенности и визуальные результаты через 2 недели и 2 месяца были зафиксированы из (5 баллов) и получены (506 пациентов) 92 % и (528 пациентов) 96 % соответственно. Случаи неполной неудовлетворенности пациентов не превышают (18 пациентов) 3,2 % и отмечаются преимущественно в группе с имплантацией бифокальных ИОЛ и связаны с типичными жалобами на световые явления, преимущественно в ночное время.
Рurpose. Upon obtained information from a questionnaire and trial multifocal contact lenses prior operation, our goal is to present a new methodology to select patients for multifocal intraocular correction with an individual definition of the IOL type. An analysis of 1000 medical case reports (540 hyperopia, 460 myopia) and questionnaire of patients who have undergone operation because of cataract and refractive anomalies in the section of lens surgery and intraocular correction, department of eye diseases in Samara regional clinical hospital named after V. D. Seredavin. Patients are offered monofocal IOLs from leading global manufacturers, such as Rayner, H.Optics and Alcon, bifocal IOLs such as M-plus, Comfort (Oculentis), Restor (Alcon) and the trifocal IOL PanOptix (Alcon) for implantation. To get our goal, questionnaires were developed with questions allowing to determine the psychological type of the patient before the surgery, the nature of his/her visual stress besides requirements and expectations after surgery. Multifocal contact lenses Acuvue Moist with varying ADD power are selected to patients before operation to create similar conditions of multifocal intraocular correction. Visual acuity, contrast sensitivity are evaluated 2 weeks and 2 months postoperatively. At the same time, another survey is conducted to evaluate their satisfaction of visual outcomes. According to analysis, the percentage of implantations of monofocal IOLs was (450 patients) 45%, while percentage of multifocal IOLs was (550 patients ) 55 % among all ultrasound phacoemulsification surgeries. Of these, in (330) 60 % of cases patients have chosen IOLs with a low degree of ADD power (Lentis Comfort), in (165 patients) 30 % — PanOptix and in (55 patients) 10 % — Lentis M-plus or Restor. Degree of satisfaction and visual results in 2 weeks and 2 months was recorded from (5 points) and obtained (506 patients) 92 % and (528 patients) 96 % respectively. Cases with incomplete patient dissatisfaction don’t exceed (18 patients) 3.2 % and is reported mainly in the group with the implantation of bifocal IOLs and are related with typical complaints of light phenomena, mostly at night.
Дод.точки доступу:
Stebnev, V. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пономарчук, Віра.
Особливості ультраструктури епіретинальних мембран у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію після інтравітреальної ін’єкції різних доз афліберсепту / B. C. Пономарчук, Н. І. Молчанюк, М. М. Уманець // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 25-30

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (патофизиология, терапия)
ИНТРАВИТРЕАЛЬНЫЕ ИНЪЕКЦИИ -- INTRAVITREAL INJECTIONS (использование)
Анотація: Мета – вивчення особливостей ультраструктури новоутворених судин ЕРМ у пацієнтів із ПДРП після інтравітреальної ін’єкції різних доз афліберсепту. До дослідження було включено 5 пацієнтів (5 очей). Фрагменти ЕРМ з новоствореними судинами видаляли під час операції у 5 пацієнтів: 1 – фрагмент нативної ЕРМ; 2 – фрагмент ЕРМ після інтравітреального введення 1,0 мг афліберсепту, забір фрагмента здійснювався на 3 добу після ін’єкції; 3 - фрагмент ЕРМ після інтравітреальної ін’єкції 1,0 мг афліберсепту, забір фрагмента здійснювався на 5 добу після ін’єкції; 4 - фрагмент ЕРМ після інтравітреальної ін’єкції 2,0 мг афліберсепту, забір фрагмента проводився на 3 добу після ін’єкції; 5 – фрагмент ЕРМ після інтравітреальної ін’єкції 2,0 мг афліберсепту, забір фрагменту ЕРМ відбувся на 5 добу після ін’єкції. За результатами нашого дослідження було встановлено, що афліберсепт позитивно впливає на облітерацію новостворених судин та капілярів ЕРМ. При збільшенні дози препарату та збільшенні термінів його перебування у склоподібному тілі мікросудини ЕРМ спадаються більшою мірою. При цьому на 3 день після інтравітреального введення як 1,0 мг, так і 2,0 мг афліберсепту активно відбуваються обмінні процеси як в ендотеліальних клітинах новоутворених судин, так і у фібробластах, спрямованих на синтез колагену.
Цель – изучение особенностей ультраструктуры новообразованных сосудов ЭРМ у пациентов с ПДРП после интравитреальной инъекции различных доз афлиберсепта. В исследование были включены 5 пациентов (5 глаз). Фрагменты ЭРМ с новообразованными сосудами удаляли во время операции у 5 пациентов: 1 – фрагмент нативной ЭРМ; 2 – фрагмент ЭРМ после интравитреального введения 1,0 мг афлиберсепта, забор фрагмента осуществлялся на 3 сутки после инъекции; 3 – фрагмент ЭРМ после интравитреальной инъекции 1,0 мг афлиберсепта, забор фрагмента осуществлялся на 5 сутки после инъекции; 4 – фрагмент ЭРМ после интравитреальной инъекции 2,0 мг афлиберсепта, забор фрагмента проводился на 3 сутки после инъекции; 5 – фрагмент ЭРМ после интравитреальной инъекции 2,0 мг афлиберсепта, забор фрагмента ЭРМ состоялся на 5 сутки после инъекции. По результатам нашего исследования было установлено, что афлиберсепт положительно влияет на облитерацию новообразованных сосудов и капилляров ЭРМ. При увеличении дозы препарата и увеличении сроков его пребывания в стекловидном теле микрососуды ЭРМ спадаются в большей мере. При этом на 3-й день после интравитреального введения как 1,0 мг, так и 2,0 мг афлиберсепта активно происходят обменные процессы как в эндотелиальных клетках новообразованных сосудов, так и в фибробластах, направленных на синтез коллагена.
Дод.точки доступу:
Молчанюк, Н. І.
Уманець, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нейроофтальмологічні порушення та їх динаміка після хірургічного лікування у хворих з епідермоїдними кістами краніобазальної локалізації / В. О. Федірко [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 31-40

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (хирургия)
КИСТА ЭПИДЕРМОИДНАЯ -- EPIDERMAL CYST (хирургия)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (этиология)
Анотація: Ціль. Проаналізувати нейроофтальмологічні порушення у пацієнтів з епідермоїдними кістами краніобазальної локалізації у динаміці спостереження після хірургічного лікування. Проведено ретроспективне дослідження 21 пацієнта з епідермоїдними кістами краніобазальної локалізації, у яких були офтальмологічні порушення (ОП) (порушення функції зору, окорухові, трофічні) або черепні нерви (ЧН) (зоровий, окоруховий, блоковидний, трійчастий, відвідний, лицевий) були залучені до новоутворення. Тактика лікування полягала у спробі тотального видалення новоутворення з метою запобігання розвитку менінгіту у післяопераційному періоді та зменшення ризику рецидивування новоутворення. При роботі з черепними нервами використовувалося максимальне збільшення мікроскопа та ендоскопічна техніка. Під час операційного втручання пацієнтам проводили інтраопераційний нейромоніторинг відповідних черепних нервів. Усі випадки фіксувалися на відео. Віддалені результати визначалися під час амбулаторного огляду або дистанційно за допомогою телефонного опитування за стандартною схемою. Тотальне видалення досягнуто у 7 (33,3%) хворих, майже тотальне – у 2 (9,5%), субтотальне – у 12 (57,2%). Відсутність окорухових порушень у післяопераційному періоді спостерігалося у 11 (52,4%) пацієнтів. Порушення у ранньому післяопераційному періоді спостерігалися у 10 (47,6%) пацієнтів, з подальшим регресом до норми у 3 пацієнтів, частковим у 7. Регрес больового синдрому у пацієнтів із тригемінальною невралгією відзначався у всіх 3 пацієнтів. Визначено, якими були офтальмологічні порушення як до, так і після операції залежно від термінів їх відновлення. За нашими даними, радикальне видалення епідермоїдних кіст під максимальним збільшенням мікроскопа з комбінацією ендоскопа та інтраопераційного моніторингу є безпечним та ефективним по відношенню до функцій черепних нервів у пізні терміни після операції.
Цель. Проанализировать нейроофтальмологические нарушения у пациентов с эпидермоидными кистами краниобазальной локализации в динамике наблюдения после хирургического лечения. Проведено ретроспективное исследование 21 пациента с эпидермоидными кистами краниобазальной локализации, у которых были офтальмологические нарушения (ОН) (нарушения функции зрения, глазодвигательные, трофические) или черепные нервы (ЧН) (зрительный, глазодвигательный, блоковидный, тройничный, отводящий, лицевой) были вовлечены в новообразование. Тактика лечения заключалась в попытке тотального удаления новообразования с целью предотвращения развития менингита в послеоперационном периоде и уменьшения риска рецидивирования новообразования. При работе с черепными нервами использовалось максимальное увеличение микроскопа и эндоскопическая техника. Во время операционного вмешательства пациентам проводился интраоперационный нейромониторинг соответствующих черепных нервов. Все случаи фиксировались на видео. Отдаленные результаты определялись при амбулаторном осмотре или дистанционно с помощью телефонного опроса по стандартной схеме. Тотальное удаление достигнуто у 7 (33,3%) больных, почти тотальное – у 2(9,5%), субтотальное – у 12 (57,2%). Отсутствие глазодвигательных нарушений в послеоперационном периоде наблюдалось у 11 (52,4%) пациентов. Нарушения в раннем послеоперационном периоде наблюдались у 10 (47,6%) пациентов, с дальнейшим регрессом до нормы у 3 пациентов, частичным у 7. Регресс болевого синдрома у пациентов с тригеминальной невралгией отмечался у всех 3 пациентов. Определено, какими именно были офтальмологические нарушения как до, так и после операции в зависимости от сроков их восстановления. По нашим данным, радикальное удаление эпидермоидных кист под максимальным увеличением микроскопа с комбинацией эндоскопа и интраоперационного мониторинга является безопасным и эффективным по отношению к функциям черепных нервов в поздние сроки после операции.
Дод.точки доступу:
Федірко, В. О.
Єгорова, К. С.
Лісяний, О. М.
Набойченко, А. Г.
Оніщенко, П. М.
Цюрупа, Д. М.
Єгоров, М. В.
Шуст, В. В.
Лісяний, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Новицький, І. Я.
Гіпотензивний ефект ендотрабекулоектомії в залежності від стадії глаукоми та доопераційного внутрішньоочного тиску у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою / І. Я. Новицький, О. В. Левицька // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 41-47

MeSH-головна:
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (терапия, хирургия)
ТРАБЕКУЛЭКТОМИЯ -- TRABECULECTOMY (методы)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Мета – оцінити ступінь зниження внутрішньоочного тиску після дозованої ендотрабекулоектомії у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою залежно від стадії глаукоми та рівня ВОТ до операції. Дослідження включало 88 пацієнтів (88 очей), прооперованих щодо відкритокутової глаукоми. Всім пацієнтам проведена дозована операція ендотрабекулоектомії. Усі пацієнти були поділені на дві групи, залежно від стадії глаукоми. Ці 88 пацієнтів були розділені на дві інші групи залежно від рівня ВОТ. Вимірювання ВОТ проводилося методом Маклакова до операції, через 7 днів, 1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, 9 місяців і 12 місяців після операції. Також наголошувалося на кількості гіпотензивних препаратів, які інстилювали пацієнти, і визначалася гострота зору в ці ж тимчасові періоди. При порівнянні показників ВОТ було встановлено, що різниця між доопераційним та післяопераційним тиском достовірна до 12 місяців включно у всіх групах (p0,05) незалежно від стадії глаукоми та від рівня доопераційного ВОТ. При порівнянні кількості застосовуваних гіпотензивних препаратів у кожній із груп до операції та після операції встановлено, що різниця між доопераційною та післяопераційною кількістю препаратів достовірна до 12-го місяця включно у першій та третій групах (p0,05), у другій групі – до 9-го місяця включно, тоді як у четвертій групі – до 6-го місяця включно. У наступні періоди спостереження різниця була недостовірною (через 9 та 12 місяців). Дозована ендотрабекулоектомія може бути рекомендована пацієнтам з І-ІІ стадіями глаукоми та/або доопераційним ВОТ 24 мм рт.ст. та нижче. Пацієнтам із доопераційним ВОТ 25 мм рт.ст. і вище та пацієнтам з III-IV стадіями глаукоми також рекомендовано дане оперативне втручання, проте необхідно враховувати високу ймовірність необхідності інстиляції гіпотензивних крапель у післяопераційному періоді.
Цель – оценить степень снижения внутриглазного давления после дозированной эндотрабекулоэктомии у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой в зависимости от стадии глаукомы и уровня ВГД до операции. Исследование включало 88 пациентов (88 глаз), прооперированных по поводу открытоугольной глаукомы. Всем пациентам проведена дозированная операция эндотрабекулоэктомия. Все пациенты были разделены на две группы в зависимости от стадии глаукомы. Эти же 88 пациентов были разделены на две другие группы в зависимости от уровня ВГД. Измерение ВГД проводилось по методу Маклакова до операции, через 7 дней, 1 месяц, 3 месяца, 6 месяцев, 9 месяцев и 12 месяцев после операции. Также отмечалось количество гипотензивных препаратов, которые инстиллировали пациенты, и определялась острота зрения в эти же временные периоды. При сравнении показателей ВГД было установлено, что разница между дооперационным и послеоперационным давлением достоверна до 12 месяца включительно во всех группах (p0,05) независимо от стадии глаукомы и уровня дооперационного ВГД. При сравнении количества применяемых гипотензивных препаратов в каждой из групп до операции и после операции установлено, что разница между дооперационным и послеоперационным количеством препаратов достоверна до 12-го месяца включительно в первой и третьей группах (p0,05), во второй группе – до 9-го месяца включительно, тогда как в четвертой группе – только до 6-го месяца включительно. В последующие периоды наблюдения разница была недостоверной (через 9 и 12 месяцев). Дозированная эндотрабекулоэктомия может быть рекомендована пациентам с I-II стадиями глаукомы и/или дооперационным ВГД 24 мм рт.ст. и ниже. Пациентам с дооперационным ВГД 25 мм рт.ст. и выше и пациентам с III-IV стадиями глаукомы также рекомендовано данное оперативное вмешательство, однако необходимо учитывать высокую вероятность необходимости инстилляции гипотензивных капель в послеоперационном периоде.
Дод.точки доступу:
Левицька, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Медведовська, Н. В.
Результати вивчення впливу офтальмологічної патології на якість життя дітей / Н. В. Медведовська // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 48-51

MeSH-головна:
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Ціль. Вивчення впливу офтальмологічної патології формування складових якості життя у дітей різного віку. Наведено результати проведеного соціологічного дослідження (методом анонімного добровільного анкетування) 824 респондентів з використанням адаптованої версії стандартизованого опитувальника The Children’s Visual Function Questionnaire (CVFQ). Доведено, що наявність офтальмологічної патології негативно впливає на формування якості життя дітей, знижуючи її на 17,8% у віці до 3-х років та на 19,3% у віці старше 3-х років. Порушення зорових функцій знижує самосприйняття стану здоров’я в цілому, а також негативно впливає на сприйняття зорових функцій, набуття побутових, освітніх навичок та умінь, аспекти формування особистості, зокрема на здатність дитини знаходити спільну мову з однолітками та друзями. Дослідження якості життя доказово демонструють вплив порушення зорових функцій на можливість дитини соціалізуватись, продовжуючи залишатися засобом «зворотного зв’язку» з пацієнтом за необхідності тривалого спостереження за динамікою його зорових функцій.
Цель. Изучение влияния офтальмологической патологии на формирование составляющих качества жизни у детей разного возраста. Представлены результаты проведенного социологического исследования (методом анонимного добровольного анкетирования) 824 респондентов с использованием адаптированной версии стандартизированного опросника The Children’s Visual Function Questionnaire (CVFQ). Доказано, что наличие офтальмологической патологии негативно влияет на формирование качества жизни детей, снижая ее на 17,8 % в возрасте до 3-х лет и на 19,3% в возрасте старше 3-х лет. Нарушение зрительных функций снижает самовосприятие состояния здоровья в целом, а также негативно влияет на самовосприятие зрительных функций, приобретение бытовых, образовательных навыков и умений, аспекты формирования личности, в частности на способность ребенка находить общий язык с одногодками и друзьями. Исследования качества жизни доказательно демонстрируют влияние нарушения зрительных функций на возможность ребенка социализироваться, продолжая оставаться средством «обратной связи» с пациентом при необходимости длительного наблюдения за динамикой его зрительных функций.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нейроофтальмологічні аспекти окорухових порушень / В. А. Васюта [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 52-55

MeSH-головна:
ГЛАЗОДВИГАТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OCULOMOTOR NERVE DISEASES (патофизиология, этиология)
ДИПЛОПИЯ -- DIPLOPIA (патофизиология)
КОСОГЛАЗИЕ -- STRABISMUS
Анотація: У статті представлені анатомічні особливості окорухових нервів (III, IV, VI пари черепних нервів). Серед причин виникнення окорухових порушень превалюють судинні порушення, а саме мікроваскулярні поразки, аневризми мозкових судин, патологія у вертебро-базилярному басейні, новоутворення головного мозку (мосто-мозочкового кута, основи черепа та гіпофіза) та черепно-мозкова травма. Рідше причиною окорухових порушень є запалення, ендокринна офтальмопатія та демієлінізуючі захворювання. Окорухові порушення необхідно диференціювати з ураженнями центрального генезу, такими як міжядерна офтальмоплегія, що виникає при ураженні медіального поздовжнього пучка у стовбурі мозку.
В статье представлены анатомические особенности глазодвигательных нервов (III, IV, VI пары черепных нервов). Среди причин возникновения глазодвигательных нарушений превалируют сосудистые нарушения, а именно микроваскулярныее поражения, аневризмы мозговых сосудов, патология в вертебро-базиллярном бассейне, новообразования головного мозга (мосто-мозжечкового угла, основания черепа и гипофиза) и черепно-мозговая травма. Реже причиной глазодвигательных нарушений являются воспаление, эндокринная офтальмопатия и демиелинизирующие заболевания. Глазодвигательные нарушения необходимо дифференцировать с поражениями центрального генеза, такими как межъядерная офтальмоплегия, которая возникает при поражении медиального продольного пучка в стволе мозга.
Дод.точки доступу:
Васюта, В. А.
Білошицький, В. В.
Коробова, О. В.
Гук, А. П.
Жданова, В. М.
Каджая, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Посттравматический симпатический увеит в детском возрасте (обзор литературы, клинический случай) / Н. Ф. Боброва [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 56-63

MeSH-головна:
ОФТАЛЬМИЯ СИМПАТИЧЕСКАЯ -- OPHTHALMIA, SYMPATHETIC (патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета – опис клінічних, імунологічних та гістоморфологічних даних дитини з симпатичною офтальмією парного здорового ока після тяжкого проникаючого корнеосклерального поранення з контузійним компонентом. Подано дані клінічного спостереження хлопчика 6,5 років, який отримав тяжке проникне корнеосклеральне поранення правого ока гілкою дерева, у якого через 1,5 місяці після травми розвинулася симпатична офтальмія парного ока. Описано та проаналізовано види лікування, дані клінічних, додаткових інструментальних (включаючи УЗД, спіральну оптичну когерентну томографію – СОКТ), патогістологічного та імунологічного досліджень. Клінічна настороженість і ретельний моніторинг стану не тільки травмованого, а й парного ока, як у безпосередні терміни після травми, так і в віддаленому періоді, дозволять виявити початкові ознаки симпатичного роздратування (світлобоязнь, сльозотеча) і ургентно вжити адекватних заходів щодо їх попередження. Використання сучасних засобів візуалізації, включаючи УЗ-сканування та особливо СОКТ сітківки та зорового нерва, є умовами раннього документування перших ознак СО. Перспективним напрямом подальших досліджень у лікуванні СО є розробка методів, що враховують ланки імунопатогенезу захворювання та мають таргетну спрямованість.
Цель – описание клинических, иммунологических и гистоморфологических данных ребенка с симпатической офтальмией парного здорового глаза после тяжелого проникающего корнеосклерального ранения с контузионным компонентом. Представлены данные клинического наблюдения мальчика 6,5 лет, получившего тяжелое проникающее корнеосклеральное ранение правого глаза ветвью дерева, у которого через 1,5 месяца после травмы развилась симпатическая офтальмия парного глаза. Описаны и проанализированы виды лечения, данные клинических, дополнительных инструментальных (включая УЗИ, спиральная оптическая когерентная томография – СОКТ), патогистологического и иммунологического исследований. Клиническая настороженность и тщательный мониторинг состояния не только травмированного, но и четного глаза, как в непосредственные сроки после травмы, так и в отдаленном периоде, позволят выявить начальные признаки симпатического раздражения (светобоязнь, слезотечение) и ургентно принять адекватные меры по их предотвращению. Использование современных средств визуализации, включая УЗ-сканирование и особенно СОКТ сетчатки и зрительного нерва, являются условиями раннего документирования первых признаков СО. Перспективным направлением дальнейших исследований в лечении СО является разработка методов, учитывающих звенья иммунопатогенеза заболевания и имеющих таргетную направленность.
Дод.точки доступу:
Боброва, Н. Ф.
Тронина, С. А.
Иваницкая, Е. В.
Величко, Л. Н.
Артемов, А. В.
Богданова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Мальцев, Д. В.
Клінічний випадок невпинно рецидивуючого herpes zoster ophthalmicus у пацієнта з первинним дефіцитом маннозозв’язуючого лектину / Д. В. Мальцев // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 64-68

MeSH-головна:
HERPES ZOSTER ГЛАЗА -- HERPES ZOSTER OPHTHALMICUS (патофизиология, этиология)
МАННОЗА-СВЯЗЫВАЮЩИЙ ЛЕКТИН -- MANNOSE-BINDING LECTIN (дефицит)
Анотація: У публікації наведено показовий клінічний випадок неухильно рецидивуючого herpes zoster ophthalmicus з розвитком хронічного кератокон’юнктивіту, помутнінням рогівки, вторинної герпетичної екземи та резистентності як до противірусних хіміопрепаратів, так і протиалергічних ліків. Продемонстровано як з’ясування причинного імунодефіциту та пов’язане з цим призначення специфічної замісної імунотерапії стало наріжним каменем у досягненні клінічного успіху у важкокурабельному випадку. Результати імунологічних тестів вказували на різке зниження сироваткової концентрації МЗЛ – до 167 нг/мл за норми – вище 450 нг/мл, тоді як інші вивчені лабораторні показники імунного статусу перебували в межах референтних величин. В результаті генетичного тестування ідентифіковано дві патогенні поліморфні заміни нуклеотидів у промоторі та структурних генах MBL-2, а саме – 550 G/C та 221 C/G. Ці дані дозволили говорити про первинний дефіцит МЗЛ у пацієнтки. Саме з наявністю імунодефіцитної хвороби пов’язали атипове, несприятливе протягом VZV-інфекції в цьому випадку. Виявлення первинного дефіциту МЗЛ відкрило нові, раніше недоступні шляхи терапії труднокурабельной інфекційної хвороби за рахунок специфічної замісної імунотерапії препаратом кріоконсервованої плазми крові людини в дозі 10 мл/кг маси тіла в/в краплинно двічі на місяць протягом 3 місяців поспіль опортуністичним агентом шляхом компенсації причинного імунодефіциту.
В публикации приведен показательный клинический случай неуклонно рецидивирующего herpes zoster ophthalmicus с развитием хронического кератоконьюнктивита, помутнением роговицы, вторичной герпетической экземы и резистентности как к противовирусным химиопрепаратам, так и противоаллергическим лекарствам у пациентки с первичным дефицитом МСЛ. Продемонстрировано как выяснение причинного иммунодефицита и связанное с этим назначение специфической заместительной иммунотерапии стало краеугольным камнем в достижении клинического успеха в труднокурабельном случае. Результаты иммунологических тестов указывали на резкое снижение сывороточной концентрации МСЛ – до 167 нг/мл при норме – выше 450 нг/мл, тогда как другие изученные лабораторные показатели иммунного статуса находились в пределах референтных величин. В результате генетического тестирования идентифицировано две патогенные полиморфные замены нуклеотидов в промоторе и структурных генах MBL-2, а именно – 550 G/C и 221 C/G. Эти данные позволили говорить о первичном дефиците МСЛ у пациентки. Именно с наличием иммунодефицитной болезни связали атипичное, неблагоприятное течение VZV-инфекции в этом случае. Выявление первичного дефицита МСЛ открыло новые, ранее недоступные пути терапии труднокурабельной инфекционной болезни за счет специфической заместительной иммунотерапии препаратом криоконсервированной плазмы крови человека в дозе 10 мл/кг массы тела в/в капельно дважды в месяц в течение 3 месяцев подряд с целью усиления иммунного надзора над оппортунистическим агентом путем компенсации причинного иммунодефицита.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Иваницкая, Е. В.
Случай выявления разрывов сетчатки методом оптической когерентной томографии у пациентки с миопией на 38 неделе беременности / Е. В. Иваницкая, О. Ю. Терлецкая, Г. В. Левицкая // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 69-72

MeSH-головна:
МИОПИЯ ДЕГЕНЕРАТИВНАЯ -- MYOPIA, DEGENERATIVE (диагностика)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование)
СЕТЧАТКИ ПЕРФОРАЦИИ -- RETINAL PERFORATIONS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Ціль. Провести аналіз змін периферичних відділів сітківки за допомогою спектральної оптичної когерентної томографії (СОКТ) та обґрунтувати тактику передпологової підготовки вагітних шляхом проведення профілактичної лазерної коагуляції периферичної дегенерації сітківки. Пацієнтка П., 35 років, 38 тижнів вагітності. Проведено стандартне офтальмологічне обстеження (рефракометрія, тонометрія, візометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія), а також УЗ-біометрія та спектральна оптична когерентна томографія (SD-томограф Heidelberg Engineering). На обох очах діагностовано наявність решітчастої та кістоподібної периферичної дегенерації сітківки, на правому оці – локального відшарування сітківки з атрофічними розривами. Вітреоретинальна (решітчаста) периферична дегенерація сітківки блокована, а локальне відшарування сітківки відмежовано вогнищами лазерної коагуляції. Cпектральна оптична когерентна томографія є ефективним методом об’єктивізації стану як макулярної зони сітківки, так і периферії, при вагітності поряд з біомікроскопією та офтальмоскопією та обґрунтовує правильну тактику курації вагітних з метою профілактики відшарування сітківки. Проведене своєчасне лазерне лікування дозволило зробити висновок, що протипоказань до природного розродження з боку органу зору даної пацієнтки не виявлено.
Цель. Провести анализ изменений периферических отделов сетчатки с помощью спектральной оптической когерентной томографии (СОКТ) и обосновать тактику предродовой подготовки беременных путем проведения профилактической лазерной коагуляции периферической дегенерации сетчатки. Пациентка П., 35 лет, 38 недель беременности. Проведено стандартное офтальмологическое обследование (рефракометрия, тонометрия, визометрия, периметрия, биомикроскопия, офтальмоскопия), а также УЗ-биометрия и спектральная оптическая когерентная томография (SD-томограф Heidelberg Engineering). На обоих глазах диагностировано наличие решетчатой и кистовидной периферической дегенерации сетчатки, на правом глазу – локальной отслойки сетчатки с атрофическими разрывами. Витреоретинальная (решетчатая) периферическая дегенерация сетчатки блокирована, а локальная отслойка сетчатки отграничена очагами лазерной коагуляции. Cпектральная оптическая когерентная томография является эффективным методом объективизации состояния как макулярной зоны сетчатки, так и периферии, при беременности наряду с биомикроскопией и офтальмоскопией и обосновывает правильную тактику курации беременных с целью профилактики отслойки сетчатки. Проведенное своевременное лазерное лечение позволило сделать заключение, что противопоказаний к естественному родоразрешению со стороны органа зрения у данной пациентки не выявлено.
Дод.точки доступу:
Терлецкая, О. Ю.
Левицкая, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Клінічний випадок ураження органу зору при поєднанні кліщового бореліозу та токсоплазмозу / В. М. Сакович [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 73-76

MeSH-головна:
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (осложнения)
ТОКСОПЛАЗМОЗ -- TOXOPLASMOSIS (осложнения)
ГЛАЗНИЦЫ БОЛЕЗНИ -- ORBITAL DISEASES (этиология)
Анотація: Останнім часом значно зросла захворюваність на кліщовий бореліоз. В літературі описані випадки кон’юнктивітів, передніх увеїтів, невритів зорового нерва та інших запальних захворювань ока бореліозної етіології. Представлений клінічний випадок успішного лікування осередкового хоріоретиніту бореліозно-токсоплазмозної етіології свідчить про необхідність визначення етіології процесу призначення етіологічного лікування. У літературі описано мало очних проявів хвороби Лайма, тому офтальмологи рідко підозрюють у пацієнтів бореліоз як етіологічний фактор запальних захворювань ока, у результаті імуноферментні аналізи антитіл до боррелії бурдофери не входять до складу стандартних обстежень пацієнтів із запальними захворюваннями очей. Таким чином, для уточнень етіології запальних процесів ока, за наявності в анамнезі пацієнтів укусів кліщів, навіть за відсутності симптомів хвороби Лайма, потрібна серологічна діагностика бореліозу. Потрібно враховувати, що інфекційні захворювання ока часто викликаються поєднанням кількох інфекційних збудників.
В последнее время значительно возросла заболеваемость клещевым боррелиозом. В литературе описаны случаи конъюнктивитов, передних увеитов, невритов зрительного нерва и других воспалительных заболеваний глаза боррелиозной этиологии. Представленный клинический случай успешного лечения очагового хориоретинита боррелиозно-токсоплазмозной этиологии свидетельствует о необходимости определения этиологии процесса и назначения этиологического лечения. В литературе описано мало глазных проявлений болезни Лайма, поэтому офтальмологи редко подозревают у пациентов боррелиоз как этиологический фактор воспалительных заболеваний глаза, в результате чего иммуноферментные анализы антител к боррелии бурдофери не входят в состав стандартных обследований пациентов с воспалительными заболеваниями глаз. Таким образом, для уточнений этиологии воспалительных процессов глаза, при наличии в анамнезе пациентов укусов клещей, даже при отсутствии симптомов болезни Лайма, необходима серологическая диагностика боррелиоза. Надо учитывать, что инфекционные заболевания глаза часто вызываются сочетанием нескольких инфекционных возбудителей.
Дод.точки доступу:
Сакович, В. М.
Устименко, С. Б.
Березнюк, Л. Г.
Гарькава, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Клінічні дослідження препаратів глаутан та оригінального травопросту у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою / відповідальний виконавець І. А. Соболєва // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 77-83

MeSH-головна:
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (лекарственная терапия)
Анотація: Застосування препарату Глаутан у хворих з відкритокутовою глаукомою має виражену гіпотензивну дію, достовірно знижуючи ВОТ на 30% ( p0,05). Зниження офтальмотонусу під дією Глаутану пов’язане не з пригніченням продукції внутрішньоочної рідини, а з достовірним, більш ніж у двічі сильнішим (0,08±0,01 і 0,18±0,03, p0,01) підсиленням її відтоку. Застосування препарату Глаутан у хворих з первинною глаукомою призводить до зменшення флюктуації добових коливань ВОТ. Після лікування при початковій стадії глаукоми добовий розмах став в 2,6 рази, а при розвиненій та задавненій стадіях в середньому в 2,8 рази менше, ніж до лікування. Препарат нівелює добові коливання морфометричної структури ДЗН та ВОТ в групі пацієнтів з початковою стадією глаукоми в 78% випадків. Препарат Глаутан впливає на морфометричні структури ДЗН, збільшуючи достовірно товщину ретинальних волокон та площу нейроретинальної смужки у хворих I та II стадіями глаукоми, що може говорити про нейропротекторну активність препарату. Спостерігається стійка тенденція до зниження амплітуди коливань морфометричної структури ДЗН у пацієнтів з первинною глаукомою після лікування. Застосування препарату Глаутан дозволило підвищити світлочутливість сітківки у пацієнтів I стадії в середньому на 18,8% (було 4,8 ± 0,02 дБ, стало 3,7 ± 0,04 дБ), в II стадії захворювання на 19,0% (було 7,35 ± 0,01 дБ, стало 5,39 ± 0,01 дБ) від початкового значення. Проведені дослідження дозволили нам зробити висновок: препарат Глаутан (Фармак), що має у своєму складі Травопрост, по своїй дії та ефективному зниженню ВОТ аналогічний оригінальному препарату травопроста.
Применение препарата Глаутан у больных с открытоугловой глаукомой оказывает выраженное гипотензивное действие, достоверно снижая ВГД на 30% (p0,05). Снижение офтальмотонуса под действием Глаутана связано не с угнетением продукции внутриглазной жидкости, а с достоверным, более чем в два раза более сильным (0,08±0,01 и 0,18±0,03, p0,01) усилением ее оттока. Применение Глаутана у больных с первичной глаукомой приводит к уменьшению флюктуации суточных колебаний ВГД. После лечения при начальной стадии глаукомы суточный размах стал в 2,6 раза, а при развитой и запущенной стадиях в среднем в 2,8 раза меньше, чем до лечения. Препарат нивелирует суточные колебания морфометрической структуры ДЗН и ВГД в группе пациентов с начальной стадией глаукомы в 78% случаев. Препарат Глаутан оказывает влияние на морфометрические структуры ДЗН, увеличивая достоверно толщину ретинальных волокон и площадь нейроретинальной полоски у больных I и II стадиями глаукомы, что может говорить о нейропротекторной активности препарата. Наблюдается устойчивая тенденция к понижению амплитуды колебаний морфометрической структуры ДЗН у пациентов с первичной глаукомой после лечения. Применение препарата Глаутан позволило повысить светочувствительность сетчатки у пациентов I стадии в среднем на 18,8% (было 4,8±0,02 дБ, стало 3,7±0,04 дБ), во II стадии заболевания на 19,0% ( было 7,35±0,01 дБ, стало 5,39±0,01 дБ) от начального значения. Проведенные исследования позволили нам заключить: препарат Глаутан (Фармак), имеющий в своем составе Травопрост, по своему действию и эффективному снижению ВГД аналогичен оригинальному препарату травопроста.
Дод.точки доступу:
Соболєва, І. А. \відповідальний виконавець.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)