Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ПУ17/2020/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20

Вплив метформіну на функцію щитоподібної залози при лікуванні резистентності до інсуліну у хворих на синдром полікістозних яєчників [Текст] / Т. Л. Архипкіна [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 7-15

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (лекарственная терапия, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Оцінено вплив метформіну на показники гормонального та вуглеводного станів 82 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та інсулінорезистентністю (ІР) в поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом (АІТ) та/або субклінічним гіпотиреозом (СГ). Монотерапію метформіном отримували 20 пацієнток із АІТ, 20 жінок із СГ та 20 обстежених із нормальною функцією щитоподібної залози (ЩЗ); 12 жінкам зі СПКЯ та АІТ, після трьох місяців застосування метформіну впродовж наступних додатково призначався селеновмісний препарат в поєднанні з левотироксином у відповідних терапевтичних дозах. Монотерапія метформіном хворих на СПКЯ з ІР та СГ призводила до зниження рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у 35% випадків, але не змінювала вміст в крові вільного тироксину та антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО). Через три місяці по завершенню лікування рівень ТТГ підвищувався до первинних величин. Метформін не впливав на показники функції ЩЗ у пацієнток із СПКЯ та еутиреозом й не змінював середні значення АТ-ТПО. Застосування метформіну, левотироксину та селеновмісного препарату впродовж останніх трьох місяців супроводжувалося зниженням гіперандрогенемії, зменшенням порушень вуглеводного обміну, нормалізацією тиреоїдного статусу, зниженням рівнів АТ-ТПО у жінок із СПКЯ
Дод.точки доступу:
Архипкіна, Т. Л.
Бондаренко, В. О.
Гончарова, О. А.
Любимова, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біляєва, К. С.
Забезпеченість вітаміном D хворих на цукровий діабет 1 типу підліткового віку [Текст] / К. С. Біляєва, М. В. Власенко, Н. В. Пашковська // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 16-24

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (метаболизм, этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (патофизиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: На підставі сучасних світових даних, недостатність та дефіцит вітаміну D є однією з проблем охорони здоров’я у всьому світі та має характер пандемії. Вітамін D приймає участь в багатьох фізіологічних процесах, які відбуваються в організмі, що є особливо актуальним в підлітковому періоді, а саме в період інтенсивного росту та набору піку кісткової маси. Враховуючи новітні дані про вплив рівня вітаміну D на розвиток, перебіг та прогноз цукрового діабету 1 типу, метою дослідження було вивчити забезпеченість вітаміном D дітей підліткового віку, які хворіють на ЦД 1 типу, а також оцінити взаємозв’язок його рівня з станом компенсації хвороби. Дослідження проводилось на базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру. Загальна кількість обстежених склала 124 підлітки віком з 10 до 18 років (з них 61 дівчинка, 63 хлопці), включаючи: 1 дослідна група — 91 дитина, які хворіють на ЦД 1 типу (із них 45 дівчат та 46 хлопців) та 2 контрольна група — 33 соматично здорових підлітки (16 дівчат та 17 хлопців). Згідно результатів дослідження встановлено, що переважна більшість підлітків з ЦД 1 типу мають дефіцит (69 %) або недостатність (26 %) вітаміну D. Лише 5 % обстежених підлітків мали задовільні рівні вітаміну D. В групі соматично здорових підлітків нормальні показники вітаміну D спостерігались в 15% випадків. Отже, частота розповсюдженості дефіциту вітаміну D у підлітків, хворих на ЦД вища в порівнянні зі здоровими підлітками. Аналізуючи показники компенсації ЦД 1 типу, встановлено, що більша кількість хворих з незадовільною компенсацією хвороби мають дефіцит вітаміну D. Подальшого вивчення потребує стан вуглеводного обміну даної групи пацієнтів на фоні ліквідації дефіциту вітаміну D
Дод.точки доступу:
Власенко, М. В.
Пашковська, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність застосування харчових антиоксидантів та лікувальної фізкультури у хворих на цукровий діабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печінки [Текст] / О. Г. Дорош [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 25-33

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диетотерапия, патофизиология, реабилитация)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диетотерапия, патофизиология, реабилитация)
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование, методы)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы)
Анотація: В роботі продемонстровано, що при помірних фізичних навантаженнях, стимулюється адренергічна регуляція з відповідними затратами енергії та розвитком фізіологічної гіпоксії. Стан гіпоксії, пов’язаний з диханням збільшеної інтенсивності у момент переходу до фізичної активності призводить до активації мітохондрій у клітинах тканин. Отже, активізація процесів перекисного окиснення ліпідів є універсальним механізмом реагування організму на стрес внаслідок впливу різних видів фізичних навантажень. Було досліджено зміну інтенсивності окисної напруги та показників ліпідного обміну у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі запропонованих схем харчування та фізичних навантажень за вперше впровадженим 3А режимом. Встановлено значуще зменшення проявів оксидативного стресу за показниками перекисного окиснення ліпідів, покращення стану ліпідного обміну на фоні дотримання запропонованих дієтичних схем харчування та фізичних вправ за 3А режимом. На фоні дотримання дієтичних схем харчування встановлено зменшення вмісту тригліцеридів, а при одночасному застосуванню фізичних вправ за 3А режимом − статистично значуще збільшення концентрації холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Доведена доцільність використання комплексних заходів у лікуванні хворих на цукровий діабет 2 типу в сполученні з неалкогольною жировою хворобою печінки, а саме на фоні патогенетичної терапії застосовувати запропоновані схеми дієтичного харчування в поєднанні з фізичними вправами помірного навантаження, певної інтенсивності та з фіксованою тривалістю. Отримані нами дані підтверджують, що оксидативний стрес, який викликаний навантаженнями помірної тривалості та інтенсивності може збільшувати властивість скелетних м’язів до знешкодження реактивних форм кисню або їх генеруванню, тим самим забезпечуючи захист від окисного ушкодження
Дод.точки доступу:
Дорош, О. Г.
Дунаєва, І. П.
Козакова, О. В.
Герасименко, Л. В.
Черняєва, А. О.
Овсяннікова, Т. М.
Чернявська, І. В.
Кравчун, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вторичный гиперпаратиреоз и костный метаболизм у пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек [Текст] / Н. В. Карлович [и др.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 34-43

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (осложнения)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (патофизиология)
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (этиология)
Анотація: 190 пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек были кластеризованы с использованием нейросетевого алгоритма для выделения группы с наиболее оптимальными показателями ПТГ и костного метаболизма с последующим анализом в каждой группе лабораторных показателей и выживаемости пациентов. Установлено, что при уровне ПТГ 114-490 пг/мл отмечаются оптимальные показатели минеральной плотности и обмена костной ткани, и лучшие показатели выживаемости диализных пациентов. Как снижение, так и повышение ПТГ может привести к критической разбалансировке костного метаболизма и неблагоприятном исходу, включая потерю МПК и сокращение продолжительности жизни. Помимо уровня ПТГ, важное значение в определении прогноза состояния костной ткани и выживаемости пациентов играет адаптивное повышение ОК и СТх, и возраст-ассоциированное снижение МПК. Эти факторы в обязательном порядке надо учитывать при диагностике вторичного гиперпаратиреоза и определении тактики его лечения и наблюдения
190 пацієнтів з термінальною стадією хронічної хвороби нирок були кластерізовани з використанням нейромережевого алгоритму для виділення групи з найбільш оптимальними показниками ПТГ і кісткового метаболізму з подальшим аналізом в кожній групі лабораторних показників і виживання пацієнтів. Встановлено, що при рівні ПТГ 114-490 пг/мл відзначаються оптимальні показники мінеральної щільності та обміну кісткової тканини, і кращі показники виживаності діалізних пацієнтів. Як зниження, так і підвищення ПТГ може привести до критичного розбалансування кісткового метаболізму і несприятливого результату, включаючи втрату МПК і скорочення тривалості життя. Крім рівня ПТГ, важливе значення у визначенні прогнозу стану кісткової тканини і виживання пацієнтів відіграє адаптивне підвищення ОК і СТх, і вік-асоційоване зниження МПК. Ці фактори в обов’язковому порядку треба враховувати при діагностиці вторинного гіперпаратиреозу та визначенні тактики його лікування і спостереження
Дод.точки доступу:
Карлович, Н. В.
Спиридонова, О.
Сазонова, Е. Г.
Валовик, О. Э.
Ильинчик, О. В.
Волчек, Ю. А.
Мохорт, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The associations of T344C single nucleotide polymorphism of aldosterone synthase gene CYP11B2 (rs1799998) with clinical, haemodynamic and metabolic features of patients with hypertension and abdominal obesity [Text] / S. N. Koval [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - P44-50

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (генетика, метаболизм, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
Анотація: The aim: To study the association between T344C single nucleotide polymorphism (SNP) of aldosterone synthase (ALS) gene CYP11B2 (rs1799998) with anthropometric, clinical, haemodynamic, structural and metabolic parameters of patients with arterial hypertension (AH) and abdominal obesity (AO). Materials and methods: 112 patients with AH II stage, 2–3 degrees with AO aged 45–69 years were surveyed. Control group is composed of 28 healthy city residents of the appropriate age and gender. Haemodynamic parameters, blood glucose levels, glucose tolerance test, the expanded lipid spectrum, aldosterone levels were evaluated. Genotyping of T344C SNP of ALS gene CYP11B2 was performed by polymerase chain reaction in real-time. Statistical data processing was carried out using SPSS packages. Results: The distribution of T344C SNP genotypes of ALS gene CYP11B2 among healthy individuals and patients with AH and AO does not significantly differ and is similar to that in the European population. The serum level of HDL-C in patients with TT genotype was significantly higher than in patients with TC genotype (p = 0.01). The association between TT + TC genotypes of ALS gene CYP11B2 and left ventricular hypertrophy (LVH) (p 0.05) in the examined patients was shown. The significant direct correlations between «hypertensive » T allele of aldosterone synthase gene frequency and the duration of AH and the severity of LVH were found. Conclusions: The associations between TT + TС genotypes T344C SNP of ALS gene, and the presence of LVH as well as between TT genotypes and elevated serum level HDL-C in AH patients with AO were established
Мета: Вивчити асоціації між однонуклеотидним поліморфізмом (ОНП) T344C гену альдостеронсинтази (AС) CYP11B2 (rs1799998) і антропометричними, гемодинамічними, структурними та метаболічними параметрами у пацієнтів на артеріальну гіпертензію (АГ) з абдомінальним ожирінням (AO). Матеріали та методи. Обстежено 112 пацієнтів на АГ II стадії, 2–3 ступеня з АО у віці 45–69 років. Контрольну групу склали 28 здорових мешканців міста відповідного віку і статі. Оцінювали гемодинамічні параметри, рівні глюкози в крові натще, після глюкозо-толерантного тесту, розгорнутий ліпідний спектр, рівні альдостерону (АЛ). Генотипування ОНП T344C гена AС CYP11B2 проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Статистична обробка даних проводилася з використанням пакетів SPSS. Результати. Розподіл генотипів ОНП Т344С гена АС серед здорових осіб і пацієнтів на АГ з АО достовірно не відрізнявся, що співпадає з даними, які отримані в європейських популяціях. Рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) в сироватці крові у пацієнтів з ТТ генотипом був достовірно вищий, ніж у пацієнтів з ТС генотипом (p = 0,01). Була виявлена асоціація між ТТ + ТС генотипом гена АС і наявністю гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Встановлені достовірні прямі кореляції між частотою Т еллелю гена АС і тривалістю АГ та вираженістю ГЛШ у даних пацієнтів. Висновки. Встановлені асоціації між ТТ + ТС генотипами ОНП T344C гена АС і наявністю ГЛШ, а також між ТТ генотипом і підвищенним рівнем ХСЛПВЩ в сироватці крові у хворих на АГ з АО
Дод.точки доступу:
Koval, S. N.
Miloslavsky, D. K.
Snegurska, I. A.
Bozhko, V. V.
Penkova, M. Yu.
Schenyavska, E. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль семейного врача в достижении целевых уровней лечения пациентов с сахарным диабетом 2 типа [Текст] / А. Н. Корж [и др.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 51-58

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE (методы)
Анотація: Метою дослідження було виявлення частки пацієнтів з ЦД2 типу, які не змогли досягти потрійної мети лікування для супутнього контролю рівня глюкози в крові, артеріального тиску, ХС-ЛПНЩ та модифікуючих факторів, пов’язаних з досягненням цілей потрійної терапії. У дослідження були включені 675 пацієнтів з ЦД2 типу, дисліпідемією та АГ. Аналіз проводився з використанням одночасних цілей потрійного лікування з певними рівнями HbA1c, ХС-ЛПНЩ і АТ в якості основного результату. Анкета для пацієнтів з ДЛП включала самооцінку дотримання передбачених ліків і сприйняття, пов’язане з їх розумінням і ставленням до змін способу життя та фармакологічного лікування. Результати аналізу логістичної регресії факторів, пов’язаних з досягненням цілей потрійного лікування показали, що пацієнти, які отримували помірні дози статинів з високою інтенсивністю мають менше шансів досягти одночасного лікування цілі в порівнянні з низькою інтенсивністю. Більш молоді пацієнти були менш схильні до досягнення потрійної мети лікування, ніж ті, хто був старше 60 років. Виходячи з тривалості життя, вони будуть більш сприйнятливі до судинних ускладнень через більш ранній початок захворювання і більш тривалого періоду часу, протягом якого можуть розвиватися ці несприятливі явища. Менша кількість ліків і менша тривалість ЦД2 були суттєвими факторами в потрійному контролі. Було доведено, що одночасний контроль глікемії, гіпертонії і ліпідів був досягнутий у 22,4% пацієнтів, на які мало вплив інтенсивність лікування статинами, кількість діабетичних ліків і наявність супутньої патології. Таким чином, одночасне досягнення потрійної мети є більш комплексною мірою пом’якшення для зниження ризику як макро-, так і мікросудинних ускладнень
Дод.точки доступу:
Корж, А. Н.
Титкова, А. В.
Кочуева, М. Н.
Винник, Ю. А.
Рубан, Л. А.
Кочуев, Г. И.
Псарёва, В. Г.
Комиссарова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив аміодарон-індукованої тиреоїдної дисфункції на функціональний стан печінки у хворих на фібриляцію передсердь [Текст] / І. Г. Купновицька [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 59-65

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, осложнения)
АМИОДАРОН -- AMIODARONE (вредные воздействия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (патофизиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (патофизиология)
Анотація: Мета роботи полягала у встановленні частоти та умов виникнення функцiональних змiн печінки залежно від тиреоїдної дисфункції на тлі тривалого застосування аміодарону. У дослiдження включено 80 хворих на кардiосклероз з фібриляцією передсердь (ФП). Хворих розподілили наступним чином: І групу (n = 60) — хворі, котрі отримували аміодарон у пiдтримуючій дозi протягом одного року (на тлi базової терапії); групу порівняння — хворі (n = 20), котрі отримували на тлі базової терапії дигоксин i бiсопролол. Досліджували вміст у сироватці крові: вільного трийодтироніну (вТ3), тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вТ4), антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО), визначали активність АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази (ЛФ), вміст загального бiлiрубiну, тимолову пробу (ТП), гамаглутамілтранспептидазу (ГГТП). Дисфункцію щитоподібної залози (ЩЗ) при прийомі аміодарону виявлено у 20 (33,3 %) хворих І групи — аміодарон-індукований гіпотиреоз (АмІГ) у 12 (20,0 %) хворих, аміодарон-індукований тиреотоксикоз (АмІТ) у 8 (13,3 %) пацієнтів. Ознаки холестазу виявлено у 83,3 % хворих з АміГ та 75,0 % з АмІТ, що супроводжувалося підвищенням активності ЛФ та ГГТП, яке було більш вираженим при гіпотиреозі. У половини хворих з АмІТ виявлено підвищення рівнів загального білірубіну, активності АлАТ та АсАТ проти шостої частини пацієнтів з АмІГ. Зростання активності аргінази, тенденцію до зростання ТП визначено практично у половини хворих з АмІГ та АмІТ. Аміодарон-індукована дисфункція ЩЗ характеризується розвитком медикаментозної гепатоцелюлярної токсичності, яка проявляється холестатичним, цитолітичним синдромом, що супроводжувалось енергетичним напруженням гепатоцитів
Дод.точки доступу:
Купновицька, І. Г.
Вірстюк, Н. Г.
Данилюк, О. І.
Лучко, О. Р.
Кочержат, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості гормональної регуляції репродуктивної функції у пацієнтів з непрохідністю сім’явикидаючих проток [Текст] / В. М. Лісовий [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 66-73

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (метаболизм, этиология)
СЕМЯИЗВЕРГАЮЩИЙ ПРОТОК -- EJACULATORY DUCTS (метаболизм, патофизиология)
Анотація: Мета даного дослідження — вивчення ендокринних порушень, що супроводжують чоловічу безплідність, обумовлену обтурацією еякуляторних шляхів (ОЕШ). Матеріали. Досліджено 137 пацієнтів, які були розподілені на дві к лінічні групи: першу (основну) групу (I) склали 103 пацієнти з чоловічим безпліддям, обумовленим наявністю ОЕШ, а до другої (контрольної) групи (ІІ) увійшли 34 практично здорових чоловіків. Результати. Дослідження концентрацій глобуліну, що зв’язує статеві гормони, виявило тенденцію до його підвищення у чоловіків першої групи у межах 26,7 ± 12,5 % у порівнянні із групою контролю — 27,1 ± 9,2 нмоль/л проти 21,3 ± 3,9 нмоль/л відповідно (p = 0,406483). Середній показник андрогенного індексу у пацієнтів з ОЕШ стійко прагнув до нижніх меж норми — 70 %, склавши 84,3 ± 19,8 % проти 110,8 ± 11,5 % у контрольній групі (p = 0,085391). Середня концентрація гонадотропинів виявилася трохи вище в групах пацієнтів з ОЕШ у порівнянні зі здоровими особами, але в рамках статистичної погрішності. Для ФСГ і ЛГ відповідні показники склали 4,1 ± 2,1 і 5,1 ± 3,9 мМО/мл проти 3,5 ± 1,8 і 4,4 ± 1,7 мМО/мл у контрольній групі (p 0,05). Розходжень у вмісті ПРЛ установлено не було — 239,5 ± 82,6 проти 234,2 ± 75,7 мМО/мл відповідно (p 0,05). Висновки. У 22,3 % пацієнтів з ОЕШ був прихований або відносний андрогенодефіцит, що характеризувався зменшенням АІ за 70 % при відповідній нормі рівнях загального Т на тлі зростання концентрації ГЗСГ, у ґенезі якого відіграють роль вікові зміни (вік старше за 40 років, χ2 = 34,05; p 0,001), перенесений раніше орхіт або епідидиміт (χ2 0,05), факт перенесеного раніше простатиту не впливає на частоту зниження АІ у пацієнтів з ОЕШ. Виявлені особливості гормонального профілю в пацієнтів з ОЕШ з одного боку підтверджують вторинний (придбаний) характер ґенезу непрохідності сім’явикидаючих проток, а з іншого — показують, що при цій патології є схильність до поступового гноблення функції сім’яників і формуванню андрогенного дефіциту, підтвердженням чому служить більш низький середній показник АІ
Дод.точки доступу:
Лісовий, В. М.
Панасовський, М. Л.
Аркатов, А. В.
Гарагатий, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Quality of life dynamics in patients with diabetic foot syndrome with combined treatment by physiotherapy and autologous plasma [Text] / T. O. Kharchenko [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - P74-80

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (реабилитация, терапия)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS (использование, методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Introduction. Diabetic neuro- and angiopathy are major factors causing diabetic foot ulcers. Ischemia reduces oxygen and nutrients supply to wounds. In oxygen and nutrients deprived conditions, epithelial cells in wounds fail to sufficiently release important wound healing factors such as vascular endothelial growth factor (VEGF) and platelet-derived growth factor (PDGF). In recent studies a pool of growth factors from autologous plasma rich growth factors were analyzed. The aim of the study is to evaluate the efficacy of combined photodynamic (PDT) and autologous plasma rich growth factor therapy (PRGFT) on quality of life improvements in patients with diabetic foot syndrome. Materials and methods. 61 outpatients with type 2 diabetes mellitus and Wagner grade II diabetic foot syndrome were included in this study. Patients of the 1st group (n = 30) received standard therapy (ST), in the 2nd group (n = 31) ST was supplemented by PDT and PRGFT. Results. Using PDT in combined therapeutic management of chronic ulcer in patients with DM resulted in complete purification of the wound surfaces during shorter time durations vis-a-vis standard therapy, thus influencing all quality of life indicators according to EuroQol scale, including the category of «mobility» (improvement by 2.72 %), «self-care» (by 7.85 %), «usual activities» (by 7.06 %), «pain/discomfort» (by 5.25 %) and «anxiety/depression» categories (by 19.74 %). PRGFT was included in the combined treatment scheme post PDT-course to stimulate epithelialization of wound defects in patients of the 2nd group. Efficacy of this combined algorithm was confirmed by overall EuroQol scale category improvements: «mobility» — by 18 %, «self-care» — by 9 %, «usual activities» — by 9 %, «pain/discomfort» 15 % and «anxiety/depression» categories by 20 %. Conclusions. Combined photodynamic and autologous plasma rich growth factor therapy is preferable to standard therapy in the therapeutic management and improvement of quality of life in outpatients with diabetic foot syndrome
Дод.точки доступу:
Kharchenko, T. O.
Melekhovets, O. K.
Melekhovets, Yu. V.
Radko, A. S.
Kalashnyk, N. V.
Shu, R. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Telomere length, telomerase activity and oxidative stress in elderly with chronic cerebrovascular diseases [Text] / M. Cherska [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - P81-88

MeSH-головна:
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ГОЛОВНОГО МОЗГА -- INTRACRANIAL ARTERIOSCLEROSIS (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Background. Clarification of the mechanisms of biochemical changes in the development of cerebrovascular diseases is the one of the main problems of modern medicine. The aim of our study is to determine the relationship of telomere length and telomerase activity with indicators of oxidative stress in patients with cerebral atherosclerosis (CA) and diabetes mellitus. Methods. The clinical and instrumental study involved 86 patients with CA. Results. The patients were divided twice into the 2 groups depending on the relative telomere length and telomerase activity. It has been found that the patients with CA with long telomeres have statistically significantly higher level of catalase (CAT) comparing to those from the group with short telomeres. Also, in the group with high telomerase activity the CAT and superoxide dismutase (SOD) levels are statistically significantly lower than in the group with low telomerase activity. It should be noted that the patients with long and short telomeres are comparable in age, and the age of the patients with low telomerase activity statistically significantly greater. Conclusions. In the patients with CA the association of some markers of oxidative stress (CAT, SOD, glutathione (GSH)) with telomere length and telomerase activity has been detected, regardless of the presence of concomitant diabetes mellitus. The most stable direct correlation in this category of the patients has been found between GSH and telomerase activity (r = 0.48), that may indicate the key role of GSH in the rate of telomere shortening and the development of atherosclerosis
Дод.точки доступу:
Cherska, M.
Krasnienkov, D.
Guryanov, V.
Kukharskyy, V.
Tronko, N.
Kondratiuk, V.
Zabuga, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості структури та розповсюдженості астенії в структурі цукрового діабету 2-го типу серед хворих різних соціальних груп [Текст] / В. В. Чугунов [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 89-94

MeSH-головна:
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (эпидемиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- SOCIOLOGICAL FACTORS
Анотація: Проведене дослідження розкриває залежність астенічної симптоматики в структурі цукрового діабету 2-го типу від соціального стану хворих — соціального статусу, особливостей службових обов’язків та структури психоемоційного навантаження. В дослідженні прийняли участь 15 цивільних осіб, робочі за соціальним статусом, хворих на цукрового діабету 2-го типу легкого ступеню тяжкості, та 12 військовослужбовців України, учасників бойових дій, хворих на цукровий діабет 2-го типу легкого ступеню тяжкості. Відмінність військовослужбовців від цивільних робочих полягала у зазнавані більш виразного фізичного та психоемоційного перевантаження під час виконання службових обов’язків при ідентичному соматичному статусі — цукровому діабеті 2-го типу легкого ступеню тяжкості. В результаті дослідження виявлені достовірні відмінності — у бік більшої частоти розповсюдженості та більшої виразності астенічної симптоматики у військовослужбовців в порівнянні з цивільними робочими, хворими на цукровий діабет 2-го типу легкого ступеню тяжкості. Надано пояснення відмінностей астенічної симптоматики, асоційованої із цукровим діабетом 2-го типу у хворих із різним соціальним статусом при рівних соматичних умовах
Дод.точки доступу:
Чугунов, В. В.
Маркова, М. В.
Курило, В. О.
Ткаченко, О. В.
Данілевська, Н. В.
Гапонов, К. Д.
Кожина, А. М.
Заседа, Ю. І.
Загуровський, В. М.
Гончаров, В. Є.
Яворська, Т. П.
Криворотько, Я. В.
Казаков, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Шіфріс, І. М.
Діабетичний статус, коморбідність та виживаність пацієнтів з хронічною хворобою нирок VД стадії: когортне дослідження [Текст] / І. М. Шіфріс // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 95-103

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология, терапия)
ДИАЛИЗ -- DIALYSIS (использование, методы)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Структура та розповсюдженість коморбідних станів, їх вплив на прогноз вивчені у 345 хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії (242 ГД та 103 ПД пацієнтів). Всі зареєстровані супутні захворювання та їх частота, кількісна оцінка коморбідності та вплив на прогноз були проаналізовані з урахуванням наявності (група 1, n = 87) або відсутності (група 2, n = 258) діабетичної нефропатії. Оцінка виживанності проводилася методом Каплана–Мейєра. Кінцевою точкою була смерть від будь-якої причини. Проаналізовані всі випадки, що мали місце з 01.01.2012 по 01.01.2019 року. Констатовано, що кількість коморбідних захворювань є достовірно вищою у пацієнтів з ХХН VД ст. та ДН, ніж у пацієнтів без діабету, та становить 4,18 і 3,67 на одного хворого, відповідно (p = 0,0003). Pозповсюдженість анемії (96,55 % проти 85,66 %, р = 0,0061), ІХС (68.97 % проти 47,29 %, р = 0,0005), CH (33,33 % проти 13,18 %, р 0,0001), полінейропатії (31,03 % проти 12,4 %, р
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Dynamics of glycosaminoglycans content in the testes of rats after administration of natural herbal products [Text] / N. M. Brechka [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - P104-110

MeSH-головна:
ТЕСТИКУЛЯРНЫЕ ГОРМОНЫ -- TESTICULAR HORMONES (метаболизм)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (метаболизм)
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (терапевтическое применение)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: It is possible that testicular dysfunctions, including idiopathic infertility in men, may be caused by changes in connective tissue, which are characterized by disorders of its metabolism, the content of collagen and glycosaminoglycans (GAGs). Such patients quite often have the anomalies of the genital system. It is the anomalies in the development of connective tissue structures of the venous wall and not compensated state of the valve apparatus that lead to varicocele. The prevalence of varicocele among infertile patients reaches 40 %, whereas male population in general has this disease only in 15 % of cases. Changes in GAG content may reflect the functional status of the semen, which ensures normal spermatogenesis. Therefore, the study of this indicator can be used to explain the mechanisms of infertility and to find ways to correct both hypo- and infertile conditions in men
Дод.точки доступу:
Brechka, N. M.
Bondarenko, V. O.
Korenieva, Ye. M.
Laryanovskaya, Yu. B.
Morozenko, D. V.
Kozar, V. V.
Ashukina, N. A.
Leontieva, F. S.
Shcherbak, E. V.
Ivannikova, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Биохимические показатели крови и морфологические характеристики щитовидной железы, почки и печени нормотензивных и гипертензивных крыс на фоне введения пропилтиоурацила [Текст] / К. О. Побеленский [и др.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 111-120

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОПИЛТИОУРАЦИЛ -- PROPYLTHIOURACIL (терапевтическое применение)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Целью работы было сравнительное изучение морфологических характеристик щитовидной железы (ЩЖ), почки, печени и биохимических показателей крови (АЛТ, АСТ, мочевины, общего и пря-мого билирубина, креатинина) у нормо- и гипертензивных крыс на фоне введения пропилтиоурацила (ПТУ). Материали методы. Эксперименты проводили на самках крыс линии SHR 6-месячного возраста. Крысы линии Вистар использовались в качестве нормотензивного контроля. Гипотиреоз вызывали в течение 39-ти дней с помощью 0,1 % раствора ПТУ, добавленного в питьевую воду. На разные сутки эксперимента крыс забивали; брали кровь для определения биохимических показателей и образцы ЩЖ, почки, печени для приготовления гистологических срезов. Результаты. У крыс обеих групп наблюдалось значимое (в 5 раз) увеличение массы ЩЖ по сравнению с интактными животными. Гистопатологически фолликулярный эпителий ЩЖ характеризовался выраженными признаками гипертрофии и гиперплазии. В печени наблюдались жировая вакуолизация гепатоцитов и фокальный некроз. Отмечено появление венозной гиперемии в ЩЖ и печени на фоне приема ПТУ. В почках не было выявлено явных патологических изменений. Крысы линии SHR оказались более чувствительными к тиреостатическому и гепатотоксическому действию ПТУ, чем крысы линии Вистар. Об этом свидетельствовало значимое увеличение высоты фолликулярного эпителия и количества патологических фолликулов с сосочковыми структурами, повышение уровней АЛТ, АСТ, увеличение средней площади центральной вены печени у гипертензивных крыс. Выводы. Таким образом, введение ПТУ вызывает у крыс линии SHR характерные морфологические изменения в ткани ЩЖ, что позволяет использовать крыс данной линии в качестве модельных животных при изучении дисфункции ЩЖ на фоне гипертензии
Метою роботи було порівняльне вивчення морфологічних характеристик щитовидної залози (ЩЗ), нирки, печінки і біохімічних показників крові (АЛТ, АСТ, сечовини, загального і прямого білірубіну, креатиніну) у нормо- та гіпертензивних щурів на тлі введення пропілтіоурацілу (ПТУ). Матеріали і методи. Експерименти проводили на самицях щурів лінії SHR 6-місячного віку. Щури лінії Вістар були використані в якості нормотензивного контролю. Гіпотиреоз викликали про- тягом 39-ти днів за допомогою 0,1% розчину ПТУ, доданого в питну воду. На різну добу експерименту щурів знеживлювали; збирали кров для визначення біохімічних показників і зразки ЩЗ, нирки, пе- чінки для приготування гістологічних зрізів. Результати. У щурів обох груп спостерігалося значуще (в 5 разів) збільшення маси ЩЗ в порівнян- ні з інтактними тваринами. Гістопатологічно фолікулярний епітелій ЩЗ характеризувався вираже- ними ознаками гіпертрофії і гіперплазії. В печінці спостерігалися жирова вакуолизація гепатоцитів і фокальний некроз. Відзначено появу венозної гіперемії в ЩЗ і печінці на тлі прийому ПТУ. У нирках не було виявлено явних патологічних змін. Щури лінії SHR виявилися більш чутливими до тиреоста- тичної та гепатотоксичної дії ПТУ, ніж щури лінії Вістар. Про це свідчило значуще збільшення висоти фолікулярного епітелію і кількості патологічних фолікулів з сосочковими структурами, підвищення рівнів АЛТ, АСТ, збільшення середньої площі центральної вени печінки у гіпертензивних щурів. Висновки. Таким чином, введення ПТУ викликає у щурів лінії SHR характерні морфологічні змі- ни в тканині ЩЗ, що дозволяє використовувати щурів даної лінії в якості модельних тварин при ви- вченні дисфункції ЩЗ на тлі гіпертензії
Дод.точки доступу:
Побеленский, К. О.
Легач, Е. И.
Побеленский, О. М.
Побеленская, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Fetoplacental insufficiency as a reason of offspring oxidative status disturbances [Text] / N. Yu. Seliukova [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - P121-127

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (метаболизм, патофизиология)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (эмбриология, этиология)
Анотація: The aim of this scientific work was to determine the influence of the experimental fetoplacental insufficiency on the both sex offspring oxidative status during puberty and to estimate the efficiency of base and complex therapy during pregnancy. Materials. The healthy, Vistar mature rat’s females of young (3–4 months) and mature (8–10 months) reproductive age have been used for both sex offspring obtaining. 8 groups for 7 pregnant females in each have been formed: Groups I and II — intact animals of young and mature reproductive age; Group III and IV — females with experimental Fetoplacental insufficiency (FPI) of young and mature reproductive age accordingly; Groups V and VI — young and mature animals with experimental FPI treated by pharmaceutical composition which contains nontoxic active pharmaceutical ingredients of FPI basic therapeutic group — amino acid (L-arginine), dicarbonic acid (succinic acid), vitamins (folic acid) and vasoactive drug (dipyridamole). Experimental animals have received treatment from 11 to 19 day of pregnancy. Groups VII and VIII — young and mature animals with experimental FPI treated by drug of comparison — dipyridamole. The modeling of FPI has been carried out by daily subcutaneous introduction of 50 % tetrachlormethane oil solution in dose of 2 ml/kg of body weight from 12 to 18 day of pregnancy. Animals — offspring have been killed on the 50th day of life (puberty period) by quick decapitation without general anesthesia to avoid negative effects on sex hormones level and antioxidant enzymes systems. Results. The effect of experimental fetoplacental insufficiency in rats of young and mature reproductive age on the oxidative status formation in offspring of both sexes during puberty was determined and the effects of basic and complex therapy during pregnancy were evaluated. It was revealed that fetoplacental insufficiency in the second half of pregnancy leads to the formation in offspring of both sexes, but more pronounced in male offspring, during the puberty, an altered pattern of the antioxidant system enzymatic activity, which is realized in increased levels of both primary and final products of lipoperoxidation and may be the basis for further development of chronic diseases. More pronounced disorders were observed in the offspring of mothers of mature reproductive age, which may be due to the additional influence of involutive processes in the placenta. The use of a vasodilator drug alone and, more effectively in combination, significantly restored the studied parameters. K ey wor d s : fetoplacental insufficiency, offspring, oxidative status, therapy
Визначили вплив експериментальної фетоплацентарної недостатності у щурів молодого та зрілого репродуктивного віку на формування оксидативного статусу нащадків обох статей в період пубертату та оцінили ефекти базової та комплексної медикаментозної терапії під час вагітності. Виявлено, що фетоплацентарна недостатність у другій половині вагітності призводить до формування у нащадків обох статей, але більшою мірою у нащадків-самців, в період пубертату зміненого патерна активності ферментів антиоксидантної системи, що реалізується у зростанні рівнів як первинних, так і кінцевих продуктів ліпопероксидації і може бути підгрунтям для розвитку у подальшому хронічних захворювань. Більш виразні порушення спостерігалися у нащадків матерів зрілого репродуктивного віку, що може бути обумовлено додатковим впливом інволютивних процесів у плаценті. Застосування судинорозширювального препарату окремо та, більш ефективно, у комбінації, статистично значуще відновлювало досліджені показники
Дод.точки доступу:
Seliukova, N. Yu.
Misiura, K. V.
Boiko, M. O.
Kustova, S. P.
Grushanska, N. H.
Sharandak, P. V.
Medvedovska, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Чумак, С. О.
Сучасний погляд на діагностику та профілактику ліподистрофій у хворих на цукровий діабет (огляд та власні дані) [Текст] / С. О. Чумак // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 128-141

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
ЛИПОДИСТРОФИЯ -- LIPODYSTROPHY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
Анотація: В статті розглянуті сучасні можливості удосконалення діагностики, профілактики та своєчасного лікування ліподистрофій (ЛД) у хворих на цукровий діабет 1 типу (ЦД 1) та їх впливу на компенсацію ЦД 1 типу у дітей. Представлений огляд міжнародних досліджень, присвячених ліподистрофіям та власні результати. У 150 пацієнтів з ЦД1 у віці 1–17 років, рівнозначно розподілених рівнем компенсації, стажем ЦД та статтю визначалися ЛД візуально, пальпаторно, а також за даними УЗД підшкірно-жирової клітковини (ПЖК) 265 місць ін’єкцій інсуліну. Вивчався кровообіг в уражених ділянках ПЖК. Розраховувалися показники глікемічного контролю з урахуванням коефіцієнта варіабельності (CV) у хворих з ЛД та без них. За результатами клінічного огляду ЛД були виявлені у 38 % пацієнтів, за даними УЗД ПЖК 265 місць ін’єкцій інсуліну — у 72 % пацієнтів. Найчастіше (61 %) ЛД зустрічалися в параумбілікальній області, за формою: дифузні — 56 % фокальні — 24 %, змішані — 15 %, в області стегон — м’язові (3 %) і атрофічні (2 %). ЛД переважали (у 84 %) серед хворих з глікемічним контролем з високим ризиком для життя (середній рівень глікозильованого гемоглобіну — НвА1с = 10,42 %). Серед дітей з оптимальним глікемічним контролем (НвА1с= 7,8 %) у 85 % ЛД були відсутні (p 0,001). Відповідно висока варіабельність (CV 36 %) визначалося у 62 % хворих з ЛД, і лише у 28 % пацієнтів без ЛД (p 0,05). Тобто, визначений взаємозв’язок між наявністю ЛД, та параметрами глікемії у дітей та підлітків з ЦД1, що впливають на варіабельність глікемії та формування ускладнень ЦД. Для діагностики стану ПЖК в місцях ін’єкцій необхідно використання УЗД для уточнення форм ЛД 1 раз на 6 місяців. Профілактика ЛД можлива при використанні коротких голок (4 мм) і дотриманні техніки ін’єкцій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Філик, О. В.
Інтенсивна терапія пневмонії у дитини з гіпопаратиреозом [Текст] / О. В. Філик // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 142-148

MeSH-головна:
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM (осложнения)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Аутоімунні ендокринні захворювань паращитовидних залоз — це патологія, що може призвести до судом, дихальної та адреналової недостатності. Мета: науково обгрунтувати важливість командного підходу до діагностики та лікування дитини з рідкісним захворюванням ендокринної системи та описати клінічний випадок успішного лікування пацієнтки з аутоімунним полігландуляр- ним синдромом І типу. Клінічний випадок. П ацієнтка Н ., 3 р оків, п оступила у в ідділення а нестезіології з л іжками інтенсивної терапії КНП Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у тяжкому стані за рахунок судомного синдрому, рівня притомності за шкалою ком Глазго 10–11 балів, синусової аритмії та подовження інтервалу QT на ЕКГ з ЧСС 63–78 в хвилину, тахіпное 28–30 за хвилину, температури тіла 37,5 °С. Живіт був здутим, перистальтика млявою. SpO2 становила 95 %. Маса тіла 11 кг, ріст 79 см, індекс маси тіла 17,63 кг/м2. Особливості анамнезу життя: дитина погано набирала масу тіла після віку 1 рік. Стан дитини погіршився 3 дні тому, коли з’явилися загальна слабкість, відсутність апетиту, кількаразове блювання після споживання їжі, неохоче пиття рідини, діарея. Лабораторно підтверджено тяжку гіпокальціємію та гіпомагніємію. Застосовувалася високодозована в/в інфузія розчинів кальцію глюконату 10 % (40,9 мг/кг/год) та магнію сульфату 25 % (22,7 мг/кг/год). Проте, судоми продовжувалися, дихальна недостатність прогресувала. Проведено інтубацію трахеї та налагоджено штучну вентиляцію легень. До лікування додано глюкокортикостероїди. Встановлено клінічний діагноз: аутоімунний полігландулярний синдром І типу: гіпопаратиреоз, адреналова недостатність; судомний синдром; двобічна полісегментарна нозокоміальна пневмонія; нутрітивний дефіцит (дефіцит маси тіла 26 %, індекс маси тіла 17,63 кг/м2). Перебіг захворювання з позитивною динамікою: судоми припинилися на 6 добу; на 7 добу пацієнтка відлучена від ШВЛ, виписана зі стаціонару на 33 добу. Обговорення. Паращитовидні залози є нечастою мішенню аутоімунного процесу, виключенням є аутоімунний полігландулярний синдром І типу (АПС І типу). Клінічним підтвердженням генезу судом були такі ознаки, як аритмія на ЕКГ з подовженням інтервалу QT. Антибіотикотерапія тяжкої двобічної пневмонії проводилося з врахуванням поширеності найчастіших нозокоміальних збудників у лікарні. Було призначено флуконазол з профілактичною метою. Респіраторна терапія та відлучення від ШВЛ проводилися відповідно до стратегії, прийнятої в лікарні. Висновки. Даний клінічний випадок є прикладом злагодженої роботи клінік інтенсивної терапії, ендокринології та педіатрії, що дозволило забезпечити лікування пацієнта до повного регресу симптоматики та підвищити якість його життя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Тихонова, Т. М.
Дефіцит магнію при ендокринній патології та шляхи його корекції [Текст] / Т. М. Тихонова, Ю. М. Смілка // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 149-154

MeSH-головна:
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (патофизиология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Серед основних елементів, що містяться в організмі людини, магній визнаний як один із важливіших. Зазначене підтверджується нерівномірним розподілом даного елемента з переважним депонуванням в тканинах з високою метаболічною активністю, участю магнію у енергетичних процесах, синтезі та деградації низки нейромедіаторів, а також у регуляції нейро-хімічної передачі і м’язової збудливості. Оскільки магній є антагоністом кальцію, він надає також кардіо- та вазопротективні ефекти. Магнієвий дефіцит проявляється широким діапазоном симптомів, що свідчать про мультиорганні порушення цілісного організму. З одного боку, відповідно до ролі магнію в продукції низки гормонів при гіпомагніємії виявляються порушення синтезу інсуліну, інсулінорезистентність, виснаження функції кори надниркових залоз, підвищений викид катехоламінів, гіперфункція щитоподібної залози. З іншого боку, до виникнення дефіциту магнію призводять такі ендокринні захворювання, як цукровий діабет, гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, первинний гіперальдостеронізм, ожиріння. При цукровому діабеті 1 і 2 типу дефіцит магнію сприяє розвитку артеріальної гіпертензії, гострих коронарних подій з виникненням фатальних аритмій, збільшення ризику тромбозів. Магній-дефіцитні стани при ожирінні виявляються у більшості хворих, а хірургічне лікування ожиріння призводить до значного дефіциту магнію в 100 % випадків. При токсичному зобі прихована чи явна недостатність магнію в організмі виявляється також в 100 % випадків. За розвитку гіпотиреозу виникнення магній-дефіцитних станів обумовлено зниженим всмоктуванням магнію через набряклу слизову травного каналу. Окрім того, при дефіциті тиреоїдних гормонів магній не вступає в ферментативні реакції. Своєчасна та адекватна корекція магнієвого дисбалансу у хворих з ендокринною патологією вкрай важлива. Прикладом засобу, що здатний відновити рівень магнію в організмі та нівелювати прояви гіпомагніємії є дієтична добавка Магне В6 ТМ BBрharm
Дод.точки доступу:
Смілка, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Звіт про науково-практичну конференцію з міжнародною участю "Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології" (Дев’ятнадцяті Данилевські читання) [Текст] : 27-28 лютого 2020 року // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 155-159

MeSH-головна:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (тенденции)
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Анотація: 27-28 лютого 2020 року згідно з державним Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій на 2020 рік ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», Харківською медичною академією післядипломної освіти МОЗ України та Харківським національним медичним університетом МОЗ України проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (Дев’ятнадцяті Данилевські читання). У роботі конференції взяли участь 528 осіб, серед них представники 11 областей України (Кіровоградська, Харківська, Луганська, Житомирська, Запорізька, Сумська, Черкаська, Дніпропетровська, Полтавська, Київська, Миколаївська) та м. Києва
Дод.точки доступу:
Науково-практична конференція з міжнародною участю "Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології" (Дев’ятнадцяті Данилевські читання)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Гладкова Алла Іванівна. Некролог [Текст] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 160-161

MeSH-головна:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры)
Дод.точки доступу:
Гладкова, Алла Іванівна (доктор біологічних наук, професор ; 23.05.1931-9.05.2020)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)