Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ПУ3/2019/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15
1.


   
    Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при гастрошизисі у плода [Текст] / Г. О. Гребініченко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика, ультрасонография)
КАРИОТИП -- KARYOTYPE
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
Анотація: Мета — проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при гастрошизисі у плода. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 152 плодів із гастрошизисом у відділенні медицини плода за 2007-2018 рр. Результати. Середній вік вагітних дорівнював 22,6±4,35 року (діапазон — 15-35 років), 73,68% жінок належали до вікової групи до 25 років. Середній термін первинного звернення вагітних жінок із гастрошизисом у плода до відділення медицини плода становив 23,8±7,0 тиж., частка пацієнтів, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 53,3%. Ізольований гастрошизис, без вад розвитку інших систем і органів, діагностувався у 87,5% плодів. Супутня патологія відмічалася у 12,5% випадків: вади розвитку серця, сечостатевої системи, кісткової-м’язової системи, шлунково-кишкового тракту, розщеплення верхньої губи і щелепи, пахова грижа. Каріотип плода визначався у 83 (54,6%) випадках. Затримка росту спостерігалася у 40,1% плодів із гастрошизисом, багатоводдя — у 8,6%, маловоддя — у 18,4%. Антенатальна загибель плода діагностувалася в 3 (1,97%) випадках у ІІ триместрі. Висновки. Середній термін первинного звернення пацієнток із гастрошизисом у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження, спостереження в динаміці та визначення плану ведення вагітності. Найбільш поширеним ускладненням у плодів із гастрошизисом є затримка росту та маловоддя. Частота супутньої структурної патології плодів із гастрошизисом є низькою, при цьому можлива більш пізня маніфестація вад розвитку
Purpose — to analyze results of complex prenatal examination of high risk pregnant women with gastroschisis in the fetus. Patients and methods. A retrospective analysis of data on ultrasound examinations and karyotyping of 152 fetuses as patients with gastroschisis in the Department of Fetal Medicine in 2007-2018. Results. The mean age of women was 22.6±4.35 years (range 15-35), 73.68% of them were less than 25 years old. Mean term of patients’ primary referral was 23.8±7.0 weeks, the proportion of patients referred before 22 weeks of pregnancy was 53.3%. Isolated gastroschisis, without pathology of other systems and organ, was diagnosed in 87.5% of fetuses. Associated malformations were found in 12.5% of cases: structural anomalies of heart, urinary tract, musculoskeletal system, cleft lip and palate, inguinal hernia. Fetal karyotype was obtained in 83 cases (54.6%). Small for gestational age were 40.1% of fetuses with gastroschisis, polyhydramnios was present in 8.6% and olygohydramnios in 18.4% of cases. Fetal death was diagnosed in 3 cases (1.97%) in II trimester. Conclusions. The mean term of primary referral of patients with fetal gastroschisis was unsatisfactory for timely complete examination, follow-up in dynamics, and planning the management of pregnancy. Growth restriction and olygohydramnios were the most common complications in fetuses with gastroschisis. The rate of associated structural anomalies in fetuses with gastroschisis was low, but later manifestation of some malformations is possible. Key words: congenital diaphragmatic hernia, congenital malformations, fetal karyotype
Дод.точки доступу:
Гребініченко, Г. О.
Гордієнко, І. Ю.
Тарапурова, О. М.
Величко, А. В.
Нікітчина, Т. В.
Носко, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Роль ендотеліальної дисфункції в генезі прееклампсії та шляхи профілактики її виникнення в наступній вагітності [Текст] / Ю. В. Давидова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Тивортин аспарат

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
Анотація: Мета — вивчити ефективність профілактики розвитку тяжкої прееклампсії при запланованій вагітності шляхом корекції ендотеліальної дисфункції із застосуванням L-аргініну преконцепційно та у І триместрі вагітності в жінок із тяжкою прееклампсіею в анамнезі. Пацієнти та методи. Вивчено ефективність корекції ендотеліальної дисфункції, вплив цієї корекції на профілактику виникнення прееклампсії та зменшення ураження органів-мішеней, зокрема, вираженої гіпертензії (застосування двокомпонентної гіпотензивної терапії). Використано препарат Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») преконцепційно та в період ранньої гестації в жінок із тяжкою прееклампсією під час попередньої вагітності. Жінок розподілено на дві групи: перша (І) — 9 жінок, розроджених у 28-32 тижні попередньої вагітності; друга (ІІ) — 18 жінок, розроджених у 32-34 тижні попередньої вагітності. Враховуючи, що ризик виникнення повторної прееклампсії в першій групі жінок становить 50%, а в другій — 25%, абсолютно обгрунтованою є корекція ендотеліальної дисфункції шляхом застосування L-аргініну для профілактики прееклампсії. Жінки отримували преконцепційно (за 3 місяці до теперішньої вагітності) та в ранні терміни гестації (до 12 тижнів) препарат Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») перорально по 5 г (2,85 L-аргініну) на добу. Ефективність терапії оцінено за кількістю клітин-попередників ендотеліоцитів та акушерськими наслідками цієї вагітності. Профілактику прееклампсії у ІІ та ІІІ триместрах вагітності проведено відповідно до вимог діючих клінічних рекомендацій. Результати. Досягнення контролю над артеріальною гіпертензією в результаті поєднання базової гіпотензивної терапії з ефективною терапією препаратом Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») сприяє зниженню частоти виникнення акушерських ускладнень (ятрогенних передчасних пологів, відшарування плаценти). Зниження частоти гіпертензивних ускладнень доведене тривалістю гестації в терміні понад 37 тижнів у 77,7% жінок І групи та у 94,4% жінок ІІ групи, а також зменшенням уживання кількості двох груп гіпотензивних препаратів для отримання контролю над гіпертензією. Це вказує на ефективність контролю над гіпертензією одним препаратом і дає змогу уникнути поліпрагмазії. Належна корекція ендотеліальної дисфункції препаратом Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») сприяє адекватному збільшенню клітин-попередників ендотеліоцитів, що, своєю чергою, оптимізує ендотеліальну функцію в жінок із прееклампсією в анамнезі та високим ризиком її повторення і на сьогодні є надійним маркером ефективності корекції. Висновки. Неінвазивний характер застосування препарату Тівортін аспартат (перорально), зручність у застосуванні, висока ефективність у вагітних, високий профіль безпеки дають змогу рекомендувати зазначену схему терапії для корекції ендотеліальної дисфункції в жінок групи високого ризику виникнення прееклампсії
Objective. To study effectiveness of prevention of severe preeclampsia development in planned pregnancy by correction of endothelial dysfunction with the use of L-arginine preconceptively and in the first trimester of pregnancy in women with severe preeclampsia in history. Patients and methods. The effectiveness of endothelial dysfunction correction, the effect of it on prevention of preeclampsia and on reduction of the target organs damage, in particular, expressed hypertension (the use of two-component hypotensive therapy) was studied. Tivortin aspartate (produced by Yuria Pharm) was used preconceptively and in the period of early gestation in women with severe preeclampsia during the previous pregnancy. Women were divided into two groups: the first (I) — 9 women who gave birth in 28-32 weeks of the previous pregnancy; the second (II) — 18 women who gave birth in 32-34 weeks of the previous pregnancy. Given that the risk of re-preeclampsia in the first group of women is 50% and in the second one — 25%, the endothelial dysfunction correction by using L-arginine to prevent preeclampsia is absolutely justified. Women received preconception (for 3 months before present pregnancy) and in the early gestational period (up to 12 weeks), Tivortin asparate (produced by Yuria Pharm) orally 5 g (2.85 L-arginine) per day. The effectiveness of therapy was estimated by the number of endothelial cell precursors and obstetric effects of the pregnancy. The prevention of preeclampsia in the second and the third trimesters of pregnancy has been conducted in accordance with the requirements of the current clinical guidelines. Results. The achievement of arterial hypertension control as a result of combination of basic hypotensive therapy with effective therapy using Tivortin asparate (produced by Yuria Pharm) contributes to reduction in obstetric complications incidence (iatrogenic preterm labor, placental excision). The reduction in the incidence of hypertensive complications is proved by the duration of gestation in period of more than 37 weeks in 77.7% of women in group I, and in 94.4% of women in group ІІ, as well as by decrease in the use antihypertensive drugs for control of hypertension in both groups. This demonstrates the effectiveness of hypertension control with one drug and helps to avoid polypharmacy. Proper correction of endothelial dysfunction with Tivortin asparate (produced by Yuria Pharm) promotes adequate increase in endothelial cell precursor cells, which in its turn optimizes endothelial function in women with pre-eclampsia and high risk of its recurrence; and today is a reliable marker for the effectiveness of correction. Conclusions. Non-invasive nature of Tivortin asparate (orally), its ease of use, high efficacy in pregnant women, and high safety profile make it possible to recommend the indicated treatment regimen for endothelial dysfunction correction in women at high risk for preeclampsia
Дод.точки доступу:
Давидова, Ю. В.
Лиманська, А. Ю.
Огородник, А. О.
Бутенко, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення [Текст] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета — вивчити особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення. Пацієнти та методи. Вивчення перебігу пологів проведено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ(ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність, запального ґенезу з ендокринним, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ(ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ. Результати. Аналіз термінів настання пологів у жінок обстежених груп показав, що кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Це свідчить про вагомий вплив як ендокринного, так і запального фактора в анамнезі безплідності на невиношування вагітності. У всіх групах обстежених жінок частка оперативних пологів була високою: 50-70% — у І групі, 60-70% — у ІІ групі, 67-83% — у ІІІ групі. Це пояснюється і тривалим обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, і значним відсотком багатоплідних вагітностей, як після ДРТ, так і після призначення препаратів для стимуляції овуляції в жінок з ендокринною і поєднаною безплідністю в анамнезі. Звертає на себе увагу і те, що на метод розродження більше впливав метод запліднення, а не фактор безпліддя. Післяпологові ускладнення в жінок із різними формами безплідності в анамнезі також були частими. Так, анемія після пологів зустрічалася в кожної третьої жінки ІІІ групи, кожної четвертої — ІІ групи, кожної п’ятої — І групи. Запальні післяпологові ускладнення (пієлонефрит, субінволюція матки, лохіометра, ендометрит) частіше відмічалися в породіль ІІ і ІІІ груп, які мали в анамнезі перенесені генітальні інфекції. Висновки. Таким чином, перебіг пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю різного генезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських ускладнень (передчасних пологів, передчасного виливу навколоплідних вод, слабкості пологової діяльності, оперативного розродження, народження дітей із малою масою тіла, післяпологових ускладненнями), що залежать не тільки від фактора безплідності, але й від методу запліднення
Purpose — to study the peculiarities of childbirth and the state of newborns in women with infertility of endocrine and inflammatory genesis in history, depending on the method of fertilization. Patients and methods. The study of the course of labor was carried out in three groups (six subgroups): Group I — pregnant women, history of endocrine infertility: la — 50 patients after IVF, Ib — 50 patients who became pregnant themselves after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; Group II — pregnant women with a history of infertility of inflammatory genesis: ІІа — 100 patients after IVF, IIb — 100 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; Group III — pregnant women with a history of combined infertility, inflammatory origin with endocrine, N!a — 30 patients after IVF, IIIb — 30 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF. Results. Analyzing the timing of the onset of labor in women of the examined groups, attention is drawn to the fact that every fourth pregnancy in the first group and every third in group III ended in preterm labor, regardless of the method of fertilization. This testifies to the significant impact of both endocrine and inflammatory factors in the history of infertility, miscarriage. In all groups surveyed, the percentage of operative delivery was high: 50-70% in Group I, 60-70% in Group II, 67-83% in Group III. This is due to both the long-term burdened obstetric and gynecological history, and a large percentage of multiple pregnancies, both after IVF and after administration of drugs to stimulate ovulation in women with endocrine and combined infertility in history. Attention is drawn to the fact that the method of fertilization was more influenced by the method of fertilization, and not by the factor of infertility. Postpartum complications in women with various forms of infertility in history, were also not uncommon. So, anemia after childbirth was encountered in every third woman of the third group, every fourth — in the second and in every fifth — in the first group. Inflammatory after birth complications: pyelonephritis, subinvolution of the uterus, lochiometer, endometritis were more often women in women with groups II and III who had a history of genital infections. Conclusions. Thus, the course of childbirth and the condition of newborns in women with infertility of various genesis in history is accompanied by a high frequency of obstetric complications, namely, premature birth, premature amniotic fluid, low birth activity, high frequency of operative delivery, low birth weight, postpartum complications , which depended not only on the factor of infertility, but also on the method of fertilization
Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Рябенко, О. П.
Молчанова, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Оцінювання впливу комплексної терапії загрози передчасних пологів на особливості стресорезистентності вагітних, акушерські та перинатальні наслідки розродження [Текст] / Ю. Я. Круть [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Прогестрон

   Далмаксин


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
Анотація: Вступ. Однією з важливих проблем збереження репродуктивного потенціалу є попередження невиношування вагітності, що потребує детального вивчення для профілактики самовільних викиднів, передчасних пологів і народження маловагових дітей. Мета — оцінити вплив комплексного лікування вагітних із загрозою передчасних пологів на стресорезистентність їхнього організму, акушерські та перинатальні наслідки розродження. Пацієнти та методи. Обстежено 85 вагітних у терміні 22-34 тижні. Основну групу становили 43 жінки із загрозою передчасних пологів, які отримували прогестерон натуральний мікронізований та супозиторії Далмаксін (тіотриазолін). Ведення 42 вагітних групи порівняння (жінки із загрозою передчасних пологів) забезпечено згідно із наказом МОЗ України від 03.11.2008 р. № 624. Вагітним груп дослідження проведено комплексне психологічне обстеження, оцінку рівня інсуліну та кортизолу в сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Результати. Аналіз динаміки рівня тривожності через 7 та 10 діб лікування жінок із груп дослідження виявив зниження рівня ситуативної тривожності, що є маркером емоційної реакції на стресову ситуацію. Однак надалі статистично значуще зниження відмічалося через 2 тижні лікування лише в основній групі (p0,05). Середні рівні сироваткового кортизолу не мали статистично достовірної (p0,05) різниці в динаміці лікування. При цьому середній рівень інсуліну становив 15,9 мкМЕ/мл, а за тиждень лікування статистично достовірно зріс до 34,7 мкМЕ/мл (p0,05). Серед вагітних групи порівняння таких змін не було. У вагітних основної групи в динаміці лікування підвищився інсулін/кортизоловий індекс з 0,027 у.о. до 0,066 у.о. Характерне зростання відмічалося у групі порівняння (0,027 у.о. і 0,033 у.о. відповідно), проте незначно. Аналіз акушерських і перинатальних наслідків розродження засвідчив, що частота передчасних пологів становила 23,8% у групі порівняння і значно перевищувала показник основної групи (14,0%). Показник перинатальної захворюваності у групі порівняння становив 40,5% і був статистично достовірно (p0,05) вищим порівняно з основною групою (14,0%). Висновки. За результатами дослідження встановлено позитивний вплив запропонованого комплексного лікування вагітних із загрозою передчасних пологів на гормональний баланс. А це, своєю чергою, підвищує стресорезистентність організму вагітних. Застосування комплексу препаратів прогестерон натуральний мікронізований та супозиторіїв Далмаксін у вагітних із загрозою передчасних пологів сприяє зниженню її частоти (14,0% проти 23,8%), а також позитивно впливає на показник перинатальної патології (14,0% проти 40,5%), що дає підстави рекомендувати запропоновану схему
Introduction. One of the important problems in preserving reproductive potential is the prevention of miscarriage of pregnancy, which requires more detailed study in order to prevent spontaneous miscarriages, premature births and the birth of children with low birthrate. Purpose — to evaluate the effect of combined treatment of pregnant women with the threatened preterm labor on the stress-resistance of their organism, obstetric and perinatal effects of delivery. Patients and methods. The study involved 85 pregnant women at 22-34 weeks of pregnancy. The main group included 43 women with threatened preterm labor receiving natural progesterone and Dalmaksin (thiotriasolini). Conduction of 42 pregnancies of women from comparative group (women with preterm labor) was according with the current MOH Order No. 624 dated November 3, 2008. For pregnant women a comprehensive psychological examination and an assessment of the level of insulin and cortisol in serum using the immunoassay method were conducted. Results. Describing the dynamics of anxiety levels after 7 and 10 days of therapy, women in the study group experienced a decrease in the level of SA, which is a marker of emotional stress response. However, later, a statistically significant decrease only in the main group after 2 weeks of treatment was established (p0.05). The mean serum cortisol levels did not have a statistically significant (p0.05) difference in treatment dynamics. But average insulin level was 15.9 μΜ/ml, and after one week of treatment statistically significantly increased to 34.7 цМє^і (p0.05). There were no such changes among pregnant women in the comparison group. Also, an increase in insulin / cortisol index in the dynamics of treatment in pregnant women in the main group with 0,027 U.M. to 0,066 UM was established. A similar growth occurred in the comparison group (0.027 U and 0.033 U.M., respectively) too, but its increase was not significant. The analysis of obstetric and perinatal consequences of delivery shows that the preterm labor birth rate was 23.8% in comparison group and significantly exceeded the indicator of the main group (14.0%). The percentage of perinatal morbidity in the comparison group was significantly (p0.05) higher and was 40.5% in comparison with the main group (14.0%). Conclusions. The results of the study allowed to establish the positive effect of the proposed comprehensive treatment of pregnant women with the threat of premature birth on the hormonal balance, which helps to increase the stress-resistance of the organism of pregnant women. The use of natural progesterone and Dalmaxin complex in pregnant women with a threat of preterm labor contributed to a decrease in their frequency (14.0% vs. 23.8%), and a positive effect on the percentage of perinatal pathology (14.0% vs. 40.5%), which gives every reason to recommend the proposed scheme of treatment
Дод.точки доступу:
Круть, Ю. Я.
Шевченко, А. О.
Сюсюка, В. Г.
Бєленічев, І. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Абатуров, О. Є.
    Прогнозування хронічного перебігу пієлонефриту у дітей [Текст] / О. Є. Абатуров, Л. І. Вакуленко // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (патофизиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Актуальність. Визначення факторів, що спричиняють формування і прогресування хронічного пієлонефриту (ХПН) в дітей, забезпечує своєчасне проведення відповідних лікувальних та профілактичних заходів, які дають змогу уповільнити прогресування хронічної хвороби нирок і поліпшити прогноз захворювання. Мета — визначити прогностичні фактори розвитку ХПН у дітей для проведення ранньої діагностики та своєчасного лікування. Пацієнти та методи. Проаналізовано 176 випадків ХПН у дітей віком від 1 до 18 років. Групу порівняння становили 74 дитини з гострим пієлонефритом, які одужали. Для виявлення провідних прогностичних факторів ризику розвитку ХПН у дітей та визначення найбільш інформативних показників застосовано теорему Баєса і послідовний (секвенційний) аналіз Вальда з оцінкою інформативності ознак за розрахованою мірою Кульбака (І). Інформативною вважали ознаку з коефіцієнтом І більше 0,5. Результати. Високу прогностичну інформативність для розвитку ХПН у дітей мають 11 клініко-лабораторних факторів ризику: аномалії розвитку сечової системи, порушення уродинаміки (міхурово-сечовідний рефлюкс), затяжний перебіг першого епізоду пієлонефриту або рецидив протягом 3 місяців; наявність більше 5 стигм дизембріогенезу; урогенітальний мікоплазмоз у дівчаток; артеріальна гіпертензія; нормохромна анемія в дебюті захворювання; нейрогенний сечовий міхур / енурез; оксалатна дисметаболічна нефропатія з екскрецією оксалату кальцію більше 1,5 мг/кг/добу; гідронефроз; супутні хронічні вогнища інфекції. Для найбільш інформативних прогностичних ознак ХПН розраховано діагностичні коефіцієнти, підсумовуючи які накопичують діагностичну інформацію. Підставляючи отримані під час обстеження хворого діагностичні симптоми в таблицю, розраховують суму відповідних їм діагностичних коефіцієнтів. При сумі діагностичних коефіцієнтів (+13) прогнозують імовірний розвиток ХПН із вірогідністю помилки 5% (p0,05); при сумі діагностичних коефіцієнтів (+20) імовірність прогнозу становить 99% (p0,01), при сумі діагностичних коефіцієнтів менше (+13) і більше (-13) роблять висновок про недостатність інформації для прийняття рішення про ймовірний розвиток ХПН із заданим рівнем помилки (негативну відповідь). Висновки. Розроблена прогностична таблиця може бути використана для визначення ймовірності розвитку ХПН у дітей віком від 1 до 18 років
Introduction. Defining factors which promote development and progressing of chronic pyelonephritis (CPN) in children is provided by timely taking preventive and adequate treatment measures, which will improve the prognosis of the disease and reduce the progression of chronic kidney disease. Purpose — defining predictive factors for development of CPN in children for carrying out early diagnostics and timely treatment. Patients and methods. The analysis of 176 chronic pyelonephritis cases in children aged from 1 to 18 years has been made. Group of comparison included 74 children with acute pyelonephritis resulted in recovery. To reveal leading predictive risk factors for development of CPN in children and to define the most informative indices, Bayes theorem and sequential Wald analysis with the assessment of informative value of signs, calculated by Kullback’s measure were used (І). The sign with the coefficient 1 and more than 0.5 was considered to be informative. Results. Of high predictive informative value for the development of chronic pyelonephritis in children were 11 clinical-laboratory risk factors: abnormalities of urinary system, urodynamic disorders (vesico-urinary reflux), lingering course of the first episode of pyelonephritis or relapse during 3 months; presence of more than 5 dysembryogenic stigmas; urogenital mycoplasmosis in girls; arterial hypertension; normochromal anemia in the disease onset; neurogenic cyst / enuresis; oxalate dysmetabolic nephropathy with excretion of calcium oxalate more than 1,5 mg/kg/daily; hydronephrosis; concomitant chronic foci of infection. For more informative predictive signs of chronic pyelonephritis there were calculated diagnostic coefficients in their summing-up, diagnostic information can be accumulated. Inserting diagnostic symptoms obtained on patient’s examination in the table, one can calculate the total of corresponding diagnostic coefficients. In the total of diagnostic coefficients equal to (+13), a probable development of chronic pyelonephritis with probability of error 5% (p0.05) is predicted; in the total of diagnostic coefficients equal to (+20) the probability of prognosis is 99% (p0.01). If the total of diagnostic coefficients is less than (+13) and more than (-13), the conclusion is drawn about insufficient amount of information to make a decision about a probable development of chronic pyelonephritis with the set level of error (negative response). Conclusions. Predictive table can be used for defining probability of chronic pyelonephritis development in children aged from 1 to 18 years
Дод.точки доступу:
Вакуленко, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Поліморфізм гена ADRB2 як чинник спадкової схильності до розвитку бронхіальної астми та відповіді на терапію сальбутамолом [Текст] / Л. А. Лівшиць [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 38-45. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (генетика, лекарственная терапия)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
САЛЬБУТАМОЛ -- ALBUTEROL (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета — дослідити асоціацію поліморфізму C79G гена ADRB2 із ризиком розвитку бронхіальної астми (БА) у дітей, що мешкали в різних умовах забруднення навколишнього середовища, а також змоделювати 3D структури ізоформ білка Р2-адренорецептора, що кодуються поліморфними варіантами гена ADRB2 (A46G, C79G, та C491T) in silico, для передбачення структурно-функціональних властивостей, які можуть впливати на взаємодію із сальбутамолом. Пацієнти та методи. Обстежено 114 дітей віком від 3 до 18 років із БА середньої тяжкості, контрольованого перебігу, які методом рандомізації були розподілені на дві групи: групу І (діти з умовно чистого регіону Києва та Київської області) та групу ІІ (діти з екологічно забрудненого регіону). До групи контролю увійшли 86 неспоріднених здорових дорослих із різних регіонів України. Поліморфний варіант гена ADRB2 (C79G) досліджено методом алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції. Комп’ютерне моделювання за гомологією 3D структури білка Р2-адренорецептора проведено з використанням вебсерверів SWISS-MODEL та I-TASSER, молекулярний докінг здійснено за допомогою програми Auto Dock Vina. Результати. Встановлено, що частота носіїв поліморфної алелі 79G гена ADRB2 є статистично вірогідно вищою (p0,05) у групі обстеження N (69,4%) порівняно з частотою (55,8%) у контрольній групі. За результатами аналізу змодельованої просторової структури білка ADRB2, заміни p.16ArgGly та p.27GlnGlu знаходяться в N-кінцевій послідовності і можуть впливати на взаємодію з білками-партнерами, у свою чергу, амінокислотна заміна p.164ThrIle локалізована поблизу сайту зв’язування з лігандами і може знижувати афінність сальбутамолу до відповідного мутантного рецептора. Висновки. Поліморфний варіант 79G гена ADRB2 можна розглядати як фактор спадкової схильності розвитку БА в умовах антропогенного навантаження навколишнього середовища. Мононуклеотидну заміну 491CT гена ADRB2 можна розглядати як фармакогенетичний маркер поганої відповіді пацієнта на лікування сальбутамолом
Purpose — to investigate the association of the C79G polymorphism of the ADRB2 gene with the risk of developing Bronchial asthma (BA) in children living under different environmental conditions and to generate in silico 3D structures of P2-adrenoreceptor isoformsencoded by polymorphic variants of the ADRB2 gene (A46G, C79G, and C491T) in order to predict conformational changes which can impact the interaction with salbutamol. Patients and methods. 114 children aged 3 to 18 years with BA of moderate to severe, controlled course, were randomized into two groups: group I (children from conditionally pure region of Kyiv and Kyiv region) and group II (children from ecologically polluted region). The control group climbed 86 unrelated healthy adults from different regions of Ukraine. The polymorphic variant of the ADRB2 gene (C79G) was investigated by the allelic-specific polymerase chain reaction. The computermodeling of the 3D P2-adrenergic protein structure homology was performed using SWISS-MODEL and I-TASSER web servers, molecular docking was performed using the AutoDock Vina program. Results. It was found that the frequency of the polymorphic variant 79G of the ADRB2 genecarriersis statistically significantly higher (p0.05) in the group II (69.4%) compared with the control group (55.8%). According to the analysis of the spatial structure of the ADRB2 protein, it was determined that p.16Arg Gly and p.27GlnGlu substitutions localized on the N-terminal sequence, and can affect interaction with protein partners, in turn the amino acid substitution p.164Thr Ile is localized near the ligand binding site and may reduce the affinity of salbutamol for the corresponding mutant receptor. Conclusions. The polymorphic variant of 79G of the ADRB2 gene can be considered as a factor of the hereditary susceptibility of BA developmentin conditions of environmentalanthropogenic loading. The 491CT ADRB2 gene mononucleotide substitution can be considered as a pharmacogenetic marker of a poor patient response to treatment with salbutamol
Дод.точки доступу:
Лівшиць, Л. А.
Татарський, П. Ф.
Городна, О. В.
Маяковська, А. В.
Волинець, Г. П.
Чумаченко, Н. Г.
Уманець, Т. Р.
Лапшин, В. Ф.
Антипкін, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Абатуров, О. Є.
    Алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів при терапії гострого простого бронхіту у дітей [Текст] / О. Є. Абатуров, І. Л. Височина, Н. М. Токарєва // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 46-50. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БРОНХИТ -- BRONCHITIS (лекарственная терапия)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета — розробити алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів для терапії гострого простого бронхіту (ГПБ) у дітей на стаціонарному етапі надання медичної допомоги та вивчити ефективність зазначеного алгоритму. Пацієнти та методи. На основі кореляційного аналізу та послідовного аналізу Вальда розроблено алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів (рекомбінантний інтерферон альфа-2Р; пробіотичні бактерії Bacillussubtilis; бактеріальні лізати ОМ-85; екстракт листя плюща звичайного) для терапії дітей з ГПБ. Результати. Диференційоване призначення лікарських засобів при ГПБ у дітей сприяло швидшому нівелюванню розвитку катарального і запального синдромів, відновленню показників неспецифічного імунітету. За результатами впровадження в практичну ланку охорони здоров’я алгоритму дій лікаря за необхідності підсилення стандартної терапії ГПБ у дітей, ефективність використання та вірогідність отримання кінцевого результату становила 75-86%. Висновки. Особливості роботи системи неспецифічного захисту респіраторного тракту в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, їх клініко-анамнестичні характеристики та динаміка перебігу ГПБ за шкалою тяжкості проявів захворювання (BSS) обгрунтовують необхідність підсилення стандартної терапії ГПБ в умовах стаціонарного лікування. Патогенетично обгрунтовано можливість введення препаратів рекомбінантних інтерферонів, пробіотиків, бактеріальних лізатів та екстракту листя плюща в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, для відновлення показників неспецифічного імунітету, на основі доведеної їх клініко-імунологічної ефективності та впливу на основні клінічні ознаки ГПБ за шкалою BSS
Purpose — to develop and study the effectiveness of the author’s algorithm of differential choice as regards medicines in the inpatient therapy for acute bronchitis in children. Patients and methods. On the basis of correlation analysis and sequential Wald’s analysis, the algorithm of differential choice of medicines (recombinant interferon alpha-2P; probiotical agent Bacillus subtilis; bacterial lysates OM-85; Ivy extract) which are to be used in management of children with acute simple bronchitis (ASB) was developed. The differential administration of medicines for management of ASB in children was shown to lead to the faster resolution of catarrhal and inflammatory syndromes, as well as contribute to the restoration of non-specific immunity indicators. The results of introduction of the algorithm of doctor’s actions into healthcare practice have demonstrated that the estimated effectiveness of usage and likelihood of acquiring the final result are equal to 75-86%. Conclusions. Features of functioning of the system of non-specific respiratory tract defense in children of 1 to 6 years old with ASB, their clinical and anamnestic characteristics, as well as dynamics of ASB course according to BSS justify the necessity to reinforce standard inpatient therapy of ASB. The administration of recombinant interferon, probiotical agents, bacterial lysates and Ivy extract for children of 1to 6 years old with ASB in order to restore non-specific immunity was pathogenetically justified based on proved clinical and immunologic effectiveness along with their influence on major clinical signs of acute bronchitis according to Bronchitis severity score (BSS)
Дод.точки доступу:
Височина, І. Л.
Токарєва, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Thomas, L.
    За належної медичної допомоги жінки з системним червоним вовчаком можуть нормально виношувати вагітність [Текст] / L. Thomas // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 51


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (патофизиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) — це аутоімунне захворювання, яке історично сприймалося як неприйнятно високий ризик як для матері, так і для дитини під час вагітності. Як наслідок, більшості жінкам з такою хворобою радили уникати або перервати вагітність. Проте, як показує нове дослідження, опубліковане в журналі Annals of Internal Medicine, слід надати жінкам з СЧВ шанс народити дитину. Автор дослідження Белла Мехта каже: «Більшість пацієнток з вовчаком намагаються завагітніти, більшість лікарів не рекомендують, а жінки мають успішні пологи»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Shrourou, A.
    Більшість жінок задоволені генетичним тестуванням перед екстракорпоральним заплідненням [Текст] / A. Shrourou // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 52-53


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
ГЕНЕТИЧЕСКОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ -- GENETIC TESTING (использование, методы)
Анотація: Найбільш ефективним способом збільшити шанси успішної імплантації ембріона під час екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) є генетичне тестування, щоб побачити, чи є ембріон нормальним. Але досить часто новини не є добрими. Коли жінці виповниться 44 роки, переважна більшість її ембріонів буде ненормальними. У новому дослідженні запитали жінок, у яких ембріони проходили тестування перед ЕКЗ, яке їх ставлення до процедури? Незалежно від того, чи є у них нормальний ембріон чи ні, 94% опитаних пацієнток були раді отримати цю інформацію, повідомляють у новому дослідженні від Northwestern Medicine та Нью-Йоркського університету. Це перше дослідження, в якому вивчається ризик жалю і тривоги у пацієнток після проведення скринінгу на хромосомні аномалії у ембріонів перед ЕКЗ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Shrourou, A.
    Новий підхід використовує магнітні кульки для лікування гестозу [Текст] / A. Shrourou // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 53


MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия)
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS (анализ, кровь)
Анотація: Попередні лабораторні тести показують, що функціоналізовані магнітні кульки успішно знижують рівень шкідливої молекули у крові вагітної, котрий підвищується під час прееклампсії, згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі American Heart Association Hypertension
Прееклампсія — це ускладнення вагітності, яке характеризується гіпертензією та порушенням функції нирок, що уражує приблизно 6-8% жінок у США, які щороку народжують. Прееклампсія відповідає за важкі ускладнення для матері (судоми, інсульт, ниркову недостатність, порушення функції печінки) і немовля (низька вага при народженні, передчасні пологи, мертвона- родження). Виникнення прееклампсії також підвищує ризик захворювання жінки на серцево-судинні захворювання пізніше в житті (інсульт і високий кров’яний тиск). У даний час немає препаратів для лікування гестозу, і тільки пологи можуть полегшити симптоми
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Іщенко, Г. І.
    Динаміка оперативного розродження в сучасному акушерстві (огляд літератури) [Текст] / Г. І. Іщенко, Н. К. Деменіна // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Кесарів розтин — хірургічна процедура, яка може призвести до численних ускладнень як з боку матері, так і дитини. ВООЗ вважає, що коефіцієнт кесаревого розтину на рівні 5-15% є оптимальним для цілеспрямованого виконання кесарева розтину за медичної необхідності. Останніми роками частота кесаревого розтину у світі зростає, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються (з 16 млн, або 12,1% усіх пологів, у 2000 р. до 29,7 млн, або 21,1% усіх пологів, у 2015 р.). Причини цього зростання різноманітні. Раніше це робилося для здоров’я матері, але зараз відіграє важливу роль плід. У статті проведено систематичний огляд літератури для визначення частоти та материнських ускладнень, пов’язаних із кесаревим розтином, без медичного показання порівняно з вагінальним розродженням. Кесарів розтин належить до складних оперативних втручань із високою частотою інтра- і післяопераційних ускладнень. Ризик ускладнень у матері під час абдомінального розродження зростає у понад 10 разів, а ризик материнської смертності — у 5 разів. Серед післяопераційних ускладнень найчастіше зустрічаються ендометрит, нагноєння післяопераційного шва, інфільтрати параметрію, інфільтрати передміхурової клітковини, гематоми різної локалізації, провисання лігатур, а також перитоніт, сепсис. Інфекційні ускладнення у світі входять до числа перших 5 причин материнської захворюваності та смертності. Післяпологовий період після кесаревого розтину характеризується розвитком больового синдрому, прояви якого значно погіршують загальне самопочуття, рухову активність та якість життя пацієнток. Першочерговим завданням акушерства є вдосконалення методів зменшення частоти кесаревого розтину з урахуванням абсолютних показань до оперативного розродження
A cesarean section is a surgical procedure which can lead to numerous complications in both mother and child. The World Health Organization considers Cesarean section rates of 5-15% to be the optimal range for targeted provision of this life saving intervention. In recent years, the cesarean section rate has increased in different parts of the world, both in developed and developing countries (from 16 million, or 12.1% of all births, in 2000 to 29.7 million, or 21.1% of all births in 2015). The reasons for the increase are multifaceted. Earlier it used to be done for health of the mother but now fetal interest has played a major role. This study aimed to perform a systematic review to determine the risks of rates, maternal complications associated with cesarean section without medical indication compared to vaginal delivery. Caesarean section is a complex surgical intervention with a high incidence of intra- and postoperative complications. The risk of maternal complications during abdominal delivery increases by more than 10 times, and the risk of maternal mortality - by 5 times. Among postoperative complications, endometritis, postoperative suture suppuration, parametrium infiltrates, prostate tissue infiltrates, hematomas of various localization, sagging of ligatures, as well as peritonitis, sepsis are most common. Infectious complications are among the top 5 causes of maternal morbidity and mortality around the globe. Postpartum period after cesarean section is characterized by development of pain syndrome, manifestations of which significantly worsen general well-being, physical activity and quality of life of patients. The primary task of obstetrics is to improve methods for reducing the frequency of cesarean section, taking into account absolute indications for operative delivery
Дод.точки доступу:
Деменіна, Н. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Мітохондріальні захворювання, викликані мутаціями гена POLG: проблеми диференційної діагностики [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 58-66. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- MITOCHONDRIAL DISEASES (генетика, диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES (использование)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Наведено огляд сучасних даних літератури стосовно мітохондріальних захворювань, пов’язаних із мутаціями гена POLG. Захворювання цієї групи мають різноманітні та неспецифічні клінічні прояви, що ускладнює їх діагностику. Такі захворювання можуть розвиватися внаслідок мутацій у власному ДНК мітохондрій або ядерних генах клітини, мають схожі клінічні прояви, однак різняться за тяжкістю перебігу та прогнозом. Дебют цих захворювань може відбуватися у віковому діапазоні від раннього дитинства до дорослого віку. Нами систематизовано сучасні уявлення про етіологію, патогенез, клініко-діагностичну характеристику та напрями лікування мітохондріальних захворювань. Наведено клінічне спостереження з власного досвіду діагностики мітохондріальної нейрогастроінтестинальної енцефалопатії, що є нетиповим проявом мутацій даного гену, проте має місце в рідкісних випадках. У наведеному нами клінічному випадку, незважаючи на підвищення трансаміназ у пацієнта в анамнезі, у подальшому не виявлялося ураження печінки, характерне для синдрому Альперса. Також у дитини не розвинулися катастрофічні резистентні до терапії епілептичні припадки, проте відмічався порівняно м’який перебіг епілептичної енцефалопатії. Натомість, у клініці домінувало рецидивне блювання, втрата ваги, відмова від вживання їжі та ознаки дисфункції шлунково-кишкового тракту за даними інструментальних обстежень. Вирішальне значення для встановлення діагнозу в цьому випадку мало молекулярно-генетичне дослідження. На нашу думку, лікарі педіатричного профілю мають проявляти певну настороженість та своєчасно спрямовувати до дитячого невролога дітей з підозрою на мітохондріальні захворювання. З огляду на трагічний прогноз деяких захворювань цієї групи, помилки у встановленні діагнозу неприпустимі. Точний діагноз має бути встановлений якнайраніше. На сьогоднішній це можливо лише за допомогою нейрорадіологічних і молекулярно-генетичних методів
The article presents a review of current literature data relating to mitochondrial diseases associated with POLG-gene mutations. Diseases of this group have diverse and non-specific clinical manifestations, which makes their diagnosis a difficult task. Such diseases can develop as a result of mutations in their own mitochondrial DNA or nuclear cell genes, similar clinical manifestations, however, may differ in severity of flow and prognosis. The onset of these diseases can occur in the age range from early childhood to adulthood. Based on analysis of various literature sources, modern views on etiology, pathogenesis, clinical and diagnostical characteristics and therapeutic approaches to POLF-related mitochondrial diseases were generalized and systematically examined. Clinical case of a child with mitochondrial neurogastrointestinal encephalopathy, which is an atypical manifestation of POLG-gene mutations was also presented. In the clinical case presented, despite an increase in transaminases in the patient in history, no further liver damage characteristic of Alpers syndrome was observed. Also, the child did not develop catastrophic epileptic seizures resistant to therapy, however, a relatively mild course of epileptic encephalopathy was registered. However, the clinic was dominated by recurrent vomiting, weight loss, refusal to eat and signs of gastrointestinal dysfunction according to instrumental examinations. In this case, molecular genetic research was crucial for the diagnosis. In our opinion, pediatric physicians should have a certain level of alertness and promptly refer children with suspected mitochondrial disease to children’s neurologists. Despite the tragic prognosis of certain diseases of this group, errors in their diagnosis are unacceptable. Accurate diagnosis should be made as early as possible. Today, this is possible only with the help of neuroradiological and molecular genetic methods
Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.
Кирилова, Л. Г.
Мірошников, О. О.
Юзва, О. О.
Ткачук, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Рідкісний випадок асоціації гіпоплазії м’язів і наскрізного дефекту діафрагми у 5-місячної дитини з природженою діафрагмальною грижею [Текст] / О. К. Слєпов [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Пізно діагностована природжена діафрагмальна грижа — рідкісна наднебезпечна вада розвитку в дітей та дорослих, при якій велика поліморфність клінічних ознак створює ризик діагностичних та лікувальних помилок, як на догоспітальному етапі, так і в умовах спеціалізованих центрів. Наведено клінічний випадок хірургічного лікування дитини з природженою вадою розвитку — пізно діагностованою лівобічною діафрагмальною грижею, з унікальними анатомічними особливостями грижового мішка, який представлений евентрованою діафрагмою, з наскрізним дефектом на верхівці. Проведено оперативне лікування: лапаротомію, низведення грижового вмісту, видалення гіпоплазованої ділянки діафрагми та її пластику місцевими тканинами. Результат хірургічної корекції наведеної вади розвитку — позитивний. Описаний клінічний випадок є унікальним, оскільки не підпадає під жодну з класифікацій та об’єднує одночасно і евентерацію діафрагми і її наскрізний дефект. Цей випадок є прикладом пізно діагностованої діафрагмальної грижі з нехарактерними клінічними проявами. Правильний алгоритм діагностики та лікування дав змогу ефективно та оперативно провести корекцію життєво небезпечної природженої діагностованої діафрагмальної грижі у грудної дитини та врятувати життя. Описана природжена вада розвитку є рідкісною, тому має наукову і практичну значущість для дитячих хірургів, реаніматологів, неонатологів та інших спеціалістів
Late diagnosed congenital diaphragmatic hernia is a rare and highly dangerous developmental disorder in children and adults, in which a large polymorphism of clinical signs poses a risk of diagnostic and treatment mistakes, both at the pre-hospital stage and in the conditions of specialized centers. The clinical case of a child with late-presenting left-sided congenital diaphragmatic hernia with unique anatomical features of a hernial sac was presented. The sac was represented by an eventrated diaphragm, with a non traumatic perforation on its apex. Reduction of hernial content, removal of the hypoplasized part of the diaphragm and its autologous reconstruction were performed during laparotomy. The result of surgical correction of the presented congenital malformation is good. The described clinical case is unique, since it does not fall under any of the classifications and combines both the aperture of the diaphragm and its transverse defect. This case is an example of a late diagnosed diaphragmatic hernia with uncharacteristic clinical manifestations. The correct algorithm for diagnosis and treatment allowed to efficiently and promptly correct the life-threatening inborn diagnosed diaphragmatic hernia in the newborn child and save the life. The described congenital malformation is rare, therefore, it has scientific and practical significance for children’s surgeons, reanimatologists, neonatologists and other specialists
Дод.точки доступу:
Слєпов, О. К.
Пономаренко, О. П.
Мигур, М. Ю.
Гладишко, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Mental Health Care in the Perinatal Period [Текст] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 72-84


MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Pre-pregnancy Counselling [Текст] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 85-91


MeSH-головна:
КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION (использование, организация и управление)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)